33.Поясніть, чи можна у людини сформува- ти УР, не вдаючись до багаторазового поєднан- ня штучного умовного сигналу і безумовного подразника.
34.У собаки вироблений УР на слово: «дзві- нок». Поясніть, чи виявиться цей рефлекс, якщо тепер дати як умовний сигнал справжній дзвінок.
35.Експериментуючи з трьома різними істота- ми (собака, голуб, риба), дослідник виявив, що для кожної з них необхідна різна кількість по- єднань індиферентного подразника з безумовним сигналом для вироблення УР. Поясніть, скільки їх було потрібно для голуба, якщо цифри вийшли такі: 200, 50 і 10 поєднань.
36.Поясніть, що станеться зі слуховими УР після видалення потиличної або скроневої часток мозку.
37.Поясніть, чи можливе утворення УР у но- вонародженої дитини.
38.У людини порушені процеси, пов’язані з внутрішнім гальмуванням. Поясніть, яка частка великих півкуль уражена.
39.Поясніть, чи зникне УР, якщо порушений асоціативний зв’язок між відділами кори голов- ного мозку, що беруть участь в утворенні цього УР.
Відповіді до ситуаційних завдань
1.Порушений апарат акцептора результату дії функціональної системи цілеспрямованої пове- дінки.
2.1) У студента виникла позитивна емоція.
2) Процес узгодження в апараті акцептора
результату дії.
3.1) Порушено формування акцептора ре- зультату дії.
2) Механізм прогнозування є асоціативно- аналітичною функцією кори мозку.
4.1) Порушено формування акцептора ре- зультату дії.
2) Механізм прогнозування є асоціативно- аналітичною функцією кори цілого мозку.
5.1) Порушений аферентний синтез.
2)Механізм оцінки є асоціативно-аналітич- ною функцією кори цілого мозку.
6. 1) Умовний рефлекс за умов включення еліп- са загальмується.
2)Якщо після включення еліпса давати тва- рині їжу, то УР відновиться.
3)У собаки може виникнути зрив вищої нер- вової діяльності.
7. 1) Собака побіжить до їжі або до води за- лежно від мотивації голоду або спраги.
2)Стан мозку, що формує таку поведінку, називається мотивацією.
3)При появі іншого собаки в експерименталь- ної тварини виникне орієнтовно-дослідна реакція.
8. 1) Собака, перш за все, попрямує до чаш- ки з водою.
2)Мотивація спраги буде домінуючою, ос- кільки за умов спраги виникає небезпека зміни осмотичного тиску плазми крові.
9. Голуби мають дуже гострий зір і тому лег- ко розрізняють кульки, поверхня яких блищить по-різному. Для навчання був використаний ме- тод умовних рефлексів. Виробили диференційне гальмування. Клювання «поганих» кульок підкріплюють їжею (зерно), а клювання «хоро- ших» — ні. Після періоду навчання голуба став- лять перед конвеєрною стрічкою і він упевнено клює лише «погані» кульки, отримуючи харчо- ве підкріплення.
10. Оскільки внутрішнє гальмування у досліді не викликали, могло виявитися лише зовнішнє гальмування. Воно спричинюється дією факторів зовнішнього середовища або ендогенними фак- торами. Зовнішніх дій за умовами не було. Отже, гальмівний фактор виник у самому організмі і, вочевидь, був пов’язаний з прийняттям великої кількості води, що призвело до переповнювання сечового міхура і гальмування УР.
11. Вочевидь, саме для даного собаки булькан- ня було не індиферентним подразником, а набу- ло властивостей умовного гальма. Виявилося, що він тривалий час жив на кухні, де постійно кипіли казани, у яких булькала вода. Але соба- ку ніколи за цих умов не годували, хоча довко- ла було багато їжі. У результаті булькання пе- ретворилося на умовне гальмо — негативний сигнал (годувати все одно не будуть).
