маси тіла та зросту. Таким чином, за допомогою лінійки можна визначити основний обмін, а на зворотному боці, за тими ж показниками, відсо- ток відхилення основного обміну від норми.
Методика визначення належної величини основного обміну за допомогою таблиць Гарріса і Бенедикта
За таблицею, яка враховує масу тіла людини, необхідно знайти свою масу (кг) та відповідний до неї нормальний показник основного обміну (ккал). До цього табличного показника додають відпові- дне число з другої таблиці, яка враховує зріст і масу тіла. Потрібний показник знаходять таким чином: відшукують свій зріст (см) та вік (роки). У місці пе- ретинання ліній, які йдуть від цих показників, і зна- ходиться необхідне число, яке додають до числа, знайденого за першою таблицею. Сума цих чисел і буде шуканою величиною НОО за добу. Належ- ний основний обмін береться за 100 %. ФОО — Х, де Х = ФОО · 100/НОО. Нормою вважається ФОО: середній вік ± 10 % (для дітей і людей по- хилого віку ± 15 %).
Методика визначення належної величини основного обміну за площею поверхні тіла
За номограмою, відповідно до зросту (см) та маси тіла (кг), визначають поверхню тіла. Для визначення НОО поверхню тіла (см2) помножу- ють, враховуючи вік і стать, на стандарт основ- ного обміну — 1 см2 за 1 год, котрий потім помно- жують на 24 год.
Методика розрахунку відсоткового відхилення основного обміну за формулами та номограмами
1. Формула Ріда дає можливість розрахувати відсоток відхилення основного обміну від норми. Ця формула базується на тому, що існує зв’язок між артеріальним тиском, частотою пульсу та продукцією тепла в організмі. Відомо, що розра- хунок основного обміну за допомогою формул завжди дає тільки приблизні результати, але при деяких захворюваннях вони є повністю вірогід- ними і ці формули часто застосовують у клініці. Відхилення до 10 % вважається у межах норми. Тричі у проміжках часу 1–2 хв проводять підра- хунок пульсу й АТ. Знаходять середні величини, а потім визначають відсоток відхилення за фор- мулою: 0,75 · (частота пульсу (ЧП) + пульсовий тиск (ПТ) · 0,74) – 72. Наприклад, пульс — 90 уд/хв, АТ — 130/70 мм рт. ст. Тоді відсоток відхилення основного обміну дорівнює: 0,75 ×
× (90 + ПТ · 0,74) – 72 = 0,75 · (90 + 44,4) – 72 = = 0,75 · 134,4 – 72 = 100,8 – 72 = 28,8 %.
Для спрощення розрахунків за формулою Ріда існує спеціальна номограма, на якій, з’єднавши прямою лінією крапки, що відповідають частоті пульсу та пульсовому тиску, знаходимо у точці перетину цієї прямої з середньою шкалою вели- чину відхилення основного обміну у процентах.
2.Формула Брейтмана: 3/4 П + 1/2 ПТ – 74.
3.Формула Джейля: П + ПТ – 111,
де П — частота пульсу; ПТ — пульсовий тиск.
Примітка. Формули придатні за умов пору- шення функції щитоподібної залози легкої та се- редньої тяжкості. При тяжких формах захворю- вання результати значно відстають від величин основного обміну, отриманих газоаналітичним способом. Розрахунок основного обміну за допо- могою формул не проводиться у людей з тяжки- ми серцево-судинними розладами, миготливою аритмією, пароксизмальною тахікардією, не- достатністю клапанів аорти та печінковими ускладненнями.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1. Дихальний коефіцієнт — це:
A.Відношення об’єму виділеного СО2 до об’- єму поглиненого О2
B.Відношення кількості поглиненого О2 до кількості виділеного СО2
C.Відношення кількості виділеного СО2 до об’єму поглиненого О2
D.Відношення об’єму поглиненого О2 до об’єму виділеного СО2
E.Відношення кількості поглиненого О2 до кількості виділеного О2
2.Дихальний коефіцієнт може бути більше 1:
A.У перші 5 хв після закінчення фізичного навантаження
B.За 1 год після фізичного навантаження
C.За умов стресу
D.За умов голодування
E.При сахарному діабеті
3.Методом непрямої калориметрії встановле- но, що основний обмін досліджуваного на 15 % нижчий за належний. Порушення діяльності якої ендокринної залози можна припустити?
