Материал: Біологічна та біоорганічна хімія_Мардашко О.О._ изд. 2008-342 с._ОНМедУ-2012

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Рибозо-5-фосфат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

O

 

 

CH2OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

O

пентозофосфатізомераза

H

OH

 

H

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

 

H

OH

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

OH

 

CH2O P O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

OH

пе

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е

п

 

о

фо

с

 

 

 

CH OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ме

р

 

ф

 

 

 

 

Рибулозо-5-фосфат

 

 

 

 

аза

а

 

O

 

 

 

 

 

 

 

т-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

Ксилулозо-5-фосфат

На етапі взаємоперетворення фосфопентоз закінчується перша аеробна фаза пентозофосфатного шляху. Отже, ця фаза обміну вуглеводів забезпечує організм:

відновленими коферментами НАДФН до 50 % від потреби;

фосфопентозами, які становлять до 40 % від маси нуклеїнових кислот.

Анаеробна фаза

Залежно від умов обміну речовин пентозний шлях може завершитися на аеробній фазі. В інших умовах пентозний шлях обміну вуглеводів переходить у другу анаеробну (неокиснювальну) фазу.

У цій фазі можливі такі перетворення фосфорних ефірів моносахаридів:

1. Перенос гліколевого альдегіду від ксилулозо- 5-фосфату на рибозо-5-фосфат. При цьому ут-

ворюються седогептулозо-7-фосфат і гліцераль- дегід-3-фосфат. Каталізує реакцію транскетолаза, коферментом якої є ТПФ.

 

 

 

CH2OH

H

 

O

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

O

 

 

H

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H O

H

+

H

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

OH

H

 

OH

OH

 

 

 

CH2O P O

 

CH2O P O

 

 

 

 

OH

 

 

 

OH

Ксилулозо-5-фосфат

Рибозо-5-фосфат

 

 

 

 

CH2OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C O

 

 

H

O

 

 

 

HO C H

 

 

 

C

 

 

 

H

OH

 

 

 

H

OH OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

 

 

 

CH2O P O

 

 

 

H

OH

OH

 

 

 

OH

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

Седогептулозо-7-

 

Гліцеральдегід-3-

 

 

 

фосфат

 

 

 

 

фосфат

Гліцеральдегід-3-фосфат може:

окиснюватися по шляху гліколізу до пірувату або лактату;

перетворюватися на діоксіацетонфосфат і залучатися до синтезу ліпідів;

взаємодіяти з седогептулозо-7-фосфатом. 2. Перенос тривуглецевого фрагмента (частин-

ки з трьох атомів Карбону за структурою, подібною до діоксіацетонфосфату) від седогептуло-

зо-7-фосфату на гліцеральдегід-3-фосфат. У ре-

зультаті цього утворюється фруктозо-6-фосфат і еритрозо-4-фосфат. Каталізує реакцію фермент трансальдолаза.

 

 

CH2OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

O

 

H

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO C H

 

C

 

 

 

 

 

 

H

OH

+

H

OH

OH

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

 

CH2O P O

 

 

 

H

OH

OH

 

 

OH

 

 

 

 

CH2O P O

Гліцеральдегід-

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

Седогептулозо-7-фосфат

 

3-фосфат

 

 

 

 

 

 

CH2OH

 

H

O

 

 

 

 

 

 

C O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

C H

+

H

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

 

H

OH

OH

 

 

 

H

OH

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

CH2O P O

 

 

 

 

CH2O P

O

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

Фруктозо-6-фосфат Еритрозо-4-фосфат

Фруктозо-6-фосфат може окиснюватися шляхом гліколізу або ж перетворюватися на глюко- зо-6-фосфат (під дією ферменту гексозофосфатізомерази), який:

окиснюється в 6-фосфоглюконову кислоту;

використовується по шляху гліколізу;

використовується на біосинтез глікогену;

дефосфорилується до глюкози.

Отже, гліцеральдегід-3-фосфат і фруктозо-6- фосфат забезпечують взаємозв’язок гліколізу й пентозофосфатного шляхів обміну вуглеводів.

