Материал: Физиология методички
муляції рухового нерва додавали подразнення симпатичних нервових волокон, що іннервують той самий м’яз. Поясніть:
1)Що при цьому спостерігали в досліді?
2)Чим зумовлений цей ефект?
3)Яка теорія була сформульована на підставі цього й інших аналогічних фактів?
2. Виявлено, що під час подразнення вагосим- патичного стовбура в жаби спочатку спостері- гається зменшення сили і ЧСС, аж до зупинки серця в діастолу. Потім відбувається відновлен- ня серцевої діяльності, причому якийсь час серце скорочується з більшою частотою і силою, ніж до подразнення вагосимпатичного стовбура. За умов подразнення вагосимпатичного стовбура після аплікації атропіну спостерігається збіль- шення сили і ЧСС. Поясніть:
1)Чим зумовлене початкове зменшення сили
іЧСС?
2)Чому після припинення подразнення ваго- симпатичного стовбура спостерігається посилен- ня скоротливої діяльності серця?
3)Чому при подразненні вагосимпатичного стовбура після аплікації не спостерігається вагус- ного гальмування?
3. Для зняття тахікардії в клінічній практиці
використовують фармакологічні препарати, що блокують β-адренорецептори (наприклад, про- пранолол). Поясніть:
1)Чому блокада β-адренорецепторів може зняти приступ тахікардії?
2)Чи можна застосовувати ці препарати на людях, схильних до бронхоспазмів?
3)Чи можна застосовувати ці препарати за умов зниженого АТ?
4. Для блокування нападів бронхіальної аст- ми, викликаної бронхоспазмом (задуха внаслідок зменшення просвіту бронхів і бронхіол за умов нормальної функції мукоцитів), іноді використо- вують адреналін. Поясніть:
1)Якими фізіологічними механізмами зумовле- ний ефект адреналіну в цьому випадку?
2)Чому перш ніж вводити адреналін, у люди- ни слід визначити величину АТ?
3)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?
5. В експерименті доведено, що координована моторика ШКТ (перистальтика, ритмічна сег- ментація тощо) зберігається навіть після пере- різання симпатичних і парасимпатичних нервів, що його іннервують. Поясніть:
1)Які механізми забезпечують збереження ко- ординованої моторики ШКТ у цьому випадку?
2)Який вплив на моторну функцію ШКТ в організмі мають симпатичний і парасимпатич- ний відділи АНС?
6. У практиці «швидкої допомоги» для блоку- вання нападу печінкової коліки, викликаної спазмом жовчовивідних шляхів, використовують речовини, що блокують мускаринові холіноре- цептори (М-холіноблокатори, наприклад, пла- тифілін). Поясніть:
1)Який фізіологічний механізм зумовлює ліку- вальний ефект М-холіноблокаторів у цьому ви- падку?
2)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?
7. В офтальмологічній практиці для розширен- ня зіниць використовують розчин атропіну, що
єМ-холіноблокатором. Поясніть:
1)Чому закапування розчину атропіну ви- кликає розширення зіниці?
2)Чи можуть при цьому спостерігатися зміни частоти й сили серцевих скорочень?
3)Чи може при цьому змінитися скоротлива функція скелетних м’язів?
8. Стеноз (звуження) воротаря шлунка мо- же бути викликаний або гіпертонусом муску- латури, або рубцевими змінами його стінок, що не диференціюються за рентгенограмою. Для уточнення діагнозу можна використати введен- ня атропіну, що є М-холіноблокатором. Пояс- ніть:
1)Який ефект спостерігатиметься після введен- ня атропіну, якщо стеноз був викликаний: гіпер- тонусом мускулатури? рубцевими змінами сті- нок?
2)Яке фізіологічне обґрунтування застосу- вання атропіну в цій ситуації?
3)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?
Відповіді до ситуаційних завдань
1.1) У досліді спостерігали відновлення праце- здатності м’яза.
2)Цей ефект зумовлений прямою дією СНС на обмін речовин м’язової тканини і не пов’язаний із судинними впливами.
3)Теорія Л. А. Орбелі про адаптаційно-тро- фічну функцію СНС. Відповідно до цієї теорії, СНС регулює обмін речовин, трофіку і збудли- вість органів і тканин організму.
