B.Подразнення барорецепторів каротидного синуса
C.Розширення судин м’язів
D.Рефлекторна м’язова релаксація
E.Розширення судин внутрішніх органів
7.У досліджуваного, який лежить у ліжку, АТ = 115/75 мм рт. ст., ЧСС = 75 уд/хв. Після ви- конання клінортостатичної проби він піднімаєть- ся, стоїть упродовж 10 хв, знову лягає у ліжко. Гемодинамічні показники змінилися. Які зміни показників гемодинаміки свідчать про нормаль- ну фізіологічну реакцію?
A.АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв
B.АТ = 130/90 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв
C.АТ = 110/60 мм рт. ст., ЧСС = 60 уд/хв
D.АТ = 110/55 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв
E.АТ = 140/75 мм рт. ст., ЧСС = 90 уд/хв
8.Які зміни гемодинаміки після помірного фізичного навантаження свідчать про нормаль- ну реакцію серцево-судинної системи, якщо до на- вантаження у стані спокою АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 76 уд/хв, а після навантаження:
A.АТ = 160/75 мм рт. ст., ЧСС = 140 уд/хв, ре- ституція через 10 хв
B.АТ = 150/75 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв, ре- ституція через 5 хв
C.АТ = 150/75 мм рт. ст., ЧСС = 120 уд/хв, ре- ституція через 5 хв
D.АТ = 105/65 мм рт. ст., ЧСС = 75 уд/хв, ре- ституція через 3 хв
E.АТ = 100/90 мм рт. ст., ЧСС = 70 уд/хв, ре- ституція через 3 хв
9.Які зміни гемодинаміки у людини після фізичного навантаження свідчать про гіперсте- нічний тип реакції серцево-судинної системи, якщо до навантаження у стані спокою АД = 130/ 80 мм рт. ст., ЧСС = 80 уд/хв?
A.АТ = 120/80 мм рт. ст., ЧСС = 72 уд/хв, реституція через 7 хв
B.АТ = 130/90 мм рт. ст., ЧСС = 120 уд/хв,
реституція через 6 хв
C.АТ = 115/60 мм рт. ст., ЧСС = 115 уд/хв,
реституція через 10 хв
D.АТ = 150/80 мм рт. ст., ЧСС = 85 уд/хв, реституція через 5 хв
E.АТ = 185/85 мм рт. ст., ЧСС = 115 уд/хв,
реституція через 8 хв
10.Як зміниться тонус судин нижньої кінців- ки, якщо пацієнту виконати двостороннє пере- тинання граничного симпатичного стовбура на рівні поперекових сегментів?
A.Тонус судин не зміниться
B.Тонус судин зросте
C.Тонус судин знизиться
D.Спочатку не зміниться, а потім зросте
E.Спочатку зросте, а потім відновиться
Відповіді
1.A, 2.A, 3.C, 4.A, 5.C, 6.B, 7.A, 8.C, 9.E, 10.C.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»
1.Як зміниться активність реніну в плазмі за умов стійкого підвищення АТ?
A.Підвищиться за механізмом «+» зворотно- го зв’язку
B.Знизиться за механізмом «-» зворотного зв’язку
C.Не зміниться
D.Залишиться в межах норми
E.Усі відповіді невірні
2.Який з наведених факторів найменше впли- ває на формування підвищеного системного АТ?
A.Хронічно збільшена секреція мозкової речо- вини надниркових залоз
B.Хронічно збільшена секреція пучкової та сітчастої зон кори надниркових залоз
C.Хронічно збільшена секреція клубочкової зони кори надниркових залоз
D.Хронічно збільшена секреція заднього гіпо-
фіза
E.Тривале вживання оральних контрацеп- тивних засобів
3.Показник якого з нижчеперелічених фак- торів не збільшується під час ізотонічного м’язо- вого скорочення?
A.Частота дихання
B.УОС
C.ЧСС
D.Загальний периферійний опір судин
E.Усі відповіді вірні
4.Які висловлювання невірно зіставлені?
