Материал: Біологічна та біоорганічна хімія_Мардашко О.О._ изд. 2008-342 с._ОНМедУ-2012

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

боксилювання. Наприклад, він необхідний як

тез глікогену, гліколіз, пентозофосфатний шлях).

кофермент для утворення малоніл-КоА з ацетил-

Вважають, що АК знижує потребу в інших віта-

КоА і СО2 у процесі біосинтезу вищих жирних

мінах, бере участь у перетворенні фолієвої кисло-

кислот (ацетил-КоА-карбоксилаза), утворення

ти на ТГФК. Імовірно, АК посилює антигіалу-

оксалоацетату з пірувату, для синтезу пурино-

ронатліазну активність біофлавоноїдів. Також

вих нуклеотидів та ін. Біотин синтезується

вітамін С сприяє синтезу глікогену в печінці, біо-

мікрофлорою кишечнику, міститься в багатьох

синтезу ДНК, білків, у тому числі й імуногло-

продуктах, але найбільше його в яєчному жовт-

булінів.

ку. Слід зазначити, що в яєчному білку містить-

Гіповітаміноз (цинга). У цьому випадку син-

ся білок авідин, що затримує всмоктування біо-

тез колагену порушений на стадії гідроксилю-

тину в кишечнику.

вання пролінових і лізинових залишків. У резуль-

Гіповітаміноз — дерматити, спричинені дистаті неповного гідроксилювання пептидних лан-

бактеріозом кишечнику й надлишковим спожи-

цюгів утворюються менш стабільні та міцні кола-

ванням сирого яєчного білка. Добова потреба —

генові волокна, з чим пов’язана ламкість крово-

150–300 мкг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

носних судин і виникнення множинних точкових

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

крововиливів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добова потреба — 50–70 мг. Міститься віта-

 

Вітамін С (аскорбінова кислота,

 

 

мін С у свіжих овочах і фруктах, особливо в цит-

 

антискорбутний вітамін)

 

 

 

 

 

русових. Багаті на вітамін С шипшина, хвоя,

 

Хімічна структура. Аскорбінова кислота

листя чорної смородини, чай. Раніше вважали,

 

що для стимуляції імунної системи, посилення ан-

(АК) близька за структурою до гексоз і являє со-

тиоксидантної системи необхідно вводити великі

бою лактон діенолгулонової кислоти:

 

 

дози вітаміну С (700–1000 мг на добу), але вве-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дення в організм гіпердоз вітаміну С призводить

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

до того, що він з антиоксиданту перетворюється

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на прооксидант. Також розпад вітаміну С при-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зводить до нагромадження ксенобіотиків (щавле-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 2H

 

O

 

 

 

C

 

 

 

 

 

+ HOH

ва кислота).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

HO

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 2H

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітамін Р (флавон, цитрин, рутин,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

 

C

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

 

C

 

 

H

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2 OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

біофлавоноїди, вітамін проникності)

 

Аскорбінова

 

 

 

 

 

 

Дегідроаскорбінова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к-та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к-та

 

 

 

 

 

Хімічна структура. Р-вітамінну активність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має група речовин — похідних флавону, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

COOH

 

 

 

 

 

 

 

 

COOH

Щавлева

підвищують резистентність капілярів. Із них най-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к-та

важливішим є цитрин (гесперидин), рутин і ка-

 

+ HOH

 

 

 

 

C

O

+ O

 

 

 

 

 

 

COOH

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

техін. Цитрин виділений із цитрусових, рутин —

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

COOH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

із листя гречки, катехін — із листя чаю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

Треонова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

C

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

C

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к-та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

C

 

H

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

Дикетогулонова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к-та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вона може окиснюватися, віддаючи два ато-

Флавон

ми Гідрогену, перетворюючись на дегідроаскор-

Біологічна дія. Основна біологічна дія — зни-

бінову кислоту. Подальше окиснення дегідроас-

корбінової кислоти приводить до утворення трео-

ження проникності кровоносних капілярів. Біо-

нової та щавлевої кислот.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

флавоноїди стабілізують основну речовину спо-

 

