Словник технічної термінології
Отдавленный – відти́снутий, відгніч́ ений.
Отдавливание – відти́скування, відти́снення, відгніч́ ування, відгніч́ ення. Отдавливать, -вить – відти́скувати, відти́снути, відгнічувати, відгніти́ти. Отдаление – відда́лення.
Отдаленность – відда́леність (-ности). Отдаленный – відда́лений; о. (далекий) – дале́кий. Отдалять, -лить – віддаля́ти, віддали́ти. Отданный – від́ даний.
Отдача – віддава́ння, відда́ння; о. (машин) – вида́тність; о. (оружия) – відбій́ (-бо́ю); . удельная – вида́тність пито́ма.
Отдвигание – відсо́вування, відсува́ння, відсу́нення. Отдвигать, -нуть – відсо́вувати, відсува́ти, відсу́нути. Отдвижной – відсувни́й; о. ящик – шухля́да.
Отдел, отделение – від́ діл (-лу); о. (в книге) – ро́зділ (-лу). Отделанность – обро́бленість (-ности).
Отделанный – обро́блений.
Отделение – відділ́ ок (-ка); о. (процесс) – відділя́ння, відділ́ ення; о. (в строении, шкафу, ящике) – пере́бір (-бо́ру); . багажное – від́ ділок бага́жний, бага́жня; о. брошюровочное – в. брошурува́льний, брошурува́льня; о. варочное – в. варни́й, вари́льня; о. волочильное –
протяга́льня; о. граверное – рито́вня; о. дробильное (для угля) – дроби́льня; о. д. (для коры) – криши́льня; о. кардное – чухра́льня; о. квасильное, винокур. – в. кваси́льний, кваси́льня; о. котельное – казано́вня; о. к. (для паров. котлов) – парови́чня; о.
круповеечное – круповій́ ня; о. машинное – машино́вня; о. обмоточное – обвива́льня; о. обойное – оббива́льня; о. палильное, текст. – смали́льня; о. паяльное – лютува́льня; о. размольное – в. моло́льний, моло́льня.
Отделимый – відділ́ ьний. Отделитель – відділ́ ьник (-ка).
Отделительный – відділ́ ьчий.
Отделка – обро́бок (-бку), опоря́дження; о. (на платье) – оздо́ба; о. чистая (кладки) – обро́бок чи́стий.
Отделочный – обробни́й.
Отделывание, -лка – обро́блювання, обро́блення, опоряджа́ння; о. (украшениями) – оздо́блювання, оздо́блення; о. (инкрустациями) – жирува́ння.
Отделывать, -дать – обробля́ти, оброби́ти; . (украшениями) – оздо́блювати, оздо́бити; . (инкрустациями) – жировува́ти, пожировува́ти.
Отдельность – окре́мість (-мости).
Отдельный – окре́мий; о.-вкрапленный – окре́мо-вкро́плений.
Отделять, -лить – відділя́ти, відділи́ти; о. (уединять) – відокре́млювати, відокре́мити. Отдирание – віддира́ння, відідра́ння.
Отдирать, отодрать – віддира́ти, відде́рти. Отдирка – віддира́ння, відідра́ння. Отдирок – відди́рок (-ка).
Отдубина – зду́биця.
Отдулина (напр., в пар. котле) – ви́дим (-му).
Отдух, лит. – про́дух (-ха).
Отдушина – про́дух (-ху), продухо́вина; ., отдушник – душни́к (-ка́). Отдушник – душни́к (-ка́).
От’езд – від’їз́д (-ду). От’ездный – від’їзни́й.
От’езжать, от’ехать – від’їзди́ти, від’їх́ати. Отель – готе́ль (-те́лю).
От’емлемость – відби́раність (-ности). От’емлемый – відби́раний.
От’емный – відніма́ний; о. (отборный) – вибо́рний; о. (о крышке) – здійма́ний; о. вино – найліп́ ше вино́.
Отесанный – обте́саний.
Отесывание, -ска – обтіс́ ування, обтеса́ння.
Отесывать, -сать – обтіс́ увати, обтеса́ти; . (на один, два канта) – кантува́ти, покантува́ти з одного, двох бо́ків.
