Материал: Teoriya_mas_com
Частина 2
ПОНЯТТЯ ПРО МАСОВО-
КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВПЛИВ
Частина перша |
141 |
Розділ 4. Масовий вплив
як комунікаційний процес
4.1. Основи масовокомунікаційного впливу. 4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу.
Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гострим і, можливо, нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демокра-
тизації суспільного життя, входження України в загальноцивілізаційний, пе-
реважно європейський, контекст соціально-політичних змін вбік гуманізації, толерування, демократизації стосунків між людьми. З розпадом СРСР і утво-
ренням вільних від російсько-комуністичної експансїї держав поняття “ пропаганда”, “ агітація”, “ вплив” отримали негативну конотацію як зідеологізо-
вані, позначені маніпулятивністю та комуністичним змістом явища. Така ситуація цілком закономірна і пояснювана (згадаймо ті самі радянські часи і поняття “ кібернетика”, “ генетика”, “ тестування” тощо). Під дією цих чин-
ників у нашій країні серед багатьох вчених та фахівців із масової комунікації розвилася хвороба маніпулофобія. Маніпуляції вбачають в усьому: у фор-
муванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм, у звичайних, природних актах навіювання (сугéстії), випадках неконтрольованого учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над лю-
диною.
Затаврування поняття впливу зовсім не означає зникнення його з контек-
сту суспільних явищ.
Для початку розглянемо, що означає вплив.
ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода красна,.. чи серце ласкаве та добре,— мабуть, усе це разом на мене такий мало вплив.. Я її, Грицьку, полюбив... (Мирний, V, 1955, 183)... Під час
швидкісного різання вплив тепла використовується для полегшення різання
(Метод. викл. фрез. спр., 1958, 192).
Бути (перебувати і т. ін.} під впливом кого, чого — робити що-небудь,
зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Я ріс під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька (Коцюб., III, 1956, 286); Робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що — те саме, що впли-
вати2. Марксизм-ленінізм робить могутній вплив на всі галузі суспільного життя і людських знань (Рад. Укр., З.УІІІ 1951, 1).
142 |
Частина друга |
2. Сила влади, авторитету.— Ти знаєш, які впливи має тітка (Фр., VI, 1951, 293); Більшовики селянською власністю зміцнили свій вплив на селі
(Стельмах, II, 1962, 285); // Державне або інше ділове й політичне керівниц-
тво. Він [Юрій Долгорукий] успішно воював з волзькими болгарами, забрав під свій вплив Новгород (Іст. СРСР, І, 1956, 60); — Це стара зона французь-
кого впливу, адмірале (Гончар, Таврія.., 1957, 583) (СУМ.— Т. 1. А— В.— К.:
Вид-во “ Наукова думка”, 1970.— С. 751).
ВПЛИВАТИ2 (УПЛИВАТИ), аю, аєш, недок., ВПЛИНУТИ (УПЛИ-
НУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (Коцюб., III, 1956, 348); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248); Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг спо-
діватися (Дмит., Розлука, 1957, 240) (СУМ.— Т. 1. А— В.— К.: Вид-во “ Наукова думка”, 1970.— С. 752).
Первинне значення слова “ вплив” не передбачає одіозного для багатьох процесу “ вплив влади”. То є вторинне значення.
Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта ре-
акції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на того, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність
людини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агітація, виховання, інформування, формування громадської думки тощо.
Формування суспільної думки теж може бути різним: нав’ язливим, агре-
сивним, диктаторським і демократичним, лояльним, толерантним.
ЗМК — це структури, які мають у суспільстві владну силу: вони несуть
відповідальність за процес спілкування, бо їхнє завдання — викликати певні реакції в аудиторії. Вони завжди перебувають у руках визначених осіб (ре-
дакційного колективу, партійних діячів, влади і т. д.) і виражають саме їхні інтереси.
Слід боятися не впливу і не його технологій здійснення, а цілей та змісту
впливу. Не так страшне формування думки, як те, якої думки. Не так страш-
на маніпуляція, як її наслідки, що випливають з цілей маніпулятора та смислу його діяльності.
Вплив під час спілкування — це неминучість, така сама, як і спілкування під час досягнення мети,— важко уявити, як можна досягнути мети поза спілкуванням.
Що ж таке масовий вплив?
Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчас-
тіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб, викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку
Частина друга |
143 |
або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції.
Для розуміння процесу масового впливу слід розібратися у його засадах.
4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
Особистість як об’єкт масового впливу. Спілкування з масами відбува-
ється через спілкування з кожною окремою людиною. Суб’єктно-суб’єктний підхід — це шанс побачити масу не як отару чи зграю, а як вищу групову
форму вияву людськості, носієм чого є індивідуум, людина розумна і мисля-
ча. Достукатися до маси можна тільки через душу і розум конкретних лю-
дей.