Біологічна дія. Найважливішою властивістю

лучної тканини (у тому числі й стінки кровонос-

аскорбінової кислоти є її здатність оборотно

них капілярів) шляхом інгібування ферменту гіа-

окиснюватися в дегідроаскорбінову. З огляду на

луронатліази, охороняючи тим самим від руйну-

особливості структури, аскорбінова кислота бере

вання гіалуронову кислоту, необхідну для

участь у реакціях гідроксилювання, підтримую-

зміцнення стінок судин. Існує тісний взаємозв’я-

чи у відновленій формі іон Феруму, що входить

зок між вітамінами Р і С. Вітамін Р бере участь у

до структури гідроксилаз, і тим самим сприяє пе-

відновленні дегідроаскорбінової кислоти і збере-

ретворенню проліну на гідроксипролін і лізину на

женні її тканинних резервів. Вважають, що

гідроксилізин (синтез колагену) за участю фер-

вітамін С посилює антигіалуронатліазну ак-

ментів пролінгідроксилази і лізингідроксилази,

тивність біофлавоноїдів.

синтезу стероїдних гормонів, катехоламінів,

Гіповітаміноз — підвищується проникність

інших біогенних амінів, а також знешкоджує ток-

кровоносних судин, що супроводжується крово-

сичні речовини і має антиоксидантну дію. Під її

виливами й кровотечами. Добова потреба — 25–

впливом посилюється метаболізм глюкози (син-

50 мг.

244

16.4. ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ, АНТИОКСИДАНТИ

Характерною властивістю цієї групи вітамінів є їхня гідрофобність, спричинена довгими вуглеводневими радикалами. Вони добре розчиняються в жирах, їхнє всмоктування залежить від перетравлювання жирів у ШКТ.

Вітамін А (каротиноїди, антиксерофтальмічний фактор)

Хімічна структура. Відомі дві природні форми вітаміну А — вітамін А1 (ретинол) і вітамін А2 (дегідроретинол). Обидві форми мають однакову біологічну дію, тільки вітамін А2 менш активний.

H3C CH3

 

CH

 

 

 

3

CH

CH

C

CH2 2 CH2OH

CH3

 

 

 

Вітамін А1 (ретинол)

H3C CH3

H2O

H3C CH3

 

 

R

CH

CH

R

CH3

H3C

β-Каротин

Уморкві міститься провітамін β -каротин, що гідролізується в слизовій оболонці кишечнику на

2 молекули вітаміну А1.

Біологічна дія. Біологічно активними формами вітаміну А є вітамін А-спирт (ретинол), вітамін А-альдегід (ретиналь) і вітамін А-кислота (ретиноєва кислота). Вітамін А-спирт у вигляді ефірів із жирними кислотами є основним резервом вітаміну А в тканинах. Вітамін А-альдегід необхідний для утворення родопсину, вітамін А-кис- лота — для нормального росту тканин і деяких інших процесів. У печінці вітамін А зберігається як ефір у ліпоцитах, можливо, як комплекс ліпоглікопротеїну. Для транспортування в тканині ефір гідролізується, ретинол зв’язується з апопро-

теїнзв’язуючим білком (retinol binding protein

RBP). Результуючий холо-RBP входить в апарат Гольджі й секретується в плазму. У клітині ретинол зв’язується з клітинним ретинолзв’язуючим білком (сеllular retinol binding protein — CRBP).

Ретинол окиснюється до ретиноєвої кислоти, яка зв’язується з рецепторами ядра. Активовані ретиноєвою кислотою рецептори стимулюють синтез певних генів, відповідальних за ріст і диференціювання клітин ембріона й організму, що розвивається, поділ і диференціювання швидко проліферуючих тканин (хрящ, кісткова тканина, епітелій шкірних покривів і слизової оболонки, сперматогенний епітелій).

