Материал: Физиология методички

Ахіллів рефлекс викликається легким ударом молоточка по сухожиллю литкового м’яза над п’ятковою кісткою. Піддослідному пропонують стати на стілець на коліна таким чином, щоб сто- пи обох ніг вільно звисали. Руками піддослідний тримається за спинку стільця. Під час удару мо- лоточком виникає легке підошовне згинання сто- пи. Рефлекторна дуга ахіллового рефлексу: меха- норецептори — чутливі волокна великогомілко- вого нерва — мотонейрони SI–II сегментів спин- ного мозку — рухові волокна великогомілково- го нерва — литковий м’яз.

Оформлення результатів та їх оцінка: Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 4.1.

Методика дослідження шкірних рефлексів людини

Для роботи необхідний перкусійний молоток. Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Черевні рефлекси викли- каються енергійним поперечним штриховим по- дразненням шкіри живота (на рівні пупка — се- редньочеревний, нижче реберних дуг — верхньо- черевний, над паховими складками — нижньо- черевний) у напрямку до серединної лінії живо- та загостреним кінцем рукоятки молотка. Відпо- відна реакція — скорочення м’язів живота. Реф- лекторна дуга верхньочеревного рефлексу: меха- норецептори шкіри — чутливі волокна 7–8-го

міжреберних нервів — рухові нейрони ThVIII–IX сегментів спинного мозку — рухові волокна 7–

8-го міжреберних нервів — м’язи, що скорочують верхню частину передньої стінки живота. Рефлек- торна дуга середньочеревного рефлексу: механо- рецептори шкіри — чутливі волокна 9–10-го міжреберних нервів — рухові нейрони ThIX–X — рухові волокна 9–10-го міжреберних нервів — м’язи, що скорочують середню частину передньої стінки живота. Рефлекторна дуга нижньочерев- ного рефлексу: механорецептори шкіри — чут- ливі волокна 11–12-го міжреберних нервів — ру-

хові нейрони ThXI–XII — рухові волокна 11–12-го міжреберних нервів — м’язи, що скорочують ниж-

ню частину передньої стінки живота. Підошовний рефлекс викликається поздовж-

нім штриховим подразненням шкіри підошви за- гостреним кінцем рукоятки молотка із зусиллям до кінця подразнення. Відповідна реакція в умо-

вах норми — згинання пальців нижньої кінцівки і стопи. Рефлекторна дуга підошовного рефлек- су: механорецептори шкіри — чутливі волокна n. ischiadicus — рухові нейрони SI–II сегментів спинного мозку — рухові волокна n. ischiadicus

— м’язи, що згинають стопу і пальці ніг.

Оформлення результатів та їх оцінка: Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 4.1.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Якими волокнами імпульси зі спинного моз- ку надходять до м’язових веретен?

A. Альфа-аферентними B. Гамма-еферентними C. Гамма-аферентними D. Волокнами групи С E. Волокнами групи В

2.Які рецептори реагують на зміну довжини

ішвидкості зміни довжини м’яза?

A.Рецептори суглобів

B.Рецептори м’язових веретен

C.Сухожильний орган Гольджі

D.Тільця Пачині, Мейснера

E.Тільця Руфіні, Краузе

3.Який параметр рухів кінцівки є адекватним подразненням для рецепторів суглобових сумок?

A. Збільшення сили скорочення B. Зміна довжини м’яза

C. Зміна кута між кістками в суглобі D. Зміна поперечного розміру м’яза E. Зміна прискорення скорочення м’яза

4.Якими волокнами імпульси від м’язових ве- ретен надходять у спинний мозок?

A. Альфа-аферентними B. Гамма-еферентними C. Гамма-аферентними D. Волокнами групи С E. Волокнами групи В

5.На якому рівні спинного мозку замикають- ся ліктьові рефлекси?

A. Шийні V–VI сегменти B. Грудні сегменти

C. Поперекові сегменти D. Крижові сегменти

E. Шийні VII–VIII сегменти

6.На якому рівні спинного мозку замикають- ся колінні рефлекси?

A. Шийні сегменти B. Грудні сегменти

C. Поперекові II–IV сегменти D. Крижові сегменти

E. Поперекові V–VI сегменти

7.На якому рівні спинного мозку замикаєть- ся ахіллів рефлекс?

A. Шийні сегменти

B. Крижові III–IV сегменти

C.Поперекові сегменти

D.Крижові I–II сегменти

E.Грудні сегменти

8.На якому рівні спинного мозку замикаєть- ся підошовний рефлекс?