A.Гіпоталамуса
B.Гіпофіза
C.Підшлункової залози
D.Щитоподібної залози
E.Статевих гормонів
4.Виділення організмом 1 г азоту відповідає розпаду в організмі такої кількості білка:
A.5,25 г
B.5,75 г
C.6,00 г
D.6,25 г
E.6,50 г
5.Для дорослої людини масою 70 кг білковий мінімум становить:
A.25 г білка на добу
B.40 г білка на добу
C.52 г білка на добу
D.75 г білка на добу
E.100 г білка на добу
6.Фактичний основний обмін визначають:
A.За кількістю поглиненого кисню
B.За площею поверхні тіла
184
C.За таблицями Гарріса і Бенедикта
D.За формулами Ріда, Джейля, Брейтмана
E.За формулою Дрейера
7.Для дорослої людини у нормі середнє зна- чення показника основного обміну становить:
A.0,5 ккал/(кг·год)
B.1 ккал/(кг·год)
C.2 ккал/(кг·год)
D.5 ккал/(кг·год)
E.10 ккал/(кг·год)
8.Методом непрямої калориметрії встановле- но, що основний обмін досліджуваного на 25 % вищий за належний. Порушення діяльності якої ендокринної залози можна припустити?
A.Гіпоталамуса
B.Гіпофіза
C.Підшлункової залози
D.Щитоподібної залози
E.Статевих гормонів
9.Виділення організмом 9,3 ккал енергії від- повідає окисненню в організмі:
A.1 г жирів
B.1 г білків
C.1 г вуглеводів
D.1 г будь-якої речовини
E.Немає вірної відповіді
10.Коефіцієнт зношування білка Рубнера до- рівнює:
A.0,014–0,028 г азоту на 1 кг маси тіла
B.0,014–0,050 г азоту на 1 кг маси тіла
C.0,028–0,065 г азоту на 1 кг маси тіла
D.0,028–0,075 г азоту на 1 кг маси тіла
E.0,050–0,075 г азоту на 1 кг маси тіла
Відповіді
1.С, 2.А, 3.D, 4.D, 5.C, 6.A, 7.A, 8.D, 9.А, 10.D.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Який гормон стимулює синтез білків у печінці?
A. Альдостерон B. Кальцитонін C. Кортизол
D. Соматотропний гормон E. Тестостерон
2.Який гормон стимулює синтез жирів?
A.Адреналін
B.Тироксин
C.Глюкокортикоїди
D.Глюкагон
E.Інсулін
3. Соматотропний гормон аденогіпофіза здійснює:
A.Анаболічну дію на обмін жирів і білків
B.Катаболічну дію на обмін жирів і білків
C.Анаболічну дію на обмін жирів і катаболіч- ну — на обмін вуглеводів
D.Катаболічну дію на обмін вуглеводів та анаболічну — на обмін білків
E.Анаболічну дію на обмін білків і катабо- лічну — на обмін жирів
4.Пацієнтка С. 36 років звернулася зі скар- гами на ожиріння та підвищену набряклість на фоні суворої дієти. Об’єктивно виявлено: гіпер- глікемія, гіпернатріємія, гіперстенурія. Які ендо- генні порушення можна припустити?
