Словник технічної термінології
о. місце́ве; о. наружное – о. надвір́ не; о. неравномерное – о. нерівномір́ не; о. общее – о. зага́льне; о. основное – о. основне́; о. отраженное – о. відби́те; о. полуотраженное – о. напіввідби́те; о. прибрежное – о. побере́жне; о. прямое – о. безпосере́днє, пряме́; о.
уличное – о. ву́личне; о. хорошее – о. до́бре; о. электрическое – о. електри́чне. Освещенность – освіт́ леність (-ности).
Освещенный – освіт́ лений.
Освидетельствование (котлов) – о́гляд (-ду), освідува́ння; о. внутреннее – о. вну́трішній; о. наружное – о. зо́внішній.
Освидетельствованный – огля́нутий, освідо́ваний. Освидетельствовать – огля́нути, освідува́ти. Освинцование, свинцование – оливува́ння, пооливува́ння. Освинцованный – пооливо́ваний.
Освинцовывать, -цовать – оливува́ти, пооливува́ти. Осе-верста, ж.-д. – осе-верства́.
Осевой – вісни́й.
Осевший – осіл́ ий; о. (немного) – надсіл́ ий. Оседание – осіда́ння.
Оседать, -сесть – осіда́ти, осіс́ ти; о. (немного) – надсіда́ти, надсіс́ ти. Оселина (в телеге) – підто́ка.
Оселок – брус (-са), брусо́к (-ска́); о. двуличный – б. дволичко́вий; о. карборундовый – б. карборундо́вий; о. наждачный – б. шмергеле́вий; о. точильный – б. точи́льний.
Оселочный – брускови́й. Оселый (о земле) – осіл́ ий. Осеребренный – посріб́ нений.
Осеребрять, -рить – срібни́ти, посрібни́ти. Осечка (при взрыве) – осіч́ ка.
Осина – оси́ка.
Осиновый – оси́ковий; о. дерево – оси́чина. Оскабливание, оскобление – обскріба́ння, обскре́бення. Оскабливать, -лить – обскріба́ти, обскребти́. Оскобленный – обскре́бений.
Осколок – скіл́ ок (-лка); о. (мелкий) – дрібо́к (-бка́); о. (стекла) – скля́нка. Оскорда – оска́рд (-да).
Ослабевание – осла́ба, сла́блення. Ослабевать, -бить – сла́бнути, осла́бнути. Ослабитель, фото – осла́бник (-ка).
Ослабленный – осла́блений; о. ток – підупа́лий струм (-му).
Ослабление – осла́блювання, осла́блення; о. (товара) – знеміц́ нювання, знеміц́ нення; о. (тока) – підупада́ння; о. (уменьшение) – зме́ншування, зме́ншення; о. (веревки) – попуска́ння.
Ослаблять, -бить – ослабля́ти, осла́бити; . (веревки) – попуска́ти, попусти́ти. Ослепительность – сліпу́чість (-чости).
Ослепительный – сліпу́чий.
Осмаливание, -ление – о(б)смо́лювання, о(б)смо́лення. Осмаливать, -лить – о(б)смо́лювати, о(б)смоли́ти. Осможен (диализатор), сах. – осможе́н (-на). Осмозный – осмо́зний.
Осмоленный – обсмо́лений.
Осмолка (предмет) – обсмо́лок (-лка); о. (процесс) – о(б)смо́лювання, о(б)смо́лення. Осмоляемость – о(б)смо́люваність (-ности).
Осмотр – о́гляд (-ду); о. конвенционный – о. конвенцій́ ний; о. наружный – о. зве́рхній. Осмотрщик, -щица – огляда́ч (-ча́), огляда́чка.
Оснастка – осна́щування, осна́щення; о. (снасть) – снасть (-сти). Оснастный – осна́щувальний.
Оснащенный – осна́щений.
Оснащивание, -щение – осна́щування, осна́щення. Оснащивать, -стить – осна́щувати, оснасти́ти.
Основа, текст. – осно́ва; о. коренная – о. корінна́; о. флеровая – о. віл́ ьна.