Утворений еритрозо-4-фосфат відіграє ключову роль у неокиснювальних реакціях пентозофосфатного шляху. Залежно від концентрації еритрозо-4-фосфату він може взаємодіяти з другою молекулою ксилулозо-5-фосфату або ж з діоксіацетонфосфатом.

3. Перенос гліколевого альдегіду від ксилулозо- 5-фосфату на еритрозо-4-фосфат з утворенням фруктозо-6-фосфату й гліцеральдегід-3-фосфату. Каталізує реакцію транскетолаза.

 

CH2OH

 

H

 

O

 

O

 

 

C

HO

H

+

H

 

OH

 

H

OH

OH

H

 

OH OH

 

CH2O P O

 

CH2O P O

 

 

OH

 

 

OH

Ксилулозо-5-фосфат Еритрозо-4-фосфат

 

 

 

 

CH2OH

 

H

O

 

 

 

 

C O

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HO

C H

+

H

OH OH

 

 

 

 

 

 

 

 

H

OH

 

 

CH2O P O

 

 

 

H

OH

OH

 

OH

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

 

 

 

 

 

OH

Гліцеральдегід-3-

 

Фруктозо-6-фосфат

 

 

фосфат

У цій реакції утворюються також два продукти гліколізу, що забезпечують взаємозв’язок гліколізу й пентозофосфатного шляху. Вони можуть піддаватися наведеним вище перетворенням.

129

4. Взаємодія еритрозо-4-фосфату з діоксіаце-

тонфосфатом. Каталізує цю реакцію альдолаза. Утворюється седогептулозо-1,7-бісфосфат.

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

 

H

O

 

 

C O

OH

 

 

 

 

 

 

CH2OH

 

 

 

C

 

HO C H

 

 

+

H

OH

 

H

OH

 

C O

 

 

 

OH

 

H

OH OH

 

H

OH

 

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

CH2O P O

 

H OH OH

 

OH

 

 

OH

 

 

CH2O P O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

Діоксіацетон-

 

Еритрозо-4-

 

Седогептулозо-

фосфат

 

 

фосфат

 

1,7-бісфосфат

5. Седогептулозо-1,7-бісфосфат під впливом ферменту фосфатази дефосфорилується до седо- гептулозо-7-фосфату.

 

 

 

OH

 

 

 

 

CH2O P O

 

 

CH2OH

 

C O

OH

 

 

C O

 

 

 

 

HO

C H

 

 

HO

C H

H

 

OH

 

 

H

OH

 

3РО4

H

 

OH

 

H

OH

 

 

 

H

 

OH OH

 

H

OH OH

 

CH2O P O

 

 

CH2O P O

 

 

 

OH

 

 

OH

Седогептулозо-1,7-бісфосфат Седогептулозо-7-фосфат

6. Седогептулозо-7-фосфат може взаємодіяти з гліцеральдегід-3-фосфатом. При цьому утворюється ксилулозо-5-фосфат і рибозо-5-фосфат. Каталізує реакцію транскетолаза.

 

 

 

 

 

CH2OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C O

 

 

 

 

 

 

 

HO

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

OH

H

 

 

O

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

OH

+

 

C

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

OH OH

H

 

 

 

OH OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2O

 

P

 

O

 

 

 

CH2O

 

P O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

OH

Седогептулозо-7-фосфат Гліцеральдегід-3-фосфат

 

 

CH2OH

 

 

H

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

H

 

 

OH

 

 

 

 

HO

 

 

H

 

 

+ H

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

OH

OH

H

 

 

 

OH

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2O

 

P

 

O

 

 

 

CH2O

 

P

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

OH

 

 

 

 

 

 

 

OH

Ксилулозо-5-фосфат Рибозо-5-фосфат

взаємоперемикатися. Важливим регулятором такого перемикання є еритрозо-4-фосфат. При високій концентрації його в клітині він пригнічує активність ферменту гексозофосфатізомерази, що загальмовує перетворення фруктозо-6-фосфату на глюкозо-6-фосфат, і тому фруктозо-6-фосфат перетворюється на фруктозо-1,6-бісфосфат, тобто використовується в гліколізі (активується гліколіз).