2.1) Початкове зменшення сили і ЧСС зумов- лене впливом волокон блукаючого нерва.
2)Посилення скоротливої функції серця після припинення подразнення вагосимпатичного стовбура зумовлене впливом СНС. У складі ва- госимпатичного стовбура у жаби, крім преганг- ліонарних волокон блукаючого нерва (групи В),
єпостгангліонарні волокна симпатичних нервів (групи С). Мієлінізованими волокнами групи В збудження поширюється швидше, ніж волокна- ми групи С. Після припинення збудження медіа- тор АХ швидко інактивується ацетилхолінесте- разою, а НА ще продовжує діяти.
3)Атропін, будучи М-холіноблокатором, бло- кує проведення збудження на рівні інтрамураль- них парасимпатичних гангліїв, припиняючи в такий спосіб гальмівну дію блукаючого нерва на серце.
3.1) НА, що є медіатором у постгангліонар-
них закінченнях симпатичних нервів, взаємодіє з β-адренорецепторами міокарда, спричинюючи
збільшення ЧСС. Застосування неселективного β-адреноблокатора приводить до зниження ЧСС.
2)Немає. У гладких м’язах бронхів локалізо- вані β-адренорецептори, активація яких симпа-
59
тичними нервами призводить до розслаблення |
5.2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ АНС |
|
м’язів. Відповідно застосування β-адреноблока- |
У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ |
|
тора спричинює підвищення тонусу бронхів. |
ФУНКЦІЙ |
|
3) Немає. Застосування β-адреноблокатора |
|
|
спричинює зниження АТ. |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|
4. 1) У гладких м’язах бронхів локалізовані |
ролі АНС в регуляції вісцеральних функцій необ- |
|
β-адренорецептори, активація яких адреналіном |
хідне для розуміння механізмів фізіологічних про- |
|
призводить до розслаблення м’язів і зняття брон- |
цесів у організмі людини, що є необхідним для |
|
хоспазму. |
практичної роботи лікаря. |
|
2) Адреналін викликає збільшення АТ. |
Мета заняття. Знати: |
|
3) Може спостерігатися збільшення сили і |
||
1. Будову і функції АНС. |
||
ЧСС, підвищення рівня глюкози в крові. |
||
2. Роль структур АНС у забезпеченні вісце- |
||
5. 1) Після перерізання симпатичних і пара- |
||
ральних функцій організму. |
||
симпатичних нервів координована моторика |
Питання до усного і тестового контролю: |
|
ШКТ забезпечується рефлекторними дугами, що |
||
1. Організація вегетативних центрів. |
||
замикаються в межах м’язового і підслизового |
||
2. Роль гіпоталамуса і кори великих півкуль |
||
сплетінь у стінках травних органів — інтраму- |
||
в інтеграції функцій організму. |
||
ральних гангліїв. |
3. Чим представлена еферентна частина веге- |
|
2) Блукаючі нерви за допомогою холінергі- |
||
тативної рефлекторної дуги? |
||
чного механізму підсилюють моторику ШКТ |
||
(збільшують ритм і силу скорочень). Разом із |
4. Вплив відділів АНС на органи, які вона |
|
іннервує. |
||
тим, блукаючі нерви чинять і гальмівний вплив: |
||
викликають релаксацію шлунка, знижують то- |
5. Функціональні особливості АНС у дітей та |
|
у людей літнього і старечого віку. |
||
нус пілоричного сфінктера. Симпатичні нерви |
||
крізь α-адренорецептори гальмують моторику |
Питання до письмової відповіді: |
|
ШКТ. Відомі і стимулювальні впливи сим- |
1. Складіть таблицю ефектів впливу СНС і |
|
патичних нервів, наприклад, на пілоричний |
ПСНС на діяльність органів, що іннервуються. |
|
сфінктер. |
2. Опишіть роль гіпоталамуса як вищого |
|
6. 1) Активна моторна діяльність жовчного |
підкіркового центру, що контролює діяльність |
|
міхура і жовчовивідних шляхів пов’язана з функ- |
АНС. |
|
цією блукаючих нервів. Блокада М-холінорецеп- |
Програма практичної роботи на занятті: ви- |
|
торів гладких м’язів викликає тимчасове блоку- |
значення функціональних станів АНС за резуль- |
|
