Материал: Гроші та кредит_Посібник

2)ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна обрати такий носій, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги;

3)кількість грошей в обігу визначається об'єктивними закономірностями,

які повинні враховуватися державою в її регулярних діях.

Отже, роль держави у створенні грошей – не визначальна, а коригувальна.

Іншими словами, не держава, а ринок створює гроші як економічне явище, хоча держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей,

впливати на форму та якісні властивості грошей з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання суспільної ролі.

1.3.Гроші як загальний еквівалент, абсолютно ліквідний актив та гроші як капітал

Гроші – це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тобто вони слугують засобом відображення вартості товарів. В той же час, еволюційна теорія доводить, що гроші – специфічний товар.

Суттєві риси специфічного товару – грошей:

1.Гроші не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано – через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.

2.Маючи здатність обмінюватися на будь-які цінності, гроші перетворюються в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність чи багатство.

Важливим показником, який характеризує відмінність грошей від інших активів, є їх ліквідність. Ліквідність є ступенем зрілості окремих функціональних форм грошей.

Грошам на відміну від інших товарів притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

10

2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість

незмінною.

Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Одним з підходів до визначення сутності грошей та аналізу їх використання є портфельний підхід.

Сенс портфельного підходу при визначенні структури особистого багатства полягає в оцінці його окремих елементів з позицій ступеня їх ліквідності (рис. 1.1).

Портфельний підхід до суті грошей

вплив ліквідності на ступінь конкретної

Мета – одержання максимального доходу від форми активу

багатства

Рис. 1.1. Формування портфелю активів Людина в умовах ринкової економіки має можливість зберігати своє

багатство у таких формах:

а) гроші;

б) цінні папери;

в) капітал у матеріально-фізичній формі (рухоме та нерухоме майно,

антикваріат, коштовності тощо).

Ліквідність будь-якого виду майна (активу) безпосередньо пов’язана з витратами його обміну на інші види майна.

Майно, витрати обміну якого дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним.

Крім використання грошей у якості загального еквіваленту вони можуть забезпечувати зростання вартості в процесі свого руху та ефективного використання. У відповідності до цього слід розрізняти гроші як гроші та гроші як капітал.

11

самостійними та органічно пов’язаними ланками (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Відмінність «грошей як грошей» від «грошей як капіталу»

Таким чином, гроші використовуються як капітал тоді, коли приносять

додаткову вартість (тобто перетворюються в само зростаючу вартість). Таке

самозростання може бути забезпечене в трьох основних напрямах:

КАПІТАЛ

(гроші як капітал)

Отже, створити додаткову вартість, використовуючи грошовий ресурс,

можна у виробництві, торгівельних операціях та у сфері кредитування.

12

У кожному з цих випадків створюється додаткова вартість в процесі кругообігу і обов’язковим елементом є приріст додаткової суми грошей шляхом зростання первинно вкладеної суми. ( Г = Г'- Г).

Але слід зрозуміти, що це одні й ті самі гроші одночасно виконують і функції грошей, і використовуються як капітал. Але в першому випадку вони обслуговують грошовий обіг, а у другому – сприяють створенню прибутку.

1.4.Види та функції грошей

В своєму розвитку гроші виступали в двох видах: повноцінні гроші і знаки вартості (замінники повноцінних грошей або неповноцінні гроші).

Повноцінні гроші – гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них)

відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені.

До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Найбільш зручною для обігу виявилася кругла форма монети, лицьова сторона якої називалася аверс, зворотна – реверс і обріз – гурт. З метою запобігання псуванню монети, гурт почали робити нарізним.

Перші монети з'явилися майже двадцять шість століть тому в Стародавньому Китаї і Лідійській державі. В Київській Русі перші карбовані монети датуються ІХ-Х століттям.

Для повноцінних грошей характерна тривалість знаходження в обігу, що забезпечувалася вільним розміном знаків вартості на золоті монети, вільним карбуванням золотих монет при певному і незмінному золотому вмісті грошової одиниці, вільним переміщенням золота між країнами. Завдяки своїм якостям повноцінні гроші безперешкодно виконували всі свої функції.

Однак поряд з повноцінними монетами в обігу могли перебувати і неповноцінні гроші – знаки вартості. Поява знаків вартості при золотому обігу була викликана об'єктивною необхідністю (рис. 1.3).

13

ПРИЧИНИ ПОЯВИ НЕПОВНОЦІННИХ ГРОШЕЙ ПРИ ЗОЛОТОМУ ОБІГУ:

золоті гроші високої портативності не могли обслуговувати дрібний за вартістю оборот;

золотовидобування не встигало за виробництвом товарів і не

забезпечувало повну потребу в грошах;

золотий обіг не володів властивістю об'єктивної економічної еластичності, тобто не міг швидко розширюватися і звужуватися;

золотий стандарт, в цілому, не стимулював виробництво і товарообіг.

Рис. 1.3. Причини появи знаків вартості

Знаки вартості (замінники повноцінних грошей) – гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто витраченої на їх виробництво суспільної праці. До них належать:

1) металеві знаки вартості – золота монета, що стерлася; білонна монета, тобто дрібна монета, виготовлена з дешевих металів, наприклад міді,

алюмінію;

2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу (розрізняють паперові і кредитні гроші).

Паперові гроші – це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Об'єктивна можливість обігу цих грошей зумовлена особливостями функції грошей як засобу обігу, коли гроші є моментальним посередником в русі товарів. В Росії вперше паперові гроші

(асигнації) з'явилися у 1769 р. У порівнянні з золотими, такі гроші створювали товаровласникам певні переваги (легше зберігати, зручні при розрахунку за дрібні партії).

Право випуску паперових грошей привласнила собі держава. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску утворює

14