Наявність у розчині простих цукрів познача- ють як «+», відсутність — як «–».
Методика проведення якісної проби слини на вміст муцину
Для роботи необхідні: 2 мл слини людини, 10%-й розчин оцтової кислоти, пробірка, стакан з водою.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Випробовуваний пропо- ліскує рот. У нього збирають 2 мл слини і поміща- ють у пробірку, потім туди додають кілька кра- пель 10%-го розчину оцтової кислоти і спостері- гають за реакцією. Якщо у слині є муцин, він випадає в осад.
Результати роботи та їх оформлення. Отри-
маний результат записують у протокол і роблять висновок.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.У якому відділі ЦНС знаходиться центр слиновиділення?
A.У проміжному мозку
B.У корі великих півкуль
C.У середньому мозку
D.У спинному мозку
E.У довгастому мозку
2.Рецептори, подразнення яких спричинює рефлекс ковтання, розташовані на:
A.Бічній поверхні язика
B.Передній третині язика
C.Поверхні кореня язика
D.Середній третині язика
E.Гортані
3.Чи може здійснюватися всмоктування в ро- товій порожнині?
A.Лише деяких речовин
B.Всмоктування починається лише у шлунку
C.Всмоктування починається лише у тонко- му кишечнику
D.Всмоктування починається лише у товсто- му кишечнику
E.Жодні речовини не всмоктуються
4.У якому діапазоні знаходиться рН слини в нормі?
A.3,7–5,7
B.5,8–7,8
C.7,9–9,0
D.1,8–3,3
E.9,2–11,4
5.Ферменти слини здебільшого гідролізують:
A.Білки
B.Жири
C.Вітаміни
D.Вуглеводи
E.Усі відповіді правильні
6.Виділення великого об’єму малоконцентро- ваної слини спричинює подразнення:
A.Додаткового нерва
B.Симпатичного нерва
C.Парасимпатичного нерва
D.Лицьового нерва
E.Слухового нерва
7.Виділення більш концентрованої, але мен- шого об’єму слини спричинює подразнення:
A. Додаткового нерва B. Симпатичного нерва
C. Парасимпатичного нерва D. Трійчастого нерва
E. Усі відповіді неправильні
8.Які регуляторні механізми відіграють про- відну роль у виділенні слини?
A. Місцеві B. Гуморальні
C. Нервові, місцеві, гуморальні D. Нервові
E. Місцеві та гуморальні
9.Швидкість утворення слини у спокої та при
їїмаксимальному стимулюванні дорівнює:
A.2,0–2,5 і 8–10 мл/хв
B.8–10 і 15–20 мл/хв
C.0,2–0,3 і 6–7 мл/хв
D.4–5 і 7–10 мл/хв
E.Швидкість слиноутворення однакова
10. Найбільш важливою стимул-реакцією для перистальтики у стравоході є:
A.Їжа, що потрапила у стравохід
B.Ковтання
C.Регургітація їжі з шлунка
D.Закриття верхнього стравохідного сфінктера
E.Відкриття нижнього стравохідного сфінктера
Відповіді
1.Е, 2.C, 3.А, 4.В, 5.D, 6.C, 7.B, 8.D, 9.C, 10.B.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Кінцева слина порівняно з первинною є гіпотонічною, оскільки в епітелії проток слинних залоз зменшується:
A. Реабсорбція натрію B. Секреція калію
C. Реабсорбція води D. Секреція хлору
E. Секреція бікарбонатів
2.У собаки з фістулою слинної залози отри- мали слину, яка мала більшу концентрацію іонів К+, ніж плазма. Яка причина цього збільшення?
