рукою пальпують пульс на променевій артерії, |
B. Серцевий викид збільшується, кровопоста- |
|
другою — за допомогою гумового балона на- |
чання шкіри й органів черевної порожнини |
|
гнітають повітря в манжету вище передбачува- |
збільшується |
|
ного тиску систоли. При цьому пульс зникає. |
C. Серцевий викид збільшується, кровопоста- |
|
Обережно знижують тиск, відкриваючи гвинто- |
чання шкіри й органів черевної порожнини змен- |
|
вий клапан і випускаючи повітря. Момент появи |
шується |
|
пульсу на променевій артерії відповідає систоліч- |
D. Серцевий викид зменшується, кровопоста- |
|
ному тиску в плечовій артерії. Методом Ріва — |
чання шкіри й органів черевної порожнини |
|
Роччі виміряти діастолічний тиск неможливо. |
збільшується |
|
Результати роботи та їх оформлення. По- |
E. Серцевий викид зменшується, кровопоста- |
|
рівняєте фактичні показники АТ систоли з нор- |
чання шкіри й органів черевної порожнини змен- |
|
мою. |
шується |
|
Тестові завдання до самоконтролю |
6. Час повного кровообігу в стані спокою |
|
рівня знань |
приблизно становить: |
|
1. Об’єм крові, що протікає через поперечний |
A. 15 с |
|
B. 23 с |
||
переріз судини за одиницю часу, прямо пропор- |
||
C. 120 с |
||
ційний: |
||
D. 10 хв |
||
A. Тиску крові в кінці судини |
||
E. 25 хв |
||
B. Різниці тиску на початку і в кінці судини |
||
|
||
C. Опору судини потоку крові |
7. Кровообіг у різних відділах кровоносного |
|
D. Силі серцевих скорочень |
||
русла має свої особливості. Яка основна харак- |
||
E. В’язкості крові в судині |
||
теристика кровообігу у великому колі? |
||
|
||
2. Фактори, які визначають величину АТ: |
A. Велика протяжність судин, високий гідро- |
|
статичний тиск крові, рівномірний капілярний |
||
A. Сила скорочення міокарда шлуночків, ро- |
||
бота скелетних м’язів, ОЦК, частота пульсу |
кровотік |
|
B. Коротка протяжність судин, низький гідро- |
||
B. Робота серця, периферичний опір судин, |
||
статичний тиск крові, пульсуючий капілярний |
||
ОЦК, фізико-хімічні властивості крові |
кровотік |
|
C. ОЦК, в’язкість крові, робота скелетних |
||
м’язів, частота пульсу |
C. Коротка протяжність судин, високий гідро- |
|
статичний тиск крові, наявність подвійної сітки |
||
D. Стан периферійних судин, розширення ка- |
||
пілярів, робота скелетних м’язів, частота пульсу |
капілярів |
|
E. Кількість міжклітинної рідини, робота ске- |
D. Велика протяжність судин, низький гідро- |
|
статичний тиск крові, рівномірний капілярний |
||
летних м’язів, частота пульсу, ОЦК |
кровотік |
|
|
||
3. Відносно лінійної швидкості кровотоку пра- |
E. Велика протяжність судин, високий гідро- |
|
статичний тиск крові |
||
вильним є таке твердження: |
|
|
A. Лінійна швидкість кровотоку є найбіль- |
|
|
шою в капілярах |
8. У пацієнтів різного віку було відмічено, що |
|
B. Прямо пропорційна об’ємній швидкості |
швидкість поширення пульсової хвилі у літніх |
|
кровотоку і зворотно пропорційна площі попе- |
людей вища, ніж у молодих. Які вікові зміни сер- |
|
речного перерізу судин |
цево-судинної системи вплинули на результат |
|
C. Не залежить від діаметра судин |
дослідження? |
|
D. Лінійна швидкість кровотоку в аорті най- |
A. ЧСС |
|
менша |
B. Швидкість кровотоку |
|
E. Її величина в аорті та капілярах однакова |
C. Величина серцевого викиду |
|
|
D. Стан еластичності судинної стінки |
|
4. Якщо радіус судини зменшиться удвічі, то, |
E. Периферійний опір |
|
згідно з формулою Пуазейля, периферійний опір: |
|
|
A. Не зменшиться |
9. Як змінюється об’ємна швидкість крово- |
|
B. Зменшиться в 16 разів |
току в різних відділах судинного русла? |
|
C. Зменшиться в 27 разів |
