A.Перерізати задні корінці спинного мозку
B.Перерізати спинний мозок
C.Зробити перерізання вище середнього мозку
D.Зробити перерізання нижче середнього мозку
E.Зробити перерізання нижче заднього мозку
7.Як називається рефлекторна реакція у лю- дини за умов раптової дії світлового або зорово- го подразника і про що свідчить її втрата?
A. Адаптаційна реакція, ураження гіпотала- муса
B. «Старт-рефлекс», ураження чотиригорби- кового тіла
C. Рефлекс «що таке», ураження РФ
D. Адаптаційна реакція, ураження блідої кулі E. Рефлекс «що таке», ураження червоних
ядер
8.У людини спостерігається гіпокінезія і тре- мор спокою. Який відділ головного мозку ураже- ний?
A. Палідум і чорна субстанція B. Стріатум, палідум
C. Чорна субстанція, мозочок
D. Стріатум, чорна субстанція, мозочок E. Палідум і мозочок
9.Задній мозок не одержує інформації від:
A.Вестибулорецепторів
B.Зорових рецепторів
C.Слухових рецепторів
D.Пропріорецепторів
E.Смакових рецепторів
10. На рівні середнього мозку вперше замика- ються всі рефлекси, крім:
A.Випрямних
B.Статокінетичних
C.Зіничного
D.Ністагму очей
E.Потовидільного
Відповіді
1.D, 2.D, 3.C, 4.C, 5.E, 6.A, 7.B, 8.A, 9.B, 10.E.
Ситуаційні завдання
1.Поясніть, чи збережуться у тварини які-не- будь рефлекси, крім спинномозкових, після пере- різання спинного мозку під довгастим? Дихання підтримується штучно.
2.У тварини виконані послідовно два повні перерізання спинного мозку під довгастим моз-
ком на рівні С2 і С4 сегментів. Поясніть, як змі- ниться величина АТ після першого і другого пере- різань?
3.У двох людей відбувся крововилив у мозок,
водного з них у кору головного мозку, в друго- го — у довгастий мозок. Поясніть, у якої люди- ни прогноз більш несприятливий.
4.На якому рівні необхідно зробити пере- різання стовбура мозку, щоб одержати зміну то- нусу м’язів у бік підвищення тонусу м’язів-розги-
начів? Поясніть, як називається це явище і який його механізм.
5.Поясніть, що відбудеться з кішкою, яка пе- ребуває в стані децеребраційної ригідності після перерізання стовбура мозку нижче червоного ядра, якщо перерізати в неї тепер і задні корінці спинного мозку.
6.Поясніть, як зміниться тонус м’язів передніх
ізадніх кінцівок бульбарної тварини під час на- хилу її голови вперед. Намалюйте схему поло- ження кінцівок і поясніть свою відповідь.
7.Від ковзаняра під час бігу на повороті доріжки стадіону потрібна особливо чітка ро- бота ніг. Поясніть, чи має в цій ситуації зна- чення, в якому положенні перебуває голова спортсмена.
8.Відомо, що за умов наркотичного сну під час операції анестезіолог постійно стежить за ре- акцією зіниць людини, яку оперують, на світло. З якою метою він це робить і з чим може бути по- в’язана відсутність цієї реакції?
Відповіді до ситуаційних завдань
1.Збережуться ті рефлекси, які здійснюються завдяки ядрам черепно-мозкових нервів.
2.Після першого перерізання АТ знизиться, тому що буде перерваний зв’язок між головним судиноруховим центром у довгастому мозку і місцевими центрами у бокових рогах спинного мозку. Повторне перерізання не дасть ефекту, тому що зв’язок уже перерваний.
3.У корі головного мозку немає життєво важ- ливих центрів, а в довгастому є (дихальний, су-
диноруховий та ін.), тому небезпечнішим для життя є крововилив у довгастий мозок. Як пра- вило, він закінчується летальним результатом.
4.Явище децеребраційної ригідності (гіперто- нус розгиначів) спостерігається під час перерізан- ня стовбура мозку між середнім і довгастим моз- ком, так щоб червоне ядро було вище місця пере- різання.
5.Ригідність зникне, тому що при цьому пере- різуються волокна гамма-петлі міотонічного реф- лексу.
6.При нахилі голови вперед збільшується то- нус згиначів передніх і розгиначів задніх кін- цівок.