вання впливів вагуса, отже, зниження тонусу та |
татами проведення: |
|
моторики жовчовивідних шляхів і самого жовч- |
— орто- і кліностатичної проб; |
|
ного міхура. |
— проби Ербена. |
|
2) Супровідними ефектами можуть бути су- |
Методика проведення орто- |
|
хість у роті, зниження перистальтичної актив- |
||
ності шлунка і кишечнику, а також нетривале |
і клінортостатичної проб |
|
розширення зіниць. |
Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен- |
|
7. 1) Зіниця звужується за умов скорочення |
доскоп, тонометр. |
|
кільцевого м’яза (сфінктера) райдужки, який |
Об’єкт дослідження — людина. |
|
іннервується парасимпатичними волокнами око- |
Проведення роботи. Спостереження рефлексів |
|
рухового нерва. Атропін, вибірково блокуючи |
рекомендується проводити на кількох піддослід- |
|
М-холінорецептори м’яза, викликає розширення |
них, оскільки в цьому випадку буде помітна |
|
зіниці. |
різниця виразності індивідуальних рефлекторних |
|
2) М-холіноблокатор атропін викликає роз- |
реакцій. |
|
ширення зіниці, збільшення сили і ЧСС, зменшен- |
1. Під час проведення ортостатичної проби |
|
ня перистальтики ШКТ (М-холінорецептори). |
вихідне положення піддослідного — горизон- |
|
3) За цих умов не змінюється скоротлива |
тальне (лежачи). Після 3-хвилинного відпо- |
|
функція скелетної мускулатури (Н-холінорецеп- |
чинку реєструють пульс, піддослідний перехо- |
|
тори). |
дить у вертикальне положення (стоячи). У |
|
8. 1) Після введення атропіну (М-холінобло- |
нормі ортостатичний рефлекс проявляється |
|
катор) спостерігатиметься розслаблення стінок |
прискоренням пульсу на 10–12 ударів за 1 хв |
|
воротаря у випадку гіпертонусу і відсутність |
(реєструють у першу хвилину після зміни по- |
|
ефекту за умов рубцевих змін. |
ложення). |
|
2) Тонус воротаря залежить, у першу чергу, |
2. Під час проведення клінортостатичної |
|
від функцій блукаючих нервів. При їх ви- |
проби вихідне положення піддослідного — вер- |
|
миканні атропіном за допомогою блокади |
тикальне (стоячи). Після 3-хвилинного відпо- |
|
М-холінорецепторів тонус знижується. Атропін |
чинку підраховують пульс, піддослідний пере- |
|
у цьому випадку дозволяє віддиференціювати |
ходить в горизонтальне положення (лежачи). У |
|
органічні ушкодження воротаря від функціо- |
нормі клінортостатичний рефлекс виражається |
|
нальних. |
в уповільненні пульсу на 10–12 ударів за 1 хв |
|
3) При цьому можуть спостерігатися збільшен- |
(реєструють у першу хвилину після зміни по- |
|
ня ЧСС, сухість у роті і розширення зіниць. |
ложення). |
60
Більше вповільнення розцінюється як вагото- нічний ефект, відсутність уповільнення або пара- доксальне прискорення — як симпатикотонічний. Рефлекторна дуга рефлексу: механорецептори судин — аферентні волокна блукаючого нерва, рівень замикання — проміжний і каудальний відділи ядра солітарного тракту довгастого моз- ку, еферентні волокна блукаючого нерва — міо- кард. За цих умов спостерігаються й інші ваго- тонічні рефлекторні явища: зміна АТ, дихання, кишкової перистальтики й ін.
Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-
тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.4.
Таблиця 5.4
№ |
Піддослідний |
пробиНазва |
Рецептивнеполе |
Аферентналанка |
замиканняРівні |
Еферентналанка |
ЧССВихідна |
післяЧССпроби |
Характерреакції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
2
Методика проведення проби Ербена
Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен- доскоп, тонометр.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Спостереження рефлексів рекомендується проводити на кількох піддослід- них, оскільки в цьому випадку буде помітна різниця виразності індивідуальних рефлекторних реакцій.
