Транзистори БТІЗ були виготовлені закордонними фірмами у 1992 році. БТІЗ - транзистор являє собою р-n-р структуру, керовану від низьковольтного МОН транзистора з індукованим каналом. Отримана структура із транзисторів VT1 і VT2 має внутрішній позитивний зворотний зв'язок, оскільки струм колектора VT2 впливає на струм бази VT1 і навпаки. Коефіцієнти передачі струму емітера транзисторів VT1 і VT2 відповідно рівні 1 і 2 .
IK |
2 |
IE |
2 |
, I |
K1 |
I |
E1 |
, |
IE IK |
|
IK |
2 |
IC . |
|
2 |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|||||
Таким чином, струм стоку польового транзистора |
|||||||||||||
|
|
|
|
IC IE (1 1 2 ) . |
|
|
|
|
|||||
При |
1 + 2 |
1 |
еквівалентна |
крутизна |
БТІЗ значно |
||||||||
збільшується. |
Коефіцієнти |
1 |
і |
2 |
регулюються |
||||||||
резисторами R1 і R2 на стадії виготовлення транзистора. На сьогоднішній день поки ще немає відомостей про транзистори БТІЗ n-p-n типу провідності.
Важливим позитивом БТІЗ (IGBT) є значне зниження послідовного опору силового ланцюга в відритому стані, що приводить до зниження теплових втрат на замкнутому ключі. Перевантажувати IGBT транзистор по напрузі не допускається, але по струму він витримує 7-10 - кратне короткочасне навантаження. Оскільки струм стоку низьковольтного МОН транзистора становить лише невелику частину струму навантаження (у вихідного біполярного транзистора IH IÇ IÁ IK ), то розміри його
порівняно невеликі, і він має набагато менші відповідні ємності затвора, ніж МОН ПТ.
Пробивна вхідна напруга БТІЗ теоретично становить близько 80 В, але для забезпечення надійності роботи в довідкових даних практично всіх фірм виробників БТІЗ зазначене значення, що дорівнює 20 В. При роботі із
214
транзисторами необхідно стежити, щоб напруга «затворемітер» не перевищувала ±20 В.
Ввімкнення транзистора БТІЗ (рис. 5.11 а) виконується таким чином. Поки напруга «затвор-емітер» дорівнює нулю, транзистор закритий. Час початку відмикання транзистора збігається з моментом досягнення напругою на затворі порогового рівня. Напруга на затворі БТІЗ, при якому вхідний МОН - транзистор і вихідний біполярний починають відмикатися, становить від 3,5 до 6,0 В, і гарантована напруга, при якій транзистор повністю відкритий, тобто може пропускати максимально допустимий струм через колектор-емітерний перехід, становить від 8 В до граничного значення 20 В.
У силу дії внутрішнього позитивного зворотного зв’язку, транзистор різко, подібно компаратору, відкривається. Процес закривання транзистора протікає не так швидко, як відмикання. Після подачі запираючого імпульсу на затвор транзистор закривається не відразу, а з деякою задержкою, яка визначається часом «розсмоктування» неосновних носіїв у базі р-n-р транзистора.
Максимальний струм, який можуть комутувати сучасні БТІЗ, 7-100 А, а допустимий імпульсний струм, як правило, в 2,5-3 рази перевищує максимальний. Для більших потужностей випускають модулі, які складаються з декількох транзисторів. Граничні струми таких модулів до 1000 А. Пробивна напруга БТІЗ – 400-2500 В. Основні параметри деяких БТІЗ подані в табл. 5.2, модулів - у табл. 5.3, у яких взяті такі позначення:
U ÊÅ – напруга «колектор-емітер»;
U ÊÅÍ – напруги «колектор-емітер» відкритого транзистора;
I K - постійний струм колектора;
Р - максимальна розсіювана потужність.
215
Таблиця 5.2
|
U ÊÅ , |
U ÊÅÍ |
, |
I K , А |
I K , А |
|
Тип елемента |
при |
при |
Р, Вт |
|||
|
В |
В |
|
|
||
|
|
Т=25º С |
Т=100ºС |
|
||
|
|
|
|
|
||
IRG4BC30FD |
600 |
1,6 |
|
31 |
17 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
IRGBC30MD2 |
600 |
3,9 |
|
26 |
16 |
100 |
IRG4PC30FD |
600 |
1,6 |
|
31 |
17 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
Напруга «колектор-емітер» відкритого транзистора 1,5-4 В, залежно від типу, струму і граничної напруги БТІЗ, в однакових режимах. Для різних типів приладів напруга на переході відкритого транзистора тим вища, чим вищі пробивна напруга і швидкість перемикання.
