зовнішньої напруги через нього протікає малий темновий струм IÒ . Під дією світла опір фоторезистора зменшується, і через нього проходить струм
|
|
|
|
I = Ñ Ô + IÒ , |
(6.1) |
||
де Ñ - коефіцієнт пропорціональності; Ô - світловий потік;
IÒ - темновий струм (темновий опір фото резистора – сотні кілоомів).
Залежність |
I = f (Ô ) при E = const відповідно |
до |
формули (6.1) показана на рис. 6.5 в. |
|
|
При низьких |
рівнях освітлення залежність I = f |
( Ô ) |
можна вважати лінійною: |
|
|
|
I = Sô Ô + IÒ , |
(6.2) |
де Sô - інтегральна чутливість фоторезистора.
Недоліками фоторезисторів є нелінійність характеристики I f (Ô) та мала швидкодія (граничні частоти приладу
не перевищують 1 кГц). Фоторезистори застосовують як оптоелектронні датчики, а також як фотоприймачі в оптронах.
6.3.2Фотодіоди
Уфотодіодах кристал НП обернений до скляного вікна, через яке надходить світловий потік. Під дією світла на p-n – перехід фотодіода внаслідок явища внутрішнього
фотоефекту в областях біля переходу відбувається додаткова генерація пар “електрон-дірка”. Під дією дифузійного поля p-n – переходу фотодірки переміщуються до області
p , а фотоелектрони – до області n . При цьому створюється фотоЕРС Eô = (0,1 1) В, залежність якої від світлового потоку показана на рис. 6.6.
224
Eф ,mB
400
200
0 0,25 0,5 0,75 Ф, лм
Рисунок 6.6 – Залежність фотоЕРС від світлового потоку
Під дією цієї фотоЕРС у зовнішньому колі фотодіода протікає фотострум Iô , що збігається за напрямком зі
зворотним струмом p-n – переходу (рис. 6.7).
|
|
Ф |
|
Eдиф |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p + |
|
|
|
|
n |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Iпр + |
|
U |
IФ |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.7 – До пояснення принципу дії фотодіода
Оскільки фотострум протікає незалежно від струму, який викликається зовнішнім джерелом напруги, то вираз для повного струму може бути записаний у вигляді
|
|
|
U |
|
|
|
|
I I |
S |
(e |
T |
1) I |
Ô |
, |
(6.3) |
|
|
|
|
|
|
||
де IS - струм насичення (екстракції) |
p-n – переходу; |
|
|||||
U - зовнішня напруга; |
|
|
|
|
|
|
|
IÔ - фотострум.
Дія фотоЕРС на p-n – перехід еквівалентна додатковому зворотному зміщенню переходу, наслідком чого є збільшення зворотного струму фотодіода на величину IÔ .
225
Сім’я ВАХ фотодіода показана на рис. 6.8.
Рисунок 6.8 – Сім’я ВАХ фотодіода
Оскільки фотоЕРС і пряма напруга ввімкнені назустріч одна одній, то при їх рівності струм діода дорівнює нулю, що відповідає режимові холостого ходу. ЕРС холостого ходу при I 0 можна визначити за формулою (6.3):
E |
= |
ln( |
IÔ |
1) . |
|
||||
Ô |
T |
|
IS |
|
|
|
|
||
Цю фотоЕРС знаходять також з ВАХ рис. 6.8.
Фотодіоди використовують у двох режимах: вентильного фотоелемента (рис. 6.9) та фотодіодному (рис. 6.10).
IФ
RH
Рисунок 6.9 – Режим вентильного фотоелемента
У першому режимі фотодіод використовують як джерело струму, датчик, що генерує ЕРС EÔ , у чутливому індикаторі випромінювання або сонячній батареї. ФотоЕРС
226
може досягати 1 В. У цьому режимі робоча точка пересувається вздовж осі IÇÂ на ВАХ рис. 6.8 залежно від
інтенсивності світла.
У другому режимі (рис. 6.10) фотодіод працює на зворотній гілці ВАХ як фоторезистор, опір якого залежить від світлового потоку. Робоча точка може займати будь-яке положення між осями U ÇÂ , IÇÂ залежно від напруги джерела
U і світлового потоку Ô .
U
+
RH
IФ+IТ 
Рисунок 6.10 – Фотодіодний режим
Фотострум залежить не тільки від потоку Ô , але й від довжини хвилі світлового випромінювання, яке діє на p-n –
перехід. Цей факт ілюструє спектральна характеристика рис. 6.11.
Рисунок 6.11 – Спектральна характеристика германієвого фотодіода
Параметрами фотодіода є:
- темновий струм IÒ струм, що проходить через діод при робочій напрузі і відсутності світла;
227
- робоча напруга U ðî á напруга на діоді у
фотодіодному режимі;
Sô Iô / Ô інтегральна чутливість.
6.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
До таких фотоприймачів належать фоторезистори та фототиристори.
Крім перетворення світлової енергії в електричну з утворенням фотоструму, як у фотодіодах, фототранзистор ще й підсилює цей фотострум.
Розглянемо роботу фототранзистора у ССЕ в режимі з вимкненою базою ( IÁ 0 ) (рис. 6.12).
Ф |
n |
КП |
RK |
|
p |
ЕП |
|
|
n |
+ |
|
|
|
||
|
|
- |
|
|
|
|
a) б)
Рисунок 6.12 – Структура і схема вмикання фототранзистора (а), статичні вихідні характеристики (б)
Якщо Ô 0 , то через фототранзистор |
проходить |
невеликий темновий струм |
|
IÒ = IKÁo ( h21E +1). |
(6.4) |
При освітленні області бази через вікно ( Ô 0 ) в ній генеруються нерівноважні пари носіїв заряду – фотоелектрони та фотодірки, які дифундують до ЕП та КП. При цьому поле КП розділяє заряди: електрони рухаються до n - колектора, дірки – до p- бази. У колі колектора під
228