A. Секреція калію в ацинусах B. Секреція калію в протоках C. Проникність клітин ацинусів
D. Проникність клітинних проток E. Реабсорбція води у протоках
3.У собаки з фістулою привушної слинної за- лози за умов подразнення еферентних волокон IX пари черепних нервів виявили, що слина
199
була майже ізотонічна по відношенню до плаз- ми крові. Це сталося внаслідок збільшення:
A.Кількості слини в ацинусах
B.Секреції білків
C.Секреції солей
D.Швидкості руху слини у протоках
E.Секреції калікреїну
4.У собаки з фістулою слинної залози після введення альдостерону в слині збільшилася кон- центрація:
A.Na+
B.Cl-
C.K+
D.Бікарбонатів
E.Н+
5.У лектора під час лекції «пересохло у горлі», оскільки зменшилося виділення слини внаслідок впливу на слинні залози:
A.Дегідратації
B.Гіперосмії
C.Кортизолу
D.Парасимпатичних нервів
E.Симпатичних нервів
6.У дитини виявили виразку на слизовій обо- лонці ротової порожнини. Під час аналізу плаз- ми крові та слини виявили зменшення концент- рації речовин. Це, швидше за все, дефіцит:
A.Са++
B.α -амілази
C.Лізоциму
D.Бікарбонатів
E.Фосфатів
7.Збільшення секреції слини у собаки з фісту- ли слинної залози виявлене за умов подразнен- ня еферентних парасимпатичних волокон після того, як був уведений атропін. Збільшення сли- новиділення стало наслідком формування і впли- ву:
A.Брадикініну
B.Вазоінтестинального пептиду
C.Кортизолу
D.Серотоніну
E.Простагландинів
8.Після зрошування ротової порожнини ане- стетиком (лідокаїном) людині важко ковтати. Причина — відсутність інформації від рецеп- торів, внаслідок чого пригнічена, в першу чергу:
A.Глоткова фаза ковтання
B.Ротова фаза ковтання
C.Стравохідна фаза ковтання
D.Координація ковтання
E.Усі відповіді неправильні
9.Після зрошування ротової порожнини анес- тетиком (лідокаїном) і вживання їжі зменшується:
A.Секреція кишкового соку
B.Моторика тонкої кишки
C.Моторика шлунка
D.Секреція підшлункового соку
E.Всмоктування в кишках
10. Центр жування знаходиться:
A.У вентромедіальних ядрах гіпоталамуса
B.На дні ромбоподібної ямки довгастого мозку
C.У нижніх горбах чотиригорбкового тіла
D.У латеральних ядрах гіпоталамуса
E.У передніх рогах спинного мозку крові
Відповіді
1.С, 2.В, 3.D, 4.C, 5.E, 6.C, 7.A, 8.B, 9.D, 10.B.
Ситуаційні завдання
1.Тварині у ротову порожнину потрапив пісок. Поясніть, чи виділятиметься за цих умов слина.
2.Одного собаку годують м’ясом, другого — хлібом. Поясніть, чи будуть склад і кількість сли- ни у них однаковими, якщо маса продуктів од- накова.
3.Двом собакам у годівниці поклали м’ясо, але одному у вигляді шматка, другому — м’яс- ний порошок. Поясніть, чи спостерігатиметься відмінність у складі та кількості слини, якщо маса продуктів однакова.
4.Аби перевірити, чи заряджена батарея, електроди її полюсів інколи прикладають до язи- ка. Поясніть, на чому ґрунтується цей спосіб.
5.Поясніть, чи можна у собаки з неушкодже- ним стравоходом спостерігати в чистому вигляді першу фазу шлункової секреції.
6.Поясніть, що відбувається з ферментами слини, шлункового та підшлункового соку в ки- шечнику.
7.Травна сила ферментів слини, шлункового
іпідшлункового соків у дитини наближається до такої у дорослої людини. Поясніть, який при- близно вік цієї дитини.
8.Цуценяті 3–4-тижневого віку вперше пока- зали м’ясо. Поясніть, як це позначиться на сек- реції слини, шлункового та підшлункового соків.
9.Батьки стурбовані наявністю постійної сли- нотечі у дитини віком 5 міс. Як Ви можете пояс- нити дане явище батькам?
10.У давнину підозрюваному у злочині про- понували проковтнути жменю сухого рису. Якщо це не вдавалося, винуватість вважалася доведеною. Дайте фізіологічне пояснення даному явищу.
11.Собаки і кішки — хижаки. У природних умовах вони добувають їжу полюванням. По- ясніть, у кого з них найбільше виражений нату- ральний умовний рефлекс слиновиділення.
12.Студент знаходиться на іспиті. Він сильно хвилюється. В роті у нього пересохло. Поясніть, чому це сталося і як за цих умов відбувається ре- гуляція виділення слини.
