22. ДК стає більше одиниці відразу після |
змінюється у межах від 16 до 25 %, у середньому |
інтенсивної роботи, коли в легенях виділяється не |
— 20 %. Під час виконання фізичної роботи |
лише вуглекислота, що утворюється в тканинах, |
значні енерговитрати здійснюються через відда- |
але і СО2, що витискається молочною кислотою |
чу тепла у довкілля. |
з бікарбонатів крові. |
2) За умов змішаного харчування ДК у стані |
23. За умов ДК = 1 калоричний еквівалент |
спокою в середньому дорівнює 0,85–0,90. |
кисню дорівнює 5,047 ккал. Отже, організм ви- |
3) Під час фізичної роботи ДК підвищується |
трачає 1,510 ккал/хв. |
до 1 (основним джерелом енергії є вуглеводи), |
24. Один грам азоту входить до складу 6,25 г |
відразу після фізичної роботи ДК різко підви- |
білка. У даному випадку в організмі розпалося |
щується і може перевищити 1, потім протягом пер- |
75 г білка. |
шої години після фізичної роботи ДК знижуєть- |
25. Добова потреба у поживних речовинах |
ся до величин, менших вихідного рівня, після |
залежить від рівня енергетичних витрат. У дано- |
чого відновлюється. Через кисневий борг, що |
му випадку харчовий раціон не відповідає навіть |
формується під час фізичної роботи, недоокиснені |
найнижчим енерговитратам дорослої людини |
продукти (молочна кислота) надходять у кров і |
(1-ша група: білка 100–120 г, жиру 90–100 г, вуг- |
витискають вуглекислоту з бікарбонатів, при- |
леводів 420–450 г). |
єднуючи лужні іони, тому відразу після фізичної |
26. Під час складання харчових раціонів, |
роботи СО2 виділяється більше, ніж утворюється. |
окрім відповідності калорійності їжі добовим ви- |
Надалі молочна кислота убуває з крові, вивіль- |
тратам енергії, необхідно враховувати: добову |
няючи місця, які зв’язують вуглекислоту, знов |
потребу у поживних речовинах; оптимальне |
утворюючи бікарбонати. Ці механізми лежать у |
співвідношення продуктів рослинного і тварин- |
основі зниження величини ДК протягом першої |
ного походження; ступінь засвоєння їжі; вміст |
години після роботи. |
вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів; |
37. 1) Оскільки ДК практично дорівнює 1, то |
різноманітність страв і їх органолептичні власти- |
в організмі випробовуваного у даний момент пе- |
вості; стан організму людини; оптимальний до- |
реважно окиснюються вуглеводи. |
бовий розподіл харчових продуктів. |
2) За об’ємом виділеного СО2 енерговитрати |
27. Не відповідають. У віці 1 тиж. основний |
розрахувати можна, проте його виділення не |
обмін становить 38–42 ккал/кг; у 1,5 роки — 36– |
завжди точно відображає рівень метаболізму. |
40 ккал/кг; у 7 років — 40–45 ккал/кг, у 12 років |
Також унаслідок значної залежності цього газу |
— 32–35 ккал/кг. |
від факторів зовнішнього середовища (темпера- |
28. Результати першого дослідження нале- |
тури, вологості, тиску) доцільно переважно роз- |
жать дитині, оскільки специфічно динамічна дія |
раховувати енерговитрати за об’ємом поглине- |
їди у дітей виявляється слабо. |
ного О2. |
29. Показники обміну варіанта А відповіда- |
3) Калориметрія буває пряма і непряма. Не- |
ють віку дитини. |
пряма калориметрія може бути з повним і непов- |
30. Здоровий новонароджений повинен отри- |
ним газовим аналізом, методом відкритої або за- |
мувати за добу 12–16 г білка. |
критої систем. |
