Материал: MPiZ_214

форм учинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК, серед яких можна виокремити щонайменше 4; при цьому злочин у всіх формах може бути вчинено лише завдяки активній поведінці – дії (шляхом бездіяльності можуть учиняти злочин співучасники). Далі необхідно зосередитися на проблемах з’ясування змісту кожної з форм об’єктивної сторони злочину.

Розглядаючи форми об’єктивної сторони злочину, потрібно закцентувати увагу на тому, що: 1) дії, вчинені з метою насильницької зміни конституційного ладу, при повній реалізації умислу передбачають зміну основ конституційного ладу насильницьким шляхом; при цьому в науці дискутується, що саме слід відносити до насильницького способу зміни конституційного ладу (чи охоплює він й психічне насильство); 2) дії, вчинені з метою повалення конституційного ладу, у разі повної реалізації умислу передбачають припинення існування Української держави, ліквідацію її незалежності (учинення без наявності на те позитивної волі Українського народу, вираженої на всеукраїнському референдумі, приєднання України до іншої держави як адміністративно-територіальної одиниці, об’єднання з іншою державою у федеративне утворення, або ж перетворення України на абсолютно залежного сателіта (васала) тощо); при цьому питання про те, чи обов’язково має бути застосування насильства при поваленні, є дискусійним; 3) дії, вчинені з метою захоплення державної влади, включають й ті, результатом яких є «первинне» захоплення чи утримання в антиконституційний спосіб державної влади; при цьому зміст останньої є дискусійним (влада центральна та/або місцева, влада в цілому чи навіть й окрема гілка, легітимна та/або нелегітимна), як і питання про обов’язковість насильства як ознаки захоплення, зокрема, з огляду на рішення Конституційного Суду України у справі про здійснення влади народом від 5 жовт. 2005 р.; 4) при визначенні змісту й особливостей змови про вчинення відповідних «дій з метою…» слід виходити із загального її розуміння згідно зі ст. 14 та ст. 26 КК, яка виключає «пусту» балаканину з нічим об’єктивно непідтвердженими обіцянками; до того ж добровільна відмова (ст. 17 КК) у разі досягнення змови виключається, оскільки злочин уже є закінченим. Необхідно звер-

32

нути увагу, що вказані дії можуть відбуватися як у юридичній площині (напр., шляхом зміни Конституції і законів), так і в фактичній площині (шляхом фактичної зміни чи повалення конституційного ладу, або фактичного захоплення державної влади, без зміни законодавства).

Далі аналізується конструкція складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК, яка вказує на злочин з усіченим складом, при чому ступінь усіченості видається максимальним, що зумовлено екстраординарністю норми, тобто формально під «дії» підпадає будь-яка активна поведінка, у тому числі й така, що утворює готування чи замах на вчинення злочину. Досягнення реальної мети, вказаної в диспозиції, повністю охоплюється цим злочином. Якщо в процесі виконання єдиного плану з вчинення дії з відповідною метою вчиняються злочини, передбачені іншими статтями КК, то вони, як правило, підлягають кваліфікації за сукупності.

Четверте питання потребує аналізу суб’єктивної сторони цього злочину (прямий умисел і відповідна мета вчинення злочину) й суб’єкта злочину. При цьому доцільно звернути увагу на проблеми доказування мети як бажаного (уявного) результату дії з урахуванням того, що такий результат може бути як проміжним, так і кінцевим у загальному плані дій.

П’яте питання вимагає з’ясування співвідношення розглядуваного злочину із злочином, передбаченим ст. 437 КК. Як показує аналіз, можливою є конкуренція статей 110 і 437 КК тоді, коли додатковим об’єктом учинюваних особою агресивних дій виступали основи конституційного ладу України, тобто має місце конкуренція частини і цілого. При такій конкуренції вчинене кваліфікується за ст. 437 КК. Також окремо варто зупинитися на проблемі застосування ч. 1 ст. 109 КК з огляду права на опір (у т.ч. збройний) громадян проти нелегітимної влади, диктатури тощо, зокрема, у контексті крайньої необхідності, як обставини, що виключає злочинність діяння.

33

Завдання

1. Розгляньте обвинувальні вироки Приморського районного суду м. Одеси щодо осіб, засуджених за ч. 1 ст. 109 КК, від 12.08.2014 р. (справа № 522/11429/14-к) і від 12.02.2015 р. (справа № 522/18406/14-к). Порівняйте фактичні обставини цих справ, викладені в описових частинах, формулювання обвинувачення і формули кваліфікації. На основі цього дайте аргуме-

нтовану відповідь на такі питання:

1)чи має місце однакове (неоднакове) застосування норми закону про кримінальну відповідальність у подібних випадках;

2)чи правильні формули кваліфікації та формулювання обвинувачення в цих справах;

3)чи правильно визначенні форми вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК, та чи достатні аргументи суду щодо наявності обов’язкових ознак об’єктивної та суб’єктивної сторін злочину.