Основание – осно́ва; о. (закладка здания) – закла́дини (-дин); о. (каменной стены) – під́ мурок (-рка); о. (причина) – підста́ва; о. бетонное – о. бето́нна; о., плитка
190
Словник технічної термінології
(выключателя) – до́шка; о. естественное – о. приро́дня; о. искусственное – о. шту́чна; о. лежневое – о. лежне́ва; о. кессонное – о. кесо́нна; о. окаменелое – о. скам’яніл́ ;ао. песчаное – о. піскова́; о. рамное (копра) – о. ря[а]мова́; о. ряжевое – о. каши́чна; о. свайное
– о. пальова́; о. симметрическое – о. симетри́чна; о. щебеночное – о. скалльова́. Основной – осно[і]вни́й; о., начальный (конус) – початко́вий; о. размер – головни́й ро́змір (-
ру).
Основный, текст. – оснів́ ний; о.-вязательный – осно́во-в’яза́льний. Основывать, -вать (закладать) – заклада́ти, закла́сти. Основщик, -щица – оснів́ ник (-ка), оснів́ ниця.
Осный – вісни́й.
Особенность – особли́вість (-вости). Особняк – буди́нок опріч́ ний. Особый – окре́мий.
Осоковый – осоко́вий; о.-тростниковый (о торфе) – осоко́во-очере́тяний. Осокоревый – осокоре́вий.
Осокорь – о́соко[і]р (-кора). Оспина, метал. – віспи́на. Оставленный – зали́шений. Осталенный – наста́лений.
Осталивание – наста́лювання, наста́лення. Осталивать, -лить – наста́лювати, настали́ти. Останавливание – зупиня́ння, спиня́ння.
Останавливать, -вить, -ся – с[зу]пиня́ти, с[зу]пини́ти; о. (прервать) – перепиня́ти, перепини́ти.
Остановка (останов. пункт) – зу́пинка; о. (в работе аппарата) – пере́стій (-сто́ю); . (задержка) – зага́йка; о., прекращение (движения) – зу́пин (-ну).
Остановление – с[зу]пиня́ння, с[зу]пи́нення.
Остановочный – зупи́нний; о. пункт – зу́пинка; о.-погрузочный – зупи́нно-ванта́жний. Остаток – оста́ча, за́лишок (-шку); о., хим. – послід́ (-ду); о. нефтяной – о. нафто́ва. Остаточный – залишко́вий.
Остающийся – залишко́вий. Остекление – склін́ ня, засклін́ ня. Остекленный – заскле́ний.
Остеклять, -лить – скли́ти, заскли́тиОстекляться,. -литься – зіскля́тися, зіскли́тися.
Остеклование, стекл. – зіс́ клення. Остеклованный – зіс́ клений.
Остов – кістя́к (-ка́); о. (ветр. мельн.) – дуб (-ба). Остовный – кістяко́вий.
Остойчивость – де́ржкість (-кости).
Остойчивый – держки́й.
Острагивание – обстру́гування, обструга́ння. Острагивать, -рогать – обстру́гувати, обструга́ти. Острение – гострін́ ня.
Острие, острее – вістря́; о. (иголки) – жало́; о. (ножа, бритвы) – лезо; о. (палки) – гостря́к (-ка); о. (отточенный кончик) – шпеньо́к (-нька́).
Острило – гостри́ло. Острильщик – гострій́ (-рія́).
Острить – гостри́ти; о. (на бруске) – бруси́ти. Островерхний – гострове́рхий.
Остров – о́стрів (-рова).
Островный (о станции) – острівни́й. Остроганный – обстру́ганий.
Острогубцы – гострозу́бці (-ців); о. (щипцы для углей) – братки́ (-ків́ ). Острозубый – гострозу́бий.
Острокантный (о лесе) – гостроканто́вий. Остроконечность – шпича́стість (-стости).
Остроконечный – шпича́стий; о. (о горах) – шпиля́стий; о. молоток – тягу́н (-на́); о. вершина – шпиль (-ля́); о. паяльник – гостроно́сий лютни́к (-ка́).
Остроносый – гостроно́сий.
Остропиленный – закрокво́ваний, з кро́квами.
191
Словник технічної термінології
Остропиливание – кроквува́ння, ста́вляння кро́ков. Остропиливать, -лить – кроквува́ти, ста́вити, поста́вити кро́кви. Острореберный – гострору́бий, скалкува́тий.
Острорифленный – гостроборозни́стий. Острота (инструм.) – гострина́. Остроугольник – гостроку́тник (-ка). Остроугольный – гостроку́тний. Остружки – (о)стру́жки (-жок).