При низькій концентрації еритрозо-4-фосфа- ту активується гексозофосфатізомераза, що приводить до посиленого перетворення фрук- тозо-6-фосфату на глюкозо-6-фосфат, який окиснюється по пентозному шляху, тобто при низьких концентраціях еритрозо-4-фосфату активується не гліколіз, а пентозний шлях обміну вуглеводів.

Оскільки всі неокиснювальні реакції пентозофосфатного шляху оборотні, а також з огляду на інтегруючу роль еритрозо-4-фосфату, цей процес можна представити в такий спосіб.

Окисні реакції:

——

С

+ С

 

6

-2СО2

5

 

5

Неокиснювальні реакції:

а) при нестачі еритрозо-4-фосфату:

С6 —— 3

С6 + С3

Транскетолаза

С4 + С5

—————

 

Альдолаза

С7

С3 + С4 ————

С7 + С3

Транскетолаза

С5 + С5

—————

Відбувається нагромадження пентозофосфатів із метаболітів гліколізу;

б) при надлишку еритрозо-4-фосфату:

 

 

Транскетолаза

 

 

С5

+ С5

——————

С7

+ С3

 

 

Трансальдолаза

 

 

С7

+ С3

——————

С4

+ С6

 

 

Транскетолаза

 

 

С4 + С5 —————

С6 + С3

Отже, діоксіацетонфосфат є третьою сполу-

 

 

кою, що забезпечує взаємозв’язок гліколізу і пен-

Транскетолаза

тозофосфатного шляху. З таких продуктів гліко-

С4 + С5 —————

С6 + С3

лізу, як фруктозо-6-фосфат, гліцеральдегід-3-фос-

 

 

фат і діоксіацетонфосфат у пентозному шляху об-

Відбувається залучення фосфопентоз, що ут-

міну вуглеводів можуть утворюватися фосфопен-

ворилися при розпаді нуклеїнових кислот або

този, тобто основне значення анаеробної фази

нуклеотидів, в утворення метаболітів гліколізу.

пентозофосфатного шляху — взаємоперетворен-

Еритрозо-4-фосфат інгібує гексозофосфатізо-

ня моносахаридів, у ході якого відбувається ут-

меразу, і фруктозо-6-фосфат перетворюється на

ворення фосфопентоз із проміжних продуктів

фруктозо-1,6-бісфосфат, тобто метаболітний потік

гліколізу, або фосфопентози можуть використо-

іде по шляху гліколізу.

 

вуватися в реакціях гліколізу.

Поряд із зазначеними реакціями, у пентозо-

Обидва процеси — пентозний шлях і гліколіз

фосфатному шляху можуть перебігати такі ре-

— перебігають у цитоплазмі клітини і можуть

акції:

 

130

1.

Рибозо-5-фосфат

НАДФ+ не відбувається (тобто гальмуються біо-

 

 

 

 

 

 

Епімераза

синтетичні процеси з участю НАДФ+), але, залеж-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

но від кількості еритрозо-4-фосфату, може відбува-

 

Арабінозо-5-фосфат

 

тися залучення метаболітів гліколізу до синтезу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Арабінозо-5-фосфат + Діоксіацетонфосфат

пентозофосфатів, або, мабуть, при дуже складних

умовах, пентозофосфати використовуються для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Альдолаза

утворення метаболітів гліколізу і підтримки енер-

Октулозо-1,8-бісфосфат

гозабезпечення в анаеробних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фосфатаза

Клінічні аспекти пентозофосфатного шляху

 

 

 

 

 

 

 

 

Октулозо-8-фосфат

 

1. Пентозофосфатний шлях в еритроцитах по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Октулозо-8-фосфат + Еритрозо-8-фосфат

стачає НАДФН для відновлення окисненого глу-

татіону, ця реакція каталізується глутатіонре-

 

 

 

 

 

 

 

Транскетолаза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дуктазою. Відновлений глутатіон руйнує в

 

 

 

 

 

 

 

Фруктозо-6-фосфат + Глюкозо-6-фосфат

еритроцитах Н2О2 за допомогою глутатіонперок-

Схематично це можна виразити в такий

сидази. Ця реакція має важливе значення, тому

спосіб:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що нагромадження Н2О2 може скоротити час

 

 

 

Альдолаза

життя еритроцитів (шляхом підвищення швид-

 

 

 

кості окиснення гемоглобіну в метгемоглобін).