7.Імпульси від рецепторів шийних м’язів відіграють важливу роль у розподілі тонусу м’язів кінцівок. Тому голова спортсмена повин- на займати певне положення під час виконан- ня тих або інших рухів. Так, якщо ковзаняр на повороті поверне голову у бік, протилежний напрямку повороту, він може заточитися і впа- сти.
8.За характером реакції зіниць на світло ане- стезіологи судять про глибину наркотичного сну. Якщо зіниці перестали реагувати на світло, це означає, що наркоз поширився на ті ділянки середнього мозку, де розташовані ядра III пари черепно-мозкових нервів. Це є загрозливою для людини ознакою, тому що можуть вимкнутися життєво важливі центри. Слід знизити дозу нар- котику.
44
4.3. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ПЕРЕДНЬОГО МОЗКУ, МОЗОЧКА, ТАЛАМУСА І БАЗАЛЬНИХ ЯДЕР У РЕГУЛЯЦІЇ МОТОРНИХ ФУНКЦІЙ
Мотиваційна характеристика теми. Знання ролі структур переднього мозку, мозочка, тала- муса і базальних ядер у регуляції рухових функцій необхідне для розуміння перебігу фізіо- логічних процесів в організмі людини як за умов норми, так і при патологічних змінах, що є не- обхідним для практичної роботи лікаря.
Мета заняття. Знати:
1.Будову і функції структур переднього моз- ку, мозочка, таламуса і базальних ядер.
2.Роль структур переднього мозку, мозочка, таламуса і базальних ядер у забезпеченні рухо- вих функцій організму.
Питання до усного і тестового контролю:
1. Функціональна характеристика ядерних груп таламуса (специфічних, перемикальних, асоціативних, моторних, неспецифічних) та їх зв’язок з іншими відділами мозку.
2.Роль ядер таламуса в регуляції рухових функцій.
3.Функціональна характеристика і зв’язки базальних ядер: хвостате ядро, сочевицеподібне
ядро (лушпина, медіальна і латеральна бліда куля), огорожа, мигдалик — з іншими структу- рами мозку.
4.Роль базальних ядер в організації та реалі- зації рухових програм.
5.Взаємодія базальних ядер із таламусом, чорною субстанцією й іншими структурами моз- ку.
6.Нейромедіатори в системі базальних ядер, їх фізіологічна роль.
7.Виникнення і розвиток рухових рефлексів у
плода, формування рухів у дітей.
8.Функціонально-структурна організація мозочка, його аферентні й еферентні зв’язки. Їх фізіологічна роль.
9.Взаємодії між корою мозочка і мозочкови-
ми та вестибулярними ядрами.
10. Роль мозочка в програмуванні, ініціації та контролюванні рухів, у процесах навчання.
Питання до письмової відповіді:
1.Опишіть ядра таламуса та їх функціональ- не значення
2.Опишіть базальні ядра та їх функціональ- не значення.
3.Намалюйте схему зв’язків і взаємодій ба- зальних ядер з іншими структурами мозку.
4.Опишіть цикли сочевицеподібного тіла і хвостатого ядра.
5.Перелічіть клінічні прояви ушкодження ба-
зальних ядер та їх фізіологічні механізми.
6.Опишіть механізми регуляції локомоції лю- дини і програмування рухів.
7.Опишіть вікові зміни рухової функції про- тягом онтогенезу людини.
8.Намалюйте нейронну організацію кори мо- зочка та її зв’язок з ядрами мозочка.
9.Опишіть аферентні й еферентні зв’язки мо- зочка з іншими структурами мозку.
10.Перелічіть наслідки видалення мозочка або його половини у тварин і поясніть механізми їх виникнення. Назвіть наслідки ураження мозоч- ка в людини і поясніть їх фізіологічні механізми.
Програма практичної роботи на занятті: до-
слідження ролі мозочка в підтримці м’язового то- нусу, координації та синергії рухів у людини (пальценосова проба, проба Стюарта — Холма (зворотного поштовху) і т. ін.).
Методика дослідження ролі мозочка в підтримці м’язового тонусу, координації та синергії рухів у людини
Для роботи необхідні: перкусійний молоток,
стілець.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Проби рекомендують про- водити на кількох піддослідних, оскільки в цьо- му випадку буде помітна різниця між виразністю індивідуальних рефлекторних реакцій. Кожну із проб експериментатор проводить з обох боків, відзначаючи їх виразність і симетричність.
