Материал: Физиология методички

3.Електрофореграма відповідає нормі: альбу-

міни — 60–65 %; глобуліни — 35–40 %; α1 — 4– 5 %; α2 — 7–8 %; β — 9–10 %; γ — 14–15 %.

4.Розчин B, оскільки він задовольняє вимо- гам ізотонічності й ізоіонічності. Розчин А гіпер- тонічний.

5.Осмотичний тиск зросте, оскільки в нормі концентрація Na+ дорівнює 140–160 ммоль/л.

6.Збільшення кількості ретикулоцитів у пери- феричній крові є ознакою омолоджування її клітинного складу. Молоді Ер стійкіші до гемо- літичних дій. Отже, в даному випадку станеться зміщення кислотної стійкості вправо, а осмотич- ної — у бік більш гіпотонічних розчинів.

7.У морській воді міститься велика кількість солей, вона гіпертонічна. Нирки людини не в змозі компенсувати різке збільшення осмотично- го тиску крові.

8.Необхідно підвищити лужні резерви (бу- ферну ємність) крові загальноприйнятими в клініці методами.

9.У крові даної людини визначається підвище- ний вміст цукру. Інші показники знаходяться в межах норми. Такий аналіз крові може бути після вживання в їжу великої кількості цукру або за умов недостатності функцій підшлункової залози.

10.Дробне кровопускання активізувало син- тезувальний для еритропоетину апарат нирок і еритропоез посилився, що привело до відновлен- ня кількості Ер в крові.

11.Ні, оскільки КП свідчить лише про міру насичення кожного еритроцита гемоглобіном.

12.По відношенню до маси тіла в новонаро- дженого кількість крові становить 15 %, що дорів- нює в даному випадку 540 мл. Об’єм усіх ери- троцитів становить 70 % від 540 мл, тобто 378 мл. Кількість усіх Ер — 17·1012 /л, тобто об’єм одного еритроцита — 220 мк3.

13.Кров належить новонародженій дитині.

14.У даному випадку в 1 мм3 крові міститься 6 млн еритроцитів. Така кількість може бути у новонародженого.

15.Зменшення кількості й об’єму еритроцитів спостерігається у віці 4,6 міс., що пов’язано з не- стачею заліза.

16.Більше 2 років.

17.Кров належить новонародженій дитині.

18.У дворічному віці нормальна кількість Ер

4,5·1012 /л; Ht — 34–35 %. У даному випадку спо-

стерігається виражений еритроцитоз і згущуван- ня крові, що може бути пов’язане з великою втратою рідини організмом.

19.Показники крові відповідають віковій

нормі.

20.Серпоподібні еритроцити застрягають у капілярах, утворюючи тромби з подальшим їх гемолізом, внаслідок чого і виникає анемія.

21.Лецитиназа розщеплює молекули ліпідів,

зяких складаються мембрани Ер. Загибель на- стає через масовий гемоліз еритроцитів (гемолі- тична анемія).

22.Необхідно запитати пацієнта, чи не па- лить він. Підвищені кількості карбоксигемоглобі- ну можуть бути виявлені в крові у активних курців.

23.Кров за елементарним складом від будь- якої речовини відрізняється великим вмістом гемоглобіну, до складу якого входить залізо. Якщо у попелі виявляється підвищений вміст за- ліза, це означає, що на одязі була кров.

24.Кількість еритроцитів нижча за норму.

25.Середній вміст Нb в еритроциті становить:

СГЕ = 150 г/л / 5,5·1012 /л = 27,3·1012 г = 27,3 пг.

Унормі СГЕ дорівнює 26–36 пг (нормохромні еритроцити).

26.Середній вміст Нb в еритроциті становить:

СГЕ = 129 г/л : 4,7·1012 /л = 27,3·1012 г = 27,3 пг.

Унормі СГЕ дорівнює 26–36 пг (нормохромні еритроцити).

27.Середній об’єм еритроцитів = 0,46 : 5·1012 = = 0,092·1012 /л = 90 мкм3, оскільки 1 л = 106 мкм3.

28.Середня концентрація Нb в еритроциті = = 150 г/л : 0,45 = 333 г/л.

29.Середній вміст Нb в еритроциті становить: 135 г/л : 8·1012 /л = 16,9·10–12 г = 16,9 пг. Середня концентрація Нb в еритроциті = 135 г/л : 0,60 = = 225 г/л. Середній об’єм еритроцитів дорівнює 75 мкм3. Спостерігається гіпохромний стан ерит- роцитів і їх мікроцитоз.

