C.Ентерогастрон
D.Ентерокіназа
E.Адреналін
7.Якими переважно механізмами можна по- яснити, що повне видалення ДПК супрово- джується тяжкими розладами, аж до загибелі організму?
A.Виключенням ентеринової гормональної системи
B.Порушенням утворення глікокаліксу
C.Атонією шлунка
D.Припиненням надходження ферментів
ДПК
E.Антиперистальтикою
8.Які з наведених ферментів підшлункової за- лози не беруть участі у гідролізі білків?
A.Карбоксипептидаза А
B.Трипсин
C.Хімотрипсин
D.Амілаза, ліпаза
E.Карбоксипептидаза В
9.Які з наведених нижче факторів виклика- ють стимуляцію панкреатичної секреції?
A.Подразнення блукаючого нерва
B.Їжа
C.Панкреозимін
D.Холецистокінін
E.Усі відповіді правильні
10.Які умови потрібні для активації трипси- ногену?
A.Наявність іонів Сa++
B.Лужне середовище
C.Усі відповіді правильні
D.Наявність ентерокінази
E.Усі відповіді неправильні
Відповіді
1.A, 2.B, 3.C, 4.E, 5.D, 6.B, 7.A, 8.D, 9.E, 10.C.
Ситуаційні завдання
1.Під час дослідження з діагностичною метою активності травних ферментів у пацієнта врахо- вували такі показники: умови харчування, час доби, коли робили аналіз, фізичну витривалість. Поясніть, які з цих показників мають значення для оцінки отриманих даних, а які ні?
2.Поясніть, у чому полягає особливість веге- тативної іннервації стравоходу, шлунка і кишеч- нику порівняно з іншими органами.
3.При обстеженні у людини виявлені нюхові галюцинації. Поясніть, з порушеннями функцій якої ділянки кори головного мозку можуть бути пов’язані такі зміни сприйняття.
4.Перетравлена в шлунку їжа надходить до ДПК через пілоричний сфінктер. Поясніть, що визначає відкриття і закриття пілоричного сфінк- тера.
5.За умов дослідження шлункового соку, взя- того натщесерце, виявлені крохмальні зерна, краплі жиру, велика кількість дріжджових грибків. Поясніть, про що це може свідчити.
6.У 40-річної людини, що страждає на захво- рювання шлунка, під час копрологічного дослі- дження виявлено таке: кількість калу більша за норму, колір світло-коричневий, реакція лужна. Під мікроскопом помітна значна кількість слабо перетравлених м’язових волокон, окремі сполучно- тканинні волокна, невелика кількість крохмаль- них зерен. Поясніть, за якої кислотності шлунка може спостерігатися подібна картина.
7.Поясніть, яка з названих нижче речовин за умов уведення в кров спричинює рясну секрецію шлункового соку: ентерогастрин, адреналін, ат- ропін, гістамін. Поясніть механізм її дії.
8.У собаки сформований маленький шлуно- чок за Павловим. Поясніть, які фази шлункової секреції ви можете дослідити у цього собаки.
9.Поясніть, чи правильно розставлені зна- чення МП на апікальному і базальних кінцях секреторної клітини за різних умов. У стані спо- кою: на апікальному кінці секреторної клітини — 31 мВ, на базальному — 33 мВ. У стані збуджен- ня: на апікальному кінці секреторної клітини — 56 мВ, на базальному — 56 мВ.
10.Собаці з ізольованим маленьким шлуноч- ком дали їжу. Секреція у шлуночку почалася за 40 хв. Поясніть, яка хірургічна методика вико- ристана для формування маленького шлуночка. Який механізм збудження шлункових залоз у даному досліді?
11.За умов дослідження загальної кислотності шлункового соку в різних пробах виявлені такі його показники: 30; 50; 6; 15 одиниць. Якому віку дітей вони можуть відповідати за нормаль- них умов?
12.При дослідженні шлункового соку глобу- ліни жіночого молока, що були додані до нього, не розщепилися. Поясніть, якому віку дитини відповідає даний шлунковий сік, з чим пов’яза- не це явище, яке воно має значення для організ- му дитини.
