Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 8

ми, з комп’ютерами [30], а за даними McDonald et al, 1989 – у сільському господарстві та на телефонних станціях [31]. Існують дані про безпосередній вплив пестицидів, зокрема хлорпирифосу, на плід, що призводить до біохімічних і функціональних аберацій нейронів мозку і в подальшому спричиняє зміни неврологічного та репродуктивного розвитку дитини [32]. Доведено залежність між імовірністю народження дітей з вродженими вадами та відстанню мешкання їхніх батьків від сміттєзвалища. Встановлено підвищений ризик виявлення вроджених аномалій хребта, стінок серця та кров’яних судин у дітей, чиї матері проживають у радіусі 3 км від смітника [33]. Інші епідеміологічні дослідження свідчать, що у матерів, які мешкають біля сміттєспалювальних заводів, спостерігаються: народження дітей з низькою вагою [34], формування дефектів нервової трубки та шлунково-кишкового тракту немовлят [35, 36, 37].

Дослідження впливу діоксинів на вагітних жінок показало, що ці хімічні сполуки з великою імовірністю спричиняють розвиток у плода аненцефалії, мікроцефалії, розщілини верхньої губи, кісткового дефекту твердого та м’якого піднебіння [38, 39].

Через дію фталатів жінки, які мешкали біля фабрик, що виробляють пластикову продукцію (іграшки), скаржилися під час вагітності на анемію, токсемію, прееклампсію [40]. Інші дані свідчать про наявність кореляції між високим рівнем фталатів у сечі вагітних жінок

зперериванням вагітності та спонтанними викиднями [41]. Дослідження, проведені в Оренбурзі серед дітей, народжених жін-

ками, які мешкають на територіях, забруднених важкими металами, констатують аномалії розвитку органів сечової системи у 24 % випадків [24].

Дані австралійських учених свідчать, що забруднення питної води синьо-зеленими водоростями може спричиняти переривання вагітності, появу на світ дітей з низькою вагою та вродженими вадами розвитку [42].

Багатоцентрові дослідження довели негативний вплив органічних розчинників, які сприяють формуванню вроджених вад серця, гастрошизису, дефектів нервової трубки, розщілині твердого та м’якого піднебіння і множинним аномаліям [43].

Важкі метали також добре проникають через плаценту. Зокрема, свинець з великою імовірністю спричиняє порушення формування кісткової тканини у плода та розвиток аномалій цієї системи [44]. Дієта з достатньою кількістю заліза, міді захищає від негативної дії свинцю [45].

216

Просвітницька робота сімейного лікаря

Проходження метилмеркурія через плаценту має найбільший ризик для плода [46]. У літературі є дані про кореляцію між вмістом метилмеркурія в організмі вагітної жінки та затримкою нервовопсихічного розвитку її дитини [47].

На сьогодні існують дані, які свідчать про те, що потрапляння хлору з водою або з миючими засобами в організм вагітних жінок призводить до самовільних абортів, вроджених вад нервової трубки [48] та народження дітей з низькою масою тіла [49, 50].

Досліджено можливий репродуктивний ризик під впливом неіонізуючого електромагнітного опромінення, який пов’язаний з використанням відеодисплеїв і різного обладнання під час вагітності. Зокрема, наводяться дані, що свідчать про ймовірні фетальні втрати та переривання вагітності [51]. В літературі є поодинокі та суперечливі відомості про можливий вплив шуму на розвиток вроджених вад і переривання вагітності [52].

8.1.4. Забруднювачі грудного молока

Основним джерелом хімічних сполук у перший рік життя дитини є жіноче молоко. На сьогодні грудне молоко можна вважати маркером забруднення навколишнього середовища. У зв’язку з ростом екологічного неблагополуччя довкілля виникає проблема безпеки природного вигодовування. Більшість хімічних продуктів, які викидає у навколишнє середовище промисловість або які використовують у сільському господарстві, так чи інакше входять до харчових ланцюгів і потрапляють в організм жінки-годувальниці. На думку деяких авторів, найбільш небезпечним є потрапляння в жіноче молоко, а потім і в дитячий організм таких пестицидів, як ДДТ, і його метаболітів, а з промислових відходів –хлорорганічних сполук [53].

