Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 8

Таблиця. Патогенні дії основних складників парфумерної продукції (закінчення)

226

Просвітницька робота сімейного лікаря

8.2. Переваги грудного вигодовування

8.2.1. Переваги молозива

Молозиво є густою, клейкою рідиною жовтуватого кольору. Його кількість варіюється в широких межах – від 10 до 100 мл на день (середнє значення – 30 мл). Молозиво є продуктом харчування з невеликим об’ємом, високою калорійністю і густиною. Енергетична цінність молозива становить 150 ккал/100 мл. Воно містить менше лактози, жиру, водорозчинних вітамінів, ніж зріле молоко, але більше білків, жиророзчинних вітамінів (А, Е) та вітамінів С і К, мінеральних речовин, таких як натрій, цинк. Молозиво містить велику кількість клітинних елементів, у тому числі лейкоцитів, і особливі молозивні тільця – великі, неправильної форми клітини з численними дрібними жировими включеннями та блідо забарвленим ядром.

В молозиві надзвичайно високий рівень імуноглобулінів та інших захисних факторів. В ньому виявлено пепсиноген, трипсиноген, ліпазу, амілазу, ферментативна активність яких вища, ніж у зрілому молоці. Молозиво надзвичайно добре відповідає специфічним потребам новонароджених:

невеликий об’єм (недостатньо розвинуті нирки не здатні переробити великі об’єми рідини без метаболічного стресу);

білковий компонент представлений лише сироватковими білками – альбуміном і глобуліном;

невелика кількість вуглеводів, у тому числі лактози (утворення лактозитаіншихкишковихензимівуновонародженогощетільки починається);

містить хінони, вітаміни (забезпечує захист тканин дитини від вільно-радикальних пошкоджень і геморагічних захворювань);

імуноглобуліни покривають незрілу поверхню кишечнику дитини, захищаючи, таким чином, від бактерій, вірусів та інших патологічних чинників;

найбільше значення має секреторний імуноглобулін А (SigA), який є стійким до протеолітичних ферментів і зміни рН кишкового хімусу та зберігає свою активність у травному каналі дитини;

гормони та інші біологічно активні речовини молозива визначають його унікальність для постнатальної адаптації новонароджених до умов зовнішнього середовища;

227

Розділ 8

 фактори росту, що містяться в молозиві, стимулюють власні системи організму дитини.

Зріле жіноче молоко має найнижчий вміст білка (порівняно з молоком інших видів ссавців). Базуючись на результатах ВООЗ, що стосуються якісного і кількісного складу грудного молока, вважають, що середній вміст білка дорівнює 1,15 г/100 мл. Виключення становить лише перший місяць лактації, коли цей показник дорівнює 1,3 г/100 мл. Але він може варіюватися в широких межах. Як приклад можна навести дані визначення білка у десяти жінок на восьмий день лактації – білок визначався в діапазоні від 1,13 до 2,07 г/100 мл. Ці відмінності в складі молока можуть пояснити і суттєві відмінності в кількості молока, необхідного для вигодовування різних дітей. Цей низький рівень білка в грудному молоці є достатнім для оптимального росту дітей і не навантажує незрілі нирки немовляти.

Грудне молоко має більш високий рівень вільних амінокислот, ніж коров’яче. Амінокислотний склад молозива, перехідного та зрілого молока є подібним. Виняток становить незамінна для грудного віку (і особливо в період новонародженості через відсутність у цьому віці ферменту цистінази) амінокислота – цистін. Її концентрація зі збільшенням терміну лактації поступово знижується. У зрілому молоці кількість цистіну удвічі менша, ніж у молозиві.

Функції деяких амінокислот і їхніх похідних (аргініну, орнітину, глютаміну, ∆-кетоглютарату):

стимуляція проліферації Т-лімфоцітів;

підвищення бар’єрної функції кишечнику;

підтримка еубіозу;

підвищення стійкості до стресових ситуацій;

зменшенняризикурозвиткуінфекційнихзахворюваньіполіорганної дисфункції;

зниження викиду протизапальних цитокінів при захворюваннях.

Важливою особливістю амінокислотного складу жіночого молока є низьке співвідношення концентрації метіоніну і цистіну (подібне співвідношення не зустрічається в інших тваринних білках. Це обумовлене такою видовою характеристикою новонародженого, як низька, а у багатьох дітей і взагалі відсутня активність цистатіонази в печінці та головному мозку (ферменту, який прискорює перехід метіоніну в цистін) і незамінного у зв’язку з цим цистіну.

Крім того, жіноче молоко містить відносно мало тирозину і фенілаланіну. Це також важливо у зв’язку з низькою швидкістю їхнього ме-

228

Просвітницька робота сімейного лікаря

таболізму і потенційною небезпекою пошкодження головного мозку, що росте, високими концентраціями цих амінокислот.

