Материал: Физиология методички

обов’язково у корі великих півкуль. Отже, якщо вдасться виробити такий УР, який приводить до зміни роботи органа, що вивчається, то це свідчить про те, що сигнали, які змінюють цю діяльність, приходять з кори великих півкуль. Спочатку викличемо безумовний рефлекс (БР). Вводитимемо до організму собаки значні кіль- кості рідини, наприклад фізіологічний розчин, що приведе до збільшення діурезу. Потім перед вод- ним навантаженням кожного разу включатиме- мо індиферентний подразник — світло, дзвінок, метроном тощо. Після певної кількості поєднань одне лише включення умовного подразника по- чинає викликати збільшення діурезу, тобто УР виробився, і явище, вказане у завданні, доведе- но. Аналогічні результати отримані у досліджен- нях на немовлятах. Після початку підгодовуван- ня дитини різними молочними продуктами вияв- ляється, що через деякий час після повторних го- дувань її з пляшки лише її вигляд починає вик- ликати такі зміни у компонентах сечі, які харак- терні саме для даного харчового продукту.

8.Узагальнення пов’язане з використанням понять, що носять об’єднувальний характер щодо деяких конкретних об’єктів. Наприклад, яблуко, груша, слива, абрикос — фрукти. Ре- акції у другій сигнальній системі пов’язані з дією словесних подразників. Так, можна виробити УР

—руховий, судинний, мигальний тощо на сло- во «горобець», «ластівка», «соловей» і т. ін. Після зміцнення УР він може бути викликаний уза- гальнювальним словом — «птах». Міра та- кого узагальнення у людини вельми велика. На- приклад, УР, вироблений на слово «погано», можна відтворити словом «війна» і т. ін.

9.У цьому випадку діятиме закон силових стосунків: при посиленні умовного подразника величина УР зростає, але до певної межі. У першій серії порушення цього закону, пов’язане з виникненням позамежного гальмування, стало- ся за умов сили звуку 80 дБ, а у другій серії — за умов дії сили у 100 дБ. Отже, у другій серії працездатність нервових клітин виявилася ви- щою. Звідси висновок — представлені результа- ти дослідження, проведеного на другому собаці, коли після лікування стан тварини покращився.

10.Спочатку книги духовного змісту, заспо- коєння, а потім — жаби, кров, трупи. Вочевидь, у молодої людини був різко виражений інертний тип нервової системи (флегматик). Такі люди за- звичай складно переносять значні зміни життє- вих умов і погано до них пристосовуються. На- вчання ж на гуманітарному факультеті набага- то ближче до духовної освіти, що і сприяло оду- жанню.

11.Коли людина вимушена пригнічувати у собі які-небудь емоції, це викликає перенапру- ження процесу гальмування. Найуразливіші у цьому відношенні представники двох типів нер- вової системи — меланхоліки і холерики.

12.Невірно, оскільки флегматик відповідає сильному, врівноваженому, інертному типу, сангвінік — сильному, врівноваженому, рухли- вому, а холерик — сильному, неврівноваженому типу ВНД.

13.Зрив ВНД і невроз виникають за умов пе- ренапруження сили або рухливості збудливого чи гальмівного процесів у корі головного мозку,

атакож під час їх порушення.

14.Зрівняльна, парадоксальна, ультрапара- доксальна, гальмівна.

15.Уражена права півкуля — ділянка ниж- ньої частини передньої центральної звивини (44-те поле за Бродманом).

16.Лівої.

17.Сильне збудження, яке виникає за умов недостатнього освоєння рухового навику, при- зводить до явища іррадіації збудження і залучен- ня до процесу додаткових м’язів.

16.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ. ВИДИ І МЕХАНІЗМИ ПАМ’ЯТІ. РОЛЬ ПЕПТИДІВ У РЕГУЛЯЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ПАМ’ЯТІ І НАВЧАННЯ

Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів пам’яті і вміння проводити її досліджен- ня простими клінічними методами дозволяють лікареві диференціювати фізіологічні та пато- логічні явища, пов’язані з функціонуванням цієї системи.

Мета заняття. Знати:

1.Фізіологічні механізми пам’яті.

2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження функціонального стану системи пам’яті.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Пам’ять та її значення у формуванні при- стосовних реакцій.

2.Види пам’яті. Сенсорна пам’ять. Коротко- часна і довготривала пам’ять.