Пальценосова проба. Піддослідному дають завдання витягнути перед собою руки і 2–3 рази доторкнутися вказівним пальцем до кінчика сво- го носа. Потім досліджуваний заплющує очі й повторює завдання. Відзначають чіткість вико- нання проби із закритими очами. За умов мозоч- кових розладів виявляється інтенційне тремтіння (тремор), що посилюється наприкінці руху.
Проба на координацію роботи м’язів-анта-
гоністів. Піддослідному пропонують витягнути перед собою руки долонями догори з розведени- ми пальцями. Потім дається завдання швидко робити по черзі протилежні рухи — пронацію і супінацію кистей. За умов мозочкових розладів спостерігаються неспритні, неправильні рухи під час ротації кистей (адіадохокінез).
Проба Стюарта — Холма (зворотного по-
штовху). Піддослідному пропонується зігнути руки в ліктьових суглобах перед собою, у чому йому чиниться опір. За умови раптового припи- нення опору рука піддослідного, за наявності мо- зочкового розладу, з силою вдаряє йому в гру- ди. У нормі цього не відбувається, тому що ак- тивізуються м’язи-антагоністи (розгиначі плеча), що приводить до утворення «зворотного по- штовху» і запобігає удару.
Проба Ожеховського. Піддослідний перебуває у вертикальному положенні, сильно спираючись на долоні дослідника. Коли дослідник раптово забирає руки, піддослідний повинен зберегти рівновагу або трохи відхилитися назад. За умов ураження мозочка спостерігається падіння вперед.
Проба влучення (мимопопадання). Піддослід-
ному пропонують 2–3 рази доторкнутися вказі- вним пальцем до поставленого перед ним паль- ця дослідника або до молоточка. Після цього піддослідному пропонують заплющити очі й про- довжити ті ж завдання. Відзначають чіткість ви- конання проби із заплющеними очами. При мо- зочкових розладах на стороні ураження відзна-
45
чається промах повз ціль (дисметрія), частіше на- зовні.
Проба Бабинського на асинергію. Піддослід-
ний перебуває в горизонтальному положенні на твердій основі. Йому пропонують схрестити руки на грудній клітці та сісти. За наявності асинергії під час виконання завдання відбувається сполу- чене зі згинанням тулуба згинання однієї або обох ніг, залежно від сторони ураження (flexion combineе).
Проба Ромберга на підтримку рівноваги.
Піддослідний перебуває у вертикальному поло- женні, голова трохи піднята, руки витягнуті. Спочатку піддослідний стоїть з відкритими очи- ма, потім спостерігають за збереженням рівнова- ги при заплющених очах. Можливе проведення проби з ускладненням завдання поставити одну ногу вперед; стояти на одній нозі, на пальцях.
П’ятково-колінна проба. Піддослідний пере-
буває у вертикальному положенні стоячи або си- дячи. Йому дають завдання доторкнутися п’ятою однієї ноги до коліна другої, опустити її вниз по гомілці, а потім підняти до того ж коліна. За умов ураження мозочка пацієнт промахується і не влу- чає в коліно або його п’ята зіскакує з гомілки (у бік ураження мозочка).
Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-
тати досліджень рекомендується оформити у ви- гляді табл. 4.3.
|
|
|
Таблиця 4.3 |
|
|
|
|
|
Назва |
Наявність або відсутність |
|
№ |
ураження, +/- |
||
проби |
|
|
|
|
Праворуч |
Ліворуч |
|
|
|
||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Тестові завдання до самоконтролю |
|||
рівня знань |
|
|
|
3.У людини спостерігають труднощі початку руху, маскоподібне обличчя, тремор спокою. Встановлено, що зазначені симптоми пов’язані з ослабленням впливу чорної субстанції на смугас- те тіло. З якими медіаторними системами пов’я- зане дане порушення?
A. Пептидергічними B. Адренергічними C. Холінергічними D. Дофамінергічними E. Серотонінергічними
4.У результаті нейроінфекції у людини з’явив- ся симптом мозочкової дисфункції, що супрово- джується порушенням амплітуди рухів. Назвіть цей симптом.
A. Атаксія B. Дисметрія C. Астазія D. Дизартрія E. Дистонія
5.У людини спостерігаються гіпокінезія і тре- мор спокою. Який відділ ЦНС уражений?