31. Добова потреба у вуглеводах дворічної |
38. 1) Даний харчовий раціон відшкодовує до- |
дитини масою 9 кг 90–135 г. У даному випадку |
бові енерговитрати з урахуванням засвоюваності |
дитина спожила мало вуглеводів. |
їжі за умов змішаного харчування: 991 ккал при |
32. Жирів рослинного походження за добу |
енерговитратах 2700 ккал. |
10-річна дитина повинна отримати 25 % від за- |
2) Засвоєння 120 г білка дає 19,2 г азоту, отже, |
гальної кількості спожитих жирів, що становить |
є азотиста рівновага. |
12,5–18,8 г на її масу. |
3) Основними принципами під час складан- |
33. 150 мл. |
ня харчового раціону є такі: харчовий раціон |
34. Якщо окиснювалися білки, то ДК = 0,8. |
повинен компенсувати енерговитрати людини з |
Таким чином, кількість поглиненого О2 більше |
урахуванням засвоюваності їжі (для змішаного |
кількості виділеного СО2. Калоричний еквіва- |
харчового раціону засвоюваність становить |
лент за ДК = 0,8 становить 4,8 ккал. Значить, |
близько 90 %). Таким чином, калораж харчово- |
4,8 · 6 = 28,8 ккал. |
го раціону повинен перевищувати енерговитра- |
35. За умов ожиріння частина жиру утво- |
ти людини на 10 %; співвідношення за масою |
рюється з вуглеводів. Хоча у молекулах вугле- |
білків, жирів і вуглеводів повинно дорівнювати |
водів більше О2, ніж у молекулах жиру, цей над- |
1 : 1,2 : 4,5. За цих умов 30 % білків мають бути |
лишковий О2 не вивільняється і не може брати |
біологічно повноцінними, тобто тваринного по- |
участь в окиснювальних реакціях. Водночас у |
ходження; 30 % жирів мають бути рослинного |
процесі перетворення вуглеводів на жири утво- |
походження. У складі вуглеводів, що надходять, |
рюється багато СО2. У результаті величина ДК |
обов’язкова наявність клітковини; об’єм спожи- |
зростає до 1,5–1,7. |
тої рідини до 2–2,5 л. Розподіл калоражу харчо- |
36. 1) Енерговитрати під час виконання фізич- |
вого раціону протягом дня має бути таким: 60 % |
ного навантаження підвищаться на величину |
у першу половину дня, 40 % — у другу полови- |
робочої надбавки. Коефіцієнт корисної дії (ККД) |
ну дня; перевага віддається чотириразовому |
— це співвідношення енерговитрат на здійснен- |
харчуванню з розподілом калоражу харчового |
ня зовнішньої роботи до енерговитрат усієї робо- |
раціону таким чином: сніданок — 25 %, обід — |
ти, вираженої у відсотках; ККД організму |
35 %, полуденок — 15 %, вечеря — 25 %. |
189
Основними фізичними принципами під час |
утворюються сечовина, сечова кислота, креатин, |
|||||
складання збалансованого харчового раціону є: |
тобто речовини, які мають досить високу тепло- |
|||||
відповідність калорійності харчового раціону з |
творну здатність. |
|||||
урахуванням засвоюваності їжі енергетичним |
2) Фізичний і фізіологічний коефіцієнти жирів |
|||||
витратам даної людини; вміст у раціоні білків, |
однакові і становлять 9,3 ккал тепла. Фізичний і |
|||||
жирів і вуглеводів має відповідати потребам у |
фізіологічний коефіцієнти вуглеводів теж одна- |
|||||
них і дорівнювати 1 : 0,7 : 4. За цих умов 30 % біл- |
кові і становлять 4,1 ккал. Окиснення жирів і вуг- |
|||||
ків мають бути тваринного походження, 30 % |
леводів у калориметрі та в організмі іде до кінця |
|||||
жирів — рослинного; вміст у раціоні вітамінів, |
з утворенням кінцевих продуктів: СО2 і Н2О. |
|||||
