6. Палички активніші за умов низької інтен- |
18. У випадку прямого погляду на предмети |
сивності освітлення, а колбочки — за умов висо- |
світло проходить уздовж оптичної осі ока і падає |
кої. Тому критична частота злиття миготінь для |
на сітківку у центральній ямці. У випадку непря- |
паличок нижча, а для колбочок — вища. |
мого погляду на предмети світло падає на пери- |
7. Показники заломлення води, рогівки і сере- |
феричні ділянки сітківки. Саме у них знаходять- |
довища ока приблизно однакові. Око пристосо- |
ся палички, що мають вищу чутливість до слаб- |
ване для ходу променів у системі «повітря — ро- |
кого світла. |
гівка». Тому повітряна камера, поміщена перед |
19. Необхідно сконструювати спеціальні годів- |
очима, покращує зір під водою. |
ниці у вигляді невеликої каруселі, що обертаєть- |
8. За умов наближення предмета до ока зрос- |
ся, за периметром якої розташувати їжу. |
тає розмір його зображення на сітківці ока. |
20. Очне яблуко людини постійно здійснює |
9. Оскільки розмір поля зору в горизонтальній |
дуже дрібні, так звані сакадичні стрибки. Завдя- |
площині зовні більший, ніж у вертикальній |
ки цьому зображення нерухомої крапки, що |
зверху, то раніше у полі зору людини виявиться |
світиться, весь час потрапляє на різні елементи |
предмет, що рухається зліва направо. |
сітківки. У спеціальних експериментах були за- |
10. На основі швидкості зміни величини зоб- |
реєстровані такі постійні мікропереміщення очно- |
раження предмета на сітківці та його чіткості. |
го яблука при розгляді тих або інших нерухомих |
11. У фотоапараті для наведення на різкість |
предметів. |
змінюється відстань від лінзи до світлосприйма- |
21. Для того щоб збільшити глибину різкості |
ючого шару фотоплівки, а в оці наведення на |
під час фотографування, тобто забезпечити ви- |
різкість пов’язане зі зміною кривизни криштали- |
разне зображення близьких і віддалених пред- |
ка за умов незмінної відстані від вузлової точки |
метів, об’єктив діафрагмують — звужують його |
ока до світлосприймаючого шару сітківки. |
діаметр. У випадку з людським оком необхідно |
12. За цих умов досягається краще фокусуван- |
дивитися на текст крізь невеликий отвір у папері |
ня зображення на сітківці. |
або через віконце, утворене великими і вказівни- |
13. Причиною далекозорості може бути або |
ми (або середніми) пальцями обох рук. |
дуже коротка поздовжня вісь ока, або ослаблен- |
22. Усунути сакадичні стрибки неможливо. |
ня акомодації у літньому віці. Тому питання по- |
Необхідно, аби предмет переміщався разом з оч- |
винне звучати приблизно так: «Чи носили Ви |
ним яблуком. Для цього на рогівку приклеюють |
окуляри у молодості?» |
мікролампочку. Її світло падатиме на одні і ті самі |
14. Бічний зір забезпечується паличками, а цен- |
фоторецептори незалежно від стрибків очного яб- |
тральний — колбочками, розташованими у центрі |
лука. І тоді після включення лампочки випробо- |
сітківки. Чутливіші до світла палички. Отже, зав- |
вуваний перестає її бачити вже через кілька се- |
дяки ним людина може бачити зірки, що слабо |
кунд. |
світяться. Таким чином, використовуючи бічний |
23. На яскравому світлі працюють колбочки, |
зір (периферичні зони сітківки), можна побачити |
а у сутінках (темноті) — палички. При світлі ро- |
більше зірок, ніж лише центральним зором. |
допсин розпадається, а у темряві синтезується. |
15. Для того щоб промені від двох точок, що |
За умов дії світла після темряви колбочки підви- |
максимально зближені, сприймалися окремо (це |
щують свою збудливість значно швидше, ніж па- |
і характеризує гостроту зору), необхідно, аби |
лички, і кількість родопсину збільшується в ре- |
вони потрапляли на різні колбочки, розділені хоч |
