Материал: Физиология методички

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

5. За якого приблизно обєму сечі у сечовому

2) Які речовини проходять і не проходять че-

міхурі зявляються перші позиви до сечовипус-

рез нирковий фільтр у нормі?

кання?

3) Які механізми розвитку набряків за умов

A. 50 мл

Голодування і при підвищенні проникності нир-

B. 300 мл

кового фільтра?

C. 150 мл

2. Під час нічного сну швидкість сечоутворен-

D. 500 мл

ня, як правило, зменшується, а сеча, що утво-

E. 1500 мл

рюється, більш концентрована, ніж удень. По-

 

ясніть:

6. Як називається припинення утворення сечі?

1) Як зміниться величина AT під час сну?

A. Протеїнурія

2) Який гормон може впливати на судинний

B. Глюкозурія

тонус і процеси сечоутворення?

C. Альбумінурія

3) Які причини вказаної особливості роботи

D. Поліурія

нирок уночі?

E. Анурія

3. Поясніть, як зміниться (і чи зміниться)

 

діяльність денервованої нирки.

7. Який відділ нефрону бере участь у фільт-

4. Аналіз результатів дослідження показав, що

рації?

осмотична концентрація сечі ранкової порції в од-

A. Дистальний каналець

ного обстежуваного становить 280 мосмоль/л, у

B. Проксимальний каналець

другого — 250 мосмоль/л. За годину після

C. Нирковий клубочок

підшкірного введення 5 од. водного розчину ва-

D. Висхідний відділ петлі Генле

зопресину осмотична концентрація сечі станови-

E. Проксимальний каналець і нирковий клу-

ла 280 і 600 мосмоль/л відповідно, тобто у першо-

бочок

го обстежуваного осмотична концентрація сечі

 

не змінилася, а у другого підвищилася. По-

8. Який відділ нефрону практично повністю

ясніть:

непроникний для води?

1) Де виробляється і виділяється гормон вазо-

A. Низхідний відділ петлі

пресин?

B. Проксимальний звивистий каналець

2) Які органи є мішенню для вазопресину?

C. Капіляри клубочка

3) Які можливі причини поліурії в обох обсте-

D. Висхідний відділ петлі Генле

жуваних?

E. Збиральні трубочки

5. У результаті експериментального дослі-

 

дження виявлено, шо введення у внутрішню сон-

9. Головним функціональним елементом пово-

ну артерію тварини гіпертонічного розчину на-

ротно-протиточно-множинної системи нирки є:

трію хлориду викликало стимуляцію секреції ва-

A. Мальпігієвий клубочок

зопресину, а введення гіпертонічного розчину

B. Юкстагломерулярний апарат

сечовини ні. Поясніть:

C. Петля Генле

1) Як регулюється секреція вазопресину?

D. Ниркова миска

2) Чи однакова проникність клітинних мемб-

E. Сечовід

ран для натрію та сечовини?

 

3) Як пояснити різні ефекти введення гіперто-

10. Який обєм ультрафільтрату утворюється

нічних розчинів указаних речовин?

за нормальних умов в обох нирках за одну хви-

6. Під час обстеження в досліджуваного на тлі

лину:

підвищеного AT виявлено звуження однієї з нир-

А. 240–250 МЛ

кових артерій. Поясніть:

В. 50–60 мл

1) Яка речовина виділяється ниркою за умов

C. 25–30 мл

зниження ниркового кровотоку?

D. 125–130 мл

2) Яки речовини судинорозширювальної дії у

E. 60–100 мл

даному випадку найефективніші для зниження

 

AT — блокатори α-адренорецепторів aбо ж

Відповіді

інгібітори ангіотензинперетворювального фер-

1.D, 2.В, 3.В, 4.D, 5.С, 6.Е, 7.С, 8.D, 9.С, 10.D.

менту?

 

3) Які ще причини можуть призвести до змен-

 

шення ниркового кровотоку?

