МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра загальної економічної теорії
Курсова робота
Виконала: студенткаІ курсу ФМЕ, гр. 1
Колесниченко К.С
Перевірив
к.е.н.,
доцент Макуха С.М.
Одеса
2015
Актуальність. Інфляція - це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, яка негативно впливає на всі сторони життя суспільства, соціально-економічне явище, породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Вона є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності, знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує витік національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Крім того, інфляція має соціальний підтекст, тобто є засобом перерозподілу національного багатства - від бідніших верств суспільства до більш багатих. Наслідки інфляції складні й різноманітні. Високий її рівень перетворюється на серйозну перешкоду для виробництва, спричинює економічну і соціальну напруженість у суспільстві. Економісти давно намагаються з’ясувати першопричини інфляції, щоб запропонувати ефективні методи боротьби з нею та її негативними соціально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б в останні десятиліття тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції. Дуже гостра проблема інфляції і в Україні. Інфляційні процеси в нас викликані сукупністю взаємопов’язаних об’єктивних і суб’єктивних чинників. Це негаразди перехідної економіки, залежність від зовнішнього енергопостачання, непослідовність економічної політики, помилки в політиці бюджетних видатків тощо. Щоб зменшити негативний вплив інфляції на економіку країни, а отже, і на якість життя людей, потрібно знати інфляційні процеси, чинники, які їх породжують, та вміти запобігати їм.
У класичній економічній теорії інфляція - це процес підвищення загального рівня цін і, як наслідок, зниження купівельної спроможності грошей, або їхнє знецінення. Термін «інфляція» вперше почали вживати в Північній Америці в період громадянської війни 1861- 1865 рр. він означає збільшення паперово-грошового обігу. Однак ознаки інфляції почали виявлятися з широким розповсюдженням грошей в економічному житті. За такими опосередкованими ознаками, як стрімке зростання заробітної плати і цін, є підстави стверджувати, що інфляція спостерігалась у Стародавній Греції (330 р. до н.е.) при завоюванні Олександром Великим Персії та в Стародавньому Римі (301 р. до н.е.), коли Е. Діоклетіан установив контроль за цінами на близько 1000 найменувань товарів. Як правило, інфляційні процеси були безпосередньо пов’язані з війнами, епідеміями, тривалими неврожаями, іншими стихійними лихами, що спричинювали шокові зміни в чисельності населення. У ХІХ ст. в Англії та Франції термін «інфляція» використовувався для пояснення надмірного зростання грошової маси, що призводило її знецінення. Остаточно цей термін було введено в науковий обіг, щоб теоретично відобразити певний стан економіки після Другої світової війни. Проте далеко не всяке зростання цін є інфляційним. Якщо, наприклад, ціни на одні групи товарів чи послуг зростають, і досить суттєво, а на інші групи - зменшуються, так що загальний рівень цін не змінюється, то таке зростання цін не є інфляційним. Зростання цін, зумовлене поліпшенням якості продукції, намаганням позитивно вплинути на стан довкілля (що потребує зростання витрат), зміною соціальних пріоритетів тощо також не є інфляційним.
Мета курсової роботи - визначення поняття інфляції, її основні типи, види та наслідки та виявити шляхи подолання інфляції в Україні та в світі.
Для досягнення зазначеної мети було визначено наступні завдання:
- проаналізувати засади вивчення інфляції у сучасній економічній науці;
з’ясувати підходи до приборкання інфляційних процесів у українській економічній науці;
виявити вплив інфляції на соціально-економічний розвиток країн світу.
Об’єкт курсової роботи - інфляція, її шкідливий вплив на економіку
різних країн та України окремо .
Предмет дослідження - процес аналізування інфляції.
У роботі використовувалися аналіз,
порівняльні,статистичні методи та методи теоретичного рівня.
Інфляція існує практично у всіх країнах світу. Її суть полягає в тому, що національна валюта знецінюється відносно товарів, послуг та іноземних валют, які зберігають відносну стабільність своєї покупної спроможності. Деякі вчені економісти до цього переліку додають і золото, надаючи йому роль загального еквіваленту поряд із грошима. Як економічне явище, інфляція характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення купівельної спроможності. Вважається, що її поява пов’язана навіть із виникненням та функціонуванням грошей. Інфляцією вважають знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.