13.Поясніть, чому у вищих тварин і людини при відчутті голоду слиновиділення виникає ще до потрапляння їжі в організм (за умов її запа- ху, обговорення тощо).
14.Фермент слини амілаза діє в слаболужній реакції рН. Проте у ротовій порожнині їжа зна- ходиться короткий час, а в шлунку — вже кисле середовище. Поясніть, де і коли діє амілаза сли- ни.
200
15. Якщо у новонароджених щурят або інших |
миші) та її ловінням і поїданням минає, на від- |
дитинчат ссавців денервувати слинні залози, то |
міну від ситуацій у собак, значний час, тому у |
виділення слини припиниться, а дитинчата заги- |
кішок натуральний слиновидільний умовний |
нуть. Поясніть, чому. |
рефлекс виражений слабо, інакше кішка стіка- |
16. Під час формування умовного слино- |
ла б слиною, сидячи в засідці біля мишачої |
видільного рефлексу у собаки як підкріплення |
нірки. |
рефлексу використовують м’ясний порошок. По- |
12. У результаті сильного емоційного пережи- |
ясніть, чому обрали саме м’ясний, а не цукровий |
вання активуються симпатична нервова система |
порошок. |
і симпатоадреналова гормональна регуляція, |
17. Поясніть, який тип травлення відіграє про- |
гальмується формування та виділення рідкої сли- |
відну роль у плазунів, що поглинають велику |
ни. |
здобич. Наприклад, як удав перетравлює ціло- |
13. Утворення та виділення слини відбува- |
го кролика, якого проковтнув? |
ються на основі складного рефлекторного меха- |
18. На голодному езофаготомованому со- |
нізму, що включає умовний і безумовний ком- |
баці проводять дослід уявного годування. По- |
поненти. Такі характеристики їжі, як вигляд, |
ясніть, чим визначатиметься тривалість їди за |
запах, смак, є натуральними її компонентами. |
цих умов. |
А обговорення їжі є умовно-рефлекторною сти- |
|
мул-реакцією слиноутворення. Завдяки цим |
|
механізмам, які випереджають їжу, слиноутво- |
Відповіді до ситуаційних завдань |
рення сприяє ініціації початку травлення під |
1. Виділятиметься рідка, бідна на ферменти |
час надходження їжі до порожнини рота: змо- |
чування їжі слиною, пережовування, форму- |
|
слина. Будь-які подразники, харчові або інші, |
вання травної грудки їжі з наступним ковтан- |
якщо вони збуджують термо-, хемо-, механо- |
ням. |
рецептори порожнини рота, викликають виді- |
14. У шлунку з їжі, що надходить, формуєть- |
лення слини, склад і кількість якої залежать від |
ся харчова грудка, зовні якої кисла реакція, а |
якості подразника. |
усередині грудки зберігається нейтральна, яка |
2. Ні, склад і кількість слини будуть різними. |
дозволяє амілазі слини продовжувати впливати |
На хліб, як сухіший і грубіший продукт, виді- |
на вуглеводи. |
ляється більше слини, ніж на м’ясо. |
15. Дитинчата харчуються молоком, яке вони |
3. На м’ясний порошок, як сухіший продукт, |
смокчуть. Аби смоктання могло здійснюватися, |
слини виділяється більше. |
необхідно забезпечити герметичність ротової по- |
4. Електричний струм викликає деполяриза- |
рожнини. Саме це і робить слина. Без неї смок- |
цію мембран рецепторних клітин. Крім того, він |
тання стане неможливим і дитинчата загинуть |
може спричинити електрофоретичний рух іонів. |
від голоду. |
У результаті виникає збудження у смакових со- |
16. Безумовний подразник має бути досить |
сочках язика і відчуття кислого смаку. |
сильним. Якщо досліджують слиновидільний реф- |
5. У такого собаки можна спостерігати лише |
лекс, то бажано, аби виділялася чимала кількість |
умовно-рефлекторний компонент I фази слино- |
слини. Цукровий порошок сухий, а м’ясний — |
виділення (при вигляді та запаху їжі). Після того |
смачний. Таке поєднання забезпечує значне сли- |
як їжа потрапила в порожнину рота і собака її |
новиділення. |
проковтнув, починається II фаза. |
17. Вочевидь, що гідроліз харчових речовин за |
6. Вони піддаються розщеплюванню протео- |
