Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Просвітницька робота сімейного лікаря

вагітним жінкам вживати в їжу жирну рибу з Балтійського моря не частіше одного разу на місяць. Дослідження, проведені в Нідерландах у 90-х роках ХХ століття, показали збільшення рівня діоксинів у молоці корів, до раціону яких входила трава з пасовищ, що знаходились біля сміттєспалювальних заводів і сміттєзвалищ [3].

Фталати – речовини, які найчастіше зустрічаються у парфумерній і косметичній продукції. Зокрема, фталати виявлені в деяких видах продукції відомих фірм: Avon Products, Coty, L’Oreal, Procter Gamble, Revlon, Wella Group тощо. Ці речовини є важливими складовими м’яких іграшок, одягу, медичної продукції. Вчені свідчать, що з побутовими речами людина може отримувати до 24–630 µг/кг фталатів [4], а з медичною продукцією – 200–800 µг/Кг [4]. Досліджено, що штучні суміші містять 0,11–0,49 µг/кг фталатів [4]. Крім того, доведено, що фталати є у молоці, м’ясі та маргарині. Ці речовини є також складовою медичних відходів.

Перфлюоринати–фторорганічніречовини,яківикористовуютьу різних матеріалах для пакування продуктів харчування та для покриття поверхні домашнього посуду з метою попередження пригорання.

Синьо-зелені водорості небезпечні перш за все через токсини, які вони виробляють, зокрема мікроцестини. В організм людини вони можуть потрапляти такими шляхами: з питною водою, якщо її беруть

зповерхневих водоймищ, при випадковому ковтанні під час купання, з їжею, зокрема з рибою, яка містить синьо-зелені водорості, через шкіру при прямому контакті з водою, яка містить синьо-зелені водорості. Токсини групи DSP и PSP за рішенням Євросоюзу належать до групи найбільш токсичних отрут, які за силою стоять поряд

зтакою отрутою, як стрихнін.

Свинець є складовою частиною бензину, фарби, свинцевих труб. Може акумулюватися у ґрунті, воді, потрапляти в організм разом з їжею.

Метилмеркурій є складовою частиною муніципальних, промислових і медичних відходів. Крім того, ця небезпечна сполука є в морях і може біоакумулюватися в рибі, особливо хижій і з довгою тривалістю життя (у форелі, тунці, рибі-мечі), тим самим включаючись у харчові ланцюги.

Нітрати. Останніми роками особливої актуальності набуває проблема нітратного забруднення води, ґрунту та харчових продуктів, яке виникло внаслідок нераціонального застосування азотних добрив у сільському господарстві, забруднення навколишнього середовища відходами, які містять азот [5, 6, 7, 8]. Відомо, що у клінічній

211

Розділ 8

практиці збільшується кількість випадків хронічної інтоксикації солями азотної кислоти, які потрапляють до організму з харчами [9, 10] та питною колодязною водою [11, 12].

Радіація. Як показано в таблиці, організм людини у повсякденному житті постійно зазнає дії електромагнітного опромінення.

Таблиця. Джерела електромагніного опромінення

8.1.2. Шляхи потрапляння екотоксикантів в організм вагітної або немовляти

з повітрям – діоксини, діоксид азоту, фенол, формальдегід, аміак, ПХБ, бензпірен, мікрочастинки, свинець;

з їжею – діоксини, пестициди, фталати, токсини синьо-зелених водоростей, важкі метали, метилмеркурій, свинець;

з питною водою – нітрати, свинець, синьо-зелені водорості;

212

Просвітницька робота сімейного лікаря

через шкіру – фталати, свинець;

внаслідок випромінювання побутової техніки.

Кожний фактор може мати невелику експозицію, але у сукупності

всі вищеназвані чинники, безумовно, впливають на вагітну жінку та розвиток плода.

8.1.3. Вплив екотоксикантів на вагітну та плід

На сьогодні відомі нові дані про спеціальну дію хімічних сполук, а саме: вразливість вагітних і дітей; залежність ефекту дії хімікалій від токсичності, дози та часу дії, матеріального благополуччя, якості харчування та стресових факторів.

Внаслідок впливу екотоксикантів на вагітну жінку може виникнути гостре та хронічне отруєння під дією малих доз. Клінічна картина впливу токсикантів різноманітна, тому велику кількість отруєнь

ізахворювань реєструють як етіологічно не пов’язані з ними, отже, ідентифікувати токсикант не завжди можливо. Патогенна дія обумовлена високою розчинністю в жировій тканині [13].

Існують наукові дані, які свідчать про те, що СОЗ накопичуються в жіночому організмі до пологів і що стан здоров’я матері значною мірою визначає якість народженого потомства та втрати в період вагітності, пологів і перших семи днів життя. Так, вчені наводять дані про кореляції між дією пестицидів на батьків і розвитком у їхніх дітей нелімфобластної лейкемії, пухлини Вільямса та саркоми Евінга

[14, 15].

Більшість екотоксикантів дуже добре проникають у плаценту та впливають на плід. На сьогодні існують наукові дані, які свідчать про зміни метаболічного гомеостазу у вагітних жінок під дією діоксинів [16]. Вчені говорять про зниження рівня естрогенів, плацентарного лактогену, естріолу, структурні та гістохімічні зміни у плаценті при дії СОЗ. Усе вищенаведене спричиняє фетоплацентарну недостатність, яка унеможливлює нормальний розвиток плода і призводить до спонтанних абортів, передчасних пологів, вроджених вад

ізатримки внутрішньоутробного розвитку [17, 18]. СОЗ порушують функції імунної системи у вагітної жінки, а саме змінюють імунологічну реактивність на клітинному та органному рівнях, знижують концентрації імуноглобулінів [18, 19]. Ці порушення збільшують чутливість вагітної жінки до інфекцій TORCH-групи, які, у свою чергу, також можуть сприяти розвитку вроджених вад.

