Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 8

1.Ферменти з переважною активністю в молочній залозі (фосфоглю-

комутаза, галактозидтрансфераза, ліпопротеїнліпаза, синтетази жирних кислот, γ-глютамінтрансфераза, ксантиноксидаза).

2.Ферменти, які є необхідними для дитини: протеази, антипротеази, α-амілаза, ліпаза, сульфгідроксилаза, лізоцим, пероксидаза, глю-

татіонпероксидаза, β-глюкуронідаза, лужна фосфатаза.

До складу деяких ферментів входять мікроелементи. Так, для активації глютатіонпероксидази необхідний селен, і близько 30 % селену, який міститься в молоці, припадає на цей фермент. Лужна фосфатаза містить чотири атоми цинку на одну молекулу ферменту, що становить 20 % цього елемента в жіночому молоці. До складу ксантиноксидази входять залізо і молібден.

Велике значення мають білки жіночого молока, які виконують ферментативні функції. Так, активність амінотрансфераз (аспарагінової й аланінової) в молоці наближається до таких у крові. В жіночому молоці також виявляється висока активність діастази, каталази, дегідрогенази.

Важливим є той факт, що присутність у грудному молоці гормонів, ферментів як біологічно активних речовин сприяє активації травної системи й обміну речовин у новонароджених і дітей грудного віку. Відомо, що в молозиві активність ферментів вища, ніж у зрілому молоці. До складу молозива входить велика кількість інгібітору трипсину, який є компонентом загальної системи, що полегшує ентеральний шлях становлення імунітету в новонароджених. Найвища концентрація інгібітору трипсину в першу-другу добу лактації, далі цей показник поступово знижується.

У жіночому молоці виявлений новий клас речовин, які мають безпосереднє відношення до антибактеріального й антивірусного захисту. Це ферменти, які беруть участь в обміні нуклеїнових кислот – РНК-ази і ДНК-ази. Їхня дія аналогічна дії подібних ферментів у секретах слинних залоз.

8.2.9. Імунні властивості грудного молока

Жіноче молоко становить не лише просту комбінацію поживних речовин. Це речовина унікальної біологічної складності, яка гарантує активний захист і має імуномодулюючу дію. Молоко не лише забезпечує унікальний захист від інфекцій та алергії, але й стимулює розвиток власної імунної системи дитини. До біологічних факторів

236

Просвітницька робота сімейного лікаря

жіночого молока, які мають пряму чи опосередковану антиінфекційну й антиалергічну дію, належать імуноглобуліни і зв’язані з ними антитіла, клітинні лімфоїдні елементи (Т- і В-лімфоцити, моноцити, нейтрофіли), епітеліальні клітини, лактоферин, лізоцим та інші ензими, біфідус-фактор, системи мієло- і лактопероксидази, інтерферон; речовини, які зв’язують патогени і тим самим перешкоджають їхній адгезії на сприйнятливі епітеліальні клітини, інгібітори трипсину, інгібітори вірусів, ліпіди; речовини, які пригнічують ріст стафілококів і протидіють IgE-сенсибілізації; речовини, які стимулюють ріст лактобацил; білок.

Концентрація цих компонентів грудного молока є надзвичайно високою в молозиві і поступово знижується в зрілому молоці. Оскільки зниження концентрації компенсується збільшенням об’єму молока, дитина отримує ці речовини у відносно стабільних кількостях протягом всього періоду лактації.

Таким чином, усе вищенаведене дозволяє вважати грудне молоко природним продуктом імунного харчування.

8.2.10. Антитіла

В молозиві та молоці визначають велику кількість специфічних антитіл. Як показали деякі дослідження, грудне молоко є активним in vitro проти багатьох збудників захворювань і забезпечує дитині специфічний захист проти них.

Респіраторний тракт. В молозиві і молоці виявляють антитіла до антигенівстафілококів,стрептококів,пневмококів,H.Influenzaeтипу В, вірусів герпесу, грипу, червоної висипки, адено- і РС-вірусів.