Залежно від механізму прояву розрізняють таки види інфляції:
інфляція попиту (надмірний випуск паперових грошей) - надлишковий попит призводить до підвищення цін, тому що виробничий сектор не в змозі збільшити реальний обсяг продукції;
інфляція пропозиції (скорочення виробництва товарів) - підвищення витрат на одиницю продукції зменшує прибутки й обсяг продукції, який фірми готові запропонувати при даному рівні цін;
Інфляція залежно від ознак поділяється на таки види:
. за причинами породження : інфляція попиту, інфляція витрат (пропозиції);
. залежно від темпів зростання цін : помірна (повзуча), галопуюча, гіперінфляція, дезінфляція, дефляція;
. за здатністю держави впливати на інфляцію : контрольована та неконтрольована ;
. за інтенсивністю втручання держави у сферу грошового обігу : відкрита, прихована, підкріплена та непідкріплена;
. за здатністю адаптації економіки до темпів зростання : збалансована та незбалансована;
. за очікуванням суб’єктів стосовно тенденцій та темпів зміни рівня цін : очікувана та неочікувана;
. за сферою, влив держави на яку зумовив стійке зростання цін : кредитна, структурна, спричинена податками, спричинена зростанням зарплати;
. за мірою відкритості економіки : внутрішня та зовнішня (імпортована)
Розмаїття форм вияву інфляції потребує різних підходів до визначення причин та механізмів інфляційного процесу. Умовно всі теоретичні концепції інфляції можна розділити на дві групи: економічні (монетарні та немонетарні) та неекономічні (природні та політичні)
Оскільки інфляція як явище виникла водночас з паперовими грошима, при золотомонетному обігу надлишку грошей її просто не може бути. З огляду на це розрізняють «класичну» й сучасну інфляцію.Для «класичної» інфляції (XVIII-XIX ст.) характерними є її тимчасовість. Вона виникла за надзвичайних обставин (тривалі війни,що збільшували видатки держави,тощо). Сучасна інфляція має хронічний (сталий) характер. Вона перетворилася на постійний елемент процесу відтворення. Демонетизація золота,розрив зв’язків між паперовими,чековими і кредитними грошима і золотом надали рухові грошової маси автономного характеру стосовно незалежних від обігу товарів, їх пропозиції.Хоча,як зазначалося, причиною інфляції спочатку вважали повсюдний перехід до паперових грошей, та навіть після того, як грошова емісія була взята під суворий контроль,інфляція не зникла. Виявилося,що виникнення інфляції може мати різні причини і сама вона буває різною.Інфляція може мати помірний перебіг - бути «повзучою»,при цьому виді інфляції ціни зростають не більш ніж на 10% на рік. Така інфляція дає змогу ефективно коригувати ціни відповідно до змінних умов виробництва і попитую «Галопуюча» інфляція,коли ціни зростають від 20 до 200% на рік, є вже серйозною проблемою для економіки,хоча зростання цін ще не важко передбачити і включити до параметрів усіляких контрактів та угод. Найзгубнішою для економіки є гіперінфляція,яка демонструє астрономічне зростання кількості грошей в обігу і,як наслідок,- катастрофічне зростання цін на товари. Роль самих грошей у таких випадках відчутно зменшується - і тоді населення та промислові підприємства переходять на інші, менш ефективні форми розрахунку,наприклад-бартер. В окремих випадках з’являються окремі паралельні валюти,помітно зростає роль іноземних валют. Гіперінфляція завдає відчутного удару навіть по найзаможнішим прошаркам суспільства. Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою. При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і водночас - на більшість товарів і послуг. У цьому випадку за результатами середньорічного зростання цін піднімається відсоткова ставка державного банку і таким чином ситуація стає рівносильна стабільним цінам. У випадку незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по-різному на кожний тип товару. Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на будь-який період часу і вона,зазвичай,є прямим результатом діянь влади. Прикладом може бути лібералізація цін у Росії в 1992 році і відповідний прогноз росту цін напередодні - у грудні 1991р.Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним стрибком цін, що негативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу.У випадку присутності у населення інфляційних очікувань так ситуація викличе різке збільшення попиту, що само по собі створює труднощі в економіці і змінює реальну картину суспільного попиту,що веде до збою в прогностичних тенденціях нерішучості уряду ще збільшити інфляційні очікування,які вестимуть до зростання цін. Але коли раптовий стрибок цін відбувається в економіці,не зараженій інфляційними очікуваннями, виникає так званий «ефект Пігу» - різке падіння попиту населення у надії на швидке зниження цін. А внаслідок зниження попиту виробник змушений знизити ціну - і все повертається у стан рівноваги.Всі ці види інфляції існують лише при відкритому її стані, тобто при відносно вільному ринку. При прихованій інфляції зростання цін на товари і послуги може не спостерігатися,а знецінення грошей може виражатися в дефіциті пропозиції [1].
Отже, сьогодні інфляцію слід розглядати як тривале та нерівномірне зростання цін, наслідком якого є знецінення сучасних грошей. Державі, щоб не перетворити монетарну політику у джерело обурення населення, необхідно дуже виважено підходити до регулювання цін, бо можливі помилки у виборі моментів начала цього регулювання, саме, і можуть призвести до обурення.
