РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
8. Побудувати графічну залежність концентрації біомаси дріжджових клітин у часі, а також зміни концентрації цукру і засвоюваного азоту.
Таблиця 9 Технологічна характеристика росту дріжджів в умовах глибинної ферментації при
періодичному культивуванні
Час відбору проб |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Концентрація дріжджових |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
клітин, х, млн. кл/мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рН середовища |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Температура |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
середовища,ºС |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Концентрація цукру, Sc, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість розчиненого |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
азоту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Робота № 11. Типи ферментаційних процесів
Стадія ферментації є основною стадією в біотехнологічному процесі. На цій стадії відбувається взаємодія продуцента з субстратом і утворення цільових продуктів (біомаси, ендота екзопродуктів). Ця стадія здійснюється в біохімічному реакторі (ферментері) і може бути організована в залежності від особливостей використаного продуценту і вимог до типу і якості кінцевого продукту різними способами.
Ферментація може проходити в строго асептичних умовах або без дотримання правил стерильності (так звана «незахищена» ферментація). Ферментація може здійснюватися на рідких (рідкофазна) і на твердих (твердофазна) середовищах; анаеробно і аеробно. Аеробна ферментація може протікати поверхнево або глибинно (по всій товщі живильного середовища).
Забезпечення процесу ферментації зводиться до дозованому поступання в ферментер потоків (інокуляту, повітря (або газових сумішей), живильних біогенів, піногасників) і відводу з нього тепла, відпрацьованого повітря, культуральної рідини, а також вимірюванню і стабілізації основних параметрів процесу на рівні, необхідному для оптимального розвитку продуцента і утворення цільового продукту.
Мета роботи: дати уявлення про техніку и методи культивування мікроорганізмів.
Матеріали та обладнання:
1.Термостатуєма качалка-шейкер для культивування мікроорганізмів;
2.Лабораторний ферментаційний комплекс «Bio-Flo";
3.Дослідне виробництво мікробіологічних препаратів.
61
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Хід роботи:
Проведення екскурсії та знайомство з типами ферментаційних процесів:
-Періодичним аеробним рідкофазним;
-Проточним в лабораторному ферментері на гетеротрофному субстраті;
-Проточному в лабораторному ферментері на газовому субстраті;
-Відвідування дослідного виробництва мікробіологічних препаратів.
Робота № 12. Періодичне культивування мікроорганізмів та культивування з підживленням субстратів
Найпростіше лабораторне обладнання для вирощування мікроорганізмів у періодичному режимі включає термостатуєму качалку або магнітні мішалки, на які встановлюються колби (рис.22).
Мета роботи: вивчення техніки культивування мікроорганізмів в режимі періодичного процесу.
Матеріали та обладнання:
1.Музейна культура штаму R. eutrophus B-5786;
2.Стерильний розчин базового фосфатного буфера для середовища;
3.Маточні стерильні розчини мікроелементів, заліза лимонно-кислого, сульфату магнію і хлористого амонію;
4.Шпателі, спиртівка, мірний посуд, піпетки, колби для вирощування бактерій, гумові пробки з мікробіологічними фільтрами;
5.Термостатуєма качалка, газгольдер, вакуумний насос, газові субстрати (водень, кисень, вуглекислота).
Рис. 22. Апаратурна схема культивування мікроорганізмів при періодичному режимі:
1- холодильна камера для зберігання штамів-продуцентів; 2 – колекція штамів; 3- ламінар-бокс; 4 – УФ-опромінення; 5 – колби для отримання накопичувальних культур; 6 – фільтр; 7 – качалка; 8 – колби для отримання посівного матеріалу; 9 – платформа для колб; 10 – електродвигун; 11 – блок термостабілізації; 12 – колби на магнітних мішалках; 13 – регулятор току.
62
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Хід роботи:
1.Приготувати живильне середовище для вирощування бактерій: в мікробіологічному боксі до 0,5 л основного середовища (фосфатний буфер) в стерильних умовах над спиртівкою додати 2,5 мл стандартного розчину заліза, 1,5 мл розчину мікроелементів, 2 мл розчину сульфату магнію і необхідний обсяг розчину хлориду амонію (в 1 мл якого міститься
100мг солі); вуглецевий субстрат (з розрахунку 10 г / л фруктози).
2.Інокулят розлити в три ферментаційні колби по 100 мл (п'ять біологічних повторностей для періодичної культури і 5 - для культури з підживленням субстратом), використовуючи стерильний мірний посуд.
3.Колби щільно закрити гумовими пробками;
4.Колби підписати (наприклад, 1а, 1б, 1в і т.д.);
5.Виміряти вихідну оптичну щільність культури;
6.Колби встановити на качалку;
7.У 5 колб для культивування з підживленням субстратом через 12, 24 і 36 год. після початку росту культури внести добавку вуглецевого субстрату (з розрахунку 1-2 г / л);
8.Періодично проводити відбір проб для вимірювання оптичної щільності культури на ФЕК і мікроскопіювання клітин.
9.Дані занести в табл. 10
10.За результатами експерименту побудувати криву накопичення біомаси
культур.