зультаті його темнового синтезу. За умов дії тем- |
би однією незбудженою. За умовою завдання |
ряви після світла палички підвищують свою |
можливості для цього зменшилися б, отже, гос- |
збудливість повільно, кількість родопсину, необ- |
трота зору знизилася. |
хідного для сприйняття світла, зменшується зав- |
16. Якщо одне очне яблуко деформоване або |
дяки його розпаду за умов попередньої дії світла. |
деформовані обидва, але різною мірою, то про- |
Ці дві обставини і пояснюють, чому темнова |
мені, що йдуть від однієї і тієї ж точки, потрап- |
адаптація відбувається повільніше, ніж світлова. |
ляють на неідентичні (диспаратні) точки обох |
24. 1) Застосовувати у вигляді крапель штуч- |
сітківок. У природних умовах це відбувається, |
не зрошування рогівки. |
якщо промені йдуть від різних точок, тому і ви- |
2) Застосовувати автоматичні пристрої з ре- |
никає під час натискання відчуття двох пред- |
гулярного зволоження рогівки. |
метів. Без натискання промені від тієї самої точ- |
3) Запатентований хірургічний спосіб підши- |
ки потрапляють на ідентичні елементи обох |
вання до кон’юнктивальної порожнини протоки |
сітківок, і людина отримує зображення однієї точ- |
привушної залози. |
ки. Таким чином, дане явище не свідчить про па- |
25. Рогівка і кришталик мають бути прозори- |
тологію. |
ми і пропускати світло. Якби їх живлення відбу- |
17. За умов дії слабкого світла рецепторний |
валося через капіляри, то завдяки червоному ко- |
потенціал, що виникає в одній окремій паличці, |
льору крові ми би постійно бачили червону за- |
може виявитися дуже слабким, аби збудити біпо- |
пону. Тому прозорі тканини ока отримують усе, |
лярну клітину і викликати МПД, що поширюєть- |
що їм потрібно, не з крові, а з внутрішньоочної |
ся по зоровому нерву. Якщо ж біполярна кліти- |
рідини, що заповнює передню камеру ока. До |
на піддається дії рецепторних потенціалів одно- |
цієї ж рідини виділяються і продукти обміну. Усе |
часно від кількох паличок, то відбувається прос- |
це здійснюється шляхом дифузії. Такий тип жив- |
торова сумація, що забезпечує виникнення МПД |
лення менш надійний, ніж за допомогою крово- |
навіть за умов слабкої дії світла. |
постачання. Тому у кришталику і рогівці часті- |
249
ше виникають вікові порушення метаболізму, що призводять до їх помутніння.
26. Суть операції у тому, що видаляють по- мутнілий і не проникний для світла кришталик. Головна роль кришталика — забезпечення ако- модації. Максимальна її сила — 10 діоптрій. Якщо видалений кришталик не замінити штучним, то для компенсації його відсутності доводиться но- сити окуляри з дуже сильними лінзами.
14.4. ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОЇ І ВЕСТИБУЛЯРНОЇ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології слухового і вестибулярного аналізато- ра, уміння проводити його дослідження прости- ми клінічними методами дозволяють лікареві ди- ференціювати фізіологічні та патологічні явища, пов’язані з функціонуванням слухової і вестибу- лярної систем.
Мета заняття. Знати:
1.Механізми сприйняття, проведення й ана- лізу параметрів подразнення слухового і вести- булярного аналізаторів.
2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження функціонального стану слухової та вестибулярної сенсорних систем.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури.
2.Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи.
3.Центральні механізми аналізу звукової інформації. Теорія сприйняття звуків. Бінаураль- ний слух.
4.Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи.
5.Сприйняття положення голови в просторі та під час руху.
Питання до письмової відповіді:
1.Намалюйте схему слухового аналізатора та вкажіть на ній основні структури.
2.Намалюйте схему будови завитка.