Передбачувана ефективність спілкування з масою є високою настільки, наскільки в людині ще не втрачене особистісне на розумовому рівні. Чим
більш масифіковані люди, тим важче з ними спілкуватися. Відомо, що зом-
бовані групи людей важко піддаються раціональному впливові, вони погано розуміють аргументацію, не сприймають, здавалось би, простих тез. Раціональне в їхній поведінці майже відсутнє.
Маса формується і переформатовується через зміни в психології окремої людини, що є частинкою публіки чи натовпу. Те масове, що живе в кожному
з нас, постійно трансформується під тиском особистісного, індивідуального. І цей процес безкінечний та безупинний: ніколи Я не зникне в людині, але воно постійно тоне та виринає в океані Масового.
Усі інститути масової комунікації, які створюють або руйнують маси, апелюють до особистості. Вони то пробуджують в ній масове, заховане гли-
боко в психіці, то навпаки — витягують на світ Божий особистісне на противагу масовому. Протистояти “ пробудженню” масового можна тільки кри-
тично налаштувавшись до комуніканта та піддаючи сказане чи написане ним ретельному аналізові.
Особистість також є об’єктом впливу і для тих фахівців, які — навпаки —
формують психологію людини, розвивають її особистісні структури (увагу,
пам’ять, емоції, мислення, інтуїцію тощо). Чим же відрізняється, наприклад, рекламіст від учителя музики, адже і той і той “ працюють” з особистістю? Перший — нівелює особистісні структури, намагається залучити людину до певної спільноти, певного соціуму, щоб вона чинила так, як всі, хто хоче придбати товар, а другий, учитель музики, навпаки — розвиває людину, “ робить” її не схожою на інших, перетворює на творчу особистість.
Види, форми і методи масового впливу. Впливи бувають психологічні та фізичні. Різновидом фізичного впливу є психотропний вплив, тобто фізичний вплив на психіку через застосування спеціальних речовин, що діють на людину. Розглянемо психологічні впливи.
144 |
Частина друга |
Масовий вплив протиставляється впливам на особистість з метою її формування і розвитку, тобто формуванню особистісних структур.
Зараження, навіювання і маніпуляція є формами психологічного впливу. Ці форми, до речі, характерні для будь-якого виду впливу і на їх основі утворюються нові види.
Масовий вплив відбувається або у вигляді неконтрольованого свідомістю комуніканта і непланованого, але природного акту взаємодії комунікаторів,
або у вигляді відкритого, технологічно визначеного, добре усвідомлюваного, планованого процесу тиску на комуніката, не усвідомлюваного ним.
Перший вид масового впливу — масове (емоційне) зараження. Другий
вид масового впливу відбувається у формі актів навіювання (масової сугéс-
тії). Третій вид називається масовою маніпуляцією, тобто процесом керування комунікатом, поза його усвідомленням процесу впливу.
Масовим протиставляються немасові впливи у вигляді особистісно зорі-
єнтованих процесів розвитку індивідів — виховання, розвитку творчої осо-
бистості, навчання тощо.
Навіювання і маніпуляція здійснюються за допомогою різних методів. Так, навіювання (сугестія) має різні методи — від психологічного тиску до
переконування (аргументації) тощо.
Маніпуляція теж має різні методи — від прихованого впливу на прийнят-
тя рішень до зомбування, тобто такої маніпуляції людиною, коли вона втрачає волю, стає автоматом, яким легко керувати, “ заражається” зомбі-програ- мою, за якою діє всупереч логіці, волі. Власне, зомбі втрачають здатність
логічно мислити, почувати, приймати рішення.
Комунікаційний вплив на людей з метою їх масифікації та регулювання
їхньої поведінки може називатися також масовокомунікаційною регуляцією, яка природно здійснюється шляхом зараження, навіювання, маніпуляції.
Оскільки масова комунікація є формою насамперед соціального регулювання, пов’язаного з дією на особливий соціальний суб’єкт суспільної поведінки — маси, через те масовокомунікаційне регулювання слід розглядати як
форму особливої дії, спрямованої професійним комунікантом “ на народ”.
В умовах масового спілкування неадекватна задуму комуніканта поведінка маси, яка є результатом самокерування, що здійснили індивіди всупереч масифікації і масовій свідомості на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів приводить до масової саморегуляції. Вона сприяє розпаду маси і виходу індивідів з маси. Але саморегуляція в масі може бути і результатом самозараження (зараження одне одного в масі) та самонавіювання (навіювання, яке здійснюють члени маси по відношенню одне до одного в стихійних, неорганізованих масах) та наслідування одне одного. Така саморегуляція властива для неорганізованих, стихійних мас.
Частина друга |
145 |