Материал: Інфляція: сутність, типи, наслідки та шляхи подолання

Назва продуктів

Раціональна норма (розрахунки МОЗ України)

Фактичне споживання у 2009 р.

Індикатор достатності споживання

Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно)

101,0

111,7

1,11

М'ясо і м’ясопродукти (у перерахунку на м'ясо)

80,0

49,7

0,62

Молоко і молокопродукти(у перерахунку на молоко)

380,0

212,4

0,56

Риба і рибопродукти

20,0

15,1

0,76

Яйця(шт.)

290

272

0,94

Овочі та баштанні

161,0

137,1

0,85

Плоди,ягоди та виноград

90,0

45,6

0,51

Картопля

124,0

133,0

1,07

Цукор

38,0

37,9

0,99

Олія рослина всіх видів

13,0

15,4

1,19

На даному етапі дослідження є доцільним зосередити увагу на причинах такого стану речей, а саме проаналізувати індекс споживчих цін не взагалі, а в розрізі спочатку видів товарів (продовольчих та непродовольчих) та послуг, а потім оцінити ІСЦ на окремі продовольчі товари.

В умовах, коли в структурі споживчих витрат переважної більшості домогосподарств України витрати на продукти харчування та безалкогольні напої становлять 50 % і більше (табл. 1),реально показник соціальної безпеки (відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін) виявляється значно гіршим. Оскільки показник номінальних сукупних ресурсів домогосподарств протягом2005-2008 років значно випереджав ІСЦ, та навіть ІСЦ на продукти харчування та безалкогольні напої, причину загрози соціальній та продовольчій безпеці по зазначеному показнику необхідно шукати у структурі ІСЦ на окремі продовольчі товари.

По основних продуктах харчування ІСЦ значно перевищував індекс номінальних сукупних ресурсів домогосподарств (124,9 % - станом на грудень 2007 року) [4].

Держава як основний суб’єкт фінансово-економічних відносин країни не забезпечила належних умов населенню для отримання додаткових джерел доходів,зокрема, сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, організація якого не потребує значного фінансового капіталу. На кінець 2009 року у структурі сукупних ресурсів домогосподарств доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості складають лише5,1 %, це після 20 років становлення ринкових відносин у країні. Навіть, якщо сюди додати2,9 % доходів від продажу сільськогосподарської продукції, цей показник не відповідає вимогам часу.

На кінець 2009 року у структурі сукупних ресурсів домогосподарство плата найманої праці становить 47,9 %, а пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані державою готівкою - 26,0 % (це на 2,0 % більше, порівняно з 2005 роком), що є прямим свідченням того, що більшість населення України не використовує усіх можливостей, які надає ринкова економіка, та не реалізує у повній мірі свою здатність до підприємницької діяльності. За таких умов невдовзі держава буде неспроможна забезпечити належний рівень життя у країні, а населення буде нездатним реалізовувати себе в усій повноті своїх функцій [4].

Ще одна загроза спостерігається у прихованому, свідомому або несвідомому, формуванні залежності населення від держави, яка, у свою чергу, з часом об’єктивно не буде здатна забезпечувати у всій повноті соціальну підтримку більшості населення країни.

Але основна небезпека такого стану речей наче розкручується по спіралі та обумовлює безпосередньо або опосередковано цілу низку негативних явищ в Україні:

демографічний спад;

еміграцію економічно активного населення (репродуктивного віку) з України;

збільшення економічної залежності людей похилого віку від кількості економічно активного населення;

об’єктивне збільшення податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності;

постійно зростаючий дефіцит Пенсійного фонду України;

зниження продуктивності праці;

політичну нестабільність;

поступове нагромадження внутрішніх і зовнішніх боргових зобов'язань та ще багато інших негативних явищ.

У світі вже давно сформувався підхід щодо оцінки рівня розвитку фінансової системи країни по рівню розвитку фінансів домогосподарств. Саме домогосподарства, які охоплюють усе населення країни, між усіма суб'єктами фінансових відносин виявляються найбільш незахищеними та вразливими. Певною мірою це обумовлено відсутністю фундаментального теоретичного обґрунтування значимості домогосподарств в системі фінансово-економічних відносин країни, особливо з огляду на ті функції, які вони виконують. Це призводить до системного накопичення факторів, які негативно впливають на соціальний стан населення, основним серед яких є високий рівень споживчих цін.