 

С5 + С3

 

 

 

 

 

 

 

С8

 

 

 

 

 

 

 

 

G–S–S–G + НАДФН + Н+

 

 

 

 

 

 

 

 

Транскетолаза

С8

+ С4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С6 + С6

 

Глутатіонредуктаза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біологічна роль пентозофосфатного шляху

2 G–SH + НАДФ+

 

 

 

обміну вуглеводів

2 G–SH + Н2О2

1. Пентозофосфатний шлях забезпечує орга-

 

Глутатіонпероксидаза

нізм пентозами, необхідними для біосинтезу нук-

 

(селензалежна)

G–S–S–G + 2 Н2О

леотидів (наприклад, АТФ, ГТФ, ЦТФ, УТФ,

НАД+, НАДФ+, ФАД, КоА та ін.). Фосфопенто-

2. Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідроге-

зи необхідні також для біосинтезу нуклеїнових

кислот — ДНК і РНК, де вони становлять близь-

нази є причиною гемолітичної анемії за рахунок

ко 40 % молекулярної маси нуклеїнових кислот.

гемолізу еритроцитів.

2. Пентозофосфатний шлях постачає віднов-

У деяких груп людей спостерігаються мутації,

лені форми НАДФ+ (НАДФН+Н+). Він задоволь-

що спричинюють нестачу глюкозо-6-фосфатде-

няє потреби організму в НАДФН+Н+ приблиз-

гідрогенази, внаслідок чого порушується утво-

но на 50 %. Відновлений НАДФ+ є донором

рення НАДФН2, що призводить до гемолізу ери-

Гідрогену для біосинтезу вищих жирних кислот,

троцитів, особливо після прийому пацієнтами

холестерину,

пуринових основ та інших сполук,

антималярійних препаратів, аспірину, сульф-

використовується в мікросомальному окисненні

аніламідів. Такі ж порушення виникають у па-

при знешкодженні лікарських засобів та отрут у

цієнтів при споживанні бобів Vicia faba — фавізм

печінці, у синтезі жовчних кислот, стероїдних гор-

(захворювання, на яке страждають мільйони лю-

монів, у знешкодженні аміаку шляхом відновно-

дей у країнах Африки й Азії).

го амінування. Про важливу роль його для біо-

 

 

синтезу вищих жирних кислот свідчить те, що у

Метаболізм фруктози

жировій тканині він становить приблизно 50 %

від гліколізу (тобто 50 % глюкози витрачається

 

 

не в гліколізі, а в пентозофосфатному шляху об-

На частку фруктози припадає значна кіль-

міну вуглеводів), а в м’язовій тканині — всього

кість вуглеводів, що надходять з їжею (за добу —

0,3 %. У печінці пентозофосфатний шлях стано-

близько 100 г). Джерелами фруктози в їжі є фрук-

вить 2,5–3 % від гліколізу, тобто приблизно в

ти, мед і дисахарид сахароза, що у тонкому ки-

10 разів більше, ніж у м’язах.

шечнику перетворюється на глюкозу і фруктозу.

3. В анаеробній фазі пентозофосфатного шля-

Фруктоза після глюкози є найбільшим джерелом

ху обміну вуглеводів утворюється фруктозо-6-

вуглеводів, вона може включатися в гліколіз.

фосфат, гліцеральдегід-3-фосфат і діоксіацетон-

У жировій тканині фруктоза під дією гексокі-

фосфат, які забезпечують взаємозв’язок гліколі-

нази і за участю АТФ перетворюється на фрук-

зу й пентозофосфатного шляху обміну вугле-

тозо-6-фосфат, який під впливом фосфофруктокі-

водів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нази і ще однієї молекули АТФ перетворюється

4. В окисній фазі пентозофосфатного шляху

на фруктозо-1,6-бісфосфат і далі по шляху гліко-

(яка активна у присутності кисню) відбуваєть-

лізу, або за участю гексозофосфатізомерази пере-

ся синтез фосфопентоз і відновлених еквівалентів

творюється на глюкозо-6-фосфат, що бере участь

НАДФ+; у неокисній фазі (при зниженні вмісту

у гліколізі, синтезі глікогену, пентозофосфатному

кисню у тканині) утворення відновлених форм

шляху або утворенні глюкози.