30.Середній вміст Нb в еритроциті становить

160 г/л : 5,0·1012 /л = 32·10–12 г = 32 пг. Середня концентрація Нb в еритроциті = 160 г/л : 0,50 = 320 г/л. Середній об’єм еритроцитів = 0,50 : 5·1012 = 100 мкм3. Відмічаються явища макроцитозу.

31.Середній вміст Нb в еритроциті становить

180 г/л : 4,5·1012 /л= 40·10–12 г = 40 пг. Середня кон-

центрація Нb в еритроциті = 180 г/л : 0,55 = = 327 г/л. Середній об’єм еритроцитів = 0,55 : : 4,5·1012 /л = 129 мкм3. Спостерігається гіперхром- ний стан еритроцитів.

32.Ер — 5,5·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 180 г/л; КП — 1,09; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109; лейкоцити — 6,0·109.

33.Ер — 3,0·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 76 г/л; КП — 0,85; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109; лейкоцити — 11·109.

34.Ер — 2,6·1012; ретикулоцити — 0; Hb — 140 г/л; КП — 1,78; Ht — 45 %; ШОЕ — 3 мм/год;

тромбоцити — 250·109.

35.Концентрація Нb у крові в даному випад- ку складатиме 165 г/л, а в усій крові його буде

247,5 г.

36.Дані показники знижуються.

37.Збільшення кількості білірубіну може відбу- ватися за умов масивного гемолізу Ер, під час захворювання паренхіми печінки, а також за умов механічного закупорювання загальної жовчної протоки.

38.Якщо прийняти, що в організмі 7 % від маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг її 5,6 л. В умові завдання сказано, що цир- кулює 80 % усієї крові, тобто 4,48 л. Якщо у 1 л крові міститься 6·1012 Ер, то в циркулюючій крові даної людини їх 26,88·1012.

39.КП = 140·3 : 550 = 0,76, що відповідає гіпохромії.

40.Кількість крові у даної людини 4,9 л. Ге- моглобіну в ній 4,9 л · 150 г/л = 735 г. Врахову-

ючи, що 1 г Нb може зв’язати 1,34 мл O2, загаль- на КЄК — 984,9 мл О2, а загальна кількість

кисню, яка може бути зв’язана її кров’ю, — 19,37 мл О2.

41.КП = 120·3 : 400 = 0,9, що відповідає нормі.

42.Якщо прийняти, що в організмі 7 % маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг

її5,6 л. Циркулює 80 % усієї крові, тобто 4,5 л.

Тому 30·1012 : 4,5 л = 6,66·1012 /л.

43.У крові курців виявляються значні кіль- кості карбоксигемоглобіну (спектральний ана- ліз). Палити дійсно шкідливо!

44.133 г/л : 4·1012 = 33,2·10–12 г = 33,2 пг.

45.У щура посилиться еритропоез.

46.Ні, немає, оскільки необхідні дані про кількість еритроцитів.

47.У дитини 2 років у нормі в 1 л крові міститься 4,6·1012 Ер, Ht дорівнює 36–39 %. У да- ному випадку відмічається еритроцитоз і, можли-

во, збільшення середнього об’єму еритроцитів (макроцитоз), яке можна розрахувати так: 0,6 л :

:6·1012 /л = 100 мкм3 = 0,0001 /л.

48.Кров належить новонародженому.

49.Норма або вище за норму.

50.Анемія, макроцитоз, які характерні для В12 недостатності.

51.КЄК зросла на 21,44 мл О2, оскільки в 1 л

крові міститься 160 г Hb; 160·1,34 = 21,44 мл O2.

52.Загальна кількість крові — 5,6 л (7 % від

маси тіла). Загальна кількість кисню, яка може бути зв’язана його кров’ю: 5,6 л·150 г/л ·1,34 мл

2= 1,125 мл.

53.Якщо прийняти, що в організмі 7 % маси тіла припадає на кров, то у людини масою 80 кг

її5,6 л, циркулює 80 % усієї крові, тобто 4,5 л. Якщо 4,5 л · (6·1012 /л), то в циркулюючій крові міститься 27·1012 Ер.

54.Результати свідчать про наявність абсо-О

лютної еозинофілії та лімфопенії, зрушення фор- мули вліво.