Контрольні питання:
1.Які основні вимоги до організації періодичного культивування мікроорганізмів?
2.Які основні характеристики мікробного росту в періодичній культурі?
3.Які відмінності та переваги періодичного режиму культивування мікроорганізмів з підживленням субстратом?
Таблиця 10 Показники росту культури бактерій роду R. eutrophus B-5786 в ході розвитку
періодичної культури
Група |
Вихідні показники інокуляту |
Поточні показники культури |
||
|
ОГ |
Х, г/л |
ОГ |
Х, г/л |
№1. Час від |
1 |
|
|
|
початку |
2 |
|
|
|
досліду, год. |
3 |
|
|
|
|
|
|
||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
№2 (з піджив- |
1 |
|
|
|
ленням |
2 |
|
|
|
субстратом) |
3 |
|
|
|
|
|
|
||
Час від початку |
4 |
|
|
|
|
|
|
||
досліду, год. |
5 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
63
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Робота № 13. Проточні культури: хемостат, турбідостат
Метод проточного культивування увійшов до промислової біотехнології і базується на процесах хімічної технології. Принцип проточного культивування полягає в тому, що до біореактора, де розмножуються мікроорганізми, безперервно подається свіже живильне середовище і одночасно відбирається такий же обсяг культури. За таким принципом організовуються два різних процеси культивування: процес повного витіснення і процес повного змішування. У першому випадку біореактор для вирощування являє собою тубус, тубулярний ферментер, у який подається живильне середовище і посівний матеріал і відбирається культура (рис.23). Перемішування не відбувається.
Рис.23. Схема тубулярного біореактору повного витиснення:
концентрація субстрату: S0 –у середовищі, що подається до ферментеру; S1 –у середовищі, що відбирається; S – у ферментері; щільність популяції: Х0 – популяції, що є посівним матеріалом, Х – у ферментері, Х1 – у культурі, що відбирається; Р – продукт.
Подібним чином можна культивувати мікроорганізми, що не потребують аерації. З одного кінця ферментера, куди подається середовище і культура, клітини знаходяться на початку стадії росту; в міру проходження клітинами фаз росту культура "старіє", вичерпується субстрат, накопичуються продукти метаболізму і перед витіканням культура перебуває в стані, аналогічному стаціонарній фазі росту періодичної культури. Таким чином, у ферментері відтворюється повна крива росту, але не в часі, а в просторі.
Безперервні процеси. У безперервних процесах біооб'єкт постійно підтримується в експоненційній фазі росту. Забезпечується безперервний приплив свіжого живильного середовища в біореактор і відтік з нього натуральної рідини, що містить клітини та продукти їх життєдіяльності.
Фундаментальним принципом безперервних процесів служить рівновага між приростом біомаси за рахунок поділу клітин та їх спадом в результаті розбавлення свіжим середовищем:
μ = D,
де μ – питома швидкість росту клітин, D – коефіцієнт розбавлення (швидкість убутку концентрації клітин). Розрізняють хемостатний та турбідостатний режими безперервного культивування.
У процесі повного змішування ріст відбувається в ємності - ферментері при інтенсивному перемішуванні (рис.24).
64
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Перемішування досягається продуванням повітря або роботою мішалки або тим і іншим способом одночасно. У всій масі культури умови повинні бути абсолютно однаковими. Цей метод культивування називається гомогенно-безперервним або гомогенно-проточним. У ферментері створюються умови, відповідні одній точці кривої росту. При швидкому протоці середовища ці умови близькі до швидкого експоненціального росту, при повільному - наближаються до умов
Рис.24. Схеми біореакторів для проточного культивування мікроорганізмів:
А - Хемостат; Б - турбідостат з автоматичною регуляцією оптичної щільності; 1 - надходження середовища, 2 - мішалка, 3 - збирання культури, 4 - насос, 5 -
фотоелемент, 6 - джерело світла
стаціонарної фази. При такому методі культивування може бути відтворена будь-яка періодична культура від початку уповільнення росту після експоненційної фази і до кінця стадії уповільнення. У сталому режимі швидкість протоку середовища дорівнює питомій швидкості росту культури. При цьому культура знаходиться в стійкому стані динамічної рівноваги і володіє здатністю адаптуватися до змін умов.
При хемостатному режимі культивування в біореактор з постійною контрольованою швидкістю подають живильне середу, один з компонентів якого надходить у кількості, що не є достатньою для забезпечення максимальної швидкості росту культури. У цьому випадку реактор з біооб'єктом набуває властивості саморегульованої системи, автоматично задовольняє рівності μ = D. Якщо спочатку швидкість розбавляння і вимивання біомаси перевищує швидкість росту клітин, то наступає розбавлення культури свіжим середовищем. Це веде до підвищення концентрації компонента, що обмежує ріст, внаслідок чого швидкість росту культури збільшується. Як тільки μ перевищить D, в реакторі починає концентруватися біомаса. Подальше збільшення популяція клітин все активніше призводить до зменшення концентрації живильних елементів у субстраті, його концентрація падає, що, у свою чергу, веде до гальмування росту культури. Таким чином, після серії згасаючих коливань швидкість росту культури стає рівною швидкості росту її розведення.
65