6.Під час ковтання у людини спостерігають- ся зміни моторної діяльності шлунка. Що з пере- рахованого характеризує стан шлунка під час ковтання і відразу після нього?
A. Посилення перистальтики B. Прискорення евакуації
C. Харчова рецептивна релаксація D. Зниження ритму скорочень
E. Зменшення амплітуди скорочень
7.Оперативне втручання на шлунку, метою якого є селективна ваготомія, застосовується за умов:
A. Гіпоацидного гастриту B. Атрофічного гастриту
C. Шлунково-стравохідного гастриту D. Виразкової хвороби шлунка
E. Раку шлунка
8.Відомо, що синтез НСl парієтальними кліти- нами слизової оболонки шлунка відбувається за участі вторинних месенджерів:
A. Аденілатциклази (цАМФ) B. Гуанілатциклази (цГМФ) C. Іонізованого Са++
D. Інозитол-трифосфату E. Кальмодуліну
9.У двомісячної дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, спостерігаються періо- дичні відрижки. Порушення функціонування якого ферменту можна припустити?
A. Катепсину слини
B. Шлункового катепсину C. Реніну (пептидази D) D. Трипсину
E. Карбоксипептидази А
10.У пацієнта виявлено ураження додатко- вих клітин слизової оболонки шлунка та пору- шення мукозо-бікарбонатного бар’єру. Це може спричинити розвиток:
A. Атрофічного гастриту
B. Шлунково-стравохідного рефлюксу C. Гіпоацидного гастриту
D. Гіперацидного гастриту E. Виразки шлунка
Відповіді
1.А, 2.D, 3.В, 4.E, 5.А, 6.С, 7.D, 8.A, 9.C, 10.E.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
C.EC-клітин
D.Головних клітин
E.Мукоцитів
2.Через 40 хв після вживання знежиреної їжі, яка містить білки, в ДПК впродовж 10 хв крізь зонд уводили емульсію жирних кислот. Внаслі- док цього спостерігається:
A.Прискорення евакуації хімусу з шлунка
B.Збільшення виділення мотиліну
C.Збільшення частоти скорочень
D.Зменшення секреції холецистокініну
E.Розслаблення проксимального відділу шлунка
3.Періодичне скорочення каудального від- ділу шлунка й евакуація його вмісту до ДПК здійснюється завдяки періодичному виділенню:
A.Гастрину
B.НСl
C.Гістаміну
D.Мотиліну
E.Холецистокініну
4.Після введення в ДПК гіпертонічного роз- чину солі швидкість евакуації хімусу з шлунка зменшилася завдяки:
A.Ваго-вагальним рефлексам
B.Симпатичним рефлексам
C.Метасимпатичним рефлексам
D.Виділенню холецистокініну
E.Виділенню секретину
5.В експерименті на собаках з «маленьким шлуночком» виявили, що після вживання м’яса кількість шлункового соку збільшується через 1 год і стає максимальною на 2-й годині. Мак- симум секреції досягається завдяки:
A.Умовним рефлексам на запах їжі
B.Безумовним парасимпатичним рефлексам
C.Метасимпатичним рефлексам
D.Симпатичним рефлексам
E.Стимуляції виділення гастрину
6.При гіперсекреції хлористоводневої кисло- ти парієтальними клітинами доцільно взяти пре- парат тривалої дії, який блокує:
A.М-холінорецептори
B.Н2-рецептори
C.Гастринові рецептори
D.Водневий насос
E.К+/Na+насос
|
7. Пацієнтка 60 років після перелому проме- |
1. Після введення гастрину у кров збільшилася |
невої кістки з метою знеболювання довгий час |
секреція шлункового соку, рН у порожнині тіла |
вживала аспірин, що призвело до пошкодження |
шлунка становила 1,2. Після блокади Н2-рецеп- |
слизової оболонки і виникнення виразки шлун- |
торів і введення гастрину величина рН збільши- |
ка, оскільки аспірин спричинив: |
лася до 4. Це доводить, що секреція НСl шлунко- |
A. Гіперсекрецію хлористоводневої кислоти |
вими залозами після введення гастрину є на- |