Шлунково-кишковий тракт. Серед антитіл, які визначають у молозиві та молоці, є антитіла проти таких антигенів, як: бактерії та віруси, що викликають діарею (сальмонели, шигели, ешеріхії, ротавіруси); збудники, які первинно розмножуються в кишечнику, але не порушують його функцію (цитомегаловірус, віруси Коксакі, ЕСНО); антигени нормальної мікрофлори (сапрофітні ешеріхії, клебсієли, ентеробактерії, бактероіди), найпростіші, які викликають кишкову дисфункцію (лямблії); антигени їжі (молоко корів, пшениця, соя, яйця).

237

Розділ 8

8.2.11. Вплив природного вигодовування на стан здоров’я дітей

Вплив природного вигодовування на організм дитини можна представити таким чином:

1.Харчове забезпечення. Важливе розуміння того, що грудне молоко забезпечує оптимальну кількість і якість основних нутрієнтів, мікрокомпонентів, які мають виключне значення для повноцінного росту і розвитку. Грудне молоко містить також компоненти, які сприяють засвоєнню основних нутрієнтів. Склад нутрієнтів грудного молока динамічно змінюється, пристосовуючись до потреб дитини в процесі росту.

2.Управління ростом, розвитком і тканинною диференціацією через широкий комплекс біологічно активних речовин.

3.Забезпечення захисту від ушкоджувальної дії надлишку нутрієнтів. Навіть при надлишковому харчуванні, пов’язаному з інтенсивним смоктанням і високою концентрацією нутрієнтів у молоці матері, діти реагують тільки підвищеним накопиченням жирової тканини. Це не супроводжується дистофічними змінами в тканинах і гетерохронізацією розвитку, що має місце при надлишковому введенні нутрієнтів при штучному вигодовуванні.

4.Імунологічний захист (специфічний і неспецифічний) від патогенної бактеріальної, вірусної інфекції, паразитарної інвазії.

5.Захист від алергічних реакцій. З грудним молоком до дитини потрапляє обмежена кількість неінфекційних антигенів і алергенів.

6.Формування імунологічної толерантності до антигенів продуктів, які вживає мати.

7.Формування шляхів оптимальної метаболізації нутрієнтів, які забезпечують адаптацію до продуктів, що їх отримуватиме дитина після грудного молока.

8.Формування адекватної регуляції харчової поведінки.

9.Розвиток психоемоційного зв’язку між матір’ю і дитиною в процесі тривалого і найтіснішого фізичного й емоційного контакту при годуванні. Поступово цей зв’язок трансформується в постійну і незалежну від годування реакцію на матір як на джерело і символ спокою та захисту.

238

Просвітницька робота сімейного лікаря

8.2.12. Вплив годування груддю на материнський організм

Природне вигодовування позитивно впливає на здоров’я матері. Годування груддю є одним з етапів реалізації фертильної функції для жінки і надає процесу народження дитини певної фізіологічної завершеності. Перший цикл пологів і грудного годування дитини забезпечує завершення морфо-функціонального дозрівання материнського організму. Це стосується як самих молочних залоз, так і системи нейро-ен- докринної регуляції лактації, гормонального статусу жінки.

Годування груддю сприяє нормальному перебігу післяпологового періоду (зменшує ризик кровотеч, анемії, гнійно-септичних захворювань).

Не менш важливий психологічний вплив годування. Є переконливі підтвердження того, що становлення і закріплення материнської поведінки з домінуванням комплексу емоцій любові, турботи формується не в процесі вагітності і пологів, а саме при прикладанні новонародженої дитини до груді.

Завершеність фізіологічного періоду розвитку і дітородного циклу при грудному вигодовуванні має значення також для подальшого життя і здоров’я жінки у віддалений термін. Деякі дослідження виявили суттєве зменшення частоти мастопатій, злоякісних новоутворень грудної залози, яєчників, матки у жінок, які годували груддю тривалий час.