Різні форми вітаміну А (ретиналь, ретинол, ретиноєва кислота і їх ефірні похідні) регулюють такі процеси:

1. Нормальний ріст і диференціювання клітин організму, що розвивається (ембріона, молодого організму).

2.Регуляція поділу і диференціювання швидко проліферуючих тканин хряща, кісткової тканини, епітелію шкіри і слизових оболонок.

3.Участь у фотохімічному акті зору.

4.β -Каротин є антиоксидантом — пасткою для пероксидних радикалів у тканинах при низькому парціальному тиску кисню (при високих концентраціях кисню ефективний вітамін Е).

Однією з найважливіших функцій вітаміну А

єйого участь в утворенні складного білка родо-

псину, або зорового пурпуру — сітківки ока. У людини вона містить рецепторні клітини двох типів — палички й колбочки. Палички відрізняються більшою світлочутливістю. Всього п’яти квантів світла досить, щоб викликати нервовий імпульс. Палички призначені для зору при малій освітленості, вони дають чорно-білу картину. Колбочки забезпечують кольоровий зір. Палички містять зоровий пігмент родопсин, а колбочки — йодопсин. Вони є складними білками, що складаються з 11-цис-ретиналю й опсину. Проте за будовою білкової частини родопсин і йодопсин розрізняються. Речовиною, що сприймає світло в паличках сітківки, є родопсин. Це складний білок, що містить як простетичну групу вітамін А — цис-ретиналь, пов’язаний з ліпопротеїном опсином. При надходженні кванта світла на сітківку відбувається ізомеризація цис-рети- налю в транс-ретиналь за рахунок енергії поглинутого світла. Внаслідок цього втрачається відповідність між структурами ретиналю і центру зв’язування його на опсині — білковій частині родопсину, що призводить до дисоціації родопсину на опсин і транс-ретиналь. Внаслідок відщеплення ретиналю змінюється і конформація опсину, через ряд проміжних сполук він перетворюється на метародопсин II, що сприяє закриттю Nа+-каналів дисків паличок, їхній гіперполяризації й виникненню нервового імпульсу. Родопсин міститься в мембранних структурах — дисках, що заповнюють зовнішній сегмент палички. Утворення родопсину — складний процес, який перебігає за участю кількох ферментів

(рис. 16.4).

Під впливом ферменту алкогольдегідрогенази (кофермент НАД+) транс-ретиналь відновлюється до транс-ретинолу, що під дією ферменту ретинолізомерази переходить у цис-ретинол. Потім під дією ферменту алкогольдегідрогенази цис-ре- тинол окиснюється до цис-ретиналю, що утворює разом із білком опсином родопсин. Частково ізомеризуватися в цис-ретиналь може і трансретиналь під дією сонячного світла.

При відщепленні ретиналю від родопсину частина його руйнується, тому для ресинтезу молекули родопсину потрібні нові молекули вітаміну А. Якщо їх немає, то утворення родопсину загальмовується. Крім участі у світловідчутті, вітамін А стимулює ріст і диференціацію клітин через транс-ретиноєву кислоту, що утворюється з транс-ретиналю й активує процеси транскрипції. Вітамін А перешкоджає зроговінню одношарового плоского епітелію і стимулює біосинтез глікопротеїнів, що входять до складу муцинів.

245

Темнота Світло 11-цис-ретиналь + Опсин Родопсин Транс-ретиналь

 

Метародопсин ІІ

Транс-ретиноєва

 

 

кислота

 

Розпад цГМФ

 

НАДН

Закриття Na+-каналів

НАДН

 

мембран дисків сітківки

 

НАД+

Алкогольдегідрогеназа

НАД+

 

Цис-ретинол

Транс-ретинол

 

Ізомераза

 

Рис. 16.4. Схема світлосприйняття паличками сітківки

Таким чином, епітеліальні поверхні (ШКТ, дихальна й сечостатева система, око) змочуються муцинами, які мають бактерицидну дію й запобігають висиханню епітелію.