Отжатие – відтиска́ння, відти́снення; о. (напр., воды из торфа) – вича́влювання,
195
Словник технічної термінології
ви́чавлення.
Отжатый – відти́снутий; о. (о воде из торфа) – ви́чавлений. Отжиг – відпа́л (-лу); о. (стали) – від́ пуск (-ку).
Отжигание – відпа́лювання, відпа́лення; о. (стали) – відпуска́ння.
Отжигать, -жечь – відпа́лювати, відпали́ти; о. (сожигать часть ч.-либо) – спа́лювати, спали́ти;. о.сталь( ) – відпуска́ти, відпусти́ти.
Отжимание – від[ви]тиска́ння, відти́снення; о. (жидкости из массы) – вича́влювання. Отжимать, -жать – від[ви]тиска́ти,. від[ви]ти́снути; о. (жидкость из массы) –
вича́влювати, ви́чавити.
Отжимка, отжимн. маш., бум. – витиска́лка, маши́на витискна́.
Отжимной – від[ви]тискни́й; о. (о выжим. прессе) – вичавни́й; о. машина, бум. –
витиска́лка, маши́на витискна́. Отказ (сваи) – відпо́ра, спин (-ну).
Откаливание, -лка – відгарто́вування, відгартува́ння. Откаливать, -лить – відгарто́вувати, відгартува́ти. Откалывание – відко́лювання, відко́лення. Откалывать, -лоть – відко́лювати, відколо́ти. Откапывание – відко́пування, відкопа́ння. Откапывать, -копать – відко́пувати, відкопа́ти.
Откатка – відко́чування, відко́чення; о., горн. – ви́віз (-возу); о. канатная – в. коділ́ ьний; о. конная – в. кін́ ний; о. механическая – в. механізо́ваний; о. рудничная – в. копальне́вий; о. цепная – в. ланцюго́вий.
Откатный – відкотни́й.
Откаточный – відкотни́й; о., горн. – вивізни́й. Откатчик, рудн. – вивізни́к (-ка́).
Откатывать, -тить – відко́чувати, відкоти́ти; . (на катке) – маґлюва́ти, ви́маґлювати. Откачанный (рент. тр.) – ви́смокований, ва́куумний.
Откачивание, -чка (воды) – висмоко́вування, ви́смокування. Откачивать, -качать – висмоко́вувати, ви́смокувати. Откваска – від[ви]ква́шування, від[ви]ква́шення. Отквашенный – від[ви]ква́шений.
Отквашивать, -сить – від[ви]ква́шувати, від[ви]ква́сити. Откиданный – відки́даний.
Откидной – відкидни́й; о. дверь – ля́да. Откидывание – відкида́ння, відки́нення. Откидывать, -дать – відкида́ти, відки́нути. Откладчик, стекл. – уклада́ч (-ча́). Отклеенный – відкле́єний.
Отклеивание, -клейка – відкле́ювання, відкле́їння. Отклеивать, -леить, -ся – відкле́ювати, відкле́їти, -ся.
Отклепывать, -пать – ви[роз]кле́пувати, ви[роз]клепа́ти; . (заклепки) – рознюто́вувати, рознютува́ти.
Отклепка – ви[роз]кле́пування, ви[роз]клепа́ння; о. (заклепок) – рознюто́вування, рознютува́ння.
Отклон – від́ хил (-лу).
Отклонение – відхиля́ння, відхи́лення. Отклонять, -нить – відхиля́ти, відхили́ти. Отключать, -чить – відмика́ти, відімкну́ти. Отключение, электр. – відмика́ння, відім́ кнення. Отключенный – відім́ кнений.
Откованный – ви́куваний.
Отковывание, -вка – вико́вування, ви́кування; о. (полосы, вытягив. ковкой) – видо́вжування,ви́довження.
Отковывать, отковать – вико́вувати, ви́кувати; о. (полосу, вытягив. ковкой) – видо́вжувати, ви́довжити.
Отковыривание – відколу́пування, відколупа́ння. Отковыривать – відколу́пувати, відколупа́ти. Откольник (род молота) – лупа́чка.
Отконопаченный – обконопа́чений; о. (расконоп.) – відконопа́чений; о. (клиньями) – погло́блений; о. (расконопач.) – відгло́блений.