13.У міру росту дитини місткість її шлунка збільшилася в 10 разів порівняно з об’ємом шлун- ка новонародженого. Поясніть, в якому віці це відбувається. Скільки мілілітрів рідини може вміщати шлунок цієї дитини?
14.При дослідженні шлункового соку його розділили на дві пробірки і додали молоко. У першій пробірці розщепилося 25 % жирів молока,
вдругій — значно менше. Поясніть, в якій з про- бірок міститься шлунковий сік немовляти. Який фермент здійснює даний гідроліз і чим він акти- вується?
15.Під час обстеження виявлено такі показ- ники вільної HCl шлункового соку: 16–20 од., 6– 10 од., 0,8–5 од. Поясніть, якому віку відповіда- ють указані показники.
16.Під час обстеження у пацієнта у шлунко- вому соку виявлена достатня кількість ферментів, проте перетравлювання їжі не відбувається. По- ясніть, в яких випадках можливе дане явище.
219
17. У собаки в досліді з мінімальним годуван- |
6. За умов різкого зниження кислотності і по- |
|
ням певним об’ємом їжі досліджують кількість ви- |
рушення перетравлювання їжі в шлунку. |
|
діленого соку. Поясніть, як зміниться секреція |
7. Гістамін. Завдяки активації H-рецепторів. |
|
шлункового соку після видалення пілоричного |
8. Усі три фази. |
|
відділу шлунка. |
9. У стані спокою ацинус не збуджений, |
|
18. Поясніть, з якою метою деяким хворим із |
відповідно спостерігається різниця потенціалів на |
|
виразковою хворобою шлунка роблять селектив- |
апікальному і базальних кінцях клітини. У стані |
|
ну ваготомію. |
збудження величина потенціалів показана не- |
|
19. У пілоричній частині шлунка соляна кис- |
вірно. За умов збудження апікальний кінець |
|
лота не виділяється, оскільки тут відсутні об- |
гіперполяризується менше, ніж базальний. Різни- |
|
кладкові клітини. Поясніть, у чому фізіологічний |
ця потенціалів між базальним і апікальним кінця- |
|
сенс цієї особливості. |
ми клітини сприяє руху гранул секрету до апі- |
|
20. Існують різні методи дослідження функції |
кального кінця. |
|
шлунка. Поясніть, який з сучасних методів до- |
10. У собаки зроблений маленький шлуночок |
|
слідження найповніше дозволяє визначити секре- |
за Гейденгайном. Залози цього шлуночка збу- |
|
торну і моторну функції шлунка. |
джуються за рахунок гуморальних факторів, ос- |
|
21. У вмісті шлунка людини і тварин присутні |
кільки він денервований. |
|
різні ферменти. Але у жуйних тварин, наприклад |
11. З віком загальна кислотність шлункового |
|
у корови, у рубці (частина шлунка) ферментів |
соку зростає від 4–10 одиниць у новонароджено- |
|
немає. Поясніть фізіологічний сенс даного явища. |
го до 40–60 у підлітків 7–12 років. |
|
22. Поясніть, в якому стані знаходиться піло- |
12. Пепсин шлункового соку новонароджених |
|
ричний сфінктер, якщо у ДПК підвищився тиск. |
дітей не діє на глобуліни. Тому вони в суцільно- |
|
23. Під час експериментального дослідження |
му вигляді можуть всмоктуватися з молока ма- |
|
собаці зробили операцію, після якої він став |
тері, забезпечуючи імунітет дитини грудного віку |
|
відмовлятися від м’ясної їжі. Поясніть, у чому по- |
до різних інфекцій. |
|
лягала операція. |
13. У дитини віком 1 рік місткість шлунка |
|
24. Поясніть, чи можлива наявність соляної |
збільшується в 10 разів порівняно з новонаро- |
|
кислоти (HCl) у слині тварини. |