Нормальна тривалість генеративного циклу з менопаузою лактації створює умови для запобігання наступної небажаної вагітності і пологів. При вигодовуванні дитини виключно грудним молоком без обмежень тривалості смоктання протягом шести місяців спостерігається контрацептивний ефект природного вигодовування. Завдяки цьому досягається мінімально достатній інтервал між пологами, який обумовлює значну ймовірність повноцінного формування і забезпечення дитинства вже народженій дитині.

Нарешті, тільки годуючи дитину груддю, жінка відчуває ні з чим не зрівняне щастя материнства. Рівень материнської турботи і занепокоєння, ступень відгуку на потреби, що виникають у дитини, точність інтуїтивного розуміння її потреб, реакція на реальну чи потенціальну загрозу, ненасичувана потреба у спілкуванні з дитиною і радість від тривалого спілкування визначаються не пологами, а виключно прикладанням до груді. Закріплення основних рис материнської поведінки корелює з тривалістю годування груддю, успішністю годування.

239

Розділ 8

Важливим безпосереднім ефектом природного вигодовування є також закріплення емоційно-позитивного ставлення до годування і спілкування з дитиною на основі формування стійких нейро-ендо- кринних реакцій: викиду окситоцину й опіоідів, ритмічних скорочень мускулатури матки, які виникають навіть без прикладання дитини до груді, тільки на тлі емоційного спілкування з дитиною.

Емоційний досвід материнства змінює характер і особистість жінки, її ставлення не лише до своєї дитини, але й до інших дітей, родини. Формуються специфічні, суто жіночі елементи глибинного розуміння, підтримки, доброзичливості, терпимості.

Література

1.Лукащук-Федик С. Б. Особливості взаємозв’язку шкідливих факторів середовищатарепродуктивноїсистемижінки:реаліїтаперспективи//Вісниксоціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 1999. – № 3. – С. 41–44.

2.Tomilin, C. D. S., ed, 1997. The pesticide manual, 11th edition, British Crop protection Council, WHO/PCS, 1998. The WHO recommended classification of pesticides by hazard and guidelines to classification 1998–1999, World Health Organization, Geneva.

3.Danish enviromental Protection Agency. Phthalates and organic tin compounds in PVC products M. 7041–0367.2001.

4.DiGangi, J. Phthalates in vinyl medical products. – Greenpeace USA,1999.

5.Ильницкий А. П. Нитраты как новый средовой фактор, оказывающий влияние на здоровье населения // Тезисы докладов Всесоюзной конференции «Экологические проблемы накопления нитратов в окружающей среде». – Пущино, 1989. – С. 130.

6.Касьяненко А. С., Щаповал В. Ф. Медицинские аспекты экологической ситуации

ипроизводственной среды на территории Полтавской области // Актуальные вопросы теретической и клинической медицины: Тезисы докладов конференции, посвященной 70-летию института. – Полтава, 1991. – Т. 2. – С. 128–129.

7.Higa, J., Croce, P., Cbrci, O. Intoxications cher I enfant des pays en voiede de’velopment; uve revue generale en provenance des pays du basin du Rio de la Plata // Ann. Nestle. – 1990. – Vol 48, № 1. – P. 13–26.

8.Rupcikova, P., Uhnak, J., Brezinova, D. Fremdstoffe in der nahrungsmittelrette // Z. gesamte Hyg. Und Grengeb. – 1999. – Bd. 36. – S. 311–313.

9.Цыганенко О. И., Емченко Н. Л., Лапченко В. С. Нитраты в коровьем молоке

инекоторых молочных продуктах УССР // Вопросы питания. – 1991. – № 3. – С. 45–49.

10.Moinet, M.-Z. Pourguoi hons buvons des nitrates // Sci. Et vil. – 1990. – Vol 872. – P. 72–85, 170.

240