Словник технічної термінології
висмо́кування, ви́смоковання.
Выкачивать, -катить – вико́чувати, ви́котити. Выкачивать, -чать (насосом) – висмоко́вувати, ви́смокувати. Выкидной (о трубе) – викидни́й.
Выкидывание, выкидка – викида́ння, ви́кинення. Выкидывать, -кинуть – викида́ти, ви́кинути. Выкирковывание – видзьобако́вування, ви́дзьобакування.
Выкирковывать, выкирковать – видзьобако́вувати, ви́дзьобакувати.
Выкладывать, -ложить (чем-либо) – вимо́щувати, ви́мостити; . (что-нибудь) – виклада́ти, ви́класти.
Выклееный – ви́клеєний.
Выклеивание, выклейка – викле́ювання, ви́клеєння. Выклеивать, -леить – викле́ювати, ви́клеїти. Выклепывание – викле́пування, ви́клепання. Выклепывать, выклепать – викле́пувати, ви́клепати. Выклинивание (пласта) – виклино́вування, ви́клинування. Выклинивать, -нить – виклино́вувати, ви́клинувати.
Выключатель, электр. – вимика́ч (-ча́); в. автоматический – самовимика́ч (-ча́), вимика́ч автомати́чний; в. дальнодействующий (действующий на расстоянии) – в. віддальни́й; в. коленчато-рычажный – в. колінча́сто-ва́жільний; . концевой – в. кінце́вий; в. максимальный – в. максима́льний; в. масляный – в. олій́ ний; в. мачтовый, столбовой – в. щоглови́й; в. минимальный – в. мініма́льний; в. нажимной – в. натискни́й; в. нулевой – в. нуле́вий; в. однополюсный – в. однополюсо́вий; в. рычажный – в. ва́жільний; в.
участковый – в. дільни́чний.
Выключать, -чить, -ся, электр. – вимика́ти, ви́мкнути, -ся.
Выключающий (магнит, котушка) – вимични́й; в. прибор, выключатель – вимика́ч (-ча́).
Выключение – вимика́ння, ви́мкнення; в. зависимое – в. зале́жне; в. независимое – в. незале́жне.
Выключенный – ви́мкнений. Выкованный – ви́кований.
Выковка, выковывание – вико́вування, ви́кування. Выковывать, выковать – вико́вувати, ви́кувати.
Выколачивание, выколотка, тип. – вибива́ння, вибиття́. Выколачивать, -лотить – вибива́ти, ви́бити.
Выколотка, выбойка, кузн. – виби́вач (-ча); в. (шило), стол. – вибива́чка. Выкопировывать, -вать – викопійо́вувати, ви́копіювати. Выкопировка – ви́копіювання; в. (процесс) – викопійо́вування. Выкопка, выкапывание – вико́пування, ви́копання. Выкорчевывание, -човка – корчува́ння, ви́корчування. Выкорчевывать, -чевать – корчува́ти, ви́корчувати.
Выкраивание – викро́[а́]ювання, ви́краяння.
Выкраивать, выкроить – викро́[а́]ювати, ви́кроїти, , ви́краяти. Выкраска – пофа́рблення; в. (процесс) – фарбува́ння, пофарбува́ння. Выкрашенный – пофарбо́ваний.
Выкрашивать, -сить – фарбува́ти, пофарбува́ти.
Выкристаллизовывать, -зовать, -ся – викристалізо́вувати, ви́кристалізувати, -ся. Выкройка – викра́[о́]ювання, ви́кроїння; . (предмет) – ви́крійка.
Выкрошенный – ви́кришений. Выкрошивание – викри́шування, ви́кришення.
Выкрошиваться, выкрошиться – викри́шуватися, ви́кришитися. Выкругливание – викру́глювання, ви́круглення.
Выкругливать, -лить – викру́глювати, викругля́ти, ви́круглити.
Выкружальник – викружа́ло.
Выкружка, галтель – жолобни́к (-ка́); в. (в доске) – ви́кружок (-жка); в. (процесс) – викру́глювання, ви́круглення; в. сделать – ви́круглити.
Выкручивание – викру́чування, ви́кручення. Выкручивать, -рутить, -ся – ви́кручувати, ви́крутити, -ся. Выкуренный (о вине) – ви́гнаний.
Выкуривание, выкурка (водки) – виганя́ння, вигнання́.
