Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 4

ретракції;

наявність меконію при відсмоктуванні з трахеї;

різнокаліберні вологі хрипи.

Рентгенологічні зміни:

симптом «сніжної хуртовини»;

дифузні плямисті інфільтрати, які чергуються з перерозтягнутими ділянками підвищеної прозорості;

кардіомегалія.

Заходи:

при народженні дитини на дому надати їй первинну допомогу (див. розділ «Первинна реанімація новонароджених») та транспортувати у лікарню.

4.3.7. Пневмонія

А. Клінічні прояви

1.Прояви системного інфекційного процесу (пригнічення, гіпотермія або гіпертермія, знижений апетит, брудно-сірий відтінок шкіри).

2.Симптоми гіпоксичного ураження та ДР:

аускультація.

3.Лабораторні тести, які свідчать про наявність інфекції:

підвищена кількість лейкоцитів;

зсув лейкоцитарної формули ліворуч;

позитивний С-реактивний білок;

зменшене число тромбоцитів;

вакуолізація і токсигенна зернистість нейтрофілів.

4.Рентгенологічні зміни:

неспецифічні (лінійні тіні або зливні затемнення);

специфічні (інфільтративні тіні).

Б. Лікування

При підозрі на пневмонію у новонародженого повідомити педіатра або неонатолога та готувати дитину до транспортування.

Заходи зі транспортування:

підтримка необхідної температури та вологості;

обмеження впливу стресорних чинників (яскравого світла, гучної мови, постійної тактильної стимуляції, обмеження больових маніпуляцій);

96

Основні патологічні стани

антибіотики: цефалоспорини ІІ та ІІІ покоління;

киснева терапія проводиться за допомогою кисневого намету, маски, назальних канюль (див. розділ «Інтенсивна терапія новонароджених»);

клінічне спостереження.

4.3.8. Апное новонароджених

Апное – зупинка дихання на 20 і більше секунд або більш короткі епізоди, які супроводжуються брадикардією, ціанозом та блідістю. Брадикардія та гіпоксемія, пов’язані з цими епізодами, можуть бути небезпечними для життя.

Необхідно пам’ятати, що апное не захворювання, а симптом захворювання.

Часто апное слід диференціювати з періодичним диханням. Періодичне дихання – це три та більше респіраторні паузи трива-

лістю 3 секунди і довше, з нормальним диханням між епізодами та без брадикардії, але з можливим проявом гіпоксемії.

А. Причини апное

1.Зниження кисневого транспорту:

гіпоксемія;

анемія;

серцева недостатність.

2.Захворювання легенів:

РДС, пневмонія;

відкрита артеріальна протока з посиленим легеневим кровоплином;

гіповентиляція або перероздуття легенів.

3.Пов’язані з годуванням (опосередковані блукаючим нервом):

введення назогастрального зонда;

шлунково-стравохідний рефлюкс;

здуття шлунка;

стимуляція ковтальних рефлексів.

4.Обструкція дихальних шляхів:

надмірна секреція слини;

анатомічна обструкція;

аномалії розвитку дихальних шляхів.

97

Розділ 4

5.Сепсис (бактеріальний або вірусний).

6.Судоми.

7.Метаболічні порушення:

гіпоглікемія;

електролітні розлади;

розлади кислотно-лужного стану.

8.Аномалії ЦНС або крововиливи у мозок.

9.Недоношеність є причиною тільки тоді, коли виключені усі інші:

незрілість дихального центру (симптоми проявляються в перші 2 тижні життя);

тривалий сон.

Б. Профілактичні заходи

Доцільно регулярно змінювати положення тіла дитини і ретельно слідкувати за нею.

Необхідно навчити матір спостерігати за дитиною та надавати першу допомогу (здійснювати тактильну стимуляцію) у разі апное.

В. Лікування

1.Лікування основного захворювання.

2.Симптоматична терапія.

тактильна стимуляція;

вестибулярна стимуляція (матраци з шариками або водяні матраци);

контролювати температуру тіла дитини. У разі виникнення гіпотермії негайно розпочати необхідні дії щодо корекції цього стану.

3.Фармакологічні препарати у разі наявності більше 6–10 епізодів за добу та необхідність проведення ШВЛ за допомогою мішка:

еуфілін по 5–6 мкг/кг протягом не менше 5 хвилин (доза навантаження), потім по 1–2 мкг/кг кожні 8–12 годин;

кофеїн бензоат по 20 мкг/кг (доза навантаження), потім по 2– 4 мкг/кг кожні 24 години.

4.Дитина може бути виписана додому за відсутності апное протягом 5–10 днів. В іншому разі слід здійснювати моніторинг або дитина повинна отримувати ксантіни. Моніторинг можна здійснювати за допомогою апарата Babysence.

98

Основні патологічні стани

5.Ситуації, у яких потрібен ретельний догляд за дитиною:

зафіксований епізод апное, обумовлений неусувною причиною або неадекватною відповіддю на стандартну терапію;

в анамнезі був епізод апное, який потребував реанімації;

можливість обструкції дихальних шляхів або хронічна гіпоксія;

при прийомі дитини на дільницю враховуйте можливість виникнення стресових ситуацій у родині.

6.Усі люди, які потенційно можуть надати допомогу дитині, повин-

ні володіти навичками реанімації.

Пам’ятайте, що щеплення, інші захворювання, наприклад назофарингіт, можуть ініціювати апное.

4.4. Захворювання шлунково-кишкового тракту

4.4.1. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту

99

Розділ 4

Незрілість екскреторної функції печінВиникає холестатичний компонент ки зі зниженим транспортом жовчних жовтяниць кислот і недостатнім їх синтезом.

Домінує холестатична фракція жовчних кислот

Нормальна кількість дефекацій:

у немовляти на грудному вигодовуванні до 12 разів на добу;

у немовляти на штучному вигодовуванні від 1 до 7 разів на добу.

4.4.2. Функціональні порушення травного каналу

До функціональних порушень відносять стани, при яких порушення моторної функції не пов’язані з органічною перепоною для проходження їжі.

А. Причини

кількісне перегодовування;

швидке переведення на вигодовування штучними сумішами;

використання неадаптованих сумішей;

раннє запровадження догодовування;

порушення раціону харчування жінки, яка годує.

Б. Сприяють

 анатомо-фізіологічні особливості ШКТ.

В. Клінічні прояви

зригування через 20–30 хвилин після харчування;

занепокоєння дитини;

здуття живота;

часте відходження газів;

гурчання у животі;

зниження апетиту;

100