12. Умовні рефлекси можна класифікувати за різними ознаками. Наприклад, обидва ці рефлек- си є екстероцептивними. Крім того, за біологіч- ним значенням, це захисний слиновидільний УР, оскільки, вочевидь, спринцівку використовува- ли для вливання кислоти або іншої подразливої речовини. А згинальний рефлекс теж типова обо- ронна реакція — відсмикування кінцівки від под- разника. Отже, дзвінок був умовним подразни- ком, після якого наставало больове підкріплення. Таким чином, обидва УР — оборонні.
13. Якщо собака піднімає лапу, больового подразнення бути не повинно, але у такому разі УР поступово загасне. Тому необхідно перетво- рити дію «піднімання лапи» у «піднімання лапи до певного рівня». Якщо УР почне згасати, тва- рина почне піднімати лапу не так високо, як зав- жди. За цих умов автоматично включатиметься удар струмом. У такій модифікації досліду УР збе- реже своє пристосовне значення і водночас не згасатиме.
14. Якщо можливість вироблення УР визна- чається співвідношенням біологічної значущості умовного і безумовного подразників, то потрібно змінити це співвідношення. Оскільки умовний подразник — електричний струм і так досить сильний, значить, потрібно підвищити біологіч- ну значущість харчового підкріплення. Для цьо- го собаку змусили постійно голодувати, а їжу давали лише після больової дії. Врешті-решт, го- лод переміг. Сильний електричний струм посту- пово перетворився на сигнал здобуття їжі та від- повідно став викликати харчову умовно-рефлек- торну реакцію. Слід водночас підкреслити, що при надмірному посиленні больової дії, коли воно досягає окістя, виробити УР неможливо ні за яких умов.
259
15. За умов виникнення якої-небудь біоло- |
саме непідкріплення. За умов звичайної темпе- |
гічно вигідної мутації та при появі дитинчат |
ратури згасання проводилося в одному з до- |
тварин із новою ознакою вони перестануть |
слідів, а за умов високої — у кожному досліді. |
впізнавати своїх матерів. А ось рух — ознака |
Таким чином, висока температура середовища |
незмінна. |
набула значення умовного гальма — якщо в |
16. Акцептор дії у функціональній системі по- |
експериментальній камері тепло, то умовний |
ведінкових актів працює за таким принципом. |
подразник підкріплюватися не буде. Собака |
Перед здійсненням дії у мозку формується модель |
«перехитрив» експериментатора, який не ура- |
очікуваного результату. Після того як дія вироб- |
хував вказаної особливості постановки експе- |
лена, акцептор порівнює модель з реальним ре- |
рименту. Можна передбачити, що висока тем- |
зультатом. Якщо збігу немає, потрібний деякий |
пература сама по собі може викликати миттє- |
час на аналіз того, що сталося, і вироблення но- |
ве згасання. Але, по-перше, це суперечить |
вого поведінкового акту. |
умові завдання, де сказано, що такий ефект |
17. Умовний подразник — прийом алкоголю. |
почав спостерігатися лише у 3–4-му дослідах |
Безумовний подразник — який-небудь препа- |
(відбувалося утворення умовного гальма при |
рат, що викликає блювання. За умов формуван- |
повторних діях подразника), по-друге, жоден |
ня УР прийом невеликої дози алкоголю під- |
фактор середовища не може викликати миттє- |
кріплюється через деякий час введенням блювот- |
вого згасання УР, виходячи з фізіологічних за- |
ного препарату. Цю поєднану дію повторюють |
кономірностей. |
до тих пір, поки вигляд і запах алкоголю стануть |
23. У даному випадку собака встановив зв’я- |
викликати блювотний рефлекс. |
зок харчового підкріплення з «непередбаченим» |
18. Елемент, який нас цікавить, — це згасан- подразником, який включався безпосередньо пе-
ня даного рефлексу за умови повторної дії по- |
ред підкріпленням, а не за 30 с до нього, як «нор- |
дразника. Це викликає у корі великих півкуль |
мальний» умовний подразник — світло лампи. |
аналітичний процес, у результаті якого встанов- |
Річ у тому, що поворотний механізм при вклю- |
люється відсутність біологічно важливого сиг- |
ченні працював з характерним шумом. Цей шум |