Таблиця 5.3
|
U ÊÅ , |
U ÊÅÍ |
, |
I K , А |
I K , А |
Р, |
|
Тип елемента |
при |
при |
|||||
В |
В |
|
Вт |
||||
|
|
||||||
|
|
Т=25ºС |
Т=100ºС |
||||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
IRGDDN300M06 |
600 |
3,0 |
|
399 |
159 |
1563 |
|
IRGDDN400M06 |
600 |
3,0 |
|
599 |
239 |
1964 |
|
IRGDDN600M06 |
600 |
3,7 |
|
799 |
319 |
2604 |
Унаслідок низького коефіцієнта підсилення вихідного біполярного транзистора БТІЗ захищений від вторинного пробою, і що особливо важливо для імпульсного режиму, він має прямокутну область безпечної роботи.
Зі зростанням температури напруга «колектор-емітер» транзистора збільшується, це дає можливість умикати прилади паралельно до загального навантаження й збільшувати сумарний вихідний струм. Залежність максимально допустимого струму колектора від температури корпусу БТІЗ транзистора показані на рисунку 5.12.
Так само, як МОН ПТ, БТІЗ мають ємності «затворколектор», «затвор-емітер», «колектор-емітер». Величини цих ємностей, як правило, в 2-5 разів нижчі, ніж у МОН ПТ із аналогічними граничними параметрами. Це пов'язане з
216
тим, що в БТІЗ на вході розміщений малопотужний МОНтранзистор, який потребує для керування в динамічних режимах меншу потужність.
IKmax(A)
30
20 |
|
|
10 |
|
|
0 |
|
100 125 150 t°c |
25 50 |
75 |
Рисунок 5.12 – Залежність Ік max від температури корпусу для транзистора IRG4BС30F
Істотною перевагою БТІЗ є те, що біполярний транзистор у структурі не насичується, тому не має часу на розсмоктування. Однак при зменшенні напруги на затворі струм через силові електроди ще проходить протягом від 80 - 200 нс до одиниць мікросекунд залежно від типу приладу. Зменшити ці тимчасові параметри неможливо, тому що база р-n-р транзистора недоступна.
БТІЗ порівняно з МОН ПТ мають такі переваги:
-економічність керування, пов'язана з меншою ємністю затвора, і, відповідно, динамічними втратами на керування;
-висока густина струму у колі між емітером і колектором така сама, як і у біполярному транзисторі;
-менші втрати в режимах імпульсних струмів;
-практично прямокутна область безпечної роботи;
-можливість паралельного сполучення транзисторів з загальним навантаженням;
-динамічні характеристики останніх транзисторів наближаються до МОН ПТ.
217
БТІЗ транзистори класифікуються за наступними категоріями:
-W – (warp speed) – 75…150 кГц; -U – (ultra fast speed) – 10…75 кГц; -F – (fast speed) – 3…10 кГц;
-S – (standart speed) – 1…3 кГц.
Наприклад, залежність струму колектора БТІЗ від частоти для транзистора IRGPC5OUD2 показана на рис. 5.13.
Рисунок 5.13 – Залежність струму колектора від частоти
Як бачимо з рисунка, на частотах роботи транзисторів більше 10 кГц струм колектора зменшується більш ніж удвічі.
Основним недоліком БТІЗ є великий час вимикання, що обмежує частоти перемикання до 40 100 кГц навіть у самих швидкодіючих транзисторів, крім того, зі зростанням частоти необхідно зменшувати струм колектора. МОН ПТ і БТІЗ транзистори - прилади, які керуються напругою.
Фірми-виробники силових напівпровідників випускають драйвери керування, які узгоджують малопотужну схему керування з вихідними транзисторами верхнього й нижнього плечей силового інвертора. Вихідні каскади цих драйверів виконуються, як правило, у вигляді двотактних підсилювачів потужності на польових транзисторах, що забезпечують імпульсний вихідний струм до 2 А.
218