Материал: Физиология методички

8.У цієї людини можна чекати порушення процесу згортання крові, оскільки за умов циро- зу порушуються функції печінки, яка бере участь

упродукції багатьох факторів згортання крові. Час згортання повинен зростати.

9.Тромбоцитопенія. Оскільки тромбоцити бе- руть активну участь у всіх фазах згортання кро- ві, слід чекати збільшення часу згортання.

10.Час згортання відповідає нормі.

11.Здатність крові згущуватися знизиться, ос- кільки Са2+ є активним і необхідним компонен- том системи гемостазу.

12.Стрес супроводжується різким збуджен- ням СНС і підвищенням здатності крові згущу- ватися. Останнє може призвести до тромбозу коронарних судин, особливо на тлі їх сильного спазму.

13.Можливо, що у людини згортальна систе- ма працює нормально, але за певних причин над- звичайно зросла активність протизгортальної си- стеми, що і призвело до уповільнення згортання.

14.Тромбін — фактор згортання. За умов його штучного введення згортання прискорюється, у відповідь активізується протизгортальна систе- ма. Під час введення тромбіну дрібними порція- ми ця система встигає впоратися з додатковим навантаженням, а під час швидкого введення ве- ликої дози — ні, тому гине перша тварина.

15.Атеросклеротичні бляшки роблять поверх- ню судин жорсткішою, змінюють її властивості. Це підвищує ймовірність руйнування тромбо- цитів і еритроцитів, що є поштовхом до початку процесу гемокоагуляції.

7.5. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУП КРОВІ

Мотиваційна характеристика теми. Знання вчення про групи крові необхідне для розуміння принципів переливання крові та методів прове- дення проб сумісності перед переливанням.

Мета заняття. Знати:

1.Характеристику групових систем крові.

2.Фізіологічні механізми, які лежать в основі проведення проб перед переливанням крові.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Види антигенних систем крові та їх харак- теристика.

2.Клінічне значення антигенних систем АВ0

іRh.

3.Умови розвитку реакції гемаглютинації.

4.Сучасні вимоги до переливання крові.

5.Проби перед переливанням крові, їх по- слідовність.

6.Визначення груп крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток і цоліклонів.

7.Визначення резус-належності, значення за умов вагітності та під час переливання крові.

Питання до письмової відповіді:

1.Перелічіть антигенні системи крові.

2.Напишіть номенклатурні назви груп крові антигенних систем АВ0 і Rh.

3.Опишіть характеристики аглютинінових систем АВ0 і Rh.

4.Опишіть методики визначення груп крові за системою АВ0.

5.Опишіть методики визначення Rh-належ- ності людини і визначення антитіл Rh- у крові резус-негативних людей.

6.Опишіть проби, які необхідно проводити, перш ніж перелити кров.

7.Охарактеризуйте стандартні сироватки і цоліклони.

8.Запишіть можливі реакції під час визначен- ня груп крові за допомогою стандартних сиро- ваток і цоліклонів.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Визначення групи крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток.

2.Визначення групи крові за системою АВ0 за допомогою цоліклонів.

3.Визначення груп крові за системою Rh (D) за допомогою анти-D-моноклональних антитіл.

4.Експрес-методика визначення груп крові за системою AB0 + D за допомогою моноклональ- них антитіл.

5.Ознайомлення із заходами, що проводять- ся перед переливанням крові.

Методика визначення груп крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток

Стандартні сироватки — це очищена у фаб- ричних умовах плазма донорів різних груп крові, що не містить фібриногену, з високою концент- рацією антитіл до одного або кількох антигенів однієї групової системи.

Для роботи необхідні: скарифікатори, дві скляні палички, стандартні сироватки I–IV груп, планшет із нанесеними на нього позначками аг- лютинінів сироваток і спеціальними заглиблен- нями, ватні кульки, спирт, спеціальний капіляр.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. На поверхню кожного заглиблення відповідно до позначок наносять велику краплю стандартної сироватки відповід- ної групи (дві серії кожної групи в два ряди). Для взяття сироваток з ампул застосовують спеціальні скляні палички. Не можна допуска- ти змішування сироваток. Отримують кров з пальця і чистим кінцем палички вносять крап- лю крові (у 10 разів меншу за об’ємом) до кож- ної з крапель сироваток. Для кожної краплі крові використовують інші (чисті) скляні палич- ки. Злегка похитуючи тарілку протягом 5 хв, спостерігають за краплями. Аглютинація по- мітна у формі дрібних червоних крупинок, що поступово збільшуються в розмірах на тлі суміші, що яснішає. На 4-й хвилині до кожної краплі, де спостерігається аглютинація, дода- ють краплю фізіологічного розчину. На основі наявності або відсутності аглютинації роблять висновок про групу досліджуваної крові. Гру- па 0 (I) містить лише аглютиніни α і β, група А (II) — аглютиніногени А і аглютиніни β, група В (III) — аглютиніногени В і аглютиніни α, гру-

1.Якщо аглютинація не спостерігається в жодній з досліджуваних крапель, це свідчить про відсутність аглютиніногенів в Ер досліджуваної

крові, отже, кров належить до групи I (0). Це підтверджується наявністю аглютинінів α і β в досліджуваній плазмі (сироватці) за результата- ми позитивної реакції аглютинації із стандартни- ми Ер груп А (II) і В (III).