3.Сучасне уявлення про механізми пам’яті.

4.Нейромедіаторні механізми пам’яті.

5.Міжнейрональні взаємодії у процесі за- пам’ятовування.

6.Роль окремих структур мозку у процесах збереження і відтворення інформації.

7.Фізіологічні основи механізмів спогадів і за- бування.

Питання до письмової відповіді:

1.Опишіть механізми пам’яті.

2.Опишіть види пам’яті.

3.Поясніть поняття «мозковий апарат пам’яті».

4.Опишіть порушення пам’яті.

5.Опишіть механізми короткочасної та довго- тривалої пам’яті.

6.Перерахуйте нейромедіатори, які покращу- ють процеси пам’яті.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Дослідження динаміки процесу заучування.

2.Дослідження процесу запам’ятовування.

Методика дослідження динаміки процесу заучування

Запам’ятовування матеріалу може відбувати- ся без вживання спеціальних засобів: шляхом за- учування або використання спеціальних засобів, направлених на запам’ятовування.

Для роботи необхідні: картка з 12 не зв’язани-

ми між собою за сенсом простими словами, таки- ми, що складаються з 4–6 літер; секундомір.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Випробовуваному про- понують ряд із 12 слів із вимогою завчити його до безпомилкового відтворення у будь-якому по- рядку. Після кожного пред’явлення ряду випро- бовуваний відтворює його. Ряд повторюється че- рез 5 с після закінчення відтворення. Утримані елементи фіксуються у протоколі знаком «+», якщо випробовуваний називає слово, якого ра- ніше не було, воно записується у примітці до про- токолу. Дослід триває до повного заучування всього ряду.

Результати роботи та їх оформлення. Під-

рахуйте загальну кількість правильно відтворе- них слів під час кожного повторення, позначив- ши її буквою V. Побудуйте за цими даними графік заучування, на якому за віссю абсцис відкладаються порядкові номери повторень, за віссю ординат — значення V (табл. 16.4).

Таблиця 16.4

Методика дослідження запам’ятовування

Запам’ятовування — процес, у результаті яко- го відбувається закріплення нової інформації шляхом сполучення її з набутою раніше. За- пам’ятовування — закономірний продукт дії суб’єкта з об’єктом.

Для роботи необхідні: картка з 40 не зв’яза-

ними між собою за сенсом простими словами, та- кими, що складаються з 4–6 літер; секундомір.

Об’єкт дослідження — людина.

Для роботи випробовуваних складаються бланки за схемою стеження (табл. 16.5).

Проведення роботи. Експериментатор наво- дить інструкцію до досліду 1: «Я прочитаю вам 20 слів, ви повинні запам’ятати якомога більше з них. За моєю командою ви повинні відтворити ці слова у зошиті, результати занести до прото- колу». Для роботи випробовуваного складаєть- ся бланк за нижченаведеною схемою (табл. 16.6).

Проведення роботи. Випробовуваному дають інструкції: «Вам будуть названі окремі склади (слова, фрази), які ви прослухаєте, а потім після моєї команди занесете до протоколу».

Результати роботи та їх оформлення. По-

рівняйте кількість неправильних відповідей у 1, 2 і 3-му пред’явлених рядах. Зробіть висновок про залежність пам’яті від змістової характеристики матеріалу, що запам’ятовується.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Людина не в змозі запам’ятати і повторити інформацію, яку щойно сприйняла. Порушення якого різновиду пам’яті характерне для даної симптоматики?

A. Сенсорної B. Вторинної C. Первинної D. Третинної E. Механічної

2.До лікаря звернулася людина зі скаргами на погане запам’ятовування нової інформації. Які відділи мозку, можливо, зазнали функціо- нальних порушень?

A. Гіпоталамус B. Чорна речовина C. Гіпокамп

D. Передні відділи кори великих півкуль E. Червоне ядро

3.До лікаря звернулася людина зі скаргами на погане запам’ятовування нової інформації.

Таблиця 16.5

Порушення функціонування яких нейромедіа- торних систем пояснює описану симптоматику?

A.Серотонінергічних

B.Холінергічних

C.Адренергічних

D.Глутаматергічних

E.ГАМК-ергічних

4.У чому полягають впливи опіоїдних пеп- тидів на процеси пам’яті і навчання?