A. Палідум і чорна субстанція B. Стріатум, палідум
C. Чорна субстанція, мозочок
D. Стріатум, чорна субстанція, мозочок E. Палідум, мозочок
6.У пацієнта після травми виникли параліч і порушення больової чутливості праворуч. Ліво- руч параліч відсутній, але порушена больова і температурна чутливість. Яка причина цього явища?
A. Ушкодження середнього мозку B. Ушкодження мозочка
C. Однобічне ушкодження спинного мозку з правої сторони
D. Ушкодження стовбура мозку
E. Ушкодження рухової зони кори головного мозку
1. У людини діагностували пухлину мозочка. |
7. Адіадохокінез — це: |
|
A. Розпад програми простих рухів (від- |
||
Видалення пухлини і мозочка супроводжувало- |
||
сутність плавності рухів) |
||
ся порушенням рухових функцій, але через дея- |
B. Розлад рівномірності рухів |
|
кий час рухові порушення зникли. Який відділ |
||
C. Втрата здатності до тривалого скорочення |
||
мозку взяв участь у компенсації цих порушень? |
||
м’язів |
||
A. Кора великих півкуль |
||
D. Уповільнення реакцій під час зміни одно- |
||
B. Проміжний мозок |
||
го типу рухів на прямо протилежний |
||
C. Середній мозок |
||
E. Розлад домірності рухів |
||
D. Довгастий мозок |
||
|
||
E. Спинний мозок |
8. Атаксія — це: |
|
2. Які функції належать базальним ядрам? |
A. Ослаблення м’язового тонусу |
|
B. М’язова слабість і швидка стомлюваність |
||
A. Іннервація інтрафузальних м’язових воло- |
м’язів |
|
кон |
C. Порушення координації рухів |
|
B. Програмування рухів, регуляція пози, ви- |
D. Втрата здатності до тривалого скорочен- |
|
ділення гормонів |
ня м’язів |
|
C. Програмування рухів, регуляція пози і пла- |
E. Розлад рівномірності рухів |
|
стичного тонусу м’язів |
9. У корі мозочка: |
|
D. Обробка зорової інформації перед надхо- |
||
дженням її в кору |
A. Корзинчасті клітини — збудливі, усі інші |
|
E. Усі відповіді вірні |
гальмівні |
46
B. Усі клітини є гальмівними |
A. Між проміжним і переднім мозком |
|
C. Клітини зерна — збудливі, решта — галь- |
B. Між заднім і середнім мозком |
|
мівні |
C. Між середнім і проміжним мозком |
|
D. Усі клітини є збудливими |
D. Між спинним і довгастим мозком |
|
E. Грушоподібні клітини — збудливі, решта |
E. Між півкулями |
|
— гальмівні |
6. Мозочок бере участь в активації флексор- |
|
|
||
10. При ушкодженні мозочка не спостерігається: |
них мотонейронів шляхом збудження: |
|
A. Порушення координації рухів |
A. Червоних ядер і РФ |
|
B. Порушення колінного рефлексу |
B. Вестибулярних ядер і РФ |
|
C. Зміни м’язового тонусу |
C. Таламуса і РФ |
|
D. Вегетативних розладів |
D. Таламуса і чорної субстанції |
|
E. Втрати свідомості |
E. Вестибулярних ядер і чорної субстанції |
|
Відповіді |
7. Який відділ ЦНС у людини уражений, |
|
1.A, 2.C, 3.D, 4.B, 5.А, 6.C, 7.D, 8.C, 9.C, 10.E. |
якщо спостерігаються воскоподібна ригідність, |
|
тремор спокою і гіпокінезія? |
||
Тестові завдання до самоконтролю |
A. Стріатум |
|
B. Палідум |
||
за програмою «Крок-1» |
||
C. Чорна субстанція |
||
|
||
1. Дисметрія — це: |
D. РФ |
|
A. Уповільнення реакції при зміні одного типу |
E. Мозочок |
|
рухів на прямо протилежний |
8. Астенія — це: |
|
B. Розлад домірності рухів |
||
C. Відсутність плавності рухів |
A. Ослаблення м’язового тонусу |
|
D. Мимовільне підвищення м’язового тонусу |
B. Втрата здатності до тривалого скорочення |
|
E. Втрата здатності до тривалого скорочення |
м’язів |
|
м’язів |
C. М’язова слабкість і швидка стомлюваність |
|
|
м’язів |
|
2. У людини виявлене порушення пальцено- |
D. Порушення координації рухів |
|
сової проби. Функція якої структури порушена |
E. Розлад домірності рухів |
|
за цих умов? |
9. Асинергія — це: |
|
A. Довгастого мозку |