2.Якщо аглютинація сталася лише з цолікло- ном Анти-А, досліджувані Ер належать до гру-

пи А (II). Це підтверджується наявністю аглю- тинінів β в досліджуваній плазмі (сироватці) за результатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними Ер груп В (III).

3.Якщо аглютинація сталася лише з цолікло- ном Анти-В, досліджувані Ер належать до гру- пи В (III). Це підтверджується наявністю аглю- тинінів у досліджуваній плазмі (сироватці) за ре- зультатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними Ер груп А (II).

4.Якщо аглютинація сталася як з цоліклоном Анти-А, так і з цоліклоном Анти-В, досліджувані Eр належать до групи АВ (IV). Це підтверджуєть- ся відсутністю аглютинінів у досліджуваній плазмі (сироватці) за результатами негативної реакції аглютинації зі стандартними Eр груп А

(II)і В (III).

Методика визначення груп крові за системою Rh (D) за допомогою анти-D-моноклональних антитіл

Для роботи необхідні: скарифікатори, скляна паличка, анти-D-моноклональні антитіла, план- шет, бавовняні кульки, спирт, спеціальний капіляр.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На тарілку нанести

1 краплю анти-D-моноклональних антитіл і

1 краплю досліджуваної крові у співвідношенні

10 : 1, змішати скляною паличкою і спостерігати впродовж 2,5 хв. Після закінчення даного часу в краплі крові з позитивними до Rh еритроцита- ми спостерігається аглютинація, наявність якої оцінюється візуально. Наявність аглютинації вказує на те, що зразок досліджуваної крові по- зитивний щодо резусу. Якщо крапля суміші за- лишається рівномірно забарвленою і не спосте- рігаються ознаки аглютинації, досліджувана кров є негативною до резусу.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати визначення досліджу- ваної групи крові.

Експрес-методика визначення груп крові за системою АВ0 + D за допомогою моноклональних антитіл

Методика рекомендується для визначення груп крові за системою А, В, 0 і Rh (D) за умов необхідності визначення групи крові безпосеред- ньо перед переливанням. Результати на картках можуть зберігатися у місці визначення за умов кімнатної температури.

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, 0,9%-й розчин натрію хлори- ду, дозувальні піпетки, дві скляні палички, карт- ки з моноклональними антитілами.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. За допомогою дозуваль- них піпеток помістити одну краплю 0,9%-го роз- чину натрію хлориду і одну краплю крові в зони визначення й автоконтролю. За допомогою чис- тих кінців скляних паличок ретельно змішати кров із висушеними антисироватками в кожно- му полі до утворення гомогенної реакційної маси. Коловими рухами картки протягом 30 с добитися перемішування реакційної суміші та здійснення реакції.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати визначення досліджу- ваної групи крові. Залишити картку за кімнат- ної температури до повного висихання. Після ви- сихання для адекватного довготривалого збері- гання накрити картку прозорою самоклеючою плівкою.

Заходи, що проводяться перед переливанням крові:

1.Визначення групової сумісності крові реци- пієнта і донора.

2.Визначення індивідуальної сумісності крові реципієнта і донора.

3.Визначення сумісності крові реципієнта і донора за системою Rh (D).

4.Визначення біологічної сумісності крові ре- ципієнта і донора.

Переливання крові починають з біологічної проби, яку виконують таким чином: струминно переливають 10–15 мл крові (еритроцитарної маси, суспензії, плазми), потім упродовж 3 хв спостерігають за станом реципієнта. За відсут- ності характерних ознак несумісності (приско- рення пульсу і дихання, затримка дихання, гіпе- ремії обличчя, зниження АТ тощо) повторно вво- дять 10–15 мл крові (еритроцитарної маси, сус- пензії, плазми) і впродовж 3 хв спостерігають за станом реципієнта. Цю процедуру повторюють тричі. Відсутність реакції після триразової пере- вірки дає право продовжувати переливання. У разі несумісності крові необхідно негайно припи- нити її введення, аби запобігти розвитку гемо- трансфузійного шоку.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Резус-конфлікт під час вагітності виникає за таких умов:

A. Наявність резус-фактора у матері та від- сутність у батька і плода

B. Наявність резус-фактора в матері і плода за його відсутності у батька

C. Відсутність резус-фактора в матері, батька, плода

D. Наявність резус-фактора у батька і плода за його відсутності у матері

E. Наявність резус-фактора в матері, батька і плода

2.Жінка надійшла до клініки з діагнозом ва- гітність 11–18 тиж. Загроза переривання. Яка вірогідна причина стану даної людини?