B. Виділення гастрину |
слідком безпосередньої стимуляції функцій: |
C. Виділення гістаміну |
A. D-клітин |
D. Блокаду утворення простагландинів |
B. S-клітин |
E. Блокаду утворення соматостатину |
204
8.За умов потрапляння соляної кислоти у дуоденум пілоричний сфінктер шлунка:
A. Відкривається B. Без змін
C. Посилюється перистальтика D. Різко розслабляється
E. Закривається
9.Гастрин здійснює різні дії, крім:
A.Стимуляції моторики шлунка
B.Стимуляції секреції в шлунку
C.Гальмування спорожнення шлунка
D.Збільшення тонусу нижнього стравохідно- го сфінктера
E.Зменшення тонусу гастродуоденального сфінктера
10. Швидкість евакуації хімусу з шлунка до ДПК прискорюється завдяки збільшенню:
A.Концентрації у крові холецистокініну
B.Концентрації у крові секретину
C.Частоти скорочення антрального відділу
D.Частоти скорочення дуоденального сфінк-
тера
E.Частоти мігруючого рухового комплексу
Відповіді
1.C, 2.Е, 3.D, 4.C, 5.E, 6.D, 7.D, 8.E, 9.D, 10.C.
Ситуаційні завдання
1.Перед споживанням великої кількості м’яса один випробовуваний випив стакан води, дру- гий — стакан вершків, третій — стакан бульйо- ну. Поясніть, як це вплине на перетравлювання м’яса.
2.Собаці з фістулою шлунка заздалегідь про- мивають його, а потім уводять в одному досліді розчин соди, а в другому аналогічному досліді
—таку ж кількість розчину соляної кислоти. По- ясніть, який розчин швидше евакуювався зі шлунка. Як довести це експериментально?
3.Є три варіанти обіду з двох страв: м’ясний бульйон і жирне м’ясо з картоплею; овочевий суп і курка з кашею; молочний суп і пісне м’ясо з ма- каронами. Розміри порцій у всіх варіантах одна- кові. Поясніть, в якому випадку перетравлюван- ня другої страви здійсниться швидше і чому.
4.У хірургічній практиці існують оперативні втручання, рекомендовані за умов тяжких форм ожиріння. Поясніть, які з них найбільш поширені. У чому їх фізіологічний сенс?
5.Відомий біолог Кох встановив, що збудни- ком холери є холерний вібріон. Його опонент Петтенкоффер, аби довести помилковість поглядів Коха, випив у присутності студентів рідину, що містила чисту культуру вібріона, і не лише не по- мер, але навіть не захворів. Проте Кох мав ра- цію. Поясніть, чому ж не захворів Петтенкоффер.
6.Поясніть, чи можна отримувати інформа- цію про властивості травних секретів організму,
не виконуючи жодних оперативних втручань і навіть не доторкнувшись до досліджуваного.
7.У собаки зроблена операція ізольованого малого шлуночка. Поясніть, як встановити екс- периментальним шляхом, виконана вона за Пав- ловим або за Гейденгайном.
8.За умов уявного годування собаки вимірю- вали кількість шлункового соку, що виділяється. Потім була видалена пілорична частина шлун- ка. Поясніть, як зміниться секреція за умов повто- рення досліду з уявним годуванням.
9.У пілоричній частині шлунка соляна кисло- та не виділяється, оскільки у ній відсутні кліти- ни. Поясніть, у чому фізіологічний сенс цієї особ- ливості.
10.Один із співробітників академіка І. П. Пав- лова виявив, що у собаки виділяється шлунко- вий сік навіть без їжі, у «спокійному» періоді, про- те І. П. Павлов поставив під сумнів ці дані. У відповідь на критику співробітник повторив дослід, але заздалегідь ретельно вичистив зуби, перевірив вміст кишень і одягнув свіжовипраний халат. Результати підтвердилися, і Павлов пого- дився з ними. Поясніть, у чому ж полягали його первинні заперечення.