дженим. Шлунок новонародженого вміщує 30– |
|
25. У слині жаб міститься амілаза. Але жаба |
35 мл, шлунок дитини віком 1 рік — 250–300 мл. |
|
є хижаком, в її їжі відсутній крохмаль. Поясніть, |
14. У першій пробірці — шлунковий сік немов- |
|
навіщо ж тоді їй потрібен цей фермент. |
ляти, що містить фермент ліпокіназу, яка активує |
|
|
ліпазу грудного молока. У дітей старшого віку і |
|
Відповіді до ситуаційних завдань |
дорослих ліпокінази у шлунковому соку немає, |
|
і жири в шлунку розщеплюються мало. |
||
|
||
1. Активність ферментів може виявитися зміне- |
15. З віком вільна кислотність шлункового |
|
ною у зв’язку із захворюванням або залежно від |
соку зростає. Отже, 0,8–5 од. у новонароджено- |
|
певних фізіологічних факторів. Так, на ній мо- |
го, 6–10 од. — у 1–4 роки, 16–20 од. — у 7– |
|
жуть позначитися особливості харчування або |
12 років. |
|
особливості добових ритмів. Відомості ж про |
16. Для нормальної активності ферментів не- |
|
фізичну витривалість можуть бути корисними |
обхідні оптимальна температура, рН, доступ- |
|
для оцінки стану міокарда, а в даному випадку |
ність субстрату. Вочевидь, у даному випадку |
|
не мають значення. |
якийсь з цих факторів відсутній. У шлунку най- |
|
2. У стінках перерахованих органів закладені |
частіше дана ситуація може бути пов’язана зі |
|
нервові сплетення, які утворюють метасимпатич- |
зниженням концентрації соляної кислоти. |
|
ну систему. Вона має високу автономію та забез- |
17. Секреція за умов мінімального годування |
|
печує додаткову регуляцію діяльності травного |
відбувається за рахунок мозкової фази. За цих |
|
тракту. |
умов, зокрема, у пілоричній частині шлунка ви- |
|
3. Спостережувані галюцинації можуть бути |
діляється гастрин, який стимулює шлункову сек- |
|
пов’язані з порушенням функції нейронів грушо- |
рецію, тому після резекції пілоруса секреція за |
|
подібної звивини, в якій знаходиться кірковий |
умов мінімального годування зменшиться. |
|
центр нюхового аналізатора. |
18. Перерізання блукаючого нерва зменшує |
|
4. Відкриття і закриття пілоричного сфінктера |
секрецію соляної кислоти і ферментів шлунково- |
|
визначається процесом травлення у шлунку. |
го соку, що запобігає дії соляної кислоти на вкри- |
|
Відкриття сфінктера відбувається під дією пере- |
ту виразками ділянку шлунка і прогресуванню |
|
травленого у шлунку харчового субстрату, який |
процесу. |
|
впливає на механо- і хеморецептори пілоричної |
19. Основні процеси, що відбуваються в піло- |
|
частини шлунка. За умов достатнього надхо- |
ричній частині: виділення гастрину і перехід |
|
дження харчового субстрату в ДПК відбуваєть- |
хімусу у ДПК. На обидва ці процеси впливає со- |
|
ся закиснення її вмісту у відповідь на закриття |
ляна кислота, яка надходить разом із харчови- |
|
сфінктера. |
ми масами. |
|
5. Про застій їжі у шлунку (стеноз воротаря, |
20. Гастроскопія. За допомогою зонда з воло- |
|
ослаблення моторики), який супроводжується |
конною оптикою можна візуально спостерігати |
|
зниженням секреторної активності шлункових |
всі відділи шлунка, їх скоротливу активність, ви- |
|
залоз. |
явити захворювання, визначити рН шлунково- |
220
го соку. За необхідності взяти для дослідження |
кової фільтрації, процесів секреції та реабсорбції |
||||