A.Втрата крові: гіпотензія
B.Негативний тиск: втрата свідомості
C.Фізичне навантаження: збільшення ХОК
D.Констрикція ниркової артерії: підвищення АТ
E.Зменшення периферійного опору: втрата свідомості
5.Які з наведених показників зменшаться у здорової людини, яка стоїть вертикально в одно- му положенні протягом години?
A.Гематокрит
B.Діаметр стегна
C.Активність реніну плазми
D.Рівень вазопресину в плазмі
E.Центральний венозний тиск
6.У людини, ужаленої бджолою, в результаті розвитку алергічної запальної реакції АТ зни- зився до 85/40 мм рт. ст. Що з нижчепереліченого необхідно негайно застосувати?
A.Ін’єкцію дофаміну
B.Інфузію концентрованого альбуміну людини
C.Інфузію ізотонічного розчину
D.Ін’єкцію адреналіну
E.Інфузію суцільної крові
7.У результаті отримання поранення і крово- втрати у людини знизився АТ до 85/40 мм рт. ст.
139
Що з нижчепереліченого необхідно застосувати |
швидкість зменшилася. Поясніть, яку речовину |
|
в першу чергу? |
можна було б при цьому виявити в шкірі. |
|
A. Ін’єкцію дофаміну |
4. В обстежуваного для оцінки периферійно- |
|
B. Інфузію концентрованого альбуміну лю- |
го кровотоку і реактивності судин кінцівок у по- |
|
дини |
ложенні сидячи зареєстровані реовазограми пе- |
|
C. Інфузію суцільної крові |
редпліч у стані спокою та після аплікації перед- |
|
D. Ін’єкцію адреналіну |
пліччя протягом 3 хв міхуром із льодом. Почат- |
|
E. Інфузію відмитих еритроцитів у фізіологіч- |
ково виявлено, що амплітуди реографічних |
|
ному розчині |
хвиль з обох передпліч знижені по відношенню |
|
|
до нормативів удвічі, тривалість анакроти пере- |
|
8. Який із нижчеперелічених показників зрос- |
вищує вікову норму, висота дикротичної части- |
|
тає, якщо збільшується в’язкість крові? |
ни майже дорівнює висоті основної хвилі реогра- |
|
A. Середній кров’яний тиск |
ми. Після аплікації холоду істотних змін в пара- |
|
B. Радіус судин опору |
метрах реовазограм обох передпліч не сталося. |
|
C. Радіус ємнісних судин |
Дайте фізіологічну інтерпретацію вказаним зру- |
|
D. Центральний венозний тиск |
шенням реографічних показників. Поясніть, яка |
|
E. Кровотік у капілярах |
мета проведення холодової проби і яка нормаль- |
|
|
на судинна реакція, що відстежується за реогра- |
|
9. В експерименті у тварини задня кінцівка |
фічними показниками. Як можна охарактеризу- |
|
денервована і сполучена з реєструючими прила- |
вати периферійний кровотік у передпліччях і су- |
|
дами. Як зміняться досліджувані показники, |
динну реактивність обстежуваного? |
|
якщо тварині ввести речовину, що викликає ар- |
5. Нижче наведені речовини, що володіють |
|
теріальну дилатацію? |
судинорозширювальною або судинозвужуваль- |
|
A. Збільшиться кровотік у кінцівці |
ною дією. Назвіть, які з них належать до вазо- |
|
B. Зменшиться маса кінцівки |
дилататорів, які — до вазоконстрикторів: адре- |
|
C. Зменшиться тиск на артеріальному кінці |
налін, ацетилхолін, ренін, вазопресин, гістамін, |
|
капіляра |
кортизон, норадреналін, брадикінін, нікотинова |
|
D. Маса кінцівки не зміниться |
кислота. |
|
E. Жодна відповідь не вірна |
6. На місці дії гірчичника з’являється гіперемія |
|
|
— почервоніння шкіри. Поясніть механізм гіпер- |
|
10. Як впливає на діаметр просвіту артеріол |
емії в даному випадку. |
|
ангіотензин2? |
