Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Вигодовування новонароджених

2.4. Вигодовування передчасно народжених дітей

2.4.1. Переваги грудного молока для передчасно народжених дітей

фізіологічний склад амінокислот;

високий рівень поліненасичених жирних кислот, які є пластичним та енергетичним матеріалом для дозрівання та розвитку ЦНС;

імуномодулюючі властивості грудного молока, що є основою для подальшого формування імунітету;

містить більше імуноглобуліну А, лізоциму, лактоферину;

вища абсолютна кількість макрофагів, лімфоцитів і нейтрофілів;

більш високий рівень тиреоїдних гормонів, які сприяють фізіологічному становленню функцій щитовидної залози, розвитку та дозріванню ЦНС, легеневому сурфактанту у передчасно народжених дітей;

наявність активних ферментів, що допомагає дозріванню ферментативної системи шлунково-кишкового тракту;

низька завантаженість нирок, що сприяє фізіологічному становленню їх функцій.

Грудне вигодовування:

забезпечує психоемоційний зв'язок дитини та матері;

годування груддю і знаходження дитини біля груді матері ініціює перистальтичні рухи кишечнику, викликає рефлекс ковтання і фізіологічну відповідь кишечнику;

забезпечує профілактику виразково-некротичного ентероколіту.

2.4.2.Вид вигодовування немовляти залежно від гестаційного віку

41

Розділ 2

2.4.3. Годування новонародженої дитини, яка не може бути прикладена до грудей матері

А. Альтернативні методи

з чашечки;

з чашечки і ложечки;

через зонд;

через зонд з додатковим використанням «методу пальця»;

за допомогою шприца;

з піпетки.

Який метод обрати?

Годування з чашки, з чашки і ложки, з піпетки:

коли новонароджений не може смоктати грудь матері;

коли новонародженому необхідне додаткове введення речовин;

коли дитина відлучається від груді;

коли мати не може бути біля дитини;

вроджені вади розвитку, що ускладнюють смоктання;

при запальних захворюваннях соска, коли необхідно дати відпочинок матері.

Годування за методом «Годуючий палець»:

коли новонароджений не може смоктати грудь достатньо ефективно;

коли дитину навчають правильно прикладатися до груді матері;

якщо дитина з групи «лінивих смоктунів»;

коли дитина перебуває не з матір'ю;

коли в матері є проблеми із сосками. Палець замінює на деякий час грудь, дозволяє соскам загоїтися, не призводить до зміни механізму смоктання.

42

Вигодовування новонароджених

Годування новонародженої дитини з чашечки

Для вигодовування використовують невелику чашечку, яка містить 10–20 мл жіночого молока. Вона може бути скляною або з пластмаси. Необхідно наповнити чашечку наполовину або навіть більше, так, щоб вистачило на годування. Покласти пелюшку під підборіддя дитини. Покласти дитину жінці на коліна у вертикальній або напівлежачій позиції.

Підвести бортики чашки до нижньої губи дитини і нахиляти, доки молоко не досягне країв чашки. Необхідно прослідкувати за тим, щоб чашка лежала на нижній губі дитини, та дозволити дитині пити її власним темпом. Не треба лити молоко до рота дитини, вона може розплескати його і навіть поперхнутися.

Годування за допомогою ложки і чашечки

Покласти дитину на коліна у вертикальній позиції. Наповнити ложку молоком, наблизити її до губ дитини, покласти на нижню губу дитини. Коли новонароджений відкриє ротик, трохи нахилити ложку, дозволяючи дитині брати молоко і робити ковтки за власним бажанням.

Годування з піпетки або шприца

Покласти дитину у вертикальній позиції. Для годування використовують пластмасові піпетки або шприц. Кінець піпетки або шприца підводять до рота дитини, молоко вводять у кількості, що залежить від гестаційного віку немовляти та його загального стану. Не потрібно докладати додаткових зусиль для введення молока через зонд, молоко має надходити до дитини повільно, без тиску.

Б. Суміші для вигодовування передчасно народжених дітей

уразі відсутності молока у матері

«Нутрилон Передчасний догляд»;

«Фрисо-пре»;

«Пре-НАН»;

«Пре-хіпп».

43

Розділ 2

2.5.Гіпогалактія (недостатня продукція молока у матері)

2.5.1. Ознаки недостатності молока у жінки

зміна поведінки дитини – неспокій, плач дитини через короткі інтервали між годуваннями;

зниження частоти і об'єму сечовипускання – менше 10 разів на добу в першому півріччі і менше 6 разів у другому півріччі життя дитини;

зміна частоти та характеру випорожнень у дитини – 1 раз на добу або через1–2доби,мізерні,насиченогожовтогоабозеленуватогокольору;

недостатня інтенсивність або затримка наростання маси тіла;

зменшення товщини підшкірного жирового шару на животі, потім на кінцівках;

поява ознак анемії (залізота білководефіцитної);

зміна кольору шкіри і слизових оболонок (блідість);

сухість волосся.

При виявленні ознак недокорму дитини немає потреби відразу

призначати догодовування штучними молочними сумішами.

2.5.2. Корекція гіпогалактії

спокійнообговорітьзжінкою-годувальницеюїїситуацію;з’ясуйте, що могло бути причиною зниження об'єму лактації; знайдіть вирішення проблеми в конкретному випадку;

переконайте жінку в тому, що вона спроможна годувати дитину своїм молоком і його кількість може збільшитися;

поясніть жінці, які заходи необхідно вжити для збільшення лактації, і прослідкуйте за правильністю їх виконання;

проведіть бесіду з чоловіком та іншими членами сім’ї, що проживають разом з жінкою-годувальницею, про допомогу їй у налагоджуванні лактації.

2.5.3. Заходи щодо збільшення продукції молока

достатньо відпочивати, всю домашню роботу (прання, приготування їжі, прибирання) повинні повністю взяти на себе батько дитини чи інші родичі;

44

Вигодовування новонароджених

не давати дитині смоктати через соску будь-що (воду, молочну суміш), а також пустишку, при необхідності догодовування використовувати чашку, ложку, піпетку;

зовсім маленьких дітей носити біля груді 6–8 годин за методом «Кенгуру»;

прикладати дитину до груді кожні 2 години (за необхідності й частіше), спочатку зцідивши трішки молока на сосок, щоб у дитини з'явилася цікавість до груді;

при кожному годуванні прикладати дитину до обох молочних залоз;

використовувати методики розслаблення (аутотренінг, ароматерапію, музикотерапію тощо) для покращення випорожнення молочних залоз;

обов'язковим є нічне годування для стимулювання утворення гормону пролактину.

Виконання перерахованих вище заходів у більшості випадків (85 %)

допомагає здолати лактаційний і голодний криз, збільшити кількість молока та продовжити лактацію.

Метод «Кенгуру»

При виходжуванні і грудному вигодовуванні передчасно народжених дітей з гестаційним віком 30–36 тижнів доцільно використовувати метод «Кенгуру», який забезпечує:

контакт «шкіра до шкіри» матері і дитини;

синхронізацію біоритмів матері і дитини, які склалися протягом внутрішньоутробного періоду;

зберігає тепло матері і зменшує її енергетичні витрати, що забезпечує більш швидке зростання дитини та кращий психоемоційний розвиток;

забезпечує годування дитини за вимогою.

2.5.4. Вплив ліків на процес лактації

Багато років цілеспрямований медикаментозний вплив на секрецію молока розуміли лише як пригнічення лактації. На сьогодні інтерес викликають стимулююча дія лікувальних заходів на продукцію молока при гіпогалактії, а також можливості медикаментозної індукції лактації або релактації.

45