Материал: Физиология методички

2.Антигравітаційні міостатичні рефлекси у чотириногих ссавців більш виражені в м’язах-:

A. Розгиначах усього тіла

B. Розгиначах і згиначах передніх і задніх кінцівок

C. Згиначах передніх і задніх кінцівок

D. Розгиначах тулуба та задніх кінцівок і зги- начах передніх кінцівок

E. Згиначах усього тіла

3.У чому полягає механізм гальмування в ек- сперименті І. М. Сєченова, що проводився на та- ламічній жабі?

A. Застосування занадто сильного подразника B. Гальмівна дія NaCl крізь кров на спінальні

рухові центри

C. Гальмування спинного мозку при збу- дженні таламічних центрів

D. Гальмівна дія NaCl крізь ліквор на спі- нальні рухові центри

E. Застосування надто тривалого подразнення

4.До спинного мозку не надходить сенсорна інформація від таких рецепторів:

A. Пропріорецепторів м’язів тулуба B. Пропріорецепторів м’язів кінцівок

C. Температурних рецепторів шкіри кінцівок D. Больових рецепторів шкіри голови

E. Больових рецепторів шкіри кінцівок

5.Задній мозок не бере участі в забезпеченні: A. Антигравітаційної пози тіла

B. Відносно стійкої пози стояння C. Локомоторних синергій ходіння

D. Модуляції тонусу спінальних міостатич-

них рефлексів

E. Шийних рефлексів

6.На якому рівні проведено перерізування головного мозку в кішки, якщо в неї виявляють- ся випрямні рефлекси?

A.Вище за середній мозок

B.Між середнім і заднім мозком

C.Між заднім і спинним мозком

D.Нижче заднього мозку

E.Нижче середнього мозку

7.При перерізанні стовбура мозку нижче рів- ня червоних ядер спостерігається:

A.Тремор

B.Спінальний шок

C.Паркінсонізм

D.Явище децеребраційної ригідності

E.Гіперкінезія

8.У людини виявлена хвороба Паркінсона. Це пов’язане з ураженням:

A.Чорної субстанції

B.Червоних ядер

C.Паравентрикулярного ядра

D.Ядер мозочка

E.Кори мозочка

9.Який відділ ЦНС є головним у формуванні статокінетичних рефлексів?

A.Спинний мозок

B.Довгастий мозок

C.Середній мозок

D.Проміжний мозок

E.Кора мозку

10. Лікареві кабінету функціональної діагнос- тики запропонували розшифрувати ЕЕГ здоро- вого обстежуваного, на якій зареєстровані елек- тричні хвилі частотою від 14 до 28 коливань за 1 с. Про який стан обстежуваного може думати лікар?

A.Стан після сну

B.Стан активної розумової діяльності

C.Стан сну

D.Стан спокою з розплющеними очима

E.Стан спокою із заплющеними очима

Відповіді

1.В, 2.А, 3.С, 4.D, 5.C, 6.A, 7.D, 8.A, 9.С, 10.В.

Ситуаційні завдання

1.У тварини в експерименті проведено пере- різання спинного мозку. Поясніть:

1)Які симптоми наявні у тварини після зник- нення спінального шоку?

2)Які механізми появи встановлених симп- томів?

3)Які функції спинного мозку Вам відомі?

2.Для вивчення діяльності спінальних нерво- вих центрів у жаби послідовно перерізують нер- вові корінці, що зв’язують спинний мозок із пе- риферією. Поясніть:

1)Які функції виконують передні та задні корінці спинного мозку?

2)Який ефект спостерігається під час пере- різання в жаби всіх задніх корінців із лівої сто- рони?

3)Який ефект спостерігається під час пере- різання всіх передніх корінців із правої сторони?

3.Поясніть, яким чином низхідні впливи ЦНС можуть змінювати рухову активність, не вплива- ючи на мотонейрони спинного мозку.

4.До клініки було доставлено людину з кро- вовиливом у структури довгастого мозку.

1)Перелічіть, які основні центри довгастого мозку вам відомі.

2)Поясніть, які симптоми спостерігаються при ураженні довгастого мозку.

3)У чому полягає небезпека ураження довга- стого мозку?

5.Тварині уведена велика доза аміназину, що блокує висхідну систему РФ мозкового стов- бура. Поясніть, як при цьому зміниться поведін- ка тварини і чому.

6.У децеребраційної кішки під час пасивно- го повороту голови в правий бік збільшується тонус м’язів-розгиначів обох правих кінцівок; під

1.1) Після травми по закінченні спінального шоку втрачаються довільні рухи кінцівок, спо- стерігається підвищення тонусу скелетних м’язів

івипадання всіх видів чутливості тулуба і кінцівок.