11.Основним іоном, який стимулює процеси збудження і скорочення гладких м’язів шлунка,
єСа++. Залежно від швидкості наростання кон- центрації Са++ у клітинах цих м’язів змінюється сила і частота хвиль перистальтики в шлунку. Виходячи з цього, як можна пояснити дію препа- ратів, що підсилюють скоротливу діяльність шлунка?
12.Двом собакам внутрішньовенно введена кров від інших собак. У першого почав відділя- тися шлунковий сік, у другого — ні. Поясніть, чим відрізнялися собаки-донори перед узяттям у них крові.
13.Назвіть, які з перерахованих нижче речо- вин є природними ендогенними стимуляторами шлункової секреції: гістамін, гастрин, ентерога- строн, соляна кислота, аскорбінова кислота, ово- чеві соки, пептони, ентерокіназа, секретин.
14.Собаці через фістулу шлунка в його порож- нину вкладено 500 г дрібних намистин. По- ясніть, чи спостерігатиметься при цьому секреція шлункових залоз.
15.Поясніть, що станеться зі слизовою оболон- кою шлунка тварини, якщо з її поверхні прибра- ти шар Холендера.
16.Собака проковтнув шматок сала. По- ясніть, чи буде воно перетравлене в шлунку.
17.Поясніть, які з наведених показників кис- лотності шлункового соку натщесерце відповіда- ють нормі для дорослої людини?
Проба А: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 30, зв’язана кислота 10.
Проба В: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.
Проба С: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.
18.Поясніть, які з перерахованих нижче по- дразників шлункової секреції, які використову- ють за умов фракційного шлункового зондуван-
205
ня, є найбільш фізіологічними: алкогольний |
ти лише кишкову фазу, то операція виконана за |
сніданок, кофеїновий сніданок, гістамін, капус- |
Гейденгайном. |
тяний відвар? |
8. Гастрин утворюється у пілоричній частині |
|
шлунка G-клітинами під впливом їжі. Секреція |
|
при уявному годуванні відбувається за рахунок |
Відповіді до ситуаційних завдань |
мозкової фази. За цих умов гастрин, що виді- |
|
ляється як гормон, з потоком крові приноситься |
1. Вода розбавляє соляну кислоту, що акти- до секреторних клітин шлунка, викликаючи сти-
вує пепсин, який сприяє перетравлюванню |
муляцію шлункової секреції. Після резекції піло- |
білків. Вершки містять жир, який гальмує шлун- |
ричної частини шлунка секреція за умов уявно- |
кову секрецію. Бульйони містять екстрактивні ре- |
го годування зменшиться. |
човини, що стимулюють шлункову секрецію. Та- |
9. У пілоричній частині шлунка відбувається |
ким чином, у перших двох випробовуваних пе- |
виділення гастрину і порційний перехід хімусу в |
ретравлювання м’яса сповільниться, а у третьо- |
ДПК. На обидва ці процеси впливає соляна кис- |
го — прискориться. Проте вода дуже швидко |
лота, що надходить сюди з харчовими масами. |
надходить із шлунка в кишечник, тому її ефект |
Якби соляна кислота виділялася безпосередньо в |
буде незначним. |
пілоричній ділянці, незалежно від надходження |
2. При потраплянні соляної кислоти з шлун- |
до неї хімусу, то це порушило б нормальний пе- |
ка в ДПК виникає рефлекторне закривання піло- |
ребіг вказаних регуляторних процесів. |
ричного сфінктера. Тепер він буде закритий, поки |
10. Вочевидь, Павлов передбачав, що шлун- |
не станеться нейтралізація кислоти лужним |
кову секрецію може стимулювати запах їжі, за- |
вмістом кишки. Далі процес повторюється. Отже, |
лишки якої могли бути в роті співробітника, у |
розчин соляної кислоти евакуюється порціями, а |
кишенях, на несвіжому халаті. Після усунення |
лужний розчин соди — безперервно. Довести це |
