Материал: Атестація керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Аналіз мотиваційно-професійних характеристик дозволив зробити такі висновки.

. Причини, що мотивують керівників загальноосвітніх навчальних закладів проходити навчання на курсах підвищення кваліфікації, зумовлені потребою здійснювати управління школою професійно, відповідно до сучасних соціально-економічних вимог, саме тому прагнення нових знань, бажання самовдосконалюватися переважають серед факторів, які сприяють підвищенню кваліфікації.

. Управлінська компетентність керівника потребує від нього:

·        чіткої орієнтації в нормативно-правовій базі, уміння грамотно інтерпретувати основні документи та реалізувати їх у практичній діяльності;

·        додаткових знань про управління колективом дорослих людей;

·        правильного розподілу часу й управління власними ресурсами;

·        уміння використовувати ІКТ в управлінській діяльності

·        уміння планувати роботу закладу

·        знання інноваційних технологій навчання

·        уміння керувати своїм психологічним станом

·        володіння системою оцінювання навчальних досягнень учнів

·        підтримка власного загальнокультурного рівня

·        уміння мотивувати педагогів на результативну роботу

·        уміння залучати додаткові кошти у діяльність школи

·        знання законодавства про права дітей

·        знання основ законодавства у сфері освіти

. Професійні потреби керівників навчальних закладів вимагають практичного спрямування процесу навчання на формування та розвиток управлінської компетентності слухачів, тих особистісно значущих якостей (уміння поставити себе на місце іншого, уміння керувати своїми емоціями, мотивувати співпрацівників на результативну роботу, будувати взаємини з колегами тощо), які спрямовують управлінські зусилля керівника навчального закладу на організацію плідної спільної діяльності в колективі задля досягнення поставлених цілей.

. Відчуття особистої відповідальності, висока мотивація на результат, креативність, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення однозначно впливають на рівень професійної компетентності керівника. Вхідне діагностування також показало, що за особистісно-професійними характеристиками (ставлення до змін у роботі школи (обережне, помірне, позитивне, рішуче), впровадження інновацій, потреба професійного самовдосконалення й особистого розвитку, визначення більш прийнятного для керівника режиму роботи школи (сталого функціонування, поступової модернізації, радикальних змін)) керівний склад шкіл Харківського регіону теж є неоднорідним. Умовно за особистісно-професійними характеристиками керівників ЗНЗ можна розподілити на певні групи, які:

·        розглядають управління навчальним закладом як нормативне управління, стандартизовану діяльність, укладену в певний алгоритм дій а умов функціонування школи; такі керівники, як правило, не шукають ефективних шляхів розв’язання управлінських проблем;

·        усвідомлюють, що для виконання завдань, які постають перед сучасною школою, потрібні ініціатива та свобода дій, але в певних межах, тому погоджуються з необхідністю підвищувати свою кваліфікацію шляхом адаптації нових знань до умов функціонування школи та розв’язання типових професійних ситуацій;

·        шукають нових способів розуміння та розв’язання часто непередбачуваних проблем, тому постійно потребують додаткових знань, які необхідні їм для здійснення ефективного управління, виконання завдань стратегічного розвитку навчального закладу.

Дійсно, сьогодні в управлінській діяльності відбуваються значні та швидкі зміни. Багатьом керівникам навчальних закладів під час роботи доводиться ніби знову опановувати професію, оскільки в закладі, який вони очолюють, поступово зникає жорстка ієрархія, розмито різницю в правах, завданнях, підвищено рівень складності та взаємозалежності в роботі колективу, змінено засоби мотивації співпрацівників. Попри те, що навчальні заклади переважно перебувають на державній формі власності, їх включено до нових економічних відносин, тому керівники шкіл змушені переходити на інші, більш гнучкі управлінські стратегії, розробляти моделі свого подальших засад здійснення управлінської діяльності

) психолого-педагогічних засад управлінської діяльності

) ступеня володіння додатковими знаннями.

