Материал: Физиология методички

цьому випадку буде помітна різниця між вираз- ністю індивідуальних рефлекторних реакцій. Кожну пробу експериментатор проводить з обох боків, відзначаючи швидкість формування навички, точність її виконання і симетричність. Опис проб:

1.Проба на реципрокну координацію рухів обох рук. Необхідно покласти перед собою витяг- нуті дві руки. При цьому пальці однієї руки стис- нути в кулак, а другої — розчепірити. Повтори- ти кілька разів.

2.Необхідно покласти перед собою витягнуті дві руки. При цьому кілька разів змінити поло- ження однієї руки: кулак — ребро долоні — відкрита долоня. Потім повторити ці ж рухи іншою рукою.

3.Графічна проба. Піддослідному пропонують виконати малюнок із двох елементів. Наприклад, почати малюнок із прямої лінії, що переходить в пилкоподібну лінію зубцями нагору. Потім про- довжити малюнок прямою лінією, що переходить

впилкоподібну зубцями вниз.

4.Піддослідний перебуває у вертикальному положенні сидячи або стоячи. Руки розведені в сторони на рівні плечей. Необхідно зробити вільні обертові рухи однією рукою за годинни- ковою стрілкою, другою — проти годинникової стрілки.

5.Піддослідний перебуває у вертикальному положенні сидячи або стоячи. Руки опущені вниз уздовж туловища. На рахунок «раз»: руки витягнути перед собою і однією рукою «описати» коло перед тулубом, другою — вер- тикальну лінію. На рахунок «два»: опустити руки вниз.

6.Піддослідний перебуває у вертикальному положенні сидячи або стоячи. Руки витягнуті пе- ред собою. Лівою рукою «описати» коло перед собою, правою — «намалювати» рівносторонній трикутник, основою донизу.

7.Піддослідний перебуває у вертикальному положенні сидячи або стоячи. Руки зігнуті в ліктях на рівні грудей. Однією рукою необхідно зробити обертові рухи за годинниковою стріл- кою, другою — проти неї.

8.Піддослідний перебуває у вертикально- му положенні сидячи або стоячи. Руки зігнуті

вліктях на рівні грудей. Однією рукою необ- хідно зробити обертові рухи за годинниковою стрілкою, другою — проти годинникової стрілки. При цьому стояти на одній нозі, а другою робити обертові рухи, «описуючи» коло.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати досліджень рекомендується оформити у ви- гляді табл. 4.4.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У якій зоні кори головного мозку локалізо- ваний центр слуху?

A.Верхня лобова борозна

B.Нижня лобова борозна

C.Нижня скронева борозна

D.Борозна Гешля

E.Шпорна борозна

2.У якій зоні кори формується почуття нюху?

A.Сенсорні зони нової кори

B.Лімбічна (стара) кора

C.Асоціативні зони нової кори

D.Асоціативні ядра таламуса

E.Сенсорні ядра таламуса

3.При видаленні кори великих півкуль у со- баки зникають рухові реакції:

A.На дистантні подразники

B.Практично всі рухові реакції

C.Первинні орієнтовні реакції

D.Практично всі вегетативні реакції

E.Практично всі рухові та вегетативні реакції

4.Ліва (домінантна) півкуля переважно забез- печує:

A.Орієнтацію в просторі

B.Тонку маніпуляцію предметами

C.Формування мови

D.Антигравітаційну позу

E.Статокінетичні рефлекси

5.Права півкуля в людини забезпечує:

A.Образне сприйняття навколишнього сере- довища

B.Антигравітаційну позу

C.Формування мови

D.Тонку маніпуляцію предметами

E.Математичні здібності

6.Чому читання під час їжі негативно впли- ває на процес травлення? Який механізм цього явища?

A.Іррадіація збудження від зорових центрів до центрів травлення та їх збудження

B.Домінантне сполучене гальмування центрів травлення

C.Генералізоване збудження нервових цент- рів кори

D.Генералізоване гальмування нервових центрів кори

E.Домінантне сполучене гальмування зоро- вих центрів

7.Як зміниться характер рефлекторної реакції, якщо в рефлекторній дузі вимкнути верхні (цен- тральні) відділи?

