Материал: Физиология методички

33.Поясніть, чи можна у людини сформува- ти УР, не вдаючись до багаторазового поєднан- ня штучного умовного сигналу і безумовного подразника.

34.У собаки вироблений УР на слово: «дзві- нок». Поясніть, чи виявиться цей рефлекс, якщо тепер дати як умовний сигнал справжній дзвінок.

35.Експериментуючи з трьома різними істота- ми (собака, голуб, риба), дослідник виявив, що для кожної з них необхідна різна кількість по- єднань індиферентного подразника з безумовним сигналом для вироблення УР. Поясніть, скільки їх було потрібно для голуба, якщо цифри вийшли такі: 200, 50 і 10 поєднань.

36.Поясніть, що станеться зі слуховими УР після видалення потиличної або скроневої часток мозку.

37.Поясніть, чи можливе утворення УР у но- вонародженої дитини.

38.У людини порушені процеси, пов’язані з внутрішнім гальмуванням. Поясніть, яка частка великих півкуль уражена.

39.Поясніть, чи зникне УР, якщо порушений асоціативний зв’язок між відділами кори голов- ного мозку, що беруть участь в утворенні цього УР.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Порушений апарат акцептора результату дії функціональної системи цілеспрямованої пове- дінки.

2.1) У студента виникла позитивна емоція.

2) Процес узгодження в апараті акцептора

результату дії.

3.1) Порушено формування акцептора ре- зультату дії.

2) Механізм прогнозування є асоціативно- аналітичною функцією кори мозку.

4.1) Порушено формування акцептора ре- зультату дії.

2) Механізм прогнозування є асоціативно- аналітичною функцією кори цілого мозку.

5.1) Порушений аферентний синтез.

2)Механізм оцінки є асоціативно-аналітич- ною функцією кори цілого мозку.

6. 1) Умовний рефлекс за умов включення еліп- са загальмується.

2)Якщо після включення еліпса давати тва- рині їжу, то УР відновиться.

3)У собаки може виникнути зрив вищої нер- вової діяльності.

7. 1) Собака побіжить до їжі або до води за- лежно від мотивації голоду або спраги.

2)Стан мозку, що формує таку поведінку, називається мотивацією.

3)При появі іншого собаки в експерименталь- ної тварини виникне орієнтовно-дослідна реакція.

8. 1) Собака, перш за все, попрямує до чаш- ки з водою.

2)Мотивація спраги буде домінуючою, ос- кільки за умов спраги виникає небезпека зміни осмотичного тиску плазми крові.

9. Голуби мають дуже гострий зір і тому лег- ко розрізняють кульки, поверхня яких блищить по-різному. Для навчання був використаний ме- тод умовних рефлексів. Виробили диференційне гальмування. Клювання «поганих» кульок підкріплюють їжею (зерно), а клювання «хоро- ших» — ні. Після періоду навчання голуба став- лять перед конвеєрною стрічкою і він упевнено клює лише «погані» кульки, отримуючи харчо- ве підкріплення.

10. Оскільки внутрішнє гальмування у досліді не викликали, могло виявитися лише зовнішнє гальмування. Воно спричинюється дією факторів зовнішнього середовища або ендогенними фак- торами. Зовнішніх дій за умовами не було. Отже, гальмівний фактор виник у самому організмі і, вочевидь, був пов’язаний з прийняттям великої кількості води, що призвело до переповнювання сечового міхура і гальмування УР.

11. Вочевидь, саме для даного собаки булькан- ня було не індиферентним подразником, а набу- ло властивостей умовного гальма. Виявилося, що він тривалий час жив на кухні, де постійно кипіли казани, у яких булькала вода. Але соба- ку ніколи за цих умов не годували, хоча довко- ла було багато їжі. У результаті булькання пе- ретворилося на умовне гальмо — негативний сигнал (годувати все одно не будуть).