A. Шийні сегменти

B. Поперекові сегменти C. Крижові I–II сегменти D. Грудні сегменти

E. Крижові III–IV сегменти

9.На якому рівні спинного мозку замикаєть- ся верхній черевний рефлекс?

A. Шийні сегменти

B. Поперекові сегменти C. Крижові I–II сегменти D. Грудні VIII–IX сегменти E. Крижові III–IV сегменти

10.На якому рівні спинного мозку замикаєть- ся середній черевний рефлекс?

A. Шийні сегменти

B. Грудні IX–X сегменти C. Крижові I–II сегменти D. Грудні VIII–IX сегменти E. Крижові III–IV сегменти

Відповіді

1.B, 2.B, 3.C, 4.C, 5.A, 6.C, 7.D, 8.C, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.На якому рівні спинного мозку замикаєть- ся нижній черевний рефлекс?

A. Грудні XI–XII сегменти B. Грудні IX–X сегменти C. Крижові I–II сегменти D. Грудні VIII–IX сегменти E. Крижові III–IV сегменти

2.Яке фізіологічне значення вентрального спіноталамічного провідного шляху?

A. Тактильна чутливість

B. Больова і температурна чутливість C. Підтримка пози і рівноваги тіла D. Довільні рухи

E. Зорові й слухові рухові рефлекси (рефлекси чотиригорбикового тіла)

3.Яке фізіологічне значення дорсального спіноталамічного провідного шляху?

A. Тактильна чутливість

B. Больова і температурна чутливість C. Підтримка пози і рівноваги тіла D. Довільні рухи

E. Зорові і слухові рухові рефлекси (рефлекси чотиригорбикового тіла)

4.Яке фізіологічне значення вентрального ве- стибулоспінального провідного шляху?

A. Тактильна чутливість

B. Больова і температурна чутливість C. Підтримка пози й рівноваги тіла

D.Довільні рухи

E.Зорові й слухові рухові рефлекси (рефлекси чотиригорбикового тіла)

5.Яке фізіологічне значення вентрального кортикоспінального (пірамідного) провідного шляху?

A.Тактильна чутливість

B.Больова і температурна чутливість

C.Підтримка пози і рівноваги тіла

D.Довільні рухи

E.Зорові й слухові рухові рефлекси (рефлекси чотиригорбикового тіла)

6.Яке фізіологічне значення тектоспінально- го провідного шляху?

A.Тактильна чутливість

B.Больова і температурна чутливість

C.Підтримка пози і рівноваги тіла

D.Довільні рухи

E.Зорові і слухові рухові рефлекси (рефлекси чотиригорбикового тіла)

7.Основна фізіологічна функція альфа-мото- нейронів:

A.Іннервація екстрафузальних м’язових воло-

кон

B.Іннервація інтрафузальних м’язових воло-

кон

C.Іннервація екстра- й інтрафузальних воло-

кон

D.Не іннервують екстрафузальні волокна

E.Не іннервують ніякі м’язові волокна

8.Основна фізіологічна функція гамма-мото- нейронів:

A.Іннервація екстрафузальних м’язових воло-

кон

B.Іннервація інтрафузальних м’язових воло-

кон

C.Іннервація екстра- й інтрафузальних воло-

кон

D.Не іннервують екстрафузальні волокна

E.Не іннервують ніякі м’язові волокна

9.Основна фізіологічна функція бета-мото- нейронів:

A.Іннервація екстрафузальних м’язових волокон

B.Іннервація інтрафузальних м’язових воло-

кон

C.Іннервація екстра- й інтрафузальних воло-

кон

D.Не іннервують екстрафузальні волокна

E.Не іннервують ніякі м’язові волокна

10.В яких сегментах спинного мозку розвива- ються явища спінального шоку?

A.Каудальніше місця травми

B.Вентральніше місця травми

C.Дорсальніше місця травми

D.Медіальніше місця травми

E.Ні в яких із перерахованих

Відповіді

1.A, 2.A, 3.B, 4.C, 5.C, 6.E, 7.A, 8.B, 9.C, 10.A.

Ситуаційні завдання

1.В експерименті на мавпі реєструється ім- пульсна активність нервів, що несуть інформацію від пропріоцепторів м’яза-згинача і рецепторів сумки ліктьового суглоба.

1) Назвіть, які рецептори м’язів і суглобів ви знаєте.

2) Яку інформацію посилають дані рецептори під час згинання і розгинання кінцівки в ліктьо- вому суглобі?

3) Чи збережуться рухи кінцівки в суглобі після перерізання зазначених нервів?

