Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 2

Таблиця. Особливості застосування лікарських засобів при вагітності та вигодовуванні груддю (закінчення)

Пояснення: З – заборонено; ЗО – з обережністю; ЗЖП – за життєвими показниками; * – заборонено в I триместрі.

56

Вигодовування новонароджених

Офіційна інструкція виробника щодо застосування при вигодо-

вуванні груддю. З обережністю – офіційні заборони на застосування препарату відсутні або суперечливі. Доцільно під час лікування утриматись від грудного вигодовування. Лікарські засоби можуть застосовуватися за строгими показаннями, при цьому необхідно ретельно порівняти користь від їх застосування з можливим ризиком для плода або грудної дитини.

2.6. Ентеральне харчування

2.6.1. Показання та протипоказання для ентерального харчування

Практично загальними показаннями до застосування штучного ентерального харчування з використанням сумішей є такі патологічні стани:

1.Гастроінтестинальні:

довготривала діарея;

гіпотрофія;

синдром короткої кишки;

неспецифічні запальні захворювання кишечнику;

постопераційний період;

синдром мальабсорбції.

2.Неврологічні:

порушення процесу ковтання;

порушення м'язового тонусу і нервово-м'язової регуляції акту ковтання;

коматозні стани;

судомний синдром;

блювота центрального генезу.

3.Соматичні:

тяжкі гіпотрофії при хронічних хворобах легенів;

гіперкатаболізм внаслідок тяжких гнійно-септичних захворювань;

декомпенсована серцево-судинна недостатність.

4.Злоякісні новоутворення.

5.Вроджені вади розвитку і травми щелепно-лицевої ділянки.

57

Розділ 2

Протипоказаннями до застосування ентерального харчування можуть бути:

найближчий період після операцій на органах ШКТ;

виражений парез кишечнику будь-якого іншого походження;

некротичний виразковий ентероколіт;

грубі порушення водно-електролітного і кислотно-лужного станів;

тяжка гіпоксія і гіпоксемія.

2.6.2. Класифікація продуктів, які застосовують для ентерального харчування

1.Грудне молоко.

2.Адаптовані харчові суміші для штучного вигодовування немовлят (високоадаптовані, малоадаптовані, частково адаптовані):

для здорових дітей;

для передчасно народжених і дітей з малою масою тіла при народженні.

3.Лікувальні харчові суміші:

суміші для дітей із харчовою інтолерантністю: а) низьколактозні; б) безлактозні; в) на основі сої;

гідролізовані суміші: а) напівелементні;

б) з частковим гідролізом білка; в) з повним гідролізом білка.

4.Нутритивні домішки (моделі): білкові, білково-жирові, жирові, вуглеводні.

Грудне молоко є найоптимальнішим продуктом харчування

для здорових дітей першого року життя. Його ефективність – не тільки як нутритивного засобу, але й як чинника, що сприяє повноцінному нервово-психічному розвитку, має імуностимулюючу дію та впливає на розвиток нормальної мікрофлори кишечнику, – незаперечна. Але під впливом термічної обробки воно втрачає частину своїх білків, у тому числі: імуноглобулінів, факторів неспецифічного захисту, вітамінів. Вміст білка в 100 мл стерилізованого жіночого молока складає 0,7–1,1 г, що не може задовольнити потреби хворої дитини, особливо передчасно народженої. У зв’язку з цим в інших країнах використовують підсилюва-

58

Вигодовування новонароджених

чі грудного молока: FM 85 (Nestle, Швейцарія), Bebilon BMF (Nutricia, Нідерланди) (характеристики підсилювачів грудного молока наведені в таблиці).

Абсолютними протипоказаннями до застосування грудного моло-

ка є лише відкрита форма туберкульозу, гострий нелікований сифіліс і ВІЛ-позитивний статус матері, а також прийом нею цитостатиків, антитиреоїдних і гормональних препаратів.

Таблиця. Характеристики підсилювачів грудного молока (Я. Ксьонжик, А. Гавецька, 2000)

59

Розділ 2

2.6.3. Штучні суміші

Як засіб ентерального харчування використовують і штучні суміші. Харчові суміші мають:

забезпечувати повноцінний склад інгредієнтів, тобто містити відповідний амінокислотний спектр білкового компонента та поліненасичені жирні кислоти;

легко перетравлюватись і всмоктуватись, навіть в умовах порушеного кишкового травлення;

забезпечувати оптимальне співвідношення калорійності харчової суміші та засвоєного азоту;

містити необхідні нутритивні елементи в кількості, що задовольняє метаболічні потреби в них, співпадаючи при цьому з об’ємом добової потреби в рідині, з можливістю проведення її корекції при змінних потребах пацієнта;

містити мінімум лактози, обмежену кількість жиру, мати невеликий шлаковий залишок;

мати низьку осмолярність (не вище 300 мосмоль/л);

не викликати зайвої стимуляції кишкової моторики та евакуаторної активності товстої кишки;

бути добре вітамінізованими;

містити таурин та карнітин;

комерційна вартість цих сумішей має бути нижчою, ніж у препаратів парентерального харчування. Більшість сумішей є роз-

чинними у воді без будь-якої попередньої обробки.

Частково адаптовані суміші наближаються за білковим вмістом і енергетичною цінністю до фізіологічних потреб дитини. Але білкову основу частково адаптованих сумішей складають казеїнові білки в кількості, яка значно перебільшує їх рівень у грудному молоці, що значно навантажує гідролазні ферменти ШКТ і викликає виражені реакції харчової алергії. Окрім того, ці суміші часто не містять біологічно активні компоненти, якими, наприклад, є таурин, L-карнітин, біотин, холін, інозитол, не мають повного комплексу поліненасичених жирних кислот. До них належать суміші «Малятко» та «Малыш» (Хорольський мо- лочно-консервний комбінат, Україна), «Малыш истринский» (Істринський МКК, Росія), «Детолакт» (Балтський молочно-консервний комбінат, Україна), «Мілуміл» (Мilupa, Німеччина).

Адаптовані суміші мають преважну більшість сироваткових білків, містять есенціальні жирні кислоти класу ϕ-3 та ϕ-6, мають збалансований мікрота макроелементний склад і широкий спектр біологічно ак-

60