A. Менша в порожнистих венах |
|
D. Збільшиться в 9 разів |
B. Максимальна в аорті |
|
E. Збільшиться в 16 разів |
C. Мінімальна в капілярах |
|
|
D. Однакова в усіх відділах системи кровообігу |
|
5. Відповідно до законів гемодинаміки, кров’я- |
E. Змінюється лише в артеріолах |
|
ний тиск і кровопостачання залежать від стану |
|
|
загального периферійного опору. Як зміниться |
10. У людини 50 років після 2-годинного пе- |
|
кровопостачання за умов підвищення загально- |
ребування у ліжку швидке вставання призвело |
|
го периферійного опору? |
до виникнення запаморочення, і вона впала. Які |
|
A. Серцевий викид зменшується, кровопоста- |
порушення кровообігу спричинили цей стан? |
|
чання шкіри й органів черевної порожнини не |
A. Зникнення тонусу вен |
|
змінюється |
B. Підвищення АТ |
134
C.Зникнення тонусу артеріальних судин
D.Підвищення тонусу судин кінцівок
E.Підвищення тонусу судин легенів
Відповіді
1.В, 2.B, 3.B, 4.E, 5.E, 6.B, 7.A, 8.D, 9.C, 10.A.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Чим зумовлений дикротичний підйом на сфігмограмі?
A. Закриттям мітрального клапана
B. Закриттям трикуспідального клапана C. Закриттям аортального клапана
D. Закриттям легеневих клапанів
E. Швидким наповненням лівого шлуночка
2.Гідростатичний тиск на рівні серця у вену- лах порівняно з венами:
A. Більший B. Менший C. Однаковий D. Відсутній
E. Мінімальний
3.Швидкість кровотоку:
A.Більша в капілярах, ніж в артеріолах
B.Більша у венах, ніж у венулах
C.Більша у венах, ніж в артеріях
D.Зменшується до нуля в низхідній аорті під час діастоли
E.Зменшується у звуженій частині кровонос- ної судини
4. Які висловлювання невірно зіставлені?
A.Ангіотензин2-конвертуючий фермент: метаболізм кінінів
B.Стимуляція блукаючого нерва на шиї: брадикардія
C.Простациклін: вазодилатація
D.Збільшення тиску в сонних синусах: змен- шення симпатичної імпульсації артеріол
E.Збільшення Н2 у тканинах: вазоконстрик- ція в тканинах
5.Яка з указаних речовин викликає підви- щення АТ?
A. Простацикліни
B. Інгібітори ангіотензин2-перетворювально- го ферменту
C. Інгібітори NO-синтази
D. Інгібітори V1-рецепторів вазопресину
E. Інгібітори перетворювального для ендоте- ліну ензиму
6.Різниця тиску між міокардом і аортою най- менша в:
A. Лівому шлуночку під час систоли B. Лівому шлуночку під час діастоли C. Правому шлуночку під час систоли D. Правому шлуночку під час діастоли E. Лівому передсерді під час систоли
7.Як змінюється лінійна швидкість кровото- ку в різних відділах судинного русла?
A. Однакова в усіх відділах системи крово- обігу
B. Змінюється за ходом судинного русла C. Змінюється лише в капілярах
D. Змінюється лише в артеріолах
E. Залежить від тривалості серцевого циклу
8.Об’єм крові, що протікає через поперечний переріз судини за одиницю часу, зворотно про- порційний:
A. Тиску крові на початку судини
B. Різниці тиску на початку і в кінці судини C. Опору потоку крові
D. Лінійній швидкості кровотоку в судині E. Діаметру судини
9.Середній АТ ближчий до величини:
A.Систолічного тиску
B.Пульсового тиску
C.Діастолічного тиску
D.Хвиль тиску другого порядку
E.Хвиль тиску третього порядку
10. Артеріальний тиск максимальний під час:
A.Ізометричного скорочення шлуночків
B.Швидкого вигнання крові з шлуночків
C.Повільного вигнання крові з шлуночків
D.Протодіастоли
E.Ізометричного розслаблення шлуночків
Відповіді
1.C, 2.A, 3.D, 4.E, 5.C, 6.B, 7.B, 8.C, 9.C, 10.B.
Ситуаційні завдання
1.З рівняння Пуазейля виходить, що об’ємна швидкість крові значно залежить від радіуса су- дини. Вона пропорційна четвертому ступеню ра- діуса. Поясніть, чим зумовлена настільки висо- ка залежність.