12. Умовні рефлекси можна класифікувати за різними ознаками. Наприклад, обидва ці рефлек- си є екстероцептивними. Крім того, за біологіч- ним значенням, це захисний слиновидільний УР, оскільки, вочевидь, спринцівку використовува- ли для вливання кислоти або іншої подразливої речовини. А згинальний рефлекс теж типова обо- ронна реакція — відсмикування кінцівки від под- разника. Отже, дзвінок був умовним подразни- ком, після якого наставало больове підкріплення. Таким чином, обидва УР — оборонні.

13. Якщо собака піднімає лапу, больового подразнення бути не повинно, але у такому разі УР поступово загасне. Тому необхідно перетво- рити дію «піднімання лапи» у «піднімання лапи до певного рівня». Якщо УР почне згасати, тва- рина почне піднімати лапу не так високо, як зав- жди. За цих умов автоматично включатиметься удар струмом. У такій модифікації досліду УР збе- реже своє пристосовне значення і водночас не згасатиме.

14. Якщо можливість вироблення УР визна- чається співвідношенням біологічної значущості умовного і безумовного подразників, то потрібно змінити це співвідношення. Оскільки умовний подразник — електричний струм і так досить сильний, значить, потрібно підвищити біологіч- ну значущість харчового підкріплення. Для цьо- го собаку змусили постійно голодувати, а їжу давали лише після больової дії. Врешті-решт, го- лод переміг. Сильний електричний струм посту- пово перетворився на сигнал здобуття їжі та від- повідно став викликати харчову умовно-рефлек- торну реакцію. Слід водночас підкреслити, що при надмірному посиленні больової дії, коли воно досягає окістя, виробити УР неможливо ні за яких умов.

реакції «обстежувати нірку». Під час обстежен- ня жертву знову відсовували і так повторюва- лося 20–30 разів, поки оса не відлітала, так і не добившись потрібного результату. Дослід пере- конливо доводить природжений, жорстко за- кріплений характер інстинктивних реакцій. Такі реакції біологічно доцільні та виправдані, але лише в природних умовах. Лише ті організ- ми, які володіють вищими формами поведінки, здатні пристосовуватися до найрізноманітніших умов, що змінюються.

27.Якщо виробляється УР на тон «мі», то за відсутності іррадіації лише він викликатиме УР, наприклад, виділення слини. Насправді ж на ранніх стадіях вироблення УР слина виділятиметь- ся і на дію інших тонів — «ре, фа, соль» і т. д.

Ілише після кількох повторень слина виділяти- меться лише на тон «мі». Після іррадіації збу- дження станеться його концентрація.

28.Новонароджене щеня м’яса ще не їсть, тому на ньому не можна провести перевірку. Але якщо деякий час після народження щеня годува- ти будь-якою їжею, але ніколи не давати йому м’яса, то під час першого знайомства з настільки смачною їжею слина виділятися не буде. Якщо ж м’ясо хоч би одного разу з’їдене, то надалі один вигляд і запах його викликатимуть слиновиді- лення. Отже, даний рефлекс не природжений, але у природних умовах виробляється самостійно. Тому подібні рефлекси називаються натуральни- ми, на відміну від штучних УР, утворюваних у експерименті.

29.Гостре згасання ми не можемо застосува- ти за умовою завдання. А хронічне згасання у чистому вигляді провести не можна, бо завдяки особливостям методики собака «не знає», що підкріплення не вироблялося. Але спробуємо об’єднати обидва способи згасання. З одного боку, повторно вмикатимемо миготливе світло, не підкріплюючи його струмом, — хронічне зга- сання. З другого — час дії умовного подразни- ка з 10 до 20–30 с. У такому варіанті згасання УР удається викликати.

30.Для вироблення УР на якийсь час потрібно давати підкріплення строго у певний час дня. Аналогічно для вироблення УР на обстановку підкріплення виробляють у строго певній обста- новці, наприклад, у тій самій кімнаті у кутку. Тому під час вироблення комплексного УР по- трібно, за умов підкріплення комплексного умов- ного подразника (час і обстановка) безумовним (їжа), поєднувати обидва фактори, що входять до комплексного подразника. Наприклад, соба- ку приводять до кімнати № 1 о 10-й годині ран- ку і не годують. Собаку приводять до кімнати № 2 о 6-й годині вечора і теж не годують. Соба- ку приводять до кімнати № 2 о 10-й годині ран- ку і годують. Після вироблення УР слиновиділен- ня з’являтиметься лише в останньому варіанті досліду.

31.Для цього треба спробувати виробити си- стему УР, у якій одна з цих фігур має бути пози- тивним умовним сигналом, а інша — негатив- ним, гальмівним (диференційне гальмування).

32.Зовнішнє, позамежне, таке, що запізнюєть- ся, згасаюче, кіркове, диференційне гальмуван- ня і «умовне гальмо».

33.Можна. Для цього треба впливати на дру- гу сигнальну систему — дати інструкцію типу: «після того як спалахне лампа, вам буде нанесе- ний укол». Після цього перше ж пред’явлення умовного подразника (лампи) викликає прояв безумовної реакції — наприклад, звуження судин шкіри.

34.Умовний рефлекс не виявиться, оскільки для собаки слово «дзвінок» не є сигналом справж- нього дзвінка, а просто звуковим подразником, складеним з певного поєднання звуків.

35.Собака — 10 поєднань, голуб — 50, риба

—200. Кількість поєднань, необхідних для фор- мування тимчасового зв’язку і закріплення, за- лежить від зрілості філогенезу головного мозку.

36.За умов видалення скроневих часток го- ловного мозку умовні рефлекси зникають, за умов видалення потиличних — зберігаються.

37.Так, у новонародженої дитини утворю- ються харчові умовні рефлекси на голос матері, її запах і т. ін. У відповідь на подразники ново- народжена дитина шукає сосок і здійснює смок- тальні рухи.

38.Найімовірніше, лобова частка.

39.Ні, оскільки зберігаються вертикальні (че- рез підкірку) зв’язки між ділянками кори.

Глава 16. ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ

НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Конкретні цілі:

1.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності на основі аналізу ролі різних структур но- вої кори головного мозку.

2.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності нової кори головного мозку за умов форму- вання мови у людини і оцінювати її стан на ос- нові фізіологічних критеріїв.

3.Пояснювати фізіологічні основи методів до- слідження типів нервової системи у людини.

4.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності головного мозку, що зумовлюють процеси свідомості, мислення, сну і його видів.

16.1. ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології вищої нервової діяльності й уміння про- водити її дослідження простими клінічними мето- дами дозволяють лікареві диференціювати фізіо- логічні та патологічні явища, пов’язані з функ- ціональною поведінкою людини.

Мета заняття. Знати:

1.Фізіологічні основи механізмів формування поведінки людини.

2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження вищої нервової діяльності.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Функції нової кори головного мозку і ВНД людини.

2.Функціональна асиметрія кори великих пів- куль головного мозку, концепція домінантної півкулі, функції недомінантної півкулі, взаємодія півкуль.

3.Мова. Функції мови. Фізіологічні основи її формування. Вікові аспекти ВНД у людини.

4.Типи вищої нервової діяльності, їх класифі- кація, фізіологічні основи, методи дослідження. Роль виховання.

5.Мислення. Роль мозкових структур у про- цесі мислення. Свідомість.

Питання до письмової відповіді:

1.Перерахуйте фазові стани і дайте характе- ристику фазовим станам у діяльності кори голов- ного мозку.

2.Перерахуйте всі властивості нервових про- цесів, які визначають ВНД.

3.Дайте класифікацію типів ВНД за Гіппо- кратом і І. П. Павловим.

