баланс боргу в першому році (19,000,000 х 14% = 2,660,000), заносимо це значення в стовпчик "Відсотковий платіж" за перший рік. Складаємо значення цього осередку (2,660,000) і значення осередку "виплата основної частини боргу" у цьому ж році (3,800,000), отримуємо значення 6,460,000, яке заносимо в графу стовпчика "Річна виплата" у першому році. Потім з початкового балансу боргу за перший рік (19,000,000) віднімаємо виплату основної частини за перший рік (3,800,000). Отримане значення записуємо в осередок стовпчика
"Кінцевий баланс боргу" на перший рік. В осередок стовпчика "Початковий баланс боргу" на другий рік записуємо кінцевий баланс боргу за перший рік.
Далі процедура обчислення аналогічна першому року. Результати зводимо в таблицю:
1)Графік обслуговуванім боргу без надання відстрочки.
Рік |
Початковий |
Річна |
Виплата основної |
Відсотковий |
Кінцевий |
|
баланс боргу |
виплата |
частини боргу |
платіж |
баланс боргу |
||
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
19,000,000 |
6,460,000 |
3,800,000 |
2,660,000 |
15,200,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
15,200,000 |
5,928,000 |
3,800,000 |
2,128,000 |
11,400,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
11,400,000 |
5,396,000 |
3,800,000 |
1,596,000 |
7,600,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
7,600,000 |
4,864,000 |
3,800,000 |
1,064,000 |
3,800,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
3,800,000 |
4,332,000 |
3,800,000 |
532,000 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
2) Якщо банк надає відстрочку виплати основної частини боргу на 2 роки, то відсотки за кредит необхідно виплачувати постійно. Але сума основної частини боргу розподіляється не на 5, а на 3 роки. Отриманий результат записуємо значення в стовпчик "Виплата основної частини боргу"
(19,000,000/3=6,333,333.3). Далі процедура розрахунку аналогічна попередній:
Рік |
Початковий |
Річна |
Виплата основної |
Відсотковий |
Кінцевий |
|
баланс боргу |
виплата |
частини боргу |
платіж |
баланс боргу |
||
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
19,000,000 |
2,660,000 |
- |
2,660,000 |
19,000,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
19,000,000 |
2,660,000 |
- |
2,660,000 |
19,000,000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
19,000,000 |
8,993,333 |
6,333,333 |
2,660,000 |
12,666,667 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
12,666,667 |
8,106,667 |
6,333,333 |
1,773,333 |
6,333,333 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
6,333,333 |
7,220,000 |
6,333,333 |
886,667 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
205 |
|
|
10.ВАЛЮТНИЙ РИНОК ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
10.1.Сутність валюти та валютних відносин
Поняття «гроші» та «валюта» не є цілком тотожними. Економічні,
політичні, культурні та інші зв'язки між країнами породжують грошові відносини між ними, пов'язані з оплатою отриманих товарів та послуг. Це спричинює появу валютних відносин, які обслуговуються за допомогою
валюти.
Валюта – грошові ознаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні інструменти в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в процесі міжнародних відносин.
Можна дати більш просте визначення: валюта – це грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто міжнародна розрахункова одиниця.
Існують різні види валют, які можна класифікувати за різними ознаками:
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЕМІТЕНТА ВАЛЮТИ:
національна валюта - |
іноземна валюта - |
колективна валюта - |
|
грошові знаки зарубіжних |
міжнародні грошові |
||
платіжний засіб певної |
|||
держав та їх кредитні та |
одиниці міжурядових |
||
держави (гривня, долар, |
|||
платіжні засоби (чеки, |
валютно-кредитних |
||
фунт стерлінгів тощо |
|||
векселі) |
організацій (євро, СПЗ) |
||
|
|||
|
|
|
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ ВИКРИСТАННЯ:
конвертована валюта |
неконвертована валюта |
Конвертованими є валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон.
Найбільшу довіру і найширше застосування мають валюти країн з
найвищими економічними потенціалами: долар США, євро, японська єна,
206
англійський фунт стерлінгів. Ці валюти не тільки вільно використовуються у міжнародних платежах, а й вільно накопичуються в резервах міжнародної ліквідності, за що вони дістали назву резервних валют.
Неконвертованими є валюти, які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується.
Конвертованою валюта стає не стихійно, а забезпечується державою завдяки значним зусиллям, спрямованим на досягнення товарно-грошової збалансованості, розвиток вільних товарних і валютних ринків, запровадження організаційно-правових основ валютного регулювання тощо.
Конвертованість валюти – це здатність до вільного використання валюти для будь-яких операцій та обміну на інші валюти. Конвертованість
може бути:
-повна – передбачає можливість вільного обміну нв іноземну для всіх категорій власників у будь-якій формі без обмежень;
-часткова – означає, що обмін дозволяється лише для певних категорій власників за окремими операціями. Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів – внутрішньою.
Якщо конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями, вона називається поточною, а якщо тільки на платежі за рухом капіталу – капітальною.
ЗАЛЕЖНО ВІД СФЕРИ ТА МЕТИ ВИКОРИСТАННЯ:
валюта оплати - |
валюта кредиту - |
валютні угоди (ціни) - |
валюта, якою здійснюють |
валюта, в якій |
|
фактичну оплату товарів і |
валюта, якою за угодою |
встановлюється ціна |
послуг згідно з |
кредитора та позичальника |
товару чи послуг в |
зовнішньоекономічною |
надається кредит |
зовнішньоторговельному |
угодою |
|
контракті |
|
|
|
207
Використання валюти для обслуговування зовнішньоекономічних відносин надає останнім специфічної форми валютних відносин.
Валютні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств різних країн і обслуговуються валютою.
Валютні відносини тісно переплітаються з внутрішніми грошовими відносинами, є їх продовженням, коли вони переходять межі національних митних кордонів. У цей момент національні гроші набувають форми валюти. Тому національний валютний ринок кожної країни є складовою її грошового ринку,
валютне законодавство тісно кореспондує з грошовим законодавством.
В залежності від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:
СКЛАДОВІ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН:
міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;
одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;
переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;
переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;
операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.
В більшості країн світу прийняті спеціальні закони, що регламентують механізм державного регулювання валютних відносин, щоб захистити національні інтереси від неправомірних дій їх внутрішніх і зовнішніх учасників.
208
10.2. Сутність валютного ринку та основні види валютних операцій
Валютний ринок — це сукупність спеціальних інститутів та механізмів,
які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.
Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти,
попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації тощо.
Об’єктом купівлі – продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні – для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні – для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно здійснюють операції обох цих видів, то об’єктом купівлі-продажу водночас є національні та іноземні валютні цінності.
Суб’єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти
(юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники,
насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.
Ціною на валютному ринку є валютний курс. Він являє собою ціну грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.
Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій, що забезпечують оперативний зв’язок між усіма суб’єктами ринку не тільки в межах окремих країн, а й у світовому масштабі. Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на
біржовий і позабіржовий. На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному «майданчику», який називається валютною біржею.
Валютний ринок має свою структуру, яка включає національні (місцеві)
ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Вони розрізняються за масштабами
209