55.Лейкоцитарна формула: еозинофілів — 1,7 %; базофілів — 0,3 %; нейтрофілів — 100 %; лімфоцитів — 25 %; моноцитів — 6 %.

56.Еритропенія, анемія з гіперхромними Ер, лейкопенія і ШОЕ вищі за норму, що свідчить про запальний процес. Середній вміст Hb в Ер стано-

вить: СГЕ = 71 г/л · 1,8·1012 = 39,4·10–12 г = 39,4 пг.

57.Якщо цей аналіз належить жінці, то мож-

на, окрім запального процесу (лейкоцитоз, збільшення ШОЕ), відзначити наявність еритро- пенії з нормальним вмістом Hb в Ер.

58. Еритропенія, анемія, гіпохромія (гіпо- хромні еритроцити): середній вміст Hb в Ер

(СГЕ) становить: 63 г/л : 3,1·1012 = 20,3·10–12 г =

=20,3 пг.

59.Якщо цей аналіз належить жінці, то мож- на, окрім запального процесу (збільшення ШОЕ), відзначити наявність еритропенії з нормальним

вмістом Hb в еритроцитах: середній вміст Hb в

Ер становить: 120 г/л : 3,6·1012 /л = 33,3·10–12 г =

=33,3 пг.

60.Якщо цей аналіз належить чоловікові, то можна відзначити наявність еритропенії з гіпер-

хромним станом еритроцитів: середній вміст Hb в еритроциті становить: 130 г/л : 2,7·1012 = 48,1×

× 10–12 г = 48,1 пг.

Глава 8. СИСТЕМА

КРОВООБІГУ

Конкретні цілі:

1.Пояснювати фізіологічні властивості серце- вого м’яза, який забезпечує його насосну функ- цію (автоматизм, збудливість, провідність, ско- ротність), на основі аналізу електрокардіограми, хвилинного об’єму кровотоку (ХОК) і механізми їх регуляції.

2.Пояснювати насосну функцію серця на ос- нові тривалості серцевого циклу, його структу- ри (послідовність і тривалість його фаз і періодів), величини ХОК, тиску крові в камерах серця, в аорті та легеневій артерії, параметрів тонів сер- ця.

3.Аналізувати діяльність серця як насоса і ро- бити висновки про механізми регуляції.

4.Аналізувати основні параметри кровообі- гу і робити висновки про стан кровоносних су- дин (судин високого тиску, опору, об’ємних, ємнісних). Аналізувати механізми регуляції то- нусу артеріальних і венозних судин.

5.Аналізувати стан судин мікроциркулятор- ного русла і робити висновки про стан фізіоло- гічних механізмів обміну рідини на рівні крово- носних і лімфатичних капілярів.

6.Аналізувати параметри кровообігу і робити висновки про механізми системного кровообігу.

7.Аналізувати стан кровообігу і механізми його регуляції у людини під час виконання функ- ціональних проб (за умов зміни положення тіла, під час фізичного навантаження).

8.Пояснювати особливості регіонального кро- вообігу (коронарного, мозкового, легеневого, че- ревного) і робити висновки про стан кровонос- них судин.

9.Аналізувати вікові зміни параметрів крово- обігу і робити висновки про стан фізіологічних властивостей серця як насоса, функції кровонос- них судин і механізми їх регуляції.

10.Пояснювати фізіологічні методи досліджен- ня системи кровообігу: визначення ХОК, артері- ального і венозного тисків, пульсу, реєстрації електрокардіографії (ЕКГ), фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ).

8.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВООБІГУ. ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА

Мотиваційна характеристика теми. Знання властивостей, функцій кардіоміоцитів і механізмів їх збудження, скорочення і розслаблення необхід- не для розуміння процесів функціонування міо- карда, який забезпечує кровопостачання функ- ціональних систем організму, що підтримують нормальний рівень метаболічних процесів у тка- нинах.

Мета заняття. Знати:

1. Властивості та функції робочих кардіоміо- цитів і кардіоміоцитів провідної системи.

2. Особливості механізмів збудження, скоро- чення і розслаблення міокарда.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Загальна характеристика системи крово- обігу, її роль в організмі.

2.Будова серця та його функції.

3.Будова і функції серцевого м’яза.

4.Фізіологічні властивості серцевого м’яза, їх особливості та відмінності від скелетного м’яза.

5.Процес збудження в кардіоміоцитах, іонні механізми збудження, їх відмінності від збуджен- ня скелетних м’язових волокон.

6.Співвідношення рефрактерних фаз з фаза- ми скорочення серцевого м’яза.

