Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007
Особливості новонароджених різного гестаційного віку
В. Перцентилі окружності голови
1.1.3. Проблеми недоношених дітей
1.Дихання – внаслідок недозрілості механізмів контролю дихання можуть розвинутися апное та розлади дихання.
2.Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) – знижена секреція слини і шлункового соку, знижена ферментативна активність, гіпотонія кишечнику, шлунок знаходиться у горизонтальному положенні.
3.Серцево-судинна система – може бути незакрита артеріальна протока, що сприяє розвитку серцевої недостатності.
4.Гематологічні проблеми – анемія, часто спостерігаються внаслідок дії різних негативних чинників.
5.Нирки – низька швидкість гломерулярної фільтрації та нездатність переносити навантаження розчинами.
6.Регуляція температури – схильність до гіпотермії та гіпертермії.
7.Імунологія – внаслідок недостатності як гуморальних, так і клітинних реакцій існує підвищений ризик інфікування.
8.Офтальмологія – внаслідок незрілості сітківки розвивається ретинопатія.
9.Метаболічні розлади:
гіпоглікемія (< 2,6 ммоль/л); гіпокальціємія (< 1,85 ммоль/л);
нестабільність водного обміну (великий вміст і значні втрати
води);
21
Розділ 1
діти, які постраждали від фетоплацентарної недостатності, мають знижений вміст натрію і тому потребують корекції електролітів.
10.Гіпербілірубінемія у 90–95 % недоношених дітей виникає через:
незрілість ферментативних систем;
високий рівень гемолізу еритроцитів;
гіпоальбумінемію;
гіпоглікемію.
11.Особливості гемостазу:
поліцитемія;
підвищена в’язкість крові.
12.Інфекційна патологія:
внутрішньоутробні інфекції;
схильність до бактеріальної та вірусної інфекції.
1.1.4. Виходжування передчасно народжених дітей і спостереження за ними. Критерії фізіологічного догляду
Новонароджена дитина з малою масою при народженні, яка підлягає фізіологічному догляду, – це дитина, яка має термін гестації не менше 32 тижнів та масу тіла при народженні не менше 1500 г, а на момент огляду та оцінки стану має такі ознаки:
адекватно дихає або кричить;
ЧД – 30–60 вд/хв;
рожевий колір шкіри та слизових оболонок;
адекватна рухова активність;
задовільний або помірно знижений м'язовий тонус;
має здатність смоктати або годуватися з чашечки (обов'язкова наявність ковтального рефлексу);
за умови адекватного догляду має температуру 36,5–37,5 °С;
відсутні вади розвитку, які потребують термінового медичного втручання;
відсутні клінічні ознаки інфекції.
Згідно з Наказом МОЗ України № 584 від 29.06.2006 р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою при народженні» критерії виписки дитини з малою масою при народженні з пологового будинку такі:
1.Маса тіла дитини більше або дорівнює 2000 г.
2.Загальний стан дитини задовільний і відповідає таким ознакам: самостійне дихання адекватне, з частотою 30–60 вд/хв;
22
Особливості новонароджених різного гестаційного віку
відсутні втяжіння податливих ділянок грудної клітки;
відсутнє апное – щонайменше впродовж 7 діб до дня виписки;
відсутній ціаноз шкіри і слизових оболонок.
3.Дитина може підтримувати стабільну нормальну температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до виписки.
4.Дитина засвоює належний добовий об'єм харчування і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу впродовж 3 діб підряд до дня виписки).
5.Зроблені всі профілактичні щеплення та скринінгові дослідження.
6.Пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення.
7.Мати або члени сім'ї навчені та мають достатні навички догляду за дитиною.
8.Мати або члени сім'ї проінформовані про загрозливі стани дитини, за яких треба негайно звертатися по медичну допомогу.
9.Мати попереджена про заходи профілактики синдрому раптової смерті дитини (рекомендовано сон на спині; не курити у приміщенні, де перебуває дитина; не накривати обличчя дитини під час сну).
Навчіть мати звертатися по медичну допомогу, якщо у дитини виникли такі стани:
дитина погано смокче груди;
дитина млява або збудлива;
у дитини виникли судоми;
у дитини порушення дихання: часте (> 60 вд/хв) або утруднене;
у дитини гіпотермія (температура тіла < 36,5 °С) або гіпертермія (температура тіла > 37,5 °С).
1.2. Новонароджені, завеликі для свого гестаційного віку
Причини народження дітей, завеликих для свого гестаційного віку:
генетична схильність;
надлишкове харчування матері;
цукровий діабет у матері;
застосування гормональних препаратів під час вагітності.
23
Розділ 1
Діти, народжені матерями з цукровим діабетом, повинні ретельно спостерігатися на наявність:
1.Гіпоглікемії. У дітей, народжених матерями з цукровим діабетом, проблеми з утилізацією глюкози, а не з гіперінсулінізмом після пологів. У цих новонароджених немає гіперплазії В-клі- тин підшлункової залози, тому на болюсну інфузію глюкози вони відповідають гіперпродукцією інсуліну.
2.Гіпербілірубінемії. Жовтяниця і гіпоглікемія, якщо і виникають, скоріше за все, проходять при ранньому ентеральному харчуванні.
3.Гіпокальціємїї, яка може обумовлювати підвищену збудливість, рідше виникнення судом.
1.2.1. Особливості догляду за дітьми, які народилися з великою масою тіла
Такі діти мають виражені відмінності адаптації в період новонародженості, особливості фізичного розвитку, метаболізму, імунітету і належать до групи ризику підвищеної захворюваності.
Уновонароджених з великою масою тіла часто спостерігаються гостра і хронічна гіпоксія, пологова травма, ураження нервової системи.
Убільшості дітей виявляють порушення вуглеводного і жирового обміну. Доведено генетичну схильність новонароджених з великою масою тіла до паратрофії й ожиріння.
Надайте матері такі рекомендації:
не перегодовувати дитину; не порушувати ритм харчування;
якщо дитина не просить, не годувати її вночі.
Раціональне харчування матері передбачає:
відмову від переїдання і нічних прийомів їжі;
обмеження легкозасвоюваних вуглеводів і жирів.
Розділ 2
Вигодовування новонароджених
За визначенням мiжнародних органiзацiй (Дитячого фонду ООН (UNICEF) i ВООЗ) грудне вигодовування – нeвiд’ємнa складова процесу вiдтворення, а також iдеальний спосiб вигодовування немовляти, незамiнна бiологiчна й емоцiйна основа розвитку дитини. Вигодовування дітей раннього віку є важливою проблемою сучасної педіатрії і нутріціології.
2.1. Тepмiни, що стосуються грудного вигодовування (ВООЗ, 1993)
1.Повне грудне вигодовування ділиться на:
виключно повне – дитина отримує тiльки грудне молоко з груді мaтepi;
майже виключно повне – грудне вигодовування, за якого дитина отримує воду, соки – не бiльше нiж 30 мл.
2.Часткове грудне вигодовування містить три piвнi:
1) високий piвeнь – в разi забезпечення за рахунок материнського молока понад 80 % обсягу i калорiйностi харчування на добу;
2)середнiй piвeнь – в разi забезпечення за рахунок материнського молока 20–79 % обсягу i калорiйностi харчування на добу;
3)низький piвeнь – коли обсяг i калорiйність харчування за рахунок грудного молока забезпечуються менше нiж на 20 %.
3.Символiчне грудне вигодовування (знакове) – прикладання до груді мaтepi, коли дитина майже не отримує молока, що не може вважатися мiнiмальним енергетичним забезпеченням.
25