нального значення у подразника, що повто- |
і став умовним сигналом негайної подачі їжі. |
рюється. Після цього кора великих півкуль гальмує |
Можна сказати, що мозок собаки став реагува- |
даний орієнтовний рефлекс. У нашому прикладі це |
ти не на перший дзвінок у театрі, а на третій. |
гальмування сильніше виражене у собаки. |
Після змащення механізму шум зник і відновила- |
19. Вигляд плавця, що наближається до місця |
ся нормальна картина УР. |
старту, є умовним подразником для учасника, |
24. За умов високої температури середовища |
що стоїть на тумбочці. Підкріплення — торкан- |
у собаки спостерігається різке посилення слино- |
ня стінки басейну рукою тієї людини, що пливе. |
виділення, аналогічне виділенню поту у людини. |
Проте момент підкріплення відстрочений на знач- |
У звичайних умовах, без дії яких-небудь специ- |
ний час. З кожним рухом рук людини, що пли- |
фічних подразників (наприклад харчових), сли- |
ве, момент підкріплення наближається, але реак- |
на у собак не виділяється. З цього зрозуміло, що |
ція, що розвивається у відповідь, — стрибок у |
за умов теплових впливів не можна використо- |
воду — повинна гальмуватися до найостанні- |
вувати роботу слинних залоз у собаки як інди- |
шого руху руки людини, що пливе. Це приклад |
катор величини УР. |
гальмування, що запізнюється. Він аналогічний |
25. Умовний подразник є комплексним, тоб- |
стоянню у черзі. Хочеться купити товар, отрима- |
то містить кілька компонентів. Один із них — це |
ти квиток скоріше і тому подібне, але доводить- |
робоча обстановка у цеху. Крім того, людина |
ся чекати. Особливо важко дається таке гальму- |
у цеху працює не сама по собі, а у складі своєї |
вання холерикам. |
бригади, тому якщо випробовуваний спосте- |
20. Уважно проаналізуємо умови завдання. |
рігав за роботою саме своєї бригади, обмін |
Умовні подразники розрізнялися не лише за ко- |
енергії збільшувався. Але такий ефект був |
льором, але і за силою. Цілком можливо, що ди- |
відсутній, якщо спостереження велося за робо- |
ференціювання виробилося саме на інтенсивність |
тою інших бригад. |
світла, а не на колір. Дослід поставлений неко- |
26. Інстинкти є ланцюгом природжених без- |
ректно. Його потрібно повторити так, щоб зрів- |
умовних реакцій, у яких закінчення попередньої |
няти всі параметри подразнення, крім кольору. |
реакції є сигналом для подальшої. Наприклад, |
21. Виробимо, наприклад, оборонний УР на |
деякі види так піклуються про своє потомство. |
будь-який звук (дзвінок, тріскачка, метроном, |
За умов спрацьовування інстинкту закінчення |
свисток і т. ін.). Для цього підкріплюватимемо |
попередньої реакції є сигналом для включення |
звукову дію ударом електричного струму у руку |
подальшої. Саме це зумовлює автоматичне, |
або вливанням до рота розчину кислоти. Через |
жорстко закріплене протікання послідовності |
деякий час виявиться, що при включенні звуку |
інстинктивних реакцій. У досліді діяли так. У |
випробовуваний відсмикує руку (мимоволі) або |
той момент, коли оса заповзала до нірки, аби |
у нього збільшується слиновиділення. Якщо уда- |
обстежити її, жертву відсовували на деяку |
лося виробити УР на звук, то симулянт його чує, |
відстань від входу. Вийшовши з нірки, оса, як |
хоча і заперечує це. |
того вимагала послідовність реакцій, знову |
22. Стан кори великих півкуль за умов зга- |
підносила їжу до входу. Але тепер подразник |
сання змінювався не сам собою, а під впливом |
«їжа біля входу» вимагав включення чергової |
260
реакції «обстежувати нірку». Під час обстежен- ня жертву знову відсовували і так повторюва- лося 20–30 разів, поки оса не відлітала, так і не добившись потрібного результату. Дослід пере- конливо доводить природжений, жорстко за- кріплений характер інстинктивних реакцій. Такі реакції біологічно доцільні та виправдані, але лише в природних умовах. Лише ті організ- ми, які володіють вищими формами поведінки, здатні пристосовуватися до найрізноманітніших умов, що змінюються.