A. Гіпофункція щитоподібної залози
B. Гіперфункція кори надниркових залоз C. Гіперфункція яєчників
D. Гіпофункція щитоподібної залози
E. Гіпофункція паращитоподібних залоз
5.Похідне метаболізму вуглеводів, яке не син- тезується в організмі:
A. Фолієва кислота
B. Аскорбінова кислота C. Ціанкобаламін
D. Біотин E. Рибоксин
6.Центральні глюкорецептори розташовані в: A. Передньому гіпоталамусі
B. Задньому гіпоталамусі C. Мості
D. Мозочку
E. Корі великих півкуль
7.Сприяє утилізації глюкози клітинами:
A.Глюкагон
B.Адреналін
C.Інсулін
D.Тироксин
E.Соматотропний гормон
8.Зменшення концентрації глюкози в крові приводить до посилення секреції:
A.Ацетилхоліну
B.Гістаміну
C.Адреналіну
D.Серотоніну
E.Дофаміну
9.До прийомного відділення надійшла люди- на зі скаргами на прискорене серцебиття, слаб- кість і тремор м’язів, запаморочення, посилене потовиділення. З анамнезу відомо, що протягом 10 років страждає на цукровий діабет, регуляр- но приймає гіпоглікемічні препарати. Людині була зроблена ін’єкція:
A.Інсуліну
B.Розчину глюкози
C.Хлориду натрію
D.Сульфату магнію Е. Хлористого кальцію
10.Похідні метаболізму вуглеводів, які синте- зуються в організмі, крім:
A.Фолієвої кислоти
B.Аскорбінової кислоти
185
C.Ціанкобаламіну
D.Біотину
E.Рибоксину
Відповіді
1.D, 2.E, 3.A, 4.B, 5.A, 6.А, 7.C, 8.C, 9.B, 10.A.
Ситуаційні завдання
1.Людина за добу спожила з їжею таку кількість поживних речовин, у якій містилося 5000 ккал. Розрахуйте, скільки калорій отримав організм. Поясніть, чи зменшується калорійна цінність поживних речовин у процесі травлення.
2.Відомо, що інтенсивність метаболізму у тю- ленів і китів удвічі вища, ніж у наземних тварин
зтакими ж розмірами тіла. Поясніть, у чому фізіо- логічний сенс цього явища.
3.Поясніть, чи доцільно в спекотну погоду харчуватися м’ясом.
4.Поясніть, чому, незважаючи на однаковий вміст води у різних органах, відсоток води в усьому тілі у жінок і чоловіків різний.
5.Поясніть, як зміниться величина ДК після тривалої гіпервентиляції.
6.Двом випробовуваним пропонують фізіо- логічне змагання. Протягом певного часу вони обоє дихатимуть з однаковою частотою і глиби- ною. В одного визначають загальну кількість повітря, яку він вдихнув, у другого — кількість повітря, яку він видихнув. Переможе той, чий по- казник виявиться більшим. Який варіант Ви об- рали б для себе, беручи участь у такому зма- ганні? Поясніть, чому. У якому випадку змаган- ня завжди закінчувалося б внічию?
7.Розрахуйте кількість енергії, що виділила- ся, якщо за час досліду окиснювалися лише вуг- леводи, і при цьому виділилося 6 л СО2.
8.У ранніх калориметричних дослідах вико- ристовувалися крижані калориметри. Такий пристрій був двостінною камерою, простір між стінками якої заповнювався льодом. У камеру поміщали експериментальну тварину. Залежно від кількості виділеного тепла танула певна час- тина льоду, що і враховувалося під час подаль- ших розрахунків. Є такі матеріали: мідь, залізо, нікель, скло, тирса, граніт. Поясніть, який мате- ріал Ви запропонуєте для виготовлення зовніш- ньої та внутрішньої стінок калориметра.
9.Насичене вологою повітря за умов темпе- ратури тіла містить рівно удвічі більше водяної пари, ніж насичене повітря при кімнатній темпе- ратурі. Виходячи з цього, поясніть, що відбу- вається з повітрям, що видихається, у дихальних шляхах тварин, які мешкають у пустелі.
10.У тварини за допомогою відповідних таб- лиць визначили з достатньою точністю масу різних органів. Потім провели експеримент з пов- ним голодуванням, після чого тварини загину- ли. Двом студентам доручили визначити міру виснаження голодуючої тварини за зміною маси
їїорганів. Кожен студент узяв для дослідження по два органи. Потім один повідомив, що висна-
ження було дуже значним, а другий, навпаки, — дуже незначним. Поясніть, чи можливі такі роз- біжності.
11.Поясніть, чому під час фізичного наванта- ження і відразу після нього ДК більше 1.
12.Поставлено два досліди за ідентичних умов з визначення витрати енергії методом не- прямої калориметрії. У одному досліді врахову- вали ДК, в іншому — ні. Поясніть, наскільки ве- ликими будуть відмінності даних, отриманих у кожному з дослідів.