7. Поясніть, якби стінки аорти повністю втра- |
|
A. Збільшує |
тили еластичність, як змінилися б параметри ге- |
|
B. Звужує |
модинаміки. |
|
C. Не впливає |
8. Якщо змію довго тримати у вертикально- |
|
D. Усі відповіді вірні |
му положенні головою вгору, то через декілька |
|
E. Жодна відповідь не вірна |
годин вона гине. Поясніть, чому. |
|
|
9. У пацієнта, що страждає від венозної недо- |
|
Відповіді |
статності, яка є найбільш вираженою в нижніх |
|
1.B, 2.E, 3.D, 4.В, 5.Е, 6.D, 7.E, 8.A, 9.A, 10.В. |
кінцівках (набряклість нижніх кінцівок під час |
|
тривалого стояння, набрякання вен на ногах), за |
||
|
умов проведення ортостатичної проби сталися |
|
Ситуаційні завдання |
такі зміни кардіогемодинамічних показників: на |
|
1-й хвилині проби САТ 110 мм рт. ст., ДАТ — |
||
|
||
1. У досліді Клода Бернара під час перерізан- |
85 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв. На 5-й хвилині |
|
ня постгангліонарних симпатичних нервових |
проби САТ 105 мм рт. ст., ДАТ — 90 мм рт. ст., |
|
волокон, що іннервують артерію вуха кролика, |
ЧСС — 110 уд/хв. Вихідні показники: САТ — |
|
відмічено почервоніння вуха на стороні пере- |
125 мм рт. ст., ДАТ — 80 мм рт. ст., ЧСС — |
|
різання. Під час подразнення периферійного сег- |
75 уд/хв. Поясніть: |
|
мента перерізаного нерва з частотою 1–3 Гц |
1) З якою метою застосували ортостатичну |
|
відмічено відновлення забарвлення вуха, а за |
пробу? |
|
умов збільшення частоти подразнення до 8–10 Гц |
2) Як можна пояснити реакцію пацієнта на |
|
вухо зблідло (порівняно з інтактним вухом). По- |
ортостаз, з чим вона може бути пов’язана? |
|
ясніть: |
10. Обстежуваний скаржиться на немож- |
|
1) З чим пов’язані виявлені ефекти? |
ливість тривалого збереження вертикальної пози |
|
2) Що доводить експеримент? |
в статичному положенні (стояння в громадсько- |
|
3) Чи можна отримати аналогічні (або проти- |
му транспорті, черзі тощо), схильність до гіпо- |
|
лежні) ефекти за умов перерізання парасимпатич- |
тонії, підвищену стомлюваність, відчуття мерзля- |
|
них нервів? |
куватості в руках. Під час проведення у нього |
|
2. Під впливом введеного препарату величи- |
ортостатичної проби сталися такі зміни кардіо- |
|
на діастолічного АТ в експериментальної твари- |
гемодинамічних показників: на 1-й хвилині про- |
|
ни впала до нуля. Поясніть, у чому полягала дія |
би САТ 110 мм рт. ст., ДАТ — 70 мм рт. ст., ЧСС |
|
препарату. |
— 70 в хв. На 5-й хвилині проби САТ |
|
3. За умов теплової дії в судинах шкіри зрос- |
90 мм рт. ст., ДАТ — 55 мм рт. ст., ЧСС — 65 за |
|
ла об’ємна швидкість кровотоку, проте лінійна |
1 хв. Вихідні показники: САТ — 125 мм рт. ст., |
140
ДАТ — 80 мм рт. ст., ЧСС — 75 за 1 хв. Уже на |
тиснуть на кров і продовжують проштовхувати |
2–3-й хвилинах проби у пацієнта виникло |
її далі судинною системою. Нова систола настає |
відчуття нудоти, «туману в очах», збліднення |
ще до того, як стінки судин встигають спастися |
шкіри, холодний піт. На 4–5-й хвилинах проби |
повністю. Тому діастолічний тиск не падає до |
пацієнт почав скаржитися на запаморочення, |
нуля. Якщо ж інтервал між систолами стане дуже |
появу темноти перед очима. Поясніть: |
великим, то за цей час стінки судин, у першу чер- |
1) У чому полягає фізіологічний сенс ортоста- |
гу аорти, спадуться повністю, АТ впаде до нуля |
