Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Економічний факультет
Кафедра економіки
підприємства
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Аналіз
фінансового стану підприємства як фактор формування стратегії»
м. Львів - 2014 рік
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства
.1 Поняття фінансового стану підприємства та його показники
.2 Фінансова стійкість підприємства, її типи та основні показники
.3 Методи аналізу фінансового стану підприємства
Розділ 2. Аналіз фінансового стану Бродівського ДЛГ
.1 Економічний аналіз фінансового стану Бродівського держлісгоспу
.2 Порівняльний аналіз планових і фактичних фінансових показників діяльності Бродівського ДЛГ
.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції Бродівського ДЛГ
Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективності аналізу фінансового стну господарюючих суб’єктів
Висновки
Література
Вступ
фінансовий стан аналіз прибуток
Комплексний фінансовий аналіз підприємства з метою визначення факторів позитивної та негативної дії на кінцеві результати його діяльності - одна з найскладніших задач фінансового менеджменту. Це пояснюється тим, що на фінансовий стан впливають і зовнішні, і внутрішні фактори. До зовнішніх, зокрема, відносяться: політико-правові, технологічні, соціально-економічні, культурні, демографічні і ін. В свою чергу, від менеджерів фірми залежить вирішення таких питань як вибір товарного асортименту, партнерів в бізнесі, форми організації виробництва, напрямів фінансування, використання або розподілу прибутку і ін. Тісна взаємодія факторів зовнішнього і внутрішнього характеру в кінцевому підсумку відображається на фінансових результатах підприємства - доході, рентабельності продукції і капіталу, ліквідності балансу, платоспроможності тощо.
Загострення соціально-економічної кризи, в тому числі і в
лісовому господарстві України, не змогло не позначитися на умовах
функціонування і розвитку первинних ланок народного господарства, зокрема,
Бродівського держлісгоспу. Оцінка ефективності його господарювання, комплексний
аналіз факторів макро- і мікросередовища в тому числі конкурентів,
постачальників, покупців потребують спеціального дослідження ринку
лісоматеріалів, попиту в межах України і за кордоном тощо.
Розділ 1. Теоретичні основи аналізу фінансового стану
підприємства
1.1 Поняття фінансового стану підприємства та його показники
Необхідною умовою функціонування підприємства в ринковій економіці є забезпечення здатності безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками [38, С. 353]. Як підтверджує практика це можливо лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.
Як видно з опрацьованої літератури [2,10,11,23,34,40,42,43,53,61,64] більшість економістів, що досліджували теорію фінансового стану, вважають, що фінансовий стан - це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства, а саме його фінансову конкурентоспроможність (платоспроможність, кредитоспроможність), виконання зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання. Дотримуються цієї точки зору автори робіт з дослідження теорії та практики визначення фінансового стану Г. Б. Поляк, І.А. Акодіс, Т.А. Краєва, В.Г. Артеменко, М.В. Беллендир, А.Д. Шеремет, Н.А. Русак, В.А Русак та інші. Аналогічною є позиція з цього питання В.А, Борисової, яка під фінансовим станом підприємства розуміє “забезпеченість суб’єкта господарювання власними та залученими засобами, можливість та ефективність їх використання в своєму обігу за існуючих економічних умов” [15, С. 63 - 68].
Іншої думки російські економісти, зокрема, В.М. Родіонова, яка зауважує, що наявність власних обігових коштів, їх збереження, співвідношення між власними та залученими обіговими коштами характеризують ступінь фінансової стійкості підприємства, його положення на фінансовому ринку, можливості додаткової мобілізації фінансових ресурсів за допомогою випуску цінних паперів [64, С.56] та В.Г. Белоліпецький, який найважливішою характеристикою стану фірми визначає величину або наявність власних обігових коштів [11, С.158].
Не можемо не погодитися з думкою професора Д.С. Молякова, який, вдаючись до критики обох вище визначених концепцій, зауважує, що у першому визначенні фінансовий стан характеризується лише наявністю, розміщенням та використанням фінансових ресурсів підприємства, а у другому поняття фінансового стану підприємства та його стійкість визначаються лише наявністю обігових коштів, ефективністю його використання та мобілізацією фінансових ресурсів, отриманих від випуску цінних паперів, і забувається про не менш суттєві джерела фінансових ресурсів, що відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості підприємства, таких, як валовий дохід, прибуток, амортизація. З погляду Д.С. Молякова “фінансовий стан не може характеризуватись лише наявність та використанням обігових коштів, рівною мірою - також наявністю та використанням тільки фінансових ресурсів... Фінансовий стан - це комплексне поняття, що відображає результат взаємодії всіх елементів фінансових та кредитних відносин, які виникають у підприємства в процесі його господарської та комерційної діяльності” [43, С.285].