цих факторів секреція у собаки продовжувала |
можна таким чином: у кожному досліді через |
спостерігатися, тобто її дослідження привело до |
один і той самий час потрібно вилучати через |
виявлення і доказу наявності періодичної «голод- |
фістульну трубку кількість рідини, що залишила- |
ної» діяльності шлунка. |
ся. Розчину соди залишається значно менше. |
11. Згадані препарати підвищують пропуск- |
Отже, він евакуювався швидше. |
ну здатність каналів Са++ у мембранах гладко- |
3. Решта страв містять білковий і вуглеводний |
м’язових клітин шлунка. |
компоненти. Основну роль у шлунковому трав- |
12. Собака-донор, від якої кров уводилася |
ленні відіграє розщеплювання білка. Тепер роз- |
першому собаці, була нагодована, і в цій крові |
глянемо особливості других страв і їх взаємозв’я- |
були присутні травні гормони (гастрин та ін.) й |
зок з першими стравами. Жир гальмує шлунко- |
екзогенні стимулятори, що викликали секрецію. |
ву секрецію, тому жирне м’ясо перетравлюється |
Друга собака-донор була голодною. |
повільніше, ніж пісне. Екстрактивні речовини м’я- |
13. Гістамін, гастрин, соляна кислота, пепто- |
са і овочів (що містяться у відварах) стимулюють |
ни. |
секрецію, тому найшвидше перетравлювання |
14. Механорецептори шлунка подразнюють- |
другої страви буде в другому випадку. |
ся об’ємом їжі, тому у даному випадку спостері- |
4. Найпоширеніший вид хірургічного втру- |
гатиметься виділення соку в шлунку. |
чання при тяжких формах ожиріння — зменшен- |
15. Слизовий захисний шар Холендера обері- |
ня розмірів шлунка шляхом резекції або накла- |
гає епітелій шлунка від автоперетравлення. |
дання спеціального обмежувача об’єму. Також |
Якщо його порушити, може розвинутися вираз- |
можливе видалення частини тонкого кишечнику |
ка. |
з метою зменшення поверхні всмоктування. |
16. У шлунку розщеплюванню піддається спо- |
5. Вочевидь, у момент досліду в шлунку Пет- лучнотканинний каркас жирової тканини, шма-
тенкоффера вміст соляної кислоти, що має бакте- |
ток сала розвалиться, а сам жир почне розщеп- |
|
рицидну дію, був особливо високим. Інші вчені, |
люватися лише у ДПК після його емульгування |
|
що повторили його дослід, захворіли, і вельми |
жовчними кислотами. |
|
тяжко. |
17. Нормі відповідають дані проби С. |
|
6. Таку дистантну інформацію можна отри- |
18. Капустяний відвар. |
|
мувати лише фізичним шляхом, за допомогою |
|
|
ендорадіозонда («радіопілюлі»). Це мікропереда- |
|
|
вач, який проковтується пацієнтом. Випроміню- |
12.3. ТРАВЛЕННЯ |
|
вання передавача сприймається приймачем, роз- |
||
У ДВАНАДЦЯТИПАЛІЙ КИШЦІ. |
||
ташованим на тілі пацієнта. Характер випромі- |
||
РОЛЬ ПІДШЛУНКОВОГО СОКУ |
||
нювання змінюється залежно від рН шлунково- |
||
І ЖОВЧІ У ПРОЦЕСАХ ТРАВЛЕННЯ |
||
го соку, температури і т. ін. |
||
7. За Гейденгайном перерізувалися гілочки |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|
блукаючого нерва, Павлов же розробив таку |
||
модифікацію, за якої ці гілочки зберігалися. З |
механізмів травлення у ДПК необхідне для розу- |
|
трьох фаз шлункової секреції дві — мозкова і |
міння механізмів функціонування системи жив- |
|
шлункова — пов’язані з дією блукаючого нерва. |
лення за умов різних функціональних станів, що |
|
Тому якщо дані фази збереглися, то операція ви- |
забезпечує нормальний рівень метаболічних про- |
|
конана за Павловим. Якщо ж удається вияви- |
цесів у тканинах. |
206
Мета заняття. Знати:
1.Склад, властивості та механізми регуляції активності соку тонкого кишечнику.