тичної проби навантаження (на тестування яких |
і течія крові тимчасово зупиниться. Отже, препа- |
механізмів вона спрямована)? |
рат різко уповільнив роботу серця. |
2) Як можна оцінити реакцію пацієнта на ор- |
3. Об’ємна швидкість кровотоку дорівнює се- |
тостаз? |
редній лінійній швидкості, помноженій на площу |
3) Недостатність якого відділу АНС є доміну- |
поперечного перерізу судини або групи судин. |
ючою у виявлених відхиленнях від нормальної |
Якщо об’ємна швидкість зросла під час зменшен- |
ортостатичної реактивності? |
ня лінійної, то це може статися лише за умов |
11. В експериментальної тварини перерізані |
значного розширення судин. Такий ефект, зок- |
депресорні нерви, внаслідок чого сталося стійке |
рема, може бути викликаний за рахунок виді- |
підвищення АТ. Поясніть: |
лення брадикініну. |
1) Яку ситуацію в природних умовах моде- |
4. 1) Вказані зрушення є основними ознака- |
лює експеримент з перерізанням нервів-депре- |
ми підвищення тонусу артерій. |
сорів? |
2) Холодова проба проводиться з метою ви- |
2) Охарактеризуйте вказані нерви (розташу- |
значення судинної реактивності (оцінка спрямо- |
вання, фізіологічне значення та ін.). |
ваності та ступеня зміни реографічних показ- |
3) З чим пов’язане підвищення АТ? |
ників). У нормі у відповідь на холодову дію |
12. У тварини зроблені послідовно два повні |
відбувається зменшення амплітуди реовазогра- |
перерізання спинного мозку під довгастим. Як |
ми і реографічного індексу, подовжується час |
зміниться величина АТ після першого і другого |
анакроти, заокруглюється вершина реовазогра- |
перерізання? Тварина після перерізання знахо- |
ми, збільшується реографічний коефіцієнт. |
диться на штучному диханні. |
3) Зниження периферійного кровотоку і низь- |
13. У досліді на собаці каротидний синус вимк- |
ка судинна реактивність. |
нули із загального русла кровообігу і провели |
5. Вазодилататори: ацетилхолін, гістамін, |
штучну перфузію через судину, тиск у якій мож- |
брадикінін, нікотинова кислота, норадреналін |
на було довільно змінювати. У вихідному стані |
(при взаємодії з β-адренорецепторами). Вазокон- |
тиск у великому колі кровообігу та в каротидно- |
стриктори: адреналін, норадреналин (при взає- |
му синусі був однаковим — 105 мм рт. ст., ЧСС |
модії з α-адренорецепторами), ренін, вазопресин, |
дорівнювала 78 уд/хв, показник венозного по- |
кортизол. |
вернення — 410 мл/хв. Тиск у судині, що живить |
6. Почервоніння шкіри під гірчичником є ре- |
каротидний синус, підвищили до 150 мм рт. ст. |
зультатом розширення судин, в основі якого ле- |
Поясніть, як за цих умов змінився тиск у велико- |
жить аксон-рефлекс. |
му колі. |
7. Стінки аорти не змогли б розтягуватися під |
14. У досліді, аналогічному попередньому, |
час систоли, тому серцю довелося б витрачати |
після зміни тиску в судинах ізольованого каро- |
більше енергії для проштовхування крові по су- |
тидного синуса ЧСС змінилася з 82 до 104 уд/хв, |
динах. Систолічний тиск зріс би, діастолічний — |
величина венозного повернення зросла від 410 до |
впав би до нуля. Кров аортою текла б перерив- |
480 мл/хв, а частота дихання не змінилася. Впли- |
часто. Серце, зазнаючи надмірних переванта- |
ву якої дії зазнали рецептори каротидного сину- |
жень, швидко б виснажилося. |
