Материал: 2

Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом.

Стаття 14 Статуту залізниць України

Основні терміни

Вагонні ваги – пристрої з приладом для визначення маси вантажу разом із вагоном, в який він завантажений, або тари порожнього вагона.

Автомобільні ваги – пристрої з приладом для визначення маси вантажу разом з автомобілем, в який він завантажений, або тари порожнього автомобіля.

Товарні ваги – пристрої з приладом для визначення маси тарних і штучних вантажів.

Елеваторні ваги – пристрої з приладом для визначення маси сипучих вантажів в бункерах або вагонах за допомогою спеціальних датчиків при їх завантаженні у вагони.

Повірка ваг – перевірка справності ваг, точності їх показань за допомогою контрольних вагових приладів, гир і спеціального обладнання.

нерідко є результатом неправильного визначення маси. Вимірювання маси вантажу сприяє також раціональному використанню вантажопідйомності і місткості вагонів, виключає можливість їх перевантаження, яке загрожує безпеці руху поїздів. Правильне визначення маси дозволяє отримати об’єктивні дані для обліку виконання плану перевезень залізниць та виробничих завдань підприємств і організацій, поставок ними сировини, матеріалів і готової продукції.

Процес вимірювання маси вантажу на вагах називається зважуванням. Ваги за призначенням поділяються на: товарні, автомобільні, вагонні,

кранові, бункерні і конвеєрні; за конструкцією ваговимірювальних приладів – на механічні (важільні, пружинні), електромеханічні (електротензометричні, частотні) і автоматичні, за способом показання результатів зважування – гирні, шкальні, циферблатні, електронні. Розрізняють ваги періодичної дії, які зважують у статичному стані (товарні, автомобільні, вагонні й інші) і безперервної дії, які зважують у русі (конвеєрні і окремі види вагонних ваг), а також стаціонарні і пересувні. Стаціонарними можуть бути ваги будь-якого виду і призначення, пересувними – всіх видів товарні (крім врізних) і деякі види автомобільних для зважування автомобілів із вантажами в польових умовах.

Щодо конструкції ваговимірювальних механізмів найбільш поширеними до нинішнього часу були ваги важільного типу, принцип роботи яких базується на рівновазі важелів – один з них отримує навантаження від гир, а другий від вантажу. Відношення довжини плеча врівноважуючого важеля до довжини плеча вантажоприйомного називається передаточним числом. Передаточне число буває від 5 до 500 і вище. Для пересувних циферблатних важільних ваг

важелів другого роду. Маса вантажу в точках С і Д передається на платформенні гироприймальні важелі, в точці L – на проміжний важіль другого роду KM і в точці М – на тягу циферблатного покажчика, яка закінчується зубчастою рейкою 2, зчепленою з шестернею 4. На осі цієї шестерні закріплена стрілка, яка показує результат зважування. Для гасіння коливань стрілки на траверсі влаштований спеціальний заспокоювач 1. При зважуванні вантажів масою більше 500кг використовується накладна гиря 6, яка опускається на гиротримач 7 за допомогою механізму 5. Зубчасте колесо 8 на валику цього механізму зв’язане із зубчастою рейкою, закріпленою на гирі 6.

Рис. 2.48 Схема товарних пересувних ваг із важільним приладом і циферблатним покажчиком: 1 – масляний заспокоювач; 2 – зубчата рейка тяги покажчика; 3 – стрілка

покажчика; 4 – шестерня покажчика; 5 – механізм гиротримача; 6 – накладна гиря; 7 – гиротримач; 8 – зубчасте колесо механізму гиротримача;

AF – важіль першого роду; КМ – важіль другого роду

Для визначення маси вантажу на гирних вагах необхідно масу гир помножити на передаточне число. Наприклад, при зважуванні вантажу на вагах із передаточним числом 100 гиря масою 5кг врівноважить вантаж масою 500кг.

Циферблатний покажчик таким чином прискорює процес зважування, тому що маса вагона з вантажем врівноважується автоматично і прочитується безпосередньо на шкалі циферблату без будь-яких додаткових обчислень. Крім того, циферблатний покажчик допускає можливість використання зчитуючих, розрахункових і друкуючих пристроїв.

Товарні ваги (рис.2.48) призначені для зважування тарних і штучних вантажів в критих складах; бувають пересувні (рис. 1.46) і стаціонарні. В стаціонарних (врізних) важільний механізм розміщується в спеціальному котловані, а вагова платформа – на рівні підлоги складу. Вантажопідйомність цих ваг сягає до 5т.

Елеваторні та бункерні ваги призначені для зважування насипних, навалочних і рідких вантажів перед і при завантаженні у вагон чи автомобіль, влаштовуються на під’їзних коліях для обслуговування фронтів масового завантаження вказаних вантажів у напіввагони, хопери, думпкари, цистерни; ваги, як правило, бувають стаціонарні, бувають періодичної та безперервної дії.

Автомобільні ваги призначені для зважування автомобілів та автопоїздів вантажопідйомністю від 10 до 150т. Вони, як привило, стаціонарні, можуть бути і пересувними.

Вагонні ваги призначені для зважування навалочних, насипних, наливних вантажів разом з вагонами, в яких ці вантажі перевозяться; бувають вантажопідйомністю 100, 150 і 200т.

Вагонні важільні ваги (рис. 2.49) вантажопідйомністю 150т складаються з трьох основних частин: платформи з рейковою колією, важільного механізму і циферблатного покажчика.

Рис. 2.49 Вагонні важільні ваги з циферблатним покажчиком вантажопідйомністю 150т: а – вагова будка; б – механізм ваг, розміщений в котловані;

в – циферблатний покажчик; 1 – вагова платформа; 2 – поперечна опорна балка; 3 – вертикальний стояк; 4 – опорна колона; 5 – вантажопідйомний важіль другого роду; 6 – поздовжній важіль другого роду; 7 – поздовжній важіль першого роду;

8 – поперечний важіль першого роду; 9 – фундаментна подушка; 10 – котлован; 11 – вертикальна тяга; 12 – з’єднувальна тяга; 13 – циферблатна шкала покажчика

Навантаження від вагона, який зважується, вагова платформа 1 через поперечні опори балки 2 і вертикальні стояки 3 передає на вантажопідйомні важелі другого роду 5, підвішені на опорних колонах 4, а через них на поздовжні важелі другого роду 6, які з’єднані з поздовжніми важелями першого роду 7. З допомогою з’єднувальної тяги 12 поперечних важелів першого роду 8 і вертикальної тяги 11 зусилля передаються у вагову будку до механізму