Так, на початку 90-х років ХХ століття з’явилась велика кількість повідомлень, які свідчать, що у грудному молоці матерів, які проживають у великих індустріальних центрах, накопичується значна кількість токсичних агентів [54, 55]. Деякі з цих хімічних сполук можуть потрапляти у грудне молоко та викликати у немовлят гострі інтоксикації, нейроінтоксикації, порушення розвитку та призводити до незворотних змін стану здоров’я [56]. Дослідження ВООЗ щодо вмісту екотоксикантів у грудному молоці отримало дані про наявність діоксинів і ПХБ у грудному молоці з 19 країн. Україна належить до першої п’ятірки за вмістом діоксинів у грудному молоці та посідає перше

217

Розділ 8

місце за ПХБ. Відповідно до даних ВООЗ 2002 року в Україні у грудному молоці були знайдені діоксини в кількості 10,04 пкг В-ТЭ/кг, поліхлоровані біфеніли в кількості 19,95 пкг В-ТЭ/кг [57]. У науковій літературі є переконливі свідчення про те, що потрапляння діоксинів в організм дитини з грудним молоком призводить до зменшення вмісту вітаміну К, який відіграє важливу роль у функціонуванні системи зсідання крові [58].

У жіноче молоко можуть потрапляти ДДТ і його похідні. Доведено, що рівень ДДТ у крові жінок корелює з його рівнем у грудному молоці. Крім того, потрапляння ДДТ в організм жінки призводить до зменшення тривалості лактації [59].

В останнє десятиріччя у наукових журналах розгорталися дискусії про можливі шкідливі наслідки для дитини при вигодовуванні її жіночим молоком, яке містить ПХБ [60, 61]. Так, вчені Голландії свідчать, що ПХБ, які містяться у жіночому молоці, з великою імовірністю мають токсичну дію на нервову систему та впливають на не- рвово-психічний розвиток дитини аж до 10–11 років [60, 62]. У той же час вчені Північної Кароліни та Мічигану довели, що наявність у молоці матерів помірної кількості РСВ не супроводжується будьякими порушеннями стану здоров’я дитини, і при цьому зберігаються усі раніше згадані захисні властивості жіночого молока [63]. Ці дослідження засвідчують накопичення ПХБ в організмі жінки задовго до пологів, при цьому рівень ПХБ у крові корелює з рівнем ПХБ в її молоці. Це вимагає вживання профілактичних заходів для попередження накопичення ПХБ в організмі жінки [64].

Жіноче молоко та його замінники, вода та харчові продукти також можуть бути джерелом забруднення для дітей раннього віку. Крім хлорорганічних сполук привертають увагу і деякі інші промислові забруднення, перш за все важкі метали – ртуть, свинець, кадмій [65]. Так, під час наукових досліджень у Польщі та Японії в жіночому молоці виявили ртуть (від 1,1 до 15,8 мкг/л), а вчені США знайшли свинець (1,1–8,5 мкг/100 мл). За вмістом кадмію ступінь забруднення молока в різних країнах теж варіюється: у США цей показник сягає 10 мкг/кг, а у Швеції – 0,1 мкг/кг [54].

Є відомості про знаходження у грудному молоці поліброміддифеніл ефіру (PBDE), який викликає порушення функції щитовидної залози у немовлят [66].

Дослідження білоруських і вітчизняних учених показують, що за умовипроживанняжінкинанітратно-забрудненійтериторіїу їїгрудному молоці визначають нітрати. Так, за наявності нітратів у питній

218

Просвітницька робота сімейного лікаря

воді в кількості 95 мг/л кількість їх у жіночому молоці становила 56,74 мг/л. При такому вмісті нітратів у жіночому молоці діти отримували добову дозу цих сполук, яка перевищувала граничну в два рази і дорівнювала 5,17 мг/кг [67, 68]. Негативну дію нітратів можуть підсилювати багато факторів, особливо знаходження у грудному молоці хлорорганічних пестицидів у концентрації 0,5–420 мкг/л.

Унауковійлітературієвідомостіпросезонніколиваннявмістунітратів

угрудному молоці. Найбільші середні значення цього показника зареєстровано у весняний період, найменші – в осінній [67]. Було вивчено залежність рівня нітратів у жіночому молоці від строку лактації. Найбільшийрівеньнітратів ужіночому молоціспостерігалина11–30-йдень, найменший – до 3–4-го місяця у жінок віком від 17 до 21 року [67].

Вітчизняні вчені довели зниження лактаційної функції у жінок за умови їх проживання на нітратно-забруднених територіях [68]. Експериментальні дослідження встановили, що при дії на організм тварин нітратів у клітинах аденогіпофізу спостерігається порушення їхньої структурної цілості, що веде до змін їхнього морфофункціонального стану та секреторної активності більше ніж на 35 % на тлі зменшення білоксинтезуючої й енергопродукуючої функцій кортикотропних клітин аденогіпофізу [69].

А дослідження, проведене в США, виявило 89 хімічних сполук

укрові та сечі 2,5 тис. обстежених жінок [70].

8.1.5. Вплив екотоксикантів на дитячий організм

На сьогодні вчених усього світу хвилюють нові області дії СОЗ, а саме імуно-, ендокринна, репродуктивна та нейротоксичність, пов’язана з порушенням розвитку дитини.

А. Нейротоксичність

Відомі 250 промислових хімікалій, які впливають на формування та диференціацію нервової системи у дітей [71, 72].

Висока нейротоксичність плода та дітей раннього віку обумовлена перш за все високою проникливістю гематоенцефалічного бар’єру для багатьох екотоксикантів [72]. Найбільш нейротоксичними хімікаліями є важкі метали, складні органічні розчинники та пестициди.

Нервова система дуже чутлива до дії СОЗ, особливо головний мозок плода [73, 74]. Нейротоксичність обумовлена тим, що СОЗ

219

Розділ 8

викликають блок холінестерази, при цьому порушується передача нервових імпульсів у головний мозок і, відповідно, нормальний розвиток мозку [75]. Деякі пестициди, наприклад хлорпірифос, руйнують мозкову клітину [76].

Сучасні дослідження виявляють вплив екотоксикантів на майбутній розвиток дитини. Так, дослідження в Нідерландах показали, що вплив ПХБ внутрішньоутробно на плід призводить до порушення пізнавальної функції у дітей старшого віку [77], а також викликає порушення поведінкових функцій [78]. Спеціальні дослідження виявили, що діти, які ще в утробі матері зазнали дії низьких концентрацій ПХБ, виростають з низьким рівнем інтелекту, погано розуміють прочитане, важко зосереджують увагу на іграх і мають проблеми з пам’яттю [79, 80].

Важкі метали з великою імовірністю спричиняють ретардацію не- рвово-психічного розвитку. У дітей, які отримували грудне молоко з підвищеною кількістю метилмеркурію, констатовані затримка речових функцій, погіршення уваги, пам’яті, затримка психомоторного розвитку [48, 81].

Дослідження, проведені серед дітей, матері яких мешкають на забруднених важкими металами територіях, мають поєднану патологію нервової системї та нирок. У цих дітей виявляють затримку речового розвитку, логоневроз, церебрастенію [26].

Недавні дослідження показали, що такі пестициди, як ДДТ та органофосфати, можуть спричиняти тривалу несприятливу дію на розвиток головного мозку [79].

Учені вважають, що саме нейротоксичність повинна бути основною базою вивчення токсичності хімічних сполук. На жаль, діюча токсикологічна база даних є недостатньою для того, щоб оцінити потенційні негативні ефекти, пов’язані з розвитком дитини [82].

Слід зазначити, що нейротоксичний ефект посилюється за наявності інших впливів навколишнього середовища, а саме: нікотин діє на специфічні нейротрансмісивні рецептори в мозку, що розвивається, і тим самим порушує проліферацію, диференціацію клітин і синаптичну передачу [75].

Б. Ендокринна токсичність

Не менш небезпечна й ендокринна токсичність СОЗ. Відомі так звані ендокриноруйнуючі хімікалії, які в малих дозах втручаються в гомеостаз ендокринних органів і порушують метаболізм організму

220