2.Два студенти вирішили довести в експери- менті, що тонус скелетних м’язів підтримується рефлекторно. Двох спінальних жаб підвісили на гачку. Нижні лапки в них були трохи підгор- нуті, що свідчить про наявність тонусу. Потім перший студент перерізував передні корінці спинного мозку, а другий — задні. В обох жаб лапки зависли, як батіг. Який із студентів поста- вив дослід правильно? Поясніть відповідь.

3.Коли колінний рефлекс у людини вираже- ний слабко, для його посилення іноді пропону- ють піддослідному зчепити руки перед грудьми і тягти їх у різні сторони (прийом Ендрашека), або стиснути зуби, рахувати, або ставити йому пи- тання. Поясніть, чому це приводить до посилен- ня рефлексу.

4.У людини діагностований повний розрив спинного мозку між грудним і поперековим відділом. Чи будуть у неї спостерігатися розлади акту дефекації і сечовипускання? Якщо так, то в

чому вони проявляться в різний термін після трав- ми?

5.У жаби був викликаний згинальний реф- лекс. При цьому збуджуються центри згиначів і гальмуються реципрокно центри розгиначів. Під час досліду реєструють постсинаптичні потенці- али мотонейронів. Яка з відповідей (ЗПСП зги- нача або ГПСП разгинача) реєструється піз- ніше? Поясніть свою відповідь.

6.Під час вставання людини на неї починає діяти сила тяжіння. Поясніть, чому при цьому ноги не підгинаються.

7.У новонароджених дітей можна викликати деякі примітивні рефлекси, які здійснюються спин- ним мозком (наприклад, рефлекс Бабинського).

Удорослого ці рефлекси відсутні. Поясніть, з чим це пов’язане.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.1) Нерви м’язових веретен, рецептори сухо- жильного органа Гольджі, рецептори суглобової сумки.

2) Рецептори м’язових веретен триголового м’я- за посилають інформацію про ступінь, швидкість

іприскорення його розтягування; рецептори сухо- жильного органа Гольджі — про величину м’язо- вої напруги; суглобні рецептори — про величину

ішвидкість зміни кута між передпліччям і плечем. 3) Збережуться.

2.Другий студент поставив дослід вірно. Якщо тонус м’язів підтримується рефлекторно, то існує постійне збудження в нервових центрах, що

впливає на ці м’язи. Тонус цих центрів підтри- мується аферентними імпульсами, що постійно надходять від різних рецепторів. Отже, щоб до- вести рефлекторну природу м’язового тонусу, потрібно перервати потік аферентних імпульсів. Для цього слід перерізати задні корінці. Пере- різання ж передніх корінців просто позбавляє м’я- зи іннервації, але не доводить рефлекторну при- роду їх тонусу.

3.При виконанні колінного рефлексу подраз- нюються тільки рецептори чотириголового м’яза стегна. Якщо зчепити руки, додатково подраз- нюються рецептори м’язів верхньої кінцівки. При цьому в мотонейрони спинного мозку надходить додатковий потік аферентних імпульсів і вини- кає явище полегшення, що проявляється в поси- ленні колінного рефлексу.

4.Відразу ж після такої травми у людини на- стає повне гальмування тазових функцій внаслі- док розвитку спінального шоку. Після того як яви- ща спінального шоку минуть, спостерігається ми- мовільне рефлекторне спорожнювання прямої киш- ки і сечового міхура в міру їх наповнення.

5.Збудливий вплив на м’яз передається без- посередньо з відповідного мотонейрона, а галь- мівний вплив на м’яз-антагоніст через додатко- вий вставний гальмівний нейрон. Тому в резуль- таті синаптичної затримки ГПСП разгинача реє- струється пізніше, ніж ЗПСП згинача.

6.Під дією сили маси розтягуються чотириго- лові м’язи стегна і закладені в них м’язові вере- тена. Останнє приводить до збудження альфа- мотонейронів чотириголового м’яза, і його тонус підвищується, не даючи нозі зігнутися.

7.У міру дозрівання людини вищі відділи моз- ку повністю підпорядковують собі спінальні цен- три й пригнічують деякі зі спінальних рефлексів. За умов патології вони знову можуть проявити- ся (наприклад, при менінгіті).

4.2.ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ЗАДНЬОГО, СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ І РЕТИКУЛЯРНОЇ ФОРМАЦІЇ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ

Мотиваційна характеристика теми. Знання ролі структур заднього і середнього мозку в ре- гуляції фізіологічних функцій необхідне для розу- міння перебігу різних процесів у організмі люди- ни як за умов норми, так і при патологічних змінах, що є необхідним для практичної роботи лікаря.

Мета заняття. Знати:

1.Будову і функції структур заднього і серед- нього мозку.