Уміння:

) розв’язувати проблеми стратегічного рівня:

·        визначати цілі діяльності навчального закладу з огляду на реальні умови;

·        передбачати результати розвитку навчального закладу;

·        бачити альтернативні шляхи розвитку;

) здійснювати самоаналіз та самооцінювання досвіду:

·        порівнювати власний досвід із досвідом колег;

·        бачити свої переваги у професійній діяльності;

·        виділяти якості, які заважають ефективно здійснювати управління;

) формувати новий стиль управління:

·        виділяти особисті якості, що сприяють розвитку навчального закладу;

·        визначати оптимальний стиль управління, прийнятний для педагогічного колективу навчального закладу;

·        здійснювати моніторинг ефективності нового стилю управління;

) сприймати та використовувати доступні освітні ресурси:

·        ефективне використання нових знань;

·        сприйняття нових освітніх технологій;

·        використання ІКТ в управлінській діяльності та навчально-виховному процесі

Сформовані цінності

) ціннісне ставлення до професійної діяльності;

) ціннісне ставлення до себе, до людей;

) готовність до вияву особистої ініціативи;

) готовність до подальшого професійного зростання, розвитку: створення позитивного іміджу навчального закладу, використання інноваційних освітніх технологій, нові підходи до мотивації педагогів, орієнтація на потреби всіх учасників навчально-виховного процесу, бачення перспективи розвитку навчального закладу.

Класичне мистецтво управління проявлене в тому, щоб забезпечити підпорядкування підлеглих у межах системи, а також виконання встановлених процедур і правил. Тобто менеджмент був частиною процесу стандартизації діяльності будь-якої організації. Однак у сучасних організаціях просте підпорядкування не вважають великою доброчесністю. Відповідальність керівника зосереджено тепер не на підпорядкуванні та суворому дотриманні стандарту праці, а на результатах і якості роботи колективу.

Сучасний керівник-освітянин повинен уміти кваліфіковано здійснювати аналіз і самоаналіз управлінської діяльності, визначати перспективи розвитку закладу, передбачати стратегію подальшого розвитку відповідно до його місії. Він має цілеспрямовано впливати на свою команду менеджерів і вміти об’єднати спільні зусилля колективу для досягнення поставленої мети. Досягти результату зможе тільки вмотивований керівник, який готовий узяти на себе відповідальність за роботу, ставить перед собою та колективом реальні цілі та докладає максимальних зусиль для їх досягнення. Це не просто ускладнення того функціоналу, який був завжди покладено на керівника навчального закладу. Це вже обов’язкові вимоги до професіоналізму сучасного директора, ті особливі вміння, знання моральні та психологічні якості, що становлять управлінську компетентність керівника закладу і мають бути притаманні менеджеру освіти, фахівцю-управлінцю.

2.2 Організаційно-педагогічні засади оцінювання управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в освіті, висувають високі професійні та моральні вимоги до керівників закладів і установ освіти. Однак численні публікації останніх років вказують на суттєві недоліки у процесі функціонування системи освіти, пов’язуючи їх, насамперед, з нерозвиненістю державно-громадських форм управління нею і непрофесійністю керівників ЗНЗ. Тому система ЗСО, яка розвивається у нових для неї соціально-політичних і ринкових відносинах, потребує застосування сучасних підходів до управління відбором і розстановкою керівних кадрів, оцінювання їхньої професійної підготовки, якості управлінської діяльності, запровадження ефективної системи мотивації, стимулювання та соціального захисту. Одним з важливих аспектів підвищення якості управління ЗНЗ є системне об’єктивне оцінювання управлінської діяльності їх керівників.

Система оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ подана у вигляді моделі, яка має три взаємообумовлені і взаємозалежні складові: концептуальну, змістову, технологічну (рис. 1).

У концептуальній складовій розробленої моделі розкрито цілі (адміністративні, управлінські, інформаційні); наукові підходи (функціонально-компетентнісний, гуманістичний, державно-громадський); принципи: загальні

(системність, демократичність, економіко-правове регулювання, науковість) і специфічні (циклічність, періодичність, відкритість, прозорість, правовий захист, стимулювання, оптимальність, об’єктивність, технологічність, інноваційність).

Рис. 1. Модель системи оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ районним управлінням освіти на державно-громадських засадах

Значне місце у концептуальній складовій системи відведено обґрунтуванню необхідності застосування державно-громадського підходу до оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ як такого, що забезпечує залучення не лише державних, а й громадських експертів. Для його реалізації створено групи експертів, до складу яких введено висококваліфікованих спеціалістів з оцінювання - представників системи післядипломної педагогічної освіти, досвідчених керівників ЗНЗ, працівників управління освіти (державні експерти), представників органів громадського самоврядування - учнів-старшокласників, батьків учнів, учителів (громадські експерти).