2) Повне припинення зв’язків спинного мозку з вище розташованими відділами головного моз- ку.

3) Сегментарно-рефлекторна, провідникова, вегетативна функції спинного мозку.

2.1) Передні корінці є еферентними руховими, а задні — аферентними чутливими.

2) Після перерізання у жаби всіх дорсальних корінців лівої сторони зникає згинальний тонус лівих кінцівок.

3) При перерізанні у жаби всіх вентральних корінців правої сторони зникають рухи правих кінцівок.

3.Такого ефекту можна домогтися, змінюючи

збудливість рецепторів у м’язах (за рахунок впливу на γ-мотонейрони спинного мозку).

4.1) Серцево-судинний, дихальний центр, жувальний, центр ковтання, гикавки, ссання, слиновиділення, сльозотечі, центри захисних ре- акцій: блювотний, чхальний, кашльовий, ми- гальний, центри деяких тонічних рефлексів.

2) Порушення серцево-судинної і дихальної функцій.

3) Зупинка серця, колапс судин, зупинка ди- хання.

5.Якщо блокувати висхідну дію РФ, твари- на засинає, оскільки падає тонус клітин кори головного мозку і настає їх гальмування.

6.1) Під час повороту голови децеребраційної тварини зі збереженими лабіринтами в одну сто- рону збільшується активність вестибулоспіналь-

Глава 5. РОЛЬ АВТОНОМНОЇ

НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ

Конкретні цілі:

1.Знати структурно-функціональну організа- цію АНС та її відділів; медіаторні системи АНС, механізми впливів на вісцеральні функції орга- нізму.

2.Аналізувати зміни вісцеральних функцій за умов активації симпатичної або парасимпатич- ної системи.

3.Інтерпретувати механізми змін вісцераль- них функцій після блокади передачі інформації в гангліонарних і нейроорганних синапсах АНС.

5.1. ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНО- ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АНС

Мотиваційна характеристика теми. Знання ролі АНС в регуляції вісцеральних функцій необ- хідне для розуміння перебігу різних процесів у організмі людини як за умов норми, так і при па- тології, що є необхідним для практичної роботи лікаря.

Мета заняття. Знати:

1.Будову і функції АНС.

2.Роль структур АНС у забезпеченні вісце- ральних функцій організму.

Питання для усного і тестового контролю:

1.Структурні та функціональні відмінності АНС від соматичної.

2.Структурні та функціональні відмінності симпатичної (СНС), парасимпатичної (ПСНС) і

метасимпатичної нервової системи (МСНС).

3.Структурно-функціональні особливості ве- гетативних синапсів.

4.Медіатори вегетативних синапсів. Адрен- ергічні й холінергічні структури.

Питання до письмової відповіді:

1.Перелічіть особливості АНС.

2.Намалюйте схеми рефлекторних дуг симпа-

тичного і парасимпатичного рефлексів.

3.Намалюйте схему рефлекторної дуги мета- симпатичного рефлексу.

4.Опишіть зв’язки МСНС із СНС і ПСНС.

5.Намалюйте вегетативний синапс і опишіть

його особливості.

6. Що іннервують постгангліонарні холін- ергічні симпатичні нервові волокна?

Програма практичної роботи на занятті:

1. Визначення функціональних станів АНС за проявами:

—оковісцерального рефлексу Ашнера — Даньїні;

—дермографічного рефлексу;

—зіничного рефлексу.

Методика дослідження оковісцерального рефлексу Ашнера — Даньїні

Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен- доскоп, тонометр, стілець.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Спостереження рефлексу рекомендують проводити на кількох піддослідних, оскільки в цьому випадку буде помітна різниця між виразністю індивідуальних рефлекторних ре- акцій.

Піддослідний сидить у вільному положенні. Через деякий час у нього підраховують пульс. Після цього дослідник натискає на обидва очних яблука водночас великим і вказівним пальцями однієї руки (або вказівним і середнім). Натиска- ти рекомендується не на передню камеру, а на бічні відділи очного яблука інтенсивно, але не боляче для піддослідного. Через 30 с, не припи- няючи натискання, підраховують пульс протя- гом 30 с. Після перерахунку на хвилини порівню- ють частоту пульсу до і після натискання. Реф- лекторна дуга рефлексу: механорецептори очних яблук — чутливі волокна окорухового нерва (III), рівень замикання — ядро Якубовича в се- редньому мозку, проміжний і каудальний відділи ядра солітарного тракту довгастого мозку, ефе- рентна ланка — волокна блукаючого нерва — міокард. У нормі відбувається уповільнення пульсу на кілька ударів за 1 хв (до 10 ударів). За цих умов спостерігаються й інші ваготонічні реф- лекторні явища: падіння АТ, зміна дихання, кишкової перистальтики та ін. Більше уповіль- нення розцінюється як ваготонічний ефект, відсутність уповільнення або парадоксальне при- скорення — як симпатикотонічний.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Методика дослідження дермографічного рефлексу