4.Охарактеризуйте функції мови.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Дослідження функціональної асиметрії кори великих півкуль.

2.Визначення художнього та розумового ти- пу людей за допомогою тестування.

3.Визначення темпераменту людини за тестом Айзенка.

Методика дослідження функціональної асиметрії кори великих півкуль

У нормі за оцінкою сигналів ззовні обидві півкулі працюють взаємно, права розпізнає сиг- нал як єдине ціле, ліва — проводить його аналіз, дає назву, знаходить логічне пояснення. Якщо провідна ліва півкуля, то людина є правшею, якщо права — лівшею. Якщо обидві півкулі од- наковою мірою активні, то така людина є амбі- декстером.

Для роботи необхідні: олівець, ручка, що роз-

кручується, секундомір, лінійка.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи:

1. Визначення провідного ока: проба Розенба-

ха. Випробовуваний у положенні сидячи або сто- ячи витягує руку з олівцем вперед і дивиться на неї двома очима. Потім закриває праве око і відзначає, чи змістилося зображення за цих умов. Знову дивиться двома очима. Потім повторює попередню пробу з лівим оком. Провідним оком є те, за умов закривання якого зображення зміщується (закривання правого ока — пере- міщення вправо, лівого — вліво).

Проба з прицілюванням: при прицілюванні,

наприклад за допомогою олівця, у правші про- відне око праве.

2. Визначення провідної руки: «поза Наполео-

на». Випробовуваний у положенні сидячи або стоячи переплітає передпліччя. У правшів зверху знаходиться праве передпліччя; тест на аплоду- вання: правша б’є правою долонею по лівій;

тест на розкручування (наприклад авторучки).

Правша в лівій руці тримає авторучку, а пра-

вою маніпулює; проба з одночасною дією двох рук — малювання: у правші малюнок правою рукою виходить краще; графічний тест: у правші краще написання слів виходить правою рукою. Здатність до «дзеркального» написання слів лівою рукою — позитивна проба на ліво- рукість.

3. Визначення провідного великого пальця: ви-

пробовуваний у положенні сидячи або стоячи переплітає пальці рук. У правші зверху знахо- диться правий великий палець.

4.При перехрещуванні ніг у правші зверху або спереду знаходиться права нога.

5.Тест на відхилення від заданого напряму

ходьби: під час ходьби із заплющеними очима по прямій лінії спостерігається відхилення у проти- лежний бік від провідної ноги.

6. Індивідуальне відчуття часу — тест на право-

рукість, оскільки ліва півкуля чітко аналізує час. Випробовуваний запам’ятовує тривалість однієї хвилини, візуально стежачи за годинником, а потім самостійно, не дивлячись на годинник, на- магається визначити початок і закінчення на- ступної хвилини.

7. Індивідуальне відчуття простору — тест на ліворукість: випробовуваний намагається візу- ально запам’ятати відстань у 10 см, а потім са- мостійно із заплющеними очима намалювати її. Права півкуля чітко сприймає простір.

Результати роботи та їх оформлення. Отри-

мані дані записують у протокол і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.

Методика визначення художнього та розумового типу людей за допомогою тестування

Для роботи необхідні: набори слів для класи-

фікації понять.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На дошці записують

набір з 9 слів і пропонують випробовуваним роз- ділити їх по 3 слова в групи із загальними озна- ками. Можливі групування слів: 1) за зовнішнім виглядом предметів; 2) за призначенням пред- метів, їх абстрактними властивостями; 3) нерегу- льоване групування слів.

Результати роботи та їх оформлення. Отри-

мані дані записують до протоколу і порівнюють з показниками у різних випробовуваних. Групу- вання слів за першим способом свідчить про об- разне мислення, властиве людям художнього типу, за другим способом — про абстрактне мис- лення, характерне для розумового типу. Якщо використано обидва типи класифікації, це озна- чає, що в обстежуваних проміжний (середній) тип мислення.