Серед першочергових завдань, які сьогодні стоять перед державою, є:

досягнення помірних цінових показників на ринку споживання, у першу чергу, це стосується продуктів харчування, що безпосередньо буде сприяти підвищенню рівня

соціальної безпеки населення;

створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу взагалі та в аграрному секторі, зокрема;

сприяння зростанню рівня доходів населення шляхом підвищення грамотності населення та розкриття сукупності можливостей, які надає ринкова економіка, починаючи з вищих та середніх навчальних закладів.

Реалізація цих завдань призведе не тільки до підвищення рівня соціальної безпеки в Україні. Це може стати початком реальних соціально-економічних перетворень, які наближатимуть з кожним роком Україну до високих Європейських та світових економічних та соціальних стандартів.

Висновки по розділу 3

1.   Отже, на інфляцію в даний час основний вплив робить зростання грошової маси, не підкріплений відповідним зростанням ВВП (товарна маса). Для подолання цієї невідповідності необхідне збільшення доходів державного та місцевих бюджетів не за рахунок емісії грошової маси, а за рахунок збільшення податкового навантаження шляхом введення прогресивного прибуткового податку, податку на майно та ін., тобто за рахунок перерозподілу доходів.

.     Інфляція - одне з найдошкульніших явищ сучасної ринкової економіки. Якщо не протидіяти їй, темпи цього явища дедалі швидшають. Але боротьба з інфляцією дуже важка. Навіть коли вдається її помітно знизити, то натомість випливають такі негативні для суспільства результати, як зростання безробіття.

3.      Реалізація певних завдань призведе не тільки до підвищення рівня соціальної безпеки в Україні. Це може стати початком реальних соціально-економічних перетворень, які наближатимуть з кожним роком Україну до високих Європейських та світових економічних та соціальних стандартів.

ВИСНОВКИ

Отже, інфляція набула світового масштабу ,стала неконтрольованою і має темпи галопуючої інфляції, що негативно відбивається на економічному,соціальному і політичному стані навіть тих країн, які вважаються успішними і заможними.

Вона є невід’ємною частиною світової фінансової кризи, яка набула перманентного характеру дії. Головним її чинником є мультиплікаційна та спекулятивна дія світових банків і усієї фінансової системи США, що постійно продукує величезну імітовану вартість, яка в умовах світової доларозалежної грошової та фінансової системи лягає тягарем на всі країни світу.

Ми визначили поняття інфляції, її основні типи, види та наслідки. Також виявили шляхи подолання інфляції в Україні та інших країнах світу.

Завдяки курсовій роботі я зрозуміла , що інфляція не завжди приносить шкоду (якщо це, звичайно, не гіперінфляція), а навіть в період інфляції можливо дещо збільшити свій власний капітал <http://ua-referat.com/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB>. При постійному загальному обсязі продукції реальні доходи зростуть у тих, хто має фіксовані грошові прибутки. Кредитори виграють за рахунок дебіторів, а у власників заощаджень в результаті падіння ціни зросте купівельна спроможність їх заощаджень. Але неочікувана інфляція може призвести і до дуже значних збитків. У інфляції відсутня загальна суспільна свідомість <http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C>, тому вона забирає у одних і віддає іншим, чи то багатим, чи бідним, чи молоді, чи літнім людям, чи здоровим, чи хворим.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Синдром інфляції: діагностика і лікування [Текст]: світовий та вітчизняний досвід / В. Коломієць <http://catalog.uccu.org.ua/opacunicode/index.php?url=/auteurs/view/49148/source:default> // Персонал. - 2012. - № 3. - С. 4─20.

2.   Шикіна Н.А. Інфляційне навантаження як загроза соціальної безпеці// Вісник соціально-економічних досліджень,вип.3(43)-2011.-с.143

3.      Cтатистичний бюлетень НБУ.-2009.№ 2.