Острый – го́стрий; о. (о красках, цветах) – різки́й; о. уксус – міцни́й о́цет (-цту). Остря – гостря́к (-ка́); о. пружинный – г. пружи́нний.
Остывание – простига́ння, про[ви]чаха́ння, про[ви]ча́хнення. Остывать, -тыть – простига́ти, прости́гнути, ча́хнути, ви́чахнути. Остывший – прости́глий, ви́чахлий.
Осушение – вису́шування, ви́сушення. Осушенный – ви́сушений.
Осушивание, -шка – вису́шування, ви́сушення. Осушивать, -шить – вису́шувати, ви́сушити. Осушитель – вису́шник (-ка).
Осушительный – висушни́й.
Осушный – висушни́й.
Осцилирующий – коливни́й, осциляцій́ ний. Осцилограмма – осцилогра́ма. Осцилограф – осцило́граф (-фа).
Осыпание – обсипа́ння, обси́пання. Осыпанный – обси́паний.
Осыпать, осыпать, -ся – обсипа́ти, обси́пати, -;сяо. (обваливаться) – обсува́тися, обсу́нутися; о. (о тканях) – об[ви]стріп́ уватися, об[ви́]стріпатися.
Осыпка – обсипа́ння. Осыпь, горн. – оси́пище.
Ось – віс́ ь (о́си); . бегунковая – в. бігунце́ва; о. в развилку – в. розвилкува́та; о. ведущая – в. тягова́; о. вращающаяся – в. оберто́ва; о. геометрическая – в. геометри́чна; о. главная – в. головна́; о. груженная – в. наванта́жена; о. движущая – в. рушій́ на; о. дифференциальная
– в. диференція́льна; о. зрения, оптическая – в. зірна́; о. изогнутая – в. зіѓ нена; о. коллимационная – в. колімацій́ на; о. координатная – в. координа́тна; о. магнитная – в. магне́тна; о. направляющая – в. напрямна́; о. нейтральная – в. невтра́льна; о. нулевая – в. нульова́; о. оптическая – в. опти́чна; о. передняя – в. пере́дня; о. поддерживающая – в. підтримна́; о. сопряженная – в. супря́жена; о. составная – в. зло́жена; оси спаренные – осі спаро́вані; о. тормозная – в. гальмівна́.
Осьмигранник, мат. – восьмистін́ ник (-ка). Осьмигранный – восьмигранча́стий; о., мат. – восьмистін́ ий. Осьмиугольник – восьмику́тник (-ка).
Осьмиугольный – восьмику́тний. Отакелаженный – отакела́жений.
Отакелаживание – отакела́жування, отакела́ження. Отакелаживать, -жить (судно) – отакела́жувати, отакела́жити. Отапливаемый – огріва́ний; о. (печами) – опа́люваний.
Отапливание – огріва́ння, огріття́; о. (печами) – опа́лювання, опа́лення.
Отапливать, отопить, -ся – огріва́ти, огріт́ и, -;сяо. (печами) – опа́лювати, опали́ти, -ся. Отбалчивание – відпрогоничо́вування, відпрогоничува́ння.
Отбалчивать, -тить – відпрогоничо́вувати, відпрогоничува́ти. Отбеленный – ви́білений; о. (о ткани) – убіл́ ений.
Отбеливание – вибіл́ ювання, ви́білення; о. (о ткани) – убіл́ ювання, убіл́ ення.
Отбеливательный (металл) – вибільни́й.
Отбеливать, -лить, -ся – вибіл́ ювати, ви́білити, -;сяо. (о ткани) – убіл́ ювати, убіли́ти, -ся. Отбелка – вибіл́ ювання, ви́білення; о. (ткани) – убіл́ ювання, убіл́ ення.
Отбивание – відбива́ння, відбиття́, оплощади. ( ) – відміря́ння, відмір́ ення; о. (шнуром) – познача́ння, позна́чення.
Отбивать, -бить – відбива́ти, відби́ти; о. (площадь) – відмір́ яти, відмір́ ити; о. (шнуром) – познача́ти, позна́чити.
Отбивка (чего-либо) – відбива́ння, відби́ття; о. (площади) – від́ мір (-ру).