3.Опишіть електричні явища у завитку.
4.Опишіть звукові відчуття: тональність і гучність звуку, слухову чутливість, бінаураль- ний слух.
5.Намалюйте схему аферентних і еферентних зв’язків вестибулярного апарату.
6.Намалюйте схему будови отолітового апа-
рату.
7.Опишіть рухові реакції вестибулярного аналізатора.
Програма практичної роботи на занятті:
1.Дослідження кісткової провідності звуку (дослід Вебера).
2.Дослідження кісткової та повітряної про- відності звуку (дослід Рінне).
Методика дослідження кісткової провідності звуку (дослід Вебера)
Для роботи необхідні: камертон, гумова труб-
ка, ватні тампони.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Випробовуваного усаджу- ють на стілець і прикладають до середини тім’я- ної ділянки звучний камертон. За нормальних умов випробовуваний чує звук однакової сили обома вухами. Потім в одне вухо вміщують ват- ний тампон і дослідження повторюють. Випробо- вуваний відзначає, що тепер звук голосніше сприймається тим вухом, в яке вміщений ватний тампон. Подібне посилення звуку відбувається за умов подразнення звукопровідного апарату одного з вух. Аби переконатися, що частина зву- кової енергії розсіюється за умов проходження крізь зовнішній слуховий прохід, необхідно
з’єднати зовнішні слухові проходи гумовою трубкою і поставити одному з випробовуваних на голову камертон. За цих умов інший випро- бовуваний почує звук унаслідок поширення зву- кових хвиль із зовнішнього слухового проходу першого пацієнта.
Результати роботи та їх оформлення. Отри-
мані дані записують до протоколу і порівнюють
зпоказниками у різних випробовуваних.
Методика дослідження кісткової та повітряної провідності звуку (дослід Рінне)
Для роботи необхідний камертон. Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Випробовуваного уса- джують на стілець і прикладають до соскоподіб- ного відростка звучний камертон. За нормаль- них умов випробовуваний чує звук, який посту- пово згасає. Як тільки звук зникає, камертон підносять до вуха. Звук знову з’являється. За умов ушкодження звукопровідного апарату спо- стерігається зворотне явище — звук камертона не чутний, коли він розташовується біля зовніш- нього слухового проходу, і стає чутним, коли камертон переносять до соскоподібного відрост- ка.
Результати роботи та їх оформлення. Отри-
мані дані записують у протокол і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1. За умов експерименту на кішці вивчали бу- дову центральних відділів слухової сенсорної си- стеми. Унаслідок руйнування однієї зі структур середнього мозку кішка втратила орієнтовний рефлекс на сильні звукові сигнали. Указати, які структури були зруйновані:
A.Верхні горбики чотиригорбикового тіла
B.Чорна речовина
C.Вестибулярні ядра Дейтерса
D.Червоні ядра
E.Нижні горбики чотиригорбикового тіла
250
2. У 60-річного обстежуваного виявлено |
ження виявлено, що барабанна перетинка не по- |
|
збільшення порога сприйняття звуків високої ча- |
шкоджена, оскільки спрацював захисний реф- |
|
стоти. Указати, порушення яких структур слухо- |
лекс, який перешкоджає розриву барабанної пе- |
|
вої сенсорної системи призвело до такого стану: |
ретинки від сильної звукової хвилі. Цей рефлекс |
|
A. Євстахієвої труби |
реалізується за рахунок: |
|
B. Кортієвого органа — ближче до овально- |
A. Розслаблення m. tensor tympani |
|
го вікна |
B. Скорочення m. tensor tympani |
|
