Передмова
Забезпечення здорового початку життя новонародженій дитині та своєчасна корекція виявлених патологічних змін є одним з основних питань розвитку і вдосконалення вітчизняної медичної науки. Велика увага до надання допомоги дітям, існування загальнодержавних і регіональних програм з цього питання обумовлені не лише необхідністю покращення соціального статусу дитячого населення і морально-етич- ною проблемою, але й політичними аспектами: адже саме рівень дитячої захворюваності і смертності є мірилом благоустрою країни.
Навчання лікарів-інтернів за спеціальністю «загальна практика та сімейна медицина» орієнтоване переважно на підготовку лікаря-прак- тика. Більшість випускників цієї спеціальності – майбутні працівники загальнопрофільних поліклінік сімейної медицини, лікарі першого спеціалізованого медичного контакту, які поряд із дорослим населенням мають надавати невідкладну допомогу і дітям до прибуття спеціалізованих бригад. На жаль, практичний досвід демонструє недосконалість надання невідкладної допомоги дітям, особливо неонатального періоду, лікарями загальної практики. Це зумовлено, по-перше, недостатнім практичним досвідом з цього питання, особливо з надання невідкладної допомоги немовлятам, по-друге – відсутністю цілеспрямованої стандартизованої програми ведення новонародженої дитини лікарем загальної практики та сімейної медицини.
Ця робота демонструє лише особливості деяких аспектів надання допомоги дітям з позиції лікаря-неонатолога і покликана підвищити ефективність освіти з питань неонатології та інтенсивної терапії не лише інтернів загальної практики та сімейної медицини, але й лікарів інших спеціальностей, які займаються проблемами невідкладної педіатрії. Посібник побудований на основі чинних наказів, алгоритмів, протоколів надання невідкладної допомоги дітям з урахуванням практичного досвіду авторів.
Автори посібника висловлюють подяку всім колегам, чиї наукові матеріали були використані під час підготовки цієї книжки.
Розділ 1
Особливості новонароджених різного гестаційного віку
Усіх новонароджених класифікують відповідно до гестаційного віку та внутрішньоутробного розвитку.
А. Оцінка гестаційного віку:
1.Передчасно народжена дитина – гестаційний вік менше 37 тижнів.
2.Доношена дитина – гестаційний вік від 37 до 42 тижнів.
3.Переношена дитина – гестаційний вік більше 42 тижнів.
Б. Внутрішньоутробнийрозвитокоцінюєтьсязакривоюмаситіла, росту й окружності голови дитини відповідного гестаційного віку:
1.Дитина, завелика для свого гестаційного віку, – маса тіла більше 90-го перцентиля.
2.Дитина, яка відповідає своєму гестаційному віку, – маса тіла в межах 10-го та 90-го перцентиля.
3.Дитина, замала для свого гестаційного віку, – маса тіла менше
10-го перцентиля.
Новонароджена дитина із затримкою внутрішньоутробного розвит-
ку – дитина, яка народилась у терміні вагітності від 37 повних тижнів і має показники фізичного розвитку, менші за відповідні для її гестаційного віку (менше 10-го перцентиля за перцентильними таблицями).
Зріла новонароджена дитина – дитина, яка має зріст 47 см і більше та/або масу 2500 г і більше. Додаткові ознаки зрілості новонародженого:
розвинений підшкірний жировий шар;
рожево-білий колір шкіри;
пушок збережений лише у плечовому поясі, верхніх відділах спини та на плечах;
складки, що займають усю підошву, досягають п’яти;
яєчка, що розташовані нижче лінії зрощення, мошонка повністю вкрита складками;
17
Розділ 1
великі статеві губи прикривають клітор і малі статеві губи;
вушні раковини розправлені і мають гострі краї;
тканина молочної залози 5 мм і більше;
нігті ледь виступають за кінчиками пальців;
очі відкриті;
місце відходження пуповини розташоване посередині між лоном та мечоподібним відростком або трохи нижче;
розвинені рефлекси смоктання та ковтання;
наявна реакція на світло;
активні рухи кінцівок;
голосний крик.
1.1. Передчасно народжена дитина
Передчасно народжена дитина – дитина, яка народилась у терміні вагітності від 22 тижнів до 37 повних тижнів (від 154 до 259 повних діб, якщо рахувати з першого дня останнього нормального менструального циклу). Маса тіла та зріст дитини при народженні не мають значення.
1.Дитина з малою масою тіла при народженні – це дитина, яка має масу до 2500 г. Для таких дітей необхідна подальша класифікація згідно з їхньою зрілістю та відповідністю їх своєму гестаційному вікові.
2.Дитина з дуже малою масою тіла при народженні – це дитина,
яка має масу до 1500 г.
3.Дитина з надзвичайно малою масою тіла при народженні – це
дитина з масою тіла менше 1000 г (500–999 г).
Недоношена дитина із затримкою внутрішньоутробного розвитку –дитина,яканародиласьпередчасноутермінівагітностідо37пов- них тижнів (від 154 до 259 діб) та має показники фізичного розвитку, менші за відповідні її гестаційному віку (менше 10-го перцентиля за перцентильними таблицями).
Причини невиношування:
1.Біологічні чинники:
вік матері до 16 років і старше 35 років;
обтяжливий акушерський анамнез;
погане харчування під час вагітності;
вагітність, що настала невдовзі після пологів;
18
Особливості новонароджених різного гестаційного віку
паління, вживання алкоголю матір’ю;
низький соціальний рівень.
2.Материнські чинники:
материнська активність;
тривале безпліддя;
гострі та хронічні захворювання матері;
фізичні та психічні стреси під час вагітності;
гормональні порушення;
гестози;
ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції);
оперативні втручання під час вагітності.
3.Плодові чинники:
хромосомні аномалії;
вроджені вади розвитку;
багатоплідна вагітність;
кількісні та якісні зміни навколоплідних вод;
імунологічні конфлікти.
4.Плацентарні чинники:
фетоплацентарна недостатність;
гіпоплазія плаценти;
кальцифікати;
інфаркти плаценти.
1.1.1. Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини
1.Морфологічні ознаки:
тіло непропорційне, кінцівки короткі;
голова за розмірами складає ⅓ тулуба, шви відкриті, кістки м’які;
шия тонка, довга;
шкіра тонка, рожева, просвічує, набрякла;
підшкірна основа тонка, місцями відсутня;
виражене лануго;
недорозвинена хрящова тканина (м'які вушні раковини);
живіт великий, пупок розташований низько;
недорозвинені статеві органи.
2.Функціональні ознаки:
гіподинамія, сонливість, пригнічення рефлексів;
19
Розділ 1
дихання абдомінальне, нерегулярне, поверхневе;
частота дихання (ЧД) – 42–80 вд/хв;
частота серцевих скорочень (ЧСС) – 120–160 уд/хв.
1.1.2. Оцінка фізичного розвитку дитини (маси, зросту, окружності голови) відповідно до терміну гестації
А. Перцентилі маси
Б. Перцентилі зросту
20