A. У тому, що забуваються раніше набуті звички

B. У поліпшенні формування нових умовних рефлексів

C. У погіршенні формування нових умовних рефлексів

D. У збільшенні часу збереження енграми у первинній пам’яті

E. У збільшенні часу збереження енграми у вторинній пам’яті

5.Після тяжкої катастрофи людина не може вчитися, зберігати у пам’яті те, що впізнає за фо- тографіями. Пам’ять на події, які відбулися про- тягом катастрофи, цілком збережена. Який відділ головного мозку ушкоджений?

A. Медіальна скронева ділянка B. Гіпокамп

C. Мозочок

D. Специфічні ядра таламуса E. Неспецифічні ядра таламуса

6.П’ятирічна дитина з бабусею вперше відвідала родичів, які жили в іншому селі. Після повернення додому на питання про поїздку ба- буся розповідала про родинні справи, а дитина описувала вид житла родичів, погоду. Чому у бабусі і дитини були різні враження від однієї події?

A. У дітей краща образна пам’ять, ніж у літньому віці

B. У літньому віці вища здатність до позамеж- ного гальмування, ніж у дітей

C. У літньому віці нижчий рівень уваги, ніж

удітей

D.У дітей краща функція систем аналіза- торів, ніж у дорослих

E.У дітей активніша аналітико-синтетична діяльність, ніж у літньому віці

7.Під час дослідження пам’яті людини їй було легше запам’ятати геометричні фігури, ніж сло- восполучення. Яка півкуля у цієї людини є про- відною і яка система насправді має вищий рівень функціонування?

A.Права, 1-ша сигнальна система

B.Права, 2-га сигнальна система

C.Ліва, 1-ша сигнальна система

D.Ліва, 2-га сигнальна система

E.Обидві півкулі, обидві системи

8.При дослідженні пам’яті впродовж кількох секунд обстежуваному показували геометричні фігури. Під час показу в кімнату зайшла сторон- ня людина і щось голосно сказала. У кінці екс-

перименту обстежуваний не зміг відображати по пам’яті потрібні фігури. Який спрацював ме- ханізм забуття інформації?

A.Шляхом стирання або руйнування

B.За умов нетривалого використання

C.Шляхом заміни старої інформації

D.Забування не відбувається

E.Шляхом відволікання

9.При дослідженні пам’яті людині впродовж частки секунди показували яскравий об’єкт. Ще 150 мс людина зберігала його у пам’яті. Який вид пам’яті досліджувався?

A.Первинна

B.Вторинна

C.Третинна

D.Короткочасна

E.Сенсорна

10.При дослідженні пам’яті людині впродовж частки секунди показували яскравий об’єкт. Ще 150 мс вона зберігала його в пам’яті, після чого забувала. Який механізм забування?

A.Забуває при заміні старої інформації

B.Забуває при нетривалому використанні

C.Забування не відбувається

D.Забуває шляхом стирання або руйнування

E.Забуває шляхом гальмування

Відповіді

1.A, 2.C, 3.B, 4.E, 5.B, 6.A, 7.A, 8.E, 9.E, 10.D.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Скільки часу зберігається інформація у пер- винній пам’яті?

A.Кілька мілісекунд

B.Секунди–хвилини

C.Години–дні

D.До одного року

E.Кілька років

2.Скільки часу зберігається інформація у вто- ринній пам’яті?

A.Хвилини–години

B.Години–дні

C.Дні–місяці–роки

D.Десятки років

E.Усе життя

3.Яка з нижчеперерахованих структур має найбільше значення у процесах формування па- м’яті?

A.Чотиригорбикове тіло середнього мозку

B.Мигдалеподібне тіло

C.Гіпоталамус

D.Мозолисте тіло

E.Гіпокамп

4.Який приблизно відсоток усвідомлюваної інформації відкладається у довготривалій пам’яті

упроцесі життєдіяльності людини?

A.10 %

B.20 %

C.50 %

D.100 %

E.1 %

5. Консолідація — це:

A.Закріплення інформації у сенсорній пам’яті

B.Перехід інформації з короткочасної пам’яті до довготривалої

C.Закріплення інформації у первинній пам’яті

D.Перехід інформації з усвідомлюваної пам’яті до неусвідомлюваної

E.Закріплення інформації у вторинній пам’яті

6.Під час дослідження пам’яті людині впро- довж частки секунди показували яскравий об’єкт. Ще 150 мс вона зберігала його в пам’яті. Який процес у ЦНС забезпечував збереження інформації?

