C. Пояснює посилення серцевих скорочень під |
3. Викликаний екстракардіальний рефлекс. За |
|
час навантажень |
цих умов у клітинах міокарда виникла гіперпо- |
|
D. Пояснює підвищення ХОК за умов збіль- |
ляризація. Поясніть, з дією якого еферентного |
|
шення венозного повернення крові |
нерва може бути пов’язаний цей ефект. |
|
E. Пояснює збільшення ХОК у результаті сти- |
4. Під час подразнення змішаного вагосимпа- |
|
муляції симпатичних нервів, що іннервують міо- |
тичного стовбура у жаби спочатку спостері- |
|
кард |
гається вагусний ефект — зупинка серця, а потім |
|
|
симпатична післядія — почастішання роботи сер- |
|
6. Як змінюється кровотік в ендокарді по- |
ця після припинення подразнення. Поясніть при- |
|
рівняно з епікардом під час систоли? |
чину симпатичної післядії. |
|
A. Зменшується |
5. Поясніть, у чому причина дихальної арит- |
|
B. Збільшується |
мії скорочень серця. |
|
C. Не змінюється |
6. Поясніть, як зміниться ЧСС серця собаки, |
|
D. Усі відповіді вірні |
якщо позбавити його екстракардіальної іннер- |
|
E. Усі відповіді невірні |
вації. |
|
|
7. Праві та ліві відділи серця перфузуються ок- |
|
7. Підвищення тонусу симпатичної нервової |
ремо, і кров з правого шлуночка в лівий не над- |
|
системи спричинює: |
ходить. Поясніть, як зміниться сила скорочення |
|
A. ↓ ЧСС і ↑ сили серцевих скорочень |
лівого шлуночка, якщо в праве передсердя на- |
|
B. ↑ ЧСС і сили серцевих скорочень |
дійде в 1,5 рази більший об’єм крові. Чому? |
|
C. ↓ ЧСС і сили серцевих скорочень |
8. У сонній артерії собаки штучно підви- |
|
D. ↑ ЧСС і ↓ сили серцевих скорочень |
щується тиск до 180 мм рт. ст. Поясніть, як |
|
E. ↑ маси серця |
зміниться за цих умов робота серця тварини і |
|
|
чому. |
|
8. Подразнення блукаючого нерва чинить: |
9. У тварини перерізані блукаючі і симпа- |
|
A. Негативний іно-, хроно-, батмо-, дромо- |
тичні нерви, що йдуть до серця. Венозний при- |
|
тропний ефекти |
плив крові збільшився в 1,5 рази. Поясніть, чи |
|
B. Позитивний іно-, хроно-, батмо-, дромо- |
зміниться за цих умов робота серця і чому. |
|
тропний ефекти |
10. Тиск у сонній артерії собаки впав на 15 мм |
|
C. Негативний іно-, дромотропний ефекти |
рт. ст. Поясніть, яких змін у серцевій діяльності за |
|
D. Негативний хроно-, батмо-, дромотропний |
цих умов слід чекати і чому. |
|
ефекти |
11. Людина відчула несподіваний укол гол- |
|
E. Позитивний дромотропний ефект |
кою. Поясніть, чи зміниться за цих умов ЧСС і |
|
|
чому. |
|
9. Головними факторами збільшення ЧСС під |
12. Поясніть, як зміниться ЧСС, якщо зроби- |
|
час фізичного навантаження є: |
ти новокаїнову блокаду обох блукаючих нервів |
|
A. ↓ тонусу центрів СНС |
на шиї. Чому? |
|
B. ↑ тонусу центрів СНС |
13. В експерименті подразнюється централь- |
|
C. ↓ тонусу центрів ПСНС |
ний кінець перерізаного нерва Герінга. Поясніть, |
|
D. ↑ тонусу центрів ПСНС |
як у цьому випадку зміниться робота серця і АТ. |
|
E. ↓ тонусу ВНС |
14. З рани на шиї тварини виступає кінець |
|
|
вагуса. Поясніть, як можна визначити, цент- |
|
10. У якому із перелічених випадків збіль- |
ральний це кінець або периферичний. |
|
шується перфузія вінцевих артерій? |