солей і мікроелементів повинен відповідати по- |
3) На окиснення 1 г жирів витрачається най- |
|||||
требам у них, а також бути нижчим за токсич- |
більша кількість О2. |
|||||
ний рівень. Рідини має бути 2–2,5 л. Їжа повин- |
42. 1) У період роботи у канцелярії енергетич- |
|||||
на відповідати національним традиціям. |
на цінність харчового раціону з урахуванням |
|||||
4) Для збалансованого харчування велике |
засвоюваності їжі за умов змішаного харчуван- |
|||||
значення має правильне приготування їжі — на- |
ня (90 %) повинна дорівнювати 3300 ккал. |
|||||
приклад, при нагріванні деякі вітаміни руйну- |
2) У відпускний період енергетичну цінність |
|||||
ються. |
|
харчового раціону необхідно підвищити про- |
||||
39. 1) Збільшення рівня основного обміну з |
порційно рівню фізичного навантаження. |
|||||
урахуванням скарг пацієнта свідчить про підви- |
3) Спочатку — азотиста рівновага, а потім — |
|||||
щений рівень тиреоїдних гормонів. |
позитивний азотистий баланс. |
|||||
2) Зміна рівня основного обміну у людини по- |
|
|
|
|||
винна здійснюватися за стандартних умов: стан |
|
|
|
|||
фізичного (положення лежачи, з розслабленою |
|
|
|
|||
мускулатурою) і психоемоційного спокою; на- |
|
|
|
|||
тщесерце (через 12–16 год після їди, білки виклю- |
Глава 11. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ |
|
|
|||
чаються за 2–3 доби); при комфортній темпера- |
|
|
|
|||
турі довкілля (для легко одягненої людини ком- |
|
|
|
|||
фортною температурою є 22 °С); стан неспання. |
Конкретні цілі: |
|||||
3) Рівень основного обміну визначають стать, |
1. Аналізувати температуру тіла гомойотерм- |
|||||
вік, зріст і маса тіла людини. |
них організмів і робити висновки про механізми |
|||||
40. 1) За умов переїзду людини з умов серед- |
регуляції балансу між теплоутворенням і тепло- |
|||||
ньої смуги на постійне місце проживання на |
віддачею. |
|||||
Північ рівень основного обміну у неї підвищить- |
2. Аналізувати стан терморегуляції у людини |
|||||
ся, оскільки зросте тепловіддача, що призведе до |
за різних умов, залежно від фізіологічного стану |
|||||
збільшення теплопродукції. |
організму, температури і вологості довкілля. По- |
|||||
2) Під час виконання фізичної роботи енерго- |
яснювати механізми теплоутворення і тепло- |
|||||
витрати підвищуються на величину робочої над- |
віддачі. |
|||||
бавки: що важча фізична робота, то більша ве- |
3. Робити висновки про стан терморегуляції |
|||||
личина робочої надбавки. Рівень енергетичного |
людини під час загартовування. |
|||||
обміну підвищується за умов зміни температури |
4. Аналізувати вікові зміни терморегуляції у |
|||||
довкілля, а також після їди, тобто у результаті |
людини. |
|||||
специфічно-динамічної дії їжі. Білкова їжа підви- |
5. Пояснювати фізіологічні основи досліджен- |
|||||
щує рівень обміну до 30 %, а вуглеводи і жири |
ня терморегуляції: термометрії, термографії, пото- |
|||||
— до 10 %. Під час сну енерговитрати знижують- |
виділення, інфрачервоного випромінювання. |
|||||
ся порівняно з рівнем основного обміну на 10 %. |
|
|
|
|||
Інтенсивність енерговитрат визначається функ- |
|
|
|
|||
ціональним станом ЦНС, а також активністю |
11.1. ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА |
|||||
залоз внутрішньої секреції (щитоподібної залози, |
||||||