умов травлення може здійснюватися лише фер- |
літичними ферментами кишкового соку. |
ментами. Власні ферменти удава розщеплювати- |
7. Дитині близько року. |
муть тіло кролика, якого він проковтнув, дуже |
8. Ніяк, оскільки умовний рефлекс на вигляд і |
довго. Можливо, на допомогу приходить більш |
запах м’яса у цуценяти ще не з’явився. |
стародавня форма — автолітичне травлення. У |
9. Рясна слинотеча у 4–6-місячної дитини не |
всіх клітинах містяться лізосоми, які мають універ- |
пов’язана із захворюванням. Вона спричинена |
сальний набір ферментів (близько 70). У дуже |
подразненням слизової оболонки рота зубами, |
кислому середовищі лізосоми руйнуються і фер- |
що прорізуються, і вживанням твердішої, ніж ра- |
менти, що вивільнилися, здійснюють самопере- |
ніше, їжі. |
травлювання. |
10. Ковтання неможливе за умов абсолютно |
18. За нормальних умов їда припиняється у |
сухої їжі. Під час сильного хвилювання різко |
зв’язку з первинним (сенсорним) і, головним чи- |
гальмується слиновиділення, ковтальний рефлекс |
ном, вторинним (надходження продуктів пере- |
не виникає. Спокійна безневинна людина рис |
травлювання у кров) насиченням. За умов уяв- |
проковтне. Проте тут є небезпека того, що хви- |
ного годування вторинне насичення відсутнє, |
лювання пов’язане не з тим, що людина винна, |
оскільки їжа не потрапляє у шлунок і кишечник. |
а з тим, що вона боїться невдалого результату |
Недостатньо виражене і сенсорне насичення. |
проби, тому це аж ніяк не є доказом скоєння лю- |
Чому ж собака не їсть нескінченно? Побудуємо |
диною злочину. |
просту систему «їда»: пошук їжі — жування — |
11. Собака (без господаря) добуває їжу пере- |
ковтання — перетравлювання — всмоктування |
слідуванням або пошуком їстівного шматочка. |
— насичення. У даному випадку їда припи- |
Кішка ж — хижак, який полює із засідки. Між |
няється через стомлення жувальних м’язів за умов |
сигналами від жертви (шерех, писк, запах |
довготривалого жування. |
201
12.2. ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ. |
Загальна кислотність — 26 ммоль/л |
|
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ |
рН — 2,1 |
|
ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ |
Зразок 2 |
|
|
Базальна секреція — 0 ммоль/год |
|
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
Пікова секреція — 1,1 ммоль/год |
|
Базальнасекреція/піковасекреція— 0 ммоль/год |
||
механізмів травлення у порожнині шлунка необ- |
||
Кількість базального соку — 60 мл |
||
хідне для розуміння механізмів функціонування |
||
Вільна HCl без стимуляції — 6 ммоль/л |
||
системи живлення за різних функціональних |
||
Загальна кислотність — 9 ммоль/л |
||
станів, що забезпечує нормальний рівень метабо- |
||
рН — 4,2 |
||
лічних процесів у тканинах. |
||
Зразок 3 |
||
Мета заняття. Знати: |
||
Базальна секреція — 45 ммоль/год |
||
1. Склад, властивості та механізми регуляції |
||
Пікова секреція — 72 ммоль/год |
||
активності шлункового соку. |
||
Базальнасекреція/піковасекреція— 0,6 ммоль/год |
||
2. Фізіологічні основи клінічних способів до- |
||
Кількість базального соку — 250 мл |
||
слідження функціонального стану шлункового соку. |
||
Вільна HCl без стимуляції — 63 ммоль/л |
||
Питання до усного і тестового контролю: |
||
Загальна кислотність — 201 ммоль/л |
||
1. Склад і властивості шлункового соку. |
||
рН — 0,7 |
||
2. Механізм утворення хлористоводневої кис- |
||
Оформлення результатів та їх оцінка. У про- |
||
лоти. |
||
3. Методи дослідження секреторної функції |
токол записують отримані дані й оцінюють за та- |
|
шлунка у людини. |
кими показниками: |
|
4. Фази і види регуляції шлункової секреції, їх |
1. Кількість шлункового соку. Нормальна ве- |
|
адаптаційні зміни. |
личина 20–100 мл після 12-годинного голодуван- |
|