Выкуривать, -рить – вику́рювати, ви́курити; . (водку) – гна́ти, ви́гнати.
25
Словник технічної термінології
Вылакированный – полако́ваний.
Вылакировать – полакува́ти.
Выламывание – вило́млювання, ви́ломлення.
Выламывать, -ломить, -мать, -ся – вило́млювати, ви́ламати, ви́ломити, -ся. Вылежавшийся (о породе) – ви́лежаний, уле́жаний.
Вылеживание (руды, глины) – уле́жування, улежа́ння. Вылеживаться, -жаться (о породе) – уле́жуватися, уле́жатися.
Вылет (крана, элеватора) – ви́став (-ву); в. (челнока) – ви́скік (-коку); в. полезный – в. кори́сний.
Вылетание, вылет, авто – виліта́ння, ви́літ (-льоту).
Вылетать, -теть – виліта́ти, ви́летіти; . (о челноке) – виска́кувати, ви́скочити. Выливание – вилива́ння, вилиття́.
Выливать, вылить, -ся – вилива́ти, ви́лити, -;сяв. (опрокидывая) – виверта́ти, ви́вернути, - ся; в., метал. – ли́ти, ви́лити; выливаться (принимать форму) – виформо́вуватися, ви́формуватися.
Вылитый – ви́литий; в. метал. – ли́тий. Вылом – ви́лім (-лому).
Выломка (породы) – вило́млювання, ви́ломлення. Вылудить – ви́лудити.
Вымазанный (глиной) – ви́мазаний.
Вымазывание (глиной, массой) – вима́зування, ви́мазання; в. (смазочным маслом) – мастін́ ня.
Вымазывать, -зать (глиной) – вима́зувати, ви́мазати; . (смазочным маслом) – вима́щувати, ви́мастити.
Выматывание – вимо́тування, ви́мотання.
Выматывать, -мотать, -ся – вимо́тувати, ви́мотати, -ся; во. (нитках) висо́тувати, ви́сотати, -ся.
Вымачивание (глины, пеньки) – вимо́чування, ви́мочення. Вымачивать, -мочить (глину, пеньку) – вимо́чувати, ви́мочити.
Вымащивание – вимо́щування, ви́мощення, вдосками. ( ) – вистела́ння, ви́стелення; в. (камнем мостовую) – брукува́ння, ви́брукування.
Вымащивать, -мостить – вимо́щувати, ви́мостити; . (досками) – вистила́ти, ви́слати; . (камнем мостовую) – брукува́ти, ви́брукувати.
Вымбовка, мор. – ви́рло.
Вымеренный – ви́міряний. Вымеривание – виміря́ння, ви́мір (-ру).
Вымеривать, -рить, -рять – вимір́ ювати, виміря́ти, ви́міряти. Вымешанный – ви́мішаний.
Вымешенный – ви́мішений.
Вымешивание (теста, массы) – виміс́ ювання, уміс́ ювання, ви́місіння; . (глины) – виміш́ ування, ви́мішання.
Вымешивать, -шать, -месить – виміс́ ювати, ви́місити, уміси́ти; в. (глину) – виміш́ увати, ви́мішати.
Вымоина – вими́вина.
Вымокание – вимока́ння, ви́мокнення. Вымокать, -кнуть – вимока́ти, ви́мокти.
Вымораживание (глины) – виморо́жування, ви́мороження. Вымораживать, -розить – виморо́жувати, ви́морозити.
Вымоченный (о глине, пеньке) – ви́мочений; в. недостаточно (о пеньке) – недомо́ка.
Вымочка (глины, льна, конопли) – вимо́чування, ви́мочення.
Вымощенный – ви́мощений; в. (досками) – ви́стелений; в. (о каменной мостовой) – бруко́ваний, ви́брукований.
Вымпел – ви́мпел (-лу).
Вымывание – вимива́ння, вимиття́; в. (выстирывание) – випира́ння, випрання́. Вымывать, -мыть – вимива́ти, ви́мити; . (о стирке) – випира́ти, ви́прати. Вымывной – вимивни́й.
Вымыкание, выключение – вимика́ння, ви́мкнення.
Вымыкать, вымкнуть, электр. – вимика́ти, ви́мкнути; ., вымыкать, текст. –
вичіс́ увати, ви́че́сати, ви́мика́ти.
Вынимание, -нутие (напр., стекла) – вийма́ння, вийняття́; в. (грунта) – вибира́ння,
26
Словник технічної термінології
вибрання́.