шлунковий сік і мікропробу тканини, записати і |
речовин у нефронах, величин ниркового крово- |
||||
проглянути на моніторі побачену картину ста- |
току і плазмотоку, динаміки добового діурезу та |
||||
ну шлунка. |
щільності сечі. |
||||
21. Жуйні тварини є травоїдними. Разом із |
|
|
|||
травою до шлунка жуйних надходить величез- |
|
|
|||
на кількість бактерій і найпростіших. Їх загаль- |
|
|
|||
на маса в організмі може доходити до сьомої ча- |
13.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА |
||||
стини від маси всього тіла. Для їх кращого роз- |
|||||
І ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ВИДІЛЕННЯ. |
|||||
множення у ході еволюції у рубці шлунка утво- |
|||||
РОЛЬ НИРОК У ПРОЦЕСАХ |
|||||
рилося сприятливе середовище — оптимальна ве- |
|||||
личина рН і відсутність ферментів. У результаті |
ВИДІЛЕННЯ. МЕХАНІЗМ |
||||
мікроби інтенсивно розмножуються, а потім пере- |
СЕЧОУТВОРЕННЯ |
||||
травлюються у подальших відділах ШКТ. |
|
|
|||
22. При підвищенні тиску у ДПК пілоричний |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
||||
сфінктер закривається за рахунок рефлексу, що |
|||||
механізмів сечоутворення необхідне для розумін- |
|||||
виникає з механорецепторів кишки. |
ня функціонування системи виділення за умов |
||||
23. Речовини, які всмоктуються у кишечнику |
|||||
після перетравлювання м’ясної їжі, у нормі всмок- |
різних функціональних станів, що забезпечує |
||||
туються у ворітну вену і проходять через печін- |
нормальний рівень метаболічних процесів у |
||||
ку, де відбувається дезінтоксикація шкідливих |
органах і тканинах. |
||||
продуктів. Якщо зробити операцію Екка — спо- |
Мета заняття. Знати: |
||||
лучення ворітної вени з порожнистою в обхід пе- |
1. |
Механізми сечоутворення. |
|||
чінки, то тварина почне погано переносити м’яс- |
2. |
Фізіологічні основи клінічних способів до- |
|||
ну їжу і відмовлятиметься від неї. |
слідження функціонального стану органів сечо- |
||||
24. Настільки сильний фактор, як соляна кис- |
видільної системи. |
||||
лота, потрібний для дії на грубі структури їжі. |
Питання до усного і тестового контролю: |
||||
Деякі хижаки, аби дістатися до здобичі, розташо- |
1. |
Система виділення, її функції. Особливості |
|||
ваній у мушлі, розчиняють її слиною, що містить |
ниркового кровотоку. |
||||
соляну кислоту. |
2. |
Органи виділення — нирки, легені, шкіра, |
|||
25. Аналогом крохмалю рослин у тварин є |
ШКТ. |
||||
глікоген. Він міститься у тілах жертв жаб і гідро- |
3. |
Будова і функції структурно-функціональ- |
|||
лізується амілазою слини. |
ної одиниці нирок — нефрону. |
||||
|
|
|
4. |
Механізми і швидкість фільтрації у клубоч- |
|
|
|
|
ках, кількість і склад первинної сечі. |
||
|
|
|
5. |
Механізми реабсорбції у канальцях. |
|
|
|
|
6. |
Поворотно-протиточно-множинна система |
|
Глава 13. СИСТЕМА |
та її фізіологічна роль. |
||||
ВИДІЛЕННЯ |
|
|
7. |
Секреторні процеси у проксимальних, дис- |
|
|
|
тальних канальцях і збиральних трубочках. |
|||
|
|||||
|
|
|
8. |
Кількість і склад кінцевої сечі. |
|
|
|
|
9. |
Фізіологічні основи дослідження функцій |
|
Конкретні цілі: |
нирок — кліренсу, швидкості фільтрації, реаб- |
||||
сорбції, секреції, величини ниркового плазмотоку |
|||||
1. Пояснювати поняття системи виділення і |