27.Якщо виробляється УР на тон «мі», то за відсутності іррадіації лише він викликатиме УР, наприклад, виділення слини. Насправді ж на ранніх стадіях вироблення УР слина виділятиметь- ся і на дію інших тонів — «ре, фа, соль» і т. д.
Ілише після кількох повторень слина виділяти- меться лише на тон «мі». Після іррадіації збу- дження станеться його концентрація.
28.Новонароджене щеня м’яса ще не їсть, тому на ньому не можна провести перевірку. Але якщо деякий час після народження щеня годува- ти будь-якою їжею, але ніколи не давати йому м’яса, то під час першого знайомства з настільки смачною їжею слина виділятися не буде. Якщо ж м’ясо хоч би одного разу з’їдене, то надалі один вигляд і запах його викликатимуть слиновиді- лення. Отже, даний рефлекс не природжений, але у природних умовах виробляється самостійно. Тому подібні рефлекси називаються натуральни- ми, на відміну від штучних УР, утворюваних у експерименті.
29.Гостре згасання ми не можемо застосува- ти за умовою завдання. А хронічне згасання у чистому вигляді провести не можна, бо завдяки особливостям методики собака «не знає», що підкріплення не вироблялося. Але спробуємо об’єднати обидва способи згасання. З одного боку, повторно вмикатимемо миготливе світло, не підкріплюючи його струмом, — хронічне зга- сання. З другого — час дії умовного подразни- ка з 10 до 20–30 с. У такому варіанті згасання УР удається викликати.
30.Для вироблення УР на якийсь час потрібно давати підкріплення строго у певний час дня. Аналогічно для вироблення УР на обстановку підкріплення виробляють у строго певній обста- новці, наприклад, у тій самій кімнаті у кутку. Тому під час вироблення комплексного УР по- трібно, за умов підкріплення комплексного умов- ного подразника (час і обстановка) безумовним (їжа), поєднувати обидва фактори, що входять до комплексного подразника. Наприклад, соба- ку приводять до кімнати № 1 о 10-й годині ран- ку і не годують. Собаку приводять до кімнати № 2 о 6-й годині вечора і теж не годують. Соба- ку приводять до кімнати № 2 о 10-й годині ран- ку і годують. Після вироблення УР слиновиділен- ня з’являтиметься лише в останньому варіанті досліду.
31.Для цього треба спробувати виробити си- стему УР, у якій одна з цих фігур має бути пози- тивним умовним сигналом, а інша — негатив- ним, гальмівним (диференційне гальмування).
32.Зовнішнє, позамежне, таке, що запізнюєть- ся, згасаюче, кіркове, диференційне гальмуван- ня і «умовне гальмо».
33.Можна. Для цього треба впливати на дру- гу сигнальну систему — дати інструкцію типу: «після того як спалахне лампа, вам буде нанесе- ний укол». Після цього перше ж пред’явлення умовного подразника (лампи) викликає прояв безумовної реакції — наприклад, звуження судин шкіри.
34.Умовний рефлекс не виявиться, оскільки для собаки слово «дзвінок» не є сигналом справж- нього дзвінка, а просто звуковим подразником, складеним з певного поєднання звуків.
35.Собака — 10 поєднань, голуб — 50, риба
—200. Кількість поєднань, необхідних для фор- мування тимчасового зв’язку і закріплення, за- лежить від зрілості філогенезу головного мозку.
36.За умов видалення скроневих часток го- ловного мозку умовні рефлекси зникають, за умов видалення потиличних — зберігаються.
37.Так, у новонародженої дитини утворю- ються харчові умовні рефлекси на голос матері, її запах і т. ін. У відповідь на подразники ново- народжена дитина шукає сосок і здійснює смок- тальні рухи.