13.Поясніть, як довести, що в процесі лікуван- ня захворювання щитоподібної залози сталося поліпшення її стану.
14.За способом Дугласа — Холдейна визна- чено, що випробовуваний за 5 хв видихнув
35 л повітря. Його газовий склад — 17,0 % О2 і 3,53 % СО2. Розрахуйте добові витрати енергії.
15.Розрахуйте об’єм О2, що був поглинений за 1 хв, якщо ХОД дорівнює 6 л. У поглиненому
повітрі міститься 20,93 % О2, у видихуваному —
16,93 %.
16.Розрахуйте ДК, якщо піддослідний погли- нає за 1 хв 0,4 л О2 і виділяє 0,36 л СО2.
17.Розрахуйте витрату енергії за годину, якщо випробовуваний поглинає за 1 хв 0,3 л О2,
аДК дорівнює 1.
18.Розрахуйте енергетичні витрати у випро- бовуваного, якщо за даними непрямої калори- метрії встановлено, що ХОД — 10 л, склад погли-
неного повітря: 21 % О2 і 0,03 % СО2, склад ви- дихуваного повітря — 16 % О2 і 4,03 % СО2.
19.У жінки зростом 150 см і масою 60 кг основ- ний обмін дорівнює 1600 ккал. Визначте, чи відповідає це нормі.
20.У чоловіка зростом 180 см і масою 100 кг основний обмін дорівнює 1900 ккал. Чи відпові- дає нормі ця величина, якщо поверхня тіла дорів-
нює 2,18 м2?
21.Чи може ДК бути менше 0,7? Якщо так, то в якому випадку?
22.У якому випадку у людини ДК може бути більше 1? Поясніть, чому.
23.Випробовуваний поглинає за 1 хв 300 мл
О2. Дихальний коефіцієнт дорівнює 1. Розрахуй- те, скільки калорій за 1 хв витрачає організм.
24.З сечею виділилося за добу 12 г азоту. Роз- рахуйте, скільки білка розпалося в організмі.
25.Доросла людина спожила за добу 70 г білка, 300 г вуглеводів, 100 г жирів. Поясніть, чи відповідає це добовій потребі людини у пожив- них речовинах.
26.Які умови необхідно враховувати під час складання харчових раціонів, окрім відповідності калорійності їжі добовим витратам енергії?
27.Поясніть, чи відповідають указані показ- ники основного обміну віку дитини. Якщо ні, то вкажіть відповідні: у віці 1 тиж. основний обмін становить 56–40 ккал/кг, у 1,5 роки — 38– 42 ккал/кг, у віці 7 років — 32–35 ккал/кг, у 12 років — 40–45 ккал/кг.
28.В одного з обстежуваних після їди обмін енергії збільшився на 0,5 %, у другого — на 10 %.
Уякому випадку дослідження проведене у дорос- лого, у якому — у дитини?