131

1-й шлях (у жировій тканині)

Фруктоза

 

 

 

 

+АТФ

Гексокіназа

 

 

 

 

 

-АДФ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фосфофрукто-

 

Гексозофосфат

 

 

Фруктозо-6-

кіназа

 

 

 

 

 

+АТФ

Гліколіз

ізомераза

 

 

 

 

фосфат

 

 

 

 

-АДФ

Глюкозо-6-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фосфатаза

 

 

 

 

 

 

 

Глюкоза Гліколіз, синтез глікогену, пентозофосфатний шлях

У печінці фруктоза перетворюється на фрук- тозо-1-фосфат за допомогою фруктокінази. Фрук- тозо-1-фосфат використовується в гліколізі таким чином: розщеплюється альдолазою на гліцеральдегід і діоксіацетонфосфат; гліцеральдегід може включатися в гліколіз після фосфорилування з утворенням гліцеральдегід-3-фосфату. Ця реакція каталізується іншим ферментом печінки — гліцеральдегідкіназою. Дві тріози — діоксіацетонфосфат і гліцеральдегід-3-фосфат — можуть використовуватися в гліколітичному шляху чи конденсуватися під дією альдолази з наступним перетворенням на глюкозу.

2-й шлях (у печінці)

Фруктоза

 

 

 

 

+АТФ

 

Фруктокіназа

 

 

 

 

-АДФ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фруктозо-1-фосфат

Гліцеральдегід

 

 

 

 

Фруктозо-1-фосфат

 

 

 

 

 

альдолаза

Гліцеральдегід-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кіназа + АТФ

 

 

 

 

 

 

 

Гліцеральдегід3-

 

 

 

 

Діоксіацетонфосфат

 

 

 

 

 

 

 

фосфат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гліколіз

 

Синтез триацилгліцеролів

сечею. Інших симптомів при фруктоземії не спостерігається.

У людини значна кількість фруктози утворюється при розщепленні сахарози. У клітинах кишечнику вона перетворюється на глюкозу, а потім глюкоза надходить у систему портальної вени. Метаболізм фруктози в печінці гліколітичним шляхом відбувається набагато швидше, ніж метаболізм глюкози. Це пояснюється тим, що фруктоза минає стадію, характерну для метаболізму глюкози, яка каталізується фосфофруктокіназою. На цій стадії здійснюється метаболічний контроль швидкості катаболізму глюкози. Це дозволяє фруктозі інтенсифікувати в печінці процеси метаболізму, що ведуть до синтезу жирних кислот, їхню етерифікацію і секрецію ЛПДНЩ.

Метаболізм сорбітолу

Глюкоза відновлюється НАДФН до сорбітолу в результаті реакції, що каталізується альдозоредуктазою, потім сорбітол окиснюється до фруктози в присутності НАД+ і сорбітолдегідрогенази. Присутність сорбітолдегідрогенази в печінці, у тому числі й у печінці плода, забезпечує перетворення сорбітолу на фруктозу.

При інтравенозному введенні сорбітол перетворюється переважно на фруктозу, а не на глюкозу. При пероральному введенні всмоктування його в кишечнику незначне, він ферментується бактеріями товстого кишечнику з утворенням ацетату і Н2. У кришталику ока виявлені й фруктоза, і сорбітол. При діабеті концентрація їх збільшується — вони беруть участь у патогенезі діабетичної катаракти.

Метаболізм галактози

Галактоза утворюється при гідролізі в кишечнику дисахариду — лактози. Перетворення галактози на глюкозу може відбуватися двома шляхами.

1-й шлях

Галактоза

Зі спадковою недостатністю фруктозо-1-фос-

 

 

 

+АТФ

 

Галактокіназа

 

фатальдолази (альдолаза В) у печінці та нирках

 

 

 

-АДФ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пов’язана вроджена непереносність фруктози. У

 

Галактозо-1-фосфат

 

цьому випадку, при наявності фруктози в їжі, у

 

 

Синтез

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тканинах нагромаджується фруктозо-1-фосфат,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що інгібує альдолазу фруктозо-1,6-бісфосфату

глікогену

УДФ-глюкоза

 

Гексозо-1-фосфатури-

(альдолаза А), яка міститься в більшості тканин.