|||||
механізми регуляції гомеостазу з її участю на ос- |
і кровотоку. |
||||
нові аналізу констант — ОЦК, концентрації |
Питання до письмової відповіді: |
||||
іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужного ста- |
1. |
Намалюйте схему нефрону і позначте його |
|||
ну. |
структурні елементи. |
||||
2. Робити висновки про стан процесів, які ле- |
2. |
Опишіть кількість і склад первинної та кін- |
|||
жать в основі утворення сечі у нирках, на основі |
цевої сечі. |
||||
аналізу кліренсу — швидкості фільтрації в клу- |
3. Перелічіть основні процеси сечоутворення. |
||||
бочках, секреції та реабсорбції речовин і води у |
4. |
Намалюйте схему поворотно-протиточно- |
|||
різних відділах нефрону. |
множинної системи. |
||||
3. Аналізувати стан системи виділення у лю- |
5. |
Перерахуйте методи оцінки функції нирок. |
|||
дини на підставі кількісного й якісного складу |
6. |
Напишіть нормальні показники проб Зим- |
|||
сечі, її відносної щільності у динаміці залежно від |
ницького, Нечипоренка, Каковського — Аддіса |
||||
харчового і питного режимів. |
і Амбурже. |
||||
4. Аналізувати регульовані показники гомео- |
Програма практичної роботи на занятті: роз- |
||||
стазу і робити висновки про механізми регуляції |
рахувати швидкість фільтрації у клубочках, ве- |
||||
їх за участі нирок. |
личину реабсорбції води у нефроні та оцінити ре- |
||||
5. Аналізувати вікові особливості функцій |
зультати проб за Зимницьким, Нечипоренком, |
||||
системи виділення і механізми їх регуляції. |
Каковським — Аддісом і Амбурже, використову- |
||||
6. Пояснювати фізіологічні основи досліджен- |
ючи матеріали навчального відеофільму. Зроби- |
||||
ня видільної функції нирок — швидкості клубоч- |
ти висновок. |
||||
221
Тестові завдання до самоконтролю |
кінцевої сечі утворилося 1 л. Визначити, в якому |
|
рівня знань |
з відділів нефрону реабсорбується 2/3 води за ос- |
|
1. Гідростатичний тиск крові у капілярах клу- |
мотичним градієнтом: |
|
бочка 55 мм рт. ст., онкотичний тиск плазми — |
A. Збиральних трубочках |
|
B. Низхідному відділі петлі Генле |
||
30 мм рт. ст., концентрація глюкози у плазмі — |
||
C. Висхідному відділі петлі Генле |
||
15 ммоль/л, денний діурез — 2,5 л. Збільшення |
||
D. Проксимальних канальцях |
||
діурезу є наслідком зменшення: |
||
E. Дистальних канальцях |
||
A. Швидкості клубочкової фільтрації |
||
|
||
B. Ізоосмотичної реабсорбції води |
8. Пацієнтові призначено антибіотик пені- |
|
C. Онкотичного тиску плазми |
||
цилін. В якому з відділів відбуваються його сек- |
||
D. Канальцевої секреції |
||
реція і виділення з організму? |
||
E. Ефективного фільтраційного тиску |
||
A. Проксимальних канальцях |
||
|
||
2. Кліренс інуліну дорівнює 110 мл/хв. У жінки |
B. Низхідному відділі петлі Генле |
|
C. Висхідному відділі петлі Генле |
||
з поверхнею тіла 1,73 м2 це свідчить про нормаль- |
||
D. Дистальних канальцях |
||
ну швидкість: |
||
E. Збиральних трубочках |
||
A. Клубочкової фільтрації |
||
|
||
B. Канальцевої секреції |
9. В експерименті заблокували процеси енерго- |
|
C. Канальцевої реабсорбції |
||
творення в епітелії канальців нефрону, внаслідок |
||
D. Ниркового кровообігу |
||
чого діурез збільшився у 4 рази. Причиною |
||
E. Ниркового плазмообігу |
||