2.Роль структур заднього і середнього мозку

взабезпеченні рухових функцій організму.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Будова і функції довгастого мозку і мосту, їх роль у процесах регуляції м’язового тонусу, рухів і функцій вегетативних систем.

2.Рефлекси довгастого мозку (бульбарні реф- лекси), їхні відмінності від спінальних рефлексів.

3.Низхідні провідні шляхи та їх роль у регу- ляції активності альфа- і гамма-мотонейронів.

4.Тонічні лабіринтові рефлекси і роль вести- булярного апарату (рецепторів sacculus і utriculus) у регуляції тонусу і пози.

5.Тонічні шийні рефлекси.

6.Будова і функції середнього мозку: значен- ня провідникової функції, роль рефлекторної функції, центри середнього мозку.

7.Рефлекси заднього мозку: а) статичні і ста- токінетичні рефлекси; б) рефлекси випрямлення (лабіринтні і шийні); в) повороти голови і роль ре- цепторів півколових каналів у збереженні рівно- ваги за умов зміни швидкості або кута руху.

8.Роль середнього мозку в регуляції стерео- типних мимовільних рухів. Орієнтовні рефлекси середнього мозку, їх характеристика і механізми. Вестибулярні механізми стабілізації очних яблук.

9.Відмінності мезенцефалічних рефлексів від спінальних і бульбарних рефлексів.

10.Роль заднього і середнього мозку в забез- печенні пози: вестибулярних ядер, червоних ядер, ретикулярної формації (РФ).

11.Децеребраційна ригідність, механізми її ви- никнення. Роль стовбура мозку в регуляції тону- су мускулатури.

12.Функції РФ стовбура мозку: висхідні та низхідні впливи, інтегративна роль. Роботи Ме- гуна і Моруці.

Питання для письмової відповіді:

1.Перелічіть центри довгастого мозку, опи- шіть їх функціональне значення.

2.Перелічіть центри середнього мозку, опи- шіть їх функції.

3.Опишіть рефлекси, що регулюють тонус м’язів, співвідношення спінальних, бульбарних і мезенцефалічних структур у здійсненні регуляції тонусу м’язів.

4.Намалюйте схему співвідношень бульбар- них ядер з ядрами середнього мозку.

5.Опишіть роль бугрів чотиригорбикового тіла в рефлекторній діяльності середнього мозку.

6.Опишіть роль червоного ядра і чорної суб- станції в регуляції м’язового тонусу.

7.Опишіть участь РФ стовбура мозку у фор- муванні цілісної діяльності організму.

Програма практичної роботи на занятті:

дослідження ролі вестибулярних ядер довгастого мозку в підтримці м’язового тонусу і координації рухів у людини (обертова проба).

Методика дослідження ролі вестибулярних ядер у підтримці м’язового тонусу і координації рухів у людини (обертова проба)

Для роботи необхідні: крісло Бараньї або обертовий стілець, секундомір.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Проби рекомендують про- водити на кількох піддослідних, оскільки в цьо- му випадку буде помітна різниця між виразністю індивідуальних рефлекторних реакцій.

Досліджуваний стоїть у вертикальному поло- женні із заплющеними очима, трохи нахиливши голову вперед. Перед початком проби вимірюють пульс. Потім за командою піддослідний робить 5 обертів навколо вертикальної осі в будь-яку сто- рону. Після цього йому необхідно зробити пря- мо кілька кроків, не розплющуючи очі. У нормі людина відхиляється при ходьбі у бік, протилеж- ний напрямку обертів. У випадку слабко розви- неного вестибулярного апарату піддослідний рухатиметься у бік напрямку обертів. Відразу після рухів необхідно розплющити очі і виміряти пульс. Визначивши відсоток зміни пульсу, мож- на оцінити виразність лабіринтно-серцевого реф- лексу. Під час розплющення очей спостерігаєть- ся ністагм очних яблук і голови — повільний рух проти напрямку обертів, що змінюється за на- прямком руху. Основний напрямок поширення імпульсів під час координації рухів: рецептори півколових каналів внутрішнього вуха — вести- булярний ганглій — вестибулярні ядра довгас- того мозку (Бехтерева, Роллера, Швальбе, Дей- терса) — вестибулоспінальний, вестибулооку- лярний, вестибуломозочковий і лемнісковий шля- хи — перерозподіл тонусу м’язів, що підтриму- ють рівновагу.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати досліджень рекомендується оформити у ви- гляді табл. 4.2.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Яка основна функція чотиригорбикового тіла середнього мозку?