2.Розрахуйте, чому дорівнює лінійна швид- кість руху крові в судині діаметром 0,3 см, якщо за 1 с через неї проходить 500 мл крові.
3.У здорової людини, що знаходиться в спо- кійному стані, студент, підраховуючи частоту пульсу, отримав показник 130 уд/хв. Поясніть, у чому причина помилки.
4.Поясніть, як змінюється швидкість пульсо- вої хвилі під час старіння людини.
5.В одній кровоносній судині швидкість по- ширення пульсової хвилі становить 5,1 м/с і з віком дитини збільшується. У другій судині вона дорівнює 5,35 м/с, але з віком коливається мало. До якого типу належить кожна судина?
6.У обстежуваного чоловіка 26 років для ви- значення швидкості поширення пульсової хвилі зареєстровані реограма аорти і реовазограма лівого передпліччя. Відстань між електродами в ділянці аорти і першою (проксимально розташо- ваною) парою електродів на передпліччі стано- вила 52 см, час затримки пульсової хвилі за рео-
135
вазограмою по відношенню до реограми аорти |
стота пульсу у них рівно вдвічі менша. У разі |
— 0,05 с. Розрахуйте швидкість поширення пуль- |
сумнівів можна під час підрахунку пальпувати |
сової хвилі у пацієнта і оцініть її величину по |
не пульс, а серцевий поштовх або записати |
відношенню до значень норми — (8В + 425) см/с, |
ЕКГ. |
де В — вік обстежуваного. Поясніть, про що |
4. Швидкість пульсової хвилі побічно свідчить |
свідчить швидкість поширення пульсової хвилі у |
про стан стінки судин. У судинах більшості ста- |
людини. З чим можуть бути пов’язані виявлені |
рих людей відбуваються склеротичні зміни, тому |
відхилення цього показника у людини? |
стінки таких судин жорсткіші, більш непружні, |
7. Вимірюють АТ трьома способами: |
ніж у молодих. Пульсова хвиля швидше поши- |
1) Вводять в судину зігнуту голку, сполучену |
рюється в більш пружному середовищі, тому у |
з манометром; голка при цьому повернена отво- |
літніх людей швидкість її, як правило, більша. |
ром проти струму крові. |
5. Перша судина — артерія м’язового типу, |
2) Те ж саме, але голка повернена отвором за |
друга — еластичного типу. |
струмом крові. |
6. 1) 633 см/с. |
3) Безкровний спосіб — з накладанням на |
2) Швидкість поширення пульсової хвилі ха- |
кінцівку манжети (за Коротковим). |
рактеризує стан еластичності та тонічного на- |
У якому випадку виміряна величина тиску |
пруження стінок артеріальних судин. |
виявиться найбільшою, а в якому — найменшою? |
3) Відхилень у пацієнта не виявлено, значен- |
8. Середній АТ становить 100 мм рт. ст. Роз- |
ня відповідають віковим нормативам. |
рахуйте величину опору судинної стінки, якщо |
7. У першому випадку голка уведена проти |
ЧСС дорівнює 70 уд/хв, а УОС — 74 мл. |
струму крові, тому той шар крові, який «нати- |
9. Визначите периферійний опір, якщо АТ |
кається» на голку, зупиняється. У результаті цьо- |
130/70 мм рт. ст., ЧСС — 75 уд/хв, а УОС — |
го на манометр передається не лише дійсний |
70 мл. |
тиск, але і кінетична енергія крові, яка зупини- |
10. Розрахуйте належний рівень систолічного |
лася, що додалася до нього. Такий сумарний |
АТ у дитини віком 8 міс. |
тиск називається кінцевим. Якщо ж голка введе- |
11. Розрахуйте належний рівень систолічного |
на за струмом крові, то вимірюється справжній |
АТ у дитини віком 3 роки. |
(бічний) тиск, і отримана величина буде меншою. |
12. При визначенні АТ у здорової дитини ви- У разі ж виміру за Коротковим манометр реєст-
явлено рівень АТ 76/35 мм рт. ст. Поясніть, якому |
рує не лише кінцевий тиск, але і додаткову силу, |
віку дитини можуть відповідати ці показники. |
яку потрібно витратити, аби перетиснути ткани- |
13.Якому віку відповідає максимальне АТ у ни, що оточують судину. У цьому випадку вим- дитини 100 мм рт. ст., мінімальне — 50 мм рт. ст.? ірюваний тиск матиме найбільшу величину. Про-
14.Максимальний тиск у дитини 70 мм рт. ст., те ця помилка відносно невелика і практично не
мінімальний — 30 мм рт. ст. Розрахуйте вік цієї дитини.