І РЕГУЛЯЦІЯ ЇЇ СТАЛОСТІ |
||||||
гіпофіза, статевих залоз). |
||||||
|
|
|
||||
3) Середня величина основного обміну у чоло- |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|||||
віка 35 років, середнього зросту (165 см) і з серед- |
||||||
механізмів терморегуляції необхідне для розумін- |
||||||
ньою масою тіла (70 кг) становить 1700 ккал/добу, |
ня процесів підтримки гомеостазу в організмі лю- |
|||||
або 1 ккал на 1 кг маси тіла за 1 год, а у жінки |
дини, що забезпечують нормальний рівень мета- |
|||||
того ж віку, зросту і маси тіла середня величина |
болізму у тканинах і органах. |
|||||
основного обміну на 10 % нижча. |
Мета заняття. Знати: |
|||||
41. 1) Калоричним (або тепловим) коефіцієн- |
||||||
1. Механізми теплоутворення і тепловіддачі. |
||||||
том називається кількість тепла, що вивільнюєть- |
||||||
2. Фізіологічні основи методів дослідження |
||||||
ся при згоранні 1 г поживної речовини. |
||||||
терморегуляції. |
||||||
Кількість тепла, виділеного під час окиснення, |
||||||
не залежить від шляху, яким іде реакція, і визна- |
Питання до усного і тестового контролю: |
|||||
чається лише вихідними речовинами та кінцеви- |
1. Температура тіла та її добові коливання. |
|||||
ми продуктами. Фізичний калоричний коефіцієнт |
2. Фізіологічне значення гомойотермії. Центр |
|||||
білків більший від фізіологічного, оскільки зго- |
терморегуляції, терморецептори. |
|||||
рання в калориметрі іде до кінцевих продуктів: |
3. Теплоутворення в організмі, його регуля- |
|||||
СО |
, Н |
О і NH , а під час їх окиснення в організмі |
ція. |
|||
2 |
2 |
3 |
|
|
|
|
190
4.Тепловіддача в організмі, її регуляція.
5.Регуляція постійності температури тіла за різних умов довкілля.
6.Фізіологічні основи загартовування.
Питання до письмової відповіді
1.Намалюйте температурну схему тіла і вкажіть її добові коливання.
2.Дайте характеристику периферійних термо- рецепторів і перерахуйте методи їх вивчення.
3.Охарактеризуйте глибокі термочутливі структури — гіпоталамус, інші відділи ЦНС, ре- цептори внутрішніх органів і магістральних су- дин.
4.Опишіть функціональну систему, що забез- печує підтримку сталості температури внутріш- нього середовища.
5.Перерахуйте механізми теплопродукції та тепловіддачі, роль окремих органів у їх регуляції.
Програма практичної роботи на занятті:
1.Дослідження наявності холодових і тепло- вих рецепторів шкіри.
2.Дослідження впливу фізичного наванта- ження, кровопостачання, що змінюється, і темпе- ратури довкілля на коливання температури різних ділянок шкіри.
Методика дослідження наявності теплових і холодових рецепторів шкіри
Терморецептори розташовані у шкірі глибше, ніж тактильні. Холодові подразнення сприйма- ються колбами Краузе, теплові — тільцями Руфіні. Щільність їх розташування — 10–13 хо- лодових і 1–2 теплових на 1 см2 шкіри.
Для роботи необхідні: термод (мідна паличка із заточеним кінцем), дві посудини з водою різної температури: 5–10 °С і 40–45 °С, стіл, стілець.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Випробовуваний сидить у зручному положенні, поклавши руки на стіл. Торкаючись охолодженим і нагрітим термодом до шкіри, переконуються у наявності «теплових» і «холодових» чутливих точок шкіри.
Результати роботи та їх оформлення. Про-
аналізуйте отримані результати. Поясніть їх і зробіть висновок.
