Материал: Гроші та кредит_Посібник

емісійний дохід казни, що є істотним елементом надходжень до державної казни

(бюджету). На початковому етапі паперові гроші випускалися державою одночасно з золотими і з метою їх впровадження в обіг, обмінювалися на реальні гроші. Однак поява, а після цього і зростання дефіциту бюджету,

викликало розширення емісії паперових грошей, розмір якої залежав від потреби держави у фінансових ресурсах.

Отже, сутність паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетного дефіциту.

Зазвичай вони не розмінні на золото і наділені державою примусовим курсом.

Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюється з розстрочкою платежу (в кредит). Їх поява пов'язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов'язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь встановлений термін. Першочергове економічне значення цих грошей – зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

Поступово з розвитком капіталістичних товарно-грошових відносин сутність кредитних грошей зазнає суттєвих змін. В умовах панування капіталу кредитні гроші відображають не взаємозв'язок між товарами на ринку, як було раніше (Т-Г-Т), а відношення грошового капіталу (Г-Т-Г), тому грошовий капітал виступає в формі кредитних грошей.

Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота,

чек, електронні гроші, кредитні картки.

Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і

переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа. По

15

мірі збільшення переказних написів циркулярна чинність векселя зростає,

оскільки кожний індосант несе солідарну відповідальність по векселю.

Вексель має наступні особливості:

-абстрактність, тобто відсутність на документі інформації про вид угоди;

-беззаперечність, що означає обов'язкову оплату векселя;

-оборотність, тобто передача векселя як платіжного засобу іншим кредиторам, що означає можливість взаємного зарахування вексельних зобов'язань продавця. Платіжна гарантія ще більше

зростає при акцепті (згоді оплатити вексель, якщо боржник не зможе розрахуватися сам) векселя банком.

Вексель має певні межі обігу. Він функціонує між особами, які володіють інформацією про платоспроможність один одного і здійснюють економічні відносини. Погашається вексель учасниками вексельного обігу готівковими коштами.

Банкнота – кредитні гроші, що випускаються центральним (емісійним)

банком країни. Вперше банкноти були випущені в кінці XVII століття, на основі переобліку поодиноких комерційних векселів. Спочатку банкнота мала подвійне забезпечення: комерційну гарантію, оскільки випускалася на базі комерційних векселів, пов'язаних з товарообігом, і золоту гарантію, що забезпечила її обмін на золото. Такі банкноти називалися класичними, мали високу тривалість обігу і надійність. Центральний банк володів золотим запасом для обміну, що виключало знецінення банкноти.

Не відміну від векселя, банкнота являє собою безстрокові боргові зобов'язання продавця і забезпечується гарантією центрального банку, який в більшості країн став державним.

В теперішній час центральні банки випускають банкноти суворо певної вартості. По суті, вони є національними грошима на всій території держави.

Матеріальне забезпечення у вигляді товару або золота відсутнє. Для

16

виготовлення банкнот використовується особливий папір і застосовуються заходи щодо ускладнення їх підробки.

Чек – вид кредитних грошей, що виступає як грошовий документ встановленої форми, та містить безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму. Чековому обігу передує договір між клієнтом кредитної установи і цією установою про відкриття рахунку на суму внесених коштів або надання кредиту. Клієнт на цю суму виписує чеки, а кредитна установа їх оплачує. В чековому обігу беруть участь:

чекодавець (власник рахунку), чекоодержувач (кредитор чекодавця) і платник по чеку (кредитна установа).

Вперше чеки з'явилися в обігу в XVI - ХVIІ століттях у Великобританії та Нідерландах. З розвитком кредитної системи вони отримали широке розповсюдження.

Впровадження ЕОМ в кредитних установах створило умови для появи

електронних грошей, які стали електронним еквівалентом готівкових грошей та є їх замінником. Електронні гроші мають ряд особливостей в порівнянні з

готівкою (рис. 1.4)

ОЗНАКИ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ

готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не можна витратити, якщо ці гроші викрадені або втрачені;

після втрати, викрадення або знищення, одразу попередивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу;

електронні гроші можуть мати обмежений обсяг.

Рис. 1.4. Переваги електронних грошей

17

Користування електронними грошима здійснюється за допомогою електронного гаманця – будь-якої пластикової картки, або функції картки, що містить реальну цінність у формі електронних грошей, які власник вніс на рахунок в банку. Банківська пластикова картка – це пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати оплату за товари, послуги та отримувати готівкові кошти. Таким чином, картка – це інструмент безготівкових розрахунків, тому її існування пов'язане з функціонуванням певної платіжної системи.

Платіжна система – це, по-перше, сукупність кредитних установ, які здійснюють розрахунки; по-друге, система взаємовідносин між учасниками, яка необхідна для виконання зобов'язань щодо розрахунків за допомогою карток;

по-третє, сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-

технічних засобів, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток.

Визначивши ознаки грошей, можна підсумувати їх роль в економічній системі, визначивши основні виконувані ними функції.

Оскільки функція – це зовнішня проява властивостей об’єкту в певній системі відносин, то, зазвичай виокремлюють п’ять функцій грошей:

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

18

Деякі дослідники виділяють не п’ять, а три функції грошей, об’єднуючи в одну функції засобу обігу та платежу та виключаючи з аналізу функцію світових грошей. Щодо останньої, то цю функцію виконують лише декілька валют, так званих «ключових резервних». А об’єднання функцій обігу та платежу пов’язано з наступним. У якості засобу обігу переважно виступають готівкові гроші, а у якості платежу – безготівкові. А в міру поширення безготівкових розрахунків та їх превалюючої ролі таке об’єднання може бути доцільним.

Всі наведені функції грошей представляють собою прояв єдиної сутності грошей як загального еквіваленту товарів та послуг, знаходяться в тісному зв'язку та єдності. Логічно та історично кожна наступна функція є результатом розвитку попередніх функцій.

Питання для самоконтролю до теми 1:

1.Які погляди існують на походження і сутність грошей?

2.Дайте визначення грошей.

3.Яким чином гроші розв'язують протиріччя товарного ринку?

4.Назвіть види грошей та дайте їх характеристику.

5.Що стало причиною виникнення грошей?

6.Якою є роль держави у створенні грошей?

7.Що відноситься до кредитних грошей?

8.В чому полягає функція міри вартості?

9.Значення грошей як засобу обігу та платежу.

10.Особливість функції нагромадження і заощадження.

11.Світові гроші, їх зміст та значення в міжнародних економічних відносинах.

12.В чому полягає відмінність повноцінних грошей від знаків вартості?

13.Чим відрізняються гроші як гроші від грошей як капіталу?

14.Покажіть особливості реалізації функцій грошей в економіці України.

15.Розкрийте роль банківських пластикових карток у грошовому обігу.

19