са — підвищення або зниження тиску? |
8. Змія гине через те, що кров через свою вагу |
Відповіді до ситуаційних завдань |
застоюється в нижній частині тіла і не надходить |
до голови та серця. |
|
1. 1) Відсутність імпульсації з симпатичних |
9. 1) Ортостатична проба навантаження за- |
нервових волокон призводить до розширення су- |
стосовується, у першу чергу, для оцінки реактив- |
дин, а подразнення периферійної ділянки нерва |
ності симпатичного і парасимпатичного відділів |
відновлює тонус судин. |
АНС у регуляції діяльності серця та виявлення |
2) Експеримент доводить, що судинний тонус |
толерантності до різких змін положення тіла у |
підтримується в основному симпатичним відділом |
зв’язку з умовами професійної діяльності. Під час |
АНС. |
переходу з горизонтального положення у верти- |
3) Більшість судин не мають парасимпатичної |
кальне зменшується рівень потрапляння крові до |
іннервації. Парасимпатичними нервами іннерву- |
правих відділів серця; за цих умов центральний |
ються судини малого таза, артерії мозку і серця. |
об’єм крові знижується приблизно на 20 %, хви- |
Внаслідок перерізування нервів судини звужу- |
линний об’єм — на 1,0–2,7 л/хв. Як наслідок, |
ються. |
знижується АТ, який є потужним подразником |
2. Під час систоли аорта і великі артерії не |
барорецепторних зон. За цих умов протягом пер- |
встигають пропустити всю викинуту кров, тому |
ших 15 серцевих скорочень відбувається збільшен- |
стінки їх розтягуються. Під час діастоли стінки |
ня ЧСС, зумовлене зниженням тонусу вагуса, а |
віддають нагромаджену енергію, спадаються, |
приблизно з 30-го удару вагусний тонус віднов- |
141
люється і стає максимальним. Через 1–2 хв після переходу в ортостатичне положення відбуваєть- ся викид катехоламінів і підвищується тонус сим- патичного відділу АНС, що зумовлює почасті- шання ЧСС і збільшення периферичного опору, і лише потім активується ренин-ангіотензин-аль- достероновий механізм.
2)Гіпердіастолічний тип реагування, пов’я- заний з порушеннями венозного відтоку.
10.1) Ортостатична проба навантаження за- стосовується, в першу чергу, для оцінки реактив- ності симпатичного і парасимпатичного відділів АНС у регуляції діяльності серця і виявлення то- лерантності до різких змін положення тіла за умов професійної діяльності. Під час переходу з горизонтального положення у вертикальне змен- шується надходження крові до правих відділів серця. За цих умов центральний об’єм крові зни- жується на 20 %, хвилинний об’єм — на 1,0– 2,7 л/хв. Таким чином, знижується АТ, що є по- тужним подразником барорецепторних зон. За цих умов протягом перших 15 серцевих скорочень відбувається збільшення ЧСС, зумовлене знижен- ням тонусу вагуса, а приблизно з 30-го удару вагусний тонус відновлюється і стає максималь- ним. Через 1–2 хв після переходу в ортостатичне положення відбувається викид катехоламінів і підвищується тонус симпатичного відділу АНС, що зумовлює почастішання ЧСС і збільшення периферичного опору, і лише потім включається ренін-ангіотензин-альдостероновий механізм.
2)Гіподіастолічний тип реагування.
3)Недостатність симпатичної ланки регуляції.
11.1) За умов стійкої артеріальної гіпертензії відбувається адаптація барорецепторів, внаслі- док чого імпульсація з них не надходить у суди- норуховий центр і АТ залишається на високому рівні.
