Материал: Физиология методички

4.Якщо заплющити очі та катати двома су- сідніми неперехрещеними пальцями горошину, то виникає відчуття однієї горошини. Якщо зро- бити те ж саме перехрещеними пальцями, вини- кає відчуття двох горошин (дослід Аристотеля). Поясніть фізіологічні механізми, які лежать в ос- нові даного феномена.

5.Поясніть, чому людина не відчуває каб- лучку, яку постійно носить на пальці, але вираз- но відчуває, коли на цей палець сіла муха.

6.Один випробовуваний деякий час тримав руку у посудині з водою, а потім переніс її в по- судину з водою температурою 20 °С. Вода зда- лася йому холодною. Другий виконав аналогіч- ний дослід, але йому вода у 20 °С здалася теп- лою. Поясніть, у чому причина різних відчуттів.

7.Людина тривалий час знаходилася в умо- вах поступового і повільного зниження темпера- тури довкілля. Вона не відчувала холоду, але сталося обмороження кінцівок. Поясніть:

1) Які параметри зміни температурної дії є не- обхідними для появи відповідного температурно- го відчуття?

2) Чому чутливість холодових рецепторів була зниженою?

3) Поясніть фізіологічні механізми відсутності холоду за наявності відмороження.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Ні, не можна. Інформація, що передається, кодується не лише загальною кількістю імпульсів за одиницю часу, але і характером їх розподілу

упачці. Наприклад, одну і ту ж кількість пат- ронів за хвилину можна витратити, стріляючи і довгими, і короткими чергами, і по черзі.

2.Тому що всі вони змінюють проникність мембрани рецепторної клітини для певних іонів, що приводить до виникнення рецепторного по- тенціалу.

3.Обробка інформації — це виділення із за- гального її потоку якоїсь частини, найбільш важ- ливої для системи, що сприймає інформацію. Во- чевидь, мозок обробляє інформацію, тому що ми бачимо і чуємо лише те, що нас цікавить. На фо- топлівці ж фіксується все без винятку, отже, об- робки інформації не відбувається.

4.У першому випадку подразнюються внут- рішні поверхні пальців, які торкаються один до одного. У другому — зовнішні, які не торкають- ся один до одного. У природних умовах зовнішні поверхні сусідніх пальців водночас можуть по- дразнюватися лише двома предметами, тому в мозку і виникає відповідне відчуття.

5.Під час постійної дії тактильного подразни- ка відбувається адаптація рецепторів і подраз- нення перестає відчуватися, тому каблучка на пальці перестає надавати подразнювальну дію.

6.Це пов’язано з адаптацією сенсорних сис- тем до певного рівня подразнення. Реакція фізіо- логічної системи на яку-небудь дію залежить не лише від параметрів цієї дії, але і від функціональ- ного стану системи у цей момент. У свою чергу, цей стан багато у чому залежить від попередніх

дій. Перший випробовуваний спочатку тримав руку у холодній воді, а другий — у гарячішій. Аналогічним чином, якщо Ви увійдете до однієї і тієї ж кімнати з яскраво освітленої сонцем вулиці або з підвалу, то в першому випадку кімната здасться темною, а в другому — світлою.

7. 1) Певна швидкість зміни температурного режиму дії та температурний градієнт має бути не менше 0,5 %.

2)Терморецептори адаптувалися за умов три- валої дії постійного температурного подразника.

3)В основі механізму розвитку адаптації ре- цепторів лежить зміна проникності мембрани ре- цепторів для Na+, через що підвищується поро- говий рівень деполяризації та чутливість рецеп- торів знижується.

14.2.ДОСЛІДЖЕННЯ СОМАТОСЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БОЛЮ І ЗНЕБОЛЮВАННЯ

Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології аналізаторів, складових основних відчуттів і уміння проводити їх дослідження прос- тими клінічними методами дозволяють лікареві диференціювати фізіологічні та патологічні яви- ща, пов’язані зі сприйняттям зовнішнього світу.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми сприйняття, проведення й ана- лізу параметрів подразнення системами аналіза- торів.

2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження функціонального стану систем аналі- заторів.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Структурно-функціональна організація со- матосенсорної системи.

2.Шкірна рецепція. Види шкірної чутливості.