38.Найімовірніше, лобова частка.
39.Ні, оскільки зберігаються вертикальні (че- рез підкірку) зв’язки між ділянками кори.
Глава 16. ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ
НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Конкретні цілі:
1.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності на основі аналізу ролі різних структур но- вої кори головного мозку.
2.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності нової кори головного мозку за умов форму- вання мови у людини і оцінювати її стан на ос- нові фізіологічних критеріїв.
3.Пояснювати фізіологічні основи методів до- слідження типів нервової системи у людини.
4.Пояснювати механізми інтеграційної діяль- ності головного мозку, що зумовлюють процеси свідомості, мислення, сну і його видів.
16.1. ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології вищої нервової діяльності й уміння про- водити її дослідження простими клінічними мето- дами дозволяють лікареві диференціювати фізіо- логічні та патологічні явища, пов’язані з функ- ціональною поведінкою людини.
261
Мета заняття. Знати:
1.Фізіологічні основи механізмів формування поведінки людини.
2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження вищої нервової діяльності.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Функції нової кори головного мозку і ВНД людини.
2.Функціональна асиметрія кори великих пів- куль головного мозку, концепція домінантної півкулі, функції недомінантної півкулі, взаємодія півкуль.
3.Мова. Функції мови. Фізіологічні основи її формування. Вікові аспекти ВНД у людини.
4.Типи вищої нервової діяльності, їх класифі- кація, фізіологічні основи, методи дослідження. Роль виховання.
5.Мислення. Роль мозкових структур у про- цесі мислення. Свідомість.
Питання до письмової відповіді:
1.Перерахуйте фазові стани і дайте характе- ристику фазовим станам у діяльності кори голов- ного мозку.
2.Перерахуйте всі властивості нервових про- цесів, які визначають ВНД.
3.Дайте класифікацію типів ВНД за Гіппо- кратом і І. П. Павловим.
4.Охарактеризуйте функції мови.
Програма практичної роботи на занятті:
1.Дослідження функціональної асиметрії кори великих півкуль.
2.Визначення художнього та розумового ти- пу людей за допомогою тестування.
3.Визначення темпераменту людини за тестом Айзенка.
Методика дослідження функціональної асиметрії кори великих півкуль
У нормі за оцінкою сигналів ззовні обидві півкулі працюють взаємно, права розпізнає сиг- нал як єдине ціле, ліва — проводить його аналіз, дає назву, знаходить логічне пояснення. Якщо провідна ліва півкуля, то людина є правшею, якщо права — лівшею. Якщо обидві півкулі од- наковою мірою активні, то така людина є амбі- декстером.
Для роботи необхідні: олівець, ручка, що роз-
кручується, секундомір, лінійка.
Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи:
1. Визначення провідного ока: проба Розенба-
ха. Випробовуваний у положенні сидячи або сто- ячи витягує руку з олівцем вперед і дивиться на неї двома очима. Потім закриває праве око і відзначає, чи змістилося зображення за цих умов. Знову дивиться двома очима. Потім повторює попередню пробу з лівим оком. Провідним оком є те, за умов закривання якого зображення зміщується (закривання правого ока — пере- міщення вправо, лівого — вліво).
Проба з прицілюванням: при прицілюванні,
наприклад за допомогою олівця, у правші про- відне око праве.
2. Визначення провідної руки: «поза Наполео-
на». Випробовуваний у положенні сидячи або стоячи переплітає передпліччя. У правшів зверху знаходиться праве передпліччя; тест на аплоду- вання: правша б’є правою долонею по лівій;
тест на розкручування (наприклад авторучки).
Правша в лівій руці тримає авторучку, а пра-
вою маніпулює; проба з одночасною дією двох рук — малювання: у правші малюнок правою рукою виходить краще; графічний тест: у правші краще написання слів виходить правою рукою. Здатність до «дзеркального» написання слів лівою рукою — позитивна проба на ліво- рукість.
3. Визначення провідного великого пальця: ви-
пробовуваний у положенні сидячи або стоячи переплітає пальці рук. У правші зверху знахо- диться правий великий палець.