Вынимать, -нуть – вийма́ти, ви́йняти; в. (двойные рамы) – виставля́ти, ви́ставити; . (грунт) – вибира́ти, ви́брати.
Вынос (арки, свода) – підне́сення. Выносливость – витрива́лість (-лости). Выносливый – витрива́лий.
Вынуждать, -нудить (о колебаниях) – з[при]му́шувати, з[при]му́сити. Вынуждающий (о силах) – примусо́вий, зму́шувальний. Вынуждение – з[при]му́шування, при́мус (-су).
Вынужденность – з[при]му́шеність (-ности). Вынужденный (о колебаниях) – з[при]му́шений. Выпад, -дание (из роботы) – випада́ння, ви́падення. Выпадающий (осадок) – випадни́й.
Выпадение – випада́ння, ви́падення, ви́пад (-ду).
Выпадывать, -дать, -пасть – випада́ти, ви́пасти.
Выпаживать, -пазить – виґаро́вувати, ви́ґарувати. Выпаливание (выжигание) – випа́лювання, випа́лення.
Выпаливать, -лить, выжигать – випа́лювати, ви́палити.
Выпаренный – ви́парений.
Выпаривание – випа́рювання, ви́парення; в. многократное – в. многокра́тне. Выпаривать, -рить – випа́рювати, ви́парити; -ся (испаряться) – випаро́вувати,
ви́парувати.
Выпарка, -ривание – випа́рювання, ви́парення; в. (аппарат) – випарни́к (-ка́); в. трехконусная – в. триконусо́вий.
Выпарной, -рный – випарни́й; в. аппарат – випарни́к (-ка́). Выпекание – випіка́ння.
Выпекать, выпечь, -ся – випіка́ти, ви́пекти, -ся. Выпечатывать, -тать – видруко́вувати, ви́друкувати. Выпечка – пе́чиво; в., выпекание – випіка́ння, ви́печення. Выпиленный – ви́пиляний.
Выпиливание – випи́лювання, ви́пиляння. Выпиливать, -лить, -ся – випи́лювати, ви́пиляти, -ся. Выпирание – випира́ння; в. (выпучивание) – випина́ння.
Выпирать, -переть, -ся – випира́ти, ви́перти, -;сяв. -ся (выпячиваться) – випина́тися, ви́пнутися.
Выплавка (процесс) – вито́плювання. ви́топлення; в. (1-я, 2-я, 3-я, и т. д.) – ви́топ (-пу); в. древесноугольная – ви́топлення деревни́м ву́гіллям.
Выплавленный – ви́топлений. Выплавливаемый – вито́плюваний.
Выплавлять, -вить, -ся – вито́плювати, ви́топити, -ся. Выплавной – витопни́й.
Выплавщик, плавильщик, метал. – витопни́к (-ка́).
Выпланирование, -ровка – виплано́вування, ви́планування. Выпланировывать, -ровать – виплано́вувати, ви́планувати. Выплевки (выдавл. ил) – ви́чав (-ву).
Выплетать, выплесть – випліта́ти, ви́плести. Выплетенный – ви́плетений.
Выполированный – поліро́ваний.
Выполировывать, -ровать – полірува́ти, ви́полірувати. Выпоражнивать, -рожнить – споро́жнювати, спорожни́ти. Выпорожненный – споро́жнений.
Выправительный – виправни́й.
Выправка (кос, проволоки) – виправля́ння, ви́права; . (ри[е]хтовка) – рихтува́ння, рихто́вання.
Выправлять, -вить – виправля́ти, ви́правити; . (ри[е]хтовать) – рихтува́ти, ви́рихтувати. Выпряденный – ви́прядений.
Выпрядка – випряда́ння, ви́прядення.
Выпрядывать, -дать, -рясть, -ся – випряда́ти, ви́прясти, -ся.
Выпрямитель, электр. – випро́стувач (-ча); в. алюминиевый – в. алюміній́ ний; в. механический – в. механіч́ ний; в. ртутный – в. живосріб́ ний.
27
Словник технічної термінології
Выпрямление (проволоки) – виправля́ння, ви́правлення; в. (тока) – випро́стування, ви́простання.
Выпрямленный (о токе) – ви́простаний.
Выпрямлять, -мить (проволоку) – виправля́ти, ви́правити; . (ток) – випро́стувати, ви́простити.
