тканини, тобто сприяє переходу Са з крові в |
прикріплення ребер («рахітичні чотки») і дефор- |
кістки і є синергістом кальцитоніну. Вітамін D3 |
мація кісток кінцівок, особливо нижніх, що не- |
сприяє також реабсорбції Са в нирках, підви- |
суть на собі вагу тіла («шаблеподібні» ноги). |
щуючи його концентрацію в крові. Ця регуля- |
Внаслідок зменшення в кістках кількості міне- |
ція базується на тому, що всмоктування каль- |
ральних речовин і відносного збільшення кіль- |
цію в тонкому кишечнику відбувається шляхом |
кості органічних речовин кістки стають пористи- |
полегшеної дифузії за участю спеціального |
ми — настає остеопороз. Кістки втрачають свою |
кальцiйзв’язувального білка й активного |
міцність, відбувається їхнє розм’якшення — остео- |
транспорту за допомогою Са2+-Н+-АТФази |
маляція. При D-авітамінозі дорослих розвиваєть- |
(див. рис. 15.6). |
|
|
ся остеопороз внаслідок вимивання солей фосфа- |
Регуляція синтезу кальцитріолів |
ту кальцію, що часто призводить до переломів. |
При надлишковому споживанні великих доз |
Утворення 1,25(ОН) |
D (кальцитріолу) в нир- |
вітаміну D можуть виникнути явища гіпервіта- |
2 |
|
3 |
мінозу. При цьому відбувається демінералізація |
ках регулюється за механізмом негативного зво- |
ротного зв’язку вмісту Са2+ і РО43– у плазмі. |
кісток (внаслідок чого можуть виникнути пере- |
Його утворення посилюється паратгормоном: |
ломи), підвищення концентрації кальцію в крові |
коли рівень Са2+ в плазмі низький, то секреція |
й сечі (гіперкальціємія, гіперкальціурія), надлиш- |
паратгормону збільшується; якщо рівень Са2+ в |
кове відкладення кальцію в нирках, кровоносних |
крові високий, то утворюється мало 1,25(ОН)2D3, |
судинах, серцевому м’язі, легенях, стінках кишеч- |
нирки продукують 24,25(ОН)2D3. |
нику й інших органів, що призводить до пору- |
шення функції цих органів. |
|
|
|
|
|
Пролактин підвищує активність 1α -гідрокси- |
|
|
|
|
|
лази і кількість 1,25(ОН)2D3 (кальцитріолу) під |
Добова потреба — 12–25 мкг. |
|
|
|
час лактації. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Естроген збільшує загальну кількість каль- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цитріолу, проте цей вплив, очевидно, пов’язаний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зі зменшенням секреції його зв’язувального білка |
Вітамін Е (токоферол, антистерильний, |
без помітної зміни вільного 1,25-дигідроксихоле- |
вітамін розмноження) |
|
|
|
|
|
|
кальциферолу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіпертиреоїдизм пов’язаний зі зменшенням |
Хімічна структура. Е-вітамінну активність |
циркулюючого кальцитріолу і збільшенням час- |
мають похідні токолу — α -, β - і γ -токофероли, |
тоти остеопорозу. |
|
|
вони відрізняються між собою розташуванням |
Метаболічний ацидоз зменшує утворення |
метильних груп у бензольному кільці. Найбільш |
кальцитріолу. |
|
|
біологічно активним є α -токоферол: |
|
|
Гормон росту кальцитонін стимулює утворен- |
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ня кальцитріолу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
CH3 |
|
|
CH3 |
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Біороль 1,25-(ОН)2-кальцитріолу |
|
|
|
|
(CH2)3–CH–(CH2)3–CH– (CH2)3–CH–CH3 |
|
|
|
|
H3C |
|
|
|
|
|
O |
CH3 |
|
|
|
|
|
|
1,25(ОН)2D3 індукує утворення кальційзв’язу- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вального білка і білкових компонентів Са2+- |
|
|
|
|
|
α -Токоферол |
|
|
|
|
|
АТФази, можливо, дією на генетичний апарат |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
клітин слизової оболонки тонкого кишечнику |
Біологічна дія. Найважливіша властивість α - |
(сприяє синтезу мРНК). Білок бере участь у ре- |
токоферолу — здатність окиснюватися (віддава- |
гуляції процесів всмоктування Са і Р в кишечни- |
ти електрони) з утворенням малоактивного |
ку. 1,25(ОН)2 сприяє резорбції кісткової тканини |
вільного радикала. Акцепторами електрона мо- |
і реабсорбції Са і Р у ниркових канальцях, сприяє |
жуть бути, зокрема, вільні радикали жирних кис- |
утворенню білків родини кальбіндинів D, які є |
лот: відновлюючи їх, α -токоферол перериває лан- |
представниками надродини тропоніну С. |
цюг перекисного окиснення ненасичених жирних |
Рецептори 1,25(ОН)2 |
(холекальциферолу) ви- |
кислот. Це так звана антиоксидантна функція |
явлені в багатьох тканинах. |
вітаміну Е, тобто він захищає організм (клітинні |
24,25-дигідроксихолекальциферол сприяє |
мембрани) від токсичної дії кисню: |
|
|
|
збільшенню вмісту Са в кістковій тканині, забез- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
печуючи нормальний остеогенез і мінералізацію |
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
кістки, менш активний метаболізм. |
|
|
|
|
|
|
• |
|
|
|
|
HO |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіповітаміноз. При недостатній кількості віта- |
|
|
+ R• |
|
|
O |
|
|
|
|
+ RH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міну D у дітей розвивається рахіт. При цьому за- |
H3C |
|
O |
R |
H3C |
|
|
O |
R |
|
CH |
|
|
CH |
хворюванні в крові знижується концентрація |
|
|
|
CH3 |
3 |
|
|
|
|
CH3 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кальцію і фосфору через ослаблення їхнього |
Вітамін Е запобігає пероксидним змінам мем- |
всмоктування в кишечнику й ослаблення реаб- |
сорбції фосфору в нирках, що призводить до де- |
бран мітохондрій, допомагає переходу фосфат- |
мінералізації кісток. Процес починається з роз- |
іонів у мітохондрії. Антиоксидантна дія вітаміну |
м’якшення і стоншення кісток черепа, особливо в |
Е разом з іншими факторами запобігає пероксид- |
потиличній ділянці (так званий «пергаментний |
ним ефектам О3, Н2О2 і NO на мембрану ланцю- |
череп»). Для рахіту в дітей характерне розрос- |
га дихання, отже, зберігає його від ушкодження. |
тання й ущільнення сполучної тканини в місцях |
Таким чином збільшується окиснювальне фосфо- |