Материал: 01 (1)

ня таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При вивченні даного питання доцільно ознайомитися зі змістом частин 2, 3 статей 57, 58, 94 Конституції України, статей 4, 5 КК України, рішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. (справапрозворотнудіювчасітаіншихнормативно-правовихактів) та від 19 квітня 2000 р. (справа про зворотну дію в часі).

Привідповідіначетвертепитанняплануслідпам’ятати,щочинність закону про кримінальну відповідальність у просторі підпорядкованачотирьомпринципам:територіальному,громадянства,універсальному та реальному. Зокрема, аналізуючи територіальний принцип, потрібно зупинитися на понятті території України, з’ясувати, коли злочин вважається вчиненим та території України, а також охарактеризуватиколоосіб,якіпідлягаютькримінальнійвідповідальності за злочин, вчинений на території України. Для цього потрібно звернутися до положень, які містяться у ст. 6 КК України, а також

взаконах України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. та «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р.

Розглядаючи принцип громадянства, потрібно проаналізувати приписи ст. 7 КК України та розкрити особливості застосування КК України щодо злочинів, вчинених за межами України, громадянами України та особами без громадянства, що постійно проживають

вУкраїні.

Відповідаючи на питання щодо універсального та реального принципів чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі,потрібнозупинитисянаприписахст.8ККУкраїниівизначити, учомуполягаютьособливостіїїзастосуваннящодоіноземцівтаосіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, і які вчинили злочин за її межами.

Теоретичні положення, викладені в роботі, бажано ілюструвати прикладами, як гіпотетичними, так і запозиченими із судової практики.

У висновках роботи необхідно навести найбільш важливі (значимі) результати дослідження та сформулювати рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.

16

Список рекомендованої літератури

1.Борисов В. І. Питання закону про кримінальну відповідальність / В. І. Борисов, О. О. Пащенко // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Х. : Право,2006. – Вип. 12. – С. 3–22.

2.Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1967. – 240 с.

3.Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльнийаналізККУкраїни1960р.та2001р.)/В.О.Навроцький.–К.: Атіка, 2001. – 272 с.

4.Володарський В. Чинність кримінального законодавства України

упросторі: деякі теоретичні та практичні аспекти / В. Володарський // Право України. – 2001. – № 4. – С. 91–93.

5.Воробей П. А. Завдання і дія кримінального закону / П. А. Воробей, М. І. Коржанський, В. М. Щупаковський. – К. : Генеза, 1997. – 157 с.

6.ЖитнийО.О.ДеякіпроблемиюрисдикціїзаконодавстваУкраїнипро кримінальну відповідальність (з огляду на його співвідношення з нормами міжнародного права) / О. О. Житний // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2011. – Вип. 945. – С. 220–225.

7.Житний О. О. Кримінальне право України в міжнародному вимірі (порівняльно-правовий аналіз) : монографія / О. О. Житний ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : Одіссей, 2013. – 376 с.

8.Моісеєв О. І. Коло осіб, на яких поширюється кримінальна юрисдикція України відповідно до принципу громадянства / О. І. Моісеєв // Життя і право. – 2005. – № 2 (14). – С. 60–64.

9.Пелих Н. Чинність кримінального законодавства України у просторі: деякі теоретичні і практичні аспекти / Н. Пелих // Право України. – 2001. № 4. – С. 91–92.

10.Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону у часі / Ю. А. Пономаренко. – К. : Атіка, 2005. – 228 с.

11.Яремко Г. З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кри- мінальногокодексуУкраїни/Г.З.Яремко.–Львів:Львів.держ.ун-твнутр. справ, 2011. – 232 с.

12.Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 7. – Ст. 255.

17

13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України(справапрозворотнудіюкримінальногозаконувчасі)//Вісн.Конст. Суду України. – 2000. – № 2. – С. 29–34.

Завдання

1.Громадянин України В., відпочиваючи у Туреччині, вчинив крадіжку каблучки, за що був засуджений турецьким судом до трьохроківпозбавленняволі.Цепокараннявінповністювідбувіповернувся в Україну.

Чи може В. бути притягненим в Україні до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену в Туреччині?

2.Громадянин Росії В. та громадянин Білорусі Л. вчинили розбійний напад на території Брянської області, після чого вирішили переховатися в одному з сіл Харківської області.