5.Який можливий результат у разі непра- вильного вибору і змішування донорських Ер з плазмою реципієнта?

А. Відсутність аглютинації В. Аглютинація еритроцитів донора С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

6.Який можливий результат у разі змішуван- ня донорських еритроцитів групи I (0) з плазмою реципієнта групи III (B)?

А. Аглютинація еритроцитів донора В. Відсутність аглютинації С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

7.Який можливий результат у разі змішуван- ня донорських еритроцитів групи III (B) з плаз- мою реципієнта групи I (0)?

А. Відсутність аглютинації В. Аглютинація еритроцитів донора С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

8.А (II) група крові за системою АВ0 вклю-

чає:

А. Аглютиніни α і β

В. Антигени А і В С. Антиген В і аглютинін α

D. Антиген А і аглютинін β Е. Нічого з вищепереліченого

9.АВ (IV) група крові за системою АВ0 вклю-

чає:

А. Аглютиніни α і β В. Антиген А і аглютинін β

С. Антиген В і аглютинін α D. Антигени А і В

Е. Нічого з вищепереліченого

10.0 (I) група крові за системою АВ0 включає: А. Аглютиніни α і β В. Антиген А і аглютинін β

С. Антиген В і аглютинін α D. Антигени А і В

Е. Нічого з вищепереліченого

Відповіді

1.А, 2.А, 3.С, 4.А, 5.В, 6.B, 7.В, 8.D, 9.D, 10.A.

Ситуаційні завдання

1. Пацієнтові К. (28 років) за медичними по- казаннями необхідне переливання крові. Під час визначення групової і Rh-належності крові паці- єнта з’ясовано: кров II (A) Rh+. Враховуючи ре- зультати лабораторних аналізів, людині було перелито 150 мл крові групи II (A) Rh+. Проте че- рез 40 хв після переливання у хворого виникли гемотрансфузійні реакції: підвищилася темпера-

тура до 38 °С, дихання і пульс почастішали, з’я- вилися задишка, озноб, головний біль, болі в по- переку; АТ = 160/100 мм рт. ст. Поясніть:

1)Які ймовірні причини гемотрансфузійних реакцій?

2)Що необхідно було зробити, аби запобігти подібній реакції організму?

3)Назвіть правила переливання крові.

2.За медичними показаннями людині по- трібне переливання 200 мл суцільної крові. При визначенні групової належності крові пацієнта

—позитивна реакція, тобто аглютинація ерит- роцитів спостерігалася з цоліклоном Анти-В і не- гативна — з цоліклоном Анти-А. Визначення ре- зус-фактора за експрес-методом з допомогою цо- ліклону анти-D показало наявність аглютинації. Поясніть:

1) До якої групи крові за схемою АВ0 нале- жить досліджувана кров?

2) Дайте рекомендації за групою (за системою АВ0) і резус-належністю донорської крові, яку не- обхідно перелити пацієнтові.

3) Перелічіть правила переливання крові.

3.Перед проведенням операції у пацієнта ви- значили групову і резус-належність крові. При визначенні групової належності крові реакція аглютинації спостерігалася з цоліклоном Анти-А

іАнти-В. Визначення Rh-належності за допомо- гою експрес-методу з використанням цоліклону анти-D показало відсутність реакції аглюти- нації. Поясніть:

1) Яка група крові і резус-належність у паці- єнта?

2.Яку кров треба мати на випадок можливо- го переливання під час операції?

3) Які ще проби проводять перед гемотранс- фузією (переливанням крові)?

4.Поясніть, які групи крові можна перелити пацієнтові, якщо аглютинація його Ер сталася в стандартній сироватці 0 (I) і В (ІІІ) груп.

5.Поясніть, яка група крові у пацієнта, якщо аглютинація його еритроцитів сталася в стан- дартних сироватках 0 (I), А (II) і В (III) груп.

6.Кров батька Rh+, матері Rh-. Перша вагіт- ність. Поясніть, чи існує небезпека Rh--конфлік- ту матері і плода, якщо плід має Rh+ кров.

7.Батько має Rh- кров, мати Rh+. У плода ре- зус-фактора немає. Поясніть, чи існує небезпека резус-конфлікту матері і плода.

8.Людині з Rh- кров’ю за життєвими пока- заннями перелили свіжу кров першої групи. Лю- дина загинула за умов гемотрансфузійного шоку. Поясніть, що стало причиною смерті. У чому полягала помилка лікаря?

9.Жінка з Rh- кров’ю вагітна Rh+ плодом. Вагітність перша. Дитина народилося здоровою. Через кілька місяців після пологів за життєвими показаннями жінці була перелита одногрупна за системою АВ0 кров, проте жінка загинула за умов гемоперфузійного шоку. Поясніть, що мог- ло стати його причиною.

10.Під час дослідження групової належності крові у людини аглютинація сталася у стандарт- них сироватках А (II) і В (III) груп і відсутня у си- роватці I групи. Зробіть висновок і поясніть.