186
29. Поясніть, у якому з вказаних варіантів за- |
новили 2700 ккал. До складу його харчового |
гального обміну значення показників витрати |
раціону входить 120 г білків, 120 г жирів і 360 г |
енергії властиві дитині. Витрата енергії за добу |
вуглеводів. Кількість азоту сечі за добу у пацієн- |
в стані спокою прийнята за 100 %. |
та 19 г. Поясніть: |
Варіант А: обмін речовин — 60 %, нагрома- |
1) Чи компенсує даний харчовий раціон до- |
дження і відкладення речовин — 15 %, специфічно |
бові енерговитрати пацієнта? |
динамічна дія їжі — 0,5 %, робота м’язів (тонус) — |
2) Оцініть азотистий баланс пацієнта. |
15 %, втрати тепла з екскрементами — 9,5 %. |
3) Якими є принципи складання харчового |
Варіант В: обмін речовин — 60 %, нагрома- |
раціону? |
дження і відкладення речовин — 1 %, специфічно |
4) Що відіграє важливу роль у збалансова- |
динамічна дія їжі — 10 %, робота м’язів (тонус) |
ному харчуванні? |
— 25 %, втрати тепла з екскрементами — 5 %. |
39. Пацієнт, що прийшов на прийом до ліка- |
30. У новонародженої дитини добова потре- |
ря, скаржиться на серцебиття, пітливість, дратів- |
ба в білках становить 3–4 г на 1 кг маси. По- |
ливість, слабкість і зниження маси тіла. Під час |
ясніть, скільки білка повинен отримувати за добу |
обстеження пацієнта ЧСС — 95 уд/хв, АТ — 130/ |
здоровий новонароджений. |
70 мм рт. ст. Відсоток відхилення рівня основно- |
31. Діти віком від 1 до 3 років споживають за |
го обміну цього пацієнта становив 33 %, що |
добу 10–15 г вуглеводів на 1 кг маси. Чи досить |
значно перевищує норму. Поясніть: |
вуглеводів у раціоні дворічної дитини масою |
1) З чим може бути пов’язане відхилення рівня |
9 кг, якщо за день вона спожила їх 60 г? |
основного обміну від норми у даного пацієнта? |
32. У харчовому раціоні дітей 75 % жирів по- |
2) За яких умов має проходити дослідження |
винні бути тваринного походження. Розрахуй- |
рівня основного обміну людини? |
те, скільки грамів рослинних жирів за добу по- |
3) Які фактори визначають рівень основного |
винна отримати 10-річна дитина масою 25 кг, |
обміну? |
якщо всіх жирів за добу вона споживає 2–3 г на |
40. Людина, що проживала в умовах помір- |
1 кг маси. |
ного клімату, переїхала на постійне місце прожи- |
33. Однорічна дитина випиває за добу 800 мл |
вання на Північ. Поясніть: |
води, п’ятирічна — на 50 % більше. Розрахуйте, |
1) Чи зміниться у даної людини рівень основ- |
яку кількість води за добу отримала п’ятирічна |
ного обміну? |
дитина з розрахунку на 1 кг, якщо вона важить |
2) Які фактори призводять до відхилення по- |
8 кг. |
казника енерговитрат від величини основного |
34. Обчисліть кількість енергії, що виділилася, |
обміну? |
якщо за час досліду окиснювалися лише білки, і |
3) Чому дорівнює середня величина основно- |
при цьому виділилося 6 л СО2. |
го обміну за добу у чоловіка й у жінки однако- |
35. Як зміниться величина ДК за умов швид- |
вого віку, зросту і маси тіла? |
кого ожиріння, наприклад, під час відгодовуван- |
41. Поживні речовини можуть окиснюватися |
ня тварин? |
в організмі людини, а також у калориметричній |
36. Молода людина, що має змішаний харак- |
бомбі Бертло. Під час спалювання в калориметрі |
тер харчування, при співвідношенні за масою |
1 г білка виділяється 5,6 ккал тепла, а в організмі |
білків, жирів і вуглеводів у її харчовому раціоні |
— 4,1 ккал. Поясніть: |
1 : 1,2 : 4,5, виконала інтенсивну фізичну роботу |
1) Чому фізичні та фізіологічні калоричні кое- |
— протягом 2 год посадила в саду 10 яблуневих |
фіцієнти для білків відрізняються? |
дерев. Поясніть: |
2) Охарактеризуйте фізичні та фізіологічні |
1) Як зміняться енерговитрати даної людини |
коефіцієнти для жирів і вуглеводів. |
за умов виконання фізичної роботи порівняно з |