5. Нервові та гуморальні механізми гальму- |
ня. Фактори, що впливають на результат, — |
|
вання шлункової секреції. |
атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам, |
|
6. Рухова функція шлунка, механізми перехо- |
5-окситриптамін знижують швидкість секреції. |
|
ду шлункового вмісту в дванадцятипалу кишку |
Діагностичне значення: кількість підвищується |
|
та їх регуляція. |
за умов затримки випорожнення шлунка, підви- |
|
Питання до письмової відповіді: |
щеної секреції шлункового соку (виразка два- |
|
надцятипалої кишки (ДПК), синдром Золінгера |
||
1. Опишіть склад і властивості шлункового |
||
соку. |
— Елісона), регургітації з ДПК. |
|
2. Органолептичні характеристики (консис- |
||
2. Намалюйте схему утворення хлористовод- |
||
тенція, колір, запах, жовч): нормальні величини |
||
невої кислоти у шлунку. |
— сік рідкий, може бути трохи в’язким, без кольо- |
|
3. Перерахуйте методи дослідження секретор- |
||
ру, запах кислий, може містити жовч. Діагнос- |
||
ної та рухової функцій шлунка у тварин і люди- |
||
ни. |
тичне значення: жовч може виявлятися після ре- |
|
зекції шлунка, гастроентероскопії або регургі- |
||
4. Опишіть фази і види регуляції шлункової |
||
секреції. |
тації. За наявності раку шлунка, виразки, гаст- |
|
риту може спостерігатися кров (у присутності |
||
5. Перерахуйте ентеральні стимулятори й |
||
інгібітори шлункової секреції. |
НСl утворюється гематин, що нагадує кавову |
|
гущу. Свіжа кров червоного кольору з’являєть- |
||
6. Намалюйте рефлекторну дугу рефлексу |
||
Сердюкова. |
ся внаслідок травми або за умов кровотечі зі |
|
стінки шлунка (виразка, рак). |
||
Програма практичної роботи на занятті: |
||
оцінка і аналіз результатів дослідження шлунко- |
3. Вільна соляна кислота (визначена під час тит- |
|
риметрії): нормальний вміст — без стимуляції — до |
||
вого соку. |
40 ммоль/л, у 4 % здорових людей і 25 % людей |
|
|
||
Методика оцінки секреторної функції шлунка |
після 60 років вільна соляна кислота без стиму- |
|
ляції може бути відсутньою. Фактори, що впли- |
||
за результатами аналізу шлункового соку |
вають на результат, — кофеїн, солі кальцію, |
|
Для роботи необхідні: результати досліджен- |
АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії — |
|
підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін, |
||
ня шлункового соку людини. |
діазепам, гангліоблокатори, глюкагон, інсулін, |
|
Об’єкт дослідження — людина. |
||
пропанолол, секретин, 5-окситриптамін знижу- |
||
Проведення роботи. Використовуючи зразки |
||
ють кислотність. Діагностичне значення: підви- |
||
результатів дослідження шлункового соку, оціни- |
щується при виразці ДПК, у деяких випадках |
|
ти його стан і порівняти отримані показники з |
виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона. |
|
показниками норми. |
Вільна соляна кислота відсутня при перніціозній |
|
Зразок 1 |
||
анемії. Для підтвердження діагнозу ахлоргідрії |
||
Базальна секреція — 1,5 ммоль/год |
необхідно визначити максимальну стимуляцію, |
|
Пікова секреція — 9 ммоль/год |
оскільки помилкова ахлоргідрія можлива в ре- |
|
Базальна секреція/пікова секреція — |
зультаті нейтралізації соляної кислоти їжею або |
|
0,17 ммоль/год |
при регургітації лужного соку з кишечнику. |
|
Кількість базального соку — 24 мл |
4. Загальна кислотність (визначена методом |
|
Вільна HCl без стимуляції — 18 ммоль/л |
титриметрії): нормальний вміст — 10–150 ммоль/л. |
202
Фактори, що впливають на результат, — кофеїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазол- амід, атропін, діазепам, гангліоблокатори, глю- кагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окси- триптамін знижують кислотність. Діагностичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кислота відсутня за умов перніціозної анемії.