Поділяють позицію Д.С. Молякова українські економісти В.Г. Козак та Г.Я.Козак, які також вважають, що фінансовий стан підприємства характеризується як розміщенням і використанням засобів (активів), так і джерелами їх формування - власного капіталу й зобов’язань [34, С.79].
Варто звернути увагу на існування іноді досить обмеженого трактування фінансового стану як просто сукупності показників, які або відображають наявність, розміщення та використання ресурсів (саме так визначено поняття фінансового стану у Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації [2]), таке тлумачення поняття дають учені А.І. Ковальов, В.П. Привалов [31, С.175], М.І Баканов, А.Д. Шеремет [10, С.98-100]), або як сукупності показників, що показують його здатність погасити свої боргові зобов’язання (таке визначення дають Е.А Маркар’ян, Г.П. Герасименко [40, С.25]).
В.О. Мец вважає, що фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами [42, С.127].
На нашу думку, фінансовий стан відбиває фінансову конкурентоспроможність, є її віддзеркаллям, але не є показником як таким. По-друге, кредитоспроможність включає в себе платоспроможність, тому вважаємо, що вище наведене визначення є дещо громіздким і потребує певного уточнення.
Більш чітко визначено співвідношення між поняттям фінансового стану та системою показників академіком Г.Б. Поляком, який вважає, що фінансовий стан лише характеризується сукупністю показників, але знов-таки відтворюють процес формування та використання фінансових ресурсів підприємства [61, С.115], тобто загалом Г.Б. Поляк є прибічником першої концепції визначення фінансового стану.
Необхідно звернути увагу на те, що у більшості визначень фінансового стану розуміється його статичний стан, тобто забезпеченість ресурсами або їх розміщення на певну дату. Дуже чітко відбито цю позицію у визначенні поняття фінансового стану Г.В. Савицькою, яка вважає, що “фінансовий стан - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу та здатність суб’єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу” [53, С.77].
Вважаємо, що поняття фінансового стану за своєю суттю є динамічним, поділяючи думки економістів В.В. Ковальова і О.Н. Волкової, які визначають, що фінансовий стан “... характеризує потенційну і фактичну можливість підприємства розрахуватись за поточними зобов’язаннями, а також його фінансову стійкість у довгостроковій перспективі” [32, С.121] та Е.А. Уткіна, який зазначає, що “стійкий фінансовий стан фірми обов’язково передбачає її розвиток” [57, С.69]. Прибічнику концепції динамічності фінансового стану є також І.В. Дем’яненко, який зауважує, що в умовах ринку фінансовий стан підприємства розкриває не лише ступінь його життєдіяльності, а й потужність чинників розвитку, яка акумулюється в його стійкості (стабільності). На думку економіста І.В. Дем’яненко, “коли йдеться про характеристику стану певного процесу (в нашому випадку фінансово-господарського функціонування”, необхідно брати до уваги ту обставину, що будь-який процес - це дія, рух, а рух не може бути статичним - він динамічний у суті свого прояву... Застосування терміну “стабільність” до характеристики фінансового стану підприємств є ознакою сталості (постійності) руху як динамічного процесу, що має певну швидкість, темп, вимір прояву у порівнянні розмірностей теперішнього стану з минулим. Використання терміну “стійкість” до динамічного процесу характеризує сталість його прояву в часі, тобто динамічну стійкість” [23, С.83]. І щоб остаточно переконати опонентів у динамізмі фінансового стану, І.В. Дем’яненко зазначає, що “ринковій економічній системі притаманна іманентність фінансової стабільності, що втілюється у такій її якості, як самозростання капіталу та генерація прибутку. Без прибутку ринкове... виробництво не існує, а генерація прибутку є індикатором його динамічної фінансової стійкості” [23, С.83-84].