Гіповітаміноз. При дефіциті в їжі вітаміну А розвивається куряча сліпота — найбільш рання ознака гіповітамінозу. При цій хворобі збільшується зоровий поріг, тобто мінімальна інтенсивність світла, яка ще викликає зорове відчуття. При курячій сліпоті зоровий поріг може бути в сотні разів більшим, ніж у нормі, такі хворі не бачать у сутінках. Специфічне для авітамінозу А ураження очного яблука — ксерофтальмія, тобто розвиток сухості рогової оболонки, що є наслідком закупорки слізного каналу, епітелій якого піддається зроговінню. Очне яблуко не змочується сльозою, яка має бактерицидну дію, внаслідок чого розвиваються запалення кон’юнктиви, набряк, виразка й розм’якшення рогівки. Цей комплекс уражень рогової оболонки ока дістав назву кератомаляція. Розпад і розм’якшення рогової оболонки пов’язані з розвитком гнильного процесу, оскільки при відсутності сльози на поверхні рогівки швидко розвиваються мікроорганізми.

Гіпервітаміноз може розвитися також у дітей у результаті прийому великих кількостей риб’я- чого жиру й препаратів вітаміну А. Його токсичність (гіпервітаміноз) пов’язана з насиченням апопротеїнзв’язуючого білка, через що в клітині міститься незв’язаний ретинол. Характерні прояви гіпервітамінозу А — запалення очей, гіперкератоз, випадіння волосся, загальне виснаження організму тощо. Вітамін А міститься в багатьох продуктах тваринного походження (печінка, вершкове масло, риб’ячий жир, яєчний жовток) і рослинного походження (морква). Добова потреба — 2,5 мг.

Вітамін D (кальциферол, антирахітичний вітамін)

Хімічна структура. D-вітамінну активність мають вітаміни D2 (ергокальциферол) і D3 (холе-

кальциферол — кальціол). Вітамін D2 отриманий при опроміненні ультрафіолетовими променями дріжджового ергостерину, тобто є його похідним. Вітамін D3, що утворюється з 7-дегідрохолестеро- лу, є похідним холестеролу. В організмі людини й тварин, особливо в шкірі під дією УФ-променів, з 7-дегідрохолестеролу утворюється вітамін D3.

 

 

СН3

CH3

 

 

 

 

CH3

 

CH3

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

CH

CH

 

CH CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

Вітамін D2 (ергокальциферол)

СН3 CH3 CH3

CH CH2 CH2 CH2 CH CH3

CH2

HO

Вітамін D3 (холекальциферол)

Біологічна дія. Власне вітамін D3 не має біологічної активності. З ньогоутворюється біологічно активна речовина кальцитріол. Перетворення вітаміну D3 відбувається за допомогою печінки і нирок. Спочатку в печінці холекальциферол гідроксилюється до 25-гідроксихолекальциферо- лу, а потім у нирках він гідроксилюється до кальцитріолу (1,25-дигідроксихолекальциферолу або 24,25-дигідроксихолекальциферолу). Специфічні гідроксилази, які каталізують ці реакції, активуються паратгормоном. Органи-мішені кальцитріолу — тканини кишечнику і кістки. У тонкому кишечнику кальцитріол стимулює всмоктування кальцію і фосфору. Відомо, що у клітинах кишечнику кальцитріол стимулює синтез Са-зв’язуючого білка, що сприяє всмоктуванню кальцію в кишечнику. Встановлено, що кальцитріол сприяє резорбції кісткової тканини і підвищенню концентрації Са в крові, тобто є синергістом паратгормону; 24,25(ОН)2D3 бере участь в остеогенезі й ремоделюванні кісткової

246

тканини, тобто сприяє переходу Са з крові в

прикріплення ребер («рахітичні чотки») і дефор-

кістки і є синергістом кальцитоніну. Вітамін D3

мація кісток кінцівок, особливо нижніх, що не-

сприяє також реабсорбції Са в нирках, підви-

суть на собі вагу тіла («шаблеподібні» ноги).

