Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Просвітницька робота сімейного лікаря

дитини [83]. Взаємодія пестицидів з деякими ендокринними рецепторами протягом ембріонального періоду може викликати глибокі зміни морфологічного та функціонального розвитку дитини.

Вчені довели, що СОЗ можуть втручатися в ендокринний обмін або діяти як гормони [84].

Більшає даних про те, що дія деяких синтетичних речовин протягом перинатального періоду може зашкодити нормальній функції щитовидної залози, вплинути на розумовий розвиток дитини, її пам’ять і здатність концентрувати увагу [85].

З’ясовано, що дисбаланс в ендокринній системі призводить до порушення дозрівання мозку дитини та диференціації нервової систе-

ми [85, 86].

Вчені довели, що діти, які підлягали дії токсичних викидів сміттєспалювальних заводів, мають більш низький рівень тиреоїдних гормонів у крові [78].

Навіть дуже малі дози хімікалій (dieldrin, toxaphene, chlordane і DDT) викликають ендокринні дисфункції, а саме порушують синтез естрогенів [86].

В. Репродуктивна токсичність

Внаслідок ендокринної токсичності під дією хімікалій страждає і репродуктивна сфера. Відомо, що репродуктивний процес може бути зруйнований факторами навколишнього середовища, до яких належать інфекційні, хімічні, фізичні чинники, а також стрес і со- ціально-економічний вплив. На сьогодні відомо 50 речовин, які можна ідентифікувати як речовини, що викликають гормональні порушення. СОЗ мають дуже виражену репродуктивну токсичність, учені називають їх СОЗ-репродуктивними токсикантами, які призводять до порушення синтезу статевих гормонів, патологічного перебігу вагітності та її загрози, токсикозів, мертвонароджуваності, передчасних пологів, жіночого та чоловічого безпліддя [83].

Група хімікалій з гонадотропним ефектом порушує спермато- й андрогенез внаслідок втручання у механізми їх регуляції або прямої цитотоксичної дії.

Вчені дійшли висновку про вірогідно більший вміст ПХБ у крові жінок з безплідністю порівняно з жінками контрольної групи. Вплив ПХБ на репродуктивну сферу призводить до розвитку імпотенції, зменшення кількості сперматозоїдів, тобто порушує репродуктивну здатність потомства [82, 85].

221

Розділ 8

За останні сім років у Європі, Японії та США проведено багатоцентрові дослідження, які засвідчили постійне зростання раку молочної залози у жінок, раку яєчка та передміхурової залози у чоловіків. Перш за все це пов’язано з дією діоксинів і пестицидів, які потрапляють в організм з їжею. Доведено, що ці речовини порушують обмін статевих гормонів, що призводить до репродуктивних втрат, а потім і до малігнізації, тобто до канцерогенезу [83].

Численні дослідження свідчать про те, що потрапляння фталатів

ворганізм викликає значні гормональні порушення, мускулінізацію, фемінізацію, рак яєчка, карциному надміхурової залози [86].

Ужінок, котрі зазнали впливу токсикантів, спостерігали значні порушення перебігу вагітності, що проявлялися у вигляді абортів, токсикозів [88].

Під дією фталатів у хлопчиків може порушуватися статевий розвиток, розвиватися гіпогонадизм, крипторхізм, гіпоспадія [89].

Результатом деяких досліджень стало припущення того, що фталати можуть впливати на якість людської сперми. Одне з досліджень виявило наявність фталатів у семенниках студентів коледжу [90]. Рівень фталатів корелював з питомою вагою сперми. Інші дослідження стосувалися вивчення впливу фталатів на рухливість сперми [91]. Сперму здорових осіб піддавали дії фталатів і зберігали деякий час, після чого визначали рухливість сперматозоїдів. Усі фталати призводили до зниження рухливості.

І нарешті, дослідження, проведене серед пуерто-риканських дівчаток, виявило передчасний розвиток молочних залоз при підвищеному рівні фталатів у крові, що змусило вчених задуматися над питанням: чи не існує зв’язок між наявністю фталатів і ненормальним репродуктивним розвитком [92]?

Дослідження довели виражену ембріон- і гонадотоксичну дію нітратів і нітритів [92, 93, 94]. Під час дослідів на морських свинках з’ясувалось,щопотраплянняворганізмзпитноюводоюнітратукалію

вдозі 4 г/л протягом 100–240 днів викликає зменшення народжуваності. При дії 5–10 г/л потомство не з’являлося, а частина самок помирала. Патоморфологічно у тварин констатували дистрофічні зміни плаценти, запальні процеси шийки матки. Ці зміни можуть свідчити про гормональний дисбаланс, здатний викликати безпліддя.

Є дані про вплив важких металів на гормональний гомеостаз дівчаток пубертатного періоду. Цей вплив проявляється у зниженні рівня пролактину, прогестерону, кортизолу, гіпоестрогенією. У цій самій групі дівчаток виявлено підвищення рівня тиреотропного гормону та

222

Просвітницька робота сімейного лікаря

зниження рівня фолікулостимулюючого гормону. Результати кореляційного аналізу свідчать про взаємозв’язок накопичення важких металів (кадмію, нікелю, хрому, свинцю, кобальту) у волоссі обстежених дівчаток і вираженості гормонального дисбалансу, а отже, погіршення репродуктивного здоров’я.