2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження функціонального стану ДПК, печінки, жовчного міхура і підшлункової залози.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Охарактеризуйте роль печінки у травленні.
2.Опишіть механізми жовчоутворення і жовчо- виділення.
3.Опишіть роль жовчі у травленні.
4.Склад і властивості печінкової та міхурової жовчі.
5.Охарактеризуйте механізми регуляції утво- рення жовчі та її виділення в ДПК.
6.Методи дослідження виділення жовчі у лю- дини.
7.Охарактеризуйте секреторну функцію підшлункової залози.
8.Опишіть склад, властивості та кількість панкреатичного соку.
9.Охарактеризуйте роль панкреатичного соку в травленні.
10.Нервова та гуморальна регуляція панкреа- тичної секреції.
11.Фази регуляції панкреатичної секреції — цефалічна, шлункова, кишкова.
12.Методи дослідження секреції панкреатич- ного соку в людини.
Питання до письмової відповіді:
1.Охарактеризуйте механізми жовчоутворен- ня і виділення жовчі.
2.Дайте порівняльну характеристику печін- кової та міхурової жовчі.
3.Перерахуйте методи дослідження жовчо- утворення.
4.Перерахуйте фактори регуляції жовчоутво- рення і виділення жовчі.
5.Вкажіть кількість, склад і властивості пан- креатичного соку.
6.Перерахуйте функції панкреатичного соку
втравленні.
7.Перерахуйте методи дослідження зовнішньо- секреторної функції підшлункової залози.
8.Опишіть фази і види панкреатичної секреції та механізми їх регуляції.
Програма практичної роботи на занятті: до-
слідження емульгування жирів.
Методика проведення дослідження
За добу у людини відділяється 1000–1500 мл жовчі, одна з функцій якої — емульгування жирів, яке робить водорозчинними жирні кисло- ти.
Для роботи необхідні: лупа, предметні стекла, штатив, пробірки, лійки, піпетки, свіжа жовч, рослинна олія, паперові фільтри, вода.
Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. Вплив жовчі на жири
можна спостерігати двома способами.
1. На предметне скло піпеткою наносять крап- лю води і краплю жовчі. До кожної краплі дода- ють невелику кількість рослинної олії, перемішу- ють і розглядають вміст обох крапель під лупою.
2. Поміщають у лійки паперові фільтри та змочують один водою, другий — жовчю. Встановлюють лійки в пробірки, що стоять у штативі, і в кожну лійку наливають по 10 мл рослинної олії. Через 45 хв визначають кіль- кість жиру, що профільтрувалася, в обох про- бірках.
Результати роботи та їх оформлення. Зама-
люйте в зошиті, як розподіляється жир у краплі води та в краплі жовчі. Визначте і запишіть ре- зультати фільтрації рослинної олії через фільтри, змочені водою та жовчю. На підставі отриманих результатів поясніть дію жовчі на жири.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.Де утворюється секретин?
A.У нирці
B.У підшлунковій залозі
C.У печінці
D.У шлунку
E.У ДПК
2.Секретин стимулює виділення секрету підшлунковою залозою, в якому переважають:
A.Ферменти
B.Слиз і органічні компоненти
C.Бікарбонати
D.Кислота (соляна й ін.)
E.Кальцій
3.Утворення секретину головним чином сти- мулює:
A.Соляна кислота
B.Трипсиноген
C.Продукти гідролізу
D.Продукти ліполізу
E.Жоден із них
4.Які фактори мають пусковий вплив на ви- ділення підшлункового соку?
A.Гуморальні
B.Нервові
C.Трофічні
D.Ендокринні
E.Жоден із них
5.Який вплив мають гуморальні фактори на діяльність підшлункової залози?