192
Словник технічної термінології
Отбивной – відбивний; о. молот – бия́к (-ка́); о. шнур – позначни́й шнур (-ра́). Отблеск – від́ блиск (-ку).
Отблокированный – розблоко́ваний.
Отблокировывать, -ровать – розблоко́вувати, розблокува́ти. Отблокировка – розблоко́вування, розблокува́ння.
Отбой – відбій́ (-бо́ю); . (для кос) – ба́бка. Отбойка (пород) – відбива́ння, відбиття́.
Отбойный (клапан) – відбійни́й; о. брус (в мостах) – поріѓ (-ро́га); . б. (на суднах) – відпру́жний брус (-са).
Отбор – до́бір (-бо́ру). Отборный – добірний. Отборщик – добір́ ник (-ка).
Отбрасывание – відкида́ння, відки́нення. Отбрасывать, -бросить – відкида́ти, відки́нути.
Отброс (о предметах) – по́кидь (-ди); о. (негодное) – непо́тріб (-ба). Отброшенный – відки́нений.
Отвал (берега) – за́рва; о. (породы, мусора), горн. – поки́дище; о. (в плуге) – поли́ця; о. (судна) – від́ плив (-ву); о. винтовой – п. ґвинтува́та; о. винтообразный – п. ґвинтува́та; о. комбинированный – п. комбіно́вана; о. оборачивающий – п. оберта́льна; о. отлогий – п. поло́жиста; о. полувинтовой – п. півґвинтува́та; о. промывочный, горн. – поки́дище промивне́; о. рыхлящий – поли́ця розпушна́; . цилиндрический – п. циліндри́чна; о. шлифованный – п. шліфо́вана.
Отваленный – відва́лений.
Отваливание, -лка – відва́лювання, відва́лення; о. (отплытие) – відплива́ння, відплиття́. Отваливать, -лить, -ся – відва́лювати, відвали́ти, -;сяо. (отплывать) – відплива́ти,
відпливти́.
Отвалившийся – відпа́лий.
Отвалина – відпа́дина. Отвальный, с.-х. – поли́чний.
Отвалять (сукно) – ви́валити, повали́ти; . (тесто) – ви́качати. Отвар – ви́вар (-ру).
Отваренный – ви́варений.
Отваривание – вива́рювання, ви́варення. Отваривать, -рить – вива́рювати, ви́варити. Отвевание (мякины) – відвіва́ння, відвія́ ння. Отвевать, -веять – відвіва́ти, відвія́ ти.
Отведение (перенапряж.) – відве́дення; о. (ручья) – відверта́ння. Отведенный – відве́дений; о. (о ручье) – відве́рнутий. Отвердевание – твердін́ ня, тве́рднення.
Отвердевать, -деть – твердіт́ и, тве́рднути, ствердіт́ и, стве́рднути; о. (схватываться) – тужа́віти, стужа́віти.
Отвердевший, -делый – стверділ́ ий.
Отверделость – стверділ́ ість (-лости). Отверделый – стверділ́ ий.
Отверстие – о́твір (-вору), відту́лина; о. (проем) – про́йма;. о.дыра( ) – діра́; о. (для протока воды) – прото́чина; о. (для света) – про́зір (-зору); о. (в стене для ворот) – розворо́ття; о. (в решетке) – межиґра́ття; о. (в гончар. печи) – про́гар (-ру); о. (в шахте) – вікно́; о.
вентиляционное – о. провіт́ рювальний; о. водовпускное – о. водовпускни́й; о. воздухоприемное – о. повітреприйма́льний; о. впускное – о. впускни́й; о. втулочное – о. утулко́вий; о. входное – о. вхідни́й; о. выпускное – о. випускни́й; о. выходное – о. вихідни́й; о. действительное, фото – о. дій́ сний; о. действующее, фото – о. чи́нний; о. дренажное
– о. дрена́жний; о. жаровое – о. жарови́й; о. заклепочное – о. нютови́й; о. колошниковое –
о. засипни́й; о. кольцевое – о. кільце́вий; о. литниковое – о. ливнико́вий; о. оконное –
вікни́на; о. очистное – о. прочисни́й; о. печное (в трубу) – кагла́; о. полезное (об’ектива) – о. чи́нний; о. приточное – о. допливни́й; о. продувочное – о. продувни́й; о. проточное (для воды) – прото́чина; о. сквозное – о. наскрізни́й; о. смазочное – о. масти́льний; о.