Ситуаційні завдання

7. Експериментальна тварина (щур) знахо-

диться у клітці, де є вільний доступ до корму і

 

1. За умов захворювань нирок, що супрово-

води. Тварині введена мікродоза ангіотензину2

джуються підвищенням проникності ниркового

у бічні шлуночки мозку. Поясніть:

фільтра, розвиваються набряки. Вони можуть

1) Як зміниться поведінка тварини?

спостерігатися також під час тривалого голоду-

2) З чим може бути повязане підвищення рівня

вання. Поясніть:

ендогенного ангіотензину2 у плазмі крові та лік-

1) Які сили забезпечують обмін рідини між

ворі у пацієнтів?

кровю і тканинами у мікроциркуляторному

8. У результаті обстеження виявлено, що в

руслі?

першого досліджуваного осмотична концентра-

234

ція сечі становить 300 мосмоль/л, швидкість ут-

отже, в обох обстежуваних недостатньо виявля-

ворення сечі — 2 мл/хв; у другого обстежуваного

ються ефекти даного гормону спостерігаються

осмотична концентрація сечі — 150 мосмоль/л,

симптоми нецукрового діабету. Після введення ва-

швидкість утворення сечі — 4 мл/хв; у третього

зопресину в другого обстежуваного концентра-

обстежуваного осмотична концентрація сечі

ційна здатність нирок відновлюється, отже, нецук-

600 мосмоль/л, швидкість утворення сечі — 1 мл/хв.

ровий діабет є центральним, повязаним із недос-

Поясніть:

татнім продукуванням даного гормону внаслідок,

1) Який з обстежуваних імовірно гіпергідра-

наприклад, черепно-мозкової травми. У першого

тований, який знаходиться у стані водної рівно-

обстежуваного нецукровий діабет є нефрогенним,

ваги, який відносно зневоднений?

викликаним відсутністю реакції збиральних тру-

2) У якого з обстежуваних осмотична концен-

бочок на АДГ, наприклад, на тлі лікування пси-

трація сечі вища, ніж осмотична концентрація

хічного захворювання солями літію.

плазми крові?

5. 1) Гіпотеза, яка пояснює механізм активації

3) У якому відділі нефрону відбувається остаточ-

гіпоталамічних осморецепторів, виходить з того,

на концентрація сечі, як регулюється цей процес?

що за умов підвищення осмотичної концентрації

Відповіді до ситуаційних завдань

плазми крові створюється осмотичний градієнт

між позаклітинним і внутрішньоклітинним вод-

1. 1) Обмін рідини між кровю і тканинами за-

ними просторами. Вода виходить з осморецеп-

безпечується, в основному, завдяки взаємодії

торних клітин, обєм ocтанніх зменшується, що

гідростатичного тиску крові, який сприяє вихо-

призводить до їх активації. Активація осморе-

ду рідини з судинного русла, і колоїдно-осмотич-

цепторів спричинює збільшення виділення вазо-

ного тиску плазми, що забезпечує повернення

пресину, що і спостерігається під час введення

рідини до судинного русла.

розчину натрію хлориду.

2) За нормальної фільтрації у нирковому тіль-

2) Біологічні мембрани проникніші для сечо-

ці в первинну сечу вільно проходять усі речови-

вини, ніж для натрію хлориду.

ни плазми крові, за винятком білків, які нирко-

3) Сечовина легко проникає крізь біологічні

вий фільтр пропускає в дуже незначній кількості.

мембрани всередину клітин, що призводить до

3) Як за умов тривалого голодування, так і

входу, а не виходу води з осморецепторних

під час втрати білків крізь нирковий фільтр за

клітин. Обєм цих клітин не зменшується, а

умов підвищення його проникності знижується

збільшується, активації осморецепторів не відбу-

концентрація білків у плазмі крові, зменшується

вається, отже, немає і збільшення виділення ва-

онкотичний тиск, що порушує баланс між

зопресину.