15.У двох здорових дітей виміряно максималь- ний АТ. В однієї з них — 85 мм рт. ст., у другої
—100 мм рт. ст. Поясніть, чим може бути зумов- лений вищий АТ у другої дитини.
16.Одна дитина важить 4 кг, друга — 5,5 кг. Вік дітей однаковий. Поясніть, чи буде однако- вим максимальний артеріальний тиск.
Відповіді до ситуаційних завдань
1.Шар рідини, безпосередньо прилеглий до стінки судини, практично не тече. Цей шар галь- мує сусідній шар і так далі. Що вужча судина, то вплив цього фактора більший, і навпаки. У широкій судині пристінкове тертя мало впливає на центральні шари рідини. Це і є та додаткова причина, яка сприяє значному збільшенню об’- ємної швидкості при збільшенні радіуса судини. Таким чином, основні фактори, що пояснюють настільки високу залежність об’ємної швидкості кровотоку від радіуса судини, — це стінки суди- ни і пристінковий шар рідини.
2.Лінійна швидкість дорівнює 0,35 м/с.
3.Вочевидь, студент через недосвідченість враховував коливання стінки судини, не пов’я- зані безпосередньо з роботою серця, але досить сильні, аби їх можна було прийняти за пульсо- вий поштовх. У деяких людей це буває пов’яза- не з дикротичним підйомом. Тому справжня ча-
впливає на оцінку отриманих даних.
8. Із законів гемодинаміки відомо, що опір у судинах дорівнює величині тиску, що ділиться на об’ємну швидкість:
R = P/Q.
Q (ХОК) = ЧСС · УОС = 70 · 75 = 5 л·хв.
Тепер легко розрахувати, що опір судинної системи R дорівнює 20 мм рт. ст. / (л·хв).
9. За формулою Пуазейля периферійний опір дорівнює:
ДД + 1/3 ПД · 1333 · 60 % : МОК.
У нашому випадку периферійний опір стано- вить 1440 дин/(см·с5).
10. У дітей першого року життя максимальний тиск у нормі розраховується за формулою:
АТ = 76 + 2n, де n — кількість місяців.
Отже, у восьмимісячної дитини він має бути
92мм рт. ст.
11.У дітей одного року і старших максималь- ний тиск у нормі розраховується за формулою:
АТ = 100 + 2n, де n — кількість років.
Отже, у 3 роки він становитиме 106 мм рт. ст. 12. Наведені показники характерні для ново- народженої дитини, оскільки у дітей першого року життя максимальний тиск у нормі розрахо-
вується за формулою:
АТ = 76 + 2n, де n — кількість місяців.
136
13. Наведені показники характерні для дити- ни віком 1 рік, оскільки у дітей віком 1 рік і стар- ших максимальний тиск у нормі розраховується за формулою:
АТ = 100 + 2n, де n — кількість років.
14. Наведені показники характерні для ново- народженої дитини, оскільки у дітей першого року життя максимальний тиск у нормі розрахо- вується за формулою:
АТ = 76 + 2n, де n — кількість місяців.
15.Вищий тиск у другої дитини може бути зу- мовлений віком. Перша дитина молодша, АТ у неї нижчий, тому що слабкіша сила серцевих ско- рочень, а судини відносно ширші.
16.У дітей одного віку, але більшої маси тіла, АТ вищий.
8.7. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ КРОВООБІГУ. РЕГУЛЯЦІЯ ТОНУСУ СУДИН
Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів регуляції АТ необхідне для розуміння процесів підтримки гомеостазу в умовах дії різних нервових і гуморальних факторів і, у разі потре- би, цілеспрямованого впливу на його величину.
Мета заняття. Знати:
1.Механізми впливу факторів нервової та гу- моральної регуляції на рівень АТ.
2.Найбільш значущі рефлекси, що підтриму- ють оптимальний рівень АТ у людини.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Особливості будови і функцій гладких м’язів судин.
2.Базальний тонус, нервові та гуморальні механізми регуляції.
3.Регуляція системного кровообігу.
4.Судиноруховий центр, його структура, афе- рентні й еферентні зв’язки.