A.Стане неможливою інтеграція даного реф- лексу з іншими

B.Порушиться замикання рефлекторної дуги даного рефлексу

C.Сформується патологічний рефлекс

D.Рефлекс зникне

E.Характер не зміниться

8. У результаті черепно-мозкової травми лю- дина втратила відчуття нюху. Яка ділянка ЦНС

унеї уражена?

A.Лобова кора

B.Таламус

C.Шпорна борозна

D.Лімбічна (стара) кора

E.Верхня скронева борозна

9.У результаті крововиливу у внутрішню капсулу в людини уражені пірамідні шляхи. Які рухи зникнуть у цьому випадку?

A. Усі довільні рухи рук і ніг

B. Довільні тонкі рухи пальців рук C. Усі довільні рухи рук, ніг і тулуба D. Усі довільні рухи всього тулуба E. Усі довільні рухи тулуба

10.За умов ураження пірамідних шляхів у людини порушується тонус м’язів таким чином:

A. Підвищується тонус розгиначів B. Знижується тонус розгиначів C. Знижується тонус згиначів

D. Підвищується тонус згиначів

E. Підвищується тонус розгиначів і згиначів

Відповіді

1.D, 2.B, 3.A, 4.C, 5.А, 6.B, 7.A, 8.D, 9.B, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Лікареві кабінету функціональної діагнос- тики запропонували розшифрувати ЕЕГ здоро- вого обстежуваного, на якій зареєстровані елект- ричні хвилі, частота яких від 3 до 7 коливань за 1 с. Про який стан обстежуваного може думати лікар?

A. Стан активної розумової діяльності B. Стан після сну

C. Стан сну

D. Стан спокою з розплющеними очами E. Стан спокою із заплющеними очами

2.Внаслідок правцевої інтоксикації у людини розвинулися судоми. Яким шляхом, найбільш імовірно, правцевий токсин потрапив у ЦНС?

A. Крізь ШКТ

B. Антероградним аксонним транспортом C. Повільним аксонним транспортом

D. Швидким аксонним транспортом

E. Шляхом ретроградного аксонного транс- порту

3.У людини внаслідок інсульту була ушкодже- на задня частина першої скроневої звивини лівої півкулі. До яких наслідків це може призвести?

A. Порушення розуміння писемної мови B. Порушення розуміння усного мовлення C. Порушення відтворення писемної мови D. Порушення здатності до рахування

E. Порушення відтворення усного мовлення

4.У людини внаслідок інсульту була поруше- на нижня частина третьої лобової звивини лівої півкулі. До яких наслідків це може призвести?

A.Порушення відтворення писемної мови

B.Порушення розуміння усного мовлення

C.Порушення розуміння писемної мови

D.Порушення вміння рахувати

E.Порушення відтворення усного мовлення

5.Людина внаслідок інсульту втратила здат- ність читати. Де локалізується ушкодження моз- ку?

A.Прецентральна борозна

B.Нижній відділ третьої лобової борозни

C.Кутова борозна тім’яної частини (перед кірковим відділом зорового аналізатора)

D.Задній відділ середньої лобової борозни

E.Задній відділ першої скроневої борозни

6.Сенсорна афазія виникає внаслідок розвит- ку патологічного процесу в таких структурах головного мозку:

A.РФ

B.Центр Брока

C.Мозолисте тіло

D.Центр Верніке

E.Скроневі ділянки кори

7.Двостороннє ураження гіпокампа супро- воджується порушенням:

A.Пам’яті

B.Рухів

C.Свідомості

D.Сприйняття усної та писемної мови

E.Здатності до рахування

8.Моторна афазія виникає внаслідок розвит- ку патологічного процесу в таких структурах головного мозку:

A.РФ

B.Центр Брока

C.Мозолисте тіло

D.Центр Верніке

E.Скроневій ділянці кори

9.Про який стан обстежуваного може гада- ти лікар, якщо на ЕЕГ зареєстровані електричні хвилі, частота яких від 8 до 13 коливань за 1 с?

A.Стан активної розумової діяльності

B.Стан активної фізичної активності

C.Стан сну

D.Стан спокою з розплющеними очима

E.Стан спокою з заплющеними очима

10.Людина внаслідок інсульту втратила здатність до письма. Де локалізується ушкоджен- ня мозку?