Методика дослідження впливу фізичного навантаження, кровопостачання, що змінюється, і температури довкілля
на коливання температури різних ділянок шкіри
Температура шкіри у різних ділянках неодна- кова і коливається у значних межах. Її величи- на залежить від багатьох факторів, зокрема від балансу теплопродукції та тепловіддачі в орга- нізмі, на який впливають рівень фізичного на- вантаження, теплоізолювальні властивості одя- гу, активність кровообігу різних ділянок шкіри, температурні умови довкілля, що змінюються. Наприклад, при зміні температури довкілля від 25 до 37 °С температура шкіри грудей змінюється з 34,5 до 35 °С, тобто на 0,5 °С, а великого паль- ця ноги — з 25,8 до 35,5 °С, тобто на 8,20 °С.
Для роботи необхідні: ртутні або електротер- мометри, секундомір, дезінфікуючий розчин.
Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи:
1.Вимірювання вихідної температури: оброб-
лені дезінфікуючим розчином термометри помісти- ти на різні ділянки шкіри легко одягненого ви- пробовуваного: пахвову западину, під язик у ротову порожнину, лоб, передпліччя, кисть, пальці правої та лівої верхніх кінцівок на 30 с і виміряти вихідну температуру.
2.Дослідження впливу охолоджування навко- лишнього повітря на температуру ділянок шкіри:
направити на випробовуваного потік повітря від вентилятора протягом 10–15 хв і зареєструва- ти температуру, відзначаючи її зміни в різних точках шкіри.
3.Дослідження впливу нагрівання навколиш- нього повітря на температуру ділянок шкіри: на-
дягнути на випробовуваного одяг із добрими теплоізолювальними властивостями і через 10– 15 хв виміряти температуру в тих самих точках.
4.Дослідження впливу фізичного навантажен-
ня: запропонувати випробовуваному виконати фізичне навантаження (проба з 20 присіданнями або біг на місці протягом 5 хв) і виміряти показ- ники температури у тих самих ділянках, відзна- чаючи їх зміни.
5.Дослідження зміни температури шкіри за умов зменшення кровопостачання ділянок шкіри:
накласти манжету сфігмоманометра на плече та, підвищуючи тиск до 180–200 мм рт. ст., перетис- нути судини плеча, після чого зареєструвати зміни температури на шкірі передпліччя, кисті і пальців на цій руці. Порівняти результати з по- казниками на другій, інтактній руці через 1, 2 і 3 хв після перетискування і через 1, 2 і 3 хв після відновлення кровотоку.
Оформлення результатів та їх оцінка. Отри-
мані дані записати у протокол, порівняти з на- лежними показниками. Намалювати темпера- турну схему тіла досліджуваного і зробити вис- новок.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.Експериментальне оперативне втручання призвело до зниження здатності тварини підтри- мувати ізотермію за умов низької температури середовища, тому що:
A. Пошкоджений гіпофіз
B. Порушена діяльність ядер передньої групи гіпоталамуса
C. Пошкоджений епіфіз
D. Пошкоджені ядра задньої групи гіпотала- муса
E. Пошкоджена кора великих півкуль
2.У якому діапазоні температур (за Цельсієм) мають максимальну активність теплові термо- рецептори?
A. 20–25 В. 25–30 С. 40–46 D. 30–35 E. 35–40
191
3. Чому за умов однакової температури по- вітря людина більше мерзне у вологу погоду, ніж
усуху?
A.Погіршується випаровування рідини
B.Посилюється конвекція
C.Підвищується радіація
D.Посилюється випаровування рідини
E.Підвищується теплопровідність повітря
4.За яких умов посилення потовиділення не приводить до збільшення тепловіддачі?
A. За умов виділення великої кількості поту B. Під час утворення висококонцентровано-
го поту
C. За умов дуже низької вологості D. За умов дуже високої вологості E. Усі відповіді неправильні
5.Найвища температура тіла у здорової лю- дини спостерігається о:
A. 18-й годині B. 4-й годині C. 7-й годині D. 10-й годині E. 12-й годині
6.У нейлоновій сорочці спека переноситься значно важче, ніж у бавовняній, оскільки по- гіршуються умови для:
A. Теплопродукції B. Випромінювання
C. Конвекції та випаровування поту D. Активації м’язового тремтіння E. Усі відповіді правильні
7.Які рецептори мають велику щільність роз- ташування у шкірі?