Синтез

 

 

 

 

 

 

 

дилтрансфераза

 

 

 

 

 

 

 

У результаті порушується розпад і синтез глюко-

(УДФ-галактоза)

 

 

 

 

 

 

 

зи. Крім того, фруктозо-1-фосфат інгібує фосфо-

лактози

 

 

 

 

 

 

 

Глюкозо-1-

 

рилазу глікогену. Ці причини призводять до по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фосфатаза

 

яви гіпоглікемії після прийому їжі, що містить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глюкозо-1

-фосфат

 

4Глюкоза

фруктозу. Хвороба звичайно виявляється після

Синтез

 

 

3РО

 

 

 

 

переходу з грудного вигодовування на їжу, що

глікогену

 

 

 

 

 

Фосфоглюкомутаза

містить сахарозу, і виявляється нападами блю-

Глюкозо-6-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вання і судом після їжі. При усуненні фруктози з

 

 

 

 

 

 

 

 

 

раціону діти розвиваються нормально. Відомо

фосфатаза

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глюкоза

 

 

Глюкозо-6-фосфат

 

 

ПФШ

 

 

 

 

 

 

також спадкове порушення обміну — фруктозе-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мія, спричинена нестачею фруктокінази. Фрук-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тоза, що надходить в організм, не піддається ні-

 

 

 

Гліколіз

 

 

 

 

 

 

 

яким змінам, виявляється в крові й виводиться з

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

132

Спочатку галактоза перетворюється на га-

клітин, багато реакцій гліколізу оборотні, тому

лактозо-1-фосфат за участю АТФ і галактокіна-

можуть брати участь у глюконеогенезі. Пере-

зи. Надалі галактозо-1-фосфат вступає в реакцію

шкодою для перебігу глюконеогенезу є необо-

з УДФ-глюкозою, яку каталізує гексозо-1-фос-

ротні (нерівноважні) реакції гліколізу: гексокіназ-

фатуридилтрансфераза. Внаслідок цієї реакції

на, фосфофруктокіназна, піруваткіназна, біоло-

утворюється глюкозо-1-фосфат, який використо-

гічна роль яких полягає в «проштовхуванні» ме-

вується для синтезу глікогену, утворення глюко-

таболітів по шляху гліколізу.

 

зи або перетворюється на глюкозо-6-фосфат, і

Якщо для перших двох необоротних реакцій

УДФ-галактоза, яка бере участь у синтезі лак-

гліколізу — гексокіназної (глюкокіназної) і фос-

този, або під впливом епімерази перетворюється

фофруктокіназної — існують «альтернативні»

на УДФ-глюкозу, що знову взаємодіє з галакто-

реакції глюконеогенезу: глюкозо-6-фосфатазна і

зо-1-фосфатом, або використовується для синте-

фруктозо-1,6-бісфосфатазна, біологічна роль яких

зу глікогену.

 

 

 

 

 

 

 

полягає у відсіканні фосфату від відповідного ме-

 

 

 

 

 

 

 

 

таболіту, і механізм глюконеогенезу на цих

2-й шлях

 

 

 

 

 

 

 

ділянках відносно простий, то початковий етап

 

 

Галактоза

глюконеогенезу, що є альтернативою піруваткі-

 

 

+АТФ

Галактокіназа

назній реакції, складний і неоднозначний. Скла-

 

 

дається він із кількох реакцій, що забезпечують

 

 

-АДФ

 

 

 

 

 

перехід пірувату у фосфоенолпіруват. Піруват —

 

Галактозо-1-фосфат

 

один із центральних продуктів метаболізму в

+УТФ

 

Галактозо-1-фосфат-

 

організмі людини. Він дуже тісно пов’язаний не

 

 

- Пірофосфат уридилтрансфераза

тільки з вуглеводами, але й з амінокислотами і

 

 

Епімераза

ліпідами. Так, гліцерол, окиснюючись через ета-

УДФ-галактоза

 

 

 

УДФ-глюкоза

 

 

 

 

 

 

пи гліцерофосфату, діоксіацетонфосфату, гліцер-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

альдегідфосфату, перетворюється на піруват.