15. Поясніть, яких змін у роботі серця можна |
|
A. Стеноз аортального отвору |
чекати у людини з перитонітом. |
|
B. Недостатність аортального клапана |
16. У новонародженої тварини зроблена дво- |
|
C. Стеноз мітрального отвору |
стороння ваготомія. Поясніть, як і чому це позна- |
|
D. Відкрита артеріальна протока |
читься на ЧСС. |
|
E. Легенева гіпертензія |
|
|
|
Відповіді до ситуаційних завдань |
|
Відповіді |
1. Збудливість вимірюють порогом подразнен- |
|
ня. Під час сильного подразнення блукаючого |
||
|
||
1.С, 2.В, 3.Е, 4.С, 5.D, 6.A, 7.B, 8.A, 9.B, 10.A. |
нерва серце зупиняється. Тепер неважко визна- |
|
|
чити поріг подразнення міокарда, наприклад, |
|
|
електричним струмом. Цей показник потрібно |
|
Ситуаційні завдання |
порівняти зі збудливістю серця за відсутності по- |
|
1. Поясніть, як довести у досліді на жабі, що |
дразнення блукаючого нерва. Оскільки серце |
|
скорочується і збудливість його протягом СЦ |
||
збудливість серцевого м’яза знижується під час дії |
змінюється, необхідно заздалегідь зупинити сер- |
|
на нього блукаючого нерва. |
це першою лігатурою Станніуса і потім визначи- |
|
2. У людини почався напад тахікардії. Під |
||
ти збудливість. Вона виявиться вищою, ніж у мо- |
||
рукою немає жодних необхідних ліків. Поясніть, |
мент дії блукаючого нерва. |
|
як можна спробувати допомогти людині у даній |
2. На роботу будь-якого органа можна впли- |
|
ситуації. |
||
вати трьома шляхами — хімічними факторами |
||
|
129
(ліки), фізичними (фізіотерапія) і власними меха- |
16. У новонародженої тварини ЧСС після ва- |
|
нізмами організму, в першу чергу рефлекторни- |
готомії не зміниться, оскільки тонус центрів вагу- |
|
ми. У даному випадку найпростіше спробувати |
са у них відсутній. |
|
використати рефлекс Даньїні — Ашнера (око- |
|
|
серцевий) або натиснути на шиї на ділянки |
8.5 ДОСЛІДЖЕННЯ ГУМОРАЛЬНОЇ |
|
біфуркації сонних артерій, де знаходяться рецеп- |
РЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ |
|
тори каротидного синуса. |
|
|
3. Гіперполяризація — ознака зниження збуд- |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|
ливості, наявність процесу гальмування. У тако- |
механізмів регуляції діяльності серця необхідне |
|
му разі слід думати про те, що був викликаний |
для розуміння процесів функціонування міокар- |
|
гальмівний серцевий рефлекс і, отже, на серце діяв |
да за умов дії різних гуморальних факторів і, у |
|
блукаючий нерв. |
разі потреби, цілеспрямованого впливу на його |
|
4. Відомо, що при одночасному подразненні |
роботу. |
|
волокон блукаючого і симпатичного нервів пере- |
Мета заняття. Знати: |
|
важає дія вагуса. У закінченнях блукаючого не- |
||
1. Механізми впливу факторів гуморальної |
||
рва виділяється АХ, у закінченнях симпатично- |
||
регуляції на діяльність серця. |
||
го — НА; АХ руйнується дуже швидко за раху- |
2. Особливості метаболізму міокарда за умов |
|
нок дії ХЕ; руйнування ж НА моноамінооксида- |
||
дії різних гуморальних факторів. |
||
зою відбувається повільніше. Це і дозволяє про- |
Питання до усного і тестового контролю: |
|
явитися симпатичній післядії. |
||