2)Депресорні (аортальні) нерви: лівий почи- нається прямуючими до центра нервовими волок- нами від розташованих у дузі аорти рецепторів, правий — від барорецепторів правої підключич- ної артерії. Обидва нерви у складі горлових нервів ідуть до вузлуватих гангліїв блукаючих нервів, а звідти — до довгастого мозку. Ними поширюється імпульсація за умов зміни АТ.
3)За умов ненадходження збудження від ба- рорецепторів відбувається гальмування цент- ральних нейронів блукаючого нерва і клітин, що впливають на спінальні центри. За принципом почергової взаємодії збуджуються центри довга- стого мозку, що викликає посилення роботи сер- ця і зменшення просвіту судин, внаслідок чого підвищується АТ.
12.Після першого перерізання АТ знизиться, оскільки буде перерваний зв’язок між головним судиноруховим центром у довгастому мозку і місцевими центрами у бічних рогах спинного мозку. У результаті відбудеться різке розширен- ня судин і падіння АТ. Повторне перерізання не дає ефекту, оскільки зв’язок вже перерваний.
13.Рецептори каротидного синуса беруть участь у процесах саморегуляції АТ, сприяючи його зниженню за умов попереднього підвищен- ня, і навпаки. У нашому випадку ми подразнює-
мо рецептори каротидного синуса штучно підви- щеним тиском. Це призведе до зниження АТ у ве- ликому колі.
14. Якщо ЧСС збільшилася і за цих умов зрос- ла величина венозного повернення, отже, за оди- ницю часу судинами почало протікати більше крові. Якщо так, то і тиск у великому колі підви- щиться. Таке підвищення могло виникнути у відповідь на зниження тиску в судинах каротид- ного синуса. Отже, в експерименті тиск у суди- нах каротидного синуса знижували, що спричи- нило рефлекторне підвищення тиску у великому колі.
8.8 ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ
РЕГІОНАЛЬНОГО КРОВОТОКУ
Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів мікроциркуляції та особливостей регіонального кровотоку необхідне для розумін- ня процесів підтримки гомеостазу за умов дії різних нервових і гуморальних факторів і, у разі потреби, цілеспрямованого впливу на кровотік у різних органах і системах.
Мета заняття. Знати:
1.Механізми впливу факторів нервової та гу- моральної регуляції на кровопостачання різних органів і систем.
2.Методику дослідження артеріального пуль- су й оцінку його властивостей за різних функці- ональних станів.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Фізіологічніособливостірегіональногокрово- обігу:
а) легеневого; б) коронарного; в) мозкового; г) печінкового; д) ниркового.
2.Артеріальний і венозний пульс, основні ха- рактеристики. Сфігмограма. Флебограма.
3.Мікроциркуляція. Морфофункціональна характеристика судин мікроциркуляторного рус- ла.
4.Рух крові у капілярах, його особливості, кров’яний тиск у капілярах.
5.Фізіологічна характеристика ємнісних су- дин. Депо крові, його відносність.
6.Фактори, що забезпечують рух крові суди- нами. Особливості руху крові венами.
7.Венозне повернення крові до серця.
8.Кровообіг плода. Зміни кровообігу після народження.
9.Вікові особливості кровообігу і його регу-
ляції.
Питання до письмової відповіді:
1. Опишіть фізіологічні особливості регіональ- ного кровообігу: легеневого, коронарного, моз- кового, печінкового і ниркового.
142
2.Механізми обміну води і речовин між кро- в’ю і тканинами.
3.Опишіть фактори, які забезпечують рух крові судинами.
4.Опишіть основні механізми венозного по- вернення крові до серця.
5.Намалюйте схему кровообігу плода.
6.Опишіть вікові зміни механізмів регуляції кровотоку в людей різного віку.
Програма практичної роботи на занятті: спо-
стереження венозного кровотоку.
Методика дослідження венозного кровотоку
Основна функція венозної системи — це по- вернення крові до серця, тому кров венами тече
внапрямі від периферії до центру, до серця. Цьо- му сприяють такі фактори, як залишкова сила серця, негативний тиск у грудній порожнині та самому серці під час діастоли, скорочення скелет- ної мускулатури, а також наявність у венах кла- панів, що перешкоджають зворотному потоку крові від серця. Цей дослід відтворює один з ори- гінальних експериментів Гарвея.
Для роботи необхідний сфігмоманометр. Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На голу руку вище за
ліктьову ямку накладають манжету сфігмомано- метра і за допомогою гумової груші нагнітають
вманжету повітря до 40 мм рт. ст. При цьому на передпліччі ясно виступають вени, на яких мож- на відмітити стовщення, — це місця розташуван- ня клапанів. Притискують один палець до однієї вени і дивляться, як дистальна ділянка вени на- брякає, а проксимальна (ближче до серця) спус- тошується. У набряклій ділянці добре помітні стовщення, що відповідають розташуванню кла- панів. Другим пальцем руки, залишаючи пер- ший у тому ж положенні, проводять веною так, щоб змістити кров у напрямі до зап’ястка. Ділян- ка вени між першим і другим пальцями спадаєть- ся, оскільки кров до неї не надходить. Ділянка вени під другим пальцем ближче до зап’ястка роз- бухає і в ній можна розрізнити клапан. Знявши другий палець, можна побачити, що ділянка, яка спалася, швидко заповнюється кров’ю, що йде від зап’ястка до плеча.
Результати роботи та їх оформлення. Від-
значте напрям кровотоку венами і роль клапанів. Замалюйте схему експерименту, відмітивши хре- стиком місця перетину судини, стрілкою — на- прям кровотоку після перетиснення.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1. У яких із нижчеперелічених судин найбіль- ша загальна площа поперечного перерізу?
A.Артерії
B.Артеріоли
C.Капіляри
D.Венули
E.Вени
2.Під час помірних фізичних навантажень зро- стають усі вказані показники кровообігу, окрім:
A. Загального периферійного опору судин B. ОЦК
C. ЧСС
D. Об’єму систоли E. Капілярного тиску
3.Відповідно до схеми Старлінга проникнення води з капілярів у тканини буде тим більше, чим:
A. Нижча концентрація білків у плазмі
B. Вищий гідростатичний тиск у капілярах C. Нижчий гідростатичний тиск тканинної
рідини
D. Вища концентрація альбуміну в тка- нинній рідині
E. Усі відповіді вірні
4.Усі перелічені механізми збільшують дифуз- ний струм рідин, розчинених речовин і газів, окрім:
A. Збільшення дифузної відстані
B. Збільшення концентраційного градієнта крізь стінку капілярів
C. Зниження опору в артеріолах
D. Збільшення часу перебування в капілярах E. Збільшення площі поверхні капілярів
5.Що з нижчепереліченого не викликає дила- тацію артеріол у шкірі?
A. Підвищена температура тіла B. Гістамін
C. Брадикінін D. Речовина Р E. Вазопресин
6.Який критичний рівень кількості кисню у крові, від якого виникають набряки?
A. 10–15 мл О2/л крові B. 15–25 мл О2/л крові C. 25–55 мл О2/л крові D. 55–70 мл О2/л крові E. Усі відповіді невірні
7.У людини на нижній кінцівці лікар виявив набряк. Що може викликати набряки?
A. Аноксія B. Гістамін C. Адреналін
D. Ацетилхолін
E. Усі відповіді невірні
8.Якщо радіус судин, що формують загаль- ний периферійний опір, збільшується, то який з нижчеперелічених показників збільшується?
A. САТ крові B. ДАТ крові C. В’язкість крові D. Гематокрит
E. Кровотік у капілярах
9.У якій частині судинного русла найменша лінійна швидкість кровотоку?
A. Аорта B. Артерія
143