Синтез лактози

 

 

Синтез глікогену

 

 

Піруват, піддаючись окисному декарбоксилю-

 

 

 

 

 

 

 

 

ванню, перетворюється на ацетил-КоА, що може

Перший етап утворення галактозо-1-фосфату

окиснюватися в ЦТК, брати участь у синтезі

не відрізняється від попереднього шляху, а в по-

ВЖК, холестеролу, стероїдних гормонів та ін.

дальшому галактозо-1-фосфат за участю УТФ і

Нарешті, піруват може, карбоксилюючись, пере-

галактозо-1-фосфатуридилтрансферази перетво-

творюватися на оксалоацетат, і саме цю реакцію

рюється на УДФ-галактозу, яка використо-

вважають початком глюконеогенезу. Вона пере-

вується для синтезу лактози, або під впливом епі-

бігає в мітохондріях, тому піруват гліколітично-

мерази перетворюється на УДФ-глюкозу, яка

го, амінокислотного, гліцеролового походження

бере участь у синтезі глікогену.

переходить із цитоплазми в мітохондрії. Тут піру-

Відомо спадкове захворювання галактоземія,

ват карбоксилюється за участю АТФ під дією

при якому спостерігається недостатність галак-

піруваткарбоксилази, у якої коферментом є біо-

тозо-1-фосфатуридилтрансферази. Хвороба вияв-

тин, а алостеричним активатором — ацетил-

ляється з перших днів після народження — відмо-

КоА, з утворенням оксалоацетату.

 

ва від їжі, блювання, пронос. Характерним для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галактоземії є розвиток помутніння кришталика

 

 

 

 

 

 

 

СООН

 

(катаракта). Перехід на їжу, яка не містить га-

СН3

 

Пiруват-

 

 

 

карбоксилаза

 

 

 

 

 

 

лактози (штучне вигодовування), цілком усуває

 

 

 

О + СО2

+ АТФ

 

СН2

+ АДФ + Рн

С

 

 

 

 

 

 

 

 

Біотин

 

 

 

 

 

всі прояви хвороби.

 

 

 

 

 

 

СООН

 

 

С

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СООН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піруват

 

 

Оксалоацетат

9.4. БІОСИНТЕЗ ГЛЮКОЗИ

Оскільки ця реакція перебігає в мітохондріях,

(ГЛЮКОНЕОГЕНЕЗ) І БІОСИНТЕЗ

а мембрана мітохондрії непроникна для оксало-

ГЛІКОГЕНУ. ГЕНЕТИЧНІ

ацетату і відношення НАДН/НАД+ велике, то

ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ ГЛІКОГЕНУ

оксалоацетат відновлюється за участю мітохонд-

 

 

ріальної НАД+-залежної малатдегідрогенази до

Глюконеогенез

малату, що вільно виходить із мітохондрії в цито-

Глюконеогенез — процес ресинтезу глюкози із

плазму, тут він окиснюється під дією цитоплаз-

матичної НАД+-залежної малатдегідрогенази до

продуктів невуглеводної природи. Такими про-

оксалоацетату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дуктами є лактат, піруват, гліцерол, щавлево-

У мітохондріях:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оцтова, ацетооцтова, масляна кислоти, гліко-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

генні амінокислоти — тобто джерелами глюкози

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можуть бути будь-які сполуки, що перетворю-

СООН

- НАДН+Н+

 

 

СООН

ються в процесі катаболізму на піруват або один

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СН2

 

 

 

 

СН2

із проміжних продуктів ЦТК. У хребетних най-

С

 

О

 

- НАД+

Н

 

С

 

ОН

 

 

 

 

 

інтенсивніше перебігає глюконеогенез у печінці й

 

 

СООН

 

 

 

 

 

 

 

СООН

 

 

 

 

 

нирках. Цей процес дуже тісно пов’язаний із

Оксалоацетат

 

Малат

гліколізом: обоє функціонують у цитоплазмі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

133