4.При перехрещуванні ніг у правші зверху або спереду знаходиться права нога.
5.Тест на відхилення від заданого напряму
ходьби: під час ходьби із заплющеними очима по прямій лінії спостерігається відхилення у проти- лежний бік від провідної ноги.
6. Індивідуальне відчуття часу — тест на право-
рукість, оскільки ліва півкуля чітко аналізує час. Випробовуваний запам’ятовує тривалість однієї хвилини, візуально стежачи за годинником, а потім самостійно, не дивлячись на годинник, на- магається визначити початок і закінчення на- ступної хвилини.
7. Індивідуальне відчуття простору — тест на ліворукість: випробовуваний намагається візу- ально запам’ятати відстань у 10 см, а потім са- мостійно із заплющеними очима намалювати її. Права півкуля чітко сприймає простір.
Результати роботи та їх оформлення. Отри-
мані дані записують у протокол і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.
Методика визначення художнього та розумового типу людей за допомогою тестування
Для роботи необхідні: набори слів для класи-
фікації понять.
Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На дошці записують
набір з 9 слів і пропонують випробовуваним роз- ділити їх по 3 слова в групи із загальними озна- ками. Можливі групування слів: 1) за зовнішнім виглядом предметів; 2) за призначенням пред- метів, їх абстрактними властивостями; 3) нерегу- льоване групування слів.
Результати роботи та їх оформлення. Отри-
мані дані записують до протоколу і порівнюють з показниками у різних випробовуваних. Групу- вання слів за першим способом свідчить про об- разне мислення, властиве людям художнього типу, за другим способом — про абстрактне мис- лення, характерне для розумового типу. Якщо використано обидва типи класифікації, це озна- чає, що в обстежуваних проміжний (середній) тип мислення.
262
Методика визначення темпераменту |
12. |
Чи Ви інколи втрачаєте витримку, тобто |
|
(опитувальник Айзенка) |
буваєте злими? |
||
Автор двофакторної моделі особистості Г. Ай- |
13. |
Чи часто Ви дієте під впливом хвилинно- |
|
зенк як показники основних властивостей особис- |
го настрою? |
||
тості використовував екстраверсію-інтроверсію і |
14. |
Чи часто Ви турбуєтеся через те, що зро- |
|
нейротизм. У загальному розумінні екстраверсія |
били або сказали що-небудь таке, чого не слід |
||
— це спрямованість особистості на оточуючих |
було б робити або говорити? |
||
людей і події, інтроверсія — спрямованість |
15. Чи вважаєте Ви за краще зазвичай кни- |
||
особистості на її внутрішній світ, а нейротизм — |
ги, аніж зустрічі з людьми? |
||
поняття, синонімічне тривожності, що виявляєть- |
16. |
Чи легко Вас образити? |
|
ся як емоційна нестійкість, напруженість, емоцій- |
|||
17. |
Чи любите Ви часто бувати у компанії? |
||
на збудливість, депресивність. |
|||
18. |
Чи бувають у Вас інколи думки, які Ви хо- |
||
Для роботи необхідні: бланки опитувальни- |
|||
тіли б приховати від інших? |
|||
ка Айзенка, аркуш паперу, ручка. |
19. Чи вірно, що Ви інколи сповнені енергії |
||
Об’єкт дослідження — людина. |
|||
так, що все горить у руках, а інколи зовсім мляві? |
|||
Опитувальник містить 57 питань, з яких 24 |
|||
пов’язані зі шкалою екстраверсії-інтроверсії, ще |
20. Чи вважаєте Ви за краще мати менше |
||
24 — зі шкалою нейротизму, а решта 9 входять |
друзів, зате особливо близьких Вам? |
||
у контрольну Л-шкалу (шкала брехні), призна- |