213

Розділ 8

Проблемавпливуіонізуючоговипромінюваннянаорганізмвагітних після аварії на Чорнобильській АЕС особливо актуальна. Радіоактивні речовини можуть потрапляти в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіру, після чого всмоктуватися у кров і лімфу і розноситися по різних органах і тканинах, котрі стають постійним джерелом опромінення вагітної жінки та плода на всіх етапах гестації [20]. Аналіз літератури свідчить, що у плаценті породіль, які тривалий час проживають в екологічно небезпечних умовах, досить часто спостерігаються деструктивні зміни, що закінчуються ішемією та гіпоксією окремих ділянок, а це може бути однією з причин патології плода й новонародженого [21].

Виокремлюють три періоди розвитку плода, які характеризуються різною чутливістю до шкідливої дії іонізуючого опромінення та різними наслідками: періоди імплантації, органогенезу і фетогенезу. При отриманні великої дози в передімплантаційний період настає смерть ембріона внаслідок загибелі його клітин [22, 23]. У цей період, як показали радіоембріологічні дослідження, радіація індукує підвищену частоту мутацій двох типів: генних і хромосомних. Генні мутації призводять до загибелі зародка. Перинатальна загибель зародка характерна при опромінюванні тварин у період імплантації, тоді як його неонатальна загибель і вади розвитку пов’язані з дією опромінення в період органогенезу. Опромінення в плодовий період спричиняє порушення росту, а при високих дозах призводить до смерті після народження. Добре вивчена проблема впливу радіоактивного йоду на організм вагітної жінки і плода. Дія радіоактивного йоду викликає гіпотиріоз і непластичні переродження щитоподібної залози [22]. Вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу окрім зазначених ефектів може спричинити порушення перебігу вагітності аж до її переривання, порушення розвитку плода, інколи несумісні з його життєдіяльністю. Десятирічний досвід після аварії показав, що у вагітних, котрі мешкають у зоні підвищеної радіації, часто виникають різні ускладнення під час вагітності, пологів і в післяпологовий період з високим рівнем перинатальної патології [23].

В умовах сучасного міста з розвиненою промисловістю, де найбільш значними за обсягом забруднення атмосферного повітря є діоксиди азоту й сірки, окис вуглецю, аміак, формальдегід, 3,4-бензпірен, вчені спостерігали збільшення серцево-судинних захворювань у вагітних у 3,4 разу, пізніх гестозів – у 3,3 разу, хвороб нирок – у 2,6 разу порівняно з жінками, які мешкають у чистій зоні [23]. У жінок, які працюють на хімічному виробництві і мешкають у зоні забруднен-

214

Просвітницька робота сімейного лікаря

ня атмосферного повітря, встановлено порушення репродуктивної функції, зареєстровано підвищення мертвонароджуваності та більш високу смертність немовлят через вроджені вади. Численні експериментальні праці підтверджують ембріотоксичний ефект сірководню, сірковуглецю, сіркової нафти й інших хімічних сполук сірки [24]. Було досліджено морфофункціональні параметри плаценти жінок, які мешкають у районах з високим рівнем забруднення атмосферного повітря. Плацента цих жінок мала ознаки пригнічення компенса- торно-пристосувальних можливостей [25, 26].

Аналіз медико-біологічного анамнезу жінок, які мешкають у зоні забруднення атмосферного повітря, показав, що у 63 % матерів був патологічний перебіг вагітності і плодів, у 44 % – патологічний перебігпопередніхвагітностей(мертвонароджуваність,самовільнівикидні, передчасні пологи), у 43 % – патологічний перебіг пологів (стимуляція пологової діяльності, кесарів розтин, передчасні пологи) [23].

Доведено, що людина найбільш вразлива до дії токсикантів у період внутрішньоутробного розвитку і протягом першого року життя. Відомо, що токсичні речовини легко долають плацентарний бар’єр

іпотрапляють у кров плода, при цьому концентрації токсикантів, відносно невеликі для матері, збільшуються у крові плода в 15 разів [27].

Нині існує багато наукових праць, які вказують на те, що екотоксиканти з великою імовірністю викликають вроджені вади розвитку. Учені розглядають вади розвитку не тільки як морфологічні, але

іяк функціональні дефекти, які в майбутньому можуть призвести до порушення розвитку дитини. Дефекти народження зазвичай визначають як макроскопічні аномалії структури, які належать до дефектного розвитку або деформації. В теперішній час застосовують більш широкий термін «порушення розвитку», який вживають при розгляді усіх ефектів, що спостерігаються від зачаття до сексуальної зрілості [28]. Порушення розвитку також містять функціональні дефекти на кшталт сліпоти, глухоти або так звані нейро-поведінкові порушення [28]. Лише 2 % вроджених вад діагностують у перший місяць життя. Це вроджені вади, які призводять до смерті дитини, значних фізичних, розумових порушень і потребують специфічного лікування [28].

ВУкраїні 2003 року було діагностовано 510,8 випадку вроджених вад розвитку на 10000 дітей віком до одного року [29]. За даними Lorente, 2000 вроджені вади розвитку превалюють у дітей, чиї батьки працюють у шкіряній промисловості, перукарями, зварювальника-

215