3.Пропріорецепція. М’язова і суглобова ре- цепція: типи рецепторів, будова, функції.

4.Фізіологічні основи болю. Ноцицепція, фізіологічна характеристика і класифікація но- цицепторів (Ч. Шеррінгтон).

5.Ноцицептивна система, її структурно-функ- ціональна організація, провідні шляхи і рівні об- робки інформації. Фізіологічне значення болю.

6.Антиноцицептивна система, її структурно- функціональна організація, опіатні та неопіатні механізми, фізіологічна роль.

7.Фізіологічні основи знеболювання.

Питання до письмової відповіді:

1.Схематично намалюйте будову соматосен- сорної системи і вкажіть на ній основні відділи і канали передачі інформації.

2.Намалюйте схему основних провідних шляхів соматосенсорної системи і вкажіть на ній види рецепторів, від яких вона передає нервові сигнали.

3.Намалюйте види шкірних рецепторів і вкажіть їх локалізацію та функцію.

4.Намалюйте схему м’язового веретена.

5.На прикладі іррадійованого болю поясніть основні принципи теорії конвергенції та полег- шення.

6.Намалюйте схему виникнення відбитого болю.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Дослідження пропріорецептивної чутли-

вості.

2.Дослідження тактильної чутливості різних ділянок шкіри людини.

3.Дослідження больової чутливості різних ділянок шкіри людини.

Методика дослідження пропріорецептивної чутливості

Досконалість рухів значною мірою досягаєть- ся за рахунок аферентної сигналізації від про- пріорецепторів, розташованих у суглобових сум- ках, шкірі, скелетних м’язах і сухожиллях.

Для роботи необхідні: ручка, папір, динамометр.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи:

1. Випробовуваний встає перед столом, на якому лежить аркуш паперу, бере у праву руку ручку і заплющує очі. Експериментатор бере руку випробовуваного і встановлює її у висхід- не положення, яке має бути відмічене на папері крапкою. Потім експериментатор відриває від паперу руку випробовуваного, переносить її на деяку відстань від висхідної точки вправо або вліво, опускає, затримує її на 5 с, відзначає це місце і повертає руку у висхідне положення. Че- рез 10 і 60 с випробовуваний повинен відтвори- ти пасивний рух, заданий експериментатором. За цих умов останній робить на папері відмітку. Він же повертає руку випробовуваного у висхід- не положення. Так само досліджують відтворен- ня пасивних рухів руки випробовуваного від низу до верху і зверху донизу. Вимірюють відстань між крапкою, поставленою після пасив- ного руху, і крапками, що відображають активні рухи випробовуваного. Порівняти точність відтворення рухів у різних осіб у групі, а також залежність запам’ятовування положення і руху від часу після пасивного переміщення руки.

2. Злегка олівцем торкаються долоні випробо- вуваного, очі якого заплющені. Випробовуваний повинен іншим олівцем відзначити місце дотику. Роблять те ж саме, наносячи тактильне подраз- нення на шкіру плеча і передпліччя. Вимірюють відстані між точками — заданими і вказаними. Точність локалізації дотику до різних ділянок шкірної поверхні не однакова. Вона визначаєть- ся тимчасовими зв’язками у корі півкуль люди- ни між шкірно-тактильними і пропріорецептив- ними аналізаторами. Поясніть здатність людини

відтворювати пасивні рухи і локалізовувати тактильні подразнення.

3. Випробовуваному пропонується, візуально контролюючи показники динамометра, «витис- нути» 30 кг. Потім зробити те ж саме, лише із за- плющеними очима, коли силу напруження м’язів контролюють пропріорецептори. Розраховують відсоток відхилення від заданого (30 кг) показ- ника. Далі просять випробовуваного стискува- ти долоні впродовж однієї хвилини і повторити тест із динамометром.

Результати роботи та їх оформлення. За-

реєструвати результати і зробити висновок, що погіршення результатів в останньому випадку пов’язане зі стомленням нервових центрів, які контролюють м’язовий тонус.