A.Прецентральна борозна

B.Нижній відділ третьої лобової борозни

C.Кутова борозна тім’яной частки (перед кірковим відділом зорового аналізатора)

D.Задній відділ середньої лобової борозни

E.Задній відділ першої скроневої борозни

Відповіді

1.С, 2.E, 3.В, 4.Е, 5.C, 6.D, 7.A, 8.В, 9.Е, 10.D.

Ситуаційні завдання

1.Охарактеризуйте частотну і амплітудну характеристику альфа-, бета-, тета- і дельта- хвиль. Поясніть механізм їх походження.

2.Під час експериментального дослідження за умов подразнення кори мозку собака робить рухи передніми лапами. Поясніть, яка ділянка мозку піддається подразненню.

3.Людина-лівша страждає на моторну афа- зію. Припустіть, яка частина кори великих півкуль у неї уражена. Поясніть свою відповідь.

4.Людина-правша не пам’ятає назв пред- метів, але правильно описує їх призначення. Припустіть, яка ділянка головного мозку ураже- на у цієї людини. Поясніть свою відповідь.

5.Під час експерименту у піддослідного реєструють ЕЕГ. Поясніть, як зміниться альфа- ритм людини за умов дії на очі світлового по- дразнення і чому. Опишіть характеристики аль- фа-, бета-ритмів і функції РФ.

6.Поясніть, чому при охолодженні мозку мож- на подовжити тривалість періоду клінічної смерті.

7.За умов «вимикання» кори великих пів- куль людина непритомніє. Поясніть, чи можли- вий такий ефект за умов абсолютно неушкодже- ної кори і нормального її кровопостачання.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Бета-хвилі (більше 13 Гц, менше 25 мкВ), альфа-хвилі (8–13 Гц, 25–50 мкВ), тета-хвилі

(4–6 Гц, 120–150 мкВ), дельта-хвилі (0,5–3 Гц, до 300 мкВ).

2.Нижня частина передньої центральної зви- вини кори великих півкуль головного мозку.

3.Уражено праву півкулю — ділянку задньої частини нижньої лобової борозни — центр Бро- ка (поле 44 за Бродманом).

4.Уражено верхню скроневу борозну, у якій міститься сенсорний центр мови Верніке (поля 38– 39 за Бродманом).

5.При дії на око досить сильного світлового подразнення відбувається десинхронізація аль- фа-ритму ЕЕГ, з’являється більш частий бета- ритм внаслідок активізації висхідної системи РФ.

6.Тривалість клінічної смерті визначається часом, протягом якого клітини кори мозку мо- жуть витримувати відсутність кисню. Охоло- дження сповільнює інтенсивність метаболізму, тому відсутність кисню позначається в меншо- му ступені, і клінічна смерть триває трохи дов- ше.

7.Нормальне функціонування кори головно- го мозку залежить не тільки від її власного ста- ну, але і від стану РФ та неспецифічних ядер та- ламуса. Руйнування останніх призводить до втрати свідомості в результаті падіння тонусу клітин кори.

4.5. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З НЕРВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ І РОЛІ ЦНС У РЕГУЛЯЦІЇ МОТОРНИХ ФУНКЦІЙ

Мотиваційна характеристика теми. Набут-

тя і закріплення практичних навичок з нервової регуляції функцій організму, що застосовуються з метою діагностики і лікування в клініці, є не- обхідною умовою для практичної роботи лікаря.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми нервової регуляції функцій організму.

2.Методи дослідження функцій ЦНС, інтер- претацію результатів дослідження та їх аналіз.

Перелік практичних навичок із нервової регу- ляції функцій організму і ролі ЦНС у регуляції ру- хових функцій:

1.Графічно зображувати схеми контурів біо- логічної регуляції.

2.Графічно зображувати схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС і по- яснювати методики їх дослідження.

3.Графічно зображувати схеми розвитку про- цесів збудження і гальмування в ЦНС.

4.Графічно зображувати схеми процесів су- мації збудження і гальмування; координації реф- лексів; провідних шляхів, які забезпечують взаємодію рівнів ЦНС.

5.Пояснювати механізми системної діяльності організму при здійсненні локомоцій, роль кори головного мозку і лімбічної системи в цих проце- сах.

6.Пояснювати методи дослідження функцій ЦНС.

7.Аналізувати й оцінювати результати ЕЕГ.

Програма практичної роботи на занятті:

аналіз і оцінка електроенцефалограми людини.