C. Кортієвого органа — ближче до гелікотреми |
C. Розслаблення m. stapedius |
|
D. М’язів середнього вуха |
D. Скорочення m. auricularis anterior |
|
E. Барабанної перетинки |
E. Розслаблення m. auricularis anterior |
|
3. У досліджуваної тварини зруйнували се- |
9. Установлено, що надзвичайно висока чут- |
|
редню частину завитка внутрішнього вуха. Ука- |
ливість слухової сенсорної системи зумовлена не |
|
зати, до порушень якої частоти сприйняття |
лише різницею площі стремінця (3,2·10-6 м2) і ба- |
|
звуків це призведе: |
рабанної перетинки (7,0·10-5 м2), а і тим мінімаль- |
|
A. Високої частоти |
ним тиском на барабанну перетинку, який зму- |
|
B. Низької частоти |
шує її коливатися. Указати величину цього тис- |
|
C. Середньої частоти |
ку: |
|
D. Високої та низької частоти |
A. 0,00001 мг/м2 |
|
E. Високої та середньої частоти |
B. 0,0001 мг/м2 |
|
|
C. 0,001 мг/м2 |
|
4. Під час обстеження 50-річного працівника, |
D. 0,01 мг/м2 |
|
коваля за професією, встановлено, що він краще |
E. 0,1 мг/м2 |
|
сприймає звуки обома вухами за умов кісткової |
|
|
провідності, ніж повітряним шляхом. Указати, де, |
10. Під час зарахування 23-річної людини на |
|
найвірогідніше, локалізується ушкодження: |
посаду працівника, що клепає, його вухо сприй- |
|
A. Медіальні колінчасті тіла таламуса |
мало коливання у діапазоні 16–20 000 Гц, а після |
|
B. Нижні горбики чотиригорбикового тіла |
десяти років роботи діапазон звукових частот |
|
C. Барабанна перетинка |
змінився до 16–9000 Гц. Указати можливу при- |
|
D. Звукопровідний апарат |
чину зміни сприйняття звукових частот: |
|
E. Первинна слухова кора |
A. Отосклероз |
|
|
B. Пошкодження текторіальної мембрани |
|
5. Серед нижченаведених показників указати, |
C. Пошкодження середньої частини основної |
|
у яких одиницях вимірюється інтенсивність звуку: |
мембрани |
|
A. Діоптріях |
D. Пошкодження дистальної частини основ- |
|
B. Дальтонах |
ної мембрани |
|
C. Грамах |
E. Пошкодження проксимальної частини ос- |
|
D. Децибелах |
новної мембрани |
|
E. Мікронах |
|
|
6. Слухова орієнтація людини у просторі мож- |
Відповіді |
|
лива за рахунок певних факторів, серед яких |
1.Е, 2.В, 3.С, 4.D, 5.D, 6.С, 7.В, 8.В, 9.В, 10.Е. |
|
найбільшу роль відіграє: |
||
|
||
A. Форма вушної раковини |
|
|
B. Наявність вільного зовнішнього слухового |
Тестові завдання до самоконтролю |
|
проходу |
||
рівня знань за програмою «Крок-1» |
||
C. Наявність бінаурального слуху |
||
|
||
D. Інтерауральний розподіл звуку за часом |
1. Для порушень звукосприйняття на рівні се- |
|
E. Інтерауральний розподіл звуку за інтен- |
реднього вуха характерне: |
|
сивністю |
A. Підвищення порога сприйняття звуку за |
|
7. Шляхом клінічних спостережень доведено, |
умов повітряного і кісткового проведення |
|
B. Підвищення порога сприйняття звуку за |
||
що гострота слуху у людини з віком знижується |
умов кісткового проведення |
|
і знаходиться в діапазоні: |
C. Підвищення порога сприйняття звуку за |
|
A. Високих частот (25 000–40 000 Гц) |
умов повітряного проведення |
|
B. Низьких частот (16–9000 Гц) |
D. Порушення сприйняття високочастотного |
|
C. Середніх частот (9000–20 000 Гц) |
звуку |
|
D. Діапазоні голосового сприйняття (1000– |
E. Порушення сприйняття низькочастотного |
|
4000 Гц) |
звуку |
|
E. Незалежно від діапазону звукового сприй- |
|
|
няття |
2. Для порушення звукосприйняття на рівні |
|
|
внутрішнього вуха характерне: |