Методика дослідження тактильної чутливості різних ділянок шкіри людини

Тактильні рецептори переважно локалізовані у поверхневих шарах шкіри з різною щільністю роз- ташування (у середньому 25 на 1 см2). Тактильну чутливістьдосліджуютьзадопомогоюестезіометрів

— дерев’яних або скляних паличок, на кінцях яких закріплені кінські або капронові волоски завдовж- ки 3–5 см. Вони мають різну товщину і довжину. Градуювання їх проводять шляхом натискання на чашу аналітичних терезів до моменту згинання во- лосків. Значення, яке показує прилад у даний мо- мент, відповідає силі подразника.

Для роботи необхідні: волосковий естезіометр Фрея, картонний трафарет з отвором 1×1 см2, стілець, стіл.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Випробовуваний сидить у зручному положенні із заплющеними очима, поклавши руку на стіл. За допомогою волоска Фрея встановлюють на шкірній поверхні тіла (до- лоня, передпліччя, щока, шия) наявність окремих дотикових точок і щільність їх розташування (за допомогою накладення трафарету з отвором 1 см2). Відчуття виникає, коли волосок потрапляє у доти- кову точку. Найбільша їх кількість знаходиться на кінчиках пальців і на долоні. На ділянках шкіри, вкритих волосяним покривом, тактильні рецепто- ри розташовані у волосяних сумках. Переконують- ся у цьому, торкаючись волосків.

Результати роботи та їх оформлення. Отримані дані оформлюють у вигляді табл. 14.2 і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.

Методика дослідження больової чутливості різних ділянок шкіри людини

Больові механорецептори переважно локалізо- вані у поверхневих шарах шкіри з різною щіль-

Таблиця 14.2

ністю розташування — 3–20 на 1 см2. Відсутні на мочці вуха і внутрішній поверхні щоки (рівень 2-го корінного зуба).

Для роботи необхідні: шпилька з гострим кінчиком, картонний трафарет з отвором 1х1 см2, стілець, стіл.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Випробовуваний сидить у зручному положенні із заплющеними очима, поклавши руку на стіл. За допомогою гострого кінчика шпильки встановлюють на шкірній по- верхні тіла (долоня, передпліччя, щока, шия) на- явність окремих больових і тактильних точок і щільність їх розташування (за допомогою накла- дення трафарету з отвором 1 см2). Відчуття доти- ку виникає, коли волосок потрапляє у тактиль- ну точку, а відчуття болю — коли вістря шпиль- ки потрапляє у больову точку. Завдання поля- гає у тому, аби відшукати роздільні тактильні та больові точки.

Результати роботи та їх оформлення. Отримані дані оформлюють у вигляді табл. 14.3 і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1. Людина при ушкодженні шкіри відчула біль, це відчуття сформувалось у певному відділі кори головного мозку, а саме:

A.У постцентральній звивині

B.У прецентральній звивині

C.У лобових частках

D.У скроневій звивині

E.В орбітофронтальній корі

4.Під час дослідження механорецепції у лю- дини за умов дотику активувалися тільця Мейс- нера. Указати, який процес забезпечує їх акти- вацію:

A. Збільшення інтенсивності тиску B. Збільшення швидкості руху

C. Вплив вібрації

D. Зменшення швидкості руху

E. Зменшення інтенсивності тиску та вібрації

5.У хронічному експерименті на тварині реєстрували викликані потенціали у соматосен- сорній корі за умов стимуляції низькопорогових рецепторів. За цих умов вони не фіксувалися, ос- кільки у головному мозку синтезувалися ендо- генні пептиди, які знімали больові відчуття. Ука- зати ці речовини з нижчеперерахованих:

A. Статини B. Ліберини C. Вазопресин D. АКТГ

E. Ендорфіни

6.За умов травматичного ушкодження зад- нього чутливого корінця спинного мозку спосте- рігається втрата всіх видів шкірної чутливості, яка має на тулубі людини певний характер. Ука- зати, який саме:

A. Половинний B. Сегментарний C. Поздовжній D. Перехресний

E. Стрічкоподібний

9.Установлено, що характер поведінки люди- ни змінюється за умов значних температурних коливань повітря — від мінусових до плюсових його значень. Цьому відповідає кількість холодо- вих і теплових рецепторів, які знаходяться у пев- ному співвідношенні:

A. 5:1 B. 3:1 C. 8:1 D. 2:1 E. 6:1

10.Людина, що страждає від хронічного бо- льового відчуття, звернулася до нейрохірургічної клініки, де методом стереотаксичної операції її позбавили нестерпного відчуття. Указати, які з нижченаведених структур головного мозку були вимкнені:

A. Вентромедіальні ядра таламуса B. Супраоптичні ядра таламуса

C. Вентропостлатеральні ядра таламуса D. Таламус (таламектомія)

E. Нервові волокна, що зв’язують лобові частки з таламусом (лобова лейкотомія)

Відповіді

1.А, 2.В, 3.А, 4.В, 5.Е, 6.В, 7.В, 8.Е, 9.E, 10.С.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Як називаються больові рецептори? A. Соматорецептори

B. Ноцицептори

C. Пропріорецептори D. Дистантні рецептори E. Контактні

2.До об’єктивних ознак болю належать

зміни:

A. Кров’яного тиску

B. Усі відповіді правильні C. Ритму серцевої діяльності D. Ритму дихання

E. Лейкоцитарної формули і гормонального спектра плазми крові

3.Який біль виникає за умов ушкодження сполучної тканини, кісток, суглобів, м’язів?

A. Вісцеральний

B. Соматичний поверхневий, відстрочений C. Соматичний поверхневий

D. Соматичний поверхневий, початковий E. Соматичний глибокий

4.Де міститься найбільша кількість ноцицеп- торів на одиницю площі?

A. У сухожиллях B. У шкірі

C. У внутрішніх органах D. У м’язах

E. У кістковій тканині

5.Як називається больова чутливість, яка є філогенетично більш давньою, без чіткої локалі- зації, дифузна?

A.Соматична

B.Протопатична

C.Епікритична

D.Вісцеральна

E.Каудальна

6.Як змінюється больова чутливість за умов збудження структур антиноцицептивної системи мозку?

A.Підвищується

B.Різко підвищується

C.Знижується

D.Не змінюється

E.Різко знижується

7.Як називається повна втрата больової чут- ливості?

A.Гіпералгезія

B.Аналгезія

C.Нормалгезія

D.Каузалгія

E.Гіпоалгезія

8.Як змінюється больова чутливість за умов блокування структур антиноцицептивної систе- ми мозку, наприклад, налоксоном?

A.Різко знижується

B.Не змінюється

C.Різко зростає

D.Дана система не має відношення до больо- вої чутливості

E.Усі відповіді неправильні

9.Які речовини, що виділяються антиноци- цептивною системою мозку, пригнічують больо- ву чутливість?

A.Брадикінін, субстанція Р

B.Адреналін, норадреналін

C.Ацетилхолін, гістамін

D.Простагландини, іони калію

E.Ендорфіни, енкефаліни

10.Як змінюється больова чутливість за умов тривалої дії больової стимул-реакції?

A.Знижується

B.Підвищується

C.Істотно не змінюється

D.Спочатку підвищується, а потім знижується

E.Спочатку знижується, а потім підвищується

Відповіді

1.B, 2.B, 3.E, 4.B, 5.B, 6.C, 7.B, 8.C, 9.E, 10.C.

Ситуаційні завдання

1. Азбука Брайля для сліпих є сукупністю різних опуклих крапок. Обмацуючи їх кінчика- ми пальців, сліпа людина «читає» букви. У зря- чих людей здатність до такого «читання» вира-

жена значно гірше. Поясніть конкретну причи- ну цих відмінностей.

2.Розставте перелічені нижче ділянки шкіри за ступенем зростання чутливості її до дотику: передпліччя, спина, підошва, ніс, кінчики пальців рук, губи, лоб.

3.Розставте перелічені нижче ділянки шкіри за ступенем зростання чутливості її до тиску: лоб, верхня повіка, підошва, спина, передпліччя.

4.Відстань між двома волосками Фрея 20 мм. Чим відрізнятиметься відчуття від дотику парою волосків до шкіри спини і долоні?

5.Для проведення оперативного втручання людина знаходиться під загальним наркозом. Як можна достовірно визначити, чи відчуває вона біль, не запитуючи її про це?