5.Пресорні та депресорні рефлекси: основні рефлексогенні зони, баро- і хеморецептори каро- тидного синуса і дуги аорти.
6.Рефлекси з рецепторів передсердя і порож- нистих вен.
7.Взаємозв’язок механізмів нервової та гумо- ральної регуляції діяльності серця, тонусу судин
іОЦК.
8.Нервові та гуморальні механізми регуляції кров’яного тиску.
9.Регуляція кровообігу під час зміни поло- ження тіла.
10.Регуляція кровообігу за умов фізичного навантаження.
11.Вікові особливості кровообігу і його регу-
ляція.
Питання до письмової відповіді:
1.Опишіть особливості будови і функціону- вання гладких м’язів судин.
2.Поясніть походження базального тонусу судин.
3.Перелічіть механізми регуляції базального тонусу судин.
4.Перелічіть серцеві та судинні рефлекси, які впливають на роботу серця.
5.Опишіть гормони і біологічно активні речо- вини, які впливають на тонус судин.
Програма практичної роботи на занятті:
1.Дослідження зміни АТ і ЧСС у людини під час фізичних навантажень.
2.Дослідження зміни АТ і ЧСС у людини за умов дії холоду.
Методи дослідження зміни артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у людини під час фізичних навантажень
Фізичне навантаження впливає на діяльність серцево-судинної системи, збільшуючи, як прави- ло, систолічний тиск і ЧСС. Зміни цих показників залежать як від величини навантаження, так і від рівня тренованості випробовуваного.
Для роботи необхідні: тонометр, велоергометр, секундомір.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Вимірюють АТ і ЧСС у стані спокою. Потім випробуваному запропоно- вують різні функціональні проби: роботу на ве- лоергометрі (60 Вт) протягом 3–4 хв або виконан- ня 20 присідань за 30 с. Вимір АТ і ЧСС прово- дять відразу після навантаження, потім через 1, 2, 3 хв і до відновлення вихідних значень. У доб- ре тренованих молодих людей підвищується си- столічний тиск, але швидко повертається до нор- ми, тимчасом як діастолічний тиск, що мало змінюється за цих умов, нормалізується повільно.
Результати роботи та їх оформлення. За-
пишіть результати виміру АТ і ЧСС у спокої (вихідні значення) і після фізичного навантаження в табл. 8.4. Відобразіть отримані дані графічно, відмітивши на осі абсцис час, на осі ординат — значення АТіЧСС. Порівняйте отриманіданіувсіх
Таблиця 8.4
|
|
|
|
|
|
АТ, мм рт. ст. |
|
|
|
ЧСС, уд/хв |
|
|||||
Дослідження АТ і ЧСС |
|
|
|
САТ |
|
|
|
|
ДАТ |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
1 |
|
2 |
3 |
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У спокої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відразу після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 1 |
хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 2 |
хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 3 |
хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. 1, 2, 3 — досліджувані |
особи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
137
випробовуваних і оцініть стан серцево-судинної |
|
C. Збільшилася кількість Hb |
|
|
|
||||||||||||
системи і ступінь тренованості кожного з них. |
|
|
D. Збільшилася кількість іонів К+ у плазмі |
||||||||||||||
Методика дослідження зміни артеріального |
|
крові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
E. Збільшився вміст води у плазмі крові |
|||||||||||||||
тиску і частоти серцевих скорочень у людини |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
за умов дії холоду |
|
|
|
|
2. Який механізм компенсації спрацьовує за |
||||||||||||
Серцево-судинна система (ССС) реагує на |
|
|
|||||||||||||||
|
умов підвищення опору в артеріальній системі? |
||||||||||||||||
будь-які дії зовнішнього середовища, у тому числі |
|
A. Гомеометричний ефект Анрепа |
|
||||||||||||||
і на температурні. У поняття метеочутливості вхо- |
|
B. Гетерометричний закон Франка — Стар- |
|||||||||||||||
дять і реакції ССС на температурні коливання |
лінга |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
(різкі зміни високих температур на низькі та на- |
|
C. Виникнення брадикардії |
|
|
|
||||||||||||
впаки). Люди, що проживають в умовах холод- |
|
D. Підвищення АТ в аорті |
|
|
|
||||||||||||
ного клімату, менш чутливі до низьких темпера- |
|
E. Підвищення тиску в легеневій артерії |
|||||||||||||||
тур, тимчасом як у жителів жарких країн спосте- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
рігатимуться реакції з боку ССС. |
|
|