Выпуклина – опу́клина.
Выпуклость – опу́клість (-лости); в. (на земле) – горбо́вина.
Выпуклый – опу́клий; в. (с выпуклыми боками) – бока́стий; в. берег – ви́гнутий бе́ріг (- рега); в. часть (у бочки) – опу́ка; в.-вогнутый – опу́кло-вгну́тий.
Выпуск – ви́пуск (-ску); в. (процесс) – випуска́ння; в., выступ – ви́ступ (-пу). Выпускание – випуска́ння.
Выпускать, -стить – випуска́ти, ви́пустити. Выпускной – випускни́й.
Выпучивание, выпячивание (стен, лент) – випина́ння; в. (грунта) – видима́ння; в. боковое – вип. бічне́.
Выпучивать, -чить, -ся – випина́ти, ви́пнути, -;сяв -ся (о грунте) – видима́тися, ви́дутися. Вырабатываемость – виро́блюваність (-ности).
Вырабатываемый – виро́блюваний.
Вырабатывание, -ботка – виро́блювання, ви́роблення; в. (изделие) – ви́ріб (-робу); в. (продукция) – виробіт́ ок (-тку); в. (электр. энергии) – витво́рювання, ви́творення; в., выработка, горн. – ви́бірка; в. (процесс), горн. – вибира́ння, вибрання́; в. диагональная –
ви́бірка коси́нна; в. подземная – в. підзе́мна; в. послойная (торфа) – в. пошаро́ва; в. шахтообразная – в. шахтува́та; в. штольнообразная – в. штольнува́та.
Вырабатывать, -ботать – виробля́ти, ви́робити; . (о токе) – витво́рювати, ви́творити. Выработанность – ви́робленість (-ности); в. (о горн. породе) – ви́браність (-ности);
выработанный – ви́роблений; в. (о породе) – ви́браний; в. (о токе) – ви́творений. Выравнивание – вирів́ нювання, ви́рівнення; в. (места под строение) – плянтрува́ння,
плянтро́вання.
Выравнивать, -нять – вирів́ нювати, ви́рівняти; в. (место под строение) – плянтрува́ти; в. (мельн. камень) – шмигува́ти.
Выравнивающий (агрегат) – вирівня́льний. Выражать, -разить – визнача́ти, ви́значити. Выражение – ви́раз (-зу).
Выразительность – вира́зність (-ности).
Выразительный – вира́зний.
Вырез, -ка – ви́різ (-зу); в. (в катальн. валке) – рубіж́ (-жу́). Вырезной – вирізни́й.
Вырезывание, -зание – виріз́ ування, виріза́ння; в. (в резьбе) – різ́ ьблення, ви́різьблення. Вырезывать, -зать, вырезать – виріз́ увати, виріза́ти, ви́різати; . (о резьбе) – різьбува́ти,
виріз́ ьбувати. Вырехтовать – ви́рихтувати.
Выруб, -ка – виру́бування, вируба́ння, ви́руб (-бу). Вырубать, -бить – виру́бувати, ви́рубати.
Вырубка, -бание – виру́бування, ви́рубання, ви́руб (-бу). Вырубленный – ви́рубаний; в. лес (сруб) – зруб (-бу).
Вырывание – вирива́ння; в. (в земле ямы) – вико́пування, ви́копання. Вырывать, -рвать – вирива́ти, ви́рвати; ., вырыть – вико́пувати, ви́копати. Высаживание (металла) – вишта́вхування, ви́штавхання.
Высаживать, -садить (металл) – вишта́вхувати, ви́штавхати. Высасывание (насосом) – висиса́ння, ви́ссання. Высасывать, высосать – висиса́ти, ви́ссати.
Высасывающий – висисни́й.
Высверленный – ви́свердлений.
Высверливание – висве́рдлювання, ви́свердлення. Высверливать, -лить – висве́рдлювати, ви́свердлити. Высверлки (вотра) – три́ни (-рин).
Высевание, -вка, мук. – висіва́ння, ви́сів (-ву). Высевать, высеять – висіва́ти, ви́сіяти. Высевки – ви́сівки (-вок).
Высевной – висівни́й; в. аппарат – висівни́к (-ка́).
28
Словник технічної термінології
Высекание, -сечка – висіка́ння, ви́січення; в. (из камня) – витіс́ ування, ви́тесання; в. (на камне) – різ́ ьблення, ви́різьбленнкарбува́ння,; ви́карбування; в. (в скале) – виру́бування, ви́руб (-бу).