(У скороченій формі обвинувальні вироки наведені нижче.

Їх повні версії див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/43003318 та http://reyestr.court.gov.ua/Review/40118672).

Вирок 1

Справа № 522/11429/14-к

ВИРОК іменем України

12 серпня 2014 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі (…) розглянувши … обвинувальний акт … відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.109 ч. 1 КК, суд -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням установлено, що 25 травня 2014 року ОСОБА_2, діючи на шкоду національним інтересам України, вступив у злочинну змову з лідерами формування «Одеська дружина» (матеріали справи відносно яких, виділені в окреме провадження).

34

Згідно досягнутої між ними домовленості, ОСОБА_2 спільно з громадянином України, матеріали якого також виділені, зобов’язався підібрати та сформувати групу осіб, яку очолюватиме зазначена особа у складі 10-15 чоловік для їх подальшої відправки у Російську Федерацію, з метою проходження курсів посиленої військової підготовки.

Дані особи (матеріали справи відносно яких, виділені в окреме провадження) у свою чергу пообіцяли ОСОБА_2 оплату проїзду та проживання у РФ, повне матеріальне та побутове забезпечення вказаної групи на період перебування у РФ, щомісячну виплату заробітної плати таким особам у розмірі близько 1 тис. дол. США. Згідно досягнутої злочинної домовленості, після підготовки, приблизно в кінці літа - на початку осені 2014 року, вказана група повинна була прибути до м. Одеси для вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну та повалення конституційного ладу, а також на захоплення державної влади. Указані дії полягали у створенні та координації незаконних озброєних груп, з метою забезпечення наступу на Одеський регіон, силами терористичних організацій ЛНР та ДНР, подальшого захоплення органів державної влади, у тому числі шляхом збройного протистояння, вчинення нападів на державні установи, організації та окремих осіб.

На виконання вказаних домовленостей, ОСОБА_2, в період з

25.05.2014 року по 27.05.2014 рік, підбираючи та формуючи групу для вчинення дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу та захоплення державної влади України, вступив у злочинну змову з іншими особами громадян України та, діючи згідно злочинного плану, звернувся до них з пропозицією проходження спеці-

альної військової підготовки для подальшого застосування отриманих навичок та знань при вчинені дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу і захоплення державної влади, на що вони надали свою згоду. У подальшому, ОСОБА_2 надав анкетні дані на зазначених осіб, відправивши їх на поштову скриньку, для замов-

лення, бронювання та оплати залізничних квитків на поїзд сполученням «Одеса-Москва».

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.109 ч.1 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, та пояснив обставини, які виразились у насильницької зміні та повалення конституційного ладу, а також захоплення державної влади України (…)

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1

ст. 109 КК України, за кваліфікуючими ознаками: дії з метою

35

насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а також захоплення державної влади України. (…)

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 109 ч. 1 КК України та приз-

начити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 5 (п’ять) років. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. (…)

Вирок 2

Справа № 522/18406/14-к

ВИРОК іменем України

12 лютого 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі (…), розглянувши обвинувальний акт, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 109 ч. 1 КК, -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує із обвинувального акту та встановлено судом, що приблизно в травні 2014 р. ОСОБА_2, мешкаючи в м. Одесі, постійно приймаючи участь у масових зібраннях сепаратистського спрямування та будучи невдоволеним діями державної влади, почав активно обговорювати із громадянином України ОСОБА_5, матеріали справи відносно якого виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами, форми та методи

боротьби із нею, схиляючись до здійснення збройного опору представникам державної влади в Одеському регіоні.

25.05.2014 до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_5, який, знаючи його антидержавницьку позицію, запропонував підібрати серед його знайомих декілька чоловік, з якими увійти до складу очолюваної особою групи. Указану групу, за злочинним задумом вказаної особи та інших невстановлених осіб, планувалось відправити у Російську Федерацію, з метою проходження курсів посиленої військової підготовки, за що пообіцяв ОСОБА_2 оплату проїзду та проживання у РФ, повне матеріальне та побутове забезпечення вказаної групи на період перебування у РФ, щомісячну виплату заробітної плати таким особам

36