A. Теплові
B. Щільність їх розташування на шкірі одна- кова
C. Рецептори спеки D. Холодові
E. Нейтральні
8.Де знаходиться центр терморегуляції?
A.У довгастому мозку
B.У середньому мозку
C.У гіпоталамусі
D.У мозочку
E.У варолієвому мосту
9.Яка максимальна кількість секрету може бути виділена потовими залозами людини про- тягом доби?
A. До 10 л B. До 5 л C. До 20 л D. До 25 л E. До 2 л
10.У яких відділах гіпоталамуса розташова- ний центр тепловіддачі?
A. У ділянці задньої групи ядер B. У ділянці дорзальних ядер
C.У ділянці передньої групи ядер
D.Усі відповіді правильні
E.У ділянці ядер передньої та дорзальної групи
Відповіді
1.D, 2.C, 3.E, 4.D, 5.D, 6.C, 7.D, 8.C, 9.A, 10.C.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Яка кількість тепла виділяється з організму через шкіру?
A.Близько 20 %
B.Близько 40 %
C.Близько 80 %
D.Близько 60 %
E.Близько 100 %
2.Яка кількість тепла виводиться з організму людини за умов температури комфорту і віднос- ної вологості повітря 40 % шляхом теплопроведен- ня і конвекції?
A.70 %
B.40 %
C.60 %
D.50 %
E.25 %
3.Який спосіб тепловіддачі переважно функ- ціонує у людини за умов температури довкілля 40 °C і нормальної вологості?
A.Теплопроведення
B.Випромінювання
C.Конвекція
D.Випаровування
E.Усі відповіді правильні
4.Тепловий баланс — це:
A.Рівновага між теплопровідністю й утворен- ням тепла в організмі
B.Усі відповіді правильні
C.Взаємодія між теплопродукцією та тепло- обміном
D.Рівновага між скоротливим і нескоротли- вим термогенезом
E.Усі відповіді неправильні
5.Бурий жир забезпечує в організмі:
A.Підвищення теплопродукції
B.Синтез АТФ
C.Утворення енергії
D.Мобілізацію глікогену
E.Усі відповіді правильні
6.Нескоротливий термогенез базується на:
A.Збільшенні хімічної роботи клітини
B.Активації м’язового тремтіння
С. Зростанні зв’язаності окиснювального фос- форилування і тканинного дихання
D.Відокремленні окиснювального фосфорилу- вання і тканинного дихання
E.Усі відповіді правильні
192
7.Який вид тепловіддачі функціонує в ор- ганізмі за умов сауни?
A. Конвекція
B. Теплопроведення C. Випромінювання D. Випаровування
E. Усі відповіді правильні
8.Холодове тремтіння — це окремий випадок: A. Фізичної терморегуляції
B. Термопреферендуму C. Хімічної терморегуляції D. Усі відповіді правильні
E. Усі відповіді неправильні
9.У якому діапазоні температур (°С) мають максимальну активність холодові терморецепто- ри?
A. 10–20 B. 15–25 C. 20–33 D. 25–35 E. 5–10
10.Підшкірна жирова клітковина у зв’язку з малою теплопровідністю жиру:
A. Сприяє тепловіддачі
B. Перешкоджає тепловіддачі
C. Не має відношення до тепловіддачі D. Зменшує теплопродукцію
E. Збільшує теплопродукцію
Відповіді
1.C, 2.E, 3.D, 4.C, 5.A, 6.A, 7.D, 8.C, 9.C, 10.B.