196
Словник технічної термінології
Отконопачивание – обконопа́чування, обконопа́чення; о. (расконопач.) – відконопа́чування, відконопа́чення; о. (клиньями) – глобін́ ня, погло́блення; о. (раскон.) – відгло́блювання, відгло́блення.
Отконопачивать – обконопа́чувати, обконопа́тити; . (расконопатить) – відконопа́чувати, відконопа́тити; о. (клиньями) – глоби́ти, поглоби́ти; . (расконопатить) – відгло́блювати, відглоби́ти.
Откос – спохо́вина; о. (горы) – у́збіч (-бочи); о. (поросший лесом) – стін́ ка; о. береговой – с. берегова́; о. боковой – при́біч (-бочи); о. внутренний – с. вну́трішня; о. двойной – с. подвій́ на; о. естественный – с. приро́дня; о. крутой – с. крута́; о. крышеобразный, мук. –
с. дахува́та; о. надводный – с. надво́дна; о. половинный – с. полови́нна; о. полуторный – с. полу́торна; о. тройной – с. потрій́ на.
Откосник, стол. – коси́нець (-нця).
Откосный – спохо́вий; о. (отн. к откосу горы) – узбіч́ ний; о. (относ. к боковому откосу) – прибіч́ ний.
Откраивать, -раить – відкра́ювати, відкра́яти. Открученный – відкру́чений.
Откручивание – відкру́чування, відкру́чення. Откручивать, -тить – відкру́чувати, відкрути́ти.
Открывание – відкрива́ння, відкриття; о. (дверей, окон) – відчиня́ння, відчи́нення. Открывать, -рыть – відкрива́ти, відкри́ти; о., отворять – відчиня́ти, відчини́ти; о. (что-л.
замкнутое) – відмика́ти, відімкну́ти; о. (бутылку) – відтика́ти, відіткну́ти; о. (заслонку, трубу) – відтуля́ти, відтули́ти; о. (нож) – розніма́ти, розня́ти; о. (изобретать) – винахо́дити, ви́найти; о. (трамв. движ., воздуш. сообщ. и т. д.) – розпочина́ти, розпоча́ти.
Открытие – відкриття́; о. (изобретение) – ви́найдення; о. (предмет) – ви́нахід (-ходу). Открытый – відкри́тий; о., отворенный – відчи́нений; о. (о бутылке) – відіт́ кнутий; о.
(изобретенный) – ви́найдений; о. (о местн.) – чи́стий; о., неперекрестный ремень –
про́стий пас (-су); о. рессорный подвес – одноушко́ва ресо́рна по́чіпка.
Откупоренный (о бутылке) – відіт́ кнутий; о. (о бочке) – відби́тий; о. (тюк) – розпако́ваний. Откупоривание, -рка (бутылки) – відтика́ння, відіткне́ння; о. (бочки) – відбива́ння,
відбиття́; о. (тюка) – розпако́вування, розпакува́ння.
Откупоривать, -рить (бутылку) – відтика́ти, відіткну́ти; о. (бочку, выним. дно) – відбива́ти, відби́ти; о. (тюк) – розпако́вувати, розпакува́ти.
Откупорщик (бутылок) – відтика́ч (-ча́). Откутанный – розку́таний.
Откутывание, -тка – розку́туванннія, розку́тання. Откутывать, -тить – розку́тувати, розку́тати.
Отлагать, -ложить – відкла́дати, відкла́сти; о. муть – відкаламу́чуватися, відкаламу́титися.
Отлакированный – полако́ваний.
Отлакировать – лакува́ти, полакува́ти. Отламывание – відла́мування.
Отламывать, -мать – відла́мувати, відлама́ти; о. (немного) – уломи́ти, улама́ти; о. (отщепить ветвь) – відча́хувати, відчахну́ти.
Отлегание, хим. – осіда́ння.
Отлегать, -лечь, хим. – осіда́ти, осіс́ ти.
Отлеглый, хим. – осіл́ ий.
Отлепленный – відліп́ лений.
Отлепливание – відліп́ лювання, відліп́ лення. Отлепливать, -пить – відліп́ лювати, відліпи́ти.
Отлив, морск. – від́ плив (-ву); о. (материи, камня) – міньба́, мін́ ення; о (у водосточ. тр.) – відли́в (-ву); о. (под краном) – злива́льниця.