A.Корегувальний
B.Трофічний
C.Рефлекторний
D.Пригнічувальний
E.Пусковий
6.Трипсиноген активується під впливом:
A.Секретину
B.Соляної кислоти
C.Ентерокінази
D.Гастрину
E.Усіх перерахованих
207
7.Які ферменти підшлункової залози активує трипсин?
A. Лише трипсиноген
B. Усі ферменти, крім трипсиногену C. Амілазу, хімотрипсиноген
D. Трипсиноген, профосфоліпазу А, проелас- тазу, прокарбоксипептидазу А і В
E. Ліполітичні
8.Які впливи є головними у регуляції секреції підшлункової залози?
A. Місцеві B. Нервові
C. Гуморальні
D. Нервові, гуморальні, місцеві E. Жоден із них
9.Які ферменти підшлункової залози синтезу- ються в активному стані?
A. Трипсиноген, хімотрипсиноген B. Прокарбоксипептидази
C. Протеази
D. Амілаза, нуклеази E. Усі перераховані
10.Провідне значення у регуляції секреції підшлункової залози належить:
A. Рефлекторним механізмам
B. Гастроінтестинальним гормонам C. Усі відповіді неправильні
D. Місцевим механізмам E. Усі відповіді правильні
Відповіді
1.E, 2.C, 3.A, 4.B, 5.A, 6.C, 7.D, 8.C, 9.D, 10.B.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Найбільш концентрованою за своїм скла- дом є жовч:
A.Печінкова і міхурова
B.Змішана
C.Печінкова
D.Міхурова
E.Печінкова та змішана
2.Жовчоутворення (холерез) відбувається:
A.Постійно
B.Періодично
C.У такт зі скороченнями шлунка
D.Залежно від вмісту цукру в крові
E.Залежно від вмісту кисню в повітрі
3.Жовчовиділення (холекінез) відбувається:
A.Постійно
B.Залежно від вмісту кисню в повітрі
C.У такт зі скороченнями шлунка
D.Залежно від вмісту цукру в крові
E.Періодично
4.До складу жовчі практично не входять:
A.Жирні кислоти
B.Жовчні кислоти
C.Білірубін
D.Холестерин
E.Бікарбонат
5.Жовчні пігменти утворюються з: A. Холестерину
B. Муцину
C. Жовчних кислот D. Лецитину
E. Гемоглобіну
6.За умов захворювань печінки у крові ви- значають вміст білків та їх фракцій, тому що в печінці відбувається:
A. Утилізація білків крові
B. Посилення екстракції білків гепатоцитами C. Депонування білків
D. Синтез білка
E. Дезамінування амінокислот
7.Під впливом жовчі всмоктуються:
A.Моносахариди
B.Продукти гідролізу білків
C.Ліпіди і жиророзчинні вітаміни
D.Мінеральні солі
E.Цукор
8.Хіломікрони і ліпопротеїни з ентероцитів всмоктуються:
A.У кров
B.У лімфу
C.У ліквор
D.У синовіальну рідину
E.У плевральну рідину
9.Для вивчення жовчовиділення і складу жовчі використовують метод:
A.pH-метрії
B.Мастикаціографії
C.Зондування і холецистографії
D.Гастроскопії
E.Дуоденоскопії
10.Під час дуоденального зондування вияв- лено підвищення вмісту лейкоцитів у найбільш концентрованій порції жовчі. За цих умов най- більш вірогідне ураження:
A.Внутрішньопечінкових жовчних шляхів
B.Жовчного міхура
C.ДПК
D.Підшлункової залози
E.Печінки
Відповіді
1.D, 2.А, 3.E, 4.А, 5.E, 6.D, 7.C, 8.B, 9.C, 10.B.
Ситуаційні завдання
1. У людини порушений процес згортання крові. Лікування не давало результатів, поки не вдалося з’ясувати, що пацієнт страждає також на захворювання печінки з порушенням жовчо- утворення. Після проведення ефективної терапії
208