Цікавою та неординарною є позиція з приводу визначення фінансового стану професора А.В. Чупіса, який відокремлює поняття фінансовий стан від поняття фінансове положення залежно від динамічності або статичності того чи іншого поняття. А.В. Чупіс визначає, що “... між поняттями “фінансовий стан” та “фінансове положення” підприємства існує певна різниця.... У сфері психології фінансового управління... найчастіше цікавить рівень фінансового стану, зафіксований, з одного боку, певним моментом часу, а з іншого - відповідним цьому моментові набором значень показників, що відображають як найповніше потенціал підприємства, а також його можливість зробити той чи інший крок у відношенні інших суб’єктів відносин...” [63, С.137]. На думку А.В. Чупіса, “... поняття “фінансове положення” підприємства... повинно характеризуватися системою параметрів або показників... У цілому показники дають узагальнюючу якісну характеристику положення підприємства на визначений момент часу та рівня його фінансових можливостей у цих умовах” [63, С.138]. Під “фінансовим положенням” підприємства, стверджує А,В. Чупіс, варто розуміти забезпеченість підприємства власними та залученими коштами, можливість та ефективність їх використання в своєму обігу за економічних умов, що склалися. “Аргументи, що приводяться на користь використання поняття “фінансове положення” підприємства відносяться... до оцінки фіксованого стану підприємства. Фінансове положення - це певний рівень фінансового стану”. Саме поняття “фінансове положення”, на думку А.В. Чупіса, повинно бути формалізованим у вигляді показника або системи показників [63, С.138].
Варто зазначити, що більшість економістів, такі, як Г.В. Савицька, О.В.Єфімова, В.В. Бочаров, А.Г. Грязнова, М.А.Федотова, Д.С. Моляков, Г.Д. Поляк, І.А. Акодіс, Т.А. Краєва, Н.А. Русак, В.А Русак, В.В.Ковальов, О.Н. Волкова, Ф.Б. Ріполь-Сарагосі, В.Г Артеменко, М.В. Беллендир та інші не бачать різниці між поняттями фінансовий стан та фінансове положення, оперуючи у більшості випадків обома цими поняттями в статичному їх значенні.
Чіткості у цьому питанні додає доктор економічних наук, професор І.А. Бланк, який вводить в понятійний апарат, що використовується при висвітленні проблем фінансового управління, поняття “фінансова позиція”. “Фінансова позиція, - визначає І.А. Бланк, - це стан обсягу та структури активів, капіталу, а також основних фінансових ре6зультатів діяльності підприємства на певну дату. Фінансова позиція є предметом аналізу та оцінки з метою виявлення реального фінансового стану підприємства” [12, С.45]. Фінансовий стан - “це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів та капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану є однією з основних умов успішного його розвитку в перспективі” [12, С.45]. Думка І.А. Бланка дещо співпадає з тлумаченням поняття фінансового положення, що наведене у Великому економічному словнику під редакцією А.М. Азріліяна, де визначено, що “фінансове положення - це активи організації, співставлені з їх джерелами (зобов’язаннями та власним капіталом)” [58, С.91]. Зауважимо, що у вищезгаданому словнику, з одного боку, відсутнє визначення фінансового стану, а з другого - з визначення фінансового положення незрозуміло: за який період, чи на яку дату здійснюється це співставлення.
У Фінансовому словнику за редакцією А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко дається більш широке тлумачення поняття фінансового стану, а саме: “фінансовий стан - це стан економічного суб’єкта, що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб’єктами” [26, С.162].
Нам є близькою позиція економіста М.Я. Коробова, який стверджує, що “...фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття “фінансовий стан” дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами”[38, С.111]. Звернемо увагу на те, що робота з управління фінансовими ресурсами у цьому визначення пригадується “у тому числі ”, тобто хоча і згадується як досить важлива, але не є єдиною.
Розвиваючи концепцію М.Я. Коробова, сформулюємо свою думку щодо визначення сутності фінансового стану. На наш погляд, фінансовий стан - це економічна категорія, яка виступає складною, інтегрованою за багатьма показниками характеристикою діяльності підприємства у певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами, ступінь їх співвідношення між собою та раціональності розміщення, забезпеченості власними обіговими коштами для здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.
Заслуговують на увагу декілька принципових моментів щодо вищезазначеного визначення сутності фінансового стану. По-перше, складність та інтегрованість самого поняття, по-друге - у визначенні чітко позначено динамізм економічної категорії, тобто це не комбінація показників на певну дату, а характеристика діяльності у визначеному періоді, по-третє, фінансовий стан відображає як забезпеченість ресурсами та їх структуру, якість інвестиційної політики підприємства, по-четверте, у визначенні відбито мету, задля якої здійснюється господарська діяльність будь-якого підприємства, - щодо здійснення ефективної господарської діяльності у майбутньому та своєчасного проведення грошових розрахунків за зобов’язаннями.
Ми вважаємо, що поняття фінансове положення є тотожнім поняттю фінансова позиція, повністю погоджуючись з тезою А.В. Чупіса, що фінансове положення є певним рівнем фінансового стану, зафіксованим на певний момент часу.