Г. Імунна токсичність

Імунна система, яка є однією з найважливіших гомеостатичних систем, посідаєцентральнемісцеувиробленніадаптаційнойреакціїнадіюфакторів навколишнього середовища, з яким організм людини стикається в різні періоди онтогенезу. Численні клініко-імунологічні дослідження доводять, що внаслідок несприятливого екологічного середовища порушуєтьсяімуннийстатус[24].ВиявленоімуннутоксичністьСОЗ.Імунна система новонароджених незріла, і тому навіть мінімальна дія хімікалій на організм, що росте, знижує його здатність до правильної імунної відповіді. У працях Barnett і Rogers показано підвищену чутливість імунної системи до токсичних ефектів хімічних речовин. Численні пестици-

ди, у тому числі dieldrin, aminocarb, captan, carbaryl, lindane, malathion і dichlorophos, можуть викликати зміни в імунній системі [18].

Дослідження, проведені в Росії, показали, що дія забруднювачів атмосферного повітря призводить до зниження місцевого захисту верхніх дихальних шляхів [25].

У 23 % дітей, народжених жінками, які зазнали впливу важких металів,констатованоалергічнізахворювання(респіраторніалергози,алергодераматози) [25]. Дослідження, проведені в Білорусі, показують, що за умови мешкання поряд з виробництвами хімічної, нафтопереробної промисловості або паливної енергетики у дітей знижені абсолютна кількість лейкоцитів і лімфоцитів, абсолютна та відносна кількість Т- та В-лімфо- цитів. Виявлена підвищена кількість рівня імуноглобуліну А в крові обумовлена його посиленим синтезом в лімфоїдних органах, що може мати місце при вираженій антигенній та алергенній стимуляції [24].

Д. Канцерогенна дія

Діоксини належать до так званих пухлинних промоторів (речовин, які стимулюють процес). Групові дослідження, проведені серед робітників з Германії та США, які мали контакт з ПХБ, показали підвищення смертності від раку легенів, шлунка, передміхурової залози, кишківника в 5–16,5 разу.

223

Розділ 8

Дослідження, проведені в Австралії, показали, що забруднення питної води синьо-зеленими водоростями призводить до розвитку пухлинних захворювань шлунково-кишкового тракту, підвищення захворюваності.

Перфлюорінати, ймовірно, спричиняють розвиток мієломи, лімфоми, новоутворень репродуктивної сфери.

Е. Інші дії екотоксикантів

Вплив фталатів на легені недостатньо вивчений, але ці сполуки збільшують товщину альвеолярної стінки і викликають незапальні реакції у тварин [89]. У дітей, вентиляцію легенів яких проводили за допомогою інтубаційних трубок, що містять фталати, легеневі порушення схожі на хворобу гіалінових мебран, яка спостерігається у передчасно народжених немовлят [95]. Симптоматика знижувалася при заміні пластикових труб етиленвінілацетатними трубками, що не містять пластицизерів. Тому з метою запобігання дії фталатів у відділеннях реанімації новонароджених необхідно використовувати пластиковий витратний матеріал без цих токсичних речовин. У Празі працює перша лікарня, яка використовує пластикові трубки різного призначення без фталатів. Дослідження, проведені 1999 року, виявили, що фталати, які містяться в килимових покриттях, можуть мігрувати в пил. Вчені повідомляють про збільшення бронхіальної обструкції, а також кількості нападів астми в дітей, які мешкають у будинках, де є фталати. Науковці припустили, що за структурою фталати схожі на простагландіни, тому й виникають описані явища [96]. Фталати викликають додаткову активацію і посилення агрегації тромбоцитів, що призводить до утворення невеликих кров’яних тромбів, які викликають неврологічні порушення при кардіопульмональній недостатності [96].

Як показали експериментальні та клінічні дослідження, токсична дія нітратів і нітритів призводить до розвитку гіпоксії через утворення метгемоглобіну, порушення транспорту електронів у дихальному ланцюзі мітохондрій, порушення окислювального фосфорилювання і, як наслідок, до блокування ферментних систем клітин [69]. Токсична дія нітратів і нітритів становить реальну небезпеку для здоров’я людини, особливо для дітей раннього віку – через їхні фізіологічні особливості. Це зумовлено такими причинами: наявністю фетального гемоглобіну, який швидше окислюється в метгемоглобін, низькою активністю у немовлят ферментних систем, які здатні відновлювати

224

Просвітницька робота сімейного лікаря

метгемоглобін у гемоглобін, пониженою кислотністю шлункового соку в дітей, яка спричиняє високу захворюваність кишковими інфекціями та відновлення нітратів у нітрити, і, найголовніше, відносно більшим (в перерахунку на одиницю маси тіла) вживанням ними молока та води [69].

Таким чином, сімейний лікар повинен поінформувати вагітну жінку та жінку, яка годує груддю, про вплив екотоксикантів на плід і майбутній розвиток дитини, а також порекомендувати попереджувальні заходи, яких жінка може вжити у своєму повсякденному житті:

1.Помешкання вагітної жінки та дітей повинно бути екологічно безпечним, тобто оформленим без використання фарб, шпалер на хлорній основі, не містити виробів з пластику.

2.Мінімізувати вплив електромагнітного випромінювання від побутової техніки та приладів.

3.Не палити та не дихати повітрям, забрудненим нікотином.

4.При сільськогосподарських роботах не палити сміття, використовувати безпечні для здоров’я та довкілля методи боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин.

5.В їжу застосовувати екологічно чисті продукти. Використовувати спеціальні дієти, здатні адсорбувати та виводити екотоксиканти з організму. Не зберігати харчові продукти в пластиковій тарі.

6.В період вагітності мінімізувати застосування парфумів і косметичних засобів (див. таблицю).

7.Не використовувати миючі засоби, які містять хлор.

Таблиця. Патогенні дії основних складників парфумерної продукції

225