3) На окиснення 1 г якої поживної речовини |
її рівнем енерговитрат у стані спокою? |
витрачається найбільша кількість кисню? |
2) Чому дорівнює середній ДК даної людини |
42. Людина, що працює в канцелярії, має |
у стані спокою? |
енерговитрати 3000 ккал на добу. Її харчовий |
3) Як ДК зміниться: під час фізичної роботи; |
раціон є змішаним. У відпускний період вона ста- |
відразу після фізичної роботи; протягом першої |
ла теслярувати, причому м’язова маса людини |
години після фізичної роботи? |
стала збільшуватися. Поясніть: |
37. У випробовуваного під час фізичного на- |
1) Якою має бути калорійність харчового ра- |
вантаження за методом непрямої калориметрії |
ціону даного службовця у період роботи у кан- |
визначають рівень енерговитрат. Відомо, що ДК |
целярії? |
у нього становить 0,98. Поясніть: |
2) Чи необхідно йому змінити калорійність |
1) Які поживні речовини окиснюються у ви- |
харчового раціону у відпускний період? |
пробовуваного в даний момент у організмі? |
3) Охарактеризуйте азотистий баланс даної |
2) Чи можна розрахувати енерговитрати за |
людини. |
об’ємом виділеного СО2? За яким показником |
|
розраховувати переважно: за об’ємом поглине- |
|
ного О2 або за об’ємом виділеного СО2? |
Відповіді до ситуаційних завдань |
3) Перелічіть методи калориметрії. |
|
38. Для нормальної життєдіяльності людини |
1. За законом Гесса, енергетичний підсумок |
необхідний повноцінний харчовий раціон. До- |
хімічної реакції не залежить від проміжних шляхів |
бові енерговитрати обстежуваного пацієнта ста- |
перетворення речовини, тому калорійна цінність |
187
поживних речовин у процесі травлення не змен- |
мозку — зменшується всього на 2–4 %. Водночас |
шується. Проте організм отримає калорій дещо |
м’язи і печінка втрачають 55–30 % своєї маси. |
менше, оскільки засвоюваність поживних речо- |
11. За умов фізичного навантаження зростає |
вин не дорівнює 100 %. За умов змішаної їжі за- |
утворення недоокиснених метаболітів за рахунок |
своюється лише 85–90 % спожитих речовин — |
недостатності утвореного О2. Дефіцит О2 зали- |
це означає, що організм отримає приблизно |
шається ще кілька хвилин після припинення на- |
2550 ккал. |
вантаження і погашається поступово за раху- |
2. Значення метаболізму, перш за все, у тому, |
нок посиленої доставки О2 за умов прискореної |
що він доставляє енергію, необхідну для перебігу |
роботи серця і дихання, тому за цих умов показ- |
всіх життєвих процесів. Але у гомойотермних тва- |
ник ДК може бути більше 1. |
рин метаболізм забезпечує і продукування тепла, |
12. Одна і та сама кількість О2 дає різну |
що дозволяє підтримувати постійну температу- |
кількість енергії залежно від того, на окиснення |
ру тіла. Кити і тюлені живуть у холодній воді. |
яких речовин було витрачено дану кількість О2. |
Аби компенсувати збільшені тепловтрати, їм до- |
А саме про це і свідчить величина ДК. Проте |
водиться виробляти додаткові кількості тепла, що |
відмінності калоричного еквівалента кисню, |
і досягається посиленням метаболізму. |
навіть для крайніх значень ДК, не дуже значні, |
3. Білкова їжа через специфічно-динамічну |
відповідно 4,70–5,05. Тому якщо умовно прийня- |
дію на 30 % підвищує рівень обміну. Під час спе- |
ти величину ДК за 0,85, то відмінності отрима- |
ки це може призвести до додаткового перегріван- |
них у двох дослідах даних не перевищать 3–4 %. |
ня організму. |
13. Для цього потрібно простежити за показ- |
4. У жінок, зазвичай, є більше жирової ткани- |
никами, які характеризують роботу залози, на- |
ни, а жир містить дуже мало води, тому що |
приклад, величиною основного обміну, інтенсив- |
більше жиру входить до складу тіла, то менший |
ністю поглинання міченого йоду, концентрацією |
процентний вміст води у цілому організмі. |