|
8. У лікарню доставлена людина, яка по- |
A. Підвищення порога сприйняття звуку за |
|
страждала при сильному вибуху. Під час обсте- |
умов кісткового проведення |
251
B. Підвищення порога сприйняття звуку за |
D. За умов лінійних прискорень постійно |
|
умов повітряного і кісткового проведення |
E. За умов лінійних прискорень наприкінці |
|
C. Підвищення порога сприйняття звуку за |
руху |
|
умов повітряного проведення |
|
|
D. Порушення сприйняття високочастотного |
8. Чим заповнений середній канал завитка? |
|
звуку |
A. Перилімфою, близькою за складом до спин- |
|
E. Порушення сприйняття низькочастотного |
номозкової рідини |
|
звуку |
B. Ендолімфою, близькою за складом до внут- |
|
|
рішньоклітинної рідини |
|
3. Порушення функцій яких рецепторних зон |
C. Перилімфою, близькою за складом до поза- |
|
сприяє втраті статичних рефлексів, у реалізації |
клітинної рідини |
|
яких бере участь вестибулярна система? |
D. Ендолімфою, близькою за складом до поза- |
|
A. Макулярні рецептори |
клітинної рідини |
|
B. Рецептори напівкруглих каналів |
E. Перелімфою, близькою за складом до внут- |
|
C. Рецептори напівкруглих каналів і маку- |
рішньоклітинної рідини |
|
лярних органів |
|
|
D. Пропріорецептори шиї |
9. Яка з теорій сприйняття звуків вважається |
|
E. Пропріорецептори шиї та макулярних ор- |
головною сьогодні? |
|
ганів |
A. Клітинна теорія Вірхова |
|
|
B. Телефонна теорія Резерфорда |
|
4. У людини виявився виражений дефект ба- |
C. Теорія Гельмгольца |
|
рабанної перетинки обох вух. Які порушення |
D. Теорія хвилі, що біжить (Бекеші) |
|
слухового аналізатора реєструються за цих |
E. Резонансна теорія Гельмгольца |
|
умов? |
|
|
A. Зниження гостроти слуху |
10. Кортієв орган розташований на: |
|
B. Зниження сприйняття звуків високої частоти |
A. Рейснеровій мембрані |
|
C. Зниження сприйняття звуків низької частоти |
B. Мембрані круглого вікна |
|
D. Зниження порога больових відчуттів за |
C. Мембрані овального вікна |
|
умов високої інтенсивності звукового сигналу |
D. Додатковій мембрані |
|
E. Підвищення порога больових відчуттів за |
E. Основній мембрані |
|
умов високої інтенсивності звукового сигналу |
|
|
5. Різке однобічне підвищення тиску ендолім- |
Відповіді |
|
1.С, 2.B, 3.A, 4.A, 5.E, 6.E, 7.A, 8.B, 9.D, 10.Е. |
||
фи у перетинковій частині лабіринту і на- |
||
|
||
півкруглих каналів сприяє: |
|
|
A. Ністагму, швидкий компонент якого на- |
Ситуаційні завдання |
|
правлений у бік здорової сторони |
||
|
||
B. Ністагму, швидкий компонент якого на- |
1. Поясніть, чи може людина чути звуки з ча- |
|
правлений у бік підвищення тиску |
стотою 40 000 Гц. |
|
C. Ністагму, повільний компонент якого на- |
2. У людини пошкоджені напівкруглі канали |
|
правлений у бік здорової сторони |
внутрішнього вуха. Чи може вона дати звіт про |
|
D. Ністагму, повільний компонент якого на- |
положення голови у просторі? |
|
правлений у бік підвищення тиску |
3. Поясніть, де легко визначити напрям дже- |
|
E. Вертикальному ністагму |
рела звуку — у повітрі або у воді. Поясніть, |
|
6. Раптовий звуковий сигнал не викликав у |
чому. |
|
4. Поясніть, у якому випадку у людини |
||
людини орієнтовну реакцію. У якому місці наяв- |
збільшення швидкості пульсової хвилі може по- |
|
не порушення? |
єднуватися зі зниженням верхнього порога чут- |
|
A. На рівні мозочка |
них частот, наприклад до 8000 Гц, за відсутності |