1. Гуморальна регуляція діяльності серця. |
||
5. Дихальна аритмія серця полягає в тому, що |
||
2. Механізми і ефекти впливу гормонів (кате- |
||
в кінці вдиху ЧСС зростає, а в кінці видиху змен- |
||
холамінів, тироксину і трийодтироніну, глюка- |
||
шується. Під час вдиху негативний тиск грудної |
||
клітки збільшується. Присмоктувальна дія зрос- |
гону) на діяльність серця. |
|
тає, і в серці надходить більше крові. Надлишок |
3. Механізми впливу іонного складу плазми |
|
крові на діяльність серця. |
||
крові розтягує порожнисті вени, що викликає |
||
рефлекс Бейнбріджа — збільшення ЧСС. Під час |
4. Вплив метаболітів на діяльність серця. |
|
Питання до письмової відповіді: |
||
видиху — зворотна ситуація. |
||
6. У денервованого серця ЧСС зростає, оскіль- |
1. Опишіть ефекти впливу змін електролітно- |
|
ки за цих умов виключається гальмівний вплив |
го складу крові на діяльність серця. |
|
блукаючих нервів, центр яких у нормі знаходить- |
2. Опишіть механізми впливу гормонів на |
|
ся в постійному тонусі. |
діяльність серця. |
|
7. Сила скорочення збільшиться в 1,5 рази, ос- |
3. Опишіть вплив тканинних гормонів на |
|
кільки спрацює внутрішньоорганна рефлектор- |
діяльність серця. |
|
на дуга, рецептори якої закладені в правому пе- |
4. Опишіть вплив метаболітів на діяльність |
|
редсерді. |
серця. |
|
8. За умов підвищення АТ у сонній артерії по- |
Програма практичної роботи на занятті: до- |
|
силюється потік імпульсів до центру блукаючо- |
слідження впливу фізичного навантаження на фун- |
|
го нерва від рецепторів синокаротидної й аор- |
кціональний стан міокарда (за результатами ЕКГ). |
|
тальної рефлексогенних зон, тому спостерігаєть- |
Методика дослідження |
|
ся зменшення сили і ЧСС. |
||
При фізичному навантаженні кровопоста- |
||
9. Робота серця посилиться за рахунок ме- |
||
ханізмів клітинної й органної саморегуляції. Це |
чання працюючих органів різко збільшується, |
|
прояв закону Франка — Старлінга на ізольова- |
значно підвищується навантаження на серце. За |
|
ному серці. |
цих умов невідповідність між реальним кровопо- |
|
10. За умов артеріальної гіпертонії зменшуєть- |
стачанням міокарда та його потребами може |
|
ся потік импульсації з рефлексогенних зон у центр |
спричинити ішемічні зміни, що відбиваються на |
|
вагуса, його тонус падає і серце посилює свою |
ЕКГ. |
|
роботу; АТ при цьому відновлюється до норми. |
Проби з фізичним навантаженням проводять |
11. Під час несподіваного больового подраз- з метою діагностики прихованих уражень серця,
нення може статися рефлекторна зміна ЧСС. |
визначення толерантності до навантаження, |
12. Величина ЧСС збільшиться, оскільки в цьо- |
проведення контролю за ефективністю реабіліта- |
му випадку знімається гальмівна дія на серце |
ційних заходів, оцінки функціонального стану |
блукаючих нервів. |
серця. За умов нормального функціонального |
13. Нервом Герінга в нормі надходять імпуль- |
стану серця ЕКГ після проби характеризується |
си від синокаротидної рефлексогенної зони в центр |
незначними змінами: на 50–60 %, порівняно з |
вагуса. Під час подразнення центрального кінця |
початковою, збільшується ЧСС, положення ЕВС |