21. |
Чи часто Ви мрієте? |
|
чену для оцінки міри щирості випробовуваного |
22. |
Коли на Вас кричать, чи відповідаєте Ви |
|
при відповідях на питання (додаток). |
тим же? |
||
Проведення роботи. Перед початком дослі- |
23. |
Чи часто Вас непокоїть відчуття провини? |
|
дження випробовуваний отримує таку інструк- |
24. |
Чи всі Ваші звички гарні та бажані? |
|
цію: «Вам буде запропоновано відповісти на низ- |
|||
25. |
Чи здатні Ви дати волю своїм почуттям і |
||
ку запитань. Відповідайте лише “так” чи “ні” |
|||
щосили повеселитися в компанії? |
|||
знаком плюс у відповідній графі, не роздумуючи, |
26. |
Чи вважаєте Ви себе людиною збудливою |
|
відразу ж, оскільки важлива перша реакція. |
|||
і чутливою? |
|||
Мається на увазі, що досліджуються деякі особові, |
|||
а не розумові особливості, так що правильних або |
27. |
Чи вважають Вас людиною жвавою та ве- |
|
селою? |
|||
неправильних питань тут немає». Обробка ре- |
|||
зультатів проводиться за допомогою ключів. |
28. Чи часто, зробивши яку-небудь важливу |
||
Результати роботи та їх оформлення. Скла- |
справу, Ви переживаєте відчуття, що могли б зро- |
||
діть протокол досліду. Оцініть рівневі характе- |
бити її краще? |
||
ристики показників випробовуваного, тип тем- |
29. |
Ви більше мовчите, коли знаходитеся в то- |
|
варистві інших людей? |
|||
пераменту. |
30. |
Ви інколи розпускаєте плітки? |
|
|
|||
Особистісний опитувальник Айзенка |
31. |
Чи буває, що Вам не спиться через те, що |
|
Форма А |
різні думки лізуть у голову? |
||
1. Чи часто Ви відчуваєте потяг до нових вра- |
32. |
Якщо Ви хочете дізнатися про що-небудь, |
|
жень, до того, аби «здригнутися», відчути збу- |
то вважаєте за краще прочитати про це у книзі, |
||
дження? |
ніж запитати? |
||
2. Чи часто Ви потребуєте друзів, які Вас ро- |
33. |
Чи буває у Вас серцебиття? |
|
зуміють, можуть підбадьорити або втішити? |
34. |
Чи подобається Вам робота, яка потребує |
|
3. Ви людина безтурботна? |
від Вас постійної уваги? |
||
4. Чи не вважаєте Ви, що Вам дуже важко |
35. |
Чи бувають у Вас напади тремтіння? |
|
відповідати «ні»? |
36. Чи завжди Ви платили б за провезення |
||
5. Чи замислюєтеся Ви перед тим, як що- |
багажу на транспорті, якби не побоювалися пе- |
||
небудь зробити? |
ревірки? |
||
6. Якщо Ви обіцяєте щось зробити, чи завж- |
37. |
Вам неприємно знаходитися у товаристві, |
|
ди Ви дотримуєтеся своїх обіцянок (незалежно від |
де жартують один над одним? |
||
того, зручно це Вам чи ні)? |
38. |
Чи дратівливі Ви? |
|
7. Чи часто у Вас бувають спади і підйоми |
39. |
Чи подобається Вам робота, яка вимагає |
|
настрою? |
швидкості дій? |
||
8. Зазвичай Ви дієте і говорите швидко, не |
40. |
Чи хвилюєтеся Ви з приводу якихось не- |
|
роздумуючи? |
приємних подій, які могли б статися? |
||
9. Чи часто Ви відчуваєте себе нещасною лю- |
41. |
Ви ходите повільно і неквапливо? |
|
диною без достатніх на те причин? |
42. |
Ви коли-небудь спізнювалися на побачен- |
|
10. Чи зробили б Ви майже все що завгодно на |
ня або на роботу? |
||
спір? |
43. |
Чи часто Вам сняться кошмари? |
|
11. Чи виникають у Вас відчуття боязкості та |
44. |
Чи вірно, що Ви так любите поговорити, |
|
сорому, коли Ви хочете завести розмову з симпа- |
що ніколи не упустите нагоди поговорити з не- |
||
тичною(им) незнайомкою(цем)? |
знайомою людиною? |
||
263