Щотакечинністьзаконупрокримінальнувідповідальністьупросторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних В., Л. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

3.А. та К., громадяни Росії, що є братами, отримали від нотаріусазтериторіїУкраїниповідомлення,щоум.Харковіпомерїхдядько

йза заповітом вони є єдиними спадкоємцями приватного будинку, автомобіля та значної суми грошей. Вважаючи, що у випадку смерті К. він лишиться єдиним спадкоємцем, А. вирішив позбутися родича. Знаючи, що у К. хворе серце, він додав у його термос з трав’яним чаємсильнодіючуречовину.НатериторіїРосіївавтобусі«Бєлгород– Харків» К. випив чаю з власного термосу. На території Харківської областівньогоставсясерцевийнапад,якийпризвівдосмерті.А. прибув до Харкова й прийняв спадщину.

Визначте, яку територію в описаному випадку слід вважати місцем вчинення злочину. Закон якої країни може бути застосований до А.?

18

Тема 2 ЗЛОЧИН, ЙОГО ВИДИ

План

Вступ.

1.Поняття злочину та його ознаки.

2.Значенняч.2ст.11ККУкраїнидлярозумінняпоняттязлочину.

3.Відмінність злочину від інших правопорушень.

4.Класифікація злочинів.

Висновки.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання плану, бажано підкреслити актуальність обраної теми, а також вказати мету та завдання даної роботи.

Придослідженніпершогопитанняслідматинаувазі,щопоняття злочину в кримінальному праві є універсальною фундаментальною категорією. Саме тому визначення цього поняття в кримінальному праві має велике значення. Оскільки в історії кримінального права поняття злочину визначалося по різному – залежно від того, чому надавалося більшого значення – соціальній чи правовій характеристиці злочину, – необхідно проаналізувати три визначення цього поняття: формальне, матеріальне та формально-матеріальне. Вивчення цього питання передбачає глибоке засвоєння поняття злочину, яке сформульоване в ст. 11 КК України.

Передовсім необхідно дати характеристику злочину як діяння: дії (активної поведінки) чи бездіяльності (пасивної поведінки), підкресливши,щозлочиномє лишедіяння,вчиненесуб’єктомзлочину, яким відповідно до ст. 18 КК України є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Це має принципове значення, оскільки злочин як свідомийвольовийвчиноклюдиниповиненбутивираженийу конкретній дії або бездіяльності.

Проаналізувавши положення ч. 2 ст. 1 та ч. 1 ст. 11 КК України, необхіднорозкритизміст,датихарактеристикутапоказатикриміналь- но-правове значення ознак злочину, три з яких чітко закріплені в законі(суспільнанебезпечністьдіяння,винністьіпротиправність,тобто

19

передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність), ачетверта (караність) нерозривно пов’язана зпротиправністю діяння.

Особливу увагу треба звернути на таку ознаку злочину, як суспільнанебезпечність,зякоютіснопов’язанематеріальневизначення злочину в кримінальному праві.

Розглядаючи ознаку протиправності, слід зробити акцент на відмові кримінального права від аналогії та пояснити значення такої відмови. Для цього потрібно проаналізувати положення ст. 3 КК України.

Опрацьовуючи друге питання, треба виходити з того, що для застосування ч. 2 ст. 11 КК України необхідна сукупність трьох правовихумов,щовипливаютьізвизначення,встановленогоцієюнормою. Важливо детально розглянути кожну з цих умов. Далі слід вказати, яке значення має ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину.

Оскільки злочин не виступає єдиним видом правопорушення, у третьому питанні треба з’ясувати місце злочину в системі правопорушень та ознаки, що відмежовують його від інших правопорушень: адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових, адже це питання має не лише теоретичне, а й велике практичне значення. Слід враховувати, що в кримінальному праві критерієм відмежування злочину від інших правопорушень обґрунтовано визнається саме суспільна небезпека. Необхідно розглянути два різних підходи до вирішення цього питання, що існують у науці кримінального права.

Висвітлення четвертого питання потребує розгляду класифікації злочинів та її значення. У зв’язку з тим, що можуть бути різні класифікаціїзлочинівзалежновідобраногокритерію,необхіднимвидається їх розгляд за формою вини, ступенем завершеності злочинної діяльності,конструкцієюоб’єктивноїсторонитазаступенемтяжкості. Особливу увагу слід приділити останній з названих класифікацій, аджесамекласифікаціязлочинівзаступенемтяжкості,згіднозякою злочиниподіляютьсяназлочининевеликоїтяжкості,середньоїтяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, є суттєвою, універсальною, такою, що визначає зміст і структуру інститутів кримінального права. Тому доцільно звернутися до положень ст. 12 КК України, де передбачені матеріальний і формальний критерії даної класифікації, з’ясувати зміст цих критеріїв, сутність законодавчої класифікації злочинів та її кримінально-правове значення.

20