A. Регуляція гомеостазу всіх вегетативних функцій

B. Здійснення орієнтовних реакцій C. Участь в механізмах пам’яті D. Регуляція м’язового тонусу

E. Усі відповіді правильні

2.Сенсорна функція середнього мозку прояв- ляється у:

A. Первинному аналізі інформації, що надхо- дить від зорових і слухових рецепторів

B. Первинному центральному аналізі інфор- мації, що надходить від зорових рецепторів, і вто- ринному центральному аналізі інформації — від слухових рецепторів

C. Первинному аналізі інформації, що надхо- дить від пропріорецепторів тулуба

Таблиця 4.2

D.Вторинному аналізі інформації, що надхо- дить від зорових і слухових рецепторів

E.Усі відповіді неправильні

3.Як називається вид м’язового тонусу, що виникає за умов перерізання середнього мозку нижче рівня червоного ядра?

A.Нормальний

B.Пластичний

C.Ослаблений

D.Контрактильний

E.Полегшений

4.Які центри довгастого мозку є життєво важливими?

A.Дихальний, серцево-судинний

B.М’язового тонусу; захисних рефлексів

C.Захисних рефлексів, харчовий

D.Рухових рефлексів, харчовий

E.Харчовий, м’язового тонусу

5.У людини діагностували крововилив у стовбур мозку. Обстеження виявило підвищення тонусу м’язів-згиначів на тлі зниження тонусу м’язів-розгиначів. Подразненням яких структур мозку можна пояснити зміни тонусу м’язів?

A.Чорної субстанції

B.Ядер Голля

C.Ядер Дейтерса

D.Ядер Бурдаха

E.Червоних ядер

6.У пацієнта після травми головного мозку порушилися тонкі рухи пальців рук, виникли м’язова ригідність і тремор. Яка причина цього явища?

A.Ушкодження мозочка

B.Ушкодження середнього мозку в ділянці червоних ядер

C.Ушкодження середнього мозку в ділянці чорної субстанції

D.Ушкодження ядер Дейтерса

E.Ушкодження стовбура мозку

7.У людини з розладом мозкового кровотоку порушений акт ковтання. Вона може поперхну- тися під час приймання рідкої їжі. Укажіть, який відділ мозку постраждав:

A.Шийний відділ спинного мозку

B.Грудний відділ спинного мозку

C.РФ

D.Довгастий мозок

E.Середній мозок

8.До моторних ядер таламуса належать:

A.Вентральна група

B.Латеральна група

C.Задня група

D.Медіальна група

E.Передня група

9.Які ядра таламуса причетні до формуван- ня феномену «відбитих болів»?

A.Ретикулярні

B.Асоціативні

C.Інтраламінарний комплекс

D.Релейні

E.Неспецифічні ядра

10. Таламус є:

A.Колектором аферентних шляхів, вищим центром больової чутливості

B.Регулятором м’язового тонусу

C.Регулятором усіх рухових функцій

D.Регулятором гомеостазу

E.Регулятором температури тіла

Відповіді

1.D, 2.B, 3.D, 4.A, 5.E, 6.C, 7.D, 8.A, 9.D, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.У собаки в експерименті зруйнували одну із структур середнього мозку. У результаті він втратив орієнтовний рефлекс на звукові сигна- ли. Яка структура була зруйнована?

A. Вестибулярне ядро Дейтерса B. Червоне ядро

C. Верхні бугри D. Нижні бугри

E. Чорна субстанція

2.Для тварин із децеребраційною ригідністю характерне:

A. Зникнення випрямних рефлексів B. Зникнення ліфтового рефлексу

C. Різке підвищення тонусу м’язів-розгиначів D. Усі відповіді правильні

E. Усі відповіді неправильні

3.До асоціативних ядер таламуса належать: A. Центральні й інтраламінарні

B. Вентробазальний комплекс

C. Передня, медіальна і задня групи

D. Ядра медіальних і медіально-колінчастих тіл E. Вентральна група

4.Рефлекторні реакції якого відділу ЦНС ма- ють безпосереднє відношення до підтримки пози, жування, ковтання, секреції травних залоз, ди- хання, діяльності серця, регуляції тонусу судин?

A. Середнього мозку B. Таламуса

C. Заднього мозку D. Спинного мозку E. Переднього мозку

5.Рефлекторні реакції якого відділу ЦНС ма- ють безпосереднє відношення до здійснення «сто- рожового» рефлексу?

A. Заднього мозку B. Таламуса

C. Спинного мозку D. Мозочка

E. Середнього мозку

6.Як експериментальним шляхом довести обу- мовленість децеребраційної ригідності значним гамма-посиленням спінальних міостатичних реф- лексів?