Для роботи необхідні: перкусійний молоток,

секундомір.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Спостереження рефлексу рекомендують проводити на кількох піддослід- них, оскільки в цьому випадку буде помітна різниця між виразністю індивідуальних рефлек- торних реакцій. Кожен із рефлексів експеримен- татор викликає по обидва боки й відзначає його виразність і симетричність.

Піддослідний сидить у вільному положенні. Через деякий час у нього загостреним кінцем ру- коятки молотка на внутрішній поверхні перед- пліччя проводиться штрихове подразнення. Через кілька секунд у результаті реакції шкірних капі- лярів з’являється зміна кольору шкіри різної ши- рини, що зберігається кілька хвилин. Рожевий дермографізм — нормальне явище і є результатом вазодилатації. За умов підвищеної збудливості парасимпатичної іннервації виникає розлитий (широка смуга почервоніння) або занадто три- валий (стійкий) червоний дермографізм, або піднесений валик шкіри навколо проведеного штриха. За умов підвищеної активності симпа- тичної іннервації спостерігається білий дермо- графізм. Дермографічні зміни можуть бути відсут- німи у зоні уражених сегментарних периферич- них нервів і задніх корінців, що має топодіагнос- тичне значення. Рефлекторна дуга: механорецеп- тори шкіри — чутливі волокна м’язово-шкірно- го нерва — вегетативні нейрони латеральних рогів спинного мозку — волокна симпатичних постгангліонарних нейронів — гладкі м’язи су- дин шкіри.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.2.

Методика дослідження зіничного рефлексу людини

Для роботи необхідний секундомір. Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Спостереження рефлексу рекомендують проводити на кількох піддослід- них, оскільки в цьому випадку буде помітна

Таблиця 5.2

1

2

різниця між виразністю індивідуальних рефлек- торних реакцій. Кожнен з рефлексів експеримен- татор викликає по обидва боки й відзначає його виразність і симетричність.

Зіничний рефлекс спостерігається при гарно- му освітленні. Експериментатор долонею своєї лівої руки закриває праве око піддослідного, а долонею правої руки — його ліве око. Через 10 с експериментатор різко забирає одну руку, уваж- но спостерігаючи за розміром досліджуваної зіниці. Повинно бути помітно звуження зіниці. Для спостереження співдружньої реакції експери- ментатор своєю долонею закриває тільки одне око піддослідного, потім швидко відводить руку. При цьому спостерігають реакцію зіниці друго- го ока. Рефлекторна дуга зіничного рефлексу: фоторецептори — зоровий нерв, зоровий тракт, верхні бугри чотиригорбикового тіла, рівень за- микання — мезенцефалон, еферентна ланка — парасимпатичне ядро окорухового нерва — ско- рочення м’язів, що звужують зіницю.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.3.

Таблиця 5.3

1

2

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.За умов підвищення концентрації іонів Са2+

впозаклітинному середовищі збільшиться виді- лення ... з ... терміналей у гангліях АНС:

A.АХ ... пресинаптичних

B.НА ... пресинаптичних

C.Адреналін (А) ... постсинаптичних

D.АХ ... постсинаптичних

E.ГАМК ... пресинаптичних

2.У гангліонарних пресинаптичних терміна- лях симпатичної нервової системи за участі холін- ацетилтрансферази синтезуються:

A. НА

B. АТФ

C. А D. АХ

E. Атропін

3.Передача інформації в гангліонарних си- напсах парасимпатичної нервової системи відбу- вається за участі:

A. НА B. АХ

C. АТФ

D. Атропіну E. ГАМК

4.Медіатор ... синтезується в ... пресинаптич- них терміналях парасимпатичної нервової систе- ми:

A. АХ ... нервово-органних B. НА ... гангліонарних

C. АХ ... гангліонарних і нервово-органних D. НА ... нервово-органних

E. Серотонін ... гангліонарних

5.Нікотин у великих дозах є ... передачі збу- дження в гангліонарних синапсах ... нервової системи:

A. Блокатором ... симпатичної

B. Блокатором ... парасимпатичної C. Активатором ... симпатичної

D. Активатором ... парасимпатичної

E. Блокатором ... симпатичної і парасимпа- тичної

6.Передача інформації в нервово-органних синапсах симпатичної нервової системи здійс- нюється за участі:

A. А B. НА C. АХ

D. Атропіну E. ГАМК

7.Передача інформації в гангліях симпатич- ної нервової системи здійснюється за участі:

A. А B. АХ

C. АТФ

D. Атропіну E. Серотоніну

8.До холінергічних нейронів належать пре- гангліонарні волокна ... нервової системи:

A. Симпатичної

B. Симпатичної та парасимпатичної C. Парасимпатичної

D. Соматичної

E. Соматичної та парасимпатичної

9.Медіатор ... синтезується в гангліонарних

інервово-органних пресинаптичних терміналях

... нервової системи:

A.АХ ... парасимпатичної

B.АХ ... симпатичної

C.НА ... парасимпатичної

D.НА... симпатичної

E.А ... симпатичної

10. Медіатором ... α-адренорецепторів найчас- тіше є ...:

A.Симпатичних ... А

B.Симпатичних ... АХ

C.Парасимпатичних ... НА

D.Парасимпатичних ... АХ

E.Симпатичних ... НА

Відповіді

1.А, 2.D, 3.B, 4.C, 5.E, 6.B, 7.B, 8.B, 9.A, 10.E.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Які із зазначених функцій організму не на- лежать до вегетативних?

A. Травні

B. Кровообігу C. Подиху

D. Рухові, здійснювані гладкою мускулату- рою

E. Рухові, здійснювані скелетними м’язами

2.Який з відділів АНС має на той або інший орган завжди строго однотипний вплив?

A. Парасимпатичний B. Симпатичний

C. Симпатичний та парасимпатичний D. Ніякий

E. Усі відділи

3.Вставте пропущені слова. Симпатичні нер- ви ... силу скорочень ЧСС, діючи на ... адрено-

рецептори:

A. Прискорюють … α- B. Прискорюють ... β- C. Зменшують ... α- D. Зменшують ... β-

E. Правильні відповіді A і B

4.Вставте пропущені слова. Симпатичні нер- ви ... секрецію слини, діючи на ... адренорецеп-

тори:

A. Підсилюють …α- B. Підсилюють ... β- C. Гальмують ... α- D. Гальмують ... β-

E. Правильні відповіді С і D

5.Укажіть неправильну відповідь. У чому відмінність АНС від соматичної нервової системи?

A. Локалізація ядер у ЦНС

B. Різна кількість еферентних нейронів C. Сегментарність іннервації на периферії D. Малий діаметр нервових волокон

E. Переривання у периферичних гангліях

6.У Стародавній Індії підозрюваного в зло- чині судили «великим судом»: йому пропонува- ли проковтнути жменю сухого рису. Якщо йому це не вдавалося, провина вважалася доведеною. Чому під час хвилювання неможливо проковтну- ти рис?

A. Активація ПСНС і зменшення слиновиді- лення

B. Активація ПСНС і збільшення слиновиді- лення

C. Активація симпатоадреналової системи й посилення слиновиділення

D. Зменшення кровопостачання слинної за- лози

E. Активація симпатоадреналової системи і зменшення слиновиділення

7.ПСНС переважно іннервує органи, що здійс- нюють:

A. Надходження й акумулювання Е в орга- нізмі

B. Надходження й використання Е організ- мом

C. Акумулювання й використання Е

D. Виняткове використання Е організмом E. Надходження, акумулювання і викорис-

тання Е організмом

8.Вставте пропущені слова. Нікотин — це ...

синапсів АНС:

A. Блокатор гангліонарних B. Блокатор нервово-органних C. Активатор гангліонарних

D. Активатор нервово-органних

E. Активатор гангліонарних і нервово-орган- них

9.Укажіть орган, що іннервується тільки пре- гангліонарними волокнами СНС:

A. Шлунок B. Серце

C. Мозкова речовина надниркових залоз D. Судини тулуба і кінцівок

E. Слинні залози

10.Укажіть ефекти збудження ПСНС:

A.Збільшення ЧСС

B.Розширення зіниць

C.Стимуляція слиновиділення

D.Гальмування шлункової секреції

E.Підвищення тонусу судин

Відповіді

1.Е, 2.В, 3.В, 4.D, 5.С, 6.Е, 7.А, 8.С, 9.С, 10.С.

Ситуаційні завдання

1. У досліді Орбелі — Гінецинського проводи- ли тривалу стимуляцію сідничного нерва часто- тою 1 Гц, що викликало скорочення литкового м’яза і через якийсь час — розвиток його стомлен- ня (ослаблення м’язових скорочень аж до повно- го їх припинення). Потім на тлі триваючої сти-