Отливальный, -ный – відливни́й.
Отливальщик (воды) – відлива́льник (-ка); о., отливщик, лит. – лива́рник (-ка). Отливание, -вка (воды) – відлива́ння, відлиття́; о. (из металла, процесс) – вилива́ння,
вилиття́.
Отливать, -лить – відлива́ти, відли́ти; о. (из металла) – вилива́ти, ви́лити; о. (играть разл. блеском) – міни́тися.
Отливень (свес), стр. – відри́нвок (-вка).
Отливина – ри́нва.
Отливистый (с цветн. отливом) – мінли́вий, міньо́ний.
197
Словник технічної термінології
Отливка – литво́; о. (процесс) – вилива́ння, вилиття́; о. бронзовая – л. спижове́; о. гипсовая
– л. гіпсо́ве; о. художественная – л. кра́сне; о. чугунная – л. чаву́нне. Отливной (литой) – ли́тий, ви́литий.
Отливок – ви́ливок (-вка).
Отливщик, отливальщик – лива́рник (-ка).
Отлитие (воды) – відлиття́; о. (из металла) – вилиття́, ви́лив (-ву). Отлитый – відли́тий; о. (из металла) – з[ви́]ли́тий.
Отличительный – відміт́ ний.
Отлогий – поло́гий, поло́жистий. Отлоговатый – спохо́ватий.
Отлогость – поло́гість (-гости), поло́жистість (-стости).
Отложение, хим. – осіда́ння, о́сад (-ду); о. (размеров на чертеже) – відклада́ння; о., геолог. – по́клад (-ду); о. намывное – мула́вина; о. осадочное – п. осадо́вий.
Отломок – відла́мок (-мка). Отлудить (посуду) – полуди́ти. Отлуженный – полу́джений. Отлуп – відлу́пина. Отлупленный – відлу́плений.
Отлупливание – відлу́плювання, відлу́плення. Отлупливать, -пить – відлу́плювати, відлупи́ти. Отматывание – відмо́тування, відмота́ння. Отматывать, -мотать – відмо́тувати, відмота́ти. Отмачивание – відмо́чування, відмо́чення. Отмачивать, -мочить – відмо́чувати, відмочи́ти. Отмахивание – відма́хування.
Отмашка (флаг), ж.-д. – маха́лка. Отмашной – відмашни́й.
Отмелина, отмель – обміл́ ина; о. (в устье реки) – напла́вина. Отмелый – мілки́й.
Отмель – обміл́ ина. Отмеренный – відмір́ яний.
Отмеривание – відмір́ ювання, відмір́ ення. Отмеривать, -рить – відмір́ ювати, відмір́ яти. Отмет, отлив – відри́нвок (-вка).
Отмета (лотков, черепица) – черепи́ця жолобува́та.
Отметка – по́значка; о. главная – п. головна́; о. красная – п. червона; о. синяя. – п. си́ня. Отметный – відмітни́й; о. шило – дра́чка.
Отметчик, лесн. – карбівни́чий.
Отмеченный – від[по]зна́чений; о. (обозначенный вехами) – тичко́ваний; о. (зарубками.) – (за)карбо́ваний.
Отмечание – від[по]знача́ння, від[по]зна́чення; о. (обозначение вехами) – тичкува́ння; ви́тичкування; о. (зарубками) – карбува́ння, закарбува́ння; о. (при тканье) – відти́кання, відітка́ння.
Отмечать, -тить – від[по]знача́ти, від[по]значи́ти; . (обозначать вехами) – тичкува́ти, ви́тичкувати; о. (зарубками) – карбува́ти, закарбува́ти; о. (при тканье) – відтика́ти, відітка́ти.
Отмойный – відми́йний.
Отмока, отмокание, кож. – відмо́ка.
Отмокание, -чка – від[роз]мо́чування, роз[від]мо́чення. Отмокать, -мокнуть – від[роз]мока́ти, від[роз]мо́кнути.
Отмолаживание (стынущего алебастра) – відмоло́джування, відмоло́дження. Отмолаживать, -дить (стынущий алебастр) – відмоло́джувати, відмолоди́ти. Отмоложенный – відмоло́джений.