цього нерва тонус центру вагуса підвищується, |
не змінюється, інтервал P–Q не змінюється або |
робота серця сповільнюється і АТ падає. |
трохи коротшає, тривалість комплексу QRS не |
14. Треба здійснити на нерв сильне подраз- |
змінюється або трохи коротшає, амплітуда |
нення. Подразнення периферичного кінця вагу- |
зубців також незначно змінюється, відновлення |
са викликає уповільнення ритму серця, цент- |
усіх вихідних показників закінчується на 5-й |
рального — такого ефекту не дає. |
хвилині відпочинку. |
15. Подразнення рецепторів очеревини може |
Для роботи необхідні: фрагменти ЕКГ, за- |
викликати брадикардію (рефлекс Гольця). |
реєстровані в стандартних відведеннях і у відве- |
130
деннях V3, V4 і V5, зроблені до проби у спокої, без- |
D. Позитивні хронотропний, інотропний, |
|
посередньо після дозованого навантаження, на |
батмотропний, дромотропний ефекти |
|
3-й і 6-й хвилинах відновного періоду. |
E. Позитивні батмотропний, інотропний, хро- |
|
Об’єкт дослідження — людина. |
нотропний і негативний дромотропний ефект |
|
Проведення роботи. Фрагменти ЕКГ, зареєст- |
|
|
ровані до і після функціональних проб (20 при- |
5. Як змінюється стан мембран клітин про- |
|
сідань, або 10–20-кратне вставання на платфор- |
відної системи міокарда за умов взаємодії з |
|
му заввишки 50 см, або швидкий біг на місці про- |
ацетилхоліном? |
|
тягом 15–20 с), вклейте в протокол досліду, по- |
A. Відкриваються Na+ канали і ↑ швидкість |
|
значте зубці й інтервали. Виміряйте зубці й інтер- |
повільної діастолічної деполяризації |
|
вали ЕКГ, проведіть їх порівняльний аналіз. |
B. Активуються К+ канали → гіперполяриза- |
|
Результати роботи та їх оформлення. Зро- |
ція |
|
біть висновок про зміни в ЕКГ, що виникають у |
C. Відкриваються Са2+ канали |
|
результаті функціональної проби. |
D. Блокується система окиснювального фос- |
|
|
форилування |
|
|
E. ↓ автоматизм SA-вузла |
|
Тестові завдання до самоконтролю |
6. Як впливають іони Ca2+ на ізольований |
|
рівня знань |
міокард? |
|
1. В експерименті виявлено, що тонус судин |
A. ↓ ЧСС |
|
B. ↑ сила серцевих скорочень |
||
серця регулюється метаболічними факторами. |
||
C. ↓ швидкість проведення збудження |
||
Який метаболічний фактор найбільшою мірою |
||
D. Викликають зупинку серця під час діастоли |
||
зумовлює зниження тонусу судин? |
||
E. ↑ автоматизм міокарда |
||
A. Підвищення напруження О2 в крові |
||
|
||
B. Зменшення напруження О2 в крові |
7. Якщо зменшиться тиск у правому перед- |
|
C. Підвищення концентрації молочної кислоти |
серді, як зміниться рівень секреції вазопресину? |
|
D. Збільшення кількості простагландину Е в |
A. ↓ за механізмом «-» зворотного зв’язку |
|
крові |
||
B. ↑ за механізмом «+» зворотного зв’язку |
||
E. Зменшення концентрації аденозину в крові |
||
C. Не зміниться |
||
|
||
2. Як змінюються тривалість систоли і діасто- |
D. Залишиться в межах норми |
|
E. Усі відповіді невірні |
||
ли серця та чутливість міокарда до гуморальних |
||
|
||
впливів у старечому віці? |
8. Як вплине на діяльність серця велика |
|
A. Тривалість систоли збільшується. Чут- |
кількість адреналіну, що виділяється за наявності |