Вміст амінокислоти таурину в жіночому молоці є високим. Таурин необхідний для з’єднання солей жовчі, а отже, для засвоєння жирів. Крім того, ця амінокислота служить нейромедіатором і нейромодулятором при розвитку центральної нервової системи. Таурин є домінуючою вільною амінокислотою в клітинах сітківки ока, нервовій тканині, епіфізі, гіпофізі, наднирниках. Він стимулює ріст і диференціювання тканин названих органів, забезпечує захист клітинних мембран від пошкодження як активний мембраностабілізуючий агент і антиоксидант. Оскільки діти, на відміну від дорослих, не здатні синтезувати таурин з цистіну і метіоніну, вважається, що таурин є незамінною амінокислотою для маленької дитини.

8.2.2. Жири

Вміст жирів збільшується приблизно від 2 г/100 мл у молозиві до се- редньогозначеннявзріломумолоці–4–4,5г/100мл.Жириєнайбільш мінливим компонентом зі всіх складових грудного молока. Спостерігаються добові коливання жирів з максимумом близько полудня. Відбуваються коливання концентрації жирів протягом годувань. Деякі спостереження показали, що рівень жирів у молоці в кінці годування в чотири-п’ять разів вищий, ніж у початкових порціях молока. Вважається, що вміст жирів у кінці годування діє як регулятор насичення. Саме останні порції молока (заднє молоко), можливо, забезпечують значну долю загальної калорійності годування для дитини. Тому час годування не слід обмежувати, щоб дитина висмоктала саме заднє молоко. Діти здатні регулювати своє енергетичне забезпечення за допомогою механізмів, які до цього часу вивчені недостатньо.

Функції деяких ліпідів:

забезпечення достатнього рівня імунних реакцій;

попередження алергічних уражень шкіри;

зниження викиду протизапальних цитокінів при захворюваннях.

Функції деяких жирних кислот:

А. Лінолева, арахідонова:

входят до складу всіх клітинних мембран;

сприяють мієлінізації нервового волокна;

беруть участь у формуванні психомоторного або інтелектуального розвитку;

229

Розділ 8

беруть участь у синтезі ейкосанінів (простагландінів, простоциклінів, тромбоксанів, лейкотрієнів) – речовин, які причетні до регуляції імунної відповіді, запальної реакції, механізмів коагуляції.

Б. Ліноленова, декозагексаєнова:

основна кількість сконцентрована в фоторецепторах сітківки;

беруть участь у формуванні функції зору;

складають 60 % всіх жирних кислот основних фосфоліпідів кори головного мозку;

у великій кількості знаходяться у синоптичних мембранах;

впливають на проникливість мембран, трансмембранний транс-

порт іонів.

Жіноче молоко може містити велику кількість простогландинів (жоден із замінників грудного молока їх не містить). Воно містить також зв’язані з ліпідами противірусні компоненти.

У той час як для плода головним енергетичним субстратом є глюкоза, для дитини цим джерелом є жири. Грудне молоко забезпечує 35–50 % енергетичних потреб за рахунок жирів. Важливо розуміти, що дитина починає вживати їжу з великою кількістю жирів ще тоді, коли секреція панкреатичної ліпази й ефективність поєднання солей жовчі є недостатньо зрілими. Незрілість цих функцій частково компенсують ліпази, що їх синтезують під’язична слинна залоза

іслизова оболонка шлунка. Але присутність у жіночому молоці неспецифічної ліпази досить важлива.

Востанні роки особливу увагу привертає група жирних кислот, які належать до сімейства ω-3 і ω-6. Ці жирні кислоти є есенціально необхідними функціональними компонентами фосфоліпідів головного мозку і фоторецепторів сітківки ока. З їх функціонуванням пов’язують функцію хемотаксису нейтрофілів, синтез тромбоксанів макрофагами, агрегацію тромбоцитів, стабільність мембран еритроцитів і клітин паренхіматозних органів. Стабільне дієтичне забезпечення жирними кислотами цієї групи обумовлює стійкість до ві-

кових судинних захворювань і корелює з тривалістю життя експериментальних тварин. У жіночому молоці жирні кислоти ω-3 і ω-6 виявлені у вигляді докозогексаєнової (22:6 ω-3), ейкозопентаєнової

(20:5 ω-3), а також таких кислот, як 18:2 ω-6 і 20:4 ω-6.

Жіноче молоко досить багате на холестерин (0,52–0,78 ммоль/л),

ійого вміст не залежить від харчування матері. Значення холестерину для організму, що росте, досі не вивчене. Відразу після народження вміст холестерину в сироватці крові є досить низьким. Але вже з першої доби життя визначається тенденція зростання цього показ-

230