7.Механізми скорочення і розслаблення кар- діоміоцитів.

8.Автоматія серця, будова провідної системи,

їїфункціональні властивості, градієнт автоматії.

9.Відмінності будови фізіологічних властиво- стей міоцитів провідної системи від робочих кар- діоміоцитів (наявність автоматії, рівень збудли- вості, швидкість проведення збудження, ско- ротність).

10.Потенціал дії атипових кардіоміоцитів во- дія ритму серця — синоатріального вузла, його відмінності від МПД робочих кардіоміоцитів (іонні механізми виникнення, параметри і форма МПД).

Питання до письмової відповіді:

1.Намалюйте схему великого і малого кола кровообігу.

2.Намалюйте схему будови серця:

—укажіть, з якої тканини складаються його стінки і перегородки;

—позначте на схемі розташування клапанів серця і судин;

—укажіть на схемі вузли і пучки провідної системи.

3.Опишіть функції провідної системи і по- ясніть, що таке градієнт автоматії.

4.Опишіть роль кожного відділу провідної си- стеми, зміну ступеня автоматії за ходом провідної системи, фізіологічне значення кожного відділу.

5.Складіть таблицю основних відмінностей серцевого і скелетного м’язів. Опишіть відмінності іонних механізмів виникнення МПД.

6.Складіть таблицю відмінностей атипових і робочих кардіоміоцитів. Опишіть відмінності іон- них механізмів виникнення ПД.

7.Намалюйте співвідношення фаз скорочен- ня, фаз потенціалу дії і фаз зміни збудливості сер- цевого і скелетного м’язів за умов збудження.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження варіабельності частоти серцевих ско- рочень у спокої у здорових людей з побудовою кривої нормального розподілу даної ознаки.

Методика дослідження

Відомо, що ЧСС визначається автоматичною активністю різних відділів провідної системи міо- карда. За нормальних умов головним водієм рит- му є синоатріальний вузол, активність якого ста- новить 65–85 імпульсів за 1 хв. Зробити висно- вок про те, чи є процес імпульсної активності нор-

мальним або патологічним, можливо лише під час порівняння результатів конкретного дослі- дження з даними, отриманими за умов обстежен- ня здорового організму, тобто так званими нор- мальними величинами. Проте нормальна вели- чина не може бути виражена тільки одним циф- ровим значенням. Під час реєстрації якого-не- будь параметра в групі здорових людей завжди буде виявлений деякий розкид його цифрових значень. Більше того, існує певний зв’язок зна- чення параметра і частоти його виявлення в групі, що підпорядковується закону нормально- го розподілу. У клінічній практиці необхідно вра- ховувати, що відповідно до кривої нормального розподілу в популяції, є деяка кількість здорових людей, для яких індивідуальні нормальні показ- ники відрізняються від загальноприйнятих і, не- зважаючи на їх невідповідність затвердженим нормам, це не свідчить про патологічний процес в організмі досліджуваного.

Для роботи необхідні: секундомір, стілець.

Об’єкт дослідження — група здорових людей. Проведення роботи. У кожного випробовува- ного з групи здорових людей визначають зна- чення ЧСС за одних і тих самих умов. Для цьо- го випробовуваному пропонують сісти на стілець і утриматися від активних фізичних рухів протя- гом 1 хв. Після цього експериментатор знаходить пульс на променевій артерії та підраховує кіль- кість серцевих скорочень протягом 1 хв. Дослі- дження проводять у групі, яка складається не

менше ніж із 12 осіб (здорових студентів).

Результати роботи та їх оформлення. Побу-

дуйте криву нормального розподілу досліджува- ної ознаки. Для цього за віссю абсцис позначте показник пульсу, а за віссю ординат — частоту виявлення цих значень. Зверніть увагу на фор- му кривої.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.На ізольованому серці тварини вивчали швидкість проведення збудження різними його час- тинами. Де була визначена найменша швидкість?

A.В атріовентрикулярному вузлі

B.У кінчику пучка Гіса

C.У волокнах Пуркіньє

D.У міокарді передсердя Е. У міокарді шлуночків

2.Під час трансплантації серця визначають життєздатність клітин міокарда. Визначення яко- го з цих параметрів міокарда є найважливішим?