У змістовій складовій моделі оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ розкрито:

·        етапи оцінювання та основні управлінські функції, а саме: підготовчому етапу відповідають функції планування й організації; процесуальному - координування, вимірювання, аналізу; діяльнісному - регулювання, узагальнення, прогнозування;

·        види оцінювання: претендентське (перевіряється готовність педагогічного працівника до управлінської діяльності), кадрове (визначається відповідність займаній посаді керівника), кваліфікаційне (встановлюється рівень управлінської кваліфікації керівника);

·        умови оцінювання: нормативні (наявність положення про атестацію керівників ЗНЗ, положення про діяльність експертів, орієнтовних критеріїв оцінювання); науково-методичні (розроблення рекомендацій для проведення різних видів оцінювання та відбору експертів); кадрові (розроблення навчальної програми з підготовки експертів); фінансово-технічні (фінансове та матеріально-технічне забезпечення);

·        рівні оцінювання: мікрорівень (самооцінка керівників ЗНЗ); макрорівень (оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ державними експертами); мезорівень (оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ державними і громадськими експертами);

·        критерії оцінювання відповідно до структури базового стандарту їх професійної діяльності (табл. 1) та особистісно-ділових якостей.

Таблиця 1. Критерії оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ відповідно до базового стандарту їх професійної діяльності

Кожний критерій, поданий у табл.1, розглядається за допомогою відповідних показників, які оцінюються в балах. Середнє арифметичне їх значення, визначене в результаті оцінювання управлінської діяльності керівника ЗНЗ державними і громадськими експертами, розраховується по кожному напряму базового стандарту окремо (Q₁, Q_2, Q_3, Q_4, Q₅) і в сукупності як середня арифметична величина R:

,

де Q - показник управлінської діяльності керівника ЗНЗ за напрямом базового стандарту;- кваліфікаційний показник управлінської діяльності одного керівника ЗНЗ;

- кількість напрямів базового стандарту професійної діяльності керівника ЗНЗ.

Кваліфікаційний показник управлінської діяльності керівника ЗНЗ (R) дає можливість встановити рівні його кваліфікації: творчо-інноваційний (високий); технологічний (достатній); перетворювальний (середній); нормативно-репродуктивний (низький) та присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію (керівник-наставник, керівник вищої категорії, керівник І категорії, керівник).

Під час присвоєння керівнику ЗНЗ кваліфікаційної категорії враховується також рівень прояву його особистісно-ділових якостей (високий або низький), а саме: творчо-інноваційному рівню кваліфікації (0,9 ≤ R ≤ 1,0) і високому рівню прояву його особистісно-ділових якостей відповідає категорія “керівник-наставник”; технологічному рівню (0,7 ≤ R < 0,9) і високому рівню прояву якостей - “керівник вищої категорії”; перетворювальному рівню (0,4 ≤ R < 0,7) і високому рівню прояву якостей - “керівник-першої категорії”; нормативно-репродуктивному рівню (0,0 ≤ R < 4,0) і високому рівню прояву якостей - “керівник”. При встановленні низького рівня прояву особистісно-ділових якостей керівника ЗНЗ його кваліфікаційна категорія понижується. У випадку встановлення низького рівня кваліфікації і низького рівня прояву особистісно-ділових якостей керівника ЗНЗ робиться висновок про його невідповідність займаній посаді.

Технологічна складова розробленої моделі представлена відповідними технологіями оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ при різних видах їх атестації, стимулювання керівників ЗНЗ за результатами оцінювання їх управлінської діяльності, відбору державних і громадських експертів і забезпечується інформаційно-ресурсним комплексом, який включає нормативно-правове, науково-методичне й організаційно-кадрове забезпечення всіх видів оцінювання управлінської діяльності керівників ЗНЗ.

Визначено, що претендентське оцінювання педагогічних працівників доцільно здійснювати державними експертами з урахуванням думки громадськості за стандартними психолого-педагогічними методиками; кадрове - державними експертами за допомогою анкетування працівників районного управління освіти з метою визначення якості виконання керівниками ЗНЗ посадових обов’язків; кваліфікаційне - державними і громадськими експертами за допомогою анкетування учасників навчально-виховного процесу з метою визначення якості виконання керівниками ЗНЗ їх управлінських функцій.