Ситуаційні завдання
1.Якщо людина змушена працювати за умов високої температури середовища і стовідсоткової вологості повітря, то в цих умовах усі механізми терморегуляції виявляються неефективними. Якщо робота досить тривала, може настати не- безпечне для життя перегрівання. Поясніть, як допомогти системі терморегуляції штучним шля- хом.
2.Поясніть, чому за умов однакової темпера- тури повітря чоловік відчуває мерзлякуватість у вологу погоду і не відчуває її в суху погоду.
3.У багатьох тварин, на відміну від людини, за умов дії високої температури середовища тем- пература тіла підвищується до вельми значного рівня (у деяких антилоп до 46 °С) і потім стабілі- зується на цьому рівні. Поясніть фізіологічний сенс такої реакції.
4.Поясніть, чому за умов охолодження мозку можна продовжити тривалість періоду клінічної смерті.
5.У стані клінічної смерті через 5–6 хв відбу- вається загибель клітин кори мозку, тому реані- мацію необхідно починати буквально у перші ж секунди після настання клінічної смерті. По- ясніть, яким чином можна продовжити три- валість періоду оборотної клінічної смерті.
6.На березі річки сидять майже непорушно рибалки. Неподалік прогулюються дачники, які жваво розмовляють. Як можна пояснити явище, що комахи за даних умов інтенсивніше полюють на дачників, ніж на рибалок?
7.Під час підготовки собаки або кішки до участі у виставці деякі господарі тримають їх на холоді і за цих умов годують жирною їжею. По- ясніть, навіщо це роблять.
8.Експериментальне оперативне втручання призвело до того, що істотно знизилася здатність тварини підтримувати ізотермію за умов низької температури. Поясніть, яка можлива локалізація оперативного втручання.
9.Температура повітря +38 °С. На пляжі люди борються з перегріванням різними способа- ми: один лежить, згорнувшись калачиком, дру- гий за цих умов знаходиться у воді, третій загор- нувся в мокре простирадло, четвертий стоїть. По- ясніть, який спосіб найефективніший.
10.Поясніть, чи завжди збільшення кількості поту, що виділяється, приводить до збільшення тепловіддачі.
11.Під час експерименту одну тварину періо- дично поміщають у холодну воду, а другу — у кімнату з повітрям тієї ж температури. Поясніть,
укого значно зміниться обмін речовин.
12.Поясніть, чому людині, що знаходиться на морозі в стані алкогольного сп’яніння, особливо загрожує замерзання.
13.Мінімальні розміри тіла відомих гомойо- термних тварин близько 2 см. Кілька років тому в Італії було знайдено вид мишей меншого розмі- ру. Доставка цих мишей у лабораторію займа- ла 2–3 год, і за цей час багато тварин загину- ли. Поясніть, у чому можлива причина.
14.Поясніть, чому в нейлоновій сорочці спе- ку переносити значно важче, ніж у бавовняній.
15.Результати термометрії у здорової людини такі: температура, виміряна у пахвовій западині, становить 36,6 °С, ректальна температура — 37,1 °С, під’язична температура — 36,8 °С. По- ясніть:
1) Яку температуру (ядра або оболонки тіла людини) відображає температура, вимірювана в пахвовій западині?
2) Де може бути виміряна середня температу- ра тіла людини?
3) Чи існують ритмічні коливання температу- ри тіла людини?
16.Людині під наркозом здійснюють хірургіч- ну операцію на серці. Для продовження часу опе- ративного втручання на серці використову- вали керовану гіпотермію. Поясніть:
1) Який тип терморегуляції у людини?
2) Обгрунтуйте використання керованої гіпо- термії у медичній практиці.
3) Як з фізіологічної точки зору здійснити ке- ровану гіпотермію у людини?
17.Людина знаходиться на санаторно-курорт- ному лікуванні за умов степового клімату (су- хий, з високою температурою довкілля). По- ясніть:
1) Механізм тепловіддачі за умов степового клімату.
193