Высекать, высечь – висіка́ти, ви́сікти; . (из камня) – витіс́ увати, ви́тесати; . (в скале) – виру́бувати, ви́рубати; . (на камне) – виріз́ ьблювати, ви́різьбити.
Выскабливание – вис[ш]криба́ння, ви́с[ш]кріб (-ребу). Выскабливать, -коблить – вис[ш]кріба́ти, ви́с[ш]кребти. Выскакивание – виска́кування.
Выскакивать, -кочить – виска́кувати, ви́скочити. Выскобленный – ви́с[ш]кребений.
Выскребать, выскресть, выскабливать, -коблить – вис[ш]кріба́ти, ви́с[ш]кребти.
Выслушивание (в телефон) – вислу́хування (телефо́ном).
Выслушивать, -шать (в телефон) – вислу́хувати, ви́слухати (телефо́ном). Высмаливать, -лить (изнутри) – висмо́лювати, ви́смолити; . (снаружи) – обсмо́лювати,
обсмоли́ти.
Высмоленный (изнутри) – ви́смолений; в. (снаружи) – обсмо́лений. Высокий – висо́кий; в. цилиндричоский горшок – стовбу́н (-на́). Высоковольтный – високовольто́вий.
Высокоградусный – високогра́дусний. Высокоствольный (лес) – високостовбуро́вий. Высолаживание – висоло́джування, ви́солодження. Высолаживать, -дить – висоло́джувати, ви́солодити.
Высота – висота́; в. (слоя, пласта) – грубина́; в. для прохода (судов) – в. проїзна́; в. найвыгоднейшая – в. найприда́тніша; в. наклонная, горн. – в. похи́ла; в. п’езометрическая
– в. п’єзометри́чна; в. строительная – в. будівна́; в. эффективная – в. ефекти́вна; в высоту, высотой – завви́шки.
Высотный – висо́тний. Высотомер – висотомір́ (-ра).
Высохший – ви́с(о)хлий; в. болото – болоти́ще, ви́схле боло́то. Выставление (набора), тип. – виставля́ння, ви́ставлення. Выставлять, -вить – виставля́ти, ви́ставити.
Выставочный (о здании) – виставко́вий. Выстаивание – висто́ювання, ви́стояння.
Выстаиваться, -стояться (о постройке, жидкости) – висто́юватися, ви́стоятися. Выстилание, -лка – висте́лювання, вистила́ння, ви́стелення; . (камнем мостовой) –
брукува́ння, забрукува́ння.
Выстегивать, -гать, текст. – виштапо́вувати, ви́штапувати.
Выстилать, выстлать – вистила́ти, ви́слати; . (камнем мостовую) – брукува́ти, забрукува́ти.
Выстилка – вистила́ння, ви́стелення; в. (предмет) – ви́стілка; в. булыжная – в. брукняко́ве, -ва; в. в елку – в. сосо́нкою; в. фашинами – тарасува́ння, тарасо́вання.
Выстилочный – вистілко́вий.
Выстланный – ви́стелений; в. (о каменной мостовой) – бруко́ваний. Выстой – висто́ювання, ви́стояння.
Выстоявшийся – ви́стояний.
Выстрагивать, -рогать – вистру́гувати, ви́стругати.
Выстраивание – вибудо́вування, ви́будування; в. (из кладки) – вимуро́вування, ви́мурування.
Выстраивать, -роить – вибудо́вувати, ви́будувати; . (из кладки) – вимуро́вувати, ви́мурувати.
Выстрел (в топке) – по́стріл (-лу). Выстроганный – ви́струганий.
Выстроенный – ви́будуваний; в. (из кладки) – ви́муруваний.
Выступ – ви́ступ (-пу); в. (крыши) – ви́пуст (-ту); в. кирпичный – ви́ступ цегляни́й; в. роличный – в. ролько́вий; в. седлообразный (в вальцах) – в. сідлува́тий.
Выступать, -пить – виступа́ти, ви́ступити; . (наружу из ряда) – витика́тися, ви́ткнутися; в. пятнами – плями́тися.
Выступающий – виступни́й; в. (наружу) – витични́й; в. угол – ріг (ро́гу). Выступной – виступни́й.
Высушенный – ви́сушений.
29