щуючи його концентрацію в крові. Ця регуля-

Внаслідок зменшення в кістках кількості міне-

ція базується на тому, що всмоктування каль-

ральних речовин і відносного збільшення кіль-

цію в тонкому кишечнику відбувається шляхом

кості органічних речовин кістки стають пористи-

полегшеної дифузії за участю спеціального

ми — настає остеопороз. Кістки втрачають свою

кальцiйзв’язувального білка й активного

міцність, відбувається їхнє розм’якшення — остео-

транспорту за допомогою Са2++-АТФази

маляція. При D-авітамінозі дорослих розвиваєть-

(див. рис. 15.6).

 

 

ся остеопороз внаслідок вимивання солей фосфа-

Регуляція синтезу кальцитріолів

ту кальцію, що часто призводить до переломів.

При надлишковому споживанні великих доз

Утворення 1,25(ОН)

D (кальцитріолу) в нир-

вітаміну D можуть виникнути явища гіпервіта-

2

 

3

мінозу. При цьому відбувається демінералізація

ках регулюється за механізмом негативного зво-

ротного зв’язку вмісту Са2+ і РО43– у плазмі.

кісток (внаслідок чого можуть виникнути пере-

Його утворення посилюється паратгормоном:

ломи), підвищення концентрації кальцію в крові

коли рівень Са2+ в плазмі низький, то секреція

й сечі (гіперкальціємія, гіперкальціурія), надлиш-

паратгормону збільшується; якщо рівень Са2+ в

кове відкладення кальцію в нирках, кровоносних

крові високий, то утворюється мало 1,25(ОН)2D3,

судинах, серцевому м’язі, легенях, стінках кишеч-

нирки продукують 24,25(ОН)2D3.

нику й інших органів, що призводить до пору-

шення функції цих органів.

 

 

 

 

 

Пролактин підвищує активність 1α -гідрокси-

 

 

 

 

 

лази і кількість 1,25(ОН)2D3 (кальцитріолу) під

Добова потреба — 12–25 мкг.

 

 

 

час лактації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Естроген збільшує загальну кількість каль-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

цитріолу, проте цей вплив, очевидно, пов’язаний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зі зменшенням секреції його зв’язувального білка

Вітамін Е (токоферол, антистерильний,

без помітної зміни вільного 1,25-дигідроксихоле-

вітамін розмноження)

 

 

 

 

 

 

кальциферолу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гіпертиреоїдизм пов’язаний зі зменшенням

Хімічна структура. Е-вітамінну активність

циркулюючого кальцитріолу і збільшенням час-

мають похідні токолу — α -, β - і γ -токофероли,

тоти остеопорозу.

 

 

вони відрізняються між собою розташуванням

Метаболічний ацидоз зменшує утворення

метильних груп у бензольному кільці. Найбільш

кальцитріолу.

 

 

біологічно активним є α -токоферол:

 

 

Гормон росту кальцитонін стимулює утворен-

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ня кальцитріолу.

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

CH3

 

 

CH3

 

 

HO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біороль 1,25-(ОН)2-кальцитріолу

 

 

 

 

(CH2)3–CH–(CH2)3–CH– (CH2)3–CH–CH3

 

 

 

 

H3C

 

 

 

 

 

O

CH3

 

 

 

 

 

 

1,25(ОН)2D3 індукує утворення кальційзв’язу-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вального білка і білкових компонентів Са2+-

 

 

 

 

 

α -Токоферол

 

 

 

 

 

АТФази, можливо, дією на генетичний апарат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

клітин слизової оболонки тонкого кишечнику

Біологічна дія. Найважливіша властивість α -

(сприяє синтезу мРНК). Білок бере участь у ре-

токоферолу — здатність окиснюватися (віддава-

гуляції процесів всмоктування Са і Р в кишечни-

ти електрони) з утворенням малоактивного

ку. 1,25(ОН)2 сприяє резорбції кісткової тканини

вільного радикала. Акцепторами електрона мо-

і реабсорбції Са і Р у ниркових канальцях, сприяє

жуть бути, зокрема, вільні радикали жирних кис-

утворенню білків родини кальбіндинів D, які є

лот: відновлюючи їх, α -токоферол перериває лан-

представниками надродини тропоніну С.