в крові тиреотропного гормону, трийодтироніну |
5. При гіпервентиляції кількість вуглекислого |
і тироксину. |
газу в крові знижується. Це призводить до пору- |
14. На кожних 100 мл повітря, що пройшло |
шення рівноваги в бікарбонатній буферній сис- |
крізь легені, поглинено організмом 4 мл О2 і виді- |
темі та вивільнення з бікарбонатів деякої кіль- |
лено 3,5 мл СО2. Отже, ДК дорівнює 0,87. За та- |
кості вуглекислого газу, який виводиться з |
кого ДК калоричний еквівалент кисню дорівнює |
організму. Після припинення гіпервентиляції вуг- |
4,88 ккал. Якщо за 5 хв випробовуваний видих- |
лекислота, що утворюється в організмі, зв’язуєть- |
нув 35 л повітря, з якого спожив 4 % кисню, це |
ся з бікарбонатами (займає місце, що «звільни- |
означає, що за 5 хв спожито 1,4 л О2, за добу |
лося»). Тому в повітря, що видихається, перехо- |
1,4 · 12 · 24. На кожний літр припадає 4,88 ккал. |
дить менше СО2, а величина ДК, яка розрахо- |
Отже, енергетичні добові витрати дорівнюють |
вується за відношенням кількості виділеного вуг- |
1,4 · 12 · 24 · 4,88 = 1967 ккал. |
лекислого газу до кількості поглиненого кисню, |
15. З кожних 100 мл повітря поглинено 4 мл |
виявляється нижчою за нормальну (аж до 0,4). |
О2. Отже, за 1 хв із 6 л поглинено 240 мл О2. |
6. За звичайних умов кількість виділеного |
16. ДК дорівнює відношенню кількості виділе- |
СО2 завжди менша кількості поглиненого О2, тоб- |
ного СО2 до поглиненого О2 за одиницю часу. У |
то показник ДК менше 1. Тому для перемоги по- |
даному випадку ДК = 0,9. |
трібно обирати вдихуване повітря. А нічия ви- |
17. Для ДК, що дорівнює 1, калоричний екві- |
йшла б, якби вдалося створити таку штучну си- |
валент О2 становить 5,047 ккал. За годину |
туацію, коли в організмі окиснювалися б лише |
кількість поглиненого О2 — 18 л. За цей час енер- |
вуглеводи і ДК дорівнював би одиниці. |
говитрати становитимуть 91 ккал. |
7. Якщо окиснювалися вуглеводи, то ДК до- |
18. Кількість поглиненого О2 за 1 хв дорівнює |
рівнює 1. Отже, кількість поглиненого О2 теж 6 л. |
5 % від 10 л, тобто 0,5 л. Виділено СО2 4 % від 10 л, |
Калорійний еквівалент О2 за умов ДК, що дорів- |
тобто 0,4; ДК = 0,8. Калоричний еквівалент О2 |
нює 1, становить 5,05 ккал. Помноживши цю ве- |
для цього ДК = 4,8 ккал. Отже, добові енерге- |
личину на 6, дістанемо 30,3 ккал. |
тичні витрати: 0,5 · 60 · 24 · 4,8 = 3456 ккал. |
8. Внутрішні стінки повинні дуже добре про- |
19. Для жінок належний основний обмін за |
водити тепло, аби швидко передавати його льо- |
1 год дорівнює площі тіла (м2) на 36 ккал. У да- |
ду. Зовнішні ж стінки, навпаки, мають бути яко- |
ному випадку НОО дорівнює 1126 ккал. Основ- |
мога менш теплопровідними, аби ізолювати лід |
ний обмін у випробовуваної підвищений на |
від дії зовнішньої температури. Таким чином, для |
42 %. |
внутрішніх стінок — мідь, для зовнішніх — тир- |
20. Для визначення НОО у чоловіків необхід- |
са між склом. |
но площу тіла помножити на 40 ккал і на 24 год. |
9. За звичайних умов повітря, що погли- |
У нашому випадку це 2100 ккал. З урахуванням |
нається, у дихальних шляхах максимально на- |
15 % допустимих коливань, основний обмін |
сичується вологою, що небезпечно для життя |
відповідає належному. |
організму за умов пустелі. Тому у тварин, які |
21. ДК стає менше 0,7 у період відновлення |
мешкають у пустелі, повітря значно охоло- |
після інтенсивної м’язової роботи, коли частина |
джується в дихальних шляхах і забирає з собою |
вуглекислоти тканин зв’язується бікарбонатами, |
меншу кількість води. |
які вивільнюються за умов окиснення молочної |
10. За умов смертельного голодування маса |
кислоти, у результаті до легенів доходить менше |
найбільш життєво важливих органів — серця і |
СО2, ніж утворюється у тканинах. |
188