збільшення діурезу є первинне зменшення реаб- |
||
|
||
3. рН артеріальної крові 7,4; первинної сечі — |
сорбції: |
|
7,4; кінцевої сечі — 5,8. Зменшення рН кінцевої |
A. Калію |
|
B. Натрію |
||
сечі — причина секреції у канальцях нефрону од- |
||
C. Кальцію |
||
нієї з перерахованих речовин: |
||
D. Глюкози |
||
A. Калію |
||
E. Фосфатів |
||
B. Йоду |
||
|
||
C. Сечовини |
10. Під час дослідження виділення нирками |
|
D. Водню |
||
низькомолекулярної речовини виявили, що її |
||
E. Креатину |
||
кліренс більший, ніж кліренс інуліну. Які проце- |
||
|
||
4. В експерименті виявили, що тиск крові у |
си у нефроні зумовлюють виділення цієї речови- |
|
ни? |
||
капілярах клубочка 47 мм рт. ст., тиск сечі у кап- |
A. Клубочкова фільтрація |
|
сулі нефрону — 10 мм рт. ст., онкотичний тиск |
||
B. Секреція у канальцях |
||
первинної сечі — 0 мм рт. ст. Визначіть, за якої |
||
C. Секреція у збиральних трубочках |
||
величини онкотичного тиску плазми зупинить- |
||
D. Секреція у петлі Генле |
||
ся клубочкова фільтрація? |
||
E. Клубочкова фільтрація та секреція ка- |
||
A. 57 мм рт. ст. |
||
нальців |
||
B. 47 мм рт. ст. |
||
|
||
C. 37 мм рт. ст. |
Відповіді |
|
D. 27 мм рт. ст. |
||
|
||
E. 10 мм рт. ст. |
1.В, 2.А, 3.D, 4.С, 5.В, 6.А, 7.D, 8.А, 9.В, 10.Е. |
|
5. Кліренс інуліну на площу стандартної по- |
|
|
верхні у людини 125 мл/хв. Концентрація глюко- |
Тестові завдання до самоконтролю |
|
зи у крові 4,5 ммоль/л, глюкозурія, діурез збіль- |
||
рівня знань за програмою «Крок-1» |
||
шений. Причиною змін є порушення функцій: |
||
|
||
A. Клубочків |
1. Кліренс інуліну є показником: |
|
B. Проксимальних канальців |
||
A. Канальцевої секреції |
||
C. Низхідного відділу петлі Генле |
||
B. Канальцевої реабсорбції |
||
D. Висхідного відділу петлі Генле |
||
C. Клубочкової фільтрації |
||
E. Дистальних канальців |
||
D. Усіх указаних функцій нефрону |
||
|
||
6. Реабсорбція глюкози здійснюється шляхом |
E. Ниркового плазмотоку |
|
вторинного активного транспорту в одному з |
2. Чому дорівнює об’єм клубочкової фільт- |
|
таких відділів нефрону: |
||
A. Проксимальних канальців |
рації, якщо концентрація інуліну в сечі 2 мг%, |
|
B. Низхідного відділу петлі Генле |
концентрація інуліну в плазмі — 0,02 мг%, хви- |
|
C. Висхідного відділу петлі Генле |
линний діурез — 1,0 мл? |
|
D. Дистальних канальців |
A. 260 мл/хв |
|
E. Збиральних трубочках |
B. 0,04 мл/хв |
|
|
C. 400 мл/хв |
|
7. У капсулу Шумлянського — Боумена |
D. 100 мл/хв |
|
профільтрувалося за 1 хв 125 мл плазми крові, |
E. 300 мл/хв |
222
3. Кліренс парааміногіпурової кислоти є по- |
C. Нормотонічна |
казником: |
D. Ізоосмолярна |
A. Клубочкової фільтрації |
E. Ізоосмолярна і гіпотонічна |
B. Канальцевої реабсорбції |
|
C. Усіх функцій нефрону |
|
D. Ниркового плазмотоку |
Відповіді |
E. Канальцевої секреції |
1.С, 2.D, 3.D, 4.C, 5.B, 6.E, 7.B, 8.D, 9.C, 10.A. |
|
|
4. Яка величина ниркового кровотоку, якщо |
|
нирковий плазмотік, визначений за кліренсом |
Ситуаційні завдання |
парааміногіпурової кислоти, дорівнює 650 мл/хв, |
|
а показник гематокриту — 50 %? |
1. Виносна артеріола у нирках, яка отримує |
A. 2600 мл/хв |
|
B. 325 мл/хв |
кров з капілярів клубочка, має менший діаметр, |
C. 1300 мл/хв |
ніж приносна артеріола, що доставляє кров у |
D. 32 500 мл/хв |