цюг перекисного окиснення ненасичених жирних

Рецептори 1,25(ОН)2

(холекальциферолу) ви-

кислот. Це так звана антиоксидантна функція

явлені в багатьох тканинах.

вітаміну Е, тобто він захищає організм (клітинні

24,25-дигідроксихолекальциферол сприяє

мембрани) від токсичної дії кисню:

 

 

 

збільшенню вмісту Са в кістковій тканині, забез-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

печуючи нормальний остеогенез і мінералізацію

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

кістки, менш активний метаболізм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гіповітаміноз. При недостатній кількості віта-

 

 

+ R

 

 

O

 

 

 

 

+ RH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міну D у дітей розвивається рахіт. При цьому за-

H3C

 

O

R

H3C

 

 

O

R

 

CH

 

 

CH

хворюванні в крові знижується концентрація

 

 

 

CH3

3

 

 

 

 

CH3

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кальцію і фосфору через ослаблення їхнього

Вітамін Е запобігає пероксидним змінам мем-

всмоктування в кишечнику й ослаблення реаб-

сорбції фосфору в нирках, що призводить до де-

бран мітохондрій, допомагає переходу фосфат-

мінералізації кісток. Процес починається з роз-

іонів у мітохондрії. Антиоксидантна дія вітаміну

м’якшення і стоншення кісток черепа, особливо в

Е разом з іншими факторами запобігає пероксид-

потиличній ділянці (так званий «пергаментний

ним ефектам О3, Н2О2 і NO на мембрану ланцю-

череп»). Для рахіту в дітей характерне розрос-

га дихання, отже, зберігає його від ушкодження.

тання й ущільнення сполучної тканини в місцях

Таким чином збільшується окиснювальне фосфо-

247

рилування. Крім того, вітамін Е запобігає окис-

 

 

O

 

 

 

 

O

CH3

 

ненню білків і ферментів із -SH-групами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

9

1

2

CH

 

 

SO

Na

Токофероли запобігають окисненню вітаміну

7

 

 

 

3

 

 

 

3

 

6 5

1 0

4

3

R

 

 

 

 

 

А і каротинів.

 

 

O

 

 

 

 

O

 

 

 

Завдяки гідрофобному радикалу вітамін Е чи-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-Метил-1,4-нафтохінон

 

Вікасол

 

нить мембраностабілізувальний вплив на кліти-

 

 

ни. Оскільки найбільш уразливими є статеві

Вітамін К2

також складається з 2-метил-1,4-

клітини і клітини крові, то вітамін Е сприяє та-

кож розмноженню, зокрема заплідненню і розвит-

нафтохінону і бічного вуглеводневого ланцюга,

ку плода. Існує тісний взаємозв’язок між токофе-

що містить 30 атомів Карбону. У 1942 р. М. М.

ролом і селеном (селенопротеїни захищають від

Шемякін і О. В. Палладін синтезували аналог

некрозів), селен є кофактором глутатіонперокси-

вітаміну К, розчинний у воді, — вікасол. Це дало

дази.

можливість використовувати вітамін для парен-

терального введення.

 

 

 

 

 

Похідні токоферолу можуть брати участь у

 

 

 

 

 

синтезі коензиму Q.

Біологічна дія. Вітамін К необхідний для нор-

мального утворення білків плазми крові, що бе-

Вітамін Е відіграє певну роль у синтезі нуклеї-

нових кислот.