теркообразное, мук. – о. тертушкува́тий; о. топливное (в кухон. печи) – че́люсти (-стів); о. топочное – о. паливне́вий; о. шуровочное – о. шурува́льний.
Отвертка – ви́крутка, розшру́бник (-ка); о. винтовая – в. ґвинтова́. Отвертывание – відкру́чування, відкру́чення.
193
Словник технічної термінології
Отвертывать, -нуть, -теть – відкру́чувати, відкрути́ти.
Отверченный, -нутый – відкру́чений.
Отвес (инструмент) – висо́к (-ска́); о. горы (крутизна) – строма́; о. карнизный – в. карунко́вий.
Отвесность – прямови́сність (-ности). Отвесной – прямови́сний.
Ответвительный – відгалузни́й.
Ответвление – від́ гілок (-лка), відгалу́зок (-зка); о. (процесс) – відгалу́жування, відгалу́ження.
Отвешенный – відва́жений.
Отвешивание – відва́жування, відва́ження. Отвешивать, -сить – відва́жувати, відва́жити. Отвинченный – відґви́нчений.
Отвинчивание – відґви́нчування, відґви́нчення. Отвинчивать, -тить, -ся – відґви́нчувати, відгвинти́ти, -ся.
Отвод – відвід́ (-во́ду); . (процесс) – відво́дження, відве́дення; о. отводина (на мостах в санях) – би́ла, кри́ла; о. (площади, участок) – діля́нка; о. (трубы) – колін́ ;оо. промежуточный – кол. проміжне́.
Отводить, -вести – відво́дити, відве́сти; о. (ручей) – відверта́ти, відверну́ти.
Отводка – відве́дення; б. (рисунок отводкой) – коло́пис (-су); о., рисование (процесс) – колописа́ння; о. ременная – пере́сувка пасова́.
Отводный – відвідни́й; о. машина, керам. – круг колопи́сний. Отводоспособность – відводозда́тність (-ности).
Отводчик, керам. – колопи́сник (-ка). Отводящий – відвідни́й.
Отвоз – відвіз́ (-во́зу).
Отвозить, -везти – відво́зити, відве́зти. Отвозка – відво́ження, відве́зення. Отвозный – відвізни́й.
Отволока, плот. – риса́к (-ка́). Отворачивание – відверта́ння, відве́рнення.
Отворачивать, -ротить – відвертати, відверну́ти. Отворенный – відчи́нений.
Отвороченный – відве́рнений. Отворять, -рить – відчиня́ти, відчини́ти. Отгазованный – відгазо́ваний.
Отгазовывать, -зовать – відгазо́вувати, відгазува́ти.
Отгибание, отгиб – відгина́ння, відігнуття́; о. (выпрямление) – випро́стування, ви́простання.
Отгибать, -огнуть, -ся – відгина́ти, відігну́ти, -;сяо., выпрямлять – випро́стувати, ви́простати.
Отгибной – відгинни́й.
Отгонять, стогнать (спирт) – переганя́ти, перегна́ти.
Отгораживание – відгоро́джування, відгоро́дження; о. (камен. стеной) – відмуро́вування, відмурува́ння.
Отгораживать, -родить – відгоро́джувати; о. (камен. стеной) – відмуро́вувати, відмурува́ти.
Отгороженный – відгоро́джений;. о.камен( . стеной) – відмуро́ваний. Отгранивание (камней) – гранкува́ння, погранкува́ння. Отгранивать, отгранить – гранкува́ти, погранкува́ти. Отгребание – відгріба́ння, відгорта́ння.
Отгребать, отгресть – відгріба́ти, відгребти́, відгорта́ти, відгорну́ти. Отгружать, -зить – надванта́жувати, надванта́жити.
Отгружение, -зка – надванта́жування, надванта́ження. Отгруженный – надванта́жений.
Отдаваемый – відда́ваний. Отдавание – віддава́ння, відда́ння.
Отдавать, -дать – віддава́ти, відда́ти; о. (отражать звук) – відгу́кувати, відгукну́ти; о. (о снасти), мор. – попуска́ти, попусти́ти; . (паруса) – розпуска́ти, розпусти́ти; . (о запахе) – дхну́ти, відго́нити(ся);. оякорь. ( ) – (за)ки́да́ти, (за)ки́нути.
194