|
B. На рівні системи проведення пропріорецеп- |
яких-небудь специфічних захворювань органа |
|
тивної інформації |
слуху. |
|
C. На рівні вестибулярних ядер довгастого |
5. І овальне, і кругле вікно у кістковій капсулі |
|
мозку |
завитка затягнуті еластичною мембраною. Якби |
|
D. На рівні таламуса |
ця мембрана стала жорсткою, сприйняття звуків |
|
E. На рівні чотиригорбикового тіла середньо- |
різко порушилося б. Поясніть, чому. |
|
го мозку |
6. Людина страждає на туговухість. Якщо за |
|
7. Збудження рецепторів напівкруглих ка- |
цих умов грають на скрипці або звучить камер- |
|
тон, вона цього не чує. Поясніть, що необхідно |
||
налів спостерігається: |
зробити, аби людина почула хоч би один із цих |
|
A. За умов кутових прискорень на початку |
звуків. |
|
руху і в момент його закінчення |
7. Поясніть механізм «закладання» вух у літа- |
|
B. За умов кутових прискорень постійно |
ку і запропонуйте спосіб корекції цього стану. |
|
C. За умов кутових прискорень лише на по- |
8. Резонансна теорія слуху Гельмгольца перед- |
|
чатку руху |
бачала, що сприйняття різної висоти звуку ба- |
252
зується на тому, що залежно від висоти звуку ви- |
в ліве і праве вухо буде меншою, ніж у повітрі. |
никають коливання різних ділянок основної мем- |
Це утруднить визначення джерела звуку у воді. |
брани — резонують і збуджуються волокна ос- |
4. У дорослої людини верхній поріг слухових |
новної мембрани, що мають різну довжину. Од- |
частот становить 20 000 Гц. Це означає, що у |
нак І. П. Павлов запропонував іншу теорію — |
даної людини поріг знижений. Оскільки захво- |
хвилі, що біжить. Проте відомі досліди у лабора- |
рювання слухової системи відсутні, залишаєть- |
торії І. П. Павлова, у яких руйнування різних |
ся припустити, що річ у віці — старі люди за- |
ділянок кортієвого органа призводить до випа- |
звичай перестають чути дуже високі звуки. Вод- |
дання умовних рефлексів на звуки відповідно |
ночас у старості, як правило, виникають атеро- |
низької або високої частоти. Чи не підтверджує |
склеротичні зміни у стінках судин. Стінки стають |
це і справедливість теорії резонатора? |
жорсткішими, а це призводить до збільшення |
9. За умов експериментального дослідження, |
швидкості пульсової хвилі, отже, дане явище |
якщо щурів привчають знаходити шлях у лабі- |
може спостерігатися у людей похилого віку за |
ринті з численними поворотами, то навіть після |
наявності склеротичних явищ у стінках судин. |
виключення зору тварини продовжують пра- |
5. Овальне вікно передає коливання слухових |
вильно проходити всі повороти. Поясніть, яку |
кісточок перилімфі. Кругле вікно забезпечує мож- |
додаткову операцію (одну з двох можливих) по- |
ливість зсуву перилімфи під впливом коливань |
трібно зробити, аби щур перестав орієнтувати- |
мембрани овального вікна, оскільки мембрана |
ся у лабіринті. |
круглого вікна також здатна випинатися. Якби |
10. На експертизу привезли людину, яка |
обидві ці мембрани стали жорсткими, то пери- |
стверджувала, що не чує. Проте аналіз ЕЕГ, за- |
лімфа не могла б зміщуватися, оскільки рідина не- |
реєстрованої від скроневих ділянок кори мозку, |
стискувана. Таким чином, в обох випадках не |
допоміг спростувати помилкове твердження об- |
могло б відбуватися подразнення волоскових |
стежуваного. Поясніть: |
клітин кортієвого органа і не відбувалося б |
1) Які зміни на ЕЕГ були зареєстровані за |