A.Реверберація збудження

B.Іррадіація збудження

C.Дивергенція збудження

D.Конвергенція збудження

E.Мультиплікація збудження

7.Під час дослідження пам’яті впродовж кількох секунд обстежуваному показували пев- ну кількість геометричних фігур, після чого він повинен був їх відображувати напам’ять. Який вид пам’яті за цих умов досліджували?

A.Сенсорну

B.Вторинну

C.Первинну

D.Третинну

E.Короткочасну

8.До невропатолога звернулася людина зі скаргою на погану пам’ять: вона добре пам’ятає минуле, але зовсім не може засвоювати нову інформацію. Який процес пам’яті порушений?

A.Збереження

B.Пізнавання

C.Консолідація

D.Відтворення

E.Збереження

9.Людина-правша після інсульту ледве про- мовляє слова, проте розуміння мови, читання і можливість писати не порушені. Які відділи го- ловного мозку, можливо, уражені за цих умов?

A.Скронева частка лівої півкулі

B.Лобова частка лівої півкулі

C.Скронева частка правої півкулі

D.Лобова частка правої півкулі

E.Потилична частка лівої півкулі

10.Який механізм лежить в основі формуван- ня довготривалої пам’яті?

A.Виникнення домінантного вогнища у корі

B.Активація синтезу макромолекул (білка, ДНК, РНК)

C.Циркуляція імпульсів замкнутими ланцю- гами нейронів

D.Реципрокне гальмування

E.Процеси іррадіації

Відповіді

1.B, 2.C, 3.E, 4.E, 5.B, 6.A, 7.C, 8.C, 9.B, 10.B.

Ситуаційні завдання

1.Деякі люди під час підготовки до доповіді, лекції, прилюдного виступу вважають за краще промовляти текст уголос. Інші виголошують текст про себе, але при цьому ходять по кімнаті. Чим можна пояснити такі відмінності у поведінці

зфізіологічних позицій?

2.Електроконвульсивний шок викликає у тварини ретроградну амнезію. Вона забуває ра- ніше вироблений навик. Подібну дію мають де- які препарати. Як, використовуючи який-небудь

зцих засобів, визначити тривалість короткочас- ної пам’яті?

3.Людина-правша не пам’ятає назв пред- метів, але правильно описує їх призначення. По- ясніть, яка ділянка головного мозку у цієї люди- ни уражена.

4.У результаті автомобільної аварії водій дістав травму голови і втратив можливість відтворити своє минуле (ретроградна амнезія). Поясніть, функція якої півкулі у нього поруше- на.

5.Після наркозу людина не пам’ятає інфор- мації, яка їй була запропонована до наркозу. Поясніть, на користь якої теорії короткочасної пам’яті свідчить цей факт.

6.Поясніть, чи можуть у сліпої від народжен- ня людини виникати зорові образи під час сну.

7.Назвіть, які з перерахованих речовин є носія- ми пам’яті: адреналін, норадреналін, ДНК, РНК, вазопресин, гідрокортизон, гістамін, фосфодіопсин, серотонін, скотофобін, NS-1, УР-330, амелотин.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Види пам’яті класифікуються за різними оз- наками, зокрема за модальністю дії: зорова, слу- хова, кінетична. Одні люди краще запам’ятову- ють те, що побачили, інші — те, що почули, а треті — те, що було пов’язане з якимись рухами тіла. Цим і пояснюється їх різна поведінка. Відпо- відно до цього одному учневі краще за все пока- зати, іншому — розповісти, а третьому — дати щось зробити руками.

2.Виходячи з суті короткочасної пам’яті, по- трібно визначити час, необхідний для того, щоб сприйняті сліди, що залишилися після яких- небудь дій, були переведені до довгострокової пам’яті. Образно кажучи, це час, необхідний для того, щоб книга, яка знаходиться у нас у руках, була поставлена на полицю, де вона довго збе- рігатиметься і перечитуватиметься у міру потре- би. Для визначення цього часу викликатимемо шок або вводитимемо препарат через короткі проміжки часу — 2, 5, 10, 20, 30 с після першої реалізації навички (наприклад, уникання щу- ром больової дії). Далі слід знайти той максималь-