клубочок. Поясніть, у чому полягає фізіологічний |
E. 3000 мл/хв |
сенс цієї анатомічної відмінності. Що сталося б, |
|
якщо співвідношення діаметрів даних судин |
5. Яка кількість первинної сечі реабсорбуєть- |
змінилося на протилежне? |
ся у канальцях нирок за 1 хв, якщо кліренс інулі- |
2. У процесі обстеження виявлено, що у плазмі |
ну дорівнює 130 мл/хв, а хвилинний діурез ста- |
крові знаходяться: речовина А, яка у нирках |
новить 2 мл? |
здатна лише до процесів фільтрації; речовина В, |
A. 260 мл/хв |
яка у нирках фільтрується і потім реабсорбуєть- |
B. 128 мл/хв |
ся; речовина С, яка в нирках фільтрується і сек- |
C. 132 мл/хв |
ретується. Поясніть: |
D. 520 мл/хв |
1) У якої з вказаних речовин нирковий кліренс |
E. 256 мл/хв |
імовірно найменший, а в якої найбільший? |
|
2) Яка з речовин швидше виводитиметься з |
6. Поворотно-протиточно-множинна система |
плазми крові? |
нирок забезпечує: |
3. Поясніть, якщо концентрація фармакологіч- |
A. Розведення сечі та підвищення виведення |
ного препарату, наприклад антибіотика, повин- |
води з організму |
на підтримуватися у плазмі крові на постійному |
B. Процес кровотворення |
рівні, який нирковий кліренс — високий або |
C. Клубочкову фільтрацію |
низький — повинен бути у даного препарату? |
D. Процес згортання крові |
4. Під час обстеження виявлено, що речовина |
E. Концентрацію сечі та збереження води в |
А має нирковий кліренс 56 %, речовина В — |
організмі |
99 %. Поясніть: |
|
1) Яку з даних речовин можна застосувати |
7. Гідростатичний тиск крові у капілярах клу- |
для оцінки величини ниркового кровотоку? |
бочка найближчий до значення: |
2) Який ще показник необхідно знати для роз- |
A. 10 мм рт. ст. |
рахунку ниркового кровотоку? |
B. 70 мм рт. ст. |
3) Яка об’ємна швидкість кровотоку через |
C. 35 мм рт. ст. |
нирки? |
D. 120 мм рт. ст. |
5. Поясніть, як встановити, чи можна викори- |
E. 200 мм рт. ст. |
стовувати нову синтезовану речовину для ви- |
|
значення коефіцієнта очищення у нирках. |
8. Ультрафільтрат клубочка має склад, най- |
6. Під час аналізу рідини, отриманої за допо- |
ближчий до складу: |
могою мікропункції з порожнини капсули Шум- |
A. Кінцевої сечі |
лянського, в ній виявлений білок. Поясніть, чи |
B. Суцільної артеріальної крові |
можливе таке явище у нормі. |
C. Суцільної венозної крові |
7. Розрахуйте, чому дорівнює фільтраційний |
D. Плазми крові |
тиск у клубочку, якщо тканинний тиск стано- |
E. Плазми крові та кінцевої сечі |
вить 36 мм рт. ст., а кількість білка у крові відпо- |
|
відає нормі. |
9. Яка сеча утворюється за умов антидіурезу? |
8. У процесі експерименту у тварини викона- |
A. Гіпотонічна |
на декапсуляція нирки. Поясніть, як це вплине |
B. Нормотонічна |
на процес сечоутворення. |
C. Гіпертонічна |
9. Під час дослідження виявлено, що вміст |
D. Ізоосмолярна |
білка у крові знизився до 5 %. Поясніть, яких змін |
E. Ізоосмолярна і нормотонічна |
у сечоутворенні можна чекати за цих умов. |
|
10. Відомо, що у висхідному коліні петлі Ген- |
10. Яка сеча утворюється за умов водного діу- |
ле відбувається зворотне всмоктування (води, |
резу? |
натрію), а в низхідному — зворотне всмоктуван- |
A. Гіпотонічна |
ня (води, натрію). Викресліть непотрібні слова |
B. Гіпертонічна |
серед позначених курсивом. |
223