|
ливість міокарда не змінюється |
феохромоцитоми (пухлини мозкової речовини |
|
B. Тривалість систоли зменшується. Чут- |
надниркових залоз)? |
|
ливість міокарда не змінюється |
A. Посилить, оскільки ↑ АТ стимулює каро- |
|
C. Тривалість систоли не змінюється. Чут- |
тидні й аортальні барорецептори |
|
ливість міокарда зменшується |
B. Посилить, оскільки адреналін чинить пря- |
|
D. Збільшується тривалість систоли і змен- |
му хронотропну дію на міокард |
|
шується тривалість діастоли. Чутливість міокар- |
C. Посилить, оскільки збільшиться тонічна |
|
да підвищується |
парасимпатична іннервація серця |
|
E. Тривалість систоли і діастоли, а також чут- |
D. Зменшить, оскільки ↑ АТ стимулює каро- |
|
ливість міокарда не змінюються |
тидні й аортальні хеморецептори |
|
3. Яка речовина блокує, а яка стимулює дію |
E. Зменшить, оскільки збільшиться тонічна |
|
парасимпатична іннервація серця |
||
парасимпатичного нерва? |
|
|
A. Блокує ацетилхолін, стимулює адреналін |
9. Який ефект викликають катехоламіни, |
|
B. Блокує атропін, стимулює ацетилхолін |
взаємодіючи з α-адренорецепторами? |
|
C. Блокує атропін, стимулює ГАМК |
A. Збільшують скоротність міокарда |
|
D. Блокує адреналін, стимулює атропін |
B. Збільшують частоту імпульсації в SA-вузлі |
|
E. Блокує адреналін, стимулює гліцин |
C. Збільшують хвилинний об’єм серця |
|
|
D. Звужують вінцеві судини в результаті пря- |
|
4. Яких ефектів у роботі серця можна очікува- |
мого впливу на них |
|
ти у схвильованої людини в результаті збуджен- |
E. Розширюють кровоносні судини в скелет- |
|
ня? |
них м’язах |
|
A. Позитивний хронотропний ефект без про- |
|
|
явів дромотропного, батмотропного, інотропно- |
10. Які з нижчеперелічених речовин виклика- |
|
го і тонотропного ефектів |
ють гальмування діяльності міокарда? |
|
B. Негативні хронотропний, інотропний, бат- |
A. Іони Са2+ |
|
мотропний, дромотропний ефекти |
B. Іони К+ |
|
C. Позитивні інотропний, батмотропний, то- |
C. Адреналін |
|
нотропний і негативні хронотропний і дромо- |
D. АДГ |
|
тропний ефекти |
E. Брадикінін |
131
Відповіді
1.B, 2.D, 3.В, 4.D, 5.В, 6.В, 7.В, 8.C, 9.D, 10.В.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Які з нижчеперелічених іонів спричинюють підвищення скоротності міокарда?
A. Іони Са++ B. Іони К+
C. Іони Na+ D. Іони Cl- E. Іони Н+
2.Що таке дромотропний ефект?
A.Зміна ЧСС
B.Зміна сили серцевих скорочень
C.Зміна збудливості серцевого м’яза
D.Зміна провідності серцевого м’яза
E.Зміна тонусу серцевого м’яза
3.Що таке хронотропний ефект? A. Зміна ЧСС
B. Зміна сили серцевих скорочень C. Зміна збудливості серцевого м’яза D. Зміна провідності серцевого м’яза E. Зміна тонусу серцевого м’яза
4.Яка з перерахованих нижче речовин ви- кликає вазоконстрикцію вінцевих судин?
A. Оксид азоту B. Брадикінін
C. Вазоінтестинальний пептид (ВІП) D. Речовина Р
Е. Ендотелін I
5.З активізацією якого ферменту пов’язаний механізм дії ендотеліну I?
A. Гуанілатциклаза B. Протеїнкіназа А C. Фосфорилаза С
D. Протеїнкіназа А2 E. Тирозинкіназа
6.За яких із нижчеперелічених станів найдо- цільніше індукувати утворення рецепторів до су- динного ендотеліального фактора росту?