A.Температури серця

B.МПС кардіоміоцитів

C.Вмісту О2 в судинах серця

D.Концентрації іонів Са2+ у міофібрилах

E.Концентрації іонів Са2+ у судинах серця

3.В умовах експерименту під впливом хімічної речовини в м’язах послабшала реакція Са2+-насо- са. Які явища спостерігатимуться за цих умов?

A.Тривале розслаблення

B.Тривале МПД

C.Потенціал спокою

D.Активація K+/Na+ насоса

E.Зміна швидкості поширення МПД

4. У спортсмена 20 років унаслідок постійно- го фізичного навантаження розвинулася функ- ціональна гіпертрофія лівого шлуночка серця. Який морфофункціональний процес є причиною цього?

A.Зміна кількості провідних кардіоміоцитів

A.Зміна кількості жирової тканини

B.Зміна кількості фібробластів

C.Зміна розміру клітин і кількості скоротли- вих органел

D.Зміна кількості сполучної тканини

5. Серце дає одиночні скорочення завдяки:

A.Наявності фази екзальтації

B.Скоротливій фазі відносної рефрактерності

C.Тривалій фазі абсолютної рефрактерності

D.Скоротливій фазі абсолютної рефрактер-

ності

E.Усі відповіді вірні

6.У пацієнта за умов обстеження виникла не- обхідність досліджувати скоротливу функцію міо- карда. Якою методикою можна скористатися?

A.Балістокардіографією

B.Електрокардіографією

C.Векторелектрокардіографією

D.Плетизмографією

E.Сфігмографією

7.На ізольованому серці кролика заблокува- ли Са2+ канали кардіоміоцитів. Які зміни серце- вої діяльності відбуваються внаслідок цього?

A.Сила скорочень

B.Частота скорочень

C.Частота і сила скорочень

D.Зупинка серця під час діастоли

E.Зупинка серця під час систоли

8.У якій фазі серцевого циклу всі клапани серця закриті?

A.Ізометричного скорочення

B.Асинхронного скорочення

C.Швидкого вигнання

D.Повільного вигнання

E.Активного наповнення

9.Людина приймає препарати, які блокують Сa2+ канали. На які процеси в міокарді вони впливають?

A.Збудливість

B.Електромеханічне сполучення

C.Провідність

D.Автоматизм

E.Сприйняття ритму

10.Під час реєстрації МПД кардіоміоцитів відбувається збільшення тривалості фази плато. Це пов’язано з:

A.Інактивацією повільних Ca2+ каналів

B.Активацією швидких Ca2+ каналів

C.Активацією каналів Na+

D.Активацією каналів K+

E.Активацією повільних Ca2+ каналів

Відповіді

1.А, 2.B, 3.А, 4.D, 5.C, 6.A, 7.C, 8.A, 9.B, 10.E.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Під час емоційного збудження ЧСС люди- ни 30 років досягає 112 уд/хв. Який відділ про- відної системи серця відповідає за ці зміни?

A. Волокна Пуркіньє B. Пучок Гіса

C. Атріовентрикулярний вузол D. Синоатріальний вузол

E. Ніжки пучка Гіса

2.Після перенесеної хвороби у дорослої люди- ни реєструється ЧСС 40 уд/хв. Який відділ про- відної системи серця забезпечує таку частоту?

A. Пучок Гіса

B. Пучок Бахмана C. Волокна Пуркіньє

D. Вузол Кіса — Флека

E. Вузол Ашоффа — Тавара

3.Унаслідок травми у пацієнта ушкоджено правий блукаючий нерв. Яке в цьому випадку можливе порушення серцевої діяльності?

A. Порушення автоматизму атріовентрику- лярного вузла

B. Порушення автоматизму синоатріального вузла

C. Порушення провідності в правому перед- серді

D. Блокада провідності в атріовентрикуляр- ному вузлі

E. Виникнення аритмії

4.Особливістю збудження кардіоміоцитів є: A. Спонтанна деполяризація діастоли мемб-

рани

B.Наявність плато реполяризації

C.Деполяризація міжшлуночкової перегород-

ки

D.Рефрактерність шлуночків

E.Компенсаторна пауза

5.Середня тривалість фази абсолютної ре- фрактерності в кардіоміоцитах становить:

A. 1–3 мс B. 4–8 мс C. 14–20 мс

D. 50–100 мс E. 250–270 мс

6.Велика тривалість МПД міокардіоцитів за- лежить від фази плато, зумовленої:

A. Продовженням часу активації Na+

B. Відкриттям Ca2+ каналів клітинної мембра- ни і струмом Са2+ всередину клітини