5. рН-метрія. Нормальний показник — 1,5– 3,5. Фактори, що впливають на результат, — ко- феїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, пре- парати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін, діазепам, гангліоблока- тори, глюкагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окситриптамін знижують кислотність. Діагно- стичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, син- дромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кисло- та відсутня за умов перніціозної анемії. Для підтвердження діагнозу ахлоргідрії необхідно визначити максимальну стимуляцію, оскільки помилкова ахлоргідрія можлива в результаті ней- тралізації соляної кислоти їжею або за умов ре- гургітації лужного соку з кишечнику.
6. Швидкість секреції. Базальна секреція: нор-
мальна величина 0–5 ммоль/год. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліобло- катори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують швидкість секреції. Діагностичне зна- чення: показник менше 5 ммоль/год може спосте- рігатися у деяких людей, які страждають на ви- разку шлунка. Швидкість від 5 до 15 ммоль/год буває за умов виразки ДПК, більше 20 ммоль/год характерна для синдрому Золінгера — Елісона (гастринома).
Пікова і максимальна секреція: нормальна ве-
личина — 5–20 ммоль/год. Пікова секреція роз- раховується на основі двох максимальних зна- чень, отриманих при аналізі проб протягом 15 хв. Максимальна секреція кислоти розраховується на основі аналізу перших 4 проб протягом 15 хв, отриманих після стимуляції. Оскільки у деяких людей максимальна секреція не досягається рані- ше ніж через 1 год після стимуляції, краще прово- дити визначення пікової секреції. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліобло- катори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне зна- чення: швидкість 20–60 ммоль/год буває у здоро- вих, у осіб, які страждають на виразку ДПК, шлунка, при синдромі Золінгера — Елісона; більше 60 ммоль/год — вірогідна ознака синдро- му Золінгера — Елісона. Відсутність наростання секреції реєструється у хворих із перніціозною анемією: знижена секреція відзначається у деяких хворих на виразку чи рак шлунка, хронічний гастрит. Співвідношення базальна секреція / пікова секреція: нормальна величина менше 0,2 (20 %). Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам,
5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне значення: величини менше 0,2 мо- жуть також спостерігатися у хворих на виразку або рак шлунка; 0,2–0,4 — за умов виразки шлунка і ДПК. За умов виразки ДПК або при синдромі Золінгера — Елісона показник стано- вить 0,2–0,4, а більше 0,6 є характерною озна- кою синдрому Золінгера — Елісона.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.Людині була виконана резекція шлунка з видаленням пілоричного відділу. Які процеси у ШКТ були порушені?
A. Перехід хімусу в ДПК
B. Перистальтика кишечнику C. Всмоктування у ДПК
D. Секреція соку в ДПК E. Всі відповіді правильні
2.Людині видалили частину шлунка. Якого режиму харчування вона має дотримуватися?
A. Приймати їжу на ніч
B. Великими порціями двічі на день
C. Звичайний режим харчування тричі на день
D. Невеликими порціями 6–8 разів на день E. Приймати їжу під час обіду 1 раз
3.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти нава- ристі бульйони і овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, що стимулюють шлункову сек- рецію. Які?
A. Соляну кислоту
B. Екстрактивні речовини і гістамін C. Велику кількість вуглеводів
D. Велику кількість жирів E. Гастрин
4.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти нава- ристі бульйони й овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, які стимулюють шлункову сек- рецію переважно за таким механізмом:
A. Стимулюють продукцію секретину в ДПК B. Подразнюють смакові рецептори
C. Подразнюють механорецептори ротової порожнини
D. Подразнюють механорецептори шлунка E. Стимулюють продукцію гастрину
5.Людині необхідно провести зондування шлунка для дослідження шлункової секреції. За цих умов дають пробний сніданок. Які з пере- рахованих продуктів не можна використовува- ти?
A. Сало B. Гістамін C. Сухарі D. Спирт
E. Капустяний сік
203