A. Ішемія коронарних артерій B. Пухлини
C. Цукровий діабет D. Нецукровий діабет E. Дисменорея
7.Яка з перерахованих нижче речовин ви- кликає вазодилатацію вінцевих судин?
A. Оксид азоту B. Ангіотензин II C. Ендотелін I
D. Усі перераховані речовини
E. Жодна з перерахованих речовин
8.З активізацією якого ферменту пов’язаний механізм дії NO?
A. Гуанілатциклаза B. Протеїнкіназа А C. Фосфорилаза C
D. Протеїнкіназа А2 E. Тирозинкіназа
9.З активізацією якого ферменту пов’язаний механізм дії брадикініну?
A. Гуанілатциклаза B. Протеїнкіназа А C. Фосфорилаза C
D. Протеїнкіназа А2 Е. Тирозинкіназа
10.З активацією якого ферменту пов’язаний механізм дії речовини Р?
A. Гуанілатциклаза B. Протеїнкіназа А C. Фосфорилаза С
D. Протеїнкіназа А2 E. Тирозинкіназа
Відповіді
1.А, 2.D, 3.A, 4.E, 5.D, 6.A, 7.A, 8.A, 9.C, 10.C.
Ситуаційні завдання
1.Людина знаходиться в затонулому підвод- ному човні декілька годин. Системи життєзабез- печення зруйновані. Поясніть, яких змін роботи серця і АТ слід чекати у такої людини.
2.У організм дорослого собаки і новонаро- дженого щеняти введений атропін. Поясніть, як
ічому змінюватиметься робота серця в кожної з цих тварин.
3.Поясніть, як і чому зміниться ЧСС під час введення атропіну.
4.Тварині з перерізаними блукаючими нер- вами внутрішньовенно введена велика доза ад- реналіну. Поясніть, як відреагує на це серце. Чим відрізняється реакція серця на внутрішньовенне введення адреналіну у тварини зі збереженими блукаючими нервами і у тварини із перерізани- ми блукаючими нервами?
5.У новонародженої тварини через ізольова- ний каротидний синус протікає кров, насичена вуглекислим газом і бідна киснем. Поясніть, як це впливає на роботу серця. Що станеться з діяль- ністю серця, якщо в каротидному синусі підви- щити тиск, і чому?
6.Як мала б змінитися робота серця, якби Hb не містився в Ер, а був розчинений у крові?
7.Венозний приплив збільшився на 10 мл. Поясніть, як зміниться в цьому випадку ударний об’єм серця.
Відповіді до ситуаційних завдань
1. Нагромадження СО2 і зниження О2 у вди- хуваному повітрі викликає гіпоксію і гіперкап- нію в крові. Наслідком є подразнення хеморецеп-
132
торів судин і тканин, внаслідок чого збільшується ЧСС і підвищується АТ — кровотік посилюється.
2.У дорослого собаки станеться почастішан- ня роботи серця, а у щеняти ЧСС не зміниться, оскільки у новонароджених тварин (собака, кішка) центри блукаючих нервів не мають тону- су і виключення холінорецепторів атропіном не позначається на роботі серця.
3.ЧСС зросте, оскільки атропін блокує холі- норецептори і гальмівна дія вагуса за цих умов не виявляється.
4.Адреналін викликає почастішання серце- биття порівняно з інтактною твариною, оскіль- ки при перерізанні знімається центральний ефект адреналіну (збудження центру вагуса, який гальмує роботу серця).
5.Робота серця тварини в обох випадках не зміниться, оскільки хемо- і барорецептори рефлек- согенних зон у новонародженого не функціонують.
6.У цьому випадку значно підвищилася б в’язкість крові, що привело б до зростання опо- ру кровотоку. Для подолання цього опору дове- лося б підвищити кров’яний тиск шляхом знач- ного посилення роботи серця.