При проведенні проби Ербена піддослідному пропонують присісти навпочіпки і сильно нахили- ти голову вперед, бажано до зіткнення підборіддя з коліньми. У нормі виникає вповільнення пульсу в межах 8–12 ударів за 1 хв. Більше уповільнення розцінюється як переважання збудливості системи блукаючого нерва. За цих умов спостерігаються й інші ваготонічні рефлекторні явища: зміна АТ, ди- хання, кишкової перистальтики й ін.
Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-
тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.5.
Таблиця 5.5
№ |
Піддослідний |
пробиНазва |
Рецептивнеполе |
Аферентналанка |
замиканняРівні |
Еферентналанка |
ЧССВихідна |
післяЧССпроби |
Характерреакції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
2
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.При введенні бета-адреноблокаторів ЧСС зменшиться внаслідок впливу на:
A. Пресорний центр B. Депресорний центр
C. Пейсмейкери міокарда
D. Ядро nervus vagus
E. Гіпоталамус
2.Моторику ШКТ можна знизити, викорис- товуючи такі речовини:
A. Аміназин
B. А
C. Атропін D. Хінін
E. АХ
3.При введенні норадреналіну АТ збільшить- ся внаслідок ... адренорецепторів ...:
A. Стимуляції ... судин B. Стимуляції ... серця
C. Стимуляції ... судин і серця D. Блокади ... судин
E. Блокади ... серця
4.Які з перерахованих ефектів не характерні для НА?
A. Пригнічення перистальтики кишечнику B. Скорочення радіальних м’язів зіниці
C. Розширення судин скелетних м’язів D. Стимуляція секреції інсуліну
E. Стимуляція секреції реніну
5.Нікотин у великих дозах блокує дію медіа- тора ... в ... синапсах АНС:
A. АХ ... нервово-органних B. НА... гангліонарних
C. НА ... нервово-органних D. АХ ... гангліонарних E. А ... нервово-органних
6.При введенні норадреналіну ЧСС ... внас- лідок ... адренорецепторів серця:
A. Збільшиться ... блокади B. Зменшиться ... стимуляції C. Зменшиться ... блокади D. Збільшиться ... стимуляції E. Не зміниться ... блокади
7.Фентоламін блокує дію НА в ... синапсах ...
нервової системи:
A. Гангліонарних ... симпатичної
B. Гангліонарних ... парасимпатичної C. Нервово-органних ... симпатичної
D. Нервово-органних ... парасимпатичної E. Гангліонарних ... метасимпатичної
8.Стимуляція ... нервової системи викликає ...
коронарного кровотоку:
A. Симпатичної ... зменшення
B. Парасимпатичної ... збільшення C. Парасимпатичної ... зменшення D. Симпатичної ... збільшення
E. Соматичної ... зменшення
61
9.Для блокади дії як симпатичної, так і пара- симпатичної нервової системи на всі органи і структури організму можна застосувати:
A. Метилксантини B. Гангліоблокатори C. АТФ
D. Обзидан
E. Усе перераховане вище
10.Aцетилхолін синтезується в ... пресинап- тичних терміналях симпатичної нервової системи за участі ...
A. Гангліонарних ... холінацетилтрансферази B. Гангліонарних ... ацетилхолінестерази C. Гангліонарних ... моноаміноксидази
D. Гангліонарних ... фосфодіестерази
E. Нервово-органних... холінацетилтранс- ферази
Відповіді
1.С, 2.С, 3.С, 4.D, 5.D, 6.D, 7.C, 8.D, 9.B, 10.A.
Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»
1.Під час резекції шлунка у людини, яку опе- рують, спостерігалося ураження серцевої діяль- ності. Який відділ, найімовірніше, бере участь у формуванні такої рефлекторної реакції?
A.Ядра гіпоталамуса
B.Мигдалеподібний комплекс
C.Гіпофіз
D.Ядра блукаючого нерва
E.Спинний мозок
2.До якого виду вегетативних реакцій нале- жить ортостатичний рефлекс?
A.Вісцеро-вісцеральний
B.Вісцеро-дермальний
C.Дермо-вісцеральний
D.Вісцеро-соматичний
E.Сомато-вісцеральний
3.Який вплив чинить парасимпатичний відділ АНС на сфінктери ШКТ?
A.Викликає сильне скорочення
B.Спричинює як розслаблення, так і скорочен-
ня
C.Викликає розслаблення
D.Приводить до помірного скорочення
E.Не впливає
4.Який вплив чинять парасимпатичні нерви на бронхи?
A.Викликають їх значне розширення
B.Спричинюють їх незначне розширення
C.Приводять до звуження
D.Викликають як звуження, так і розширення
E.Не впливають на їх просвіт
5.Розширення зіниці залежить від ... тонусу ...
нервової системи:
A.Підвищення ... симпатичної
B.Підвищення ... парасимпатичної
C.Зниження ... симпатичної
D.Зниження ... парасимпатичної
E.Зниження ... метасимпатичної
6.Укажіть, де розташовані центри МСНС: A. Спинний мозок
B. Довгастий мозок C. Середній мозок
D. Вегетативні ганглії E. Кора великих півкуль
7.При спазмі гладкої мускулатури бронхів під час нападу бронхіальної астми фізіологічно обґрунтованим буде використання:
A. Брадикініну
B. НА
C. Гістаміну
D. А E. АХ
8.Які явища спостерігаються під час подраз- нення середніх ядер гіпоталамуса?
A. Розширення зіниць B. Зміни обміну речовин
C. Посилення перистальтики тонкого кишеч- нику
D. Звуження очної щілини E. Збільшення ШОЕ
9.Збудження передніх ядер гіпоталамуса спри- чинює:
A. Розширення зіниць, брадикардію, гіпер- глікемію
B. Розширення зіниць, тахікардію, гіпергліке- мію
C. Звуження зіниць, брадикардію, гіпогліке- мію
D. Розширення зіниць, гіпергідратацію
E. Звуження зіниць, тахікардію, гіпоглікемію
10.Що спостерігається під час подразнення задніх ядер гіпоталамуса?
A. Уповільнення ЧСС B. Звуження бронхів
C. Зниження тонусу артерій
D. Збільшення секреції шлункових залоз E. Усі відповіді неправильні
Відповіді
1.С, 2.Е, 3.С, 4.С, 5.А, 6.D, 7.D, 8.B, 9.A, 10.E.
Ситуаційні завдання
1. Під час операцій на органах черевної по- рожнини за умов загального знеболювання хірурги обов’язково роблять новокаїнізацію брижі, блокуючи в такий спосіб проведення збу- дження нервовими волокнами. Поясніть:
1)З якою метою це робиться?
2)Які рефлекторні вегетативні реакції можуть спостерігатися при механічному подразненні органів черевної порожнини?
3)Намалюйте схему рефлекторної дуги одно- го з таких вегетативних рефлексів.
62
2. Перед операцією під загальним знеболю- |
2) Можуть спостерігатися зупинка серця, |
ванням людині серед інших премедикаційних за- |
зміни моторики та секреції різних відділів |
собів уводять атропін, що є М-холіноблокато- |
ШКТ. |
ром. Поясніть: |
3) Схема: рецептори брижі — аферентні во- |
1) З якою метою це робиться? |
локна блукаючого нерва — ядра блукаючого |
2) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть |
нерва в довгастому мозку — міокард. |
під час цього спостерігатися? |
2. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в |
3) Чи може за цих умов змінитися скоротли- |
постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим |
ва функція скелетної мускулатури? |
блокує еферентний вплив блукаючого нерва на |
3. У новонароджених дітей ЧСС сягає 140–150 |
діяльність різних органів і відділів ШКТ, усува- |
за 1 хв, тимчасом як у дорослих — 60–80. Відо- |
ючи небажані рефлекторні реакції: наприклад, |
мо, що чим старша дитина, тим більш значне по- |
посилення перистальтики і секреції шлунка, ки- |
частішання ритму серцевих скорочень настає |
шечнику. |
після введення атропіну, що є М-холіноблокато- |
2) При цьому можуть спостерігатися збільшен- |
ром. Поясніть: |
ня ЧСС, сухість у роті й розширення зіниць. |
1) Чим зумовлене почастішання ритму серце- |
3) Скелетна мускулатура за цих умов зали- |
вих скорочень за умов введення атропіну? |
шається інтактною, оскільки там немає М-холі- |
2) Якими особливостями регуляції серцевої |
норецепторів. |
діяльності зумовлена більш висока ЧСС у дітей і |
3. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в |
її зменшення в міру дорослішання організму? |
постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим |
4. Центри симпатичного і парасимпатичних |
припиняє гальмівні впливи блукаючого нерва на |
відділів АНС мають різну локалізацію. Поясніть: |
серцеву діяльність. |
1) Де розташовані центри симпатичного і па- |
2) Після народження у дітей переважають ме- |
расимпатичних відділів АНС? |
ханізми симпатичної регуляції ССС. З ростом ди- |
2) Які ефекти спостерігатимуться під час пере- |
тини це переважання стає менш вираженим, |
різання спинного мозку на рівні нижніх шийних |
тому що поступово зростає тонічне збудження |
сегментів? |
центрів блукаючих нервів. Проявом цього є змен- |
5. Рефлекторні дуги соматичної й автономної |
шення з віком ЧСС. |
нервової системи істотно різняться. Поясніть: |
4. 1) Центри симпатичного відділу АНС роз- |
1) У чому морфологічні розбіжності рефлектор- |
ташовані в бічних рогах, починаючи з 8-го ший- |
них дуг вегетативних і соматичної нервових сис- |
ного і закінчуючи 2-м сегментом поперекового |
тем? |
відділу спинного мозку. Центри ПСНС розташо- |
2) Яка розбіжність у морфофункціональній |
вані в передніх відділах гіпоталамуса, середньо- |
організації рефлекторних дуг СНС і ПСНС? |
му мозку, мості та довгастому мозку, а також у |
6. У пре- і постгангліонарних закінченнях |
2–4 сегментах сакральних відділів спинного моз- |
АНС виділяють різні медіатори і олігопептиди. |
ку. |
Поясніть: |
2) Після перерізання спинного мозку на рівні |
1) У чому подібність і розбіжність виділення |
нижніх шийних сегментів у людини спостері- |
медіаторів у пре- і постгангліонарних закінчен- |
гається падіння АТ і ЧСС, посилення моторики |
нях СНС і ПСНС? |
ШКТ і синдром Горнера (екзофтальм, звуження |
2) Який фізіологічний ефект спостерігається |
зіниці, напливання на око 3-ї повіки). |
після симпатичної і парасимпатичної денерва- |
5. 1) Відмінність рефлекторних дуг АНС від со- |
ції? |
матичної нервової системи полягає в тому, що в |
7. Ганглії АНС мають різну локалізацію, а |
еферентну ланку рефлекторних дуг АНС вклю- |
пре- і постгангліонарні волокна СНС і ПСНС |
чені нервові ганглії. |
мають різну швидкість проведення збудження. |
2) Рефлекторні дуги ПСНС мають довший |
Поясніть: |
шлях до гангліїв, розташованих у самих орга- |
1) У чому розбіжності симпатичної і парасим- |
нах, що іннервуються нею. |
патичної іннервації внутрішніх органів? |
6. 1) У пре- і постгангліонарних закінченнях |
2) Які впливи, СНС або ПСНС, позначають- |
ПСНС виділяється АХ. У прегангліонарних за- |
ся швидше на функціях внутрішніх органів і чо- |
кінченнях СНС виділяється АХ, а в постгангліо- |
му? |
нарних закінченнях — НА, А, дофамін, серо- |
8. Потові залози порівняно з іншими органа- |
тонін, ГАМК, АХ (виняток — потові залози, де |
ми іннервуються СНС і мають особливості іннер- |
виділяється АХ). |
вації. Поясніть: |
2) Після симпатичної і парасимпатичної де- |
1) У чому особливості симпатичної іннервації |
нервації органів спостерігається їх підвище- |
потових залоз? |
на чутливість до нейромедіаторів і олігопеп- |
2) Які ефекти потових залоз спостерігаються |
тидів. |
після введення атропіну? |
7. 1) Ганглії симпатичного відділу АНС роз- |
Відповіді до ситуаційних завдань |
ташовані ланцюжками по обидві сторони від |
хребта (паравертебральні) і на деякому відда- |
|
1. 1) Блокада аферентних нервів, розташова- |
ленні від нього (превертебральні). Прегангліо- |
них у брижі, охороняє організм від виникнення |
нарні волокна короткі, групи В. Постгангліо- |
небажаних вісцеро-вегетативних рефлексів. |
нарні волокна довші, групи С. |
63