фільтрацією плазми у тканині та поверненням її

6. 1) За умов звуження ниркової артерії зни-

до кровоносного русла, що призводить до на-

жується нирковий кровотік, що приводить до ви-

бряків.

ділення реніну й активації ренін-ангіотензинової

2. 1) Під час нічного сну відбувається знижен-

системи.

ня АТ.

2) Отже, у даному випадку використання

2) АДГ, взаємодіючи з рецепторами типу V1 у

інгібітора ангіотензин-перетворювального фер-

судинах, може викликати їх звуження, а взаємо-

менту дасть більш виражений гіпотензивний

діючи з рецепторами типу V2 у нирках, — поси-

ефект.

лення реабсорбції води і зниження діурезу.

3) До зниження ниркового кровотоку може

3) За умов зниження середнього AT на 5 %

призвести, наприклад, зменшення ОЦК на тлі

або більше секреція вазопресину дещо збіль-

крововтрати разом із звуженням приносних су-

шується, що і призводить до зниження кількості

дин ниркового тільця на фоні активації симпато-

і підвищення концентрації сечі.

адреналової системи під час болю, що супрово-

3. Нервова система впливає лише на стан

джує травму.

гладкої мускулатури стінок судин, які забезпечу-

7. 1) Оскільки ангіотензин2 має дипсогенний

ють кровопостачання нирки. За умов зміни про-

ефект завдяки взаємодії з ангіотензиновими ре-

світу судин змінюється кількість крові, що при-

цепторами другого типу гіпоталамічного цент-

пливає, і величина АТ. У результаті зміниться

ру спраги, то у даної тварини виявиться пошу-

інтенсивність фільтрації.

кова питна поведінка.

4. 1) Вазопресин синтезується як прогормон у

2) Підвищення рівня ангіотензину може бути

нейронах супраоптичного і паравентрикулярно-

повязане зі зменшенням ОЦК у результаті кро-

го ядер гіпоталамуса. Транспортується аксона-

вотечі, втрати рідини через ШКТ при блюванні,

ми до задньої частки гіпофіза і виділяється під час

діареї, зневодненні організму за умов підвищеної

деполяризації нейрона.

температури.

2) Вазопресин чинить вазоконстрикторну дію,

8. 1) За умов водного навантаження (гіпер-

взаємодіючи з рецепторами типу V1 у судинах, і

гідратації) посилюється утворення гіпоосмотич-

посилює реабсорбцію води у збиральних трубоч-

ної сечі. При відносному дефіциті води зменшуєть-

ках, взаємодіючи з рецепторами типу V2.

ся обєм утворення сечі та концентрація її підви-

3) Осмотична концентрація сечі, порівняно з

щується. Таким чином, перший обстежуваний

осмотичною концентрацією плазми крові на тлі

знаходиться у стані водної рівноваги, другий

водної депривації, свідчить про нездатність нирок

гіпергідратований, у третього дефіцит води.

концентрувати сечу. Концентрація сечі у зби-

2) У третього обстежуваного осмотична

ральних трубочках регулюється вазопресином,

концентрація сечі 600 мосмоль/л, осмотична

235

концентрація плазми крові за нормою близь- ко 30 мосмоль/л.

3)Остаточна концентрація сечі відбувається

узбиральних трубочках, що проходять крізь моз- кову речовину нирки. Реабсорбція води у зби- ральниx трубочках регулюється, у першу чергу, вазопресином, який, взаємодіючи з рецепторами

типу V2, сприяє вбудовуванню водних каналів (аквапоринів типів 2 і 4) до апікальних і бa- зaльниx мембран епітеліальних клітин збираль- них трубочок.

Глава 14. ФІЗІОЛОГІЯ

СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Конкретні цілі:

1.Аналізувати стан функції сенсорної систе- ми, її структурних елементів і допоміжних струк- тур на основі диференційованих для кожної сен- сорної системи критеріїв.