7.УОС теж зросте на 10 мл, оскільки в здоро- вому серці, відповідно до закону гемодинаміки, приплив дорівнює відтоку.
8.6. СИСТЕМНИЙ КРОВООБІГ. ЗАКОНИ ГЕМОДИНАМІКИ, РОЛЬ СУДИН У КРОВООБІГУ. ДОСЛІДЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
Мотиваційна характеристика теми. Знання основних принципів гемодинаміки необхідне для забезпечення можливих шляхів підтримки гомео- стазу за умов різних функціональних станів, а опанування навиків визначення артеріального тиску необхідне лікареві будь-якої спеціальності в його практичній діяльності.
Мета заняття:
1.Знати основні принципи гемодинаміки.
2.Опанувати навичку виміру артеріального тиску у людини.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Класифікація судин за морфологічними і функціональними ознаками.
2.Системний кровообіг. Основні закони гемо- динаміки.
3.Загальний периферичний опір судин.
4.Фактори, що забезпечують рух крові по су- динах високого і низького тиску.
5.Лінійна й об’ємна швидкість руху крові в різних відділах судинного русла.
6.Час повного кругоообігу крові.
7.Кров’яний тиск, його види: артеріальний (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній), капілярний, венозний.
8.Фактори, що впливають на величину кро- в’яного тиску.
9.Крива артеріального тиску, походження її хвиль.
10.Фізіологічні основи виміру кров’яного тис- ку в експерименті та клініці.
Питання до письмової відповіді:
1.Основні принципи гемодинаміки і парамет- ри, які вони визначають.
2.Визначте поняття кров’яного тиску і його видів.
3.Опишіть методи виміру АТ у людини: Ріва
—Роччі, Короткова.
4.Опишіть походження тонів Короткова.
5.Намалюйте криву АТ, позначте її компо- ненти і опишіть походження її хвиль.
Програма практичної роботи на занятті:
1.Дослідження артеріального тиску у людини за методом Короткова.
2.Дослідження АТ у людини за пальпатор-
ним методом Ріва — Роччі.
Методика реєстрації артеріального тиску у людини за методом Короткова
Величина АТ — це один із показників, за яким можна судити про роботу серця і стан су- дин організму. Аускультативний метод виміру АТ за Коротковим грунтується на вислухову- ванні звуків, які виникають за умов стиснення судин манжетою. Внаслідок цього відбувається порушення ламінарної течії крові у звуженій ді- лянці. Цей метод дозволяє вимірювати тиск сис- толи і діастоли.
Для роботи необхідні: сфігмоманометр, стето- фонендоскоп.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Пацієнта саджають бо- ком до столу. Його руку кладуть на стіл. На ого- лене плече цієї руки накладають манжету так, щоб вона вільно охоплювала плече, але не стис- кувала тканини. Вимір проводять так: а) загвин- чують клапан груші і пальпаторно визначають у ліктьовому згині місце найкращої пульсації ар- терії; б) над цим місцем встановлюють стетофонен- доскоп; в) за допомогою груші поступово підви- щують тиск у манжеті до повного стискання ар- терії; г) після цього легко відпускають гвинтовий клапан, поступово знижуючи тиск у манжеті, і стежать за показниками манометра. Показник манометра у момент появи першого звуку в артерії відповідає величині систолічного тиску. Показник манометра у момент різкого приглушення або зникнення звуку в артерії під час подальшого зни- ження тиску в манжеті відповідає величині тиску діастоли. Різниця між тиском систоли і діастоли називається пульсовим тиском.
Результати роботи та їх оформлення. До протоколу занести показники тиску. У виснов- ках обгрунтувати походження систолічного, діа- столічного і пульсового тиску крові. Порівняти отримані фактичні показники з нормою.
Методика реєстрації артеріального тиску у людини пальпаторним методом Ріва — Роччі
Для роботи необхідний сфігмоманометр. Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Накладають на плече манжету так, як за методом Короткова. Однією
133