руть участь у згортанні крові (фактори II, VII, IX,

X). Щоб активуватися, вони повинні зв’язува-

Гіповітаміноз. Гіповітаміноз вітаміну Е вияв-

ляється порушенням репродуктивної функції, лу-

ти іони кальцію. Їх зв’язує амінокислота —

щенням шкіри, слабістю й атрофією м’язів. Це по-

γ -карбоксиглутамінова кислота. Каталізує пере-

яснюється тим, що при гіповітамінозі, внаслідок

творення (карбоксилювання) залишку глутама-

посилення перекисного окиснення ліпідів, відбу-

ту в протромбіні на залишок γ -карбоксиглутама-

вається ушкодження лізосомальних мембран —

ту фермент глутамату карбоксилаза. Для дії цьо-

вивільнені гідролази руйнують клітину. Патоло-

го ферменту необхідний вітамін К — як кофер-

гія мембран тканин при гіповітамінозі Е, очевид-

мент. γ -Карбоксилювання білкових факторів коа-

но, є причиною різноманіття симптомів захворю-

гуляції підвищує їхню спорідненість до іонів

вання:

Са2+, необхідних для зв’язку з фосфоліпідами мем-

бран і запуску каскаду коагуляції.

 

 

— схильність еритроцитів до пероксидного ге-

 

 

молізу;

 

COO-

Вітамін-К-залежна

COO-

 

— атрофія сім’яників (що спричинює без-

 

 

 

глутамат-

 

 

 

плідність);

 

 

 

 

 

карбоксилаза

 

 

 

 

CH

2

 

 

+ HCO3-

 

H

C

COO-

— розсмоктування плода при вагітності;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

CH

2

 

 

- H2O

 

O

CH

2

 

— м’язова дистрофія і втрата внутрішньоклі-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

CH NH

 

 

 

C

CH

NH

тинних азотних компонентів і білків м’язів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— некроз печінки;

Залишок глутамату

Залишок γ -карбокси-

— розм’якшення ділянок мозку, особливо мо-

в факторах

 

 

глутамату в факторах

зочка.

 

 

ІІ, VII, IX, X

 

 

 

ІІ, VII, IX, X

Надмірне споживання продуктів, багатих на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

токоферол, призводить до посилення вільноради-

Гіповітаміноз. При дефіциті вітаміну К замість

кального окиснення, руйнування плазматичних

залишків γ -карбоксиглутамату в молекулі про-

і субклітинних мембран, тобто токоферол з анти-

тромбіну містяться залишки глутамату. Це при-

оксиданта перетворюється на прооксидант.

зводить до затримки перетворення протромбіну

Добова потреба — 10–20 мг. Вітамін Е міс-

на тромбін та уповільнення згортання крові. Ви-

титься в маслі, салі. Для всмоктування токоферо-

никають крововиливи, подовжується час згор-

лу необхідна присутність ліпідів як розчинників

тання крові (норма — 5–7 хв).

 

 

 

і жовчних кислот — як емульгаторів. Всмокту-

Добова потреба — 0,2–0,3 мг. Вітамін К

вання їх відбувається в тонкому кишечнику шля-

міститься в продуктах рослинного походження (у

хом простої дифузії, потім у складі хіломікронів

листі кропиви, люцерни, капусти, шпинату, у ка-

вони транспортуються через лімфатичні шляхи в

бачках, зелених помідорах, горобині). Із про-

кров, до органів і тканин. Найбільша кількість

дуктів тваринного походження — тільки в печінці

токоферолу зосереджується в жировій тканині,

свиней, синтезується мікрофлорою кишечнику.

печінці й скелетних м’язах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітамін К (філохінон, антигеморагічний, вітамін коагуляції)

Хімічна структура. К-вітамінну активність мають вітаміни К1 і К2. Це похідні 2-метил-1,4- нафтохінону. Так, К1 — це 2-метил-1,4-нафтохі- нон, з’єднаний із фітильним радикалом у С3, що має 20 атомів Карбону.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Біохімія харчування людини: компоненти та поживні речовини нормального харчування; біологічна цінність окремих нутрієнтів.

2.Механізми перетворення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. Ферменти шлунка і кишечнику.

3.Порушення перетравлення окремих продуктів харчування у шлунку та кишечнику; cпадкові ензимопатії процесів травлення.

248