||
B. Переднього мозку |
A. Уповільнення реакції під час зміни одного |
|
C. РФ |
типу рухів на прямо протилежний |
|
D. Середнього мозку |
B. Відсутність плавності рухів |
|
E. Мозочка |
C. Розлад рівномірності рухів |
|
|
D. Втрата здатності до тривалого скорочен- |
|
3. У людини спостерігається спонтанне трем- |
ня м’язів |
|
тіння різних частин тіла — як у спокої, так і під |
E. Порушення координації рухів |
|
час довільного руху. Що може бути причиною |
10. У пацієнта розвинулося порушення рухо- |
|
цього явища? |
||
A. Порушення функцій середнього мозку |
вої активності: тремор, атаксія й асинергія рухів. |
|
B. Порушення функцій базальних гангліїв |
Де локалізується найбільш імовірне вогнище ушко- |
|
C. Порушення функції мозочка |
джень? |
|
D. Порушення нервово-м’язової передачі |
A. Лімбічна система |
|
E. Порушення рухової функції кори |
B. Таламус |
|
|
C. Мозочок |
|
4. Студент проходив випробування на обер- |
D. Спинний мозок |
|
товому кріслі. Після зупинки крісла спостеріга- |
E. РФ |
|
ються рухи очей — ністагм. Який з відділів ЦНС, |
Відповіді |
|
найімовірніше, бере участь у формуванні такої |
||
рефлекторної реакції? |
1.B, 2.E, 3.B, 4.В, 5.C, 6.А, 7.В, 8.C, 9.B, 10.C. |
|
A. Кора великих півкуль |
||
|
||
B. Мозочок |
Ситуаційні завдання |
|
C. Спинний мозок |
||
|
||
D. Довгастий мозок |
1. У собаки два місяці тому назад вилучено мо- |
|
E. Проміжний мозок |
зочок. Поясніть, які симптоми порушення рухової |
|
|
функції можна виявити в цієї тварини і чому. |
|
5. В експерименті після перерізання мозку у |
2. В експерименті на кроликові електричне |
|
тварини не підтримувалася температура тіла, |
подразнення гіпоталамуса, таламуса і РФ викли- |
|
пересування було неможливе, переважав тонус |
кає характерні зміни електричної активності кори |
|
м’язів-розгиначів. Дихання і нормальний АТ збе- |
головного мозку. Поясніть, у чому полягають ці |
|
рігалися. На якому рівні було зроблено перерізу- |
зміни за умов подразнення: 1) гіпоталамуса; |
|
вання? |
2) таламуса; 3) РФ. |
47
3. За умов експерименту у собаки проведене |
3. Роль гіпоталамуса у регуляції вісцеральних |
|
повне видалення мозочка. Поясніть: |
функцій, інтеграції соматичних, автономних і ен- |
|
1) Які порушення спостерігаються за цих умов |
докринних механізмів у регуляції гомеостазу, фор- |
|
у тварини? |
муванні мотивацій, емоцій, біологічних ритмів. |
|
2) Які функції виконує мозочок? |
4. Структурна і функціональна організація кори |
|
3) З якими структурами мозку пов’язаний мо- |
головного мозку та її зв’язки зі структурами ЦНС. |
|
зочок, яке функціональне значення мають ці |
5. Теорія локалізації функцій у корі великих |
|
зв’язки? |
півкуль. |
|
Відповіді до ситуаційних завдань |
6. Сучасні уявлення про локалізацію функцій |
|
у корі великих півкуль, парність і домінантність |
||
1. Після видалення мозочка спостерігаються |
півкуль. |
|
атонія, астенія, атаксія, астазія, дезеквілібрація. |
7. Роль кори великих півкуль у формуванні |
|
системної діяльності організму. |
||
2. 1) За умов подразнення гіпоталамуса спо- |
||
стерігається обмежена реакція активації ЕЕГ у |
8. Моторна кора великих півкуль, її структур- |
|
но-функціональна організація: |
||
передніх відділах кори головного мозку. |
а) первинна моторна кора (поле 4 за Бродма- |
|
2) Під час подразнення таламуса — у первин- |
||
ном), її функціональна організація та зв’язки з |
||
них сенсорних проекційних зонах. |
іншими структурами мозку, їх роль у регуляції |
|
3) Під час подразнення РФ — генералізована |
||
активація у всіх відділах кори. У природних умо- |
рухів; |
|
вах активація гіпоталамуса відбиває виникнен- |