6.Під час обстеження людина скаржиться на біль у лівій руці, лопатці, епігастральній ділянці. Після збору анамнезу й огляду людина була на- правлена на обстеження до кардіолога. Поясніть:

1) Чому при захворюванні серця людина ста- ла відчувати біль у вказаних ділянках?

2) Яким є механізм відбитого болю?

3) Якими волокнами передається ноцицептив- на аферентація?

7.У собаки не виробляються умовні рефлекси на тактильну чутливість. Поясніть, яка ділянка кори головного мозку уражена.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Під час обмацування букв необхідно чітко визначати взаєморозташування опуклих кра- пок. Це пов’язано з просторовим порогом розріз- нення. Аби швидко визначити положення близь- ко розташованих крапок, поріг розрізнення має бути досить низьким. Це і спостерігається у сліпих людей, у яких, як відомо, тактильна чут- ливість значно підвищується, частково компен- суючи втрату зору.

2.Підошва, спина, передпліччя, лоб, ніс, губи, кінчики пальців рук.

3.Підошва, спина, передпліччя, лоб, верхня повіка.

4.Оскільки мінімальна відстань, на якій дві точки дотику сприймаються як два подразники, на спині дорівнює 50 мм, а на долоні — 20 мм, то в даному випадку випробовуваний відчує на спині дотик в одній точці, а на долоні — у двох.

5.При больовому подразненні спостерігаєть- ся активізація симпатичної нервової системи, що зумовлює кілька вегетативних реакцій, у тому числі розширення зіниць.

6.1) За рахунок «відбитого» болю.

2) Відбитий біль охоплює ділянки периферії, які іннервуються тим самим сегментом спинного мозку, що і внутрішній орган, який є ушкодже- ним (ноцицептивна стимуляція). Одна з причин відбитого болю — конвергенція ноцицептивних аферентів від шкіри і внутрішніх органів на тих самих нейронах, що дають початок висхідним ноцицептивним трактам (спіноталамічним). Дру- га причина — розгалуження первинних ноци- цептивних аферентів у спінальних нервах з ут-

воренням двох і більше колатералей, отже, одне волокно іннервує і поверхневу, і внутрішню структуру.

7. Центри тактильної чутливості знаходяться на стику скроневої, тім’яної та потиличних часток.

14.3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ

Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології зорового аналізатора й уміння прово- дити його дослідження простими клінічними ме- тодами дозволяють лікареві диференціювати фізіологічні та патологічні явища, пов’язані з функціонуванням зорової системи.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми сприйняття, проведення й аналі- зу параметрів подразнення зорового аналізатора.

2.Фізіологічні основи клінічних засобів досл- ідження функціонального стану зорового аналі- затора.

Питання для усного і тестового контролю:

1.Структурно-функціональна організація зо- рової сенсорної системи.

2.Рецепторний апарат зорового аналізатора.

3.Будова і функція окремих шарів сітківки. Сліпа пляма.

4.Рефракція й акомодація. Провідниковий і кірковий відділи зорової сенсорної системи.

5.Формування зорового образу.

6.Сучасні уявлення про сприйняття кольору.

Питання до письмової відповіді:

1.Намалюйте хід променів і зображення на сітківці у редукованому оці.

2.Намалюйте схему рефракції за умов міопії та гіперметропії.

3.Опишіть фотохімічні явища у сітківці ока.

4.Намалюйте електроретинограму. Укажіть і складові частини, їх походження.

5.Опишіть теорії кольоросприйняття.

6.Основні форми порушення сприйняття ко- льору.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Визначення гостроти зору.

2.Спостереження і вимірювання сліпої плями сітківки (дослід Маріотта).

3.Визначення полів зору.

4.Дослідження здатності аналізу кольору.

5.Дослідження бінокулярного зору.

6.Дослідження ілюзії маси за умов відміннос- тей об’єму предметів.

Методика визначення гостроти зору за допомогою таблиць Сивцева — Головіна

Гострота зору — це найменша відстань між двома точками, які око здатне бачити окремо. За умов нормального зору око розрізняє дві роз- дільні точки під кутом зору 1°. Гострота зору та- кого ока, або візус (visus), дорівнює 1,0. Визна- чається гострота зору за допомогою спеціальних таблиць з рядами букв або незамкнутих кілець Сивцева — Головіна. Розміри знаків зменшують-