2.Трактувати функції каналів передачі інфор- мації та рівнів організації кожної сенсорної сис- теми на основі аналізу параметрів абсолютних і диференційованих порогів відповідної чутли- вості, стан рецептивних полів, формування сен- сорних образів.

3.Аналізувати вікові особливості формуван- ня і функцій сенсорних систем

4.Пояснювати фізіологічні методи досліджен- ня кожної сенсорної системи.

14.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Мотиваційна характеристика теми. Знання фізіології сенсорних систем, складових основи від- чуттів і уміння проводити їх дослідження прости- ми клінічними методами дозволяють лікареві ди- ференціювати фізіологічні та патологічні явища, повязані зі сприйняттям зовнішнього світу.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми сприйняття, проведення й ана- лізу параметрів подразнення системами аналіза- торів.

2.Фізіологічні основи клінічних способів дослід- ження функціонального стану систем аналізаторів.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Поняття про сенсорні системи або аналізато- ри. Значення сенсорних систем для сприйняття світу.

2.Структурно-функціональна організація сенсорної системи.

3.Рецептори. Регуляція функцій і специфіч- ність рецепторів. Адаптація рецепторів.

4.Кодування інформації й обробка її у різних відділах сенсорної системи.

5.Провідниковий відділ сенсорної системи. Специфічні та неспецифічні канали передачі інформації.

6.Кірковий відділ сенсорної системи. Локалі- зація аферентних функцій у корі. Взаємодія сен- сорних систем.

7. Сенсорні функції спинного мозку, мосту, таламуса і кори великих півкуль.

Питання до письмової відповіді:

1.Опишіть загальні властивості аналізаторів.

2.Опишіть принципи структурної та функ- ціональної організації сенсорних систем.

3.Наведіть класифікацію рецепторів.

4.Опишіть механізм збудження рецепторів.

5.Намалюйте схему простого аферентного нервового ланцюга (обробка інформації в орга- нах чуття).

6.Сформулюйте закон Вебера Фехнера.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Дослідження просторового порогу подраз- нення на прикладі тактильного аналізатора.

2.Дослідження властивості адаптації на при- кладі температурного аналізатора.

Методика дослідження просторового порога подразнення на прикладі тактильного аналізатора

Просторовий поріг подразнення мінімаль- на відстань між двома подразниками, яка дозво- ляє їх сприймати окремо. Що менше рецептивне поле, то менший просторовий поріг.

Для роботи необхідні: циркуль Вебера, стіл,

стілець.

Обєкт дослідження людина.

Проведення роботи. Випробовуваний сидить у зручному положенні з заплющеними очима, по- клавши руку на стіл. За допомогою циркуля Ве- бера (штангенциркуля) доторкаються до шкіри випробовуваного поперемінно однією або обома ніжками циркуля. Випробовуваний кожного разу повідомляє, відчуває він один дотик або два. Відзначають правильність відповідей або їх помилковість. Зближують ніжки циркуля до при- пинення правильних відповідей. Мінімальна відстань між двома точками, за якої здійснюєть- ся їх роздільне подразнення, називається просто- ровим порогом розрізнення. Визначають даний поріг на шкірі долоні, зворотної сторони долоні, передпліччя, плеча, шиї та спини. Обчислюють гостроту дотику, яка є величиною, зворотною порогу. Порівнюють гостроту дотику при по- дразненні окремих ділянок шкірної чутливості.

Результати роботи та їх оформлення. Отримані дані оформлюють у вигляді табл. 14.1 і порівнюють з показниками у різних випробовуваних.

Методика дослідження процесів адаптації рецепторів на прикладі температурного аналізатора

Терморецептори розташовані у шкірі глибше, ніж тактильні. Холодові подразнення сприйма- ються колбами Краузе, теплові тільцями Руфіні. Щільність їх розташування: 10–13 холо- дових і 1–2 теплових на 1 см2 шкіри.

Для роботи необхідні: посудини з водою різної температури: 10, 25 і 40 °С, стіл, стілець.

Обєкт дослідження людина.