Отмоток – відмо́ток (-тка).
Отмочка – від[роз]мо́чування, від[роз]мо́чення. Отмочный – від[роз]мо́чний.
Отмученный – відму́лений.
Отмучивание – відму́лювання, відму́лення. Отмучивать, -тить – відму́лювати, відму́лити.
Отмучивательный – відмульни́й; о. прибор, аппарат – відму́льник (-ка).
198
Словник технічної термінології
Отмывание, -вка – відмива́ння, відмиття́. Отмывать, -мыть – відмива́ти, відми́ти. Отмывки – зми́лини (-лин).
Отмыкание – відмика́ння, відім́ кнення. Отмыкать, -мкнуть – відмика́ти, відімкну́ти. Отмытый – відми́тий.
Отмычка – відмика́чка.
Отмякание – зм’яка́ння, зм’я́кнення. Отмякать, -мякнуть – м’я́кнути, зм’я́кнути. Отмяклость – зм’я́клість (-лости). Отмяклый – зм’я́клий.
Относ, мук. – відно́сок (-ніс́ ка); о. крупковые – в-ки крупкові.́
Относительный – відно́сний.
Отношение, мат. – відно́шення. Отображать, -вить – відбива́ти, відби́ти.
Отображение (предмет) – відби́ток (-тка); о. (процесс) – відбива́ння, відбиття́.
Отображенный – відби́тий.
Отогревание – відігріва́ння, відігріття́. Отогревать, -реть – підігріва́ти, відігріт́ и. Отогретый – відігріт́ ий.
Отогнанный (о спирте) – пере́гнаний.
Отодвигание – відсо́вування, відсува́ння, відсу́нення. Отодвигать, -двинуть – відсо́вувати, відсува́ти, відсу́нути.
Отодвигающийся – відсувни́й.
Отодвинутый – відсу́нений.
Отожженный – відпа́лений; о. (о стали) – відпу́щений.
Отопительный – огрівни́й; о. (о печи) – опа́лювальний; о. прибор – огрівни́к (-ка). Отопление – огріва́ння, огріття́; о. (печами) – опа́лювання, опа́лення; о. (топливо) – па́ливо; о. водяное – о. водяне́; о. воздушное – о. повітряне́; о. газовое – о. газо́ве; о. низкого давлення – о. ни́зькотиско́ве; . паровое – о. парове́; о. паровоздушное – о. пароповіт́ ряне; о. пневматическое – о. пневмати́чне, повітряне́; о. центральное – о.
центра́льне; о. электрическое – о. електри́чне, електроогріва́ння. Оторванный – відір́ ваний.
Оторжаветь – перержавіт́ и. Оторочка – облямів́ ка. Отощатель – пісни́к (-ка́). Отощать (раствор), стр. – пісни́ти. Отощение – піснін́ ня. Отощенный – спіс́ нений.
Отпадание – відпада́ння, відпадін́ ня; о. (краски, штукат.) – вилу́щування, вилу́щення. Отпадать, -пасть – відпада́ти, відпа́сти; о. (о краске, штукат.) – вилущуватися,
ви́лущитися.
Отпадочный (о пряже) – відпадни́й.
Отпаивание, -пайка – відлюто́вування, відлютува́ння. Отпаивать, -паять – відлюто́вувати, відлютува́ти. Отпаривание – відпа́рювання, відпа́рення. Отпаривать, -рить – відпа́рювати, відпа́рити. Отпарывание – відпо́рювання.
Отпарывать, -пороть – відпо́рювати, відпоро́ти. Отпаянный – відлюто́ваний.
Отпечатание, -тка – на[ви]друко́вування, на[ви]друкува́ння. Отпечатанный – відби́тий; о. (напечатанный) – ви́[на]друко́ваний. Отпечаток – відби́ток (-тка).
Отпечатывание, тип. – друкува́ння.
Отпечатывать, -тать – на[ви]друко́вувати, на[ви́]друкува́ти; о -ся (о следах) – випеча́туватися, ви́печататися.
Отпиленный – відпи́ляний.
Отпиливание, -лка – відпи́лювання, відпиля́ння. Отпиливать, -лить – відпи́лювати, відпиля́ти. Отпилок – відпи́лок (-лку).
199