Материал: Гроші та кредит_Посібник

Величину грошово-кредитного мультиплікатора можна визначити за формулою:

m 1 M 0 D R D M 0 D

або:

m 1 KQ . KQ KP

Тобто, величина мультиплікатора (m) залежить від співвідношення суми готівки до депозитів (Мо/D = Kq) і норми ефективного резервування (R/D =

Кр).

Основний зміст грошово-кредитного мультиплікатора полягає в тому,

що він показує, у скільки (m) разів може бути збільшена грошова маса в обігу у порівнянні з грошовою базою.

MS = MH * m

Звідси випливає висновок: взаємодія грошової бази (яку створює центральний банк) та грошово-кредитного мультиплікатора (як результату функціонування банківської системи) визначає потенційні можливості банківської системи в забезпеченні приросту грошової пропозиції.

7.5. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку

Дестабілізація грошової системи, а звідси й розвиток інфляційних процесів, починається з порушення рівноваги на монетарному ринку, рівноваги між попитом і пропозицією грошей.

Існує кореляційний зв'язок між зростанням грошової пропозиції та попитом на гроші. З цієї причини на грошовому ринку завжди виникає проблема грошової рівноваги, що вимагає від державних органів знаходити

145

такий грошовий механізм, який приводив би у відповідність виробництво і споживання, нагромадження та інвестиції.

Розглянемо механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.

На горизонтальній вісі (рис 7.6) показано загальну кількість грошей (М),

по вертикальній – номінальну процентну ставку. Пряма (Мs), щo вертикальна вісі абсцис, характеризує пропозицію грошей, яка вважається більш сталою

(екзогенною) величиною; попит на гроші змінна величина, динаміка якої показана у вигляді лінії Мd, нахиленої донизу. За вищих процентних ставок суб'єкти ринку переміщують більшу частину своїх грошових залишків (що не приносять доходу) до високодохідних активів.

r0

E

Md – Попит

Грошова маса, М

0

Рис 7.6. Рівновага на грошовому ринку

Перетин ліній Мd і Мs в точці Е визначає не лише момент встановлення рівноваги монетарного ринку, а й показник рівноважної норми процента (г0),

яка в даному разі є похідною величиною. За будь-якою більш низькою процентною ставкою рівень попиту на гроші буде перебільшувати їх кількісну пропозицію. І навпаки, з будь-якою більш високою процентною ставкою пропозиція грошей перевищує рівень попиту. Лише в точці E пропозиція і попит збігаються (рівноважні).

На рис. 7.7. та 7.8. показано наслідки зміни в пропозиції або в попиті на гроші, що відбуваються на монетарному ринку.

146

У центрального банку (рис. 7.7) виникли побоювання щодо інфляції і він вирішив зробити монетарну політику більш жорсткою, реалізовуючи цінні папери і зменшуючи пропозицію грошей. Переміщення лінії (Мs) пропозиції грошей ліворуч означає, що за існуючої ставки (г0), запас грошей не забезпечує потреби суб'єктів ринку в грошах. Менша пропозиція грошей спричинила надлишковий попит на гроші. Суб'єкти ринку починають продавати свої активи і збільшувати запас грошей. Процентні ставки зростають доти, доки не буде досягнута нова рівновага, як показано на рис. 7.7 у точці Е, за нової вищої процентної ставки (г).

Послаблення монетарної політики або зменшення попиту на гроші призводить до протилежних результатів. Якщо центральний банк скуповує на відкритому ринку цінні папери і тим самим збільшує пропозицію грошей, як показано на рис. 7.7, тоді лінія (Мs) переміститься вправо (Мs2). Тепер у точці E спостерігається залишок пропозиції грошей. Нова рівновага буде досягнута в точці Е2 за нижчої процентної ставки (г2). Таке зниження рівня процентної ставки спонукає суб'єктів ринку тримати активи в грошовій формі,

147

оскільки альтернативна форма розміщення грошей у цінні папери є менш привабливою.

Отже, на монетарному ринку рівень процентної ставки змінюється таким чином, щоб відновити рівновагу між попитом і пропозицією. Збільшення маси грошей в обігу (грошових залишків) знижує рівноважну процентну ставку. Зростання цін або реальних доходів підвищує рівноважну процентну ставку.

У реальній дійсності може бути багато й інших варіантів зміни попиту та пропозиції грошей і багато інших точок рівноваги на моделі ринку. Проте в усіх випадках зміна ставки процента являє собою механізм урівноваження попиту і пропозиції, а кожний новий рівень процентної ставки є наслідком зміни попиту і пропозиції на грошовому ринку. З цього погляду рух процента підкоряється тим же ринковим силам, що й рух ціни на товарних ринках, а це дає підстави розглядати процент як ціну грошей, яка формується на грошовому ринку.

Грошовий ринок та інфляція. На рис. 7.9 показано лінію сукупного попиту Мd i лінію сукупної пропозиції Мs. Лінія сукупного попиту Мd, показує рівень випуску продукції і доходів, за яких видатки дорівнюють доходам, а

грошовий ринок знаходиться в стані рівноваги.

148

Лінія сукупної пропозиції Мs показує, який обсяг продукції господарські агенти готові запропонувати на ринку на кожному рівні цін. Отож, стан рівноваги на ринку буде знаходитися на перетині ліній Мd i Мs, у точці Е. У

разі рівноважного рівня ціни (Р0) попит відповідає обсягу продукції (Y0),

який господарські агенти готові реалізувати на ринку.

Якщо лінія сукупного попиту Мd' стрімко підніметься вгору, то в основному пристосовуються ціни, а випуск продукції збільшується помірковано, непомітно. Такий варіант називається "інфляцією попиту",

оскільки зростаючий попит підштовхує вгору рівень цін (Р'). Причиною зростання цін є надмірний сукупний попит на гроші відносно загальної пропозиції товарів в умовах повної зайнятості.

Тепер розглянемо зміни або порушення, які мають місце у сфері пропозиції (рис. 7.10). Припустимо, що ціни на фактори виробництва (на енергоносії) зростають. Господарські агенти, щоб покрити свої зростаючі витрати, намагатимуться продати свою продукцію За більш високою ціною.

Лінія сукупної пропозиції під впливом зростаючих витрат зміщується вліво і вгору – із положення Мs в положення Мs'.

Зростання витрат виробництва призводить до утворення нової точки короткострокової рівноваги E'. Рівень цін зростає з P0 до Р', а реальний випуск продукції зменшується з Y0 до Y1. Як бачимо, негативні зміни у сфері пропозиції викликають спад виробництва і зростання цін. Такий варіант називається "інфляцією витрат", оскільки ціни зростають за рахунок очікуваного збільшення витрат виробництва.

Питання для самоконтролю до теми 7:

1.У чому полягає суть грошового ринку?

2.З яких потоків складається грошовий ринок?

3.Як можна класифікувати канали грошового ринку?

4.Назвіть суб’єктів грошового ринку.

149