Проведення роботи. Випробовуваний сидить у зручному положенні, помістивши одну руку у

236

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 14.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Локалізація рецепторів

 

 

 

Параметри

Долоня

Зворотна сто-

Перед-

Плече

Шия

 

Спина

 

 

рона долоні

пліччя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Просторовий поріг, см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Гострота дотику:

 

 

 

 

 

 

 

 

1/величина порога, см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

посудину з температурою 40 °С, другу у по- судину з температурою 10 °С. Потім обидві руки переносять у середню посудину з температурою 25 °С. У руці, яка перенесена з теплішої води, відчуватиметься холод, у руці, яка перенесена з прохолоднішої, — тепло.

Результати роботи та їх оформлення. Про-

аналізуйте отримані результати. Поясніть їх і зробіть висновок.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1. Що таке детектування сигналів?

A.Розповсюдження процесів гальмування ко- рою великих півкуль

B.Вибіркове гальмування нейронів

C.Вибіркове виділення медіатора

D.Розповсюдження процесів збудження ко- рою великих півкуль

E.Вибіркове виділення нейроном того чи іншого подразника

2.Який з критеріїв характеризує абсолютну чутливість сенсорної системи?

A.Мінімальний поріг подразнення рецепторів

B.Поріг окремого рецептора

C.Максимальний поріг рецепторів

D.Поріг реакції (відчуття)

E.Усі відповіді невірні

3.У чому виявляється адаптація у сенсорних системах?

A.У зміні чутливості до короткодіючого по- дразника

B.У підвищенні активності процесів збуджен- ня і гальмування

C.У зниженні активності процесів збудження

ігальмування

D.У зміні чутливості до подразника, що три- вало діє

E.Усі відповіді правильні

4.Просторове розрізнення двох подразників, що одночасно діють у сенсорних системах, мож- ливе, якщо:

A.Вони збудили два сусідні рецептори

B.Між двома збудженими рецепторами є хоч би один незбуджений

C.Відстань між ними становить не менше 1 мм

D.Між двома збудженими рецепторами є три незбуджених

E.Відстань між ними не менше 5 мм

5.Приріст відчуття, що диференціюється, ви- никає за умов збільшення сили подразника на певну величину, що називається законом:

A.Фіка

B.Павлова

C.Бора

D.Гельмгольца

E.Вебера

6.Завдяки наявності зворотних звязків від вищих відділів сенсорної системи до нижчих:

A.Гальмується надлишкова інформація та полегшується проведення найбільш важливої інформації

B.Гальмується проведення всіх видів інфор-

мації

C.Полегшується проведення слухової та зоро- вої інформації

D.Гальмується проведення больової та полег- шується проведення тактильної інформації

E.Активізуєтьсяпроведеннявсіхвидівінформації

7.Що належить до загальних принципів бу- дови аналізаторів?

A.Багатоканальність

B.Багатошаровість

C.Диференціація по вертикалі та горизонталі

D.Наявність «лійок», що звужуються і роз- ширюються

E.Усі відповіді правильні

8.У чому полягає фізіологічний сенс «лійки», що звужується?

A.У збільшенні дивергенції сигналів на під- кірковому рівні

B.У збільшенні швидкості проведення аферент- них сигналів

C.У зменшенні надмірності інформації та під- вищенні чутливості сенсорного каналу

D.У затримці проведення збудження аферент- ними шляхами

E.У затримці проведення еферентними шляхами

9.Що таке рецептивне поле нейрона?

A.Сукупність низькопорогових рецепторів, сигнали від яких надходять на даний нейрон

B.Сукупність рецепторів, сигнали від яких надходять на даний нейрон

C.Сукупність нейронів мозку, сигнали від яких конвергуються на даний нейрон

D.Сукупність високопорогових рецепторів, сигнали від яких надходять на даний нейрон

E.Сукупність нейронів мозку, сигнали від яких іррадіюють на даний нейрон

237

10. Що забезпечує латеральне гальмування у сенсорних системах?