сприйняття звуку. |
умов включення звукового сигналу? |
6. Сприйняття звуків може відбуватися за ра- |
2) Чому ЕЕГ була зареєстрована від скроне- |
хунок повітряної та кісткової провідності. За |
вих ділянок мозку? |
умов туговухості погіршується повітряна про- |
3) Хвилі якої частоти й амплітуди з’явилися на |
відність, наприклад, за рахунок порушення нор- |
ЕЕГ за умов включення дзвінка? |
мальної рухливості слухових кісточок, проте |
11. Під час проведення експериментального |
може зберегтися кісткова провідність. Аби пере- |
дослідження жабі виконали однобічне руйнуван- |
конатися у цьому, потрібно поставити на яку- |
ня напівкруглих каналів з лівого боку. Після за- |
небудь ділянку голови (найкраще на соскоподіб- |
кінчення постопераційного періоду жабу опусти- |
ний відросток) звучний предмет. Його коливан- |
ли у ванну з водою. Поясніть: |
ня передаватимуться не лише повітрям, але і |
1) У який бік жаба здійснюватиме плавальні |
кістками черепа, а від них — рецепторному апа- |
рухи? |
рату внутрішнього вуха, тоді звук може бути |
2) До складу якого аналізатора входять на- |
почутий. Камертон можна приставити до голо- |
півкруглі канали? |
ви його ніжкою, а струни скрипки, що колива- |
3) Що є специфічним подразником для рецеп- |
ються, не можна. |
торів напівкруглих каналів? |
7. За умов піднімання на висоту атмосферний |
4) Як можна охарактеризувати основні функ- |
тиск знижується. Це призводить до того, що |
ції вестибулярного апарату? |
стінки євстахієвих труб спадаються, і тиск на ба- |
12. Поясніть, що станеться зі слуховими умов- |
рабанну перетинку з боку зовнішнього вуха не |
ними рефлексами після видалення потиличної |
врівноважується тиском з боку середнього вуха. |
або скроневої часток мозку? |
Аби позбавитися від пов’язаних з цим неприєм- |
|
них відчуттів, можна спробувати відновити |
|
прохідність євстахієвих труб. Для цього підвищу- |
Відповіді до ситуаційних завдань |
ють тиск у порожнині рота, роблячи посилені ков- |
1. Людина розрізняє звук частотою від 16 до |
тальні рухи. |
8. Дійсно, підтверджує. Різні ділянки кортієво- |
|
20 000 Гц. |
го органа забезпечують сприйняття звуків різної |
2. Може, оскільки рецептори напівкруглих |
висоти. Але це ще нічого не говорить про ме- |
каналів внутрішнього вуха сприймають зміну |
ханізм вибіркового реагування основної мембра- |
швидкості руху тіла. Положення голови в прос- |
ни на звукові хвилі різної частоти. В ендолімфі |
торі сприймається рецепторами, розташованими |
виникає хвиля, що біжить. Її параметри залежать |
в мішечках. |
від частоти звуку, що діє. Залежно від характе- |
3. Бінауральна система слуху аналізує різни- |
ру цієї хвилі, що біжить, відбувається вибухан- |
цю між часом приходу звуку в ліве і праве вухо, |
ня різних частин основної мембрани, що визна- |
людина повертає голову в бік джерела звуку до |
чається її пружними властивостями. У результаті |
тих пір, поки мозок перестане уловлювати дану |
збуджуються різні волоскові клітини і виникає |
різницю. У цьому випадку ми дивитимемося пря- |
відчуття висоти звуку. Цей механізм називаєть- |
мо на джерело звуку. Вода — щільніше середови- |
ся просторовим кодуванням. |
ще, у ній звук поширюється швидше, ніж у |
9. Під час проходження кожного повороту ви- |
повітрі. Тому різниця у часі між приходом звуку |
никають кутові прискорення, отже, включаєть- |
253