б) премоторна і додаткова моторна зони кори, |
|
їх зв’язки з іншими структурами мозку і роль у |
||
ня мотиваційного збудження; таламуса — над- |
||
ходження збуджень від рецепторів органів чуття; |
регуляції рухів. |
|
РФ — висхідні активуючі впливи, що мають мо- |
9. Низхідні провідні шляхи: екстрапірамідні |
|
(кірково-ядерні, ядерно-спінальні) і пірамідні |
||
тиваційні функції. |
(кірково-спінальні — латеральні та вентральні). |
|
3. 1) Афазія, атонія, атаксія, астазія, астенія. |
||
Роль низхідних шляхів у регуляції функцій м’язів |
||
2) Формування програми руху, контроль ви- |
||
конання руху, корекція порушення руху, вегета- |
осьового скелета, а також проксимальних і дис- |
|
тивне забезпечення руху. |
тальних відділів кінцівок. |
|
10. Електрофізіологічні методи дослідження |
||
3) Через верхні ніжки мозочок одержує інфор- |
||
кори великих півкуль. |
||
мацію з асоціативних ділянок кори про мету дії, |
||
крізь нижні (із спинного мозку) — про стан опор- |
11. Підтримка активності кори головного моз- |
|
ку. Нейрогуморальний контроль активності го- |
||
но-рухового апарату (положення тіла і кін- |
||
цівок), крізь середні — команди від мозочка до |
ловного мозку. Нейрогуморальні системи голов- |
|
ядер стовбура мозку і до рухової кори великих |
ного мозку. |
|
півкуль. |
Питання для письмової відповіді: |
|
|
1. Перелічіть структури, які входять до скла- |
|
4.4. РЕГУЛЯЦІЯ СИСТЕМНОЇ |
ду лімбічної системи, та їх функції. |
|
2. Перелічіть структури мозку, що належать |
||
ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ. |
до моноамінергічних систем мозку. |
|
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ЛІМБІЧНОЇ |
3. Намалюйте схему нейронної організації |
|
СИСТЕМИ І КОРИ ГОЛОВНОГО |
кори головного мозку, опишіть її будову і функ- |
|
МОЗКУ У ФОРМУВАННІ |
ціональне значення шарів. |
|
СИСТЕМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
4. Опишіть функції кори великих півкуль та її |
|
ОРГАНІЗМУ |
зв’язки зі структурами ЦНС. |
|
|
5. Опишіть механізми регуляції локомоції лю- |
|
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
дини і програмування рухів. Функціональна |
|
ролі структур лімбічної системи і кори головного |
структура довільних рухів. |
|
мозку у формуванні системної діяльності організ- |
6. Опишіть механізми роботи кожної інтегрую- |
|
чої системи і взаємодію між ними. |
||
му необхідне для розуміння перебігу фізіологіч- |
||
них процесів у організмі людини як за умов нор- |
7. Опишіть вікові зміни рухової функції про- |
|
тягом онтогенезу людини. |
||
ми, так і під час патологічних змін, що є необхід- |
||
ним для практичної роботи лікаря. |
Програма практичної роботи на занятті: ви- |
|
Мета заняття. Знати: |
вчення інтегративної ролі різних відділів кори го- |
|
ловного мозку і підкіркових структур у форму- |
||
1. Будову й функції структур лімбічної систе- |
||
ми і кори головного мозку. |
ванні м’язового тонусу і фазних рухів під час |
|
2. Роль структур лімбічної системи і кори го- |
оволодіння новим комплексом цілеспрямованих |
|
ловного мозку у формуванні системної діяльності |
м’язових рухів. |
|
організму. |
Методика формування нового комплексу |
|
Питання до усного і тестового контролю: |
||
цілеспрямованих м’язових рухів (праксису) |
||
1. Лімбічна система, її організація, функції, |
Для роботи необхідні: секундомір, стілець. |
|
провідникова функція гіпоталамуса. |
||
Об’єкт дослідження — людина. |
||
2. Особливості функції нейронів гіпоталаму- |
||
Проведення роботи. Проби рекомендують |
||
са: нейрорецепція, нейросекреція. |
||
проводити з кількома піддослідними, оскільки в |
||
|
48