Методика аналізу й оцінки електроенцефалограми людини

Для роботи необхідні зразки електроенцефа- лограм.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Хвилі ЕЕГ являють собою результат математичної сумації постсинаптич- них потенціалів кіркових нейронів. Причина ви- никнення постсинаптичних змін у кіркових ней- ронах — циклічні таламо-кортикальні взаємодії, в яких таламічні клітини відіграють роль «водіїв ритму». Для реєстрації ЕЕГ можуть бути викорис- тані два види відведень: біполярне (обидва від- відних електрода є активними, розташовані на шкірі голови) і монополярне (є один неактивний

— індиферентний електрод, що фіксується на мочці вуха).

При аналізі ЕЕГ враховують частоту, амплі- туду, форму, тривалість і характер розподілу хвиль, що дозволяє чітко судити про функціо- нальний стан кори і має діагностичне значення. За умов різних функціональних станів мозку і у різних ділянках кори можуть домінувати різні

2–6

1–5

2–14

1–13

6–8

5–7

13–7

2–6

1–5

2–14

6–8

5–7

14–8

13–7

2. Мікроіонофоретичний метод застосовують для вивчення:

A.Хімічних основ роботи нейрона

B.Сумарної електричної активності

C.Ефектів руйнування або подразнення моз- кових структур

D.Інтенсивності біохімічних процесів у струк- турах головного мозку

E.Стану аферентних шляхів головного мозку

3. Стереотаксичну методику застосовують для вивчення:

A.Хімічних основ роботи нейрона

B.Сумарної електричної активності

C.Ефектів руйнування або подразнення моз-

кових структур

D.Інтенсивності біохімічних процесів у струк- турах головного мозку

E.Стану аферентних шляхів головного мозку

4.Метод викликаних потенціалів застосову- ють для вивчення:

A.Хімічних основ роботи нейрона

B.Сумарної електричної активності

C.Ефектів руйнування або подразнення моз-

кових структур

D.Інтенсивності біохімічних процесів у струк- турах головного мозку

E.Стану аферентних шляхів головного мозку

5. Метод ядерно-магнітного резонансу засто- совують для вивчення:

A.Хімічних основ роботи нейрона

B.Сумарної електричної активності

C.Ефектів руйнування або подразнення моз- кових структур

D.Інтенсивності біохімічних процесів у струк- турах головного мозку

E.Стану аферентних шляхів головного мозку

6. Який метод дослідження доводить наявність постійної електричної поляризації поверхневої мембрани нервової клітини в стані спокою?

A.ЕЕГ

B.Мікроелектродний метод

C.Метод викликаних потенціалів

D.Метод електричних подразнень структур

мозку

E. Іонофоретичний метод

7.Якими є амплітуда і частота α-ритму на

ЕЕГ?

A.50 мкВ, 8–13 Гц

B.25 мкВ, 14–30 Гц

C.300 мкВ, 0,5–3,5 Гц

D.250–300 мкВ, 4–7 Гц

E.Більше 400 мкВ, більше 30 Гц

8.Якими є амплітуда і частота β-ритму на

ЕЕГ?

A.50 мкВ, 8–13 Гц

B.25 мкВ, 14–30 Гц

C.300 мкВ, 0,5–3,5 Гц

D.250–300 мкВ, 4–7 Гц

E.Більше 400 мкВ, більше 30 Гц

9.Яка амплітуда і частота δ-ритму на ЕЕГ?

A.50 мкВ, 8–13 Гц

B.25 мкВ, 14–30 Гц

C.300 мкВ, 0,5–3,5 Гц

D.250–300 мкВ, 4–7 Гц

E.Більше 400 мкВ, більше 30 Гц

10.Якими є амплітуда і частота Θ-ритму на

ЕЕГ?

A.50 мкВ, 8–13 Гц

B.25 мкВ, 14–30 Гц

C.300 мкВ, 0,5–3,5 Гц

D.250–300 мкВ, 4–7 Гц

E.Більше 400 мкВ, більше 30 Гц

Відповіді

1.В, 2.А, 3.С, 4.Е, 5.D, 6.В, 7.А, 8.В, 9.С, 10.D.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1. Як зміниться сила спінальних міостатичних рефлексів при активації γ-мотонейронів спинно- го мозку?

A.Зменшиться

B.Збільшиться

C.Не зміниться

D.Дані рефлекси зникнуть

E.Різко зменшиться