|
|
3. Стимуляція барорецепторів при високому |
||||||||||||
Для роботи необхідні: автоматичний тонометр |
|
артеріальному тиску спричинює: |
|
|
|
||||||||||||
або сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, |
|
A. Збільшення скоротності міокарда |
|
||||||||||||||
посудина з холодною водою (Т = +1 °С). |
|
|
B. Збільшення ЧСС |
|
|
|
|
|
|||||||||
Об’єкт дослідження — людина. |
|
|
|
|
C. Збільшення частоти розрядів низхідних |
||||||||||||
Проведення роботи. Випробовуваний сидить |
|
впливів блукаючих нервів |
|
|
|
||||||||||||
на стільці. На одній руці вимірюють систолічний, |
|
D. Підвищення системного кров’яного тиску |
|||||||||||||||
діастолічний тиск і ЧСС 2–3 рази, поки показни- |
|
E. Гальмування судинорухового центру |
|||||||||||||||
ки не стануть стабільними. Другу руку випро- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
бовуваного занурюють до рівня кисті протягом |
|
4. У кролика через місяць після хірургічного |
|||||||||||||||
1 хв у холодну воду (Т = +1 °С). За 30 і 60 с від |
звуження ниркової артерії зареєстровано істотне |
||||||||||||||||
початку впливу вимірюють систолічний і діасто- |
підвищення системного АТ. Що з наведених ме- |
||||||||||||||||
лічний тиск і підраховують частоту пульсу. Після |
ханізмів регуляції послугувало причиною зміни |
||||||||||||||||
припинення холодової дії визначають ті ж показ- |
тиску? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ники через кожну хвилину до тих пір, поки вони |
|
A. Ангіотензин2 |
|
|
|
|
|
||||||||||
не повернуться до вихідних значень. З’ясовують, |
|
B. Вазопресин |
|
|
|
|
|
||||||||||
чи були у випробовуваного больові відчуття. В |
|
C. Адреналін |
|
|
|
|
|
||||||||||
експерименті повинні брати участь кілька випро- |
|
D. Норадреналін |
|
|
|
|
|
||||||||||
бовуваних, бажано які проживали раніше в умо- |
|
E. Серотонін |
|
|
|
|
|
||||||||||
вах холодного і жаркого клімату. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Результати роботи та їх оформлення. За- |
|
|
5. У здорової людини легке фізичне наванта- |
||||||||||||||
несіть отримані дані в табл. 8.5 і побудуйте |
ження викличе певне збільшення систолічного і |
||||||||||||||||
графік. Порівняйте ці показники з нормою для |
деяке зниження діастолічного тиску. У чому при- |
||||||||||||||||
даної кліматичної зони й у випробовуваних з |
чина цього явища? |
|
|
|
|
|
|||||||||||
різних кліматичних регіонів. У тих людей, які про- |
|
A. Посилення роботи серця, зниження елас- |
|||||||||||||||
живають в умовах жаркого клімату, систолічний |
тичності судин |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
тиск може підвищуватися на 20–30 мм рт. ст. |
|
B. Посилення роботи серця, зниження тонусу |
|||||||||||||||
Люди, звиклі до холодного клімату, демонстру- |
судин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ють менш виражену реакцію. |
|
|
|
|
C. Посилення роботи серця, зниження тонусу |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
судин у м’язах |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тестові завдання до самоконтролю |
|
|
|
|
D. Ослаблення роботи серця, зниження тону- |
||||||||||||
рівня знань |
|
|
|
су судин |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
1. Після фізичного навантаження збільшився |
|
|
E. Ослаблення роботи серця, підвищення то- |
||||||||||||||
|
нусу судин |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
АТ крові. Чому? |
|
|
|
|
6. Під час масажу м’язів шиї у людини мож- |
||||||||||||
A. Збільшився ОЦК |
|
|
|
|
|||||||||||||
B. Збільшилася кількість функціонуючих капі- |
|
ливе зниження АТ. Основна причина: |
|
||||||||||||||
лярів |
|
|
|
|
A. Розширення судин шкіри |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 8.5 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
АТ, мм рт. ст. |
|
|
|
|
ЧСС, уд/хв |
|
||||||||
Дослідження АТ і ЧСС |
|
|
САТ |
|
|
|
|
ДАТ |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У спокої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відразу після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 1 хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 2 хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За 3 хв після навантаження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. 1, 2, 3 — досліджувані особи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
138