A.Зниження активності підкіркових центрів

B.Зниження надмірності інформації та виді- лення найбільш значущих відомостей про по- дразник

C.Підвищення надмірності інформації та де- талізації властивостей подразника

D.Зниження амплітуди рецепторних і генера- торних потенціалів

E.Зниження активності кіркових центрів

Відповіді

1.E, 2.D, 3.D, 4.B, 5.E, 6.A, 7.E, 8.C, 9.B, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Центральні механізми адаптації в сенсорних системах забезпечуються переважно:

A. Аферентними впливами B. Еферентними впливами

C. Зміною чутливості рецепторів

D. Лише збуджувальними впливами вищих відділів на нижчі

E. Зміною кількості рецепторів

2.Які переважно впливи у сенсорних систе- мах передаються еферентними шляхами?

A. Полегшуючі B. Збуджувальні C. Гальмівні

D. Тонічні

E. Усі відповіді правильні

3.До інтерорецепторів належать:

А. Вестибуло-, пропріо-, вісцерорецептори

B.Вісцеро-, фото-, фонорецептори

C.Вестибуло-, нюхові, смакові рецептори

D.Тактильні, термо-, механорецептори

E.Больові та пропріорецептори

4.У чому полягає фізіологічний сенс «лійки», що розширюється?

A.У втраті специфічності сигналу

B.В обмеженні кількості інформації, що надхо-

дить

C.У забезпеченні дробового і складного ана- лізу різних ознак сигналу

D.У виділенні найважливіших ознак подраз-

ника

E.У збільшенні інформації, що надходить

5.Що забезпечує багатоканальність сенсор- них систем?

A.Процес адаптації

B.Низьку надійність і грубість аналізу

C.Процес кодування інформації

D.Процес декодування

E.Високу надійність і тонкість аналізу

6.Згідно із законом Вебера Фехнера, від- чуття:

A.Збільшується пропорційно логарифму інтенсивності подразнення

B.Збільшується прямо пропорційно інтенсив- ності подразнення

C.Зменшується пропорційно логарифму інтенсивності подразнення

D.Збільшується обернено пропорційно до інтенсивності подразнення

E.Усі відповіді неправильні

7.У чому виявляється адаптація рецептора за умов тривалої дії подразника?

A.У постійності його збудливості

B.У зміні його провідності

C.У відкритті іонних каналів

D.У зміні його збудливості

E.У посиленні його збудливості

8.Подразник, до дії якого рецептор пристосо- ваний у процесі еволюції, називається:

A.Біологічним

B.Адекватним

C.Фізичним

D.Фізіологічним

E.Універсальним

9.Рецепторний потенціал має характер:

A.Збудження, що поширюється

B.Локального збудження

C.Застійного збудження

D.Збудження, що іррадіює

E.Гальмування, що поширюється

10.Руйнування асоціативної кори головного мозку супроводжується грубими порушеннями:

A.Навчання і памяті

B.Вегетативних функцій

C.Гомеостазу

D.Координації руху

E.Усі відповіді правильні

Відповіді

1.B, 2.C, 3.A, 4.C, 5.E, 6.A, 7.D, 8.B, 9.B, 10.A.

Ситуаційні завдання

1.Під час передачі інформації у сенсорних си- стемах використовується, серед інших, принцип частотної модуляції. У тій самій групі рецепторів

вексперименті двічі зареєстровані пачки ім- пульсів, загальна кількість яких за одиницю часу у кожній пачці однакова. Чи можна ствер- джувати, що в обох випадках передавалася одна і та ж інформація?

2.Поясніть, чому найрізноманітніші подраз- ники і до того ж різної модальності викликають у рецепторних клітинах одноманітну відповідь

виникнення рецепторного потенціалу.

3.Людина дивиться на групу людей і водно- час фотографує її. Відображення цієї групи вини- кає і в мозку, і на фотоплівці. У якому випадку відбувається обробка інформації та у чому це ви- ражається?

238