економіка інфляції евросоюз україна
Причиною інфляції спочатку вважали повсюдний перехід до паперових грошей. А що ж можна віднести до справжніх інфляційних причин зростання цін?
Неекономічні теорії можна умовно розподілити на природні - зумовлені стихійними лихами, серйозними технологічними аваріями, епідеміями тощо, та політичні - зумовлені війнами, мілітаризацією економіки та ін. Тривалі катаклізми в природі можуть суттєво вплинути на обсяги виробництва аграрного сектора економіки. Якщо частка цього сектора в загальній структурі економіки значна, то це призведе до відчутного зростання цін насамперед на продовольство, а потім - і до зростання загального рівня цін. Якщо уряд не зможе вплинути на ситуацію, то це призведе до голоду, що ще більше поглибить інфляційні процеси. Вплив на інфляцію політичних чинників розглянемо на прикладі мілітаризації економіки. Особливість мілітаризованої економіки полягає в тому, що для виробництва військової техніки застосовуються найпередовіші технології, використовуються високоякісні матеріали, залучаються найвищої кваліфікації науковці та інші працівники, праця яких не тільки складна, а й відповідальна, умови роботи - жорсткі, організація виробництва - досконала, рівень інтенсивності та продуктивності праці - високий. Зазначені особливості призводять до вилучення найпередовіших технологій, найдосконаліших матеріалів та найкращих науковців і працівників - виробничників із цивільних галузей, які виробляють продукти для споживчого ринку. Покриття витрат на ВПК лягає важким тягарем на державний бюджет, збільшуючи його видаткову частину і спричинюючи інфляційне фінансування бюджетного дефіциту. Військові витрати створюють додатковий платоспроможний попит,що веде до збільшення грошової маси безвідповідального товарного покриття. Так або інакше, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету й збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава змушена збільшувати грошову масу
Економічні теорії інфляції можна поділити на монетарні та немонетарні. Монетаристи вважають інфляцію чисто грошовим феноменом. Вона зумовлена м’якою грошовою політикою та бюджетною політикою держави - дефіцитним фінансуванням, надмірним розширенням внутрішнього кредиту, помилковою грошовою політикою національного банку. Прихильники монетарної теорії аналізують інфляцію, скориставшись рівнянням обміну:
= PY (1.1)
де M - загальна сума грошей, яка необхідна країні для забезпечення грошового обігу протягом року (номінальна кількість грошей);- кількість обігу грошей у їх обміні на товари (швидкість обігу грошей);- середній рівень цін на товари та послуги в країні;- обсяг товарів і послуг на рік (обсяг національного виробництва). Рівняння грошового обігу запропоноване американським економістом І. Фішером. Воно показує, що загальна сума грошей, яка витрачається в економіці впродовж року, дорівнює загальній вартості вироблених товарів, наданих послуг, виконаних робіт [6].
Найважливіші причини інфляції:
диспропорційність, або незбалансованість, державних витрат і доходів,що виявляється в дефіциті державного бюджету. Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок активного використання «друкарського верстату», це призводить до збільшення маси грошей в обігу,а відповідно і до інфляції;
інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій здійснюється аналогічними методами. Особливо інфляційне небезпечними є інвестиції,пов’язані з мілітаризацією економіки.
із зростанням відкритості економіки тієї чи іншої країни все більшим втягуванням її у світогосподарські зв’язки збільшують небезпечність «імпортованої» інфляції.
інфляція набуває само підтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань [1].
Іноді дослідники відзначають і деякі другорядні причини інфляції:
імпортована інфляція - внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів і, як наслідок, товарів власного виробництва в країні-імпортері;
інфляція очікування - очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін. Одним з наслідків цього явища може бути скорочення інвестицій, що спричиняє інфляцію пропозиції в майбутньому;
дефіцит державного бюджету - зростання внутрішнього боргу здійснює певний інфляційний тиск на курс грошової одиниці.
Багато вчених Заходу і України вирізняють той фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - є найважливішим завданням антиінфляційної політики.
Безліч причин інфляції відзначаються практично у всіх країнах. Як,зрештою,і комбінаційна залежність від конкретних економічних факторів. Так, відразу після Другої світової війни в Західній Європі інфляція була пов’язана з гострим дефіцитом багатьох товарів. У наступні роки головну роль у розкачуванні інфляційного процесу почали відігравати державні витрати, співвідношення «ціна-заробітна платня», перехід інфляції з інших держав і деякі інші фактори.
Отже,головними причинами інфляції є диспропорційність державних витрат і доходів, інфляційне зростання цін, зростання відкритості економіки певної країни та інфляційні очікування.
Економічний цикл проявляється періодичним падінням і зростанням ділової активності при повторенні протягом кількох років від кризи до піднесення в економіці. Цикл складається з таких чотирьох фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення